Ментальні та генетичні чинники життєвого успіху особистості

Анотація

Одні особи і навіть цілі людські спільноти, попри зовсім не перспективне соціальне походження, піднімаються у житті на значну суспільну висоту, а інші, такі самі, взагалі нічого не досягають. Дослідження продемонстрували, що найбільш успішнішими спільнотами США, попри незначну частку їх у населенні країни, є євреї, індійці, китайці, нігерійці, кубинці, іранці, ліванці та мормони. Виявлено, що ці спільноти характеризуються цілісною сукупністю трьох психологічних ознак - відчуття вищості, загроженості та самоконтролю. Відчуття вищості базується на глибокій внутрішній упевненості у винятковості своєї спільноти порівняно з іншими. Під загроженістю розуміється тривожна невпевненість у своїй суспільній значимості, стурбованість недостатністю результатів своєї діяльності. Самоконтроль означає здатність протистояти різним спокусам, особливо спокусі відмовитися від труднощів та кинути важке завдання замість того, щоб його виконати. Ключовою запорукою успішного життя окремої людини та процвітання суспільства є освіта. Здатність до навчання, як і всі інші складні мінливі ознаки людини, формується під дією певної комбінації генетичних чинників та умов навколишнього середовища, про що свідчить рівень її успадковуваності, який становить близько 60%. Протягом останніх років у геномі людини виявлено понад 1300 генетичних маркерів здатності до навчання у вигляді однонуклеотидних поліморфізмів, які розкидані переважно по некодуючим ділянкам ДНК. Ми пропонуємо використати виявлені засади досягнення освітнього та життєвого успіху у процесі реформування української освіти.

Ключові слова: життєвий успіх, відчуття вищості, загроженість, самоконтроль, здатність до навчання, успадковуваність, навколишнє середовище, генетичні маркери, однонуклеотидні поліморфізми.

Annotation

V. Pomohaibo, O. Berezan, A. Petrushov

MENTAL AND GENETIC FACTORS OF PERSONAL LIFE SUCCESS

Some individuals and even human communities in spite of not promising social origin, gain a significant social height in life, while others, the same, do not achieve anything at all. Studies have shown that the most successful communities in the United States, despite their insignificant share of the population, are Jews, Indians, Chinese, Nigerians, Cubans, Iranians, Lebanese and Mormons. It has been found out that these communities are characterized by an integrated set of three psychological features - a superiority complex, insecurity and self-control. The superiority complex is based on deep inner confidence in the uniqueness of your community compared to others. Insecurity is an anxious uncertainty in social significance, concern about insufficient results of personal activities. Self-control means the ability to withstand various temptations, especially the temptation to refuse of difficulties and put away hard task rather than execute it. Education is the key to successful life of an individual and the prosperity of society. Learning ability as well as all other human complex variable traits, is formed under the influence of a certain combination of genetic factors and environmental conditions, as it can be seen with the level of its heritability - about 60%. Recently over 1300 genetic markers of learning ability have been identified in the human genome as singlenucleotide polymorphisms, which are scattered predominantly in non-coding DNA regions. We propose to use the revealed principles of educational and life success achievements in the process of Ukrainian education reformation.

Keywords: life success, superiority complex, insecurity, self-control, learning ability, heritability, environment, genetic markers, single-nucleotide polymorphisms.

Постановка проблеми

У житті одні особи і навіть цілі людські спільноти, попри зовсім не перспективне соціальне походження, піднімаються на значну суспільну висоту, а інші, такі самі, взагалі нічого не досягають. Цю проблему давно вивчають з позицій психології, а останнім часом визначився також потужний генетичний напрямок її дослідження.

Мета статті полягає в теоретичному аналізі даних сучасних психологічних і генетичних досліджень життєвого успіху особистості.

Аналіз основних досліджень та публікацій

Вивчення генетики життєвого успіху особистості здійснювалось шляхом мета-аналізу публікацій сучасних психологічних та генетичних досліджень.

Психологічні засади життєвого успіху. Менталітет життєвого успіху на цей час вивчений досить добре, про що свідчать численні публікації (Kaufmann, 2004; Dweck, 2006; Rumbaut, 2006; Duckworth et al., 2012; McGonigal, 2012; Chua and Rubenfeld, 2015 та інші).

Серед них найбільшу увагу привертає книга американських професорів права Е. Чуа та Дж. Рубенфельда (Chua and Rubenfeld, 2015), в якій представлено комплексне і всебічне дослідження проблеми. Існує також видання цієї книги українською мовою 2017 р. під назвою «Три сили: Як виховують в успішних спільнотах». На цей час найбільш успішнішими спільнотами Америки є євреї, індійці, китайці, нігерійці, кубинці, іранці та ліванці. Особливо вражає успіх нігерійців та кубинців на тлі порівняно незначних досягнень темношкірих та латиноамериканських мешканців США. Варто також назвати релігійну християнську секту мормонів, які всього за кілька десятиліть пройшли шлях від середнього і навіть убогого рівня життя до вершин корпоративного успіху. Попри незначну частку (всього кілька процентів) цих меншин у населенні США, вони досягли виняткового суспільного успіху не лише за стандартними показниками - престижна робота, доходи родин, капітали тощо. Серед них - відомі державні діячі різних рівнів, науковці, керівники та викладачі університетів, правники, лікарі, письменники, музиканти, актори тощо. (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 28-50). Автори виявили, що для всіх найуспішніших спільнот у США визначальною є сукупність трьох ключових чинників - відчуття вищості, загроженості та здатності контролювати імпульси, які були названі Трьома силами (triple package). Ці Три сили притаманні іммігрантам переважно у першому поколінні (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 12-14).

Відчуття вищості полягає у глибокій внутрішній упевненості в особливості, винятковості або перевагах своєї спільноти порівняно з іншими. Ця упевненість може мати різні джерела. Таким джерелом може бути релігія, як у мормонів. У китайців та персів відчуття вищості коріниться у величній історії та культурі цих народів. Частина індійців пишається своїм походженням із священицької касти брахманів, а численні нігерійські іммігранти - приналежністю до відомого своєю практичністю та діловитістю племені іґбо. Відчуття вищості у євреїв базується на кількох засадах - обраності, моральності, інтелекту, поважання законів та здатності виживати всупереч презирству, ворожості, погромів і навіть геноциду. (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 12-13).

Звичайно, ця одіозна властивість людської природи суперечить основній ліберальній ідеї про рівність усіх людей незалежно від кольору шкіри, способу життя чи переконань. Окремі особи з відчуттям вищості у суспільстві сприймаються негативно, а групова демонстрація вищості осуджується як джерело нацизму, расизму, колоніалізму або імперіалізму. Відчуття вищості можна виправдати лише як засіб захисту малих етнічних спільнот від ворожості та упереджень більшості населення. Адже лише за таких умов малі етнічні групи мають найбільше можливостей вижити, дотримуючись своїх уявлень про себе, своїх цінностей і переконань. (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 126-129).

Загроженість в даному контексті - це тривожна невпевненість у своїй значимості та ролі в суспільстві, стурбованість стосовно недостатності результатів своєї діяльності. Загроженість може набувати різних форм: відчуття пригніченості, небезпеки чи власної недосконалості, страх втратити те, що маєш. Іммігрантські етнічні спільноти, як і окремі пересічні особи, в різній мірі відчувають загроженість. Одні схильні до цього менше, інші - більше. Становище іммігранта само по собі небезпечне, бо він загрожений вже тим, як вижити в чужій, неприязній країні та дати своїм дітям гідне життя. Разом з тим, приниження, кепкування та підозріле ставлення можуть викликати потужну мотивацію для соціального зростання. Ключовими джерелами загроженості є презирство з боку інших спільнот, страх та тиск батьків. (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 13, 72).

Презирство з боку населення чужої країни і власне обурення з цього приводу може бути найпотужнішим спонуканням для зростання. Це добре продемонструвала перша хвиля кубинських емігрантів (60-ті роки ХХ ст.), третина яких була професіональною та управлінською елітою на Кубі, але у США вимушена була задовольнятися будь-якою роботою, переважно як промислові робітники і домашні слуги. Ці матеріально добре забезпечені люди, яких Ф. Кастро назвав «піною Землі та непотрібними черв'яками», не могли дозволити собі бути пасивними. Вони свідомо взяли на себе місію довести, що переконання кубинського комуністичного диктатора помилкові. Подібне пережили в Америці також іранські іммігранти після ісламської революції 1979 р. в Ірані. (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 72-79).

Другим джерелом загроженості є страх бути нездатним вижити у чужій країні. Небезпеки, реальні чи уявні, страх, раціональний чи ірраціональний, поєднуються у іммігрантів з матеріальними турботами та загальною глибокою стривоженістю. Переслідування може викликати різні психологічні реакції - відчай, параліч волі, капітуляцію, навіть сором. Але воно також може спричинити зовсім іншу реакцію - спонукання піднятися, заробити гроші, досягти влади, щоб або стати успішним тут, або мати засоби для втечі. Численні кубинці та африканці, які втікали від репресивних режимів у своїх країнах, втратили все, перш ніж вони прибули до США. (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 87-88).

Третім і найбільш поширеним джерелом загроженості в успішних іммігрантських спільнотах є тиск батьків на дітей, спрямований на досягнення успіху. Батьки виховують у дітей переконання, що успіх, передусім у навчанні, є обов'язком честі родини, а також захистом від непевного та ворожого світу. Крім того, діти іммігрантів постійно відчувають провину за жертви, приниження та поневіряння своїх батьків у чужій країні. Це явище надзвичайно поширене в азійських родинах, насамперед у китайських. Раніше таке переконання було одним із ключових засад єврейської традиції. Однак більшість сучасних євреїв Америки уже не зазнає загроженості і заперечує ці ще нещодавно традиційні зобов'язання своїх дітей. Звичайно, така тенденція викликає зниження єврейської успішності (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 88-93).

Контроль імпульсів, або самоконтроль означає здатність протистояти різним спокусам, особливо спокусі відмовитися від труднощів та кинути важке завдання замість того, щоб його виконати. Жодне людське суспільство не може існувати без контролю імпульсів. Рівень контролю імпульсів різний у різних спільнотах, як і рівень двох попередніх компонентів запоруки життєвого успіху. Звичайно, контроль імпульсів суперечить поширеному серед американської молоді переконанню про сенс існування людини, яке базується на ідеї максимального смакування життя тут і зараз. До того ж, на жаль, сучасне цивілізоване суспільство надто романтизує дитинство, уявляючи його періодом необмежного задоволення. Воно боїться обмежити це дитяче відчуття навіть помірними труднощами і вимогами дисципліни. Але всупереч цьому кожна із найбільш успішних спільнот Америки з раннього дитинства виховує своїх дітей на засадах дисципліни і контролю імпульсів. У всякому разі, вони це робили на підйомі (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 14).

Доцільність таких принципів життя підтверджуються результатами численних наукових досліджень, які свідчать, що життєвий успіх людини більшою мірою залежить від волі та витривалості, ніж від коефіцієнта інтелекту чи тесту на здатність до навчання в університеті (Duckworth et al., 2007; Baumeister and Tierney, 2011, p. 1-17; Duckworth, 2011; Duckworth et al., 2012; McGonigal, 2012, p.12; Sullivan and Thompson, 2013, p. 57-74). Показано також, що силу волі та наполегливість можна примножувати. (Muraven et al., 1999; Dweck, 2006, p. 71-74; Oaten and Cheng, 2006a; Oaten and Cheng, 2006b; Baumeister and Tierney, 2011, p. 11, 124-141; Halvorson, 2011, p. xvii-xxi).

Гарну здатність витримувати труднощі мають китайські іммігранти в Америці. Дисципліна, самоконтроль, спротив спокусі скаржитися та припинити зусилля до цього часу залишаються ключовими засадами китайської традиції виховання і навчання дітей (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 98, 103107). Однак треба пам'ятати, що окремо взятий контроль імпульсів - це просто марний аскетизм. Успіх можливий лише внаслідок поєднання усіх трьох засад - відчуття вищості, загроженості та контролю імпульсів. (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 97). психологічний генетичний життєвий успіх

Психологічні чинники успішного життя є надзвичайно ефективним засобом досягнення високого суспільного статусу, якщо він для вас важливий. Однак ними варто користатися тільки для того, щоб досягти успіху. Після цього необхідно відмовитися від них, бо надалі вони можуть призвести до крайнощів, які, в свою чергу, можуть спонукати до збагачення лише заради самого збагачення на основі амбіцій або жадібності, що часто виводить на дорогу злочину (Raghavan, 2013, p. 381, 415).

Генетика освітніх досягнень

Як показано вище, хід життя людини визначається її менталітетом, який формується під дією спадкових чинників. Ключовою запорукою успішного життя окремої людини та процвітання суспільства є освіта. Недаремно кредо найбільш успішних іммігрантських родин у США має такий зміст «У тебе можуть забрати твій дім, твій бізнес і навіть твою батьківщину, але не твою освіту, - тому навчайся ще старанніше» (Chua and Rubenfeld, 2015, p. 88). Як і всі складні мінливі ознаки людини, здатність до навчання визначається певними комбінаціями генетичних чинників. Майже протягом усього ХХ ст. генетика здатності до навчання базувалася практично лише на результатах фенотипічного обстеження близнят і прийомних дітей. Було визначено, що доля успадкованих індивідуальних відмінностей у здатності до навчання складає близько 60% (Krapohl et al., 2014). Решта 40% припадає на чинники навколишнього середовища і означає, що розвиток здатності до навчання залежить від умов середовища та зусиль індивіда.

Лише на початку ХХІ ст., завдяки розробці молекулярної технології дослідження загальногеномних асоціацій (ДЗГА; genome-wide association studies, GWAS), вдалося вийти на якісно новий рівень вивчення генетичних аспектів проблеми. Ця технологія полягає у пошуку в геномі людини певних ДНК - маркерів, які пов'язані з ознакою. Ці маркери є порушеннями будови молекули ДНК і можуть перебувати як в екзонах, так і в інтронах генів та у фрагментах геному, які не транскрибуються. Найчастіше це однонуклеотидні поліморфізми (ОНПи; single nucleotide polymorphisms, SNPs), які полягають у заміні одного нуклеотиду в молекулі ДНК на інший.

Упродовж останніх років на основі нових даних ДЗГА, одержаних на вибірці у 6000 пар близнят протягом усього періоду обов'язкової шкільної освіти, проведені уточнюючі дослідження успадковуваності здатності до навчання (Rimfeld et al., 2018). Було підтверджено попередній рівень успадковуваності за близнятами та визначено успадковуваність за ОНПами у неспоріднених осіб, яка варіює в межах 20 -30%. ОНП-успадковуваність значно менша за близнюкову, частково тому, що залежить від адитивних ефектів різних індивідуальних комбінацій великої кількості звичайних (поширених) ОНПів.

У 2013 р., на основі результатів довготривалого дослідження вибірки у понад 126 тис. осіб, були одержані перші достовірні дані про зв'язок загальногеномних асоціацій (ЗГА) із досягненнями у навчанні та успіхами у подальшому житті (Rietveld et al., 2013). Як і очікувалося, було виявлено не один так званий ген освіти, а цілий набір алелів, який обумовлює здатність до навчання. Окремі такі алелі мають непомітний ефект, а виявляється лише їхній комплекс достатнього наповнення. У людській популяції частина осіб має дуже мало алелів, пов'язаних із здатністю до навчання, основна частина має певну достатню кількість таких алелів, а деякі особи мають їх багато. Результати численних досліджень свідчать, що ця полігенна сукупність дозволяє прогнозувати освітні досягнення, незалежно від етнічної приналежності, і навіть відмінності у навчанні між братами та сестрами в одній родині (Rietveld et al., 2014; Ward et al., 2014 ; Zeeuw, de et al., 2014; Conley et al., 2015; Domingue et al., 2015). Для прогнозування освітніх досягнень, як і будь-якої полігенної ознаки, користуються полігенним показником, який також називається показником генетичного ризику, або загальногеномним показником і розраховується на основі кількості причетних до ознаки генетичних локусів та величини їхнього впливу на неї (Dudbridge, 2013). Було виявлено, що полігенний показник здатності до навчання чітко прогнозує поведінку особи впродовж усього життя, починаючи з раннього дитинства, і пов'язаний із її ментальністю, включно з інтелектом, самоконтролем та здатністю до міжособистісного спілкування (Belsky et al., 2016). За результатами цього дослідження полігенний показник здатності до навчання достовірно варіював у межах приблизно від -30 до 74.

На цей час відомо принаймні три публікації результатів мета-аналізів великих збірних вибірок з метою пошуку ОНПів, причетних до навчальних успіхів. У першій з них (Rietveld et al., 2013), яка уже згадана вище, у вибірці понад 126 тис. осіб ідентифіковано 10 таких ОНПів. Автори другої публікації на підставі аналізу вибірки до 300 тис. осіб запропонували 74 ОНПа, значимо пов'язаних із успіхами в освіті (Okbay et al., 2016). Третя публікація, присвячена вивченню загально - геномних асоціацій, які зумовлюють навчальні успіхи, з'явилася у 2018 р. Численна міжнародна група дослідників на чолі з американським професором психології Дж. Лі в результаті мета- аналізу збірної вибірки розміром понад 1131 тис. осіб ідентифікувала 1271 ОНП, провідний в освітніх досягненнях (Lee et al., 2018). Більшість із ідентифікованих ОНПів вказують на гени, які беруть участь у розвитку головного мозку і особливо у формуванні міжнейронних комунікацій. Це не було несподіванкою, бо відомо, що до його розвитку та функціонування причетні понад 80% геному людини, тобто значно більше, ніж потребує формування будь-якого іншого органу її тіла (Kang et al., 2011). Характеристика деяких найбільш значних ОНПів, пов'язаних із навчальними досягненнями, наведена у таблиці 1.

У останньому дослідженні було також виділено три фенотипи з високими навчальними показниками та ідентифіковано характерні для них провідні ЗГА: когнітивний - 225 ОНПів, математичний - 618 ОНПів та високий математичний - 365 ОНПів (Lee et al., 2018).

Наявні результати ДЗГА освітніх досягнень свідчать про те, що збільшення розмірів експериментальних вибірок суттєво підвищує можливість виявити якомога більше провідних ОНПів та прогностичну спроможність полігенних показників. Оскільки такі полігенні ознаки, як здатність до навчання, залежать також від чинників навколишнього середовища, то певні наявні відмінності між вибірками різних досліджень є нормою.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Нині в Україні здійснюється реформування національної освіти, яка не відповідає рівню якості освіти розвинених країн. Але навіть найдосконаліша освіта - лише засіб, інструмент досягнення успіху в житті як кожного громадянина, так і країни загалом. Для досягнення продуктивних результатів освіти необхідно також володіти ефективною технологією користування цим інструментом. Адже всі громадяни США, незалежно від расової та соціальної приналежності, користуються однією й тією ж освітою, яка, до того ж, не вважається вельми досконалою на світовому рівні (Best Countries for Education, 2019).

Однак, як свідчать факти, наведені у першій частині цієї статті, успішними в освіті та житті в Америці є не громадяни європейського походження, а іммігрантські спільноти із Південно-Східної Азії, Близького Сходу і навіть Африки завдяки традиційним особливостям виховання дітей у своїх родинах.Ключові засади такого виховання можуть також бути корисними для побудови такої української освіти, яка забезпечить життєвий успіх українців, а отже і процвітання України у повному розумінні цього слова.

Крім того, освітні успіхи будуть досягнуті під впливом умов навколишнього середовища лише тоді, коли буде наявна спадкова схильність до навчання. На цьому базується одне із ключових засад успішної освіти, яке полягає у необхідності найбільш раннього виявлення природних здібностей дитини з метою їхнього найбільш повного розвитку.

Список використаних джерел