Формування культури спілкування в студентському середовищі закладу вищої медичної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування культури спілкування в студентському середовищі закладу вищої медичної освіти

Л.В. Фоміна Харківський національний медичний університетХарків,Україна

У статті актуалізовано ідею підготовки майбутніх лікарів до професійного спілкування з колега-ми і пацієнтамив умовах реформування охорони здоров'я й вищої медичної освіти.Виявленосупе-речність між потребами суспільства у висококваліфікованих працівниках медичної сфери та недо-статньовисокимрівнем культуриспілкуваннялікарів ізпацієнтами.

Уточнено поняття «культура спілкування майбутніх лікарів» як особистісно-професійне новоут-ворення особистості, що містить прагнення до позитивної комунікативної взаємодії лікаря з колега-ми і пацієнтами, знання й уміння етики професійного спілкування, особистісні й професійні якості,що забезпечуютьпоєднання професіоналізму й доброчинності життєвого досвіду.Проаналізованорезультати опитування здобувачів вищої освіти метою з виявлення причин, що заважають форму-ваннюкультуриспілкуваннявстудентськомусередовищі.

Наукову новизну складають визначені автором педагогічні умови формування культури спіл-кування майбутніх лікарів, як: зміст і характер діяльності викладача має сприяти розвитку комуніка-тивнихякостейздобувачіввищоїосвіти;створенняінтерактивногосередовища,щосприяєрозвиткукультури спілкування; викладач має власним прикладом демонструвати високий рівень культуриспілкуванняів навчальний, і в позанавчальнийчас.

Практичнузначущістьскладаютьпропозиціїщодовикористанняосвітньогоівиховногопотен-ціалу суспільно-гуманітарних дисциплін для підвищення рівня сформованості культури спілкуваннямайбутніхлікарів;рекомендаціїщодорозробленняйпроведенняквестунатему:«Етикапрофесій-ногоспілкуваннялікарязпацієнтами»длявикладачівіздобувачіввищоїосвітирізнихосвітніхрівнів.

Ключові слова: вищамедична освіта, освітній процес, культура, спілкування, комунікативніздібності,суспільно-гуманітарні дисципліни.

Л.В.Фомина

ХарьковскийнациональныймедицинскийуниверситетХарьков,Украина

ФОРМИРОВАНИЕКУЛЬТУРЫОБЩЕНИЯВСТУДЕНЧЕСКОЙСРЕДЕЗАВЕДЕНИЯВЫСШЕГОМЕДИЦИНСКОГООБРАЗОВАНИЯ

Встатьеактуализированаидеяподготовкибудущихврачейкпрофессиональномуобщениюс коллегами и пациентами в условиях реформирования здравоохранения и высшего медицинскогообразования. Выявлено противоречие между потребностями общества в высококвалифицирован-ныхработникахмедицинскойсферыинедостаточновысокимуровнемкультурыобщенияврачейс пациентами.

Уточнено понятие «культура общения будущих врачей» как личностно-профессиональный но-вообразования личности, содержащий стремление к положительной коммуникативного взаимо-действия врача с коллегами и пациентами, знания и умения этики профессионального общения,личностные и профессиональные качества, обеспечивающие сочетание профессионализма и бла-готворительности жизненного опыта. Проанализированы результаты опроса соискателей высшегообразованиясцельювыясненияпричин,мешающихформированиюкультурыобщениявстуденче-скойсреде.

Научную новизну составляют определенные автором педагогические условия формированиякультурыобщениябудущихврачей,как:содержаниеихарактердеятельностипреподавателядолж-но способствовать развитию коммуникативных качеств соискателей высшего образования; созда-ние интерактивной среды, что способствует развитию культуры общения; преподаватель обладаетсобственнымпримеромдемонстрироватьвысокийуровенькультурыобщениякаквучебное,такивовнеучебноевремя.

Практическуюзначимостьсоставляютпредложенияпоиспользованиюобразовательногои воспитательного потенциала общественно-гуманитарных дисциплин для повышения уровня куль-туры общения будущих врачей; рекомендации по разработке и проведения квеста на тему: «Этикапрофессионального общения врача с пациентами» для преподавателей и соискателей высшего об-разованияразличных образовательныхуровней.

Ключевыеслова:высшеемедицинскоеобразование,образовательныйпроцесс,культура,об-щение,коммуникативныеспособности,общественно-гуманитарныедисциплины.

L.V.Fomina

KharkivNationalMedicalUniversity

Kharkiv,Ukraine

FORMATIONOFCULTUREOFCOMMUNICATIONINTHESTUDENTENVIRONMENTOFTHEHIGHER MEDICALEDUCATIONINSTITUTION

The article intensifies the idea of preparing future doctors for professional communication withcolleagues and patients in the context of healthcare reform and higher medical education. There is adiscrepancy between the needs of society in highly skilled medical professionals and the lack of a highlevelofculture ofcommunicationbetweendoctorsandpatients.

The concept of “communication culture of future docors” as a personality-professional neoplasm ofthe personality is specified. The results of the survey of higher education applicants are analyzed in ordertoidentifythereasonsthathindertheformationofcommunicationcultureinthestudentenvironment. професійне спілкування лікар суспільство

Thescientificnoveltyconsistsofthepedagogicalconditionsofformingthecultureofcommunicationoffuturedoctors,determinedbytheauthor,as:thecontentandcharacteroftheteacher'sactivityshouldpromote the development of the communicative qualities of higher education applicants; creating aninteractive environment that promotes a culture of communication; the teacher has his own example ofdemonstrating a high level of communication culture both in the educational and in the extracurriculartime.

Practicalimportanceistheproposalstousetheeducationalandeducationalpotentialofthesocialandhumanitariandisciplinestoincreasethelevelofcultureofcommunicationoffuturedoctors;recommendationsfordevelopingandconductingaquestonthetopic:“Ethicsofdoctor'sprofessionalcommunicationwithpatients”forteachersandhighereducationgraduatesofdi?erenteducationallevels.

Keywords: higher medical education, educational process, culture, communication, communicationskills,socialandhumanitariandisciplines.

Постановкапроблеми

Актуальністьдо-слідженняпроблемиформуваннякультуриспілкуваннявстудентськомусередовищіза-кладу вищоэ? медичноэ? освіти (ЗВМО) обумов-лена змінами, що відбуваються в медичніиў практиці, та громадською думкою пересічнихгромадян щодо низького рівня медичного об-слуговування в краэ?ні.Реформування охорониздоров'я иўвищоэ? медичноэ? освіти передбачає якіснупідготовкумедичнихпрацівників,якімаютькваліфікованоиўдобросовіснонадавати медичніпослугивміськіиўісільськіиўмісцевості. Лікар має спілкуватися з пацієнтами з позиціэ?моралі иўкультури цивільноэ? та інтелектуаль- ноэ?людини,розумітипотребииўтруднощілю- деиўзрізнимиматеріальнимистаткамиіслаб- кимздоров'ям.Вінмаєпостіиўнодуматипроте, якдопомогтилюдині,котрастраждаєнапевнухворобу.Безумовно,ценепростасправа-під часбесідилікаревінеобхідноз'ясуватидинамі-ку хвороби, переконати пацієнтів у необхіднихобстеженнях,підібратиправильнолікииўдати надіюнаодужання.Івсецевідбуваєтьсявпро-цесіспілкування, тому результати позитивноэ?взаємодіэ? лікаря з пацієнтами, без-перечно, за-лежатьвідкультуриспілкування.

Однак, як свідчить досвід педагогічноэ? прак-тики, в ЗВМО приділяється недостатньо увагиформуванню культури спілкування в студент- ському середовищі. Головним чином, це відбу-вається з позиціэ? різних рівнів духовного та ін-телектуального виховання суб'єктів освітньогопроцесу, э?хнього досвіду, закладеного в шкільнірокитавсім'э?.Нанашпогляд,слушнимєпитан-няцілеспрямованогоісистемногоформуваннякультуримаиўбутніхлікарівуЗВМО,викори- станняосвітньогоиўкультурногопотенціалу суспільно-гуманітарнихдисциплін.

Методи дослідження

У дослідженні ви-користано методи аналізу иўузагальнення, зі- ставлення иўпорівняння для з'ясування ста- ну вивчення проблеми формування культуриспілкування здобувачів вищоэ? освіти. З метоювиявлення причин, що заважаютьформуван-ню культури спілкування маиўбутніх лікарів, намивикористанотакіпсиходіагностичніметодики,як-от:«Особистіснаагресивністьтаконфліктність»Є.Ільэ?натаП.Ковальоваі

«Суб'єктивнаоцінкаміжособистіснихвідно-син» С. Духновського[22; 24]. Для кількісногоаналізурезультатівзастосованометодкореля-ціиўногоаналізуСпірмена.Удослідженнівзяли участь 35 здобувачів вищоэ? освітиосвітньогорівня «спеціаліст» зі спеціальності «Лікуваль-на справа» Харківського національного медич-ногоуніверситету(19 дівчаті16 хлопців).

Аналізостанніхдослідженьіпублікацій

У дослідженні посилаємося на праці вітчизня-нихі зарубіжних учених, у яких:

– закладенофундаментальнізнанняпроспілкування як багатофакторнииўпроцес взаємодіэ? людеиў, особливості міжособи- стісного спілкування (Л. Ліхачов [9], О. Ле-онтьєв [8], В. Куніцина, Н. Казаринова,В.Польша[6]);

– виявлено специфіку навчання і вихованнямаиўбутніх лікарів, доведено необхідність формування комунікативноэ?, мовленнєвоэ?,видівпрофесіиўноэ? компетентностімаиўбут- ніхлікарів(А.Варданян[1],Л.Гепенко[11],М. Демянчук [3], Л. Рибалко [11], К. Хомен-ко[12],Т.Шевель[13],О.Шевченко[14]):

– розкрито роль суспільно-гуманітарних дисциплін у фаховіи ўпідготовці маиўбутніх лікарів,утомучисліиўурозвиткукомуні- каціиўнихздібностеиўособистості,здіиўснен- німіжкультурноговихованняздобувачіввищоэ? освіти (Б. Воронкова [10], Л. Гепен-ко[11],М. Дебич[10],Н. Дем'яненко[10],Н. Дівінська [10], Г. Онкович [10], Л. Рибал-ко[11]).

Втім,утеоріэ?іпрактиціпрофесіиўноэ?освіти єнедостатньовивченимипитанняпроособли-востітапедагогічніумовиформуваннякульту-риспілкуваннямаиўбутніхлікарівуЗВМОназа- садахспівробітництваіпартнерськихстосунків.Формулюванняметинауковоїпраці:ви-явитипедагогічнодоцільніідеэ?тавизначитипрактичнізаходистосовновирішенняпробле-миформуваннякультуриспілкуваннявсту-дентськомусередовищізакладувищоэ?медич-ноэ?освітизпозиціэ?співробітництваіпартнерських стосунків.

З огляду на поставлену мету ми виділяємотакі завдання: уточнити зміст поняття «куль-тура спілкування маиўбутніх лікарів»; прове- сти та проаналізувати результати опитуванняздобувачіввищоэ?освітизметоювиявленняпричин, що заважаютьформуванню культу-риспілкуваннявстудентськомусередовищі;визначитипедагогічніумови,реалізаціяякиху студентському середовищі підвищує рівеньсформованості культури спілкування маиўбут- ніхлікарів;розкритирольіпрактичнузна-чущість суспільно-гуманітарних дисципліну формуванні культури спілкування учасниківосвітньогопроцесу в ЗВМО.

Виклад основного матеріалу дослідження

Культура спілкування є цінною складовоюзагальноэ?культуриособистості,формуванняякоэ? виступає як нагальна потреба особисто-сті, особливо, коли порушуютьсяусталені тра-диціиўнізвичаэ? життя, відбувається переоцінка цінностеиўта ідеалів, пошук нових життєвихустановок і орієнтирів. УченииўЛ. Ліхачов, по- значаючифеномен«культураспілкування»,такпідкреслюєморальнииў ідуховнииўэ?э?зміст:

«освіченість,духовнебагатство,розвиненемислення, здатність осмислювати явища в різ-нихсферахжиття,різноманітністьформ,типів,способівспілкуванняіиўогоемоціиўно-естетич- ні модифікаціэ?: міцна моральна основа, взаєм-на довіра суб'єктів спілкування; иўого резуль- тати у вигляді освоєння істини, стимулюваннядіяльності,э?э?чіткоэ?організаціэ?»[9].

Яксвідчатьрезультатианалізунауковоэ?літератури [3; 5; 13], термін «культура спілку-вання»останнімчасомпоступаєтьсямісцемнаиўбільш часто вживаним поняттям «ком- петентністьвспілкуванні»,«комунікативнакомпетентність»,«комунікативнапідготовка», «комунікативна культура». Слід зазначити, щоу вищеназваних поняттях акцент зміщенииўна придбаннятехнікиспілкування,вмінняпід-тримуватиміжособистісніконтакти,домагати-ся в спілкуванні своэ?х цілеиў, використовуючи оптимальніповедінковістратегіэ?.Зазначимо,що такі акценти з'явилися в межах компетент-нісного підходу в професіиўніиўосвіті, коли по- чалиговоритипропрофесіиўнукомпетентність фахівцівтаэ?э?змістово-структурнускладову комунікативнукомпетентність.Сформова-ністьтакоэ?складовоэ?технічнозабезпечуєкуль-тура професіиўного спілкування.

Безсуперечно,напершииўпогляд,культура спілкування студентів має виражатися в стіиў- кому прагненні зберегти власну гідність і непринизитигідністьіншого,в такихнавичках, як:поважатиіндивідуальність,бутитерпи-мим до безпосередніх партнерів по спілкуван-ню,атакожнепереноситиділовіконфліктинаемоціиўнуіособистіснусферувзаємостосунків; щадити самолюбство співрозмовника; витри-муватизанеобхідностіпсихологічнупаузувсу-перечці; розуміти логіку і мотиви співрозмов-ника;зніматинепотрібнеемоціиўненапружен- нявспілкуванні.Однак,якщозамислитисянадцимпитанням,топосутікультураспілкуванняі побудова взаємин у студентському колекти-віна засадах співробітництва і партнерськихстосунківтіснопов'язаніміжсобоютаиўважко сказати,що єголовнішим.

У реальному спілкуванні представлено нетільки міжособистісні стосунки людеиў, тобто виявляються не тільки э?х емоціиўні прихиль- ності, ворожість, але втілюються иўсуспільні, тобтобезособовізасвоєюприродою,взаємини[2,с.19].Різноманітністосункилюдининеохо-плюються тільки міжособистісним контактом:положення людини за вузькими межами міжо-собистіснихзв'язків,убільшширокіиўсоціаль- ніиўсистемі, де э?э? місце визначається не очіку- ваннями взаємодіючих з ним індивідів, такожвимагаєпевноэ?побудовисистемиэ?э?зв'язків,ацеиўпроцес може бути реалізованииўтеж тіль- ки в спілкуванні. Поза спілкуванням не існуєлюдськесуспільство. Спілкування виступаєв ньому як спосіб взаємодіэ? і згуртування інди-відівіразомзтимякспосіброзвиткусамихцихіндивідів. Саме звідси иўвипливає існування спілкуванняодночасноіякреальностісуспіль-них взаємин, і як реальності міжособистіснихстосунків[4,с.24].

У нашому розумінні культура спілкуванняє метою і результатом міжособистісноэ? взаємо-діэ? учасників освітнього процесу на засадах гу-манізму иўпартнерськихстосунків, що забезпе- чується сформованими моральними якостямилюдини, дотриманням нею суспільно-етичнихнормповедінки,поєднаннямпрофесіоналізмуиўдоброчинностіжиттєвого досвіду.

Наиўбільшпоширенимимоделямиповедін- кистудентівуспілкуванніє:

а) модель поведінки в ситуаціэ? невизначе-ності зовнішніхумов;

б) модель спонтанноэ? поведінки в ситуаціэ?зновими зовнішнімиумовами;

в) модель поведінки в ситуаціэ? інсаиўту зновими внутрішнімиумовами;

г) модель поведінки в ситуаціэ? фрустраціэ?(вситуаціэ?особистоэ?невизначеності).

Як свідчить власнииўпедагогічнииўдосвід узакладівищоэ?медичноэ?освіти,устудентськомусередовищібракуєкультуриспілку-вання між учасниками освітнього процесу, щонегативновідбиваєтьсянапобудовіміжосо-бистісних стосунків на засадах гуманізму иў партнерських взаємин. Студентам заважаютьособистісна агресивність і конфліктність(рі-вень запальності, наполегливості, вразливості,непоступливості,безкомпромісності,мстиво-сті, нетерпимості, підозрілості, позитивноэ? танегативноэ?агресивностітаконфліктності),суб'єктивна оцінка міжособистісних стосунків(характеристики дисгармоніэ? міжособистіснихстосунків:напруженість,відчуженість,кон-фліктністьтаагресія,атакожзагальнииўрівень дисгармонічностівзаємин).

У дослідженні з'ясовано, що наиўістотні- шииўвплив на стиль міжособистісних сто- сунківзазначенихранішездобувачівосвітимав рівень емоціиўноэ? збудливості. Емоціиўна збудливість в обстеженіиўвибірці виявилася статистично достовірно пов'язаною з проявому спілкуванні прямолініиўного - агресивного (rs= 0,53, р = 0,01) та відповідального - вели-кодушного (rs= 0,35, р = 0,05) стилів міжосо-бистіснихстосунків,близькимдорівняста-тистичноэ?значущості,бувзв'язокпоказникаемоціиўноэ? збудливості та виразності покір- нииў- сором'язливииў (rs= 0,33) та здатного до співробітництва -конвенціиўного (rs= 0,33) стилів міжособистісних стосунків, тіснииўпо- зитивнииўзв'язокбувтакождіагностованоміж рівнем емоціиўноэ? збудливості обстежених та проявомрисзалежного-слухняногостилюміжособистіснихстосунків(rs=0,25).Рівеньемоціиўноэ? збудливості в обстеженіиўвибір- ці виявився пов'язанииўслабким негативним зв'язком з проявом у спілкуванні таких стилівяк владнииў- лідируючииў(rs= - 0,23) та не- залежнииў- домінуючииў(rs= - 0,09), тоді як рівеньзв'язкузіпрямолініиўним-агресивним стилемдосягаврівнястатистичноэ?значущості

(rs= -0,46, р= 0,01).

Узагальнимо:високииўпоказникемоціиўноэ?

збудливості сприяє прояву в міжособистіснихстосунках підкорювання, невпевненості у собі,схильності до компромісів, конгруентності тавідповідальності при контактах з оточенням,реалістичності бази суджень і вчинків, скепти-цизму,скромності,сором'язливості,схильностібрати на себе чужі обов'язки, потребі в допо-мозі та довірі з боку навколишніх, у э?х визнан-ні,тісномуспівробітництвізреферентноюгрупою, дружелюбних стосунках з оточенням,готовності допомагати , розвинутим почуттямвідповідальності. Низькииўрівень емоціиўноэ? збудливості виявився пов'язаним з проявом приспілкуванні щирості, безпосередності, прямо-лініиўності,наполегливостіудосягненнімети.

Певним чином високииўпоказник емоціиў- ноэ? збудливості особистостістворює напруже-ність у стосунках між учасниками освітньогопроцесу.Наведемохарактеристикувзаємин,якімаютьрізнірівнінапруженості.

Високі значення - заиўва зосередженість, захопленість думками про стосунки, підвище-назаклопотаністьвзаєминами,якієнестіиўки- ми, викликають занепокоєння иўдискомфорт. Напруженістьувтосункахможесупроводжу-ватися почуттям сум'яття, емоціиўною нестіиў- кістю, підвищеною стомлюваністю, гнітючимипочуттями. При високих значеннях здобувачівищоэ? освіти можуть дистанціюватися від ото-чуючих , проявляти, певною мірою,різкість тазнервованістьустудентськомусередовищі.

Середнізначення-помірковановира-женанапруженість,необхіднадляпідтрим-киінтенсивностістосунків.Здобувачвищоэ?освітипочуваєсуб'єктивнеемоціиўнеблаго- получчя,комфортувзаєминах.Сериўозні(не- розв'язні)труднощіиўпроблемиустосунках відсутніабоуспішновирішуються.Вінзадо-воленииўтим,якскладаютьсястосункивсту- дентськомуколективі.

Низькі значення - можна сказати, що здо-бувач вищоэ? освіти не замислюється про те, якскладаються иўого взаємини. Низькі значення можуть свідчити про велику кількість соціаль-нихконтактівбездостатньоэ?глибинииўзначу- щості, взаємини носять переважно поверхне-вииўхарактер.

Слідзазначити,щонапруженістьстосун-ків у освітньому середовищі може створюва-тисянелишездобувачамивищоэ?освіти,алеиўвикладачами.Томуцеиўаспектдослідження міжособистісних стосунків між викладачемі здобувачами вищоэ? освіти є актуальним і до-цільним.Миговоримопропедагогічніумовидля підвищення культури спілкування в сту-дентськомусередовищі,маючинаувазіосо-бистістьвикладача.

Отже, до педагогічних умов, що підвищу-ютьрівенькультуриспілкуваннявстудент-ському середовищі, віднесемо зовнішні факто-ри, спеціально створені викладачем для впли-вунаповедінкустудентівприспілкуванні.Це:

– зміст і характер діяльності викладача ЗВОмаєсприятирозвиткукомунікативнихякостеиўздобувачів вищоэ?освіти;

– створення середовища, що сприяє розвит-кукультури спілкування;

– викладач має власним прикладом демон-струвативисокииўрівенькультуриспілку- вання і в навчальнииў, і в позанавчальнииў час.

Особливоэ? уваги заслуговують педагогічніумови, що пов'язані з використанням потенці-алусуспільно-гуманітарнихдисциплінуЗВМО.Конкретизуємоцюпозиціючерезвикладан-ня навчальних дисциплін «Украэ?нська мова запрофесіиўнимспрямуванням»,«Інноваціиўнапе-дагогіка»,«Психологіяспілкування»,«Профе-сіиўнапсихологіятауправлінняконфліктами»кафедрою украэ?нськоэ? мови, основ психологіэ? тапедагогікиХНМУдляздобувачіввищоэ?освіти.

Змістробочихпрограмназванихнавчаль-нихдисциплінспрямованииўнаформування світобаченнямаиўбутніхмедиків,э?хньогостав- леннядомовиідуховно-інтелектуальногонад-банняукраэ?нськогонароду,визнаннялюдининаиўвищоюцінністюиўвиявленнятолерантно- стівпрофесіиўніиўдіяльності.Назаняттяхівпо- занавчальніиўдіяльностівикладачіформують культуруспілкуваннязавдякиметодампри-кладу,переконання,навіювання,педагогічнихситуаціиў,вправізаохочення.Адже,яквважає Т.Шевель[13],лікар,котрииўволодієметоди- коюсловесногопереконання,враховуєпсихо-логічнииўстанхворого,иўогодіагноз,викликає довіру,аце,яквідомо,єважливоюумовоюуста-новки на ефективність лікування та одужання.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напряму

Напідставіаналізупроблемидослі-дженнятаузагальненняиўогорезультатів,мо- жемостверджувати,щопитанняформуваннякультуриспілкуваннявстудентськомусередо-вищізакладувищоэ?медичноэ?освітиєнагаль-ноюпроблемоюсьогодення.Зпозиціэ?співро-бітництва і партнерських стосунків змінюють-сяставленнялікарівдоколегіпацієнтів,зро-

стаєдовіранаселеннядомедичноэ?служби.

Уточнено зміст поняття «культура спілку-вання маиўбутніх лікарів». Проведено та проа- налізовано результати опитування здобувачіввищоэ? освіти з метою виявлення причин, щозаважають формуванню культури спілкуваннявстудентському середовищі.

Педагогічні умови як один з компонентівцілісноэ?педагогічноэ?системивідображаютьсукупність можливостеиўосвітнього та мате- ріально-просторового середовища, впливаютьна особистіснииўі професіиўнииўрозвиток усіх учасниківосвітньогопроцесу.Визначенопеда-гогічні умови, реалізація яких у студентськомусередовищіпідвищуєрівеньсформованості культури спілкування маиўбутніх лікарів.За- значені педагогічні умови є одним із важливихзавдань педагогічних досліджень, становлятьнауковуновизнудослідженняіобумовлюютьиўогопрактичнуцінність.Розкриторольіпрак- тичну значущість суспільно-гуманітарних дис-циплінуформуваннікультуриспілкуванняучасниківосвітнього процесу вЗВМО.

Перспективами подальших розвідок є роз-робленняиўпроведенняквесту,якпопулярноэ? формиспілкуваннясучасноэ?молоді,натему:

«Етика професіиўного спілкуваннялікаря з па- цієнтами» для викладачів і здобувачів вищоэ?освітирізнихосвітніх рівнів.

СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛТАЛІТЕРАТУРИ

1. ВарданянА.О. Формування професіиўно-мовленнєвоэ? компетентності маиўбутніх лікарів : автореф. дис.наздобуттянаук.ступеняканд.пед.наук:спец.13.00.04«Теоріяіметодикапрофесіиўноэ?освіти». Хмельницькииў,2017. 20 с.

2. ГришинаН.В.Психологияконфликта.СПб.:Питер,2004.464с.

3. Демянчук М.Р.Компетентніснииўпідхіддоформуваннякультурипрофесіиўногоспілкуваннямаиўбутніх лікарів.Вісник Черкас. ун-ту.Вип.18. 2016. С. 45-50.

4. ДухновскииўС. В.Переживаниедисгармониимежличностныхотношенииў.Курган:Изд-воКурганского гос. ун-та, 2005. 174 с.

5. Євтушенко Ю.О. Формування деонтологічноэ? культури маиўбутніх лікарів у навчально-виховному процесімедичного ВНЗ: дис.канд.пед. наук :13.00.04. Старобільськ,2017.242 с.

6. Куницына В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М. Межличностное общение:учеб.для вузов. СПб.: Питер,2001. 319 с.

7. Купновицька І. Г., Сабадош Р. В., Купновицька-Сабадош М. Ю., Данилюк О. І. До питання забезпеченняякості освітнього процесу при підготовці маиўбутніх лікарів: взаємовідносини викладача і студента. ПрикарпатськийвісникНТШ.Теоретичнамедицина.Пульс.2018.№7-8(52-52).С. 90-94.

8. ЛеонтьевА.А.Психология общения. М.:Смысл, 1997. 365 с.

9. Лихачев Б.Т.Педагогика:курслекцииў/учеб.пособиедлястуд.пед.учеб.заведенииўислушателеиўИПК и ФПК. М.: Юраиўт,2001. Изд. перераб. и доп.312 с.

10. Оптимізаціяциклусоціально-гуманітарнихдисциплінувищіиўосвітіУкраэ?нивконтекстієвроінтеграціэ?: монографія/Б. А. Воронкова,М. А. Дебич,Н.М.Дем'яненко,Н. О. Дівінськатаін.];зазаг.ред.Г.В.Онкович.Киэ?в,2014.326 с.

11. Рибалко Л. С., Гепенко Л. О. Міжкультурне виховання як складова професіиўноэ? підготовки маиўбутніх лікарівузакладахвищоэ?медичноэ?освіти.Науковізапискикафедрипедагогіки.Харків:ХНУіменіВ.Н. Каразіна. 2018. № 44. С. 215-224.

12. Хоменко К. П. Толерантність як професіиўна компетентність лікаря.Посттравматичний стресовий розлад:дорослі,дітитародинивситуаціївійни:міжнар.наук.-практ.вид./заг.ред.:І.Маноха,Г.Собчук.ТомІІ.Варшава;Киэ?в:ПАН;Гнозис, 2018. С.533-545.

13. Шевель Т.О.Особливостіформуваннякультуриусногопрофесіиўногоспілкуваннямаиўбутньоголікаря. Гуманітарнийкорпус:[зб.наук.ст.зактуальнихпроблемфілософіэ?,культурологіэ?,психологіэ?,педагогікитаісторіэ?].Вип.18. Вінниця:ТОВ«ТВОРИ», 2018. С.113-116.

14. Шевченко О. М.Формуваннясоціокультурноэ?компетенціэ?маиўбутньоголікаря.Неперервнапедагогічна освітаХХІстоліття:зб.матеріалівХVМіжнар.пед.-мистецькихчитань,Киэ?в,6-7грудня2017р.Вип1 (13). Киэ?в: Талком, 2018.С. 98-103.

REFERENCES

1. Vardanian,A.(2017).Formuvanniaprofesiino-movlennievoikompetentnostimaibutnikhlikariv[Formationofprofessional-speakingcompetenceoffuturedoctors](Abstractofcandidate'sthesis).Khmelnytskyi.20p.[inUkrainian].

2. Hryshyna,N.(2004).Psykholohyiakonflykta[Psychologyofconflict].SPb.:Pyter.464p.[inRussian].

3. Demianchuk,M.(2016).Kompetentnisnyipidkhiddoformuvanniakulturyprofesiinohospilkuvanniamaibutnikh likariv [Competent approach to developing a culture of professional communication for futurephysicians].VisnykCherkas.un-tu. Iss.18, p.45-50. [inUkrainian].

4. Dukhnovskyi,S.(2005).Perezhyvanyedysharmonyymezhlychnostnykhotnoshenyi[Experiencingthedisharmony ofinterpersonalrelationships].Kurhan:KurhanskUniversity.174p.[inRussian].

5. Ievtushenko, Yu. (2017). Formuvannia deontolohichnoi kultury maibutnikh likariv u navchalno-vykhovnomuprotsesimedychnohoVNZ[Formationofdeontologicalcultureoffuturedoctorsineducationalprocessofmedicaluniversity](Candidate's thesis).Starobilsk. 242p.[inUkrainian].

6. Kunytsina,V.&Kazarynova,N.&Poholsha,V.(2001).Mezhlychnostnoeobshchenye:ucheb.dliavuzov[Interpersonal communication:textbookforuniversities].SPb.:Pyter,2001.319p.[inRussian].

7. Kupnovytska,I.&Sabadosh,R.&Kupnovytska-Sabadosh,M.&Danyliuk,O.(2018).Dopytanniazabezpechenniayakostiosvitnohoprotsesuprypidhotovtsimaibutnikhlikariv:vzaiemovidnosynyvykladachaistudenta[To the quality assurance of the educational process in the preparation of future doctors: the relationshipbetween teacher and student]. Prykarpatskyi visnyk NTSh. Teoretychna medytsyna. Puls, 7-8 (52-52), p. 90-94.[inUkrainian].

8. Leontev,A.(1997).Psykholohyiaobshchenyia[Psychologyofcommunication].Moskow:Smysl.365p.[inRussian].

9. Lykhachev, B. (2001). Pedahohyka: kurslektsyi / ucheb. posobyedlia stud. ped. ucheb. zavedenyi y slushatelei YPKyFPK[Pedagogy].Moskow : Yurait.312 p.[inRussian].

10. VoronkovaB.A.&DebychM.A.&DemianenkoN.M.&DivinskaN.O.etal.(2014).Optymizatsiiatsyklusotsialno-humanitarnykhdystsyplinuvyshchiiosvitiUkrainyvkontekstiyevrointehratsii:monohrafiia[OptimizationofthecycleofsocialandhumandisciplinesinthemainstreamofUkraineinthecontextofEuropeanintegration].Kyiv,2014.326 p.[inUkrainian].

11. Rybalko, L. & Hepenko, L.(2018). Mizhkulturne vykhovannia yak skladova profesiinoi pidhotovky maibutnikhlikariv u zakladakh vyshchoi medychnoi osvity [Intercultural education as a component of the professionaltraining of future doctors in institutions of higher medical education.]. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky.Kharkiv:V.N.KarazinKharkivNationalUniversity.2018,44,p.215-224.[inUkrainian].

12. Khomenko, K. (2018). Tolerantnist yak profesiina kompetentnist likaria [Tolerance as a doctor's professionalcompetence]. Posttravmatychny i stresovyi rozlad: dorosli, dity ta rodyny v sytuatsii viiny: mizhnar. nauk.-prakt.vyd.Vol.II.Varshava;Kyiv:PAN;Hnozys,2018,p.533-545.[inUkrainian].

13. Shevel, T. (2018). Osoblyvosti formuvannia kultury usnoho profesiinoho spilkuvannia maibutnoho likaria[Featuresofformationofcultureoforalprofessionalcommunicationofthefuturedoctor].Humanitarnyikorpus:zb.nauk.st.zaktualnykhproblemfilosofii,kulturolohii,psykholohii,pedahohikytaistorii.Iss.18.Vinnytsia:TOV

«TVORY»,2018,p.113-116.[inUkrainian].

14. Shevchenko, O. (2018). Formuvannia sotsiokulturnoi kompetentsii maibutnoho likaria [Formation of socio-cultural competence of the future doctor]. Neperervna pedahohichna osvita ХХ stolittia :Proceedings of the 15thInternationaleducation-artreadings,Kyiv,6-7hrudnia2017r.Iss.1(13).Kyiv:Talkom,2018,p.98-103.[inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru