Особистісні чинники професійного самовизначення старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особистісні чинники професійного самовизначення старшокласників

Солодухов В.В.

студент 2 курсу магістратури спеціальності «Психологія»

Резнікова О.А.

канд. психол. наук, доц. кафедри психології

У статті проведено аналіз проблеми детермінації професійного самовизначення старшокласнників; визначено особливості взаємозвязку професійного самовизначення та таких властивостей особистості старшокласників як мотивація, цінностні орієнтації, спрямованість, само актуалізації. професійне самовизначення старшокласник мотивація

Ключові слова: професійне самовизначення, мотивація, цінностні орієнтації, спрямованість, самоактуалізації.

Постановка проблеми

У юнацькому віці актуалізується процеси особистісного і професійного самовизначення. Характерна для раннього юнацького віку зовнішня ситуація - це зміна соціального статусу, нові соціальні умови, стосунки і обставини, початок засвоєння нових видів діяльностей, розширення соціальних контактів. Саме ці обставини, а також об'єктивна необхідність визначити своє місце у дорослому житті, що постає перед особистістю, і становлять головний аспект соціальної ситуації розвитку у юнацькому віці.

Внутрішня потреба особистості у життєвому самовизначенні, що характерна для даного етапу її розвитку, вимагає від неї зробити вибір, прийняти певне рішення. Вчинки особистості, її рішення, реакція на ситуацію і обставини будуть опосередковані її цінностями, переконаннями, сформованою на той час життєвою позицією. Отже проблема особистісного та професійного самовизначення є актуальної для юнацького віку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В психології особистості, у віковій, педагогічній і соціальній психології проблема професійного самовизначення виступає важливим і широко досліджуваним аспектом.

В.І. Журавльов, М.Р. Гінзбург, Є.І. Головаха, А.А. Кронік вивчають її у зв'язку з життєвими перспективами особистості і плануванням майбутнього. Т.М. Афанасьєва, Д.І. Фельдштейн розглядають професійне самовизначення як аспект соціального самовизначення. К.А. Абульханова-Славська, П.А. Шавір, Є.О. Клімов, М.С. Пряжніков, М.Х. Тітма пов'язують його з розвитком особистості, специфікою її смислового сприймання світу, настановами свідомості.

Юнацький вік традиційно вважається періодом інтенсивного розвитку самосвідомості особистості. Цей процес детермінований, з одного боку, внутрішніми закономірностями розвитку, з іншого - змінами об'єктивних обставин, у яких відбувається процес становлення особистості. Характерна для раннього юнацького віку зовнішня ситуація - це зміна соціального статусу, нові соціальні умови, стосунки і обставини, початок засвоєння нових видів діяльностей, розширення соціальних контактів і новий зміст пред'явлених соціумом вимог. Саме ці обставини, а також об'єктивна необхідність визначити своє місце у дорослому житті, що постає перед особистістю, і становлять головний аспект соціальної ситуації розвитку у юнацькому віці [1].

Професійне самовизначення у юнацькому віці має розглядатися у зв'язку з процесами самовизначення у світогляді, особистісного і соціального самовизначення, як невід`ємна частина цілісного процесу. Професійне самовизначення ситуативно і змістовно пов'язано із соціальним: вибір людиною соціального середовища, «приєднання» до професії, як до певної сфери соціальної активності, актуалізація спрямування на розширення соціальної взаємодії. Водночас професійне самовизначення не можна розглядати відокремлено від самовизначення людини у сферах світогляду, моральної позиції та життєвого сенсу, які обумовлюють її багатобічні зв'язки із світом, а тим самим, характер, спрямування, мету і ціннісний зміст її діяльності [2].

Отже, психологічний зміст самовизначення особистості переглянуто у психологічній літературі у широкому діапазоні явищ і процесів, які відбуваються в житті людини. Вибір майбутньої професійної діяльності - є фактором подальшого розвитку особистості, визначенням умов і засобів реалізації особистісних рис і здібностей, соціального середовища для втілення життєвих задумів, смислу і цінностей.

Мета статті: визначення особистісних чинників ефективності професійного самовизначення старшокласників.

Виклад основного матеріалу дослідження

Гіпотезою нашого дослідження стало припущення про те, що професійне самовизначення особистості старшокласника опосередковано особистісними чинниками, серед яких ми виділяємо мотиваційні фактори, цінностні орієнтації, спрямованість та рівень самоактуалізації особистості.

У досліджені брали участь учні випускних класів загальноосвітньої школи № 1 та № 12 м. Слов'янська (всього 90 осіб). Дослідження проводилося у 20172018 навчальному році.

У дослідженні використовувалися методи спостереження, бесіди, а також психодіагностичні методики: опитувальник самооцінки рівня професійного самовизначення Н.П.Карпенко, опитувальник визначення мотиваційних факторів вибору майбутньої професії Ф.Б.Філімонова, методика діагностики цінностей І.Г. Сєніна «ОТЕЦ», орієнтаційна анкета Басса, методика діагностики рівня самоактуалізації особистості К.Ф.Калініної.

В результаті першого етапу дослідження було встановлено відмінності в показниках суб'єктивної професійної визначеності старшокласників за методикою Н.П. Карпенко Учні оцінювали власний стан «визначеності - невизначеності» відносно майбутньої професії. За результатами опитування було підраховано сумарний показник суб`єктивної професійної визначеності. Співставлення його з нормативними даними дало можливість розділити вибірку на дві групи - групу «професійно визначених» з високим рівнем сумарного показника суб`єктивної професійної визначеності (ПВ) та групу «професійно невизначених» з низьким рівнем сумарного показника суб`єктивної професійної визначеності (ПН).

Група «професійно визначених» старшокласників з високим рівнем сумарного показника суб`єктивної професійної визначеності налічує 44 особи, що складає 48% вибірки. Досліджувані цієї групи висловили почуття ясності, визначеності відносно професійних перспектив. Вони впевнені, що визначилися щодо майбутньої професії та ясно уявляють як здійснити прийняте рішення. Майже половина з них вважає, що обирає професію по здібностям і діяльність яку обрали їм підходить. При цьому думки про майбутні професійні перспективи викликають відчуття радості і ентузіазму тільки у 20% цієї групи досліджуваних.

Інша частина досліджуваних у кількості 46 осіб, що складає 52% вибірки склала групу «професійно невизначених» старшокласників з низьким рівнем сумарного показника суб`єктивної професійної визначеності. Досліджувані цієї групи висловлюють сумніви, невпевненість, проблематичність, невизначеність. Серед них 25% не визначилися щодо майбутньої професії зовсім, жодна з професій не приваблює їх по-справжньому. Їх уявлення щодо діяльності після закінчення школи досить туманні. Майже всі вони відчувають стурбованість і тривогу у зв'язку із своєю невизначеністю. При цьому 2 особи цієї групи не обтяжують себе проблемою вибору, бо найголовнішим вважають добрий заробіток будь де. Інші 75% досліджуваних цієї групи визначилися щодо майбутньої професії частково, мають сумніви відносно того, чи зможуть успішно справлятись з обраною діяльністю. Майже всі вони змінили свій вибір декілька разів за останній рік.

З метою з'ясування впливу мотиваційних факторів вибору майбутньої професії ми скористалися методикою Ф.Б. Філімонова. Ми порівняли профілі мотиваційних компонентів вибору професії у групах з високою і низькою «успішністю» професійної само визначеності. Розходження виявилися за мотиваційним компонентом «відповідне соціальне оточення». Цей фактор називається фактором «комунікативної вибірковості». Для «успішних» учнів характерна більша значущість соціального оточення, в якому буде здійснюватися професійна діяльність. Отриманий результат підтверджує наявність тісних зв'язків професійного самовизначення із соціальним і особистісним самовизначенням.

З метою з'ясування впливу особливостей ціннісної сфери особистості на характер і ефективність її професійного самовизначення ми скористалися методикою ціннісних орієнтацій І.Г. Сєніна (ОтеЦ). Були виявлені переважні термінальні цінності учнів. Групи старшокласників з високим і низьким рівнем професійного самовизначення було порівняно за показниками індивідуальної значущості термінальних цінностей. Найбільш помітні відмінності між групами виявилися за трьома факторами: «розвиток себе», «духовне задоволення», «збереження індивідуальності».

Високий показник за шкалою «розвиток себе» відбиває цінність для особистості самовдосконалення, розвитку своїх потенційних здібностей. Процеси саморозвитку і самовдосконалення особистості неможливі без її самопізнання. Тому, особистості, яка хоче розвиватися, як правило, притаманний виражений інтерес до психологічної інформації про себе. Очевидно, що старшокласники, які мають високий рівень професійного самовизначення, прагнуть до саморозвитку, виявляють більш високий рівень розвитку рефлексії. Це сприяє більш різнобічному і глибинному підходу особистості до розв'язання існуючих проблем у профорієнтації.

Високий бал за фактором «духовна задоволеність» свідчить про прагнення людини отримувати моральне задоволення у різних сферах життя, робити те, що цікаво і відповідає духовним потребам. Тому у процесі професійного самовизначення учні, що орієнтуються на свої спрямування та пізнавальні інтереси, прагнучи обрати таку професію, яка буде їм цікава мають більшу «успішність». Спираючись на ці важливі фактори професійного самовизначення, старшокласник може значно ефективніше орієнтуватися у виборі майбутньої професійної діяльності і формувати особистий професійний план, адекватний його здібностям і спрямуванням, його реалізаційній спрямованості.

Високий результат за шкалою «збереження власної індивідуальності» свідчить про те, що особистість прагне незалежності, не хоче піддаватися масовим тенденціям. Для неї є цінним зберегти свою неповторність і своєрідність. Очевидно, учні з високим рівнем професійної самовизначеності, як правило, спираються на власні погляди і переконання. Самостійність і високий рівень усвідомлення особистістю своєрідності і особливостей своєї індивідуальності позитивно відобразилися на процесі і результативності професійного самовизначення.

Значущими життєвими сферами для учнів, що мали високий рівень професійного самовизначення виявилися: сфера сімейного життя, сфера суспільного життя і сфера захоплень. Цікаво, що сфери професійного життя, освіти і навчання не є для них винятково важливими. За показниками значущості сфер професійного життя і сфери навчання група високого рівня професійного самовизначення і група низького рівня професійного самовизначення майже не відрізняються.

За результатами орієнтаційної анкети Басса розходження між групами з високою і низькою професійною самовизначеністю виявилися за типом особистісної спрямованості на діло (Д). Розходження склали 8,4. Це зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконанні роботи якнайкраще, орієнтація на ділове співробітництво, здатність відстоювати в інтересах справи власну думку, якщо вона корисна для досягнення спільної мети. Також звертає на себе увагу значна вираженість показника особистісної спрямованості на себе (Я) в обох групах. Цей показник свідчить про орієнтацію на пряму винагороду і задоволення безвідносно роботи, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість. Це, на наш погляд, відбиває деформаційні тенденції світогляду сучасного суспільства, що знаходить втілення в особистісних спрямованостях молодих людей.

Успішність професійного самовизначення особистості виявилася пов'язаною із рівнем її потеби у самоактуалізації. За допомогою методики діагностики рівня самоактуалізації особистості К.Ф.Калініної ми виявили рівень самоактуалізації, цінності самоактуалізації, індивідуальні особливості притаманні особистості, що самоактуалізується. Встановлено, що учні з високим рівнем професійного самовизначення відрізняються високими показниками за фактором «цінності само актуалізації». Високий бал за шкалою «цінності само актуалізації» означає, що людина поділяє ті цінності, якими, згідно А.Маслоу є істина, цілісність, добро, краса, справедливість, життєвість, унікальність, досконалість, порядок. Професійне самовизначення особистості буде успішнішим, коли воно відбувається у відповідності з духовними цінностями.

Висновки

Таким чином, в результаті дослідження було встановлено, що група старшокласників з високим рівнем професійного самовизначення відрізняється:

1) у профілі мотиваційних компонентів вибору професії за фактором орієнтації на відповідне соціальне оточення (комунікативна вибірковість);

2) у профілі термінальних цінностей за трьома факторами: «розвиток себе», «духовне задоволення», «збереження індивідуальності»;

3) у профілі інструментальних цінностей: сфера сімейного життя, сфера суспільного життя і сфера захоплень;

4) у характері спрямованості - за типом особистісної спрямованості на діло;

5) у показниках рівня самоактуалізації за шкалою «цінності само актуалізації».

Спираючись на отримані дані та на результати їх якісного аналізу дослідження можна зауважити, що професійне самовизначення виявився більш успішним для старшокласників, орієнтованих на духовні цінності, самостійних, незалежних і відкритих. Оскільки професійне самовизначення не завершується первинним вибором професії, актуальним напрямом подальших досліджень може стати вивчення психологічних умов професійного самовизначення на інших етапах розвитку професійної кар'єри особистості.

Список використаних джерел

1. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностноесамоопределение / Н.С. Пряжников. - М.; Воронеж, НПО, МОДЭК, 1996.- 290 с.

2. Шавир П.А. Психологияпрофессиональногосамоопределения в раннейюности / П.А. Шавир. -М., 1981. - 96 с.

Размещено на Allbest.ru