Теоретичний аналіз проблеми інтернет - залежності та смисложиттєвих орієнтацій в юнацькому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ІНТЕРНЕТ - ЗАЛЕЖНОСТІ ТА СМИСЛОЖИТТЄВИХ ОРІЄНТАЦІЙ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Єгорова О.Б.

к.п.н., доц. каф. прикладної психології ДДПУ

Станкевич Е. А.

студент 1 курсу магістратури спеціальності «Психологія»

У статті проведено теоретичний аналіз проблеми смисложиттєвих орієнтацій та Інтернет - залежності в сучасних психологічних дослідженнях. Авторами розглядаються також особливості прояву виділених феноменів в юнацькому віці.

Ключові слова: адиктивна поведінка, інтернет-залежність, смисложиттєві орієнтації, юнацькій вік.

Постановка проблеми

У наш час актуальність дослідження проблеми Інтернет-залежності стає усе більш очевидною у зв'язку з ростом кількості Інтернет-користувачів в Україні й у світі. Усе більше користувачів щодня підключається до "Всесвітньої Павутини". У зв'язку зі зростаючою комп'ютеризацією й "інтернетизацією" українського суспільства стала актуальною проблема патологічного використання Інтернету, позначена в закордонній літературі I. Goldberg, K. Young ще наприкінці 80- х. Мова йде про Інтернет-залежності, синонімами якої в психологічній літературі є поняття Інтернет-адикція, віртуальна адикція, кіберадикція. Передбачається, що Cyber Disorder (CD) увійде в міжнародну класифікацію хвороб DSM-V (Zenhausen B., 1995) нарівні з іншими нехімічними адикціями. Більшість користувачів Інтернету складають підлітки та юнаки. З точки зору Дж. Рідчардсона цей вік є найнебезпечнішим періодом щодо прояву Інтернет-залежної поведінки.

З нашої точки зору, істотний вплив на інтернет-залежність має рівень сформованості сенсу життя особистості. Однією з головних психологічних характеристик феномена сенсу життя є його субстанціональнісь: даний феномен є особливим психічним утворенням, що має свою специфіку виникнення, свої етапи становлення. Набуваючи відносну стійкість та емансипованість від умов, що його породили, він може суттєво впливати на життя людини. Сенс життя розглядається як певний “буферний механізм”: не допускає однобічного підпорядкування “зовнішьому” і, водночас, перешкоджає перетворенню людини у раба власних потреб та потягів. Однак, разом з тим, у вітчизняній психології протягом багатьох років проблема смислу життя фактично не досліджувалась. Та велика потреба у визначеності цього питання призвела до часів вельми інтенсивного вивчення проблеми смисложиттєвих орієнтацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Психологи і психотерапевти все частіше зіштовхуються з негативними побічними ефектами застосування інформаційних технологій - техностресами, комп'ютерофобією, залежністю від ігрових програм і Інтернету. У сучасних дослідженнях необхідно відмітити наступних наукових представників, які вивчали проблему Інтернет - залежності: І.Голдберг, С.Кінг, К.Янг, М.Грифітс, Д.Грінфілд, К.Суррат, Т.Шоттон, К.Сігала, Ш.Текл, О.Земан, Дж.Грохола, Н.Шапіра, Г.Шаффера, П.Вілдер, С.Фаренга Н.В.Дмитрієва, О.К.Тихомиров, А.М.Боковікова, О.Н.Арестова, Л.Н.Бабанін, Е.Войскунський, К.Мюррей та ін.

Особливий інтерес для нас представляє аналіз проблеми смисложиттєвих орієнтацій особистості, яка широко розкривається як у філософських так і в психологічних дослідженнях. А. Адлер ототожнював смисл життя людини з її цілями, діями. Р.Мей пов'язував смисл існування з усвідомленням власної кінцевості. За В.Франклом, воля до смислу - головна мотиваційна тенденція, що є рушієм розвитку особистості. Також цією проблемою займались Г.Олпорт, Ж.П.Сартр, К.Ясперс, А.Маслоу, К.Роджерс, Е.Фромм, К.Юнг, А.Камю. Ця проблема знайшла відбиток у роботах таких вітчизняних вчених, як Н. Хамітов, Б. Херсонський, С. Рубінштейн, А. Лазурський, Д. Лєонтьєв, В. Ананьєв, А. Бодальов, В. Чудновський, Л.О.Альбуханова-Славська, В. Асєєва, Б Братусь, Г. Вайзер, Л. Анциферова, А.А.Братусенко, Л.Н.Коган та ін.

Формулювання цілей статті. Метою статті є теоретичний аналіз проблеми смисложиттєвих орієнтацій і Інтернет-залежності в сучасних психологічних дослідженнях та особливості їх прояву у юнацькому віці.

Виклад основного матеріалу дослідження

У сучасному професійному світі, орієнтованому на інформатизацію, що включає мережеві технології, необхідними для успішної професійної діяльності вважаються комп'ютерно-опосередковані комунікативні навички. У зв'язку з цим, існує необхідність у вмілому користуванні комп'ютером і глобальною Мережею Інтернет. Нове інформаційне середовище і специфіка взаємодії з нею впливають на особистість людини, викликаючи цілий ряд новоутворень і різних ефектів (А.В.Мінаков). Одним з новоутворень реальної дійсності насправді є проблема Інтернет- залежності.

Інтернет-залежність - нав'язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива неспроможність вчасно відключитися від нього (К.Янг, 1996), яке супроводжується своєрідною втечею від реальності, емоційною прихильністю до Інтернет-середовища, звуженням кола інтересів, некомунікабельністю, соціального аутизму і, як наслідок, порушенням соціальної, освітньої, професійної або іншої діяльності [5]. Не можна однозначно говорити, що Інтернет має лише негативний вплив на особистість, Інтернет сприяє видозміні і розвитку психічних процесів. Відбувається активна видозміна внутрішніх засобів бачення і розуміння елементів ситуації, якісна своєрідність розумової, мнемічної і творчої діяльності [3]. Тому ми розглядаємо інтернет-залежність як психологічний феномен. Як відзначають вчені, основні фактори, що визначають розходження між залежними і незалежними від Інтернету, лежать у сфері відносин особистості до дійсності, у системі побудови її соціальних взаємин (Ю.Д.Бабаєва, Б.С.Братусь, А.Е.Войскунскій, А.М.Прихожан, Д.І. Фельдштейн).

Марк Гриффітс поділяє Інтернет-залежних на дві групи, виділяючи адиктів (залежних) першого та другого порядків. Адикти першого порядку відчувають піднесений настрій під час гри, вони полюбляють грати групами у мережі, отримують позитивну підтримку з боку групи, коли перемагають, і саме це є для них головним. Комп'ютер для них - засіб отримати соціальну винагороду.

Скотт Даулінг розглядає адикцію в аспекті людського розвитку й адаптації. Він вважає, що адикція - це спроба вирішення життєвих проблем індивідами, які мають різні рівні вразливості та здатності до швидкого відновлення сил [2].

У дослідженні Г. Вілдера, встановлено, що юнаки оцінюють свою комп'ютерну компетентність вище, ніж дівчата з таким же досвідом взаємодії з комп'ютером. С. Фаренга, показав, що як юнаки, так і дівчата відносять навчання технологіям до переважно чоловічої сфери інтересів.

Прояв Інтернет-залежності має обумовлюватися як внутрішніми (індивідуально-психологічними особливостями особистості), так і зовнішніми факторами (соціально-психологічними, педагогічними). Більшість дослідників виділяють такий перелік психологічних рис інтернет-залежних: низька вольова регуляція, поверхневий характер рефлексії, мотиваційна та емоційна нестійкість, слабкий розвиток самоконтролю, невміння долати труднощі, біполярна (найчастіше занижена) самооцінка, недиференційоване уявлення про «Я-ідеальному». У інтернет-залежних відбувається трансформація процесу соціалізації в кіберсоціалізацію (віртуальну комп'ютерну соціалізацію в Internet-середовищі), яка проявляється у якісній зміні структури особистості, що відбувається в результаті використання Інтернет-ресурсів та комунікації з «віртуальними агентами соціалізації», що зустрічаються людині в глобальній мережі «Internet» (А.В.Мудрик, В.А.Плешаков). Соціалізація характеризується включеністю індивіда в спільність і прийняття цілей, які слугують керівними принципами у життєдіяльності. Для відрегулювання власної поведінки індивіду необхідно пройти процес соціалізації, підсумком якої повинна з'явитися соціальна зрілість, що сприяє адекватному відображенню актуальної життєвої ситуації. «Внутрішнім» фактором соціалізації є самоставлення, а «зовнішнім» - соціальні цінності, що виступають критерієм вибору та оцінки дій своїх та інших людей [2].

Одним з психологічних механізмів формування та розвитку системи особистісних смислів виступає процес інтерналізації соціальних цінностей (процес, який передбачає свідоме й активне відтворення прийнятих норм і цінностей у соціальну поведінку, з прийняттям відповідальності за них і інтерпретацію значущих подій як результату своєї власної діяльності). Аналізуючи тлумачення феномену смислу у психології, Д.О. Леонтьєв виокремлює ряд характеристик смислу, серед яких найбільш важливими для окресленої нами проблематики, є такі: джерелом смислу є потреби, мотиви та інтенції; смисл предмету чи дії зумовлюється їх місцем у більш широкому контексті; смисл володіє дієвістю - виконує функцію регуляції конкретної діяльності і є основою здатності людини до самодетермінації [4]. Також Д.О. Леонтьєв зазначає, що смислу притаманна ситуативна мінливість, він не завжди є понятійно репрезентованим, усвідомленим, чітко вираженим доступними засобами, однак все ж піддається актуалізації в свідомості.

За В.Франклом, воля до смислу - головна мотиваційна тенденція, що є основним рушієм поведінки і розвитку особистості. Вона обумовлює „екзистенційну динаміку” - певний рівень напруження, який виникає „між тим, що людина робить, і тим, що вона має робити”, впорядковуючи своє життя відповідно до „смислової орієнтації”. В.Франкл зауважує, що не можна говорити про загальний смисл життя, „адже він змінюється від людини до людини, день за днем”. Однак попри констатацію конкретності та унікальності смислу життя, вказує на три типи смислових універсалій, які виступають смисложиттєвими орієнтирами для особистості - це цінності творчості, переживання та відношення, реалізація яких надає людині переживання осмисленості існування.

С.Л. Рубінштейн виділяє два способи ставлення до життєвого шляху: перший - це життя, що „не виходить за межі безпосередніх зв'язків”, а тому „людина... не може зайняти мисленнєво позицію поза ним для рефлексії над ним”; другий спосіб, пов'язаний з рефлексією, що „перериває цей безперервний процес життя і виводить людину мисленнєво за його межі”. У такому розумінні, як зауважує К.О. Абульханова-Славська, „смисл життя - це не лише майбутнє, не лише перспектива, але й міра досягнутого людиною, оцінка досягнутого своїми силами за суттєвими для особистості критеріями” [1].

По Адлеру, сенс життя людини зв'язаний з рішенням трьох фундаментальних життєвих проблем, що випливають із трьох найбільш загальних об'єктивних складових людського буття. “Факт життя людини на Землі в конкретних умовах існування породжує проблему праці і професійного самовизначення: факт життя людини в суспільстві породжує проблему міжособистісних відносин, кооперації і дружби; факт існування двох підлог породжує проблему відносин між ними, любові і шлюбу”. Адекватне рішення людиною цих трьох проблем допомагає їй знайти сенс власного існування.

Юнацький вік є періодом поглиблення розумового і морального розвитку особистості. У цьому віці чітко окреслюються пізнавальні інтереси, схильність займатися певною науковою діяльністю, видом спорту, визначаються професійні нахили. Протягом юнацького віку особистість досягає високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний «Я-образ», самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості. Проблема інтернет-залежності стає актуальною та важливою тому, що більшість користувачів Інтернету складають підлітки та юнаки. Основну причину, яка занурює молоду людину у світ віртуальних подій, закордонні дослідники вбачають у комунікативній депривації (М.Джуммер).

Вміло використовувати можливості, що представляються в інформаційному середовищі, може тільки людина з сформованими інформаційними знаннями, вміннями та навичками. Комп'ютеризована діяльність є новим істотною умовою соціалізації особистості, яке реально виступає в ролі психологічного фактора, дія якого задає ряд перспектив і обмежень в особистісному розвитку.

Висновки

технологія інтернет психологічний

Проведено теоретичний аналіз проблеми смисложиттєвих орієнтацій у інтернет-залежних юнаків. Комп'ютерна залежність впливає на емоційно-вольову і комунікативну сферу, викликає проблеми соціальної адаптації та зміну орієнтацій на майбутнє. Гіперболізований інтерес до певної діяльності або об'єкта з наступним формуванням до неї (до нього) емоційних відносин, заміняє нормальні міжособистісні стосунки й, у підсумку, здатний остаточно блокувати всі інші сфери діяльності, які раніше були значущими.

Список використаних джерел

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова - Славская. - М.: Мысль, 1991. - 299с.

2. Бурова В.О. Соціально-психологічні аспекти Інтернет-залежності / В.О.Бурова. - К., 2003. - С.81 - 88.

3. Войскунский А.Е. Актуальные проблемы психологии зависимости от Интернета / А.Е. Войскунский. - М., 2009. - С.90 -100.

4. Дмитерко-Карабин Х.М. Особливості смисложиттєвої проблематики особистості в період юності / Х.М. Дмитро-Карабин. - Івано-Франківськ.: „Плай”, 2003. - С.158-165.

5. Короленко У.П. Аддиктивное поведение. Общая характеристика и закономерности развития / У.П. Короленко. - Москва, 1991. - С. 23-30

References

1. Abul'hanova-Slavskaya K.A. (1991) Strategiya zhizni [Life strategy]. Moscow: Mysl', р. 299. (in Russian).

2. Burova V.O. (2003) Sotsialno-psykholohichni aspekty Internet-zalezhnosti [Social and Psychological Aspects Ilnternet-Deposits]. Куту: рр. 81 - 88. (in Ukrainian)

3. Vojskunskij A.E. (2009) Aktual'nye problemy psihologii zavisimosti ot Interneta [Actual problems of the psychology of Internet addiction]. Moscow: рр.90- 100. (in Russian).

4. Dmiterko-Karabin H.M. Osoblivosti smislozliittrvo'i problematiki osobistosti v period yunosri [Special features with complex problems of special features in youth period]. Ivano-Frankіvs'k: рр. 158-165. (in Ukrainian)

5. Korolenko U.P. (1991) Addiktivnoe povedenie. Obshchaya harakteristika i zakonomernosti razvitiya [Addictive Behavior. General characteristics and patterns of development]. Moscow: рр. 23-30 (in Russian).

Размещено на Allbest.ru