Психологічні особливості діяльності слідчого під час огляду місця події

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Психологічні особливості діяльності слідчого під час огляду місця події

Дільна З.Ф.

Дільна З.Ф. кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін (Львівський державний університет внутрішніх справ)

У статті розглядається питання психологічної характеристики діяльності слідчого під час проведення такої слідчої (розшукової) дії, як огляд місця події, приділяється увага питанню психологічних проблем особистості слідчого. Вивчається питання щодо закономірностей сприйняття слідчого, його спостережливості, а також функціонування інших психічних процесів. Розглянуто прийоми підвищення ефективності спостережливості слідчого під час проведення огляду місця події, досліджено питання психологічної підготовки слідчого та її значення, а також приділено увагу питанню існування негативних чинників у слідчій діяльності, які можуть впливати на роботу слідчого при проведенні ним огляду місця події.

Ключові слова: слідчий, огляд місця події, психологія слідчого, психічні процеси, спостережливість.

Psychological features of the investigator's activity during the inspection of the scene of an accident. Dilnaya Z. F. candidate of Legal Sciences, Associate Professor of the Department of criminal law disciplines (Lviv State University of internal affairs)

The article deals with the issue of psychological characteristics of the investigator's activity during such an investigative (search) action as inspection of the scene of an accident, pays attention to the issue of psychological problems of the investigator's personality. The question of the laws of perception of the investigator, his observation skills, as well as the functioning of other mental processes is studied. Methods for improving the effectiveness of the investigator's observation skills during the inspection of the scene of an accident are considered, the issues of psychological training of the investigator and its significance are investigated, and attention is paid to the existence of negative factors in investigative activities that can affect the work of the investigator when conducting an inspection of the scene of an accident.

Keywords: investigator, inspection of the scene, psychology of the investigator, mental processes, observation skills.

Психологические особенности деятельности следователя при осмотре места происшествия. Дільна С.Ф. кандидат юридических наук, доцент кафедры уголовно-правовых дисциплин (Львовский государственный университет внутренних дел)

В статье рассматривается вопрос психологической характеристики деятельности следователя во время проведения такого следственного (розыскного) действия, как осмотр места происшествия, уделяется внимание вопросу психологических проблем личности следователя. Изучается вопрос о закономерностях восприятия следователя, его наблюдательности, а также функционирования других психических процессов. Рассмотрены приемы повышения эффективности наблюдательности следователя при проведении осмотра места происшествия, исследованы вопросы психологической подготовки следователя и ее значение, а также уделено внимание вопросу существования негативных факторов в следственной деятельности, которые могут влиять на работу следователя при проведении им осмотра места происшествия.

Ключевые слова: следователь, осмотр места происшествия, психология следователя, психические процессы, наблюдательность.

Постановка проблеми

Важливим засобом пізнання під час кримінального провадження, а зокрема на етапі проведення досудового розслідування є огляд місця події, як слідча (розшукова) дія, яка є засобом насамперед збору доказової інформації, її дослідження, оцінки та подальшої перевірки. Огляд місця події виправдано вважається найбільш складним видом огляду, як тактично, так і психологічно. Це зумовлено тим, що як правило така слідча (розшукова) дія проходить в умовах невизначеності того, що відбулось, і це вимагає від слідчого не лише ефективної діяльності по збору інформації, а також і необхідності з'ясування психологічного фону події, визначення мотивів учасників тощо. Відповідно вимагає дослідження саме питання психологічних особливостей проведення такої слідчої (розшукової) дії, як огляд місця події.

Аналіз останніх досліджень

Окремі питання психологічних особливостей проведення слідчих (розшукових) дій у своїх працях розглядали такі вчені, як Д. О. Александров, В. І. Алєксєйчук, В. Г. Андросюк, П. Д. Біленчук, В. Л. Васильєв, В. О. Коновалова, Е. Д. Лук'янчиков, О. М. Столяренко, Н. І.Клименко, К. О. Чаплинський та інші.

Постановка завдання

Ряд чинників зумовлюють те, що огляд місця події має психологічно напружений характер. Такими чинниками є насамперед дефіцит інформації про подію кримінального правопорушення, дефіцит часу, що має своїм наслідком втрату інформації, підвищений рівень відповідальності слідчого, який проводить огляд, велика кількість учасників огляду місця події, в тому числі і сторонніх осіб, несприятливі погодні умови чи темна пора доби, психологічний та фізичний стан слідчого в момент проведення огляду (наприклад втома), а також те, що під час огляду місця події слідчий повинен вирішувати велику кількість розумових задач, що вимагає власне аналітичного мислення та відповідно інтелектуального напруження. Тому власне саме психологічні знання будуть сприяти вирішенню пізнавальних завдань огляду місця події.

Щодо ролі психології в діяльності правоохоронних органів, то такі вчені, як В. О. Коновалова і В. Ю. Шепітько зазначили, психологія є особливою наукою, яка вивчає психологічні закономірності у системі «людина право» і спрямована на оптимальне виконання юридичної діяльності [57, с. 3]. Також, в системі юридичної психології поряд з висвітленням загально психологічних положень в юридичній діяльності окреме місце займають положення, які стосуються досудового розслідування злочинів і отримали статус окремої частини (підгалузі) цієї науки з назвою «психологія слідчої діяльності» [57, с. 81] або «психологічні основи попереднього розслідування» [58, с. 126].

Виклад основного матеріалу

Психологія особистості слідчого є поняттям цілісним та системним і перебуває у постійних змінах, що залежить насамперед від віку особи та досвіду її роботи. Адже загалом психологічні властивості особистості формуються соціально, а не є вродженими, тобто вони набуваються, змінюються саме у процесі життя та професійної діяльності людини. Оскільки особистість вважається найвищим ступенем розвитку людини, і є сукупністю рис та якостей, що визначають унікальність, тому від рівня розвитку особистості слідчого залежить насамперед його успішна професійна діяльність. Так, проводячи огляд місця події, у слідчого відбувається взаємодія його індивідуально психологічних властивостей та психічного стану, що власне і визначає поведінку слідчого під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії.

Власне слідча діяльність як правило відбувається в доволі стресових та несприятливих умовах, що є доволі визначальним фактором розвитку особистості слідчого, проте надважливе значення при цьому мають зусилля та наміри самого слідчого. Таким чином вихідним, важливим елементом професійної спрямованості слідчого є мотивація до здійснення певного виду діяльності.

Вивчення психологічних проблем особистості слідчого є актуальним питанням виходячи саме із того, які вимоги ставляться до характеру слідчого та його психологічних якостей, і відповідно вимагає від нього високої професійної компетентності та професійно-психологічної підготовленості.

Психологічна діяльність слідчого полягає насамперед у використанні ним даних психологічної науки, тобто застосування слідчим під час своєї роботи навичок та знань психологічного характеру. Психологічний компонент діяльності слідчого під час проведення огляду місця події має бути забезпечений такими якостями, як наявністю самоконтролю, стійкості та врівноваженості у різних ситуаціях, терпимість у конфліктних ситуаціях, рішучість, сміливість та наполегливість. Також важливим є вміння адекватно аналізувати та продумувати свої дії, витримувати тривале психоемоційне навантаження, розпізнавати психічні стани особи, а також певним чином вміти інтерпретувати її поведінку та вміння інколи навіть імпровізувати.

При здійсненні слідчих (розшукових) дій загалом, та огляду місця події зокрема, слідчому важливо насамперед підключати пізнавальні процеси. Також з огляду на складність огляду місця події, слідчий повинен мати окрім добре розвинених професійних якостей, також і спеціальну психологічну підготовку. Досить влучно зазначив щодо слідчих помилок Г.Г. Шиханцов, а саме на його думку у разі допущення слідчим помилки під час проведення будь якої слідчої (розшукової) дії, це насамперед свідчить про відсутність у слідчого не тільки знань та вмінь, а й необхідних особистісних якостей та коли слідчий обрав цю професію випадково[3, с. 48].

За своєю психічною структурою огляд місця події є досить унікальною слідчою (розшуковою) дією, адже насамперед вона є невідкладною та першочерговою, а також містить у собі великий обсяг матеріалу та інформації, яку потрібно дослідити та структуризувати, і робити це доволі швидко та відразу якісно, адже доказова інформація може бути швидко знищена. Саме тому, проводячи такий огляд слідчий повинен проявляти високий рівень працездатності, швидку реакцію та чіткість у прийнятті рішень. Також і загалом бути психологічно готовим до огляду, адже така необхідність може настати спонтанно, будь яку пору доби та не терпить підготовки. З приводу цього слушною видається думка окремих вчених про те, що для слідчого проведення огляду місця події та її керівництво завжди повинно бути бажаним та викликати позитивні емоції, а результат проведення задоволення [4, с. 153; 5, с. 47].

Огляд місця події має пізнавально-психологічний зміст, який полягає в тому, що при такому огляді обстановка місця події сприймається слідчим безпосередньо у поєднанні із образним мисленням. Саме це дає змогу слідчому здійснити реконструкцію події, що мала місце. Проте також для правильної реконструкції події має значення і функціонування органів чуття слідчого, і вплив на них зовнішнього середовища.

Як вже було зазначено, огляд місця події проводиться завжди у складних умовах, при яких слід по максимуму використовувати психофізіологічні ресурси слідчого. В ході проведення огляду місця події слідчий використовує загальні положення психології, які пояснюють сприйняття людиною певних подій, процес їх запам'ятовування та подальше відтворення. Такі психічні процеси мають чітко виражений індивідуальний характер. Отже, людина сприймає навколишній світ, речі та орієнтується в середовищі саме завдяки процесам відчуття, сприйняття. Проте не менш важливо для слідчого знати психічні процеси особистості, які сприяють запам'ятовуванню інформації та її можливому подальшому відтворенню, оскільки окрема інформація про вчинене кримінальне правопорушення може зберігатись не лише на окремих матеріальних носіях, а й також у пам'яті людини.

Проводячи огляд місця події у слідчого виникає необхідність вирішувати також і розумові задачі, тому він повинен знати закономірності процесів сприйняття, виявляти можливі помилки тощо. Сприймаючи обстановку вчиненого кримінального правопорушення при огляді місця події, слідчий повинен за допомогою своїх органів чуття вивчати місцевість, уважно виявляти окремі деталі та аналізувати їх по відношенню до події, яка мала місце. Те, як слідчий буде сприймати обстановку місця події насамперед залежить від закономірностей його сприйняття. Як правило сприйняття на місці події слідчим відбувається враховуючи його професійну підготовку та наявні навики. Отже, саме професійна спрямованість слідчого при здійсненні ним огляду місця події дозволяє виявити сліди, в тому числі і замасковані, невидимі сліди рук та ніг тощо.

Тоді, як виходячи із знань криміналістики слідчий може бути зорієнтованим на окремі предмети, на яких сліди можуть бути виявлені.

Саме сприйняття місця події слідчим є одним з етапів пізнання події злочину в загальному. Відповідно для того, щоб побудувати більш-менш повну модель події кримінального правопорушення слід вирішувати послідовно такі розумові задачі: «де мала місце подія»; «шляхи проникнення на місце події»; «кількість осіб, які брали участь у вчиненні злочину»; «час перебування їх на місці злочину»; «яких предметів торкалися злочинці»; «які могли залишитися сліди на злочинцях»; «логіка їх поведінки на місці»; «мета і мотиви вчинення злочину» тощо [6, с.8792].

З метою вирішення певних завдань при огляді місця події слідчим здійснюється професійне спостереження, тобто вибірково та планомірно виявляється та збирається інформація. Таке спостереження насамперед залежить від психологічних чинників, психічного стану слідчого в момент спостереження. Відповідно важливою професійною якістю слідчого є його спостережливість, у структурі якої виділяють компонент почуттєвий та особистісний. Власне якраз почуттєвим компонентом є діяльність органів чуття, а саме нюху, зору, дотику та слуху.

Спостереження, будучи основним методом вивчення слідчим обстановки місця події, у процесі огляду, на думку Р. С. Белкіна, дозволяє: отримати уявлення про загальний вигляд місця події: його розташування, межі, призначення приміщення або ділянки місцевості; установити, які об'єкти знаходяться на місці події та що вони собою являють, висунути припущення про причини появи або відсутність на місці події тих або інших об'єктів; зафіксувати положення об'єктів на місці події і їх взаємне розташування, тобто встановити їх просторові стосунки один з одним і виявити відхилення від звичайного для цієї ситуації характеру цих просторових стосунків [7, с. 140].

При огляді місця події досить важливу роль відіграють такі елементи спостережливості як знання слідчого про об'єкт чи предмет спостереження, мислення слідчого, бажання спостерігати, а також і вольові якості слідчого, його працездатність, рівень знань. Для того, щоб процес спостережливості слідчого під час огляду місця події був ефективним слідчому необхідно застосовувати такі прийоми, як: 1) прийом забезпечення інтенсивності спостереження (при якому увага слідчого повинна бути спрямована лише на об'єкт, тобто слід активно за ним спостерігати; 2) прийом самостимулювання уваги (увага слідчого підсилюється у випадках сумлінного ставлення його до виконання своїх обов'язків); 3) пильності та вольової напруги (слідчому необхідно ретельно досліджувати усі об'єкти, деталі на місці події, не поспішаючи, і при цьому пам'ятати про те, що саме дрібні деталі мають велике значення при розслідуванні події кримінального правопорушення; 4) з'ясування мети та завдань спостереження (означає, що слідчий повинен знати за чим він спостерігає); 5) планомірне вивчення поля спостереження (з метою ефективного проведення огляду місця події перед його проведенням слідчому необхідно отримати дані щодо обстановки місця події, завдань огляду, враховувати при цьому пору доби та погодні умови тощо); 6) умовна постановка себе на місце правопорушника ( для того, щоб краще зрозуміти мотиви особи злочинця, а також змоделювати слідчі ситуації).

Застосовуючи психологічні знання при огляді місця події слідчий також має можливість отримати певну інформацію про особу злочинця, оскільки перебуваючи на місці вчинення кримінального правопорушення така особа певним чином впливає на навколишнє середовище і залишає матеріальні зміни в обстановці, відповідно при уважному проведенні огляду можна помітити зміни у положенні речей, відповідно задіявши мислення, уяву та інтуїцію спрогнозувати слідчі ситуації. Окрім того, знання психології слідчий може використати і для встановлення соціально-психологічного портрету особи злочинця, який може бути використаний в подальшому для розшуку особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення. Складення такого портрету може допомогти також і для встановлення окремих властивостей особи злочинця, навіть якщо його особа ще не є встановлена.

Відображення події кримінального правопорушення може також багато надати інформації і про психологічні особливості особи злочинця, тобто місце злочину або і місце події може відображати не лише дії особи, а й її внутрішні мотиви, також і про звички особи, його потреби, навіть окремі риси характеру. Таким чином можна з'ясувати і загальну психологічну атмосферу під час вчинення злочину тощо.

Слідчий, проводячи огляд місця події може отримати дані і про вікову належність особи злочинця, професійну належність чи статеву, також отримати певні відомості про навики злочинця та його вміння. При огляді можуть проявитись і окремі риси характеру злочинця (наприклад, по характеру нанесених ушкоджень потерпілому чи по характеру вчинення кримінального правопорушення можна з'ясувати чи має злочинець схильність до насильства, чи він є рішучою людиною, чи фізично сильною чи слабкою). Певну інформацію про вид діяльності злочинця можна отримати і детально оглядаючи сліди ніг. До прикладу люди, що займаються перенесенням вантажів мають такий спосіб ходьби, який забезпечує рівновагу та стійкість. При такому кроці ноги ставляться ширше, довжина кроку скорочується, обидві стопи ставляться паралельно. Як правило такий крок притаманний особам, які є професійними мисливцями, військовосслужбцям тощо. Якщо виявлено крок, який починається з нажаття на носок і в подальшому має місце перенесення ваги тіла на п'яту, то можна припустити, що такий крок притаманний спортсменам чи особам, що професійно займаються танцями.

Вивчаючи сліди ніг можна з'ясувати також і емоційний стан особи злочинця, адже до прикладу коли особа перебувала у спокійному емоційному стані, то у неї зберігається загальний напрямок руху, а якщо у неї був схвильований стан, то відстань між кроками нерівна та напрям руху дещо спутаний. Також доцільно вивчати детально і труп особи, якщо такий є, а саме чи має місце розчленування трупа, чи наявні на ньому велика кількість невмотивованих поранень, то можна говорити про психоемоційний стан особи злочинця та навіть про його психопатологічний стан, а саме чи була в нього в момент злочину психопатологічна поведінка, тобто така поведінка, що характеризується відхиленнями від норми.

Для проведення ефективного огляду місця події важливою є і психологічна підготовка слідчого, яка власне чинить позитивний вплив на його уважність та спостережливість, активізовує його організаторські здібності, працездатність, а також підвищується почуття відповідальності за власні дії.

Звичайно у слідчій діяльності, й зокрема при проведення огляду місця події може траплятись і ситуація, коли через певні причини слідчий може бути не зовсім підготовленим до проведення такої слідчої (розшукової) дії. Такими несприятливими факторами можуть бути відсутність у слідчого необхідного досвіду, нестабільна та незбалансована психологічна структура, невміння керувати своїми психічними процесами, володіти собою, бути невпевненим в собі і відповідно розгубленим тощо.

До негативних чинників роботи при проведенні слідчим огляду місця події можна віднести також і необхідність подолання ним внутрішнього конфлікту та стресу. Власне стресом є реакція особи на зовнішні або внутрішні подразники. Також такий спеціаліст у галузі стресу як Л. О. Кітаєв-Смик запропонував розуміти стрес як фізіологічні та психологічні прояви активності одночасно із дією сильних та екстремальних впливах [8]. Він виділяє такі етапи стресу, як: 1) знайомство людського організму з екстремальним фактором і намагання до нього пристосуватись, при якому опір організму спочатку знижується, а потім починають діяти захисні механізми психіки особи та опір відповідно підвищується; 2) етап опору до стресу, на якому відбувається напруження функціональних систем організму та сильне фізіологічне збудження; 3) виснаження або зниження опору, коли відбувається виснаження організму через тривалий вплив джерела стресу на особу.

Висновки

злочин психологічний слідчий кримінальний

Відтак, виходячи із значущості огляду місця події як першочергової та невідкладної слідчої (розшукової) дії, основним завданням якої є зібрання первинної інформації про подію кримінального правопорушення, що відбулась, професійна та психологічна підготовленість слідчого є вкрай важливою. Психологічна структура діяльності слідчого під час проведення огляду місця події є складною та змістовною, відповідно наслідком цього часто є напружений її характер та відповідно негативні результати проведення слідчої діяльності. Це обумовлює якраз важливість активного та ефективного застосування слідчим у своїй діяльності як пізнавальних психічних процесів, так і емоційно-мотиваційних, що власне дасть змогу більш ефективно досліджувати місце події та місце злочину, швидко віднайти необхідну інформацію, в тому числі і ту, що стосується особистості злочинця. Адже успішна пізнавальна діяльність слідчого спрямована насамперед на збирання усієї інформації, що може стосуватись події, аналізу цієї інформації, а також може бути основою для висунення версій та у подальшому зіставленні версій з обстановкою місця події, усунення наявних протиріч тощо.

Список використаних джерел

1. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: підручник. 2-ге вид., перероб. і доп. Х.: Право, 2008. 240 с.

2. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология: учебное пособие. М.: Право и Закон, 1997. 320 с.

3. Шиханцов Г. Г. Возможности использования тестов при психологическом отборе к следственной работе. Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. Минск: ВШ МВД ССССР. 1970. С. 42 51.

4. Гончаренко Владлен. Лекції з судової психології, читані в Академії адвокатури України. К.: ААУ, 2008. 280 с.

5. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів / [за ред. П. В. Коляди. К.: Юрінком Інтер, 2005. 216 с.

6. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: підручник. 2-ге вид., перероб. і доп. Х.: Право, 2008. 240 с.

7. Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств. Сущность и методы. М.: Изд-во «Наука», 1966. 295 с.

8. Китаев-Смык Л. А. Психология стресса. Психологическая антропология стресса. М.: Академический Проект, 2009. 943 с.

Размещено на Allbest.ru