Особливості прояву підліткової депресії в гендерному аспекті

Размещено на http://allbest.ru

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПІДЛІТКОВОЇ ДЕПРЕСІЇ В ГЕНДЕРНОМУ АСПЕКТІ

Логвінова Д.В.

к. психол. н., доц. каф. психології ДДПУ

Петрікєєва Є.

студентка IV курсу факультету ПЕУ напряму підготовки Психологія

Вивчення теми обумовлено змінами у змісті гендерних стереотипів суспільства, що впливає на статеворольове самовизначення підлітків та їхній психосоціальний розвиток. В особистіснім становленні та розвитку людини важливим виступає усвідомлення власної статевої приналежності, активна фаза якого припадає саме на підлітковий вік. Усвідомлення себе представником певної статі є дуже складними психологічним утворенням, яке розглядається науковцями як результат взаємодії соціальних, культурних та психологічних факторів. У соціальних науках типові статеві характеристики пов'язуються із поняттям "гендер". Тендерні відмінності хоча і спираються на біологічні психофізіологічні відмінності між статями, все ж таки більшою мірою детерміновані культурою та соціальними нормами суспільства.

Мета дослідження полягала у вивченні впливу гендерних стереотипів на формування Я-образу дівчат і хлопців-підлітків та виникнення негативних емоційних станів, пов'язаних із невідповідністю їхніх уявлень про себе гендерним нормам. Ми припустили, що прояви депресивних станів у підлітковому віці мають статеву специфіку і залежать від ступеню відповідності "Я-концепції" гендерним нормам.

Підлітковий вік є одним із переломних моментів онтогенезу людини, виступає відповідальним періодом у становленні особистості. Психологічні зміни, що обумовлюють розвиток особистості, проявляють себе перш за все у становленні самосвідомості та "Я-концепції" підлітка. Внутрішні зміни на рівні свідомості надають можливість визначитися у змісті свого "Я", своїх прагнень та орієнтирів. Особливість підліткового віку проявляє себе у сильній залежності від думки значущих осіб. Відзначено, що для хлопців -підлітків більш характерним є спирання на думку однолітків, тоді як дівчата-підлітки тяжіють до встановленого в їх власній родині звичного укладу життя. Однак авторитет батьків і для дівчат, і для хлопців є істотно низьким, на перший план виходить спілкування з однолітками [4].

Виявляється підвищена критичність до власних недоліків і пошук способів їх усунення. Невдоволення собою, що стосується як зовнішнього вигляду, так і особистісних рис, характерно для абсолютної більшості підлітків, тому роздуми про себе стають постійними супутниками в цей період. Важливим фактором у формуванні позитивної "Я концепції" підлітків виступає відчуття власної відповідності соціальним нормам статеворольової поведінки. Мінливість настрою та емоційних станів, наявність депресивних станів у більшості випадків обумовлені перебільшеною чутливістю підлітків до вимог суспільства стосовно поведінки та зовнішніх параметрів ідеалу відповідної статі; невідповідність гендерним нормам може викликати неприйняття однолітками, сформувати низьку самооцінку та призвести до виникнення депресивних станів.

У зарубіжних і вітчизняних дослідженнях проблема вивчення емоційної сфери особистості завжди була актуальною. З позиції психоаналітичних теорій стан депресії має екзогенний характер, який виникає у відповідь на психотравмуючу подію. У.У. Аршавский, У.З. Ротенберг розглядають депресію як вияв відмови від пошуку, припинення будь-якої діяльності, спрямованої на зміну ситуації чи свого ставлення до неї [4]. З позицій А. Маслоу, депресія є психічний розлад "вищого рівня" ("мета патологія"), що є результатом невдоволених метапотреб - специфічних "мотивів зростання", які передбачають прагнення актуалізувати людський потенціал [5].

Дівчата та хлопці по-різному переживають переломні моменти у житті і по різному шукають способи подолання емоційного розладу. Крім того, проблеми підліткового віку посилюються соціальною й економічною нестабільністю суспільства, змінами у змісті гендерних стереотипів та системі моральних цінностей.

Висунуте нами припущення перевірялося на підставі розв'язання таких завдань:

- проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми впливу гендерних стереотипів на формування депресивних станів у підлітковому віці;

- вивчити особливості гендерного самовизначення дівчат і хлопців підліткового віку;

- визначити статеві особливості прояву депресивних станів у підлітків;

- встановити зв'язок між гендерними характеристиками та схильністю до депресії у дівчат і хлопців підліткового віку.

У дослідженні нами використовувалися статеворольовий опитувальник Сандри Бем та методика диференційної діагностики депресивних станів Зунге. Обробка результатів містила такі процедури, як-от: обчислення середніх значень та показників міжіндивідуальної мінливості за шкалами методик; визначення відсоткової представленості високих, середніх та низьких показників; знаходження статевих відмінностей у вираженості ознак (параметричні критерії t-Стьюдента та ф-Фішера); встановлення зв'язків між показниками фемінності/маскулінності та рівнем розвитку депресивного стану (коефіцієнт кореляції Пірсона).

Дослідження проводилося на базі ЗОШ № 25 м. Краматорськ Донецької області. У дослідженні брали участь 40 учнів 10 класу віком від 14 до 16 років (20 дівчат та 20 хлопців).

Гендерна ідентичність хлопців і дівчат формується у процесі їхньої соціалізації під час засвоєння змісту відповідних до статі ролей. На думку І. Кона, саме підлітковий вік виступає найважливішим етапом розвитку статевої ідентичності, коли статеві ролі починають пов'язуватися з ціннісними орієнтаціями, інтересами, схильностями [2]. У цей період підлітки починають усвідомлювати як власні статеві ролі, так і певні ідеали до яких вони прагнуть. Іншими словами, формуються еталони жіночності і мужності, які визначають свідоме прагнення підлітків до їх досягнення. Порівнюючи себе з еталонами, підлітки визначають ступінь своєї відповідності до них, оцінюють, наскільки повноцінно в них втілені риси мужності або жіночності, що позначається на загальному самоставленні. Нерідко під час такого порівняння процес статеворольового самовизначення супроводжується негативними емоційними проявами, такими, як: зниження настрою, гальмування інтелектуальної та моторної діяльності, зниження вітальних спонукань, песимістичне оцінювання себе і свого становища у навколишній реальності.

Н. М. Іовчук [5] вважає, що ймовірність виникнення в сучасних підлітків депресивності підвищують наступні фактори:

- негативний образ тіла (на думку багатьох фахівців, може призводити до депресії та розладів харчової поведінки);

- дисфункція сім'ї або проблеми психічного здоров'я батьків (можуть викликати стресові реакції і призводити до депресії та поведінкових розладів у дітей);

- подружні розлучення і економічна скрута у родині (викликають стрес і депресію);

- низька шкільна успішність (веде до розвитку депресивності і порушень поведінки у хлопців, але не позначається настільки негативно на дівчатах).

У багатьох дослідженнях з проблеми вивчення депресії у підлітковому віці зазначається перевага депресивних порушень у дівчат порівняно з хлопцями. З позицій гендерного підходу це пояснюється тим, що дівчата є більш емоційними та чуттєвими в силу того, що їм це "дозволяє робити" суспільство, а хлопці не можуть проявляти емоційної мінливості, тому що така поведінка буде викликати сумніви стосовно їх мужності. Отже, гендерні стереотипи суттєво впливають на самооцінку підлітка. Невідповідність певним гендерним стандартам спричиняє зниження самооцінки та відчуття відчуженості від суспільства, адже підлітку дуже важливо бути таким "як усі", відповідати ідеалам середовища, з яким він взаємодіє.

Аналіз результатів, отриманих за методикою С. Бем показав, що у більшості хлопців переважають маскулінні риси характеру (68%), а у дівчат - фемінні характеристики (58%). Отже, хлопці у більшості своїй відзначали в себе наявність схильності до ризику, агресивність, амбіційність та самодостатність Дівчата у більшості своїй відзначали - емоційність, сензитивність, співчуття.

Порівняння дівчат і хлопців за вираженістю гендерних характеристик не виявило статистично значущих відмінностей між показниками вираженістю показників маскуліності (t=1,01; р>0,1) та фемінності (t=1,37; р>0,1). Отже, і дівчата, і хлопці орієнтуються на незалежність, досягнення мети власними зусиллями, домінування в поведінці; в однаковій мірі визнають у собі прояви емоційності, чутливості та схильності до зміни настрою. Це може бути викликано зміною системи гендерних стереотипів та культурних цінностей суспільства. Тобто поняття гендерних норм може не співпадати з загальним уявленням про маскулінні та фемінні якості, притамані представникам обох статей.

Аналіз результатів, отриманих за методикою Зунге показав що, більшість досліджуваних не відчуває ознак депресивного стану - 43 % у цілому. Серед більшості підлітків, у якій спостерігалися нормативні показники, хлопців спостерігалося 70%, дівчат - 50%.Серед дівчат зустрічалося більше тих, хто визначав легкий ступень депресії (45% дівчат проти 30% хлопців). Також були встановлені статистично значущі відмінності між показниками стану легкої депресії у хлопців та дівчат (t=2,31; р<0,05). 5% хлопців мають прояви маскованої депресії, що супроводжується поганим настроєм, тугою, соматичними проявами: втрата ваги, розлади сну, та апетиту.

Зв'язок між показниками гендерних характеристик і вираженості депресії у підлітків ми встановлювали за допомогою коефіцієнту кореляції r-Пірсона. Було виявлено, що у дівчат вираженість депресії негативно корелювала і з показниками маскулінності (r= -0,26), і з показниками фемінності (r= -0,36).

гендерний стереотип підлітки негативний емоційний

Таблиця 1 Кореляційна матриця показників депресії з показниками гендерних характеристик

Отже, у вибірці дівчат, серед більшості яких спостерігалися ознаки легкого ступеню депресії, депресія була тим менше, чим більше були виражені показники фемінності та маскулінності. Отриманий результат підтверджує одне з основних положень концепції андрогінії Сандри Бем стосовно психологічного благополуччя людей андрогінного типу. Тобто в поведінці дівчат і чоловічі і жіночі моделі поведінки присутні в однаковій мірі. Вираженість маскулінних і фемінінних якостей дає андрогінним індивідам можливість менш жорстко дотримуватися статеворольових норм, залежно від ситуації переходити від традиційно жіночих занять до чоловічих. При цьому крайні варіанти вираженості цих показників існують у положенні взаємовиключення, а середні - у положенні взаємонезалежності. У такому контексті можуть бути розглянуті варіанти "маскулінної жінки" і "фемінного чоловіка" [3],

Отже, андрогіна особистість здатна швидко пристосовуватися до мінливої ситуації, завдяки варіабельності стереотипів поведінки.

У хлопців, які взагалі більшою мірою характеризувалися відсутністю симптомів депресії, отримані кореляційні зв'язки наближалися до нульових значень. Отже, навіть незначні ознаки наявності негативного емоційного стану у хлопців не пов'язувалися з вираженістю в них гендерних характеристик. Такі показники кореляції засвідчили про спростування висунутого нами припущення. Проте встановлені позитивні взаємозв'язку між показниками маскулінності й фемінності вказують на нехарактерність у розвитку симптомокомплексу маскулінності/фемінності для даного віку. На думку О.С. Кочаряна, хлопці в цьому віці, набуваючи статеворольової ідентичності, проходять через так звані "маскулінні фільтри"; у своїй поведінці вони чітко контролюють прояв чоловічих і жіночих патернів, заперечуючи свою причетність до демонстрації поведінки протилежної статі [6]. У нашому дослідженні підтвердження такого факту виявлено не було; виявлені позитивні зв'язки між показниками маскулінності та фемінності вказують на нерощепленість та недиференційованність симптомокомплексу у хлопців.

Отже, проведене дослідження підтвердило наявність змін у системі гендерних стереотипів, що обумовлюють статеворольове самовизн ачення підростаючого покоління. Було виявлено, що "Я-образ" дівчат- і хлопців- підлітків не відрізняються за показниками маскулінності та фемінності; вони в однаковій мірі більше орієнтовані на маскулінну модель поведінки. Мінливість настрою та емоційних станів у більшості випадків обумовлені перебільшеною чутливістю підлітків до вимог суспільства стосовно поведінки та зовнішніх параметрів ідеалу відповідної статі. Результати дослідження підтвердили, що статеворольова поведінка обумовлена соціальним прогресом, демократизацією стосунків між статями, трансформацією культури, котра супроводжуються загальною тенденцією до змін у процесах ідентифікації і соціалізації особистості.

Список використаних джерел

1. Агеев B.C. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов / B.C. Агеев // Вопросы психологии. - 1987. - № 2. - С. 152-158.

2. Бендас Т.В. Гендерная психология: учебное пособие. / Т.В Бендас. - СПб.: Питер, 2005. - 431 с

3. Бем С. Линзы гендера: Трансформация взглядов на проблему неравенства полов. Пер. с англ. / - М.:, 2004. - 336 с.

4. Возрастная и педагогическая психология: Учебник для студентов пед. ин - тов/ В.В. Давыдов, Т.В. Драгунова; Под ред. А.В. Петровского. -2-е изд., испр. И доп. - М.: Просвещение, 1979. - 288 с.

5. Іовчук Н.М. Психологія емоцій. - М., 1999. -- 230 с.

6. Кочарян А.С. Личность и половая роль (симптомокомплекс маскулинности/фемининности в норме и патологии) / Харьков, 1996. - 139 с.

7. Мафсон Л. Подросток и депрессия. Межличностная психотерапия / Л. Мафсон - М.: ЭКСМО, 2008. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru