Особливості самосвідомості підлітків із неповних сімей

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості самосвідомості підлітків із неповних сімей

Сергеева І.В, Шарабан Г.С.

Сергеева І.В к.психол. н., доц. каф. психології ДДПУ. Шарабан Г.С. студентка 4 курсу спеціальності «Психологія»

В даній статті розглядається поняття самосвідомості, його структурні компоненти, підкреслюється роль сім'ї у процесі розвитку самосвідомості. Представлені результати емпіричного дослідження особливостей самосвідомості підлітків із неповних сімей.

Ключові слова: самосвідомість, компоненти самосвідомості, підліток, сім'я, повна та неповна сім'я.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Уявлення сучасного підлітка про навколишній світ, усвідомлення себе і свого становища в соціальному оточенні формуються в складних умовах нашого суспільства. Поведінка ж підлітка завжди співвідноситься з його уявленнями про самого себе (образ «Я») і про те, яким він повинен або хотів би бути. Для того, щоб зрозуміти механізми формування поведінки підлітків, необхідно досліджувати специфіку формування їх самосвідомості.

Одним з найважливіших соціальних факторів, що впливають на розвиток особистості підлітка, є сім'я. Придбане в сім'ї зберігається протягом усього життя. Важливість сім'ї пояснюється тим, що в ній людина знаходиться в період формування основ особистості, саме з сім'ї починається соціалізація дитини. Ряд авторів таких, як: Г.С. Абрамова, А.І. Захаров, Е. Г. Ейдеміллер, А.Я. Варга, відзначають, що сімейне середовище і, зокрема, дитячо-батьківські відносини є фактором емоційного і психічного розвитку дитини. За даними Міністерства Юстиції України, станом на початок 2018 року, більше 3 млн. дітей проживають в неповних сім'ях [6]. Нестабільність сімейного середовища призводить до емоційного напруження та психічних розладів підлітків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття

Проблемі самосвідомості присвячено чимало досліджень як у вітчизняній психології, так і зарубіжній. Розробці даного питання присвятили свої роботи такі вітчизняні психологи, як: Л.С. Виготський, О.В. Запорожець, Д. Б. Ельконін, І. І. Чеснокова, М. В. Боришевський та ін. Серед зарубіжних вчених слід виділити У.Джемса, Е. Еріксона, К. Роджерса, Ч. Кулі, Д. Міда тощо. Особливості самосвідомості підліткового віку досліджували й сучасні відомі психологи, а саме, В. С. Агапов, О. М. Костарьова, О. М. Шутенко, Г.М. Свіденська, Л. М. Бороздіна, А. В. Захарова, А. Н. Прихожан та ін.

Проблемами сім'ї та її впливом на розвиток особистості підлітка займалися В. М. Целуйко, О. В. Григор'єва, М. І. Буянов та ін. У той же час, як засвідчив огляд науково-психологічної літератури, залишається актуальним та недостатньо дослідженим питання розвитку самосвідомості підлітка в сучасних умовах виховного процесу сім'ї.

Формулювання мети статті (постановка завдання)

Метою нашого дослідження є теоретичний огляд наукової літератури з проблеми самосвідомості та емпіричне дослідження особливостей самосвідомості підлітків із неповних сімей.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Перш за все, необхідно звернутися до поняття самосвідомість як психологічного феномену у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених.

У психологічному словнику самосвідомість представлена як «усвідомлення і оцінка людиною своїх дій і їх результатів, думок, почуттів, моральності та інтересів, ідеалів і мотивів поведінки, цілісна оцінка самого себе і свого місця в житті» [4, с. 438].

На думку М.В.Боришевського, одного з найбільш відомих вітчизняних дослідників цієї проблеми, «самосвідомість - це складне утворення у структурі особистості, завдяки якому - за умови її адекватного розвитку - відбувається процес урівноважування та конструктивної взаємодії зовнішніх обставин та внутрішніх умов» [2, с.78]. Учений наголошує на важливій ролі самосвідомості у розвитку в особистості здатності до саморегуляції власної активності.

Самосвідомість є ядром особистості, необхідною умовою її становлення та розвитку, що полягає у здатності людини виокремлювати себе з навколишнього світу, усвідомлювати й оцінювати своє ставлення до світу та до самої себе.

У зарубіжній психології проблемі самосвідомості та її структури приділяв значну увагу психолог Р. Бернс. В його роботах поняття самосвідомості ототожнюється з поняттям Я-концепція і вживається як збірний термін для позначення всієї сукупності уявлень людини про себе. Я -концепція, по суті, визначає не просто те, що собою являє індивід, а й те, що він про себе думає, як дивиться на свій діяльний початок і можливості розвитку в майбутньому. Бернс виокремлює три складові Я-концепції - когнітивну, оцінкову, поведінкову - й структурно оформлює їх як ієрархію, а також обґрунтовує її роль у процесі вікового розвитку людини. Вчений переконаний, що формування Я-концепції відбувається у взаємодії між людьми, де винятково важливу роль відіграє сукупність своєрідних установок особистості. Крім того, дослідник поєднує емпіричні дослідження із психолого-педагогічними, вивчаючи взаємовплив Я- концепції і повсякденної поведінки людини [1].

Підлітковий вік - важкий період статевого дозрівання і психологічного дорослішання. У самосвідомості відбуваються значні зміни: з'являється відчуття дорослості, відчуття себе дорослою людиною; воно стає центральним новоутворенням молодшого підліткового віку [7].

Практично у всіх дослідженнях в галузі дитячої психології підкреслюється вирішальний вплив сім'ї на загальний розвиток особистості дітей. Крім цілеспрямованого батьківського виховання на дитину впливає внутрішньосімейна атмосфера загалом, причому ефект цього впливу проявляється з віком, відбиваючись у структурі особистості. Особливо актуальним це є для підлітків, адже саме в підлітковому віці батьківське ставлення набуває вирішального значення для становлення і закріплення образу «Я» [5; 7; 8].

У виконанні виховної функції по відношенню до дітей важливо саме наявність подружньої пари - батька та мати. У зв'язку з цим, говорять про повну сім'ю і неповну, коли відсутній один з батьків. Стабільність сімейного середовища є важливим фактором для емоційної рівноваги і психічного здоров'я дитини. Розпад сім'ї, викликаний розлученням або роздільним проживанням батьків, завжди приносить глибоке потрясіння і залишає у дитини міцну образу, яку можна лише пом'якшити. Це явище - істотна суспільно - виховна проблема. Розлука з одним з батьків може привести до появи у дитини почуття страху, депресії і ряд інших симптомів неврозу [4; 6].

Предметом нашого дослідження є особливості самосвідомості підлітків із повних та неповних сімей. Емпіричне дослідження проводилось у ЗОШ №8 м. Слов'янська, Донецької області. Вибірка складалась із 57 підлітків (30 хлопчиків та 27 дівчат) віком від 12 до 14 років (7-8 клас). Серед них 28 учнів із повних сімей та 29 із неповних сімей. Розглянемо результати виразності компонентів самосвідомості серед всієї вибірки підлітків. За результатами методики «Тест-опитувальник самоставлення» (В.В. Столін, С.Р. Пантелєєв) було визначено, що 64% підлітків мають середні показники за шкалою самовпевненості. Тобто у підлітків наявне уявлення про себе як про самостійну, вольову, енергійну, надійну людину, якій є за що себе поважати.

68% підлітків мають середній рівень за шкалою «самоприйняття». Більшість підлітків приймають себе такими, якими вони є, але власні недоліки вважають неприйнятними, намагаються за можливості їх подолати. Низькі показники у 35% підлітків було виявлено за такими показником, як самокерівництво. Це свідчить про віру підлітків та підвладність їх «Я» часовим обставинам, про нездатність протистояти долі, погану саморегуляцію, розмитий локус «Я», відсутність тенденції шукати причини вчинків та результатів у собі самому.

За даними методики «Шкала самооцінки та рівня домагань» (Дембо - Рубінштейн) у більшості досліджуваних (69%) наявна реалістична оцінка себе, своїх здібностей, моральних якостей і вчинків. 39% підлітків мають оптимальне представлення про свої можливості, що є важливим чинником особистісного розвитку. Такі учні впевнені в собі, здатні об'єктивно оцінювати результати своєї діяльності, наполегливо домагаються поставлених цілей.

Методика «Смисло-життєві орієнтації» (Д.О. Леонтьєв) дозволила оцінити ступінь задоволеності підлітків власним життям, їх життєві орієнтири. 68% підлітків мають середні показники за шкалою "мета життя". Це говорить про те, що учні мають певний досвід життя і це додає їх життю усвідомленості, направленості та часової перспективи.

Також більшість (66%) підлітків мають середні показники за шкалою "локус контролю - Я". Це говорить про здатність підлітків самостійно будувати власне життя, поставити собі мету, завдання у житті, бачити сенс в житті.

З метою виявлення особливостей самосвідомості підлітків із неповних сімей ми використовували метод кореляційного аналізу.

Так, було виявлено тісний, значущий зв'язок (r=0,78, р<0,01) між рівнем самооцінки та показником самовпевненості у підлітків із неповних сімей. Це означає, що підлітки, які досить високо оцінюють себе та свої якості, мають високу думку про себе, самовпевненість, відсутність внутрішньої напруженості та навпаки. У дітей з повних сімей такого зв'язку не виявлено.

Також виявлено помірний зв'язок (r=0,65, р<0,05) між показником самооцінки та шкалою «Дзеркальне «Я»» у школярів, що мають лише одного з батьків. Це свідчить про те, що підлітки з високою самооцінкою мають уявлення про те, що їх особистість, характер та діяльність здатні викликати у інших повагу, симпатію, схвалення та розуміння.

Обернений помірний зв'язок (r=-0,68, р<0,05) наявний між шкалою «Самозвинувачення» та показниками самооцінки. Тобто, чим нижче у підлітків з неповних сімей самооцінка, тим частіше вони звинувачують себе у промахах та невдачах. Можна стверджувати про відсутність у них симпатії до себе, що супроводжується негативними емоціями на свою адресу. Це може бути викликане недостатньою кількістю уваги та любові зі сторони батьків, їх байдужістю або надмірною зайнятістю своїм особистим життям.

За показниками локусу контроля Я та шкалою підтримки підлітків виявлено тісний, значущий рівень зв'язку (r=0,74, р<0,01). Це свідчить про те, що учні із неповних сімей, які мають уявлення про себе як про сильну особистість, з достатньою свободу вибору, прагнуть керуватися в житті власними цілями, переконаннями, установками і принципами, не залежати від думок та оцінок оточуючих і навпаки. Це може бути обумовлене їх бажанням до самостійності, не повторюючи помилок батьків.

Також тісний, значущий зв'язок (r=0,81, р<0,01) було виявлено між показником локусу контроля Я та шкалою сенситивності у підлітків, що виховуються у неповних сім'ях. Тобто учні, які віддають собі звіт у своїх потребах і почуттях, рефлексують, більш впевнені у собі, здатні контролювати події власного життя.

Нами було встановлено помірний зв'язок (r=0,66, р<0,05) між цілями у житті та орієнтацією у часі. Тобто підлітки із неповних сімей, які намагаються жити справжнім, переживати актуальний момент свого життя у всій його повноті, відчувають осмисленість, спрямованість і тимчасову перспективу свого життя, легко ставлять перед собою цілі та намагаються впевнено йти вперед. В той же час учні, які орієнтовані лише на один з відрізків тимчасової шкали (минуле, сьогодення або майбутнє), не здатні планувати подальше своє життя, не бачать перспектив свого розвитку.

Виявлений помірний зв'язок (r=0,68, р<0,05) між показниками процесу життя та гнучкості поведінки.

Можна стверджувати, що підлітки з неповних сімей, які сприймають процес свого життя як цікавий, емоційно насичений і наповнений змістом, здатні більш швидко і адекватно реагувати на мінливу ситуацію, більш гнучкі в реалізації своїх цінностей в поведінці, взаємодії з оточуючими людьми.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі

В умовах сьогодення особливої актуальності набувають психологічні дослідження, спрямовані на виявлення особливостей становлення самосвідомості дитини. Саме підлітковий вік є сенситивним для розвитку самосвідомості особистості.

У житті кожної людини його батьки грають одну з головних ролей. Від відносини батька і матері до своєї дитини багато в чому залежить процес формування його особистості.

Нами було емпірично досліджено особливості самосвідомості підлітків із неповних сімей. Було виявлено схильність таких підлітків звинувачувати себе у промахах та невдачах, відсутність у них симпатії до себе, що супроводжується негативними емоціями на свою адресу. В той же час, такі учні намагаються жити справжнім, переживати актуальний момент свого життя у всій його повноті, ставлять перед собою цілі та намагаються впевнено йти вперед.

Перспективою подальшої роботи у даному напрямку, на нашу думку, є вивчення статевих відмінностей виразності компонентів самосвідомості підлітків з неповних сімей.

Література

сім'я підлітковий психологічний самосвідомість

1. Бернс Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание / Р. Бернс - М.: Прогресс, 2004. - 424 с.

2. Боришевський М. Самосвідомість як фактор психічного розвитку особистості / М. Боришевський // Психологія і суспільство. - 2009. - № 4. - С. 120.

3. Дмитренко А.К. Психологія сімейного виховання / А.К. Дмитренко, П.Є. Мармазинська, О.С. Тарновська - Чернівці: Прут, 2001. - С. 132-140.

4. Зинченко В. Большой психологический словарь / сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. - СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК. - 2003. - 672 с.

5. Лисина М.И. Семья и формирование личности / М. И. Лисина - М., 2006. 180 с.

6. Міністерство юстиції України [електронний ресурс] URL: Режим доступу: https://minjust.gov.ua/

7. Миндель А.Я. Воспитание и развитие личности подростка / А.Я. Миндель М., 2007. - 225 с.

8. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений / Л.Б. Шнейдер // Курс лекций. - М.: Апрель-Пресс, 2000. - 512с.

Размещено на Allbest.ru