Формування мотивації зайняття спортом у сучасної молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування мотивації зайняття спортом у сучасної молоді

Ковальчук Н.В., Шапар К.О., Плешакова О.В Київський національний університет культури і мистецтв

Студентство, особливо на початковому етапі навчання, є найбільш вразливою частиною молоді, тому стикається з низкою труднощів, пов'язаних із збільшенням навчального навантаження, невисокою руховою активністю, відносною свободою студентського життя, проблемами в соціальному та міжособистісному спілкуванні. Нинішні студенти - це основний трудовий резерв нашої країни, це майбутні батьки, і їх здоров'я і благополуччя є запорукою здоров'я і благополуччя всієї нації. У зв'язку з цим величезну роль відіграє вивчення мотивів, інтересів і потреб сучасної молоді в заняттях фізичними вправами.

Ключові слова: мотивація заняття спортом, сучасна молодь.

Формирование мотивации к занятиям спортом у современной молодежи. Ковальчук Н.В., Шапарь Е.А. Плешакова Е.В. Студенчество, особенно на начальном этапе обучения, является наиболее уязвимой частью молодежи, поэтому сталкивается с рядом трудностей, связанных с увеличением учебной нагрузки, низкой двигательной активностью, относительной свободой студенческой жизни, проблемами в социальном и межличностном общении. Нынешние студенты - это основной трудовой резерв нашей страны, это будущие родители, и их здоровье и благополучие является залогом здоровья и благополучия всей нации. В связи с этим огромную роль играет изучение мотивов, интересов и потребностей современной молодежи в занятиях физическими упражнениями. Мотивация к физической активности - особое состояние личности, направленное на достижение оптимального уровня физической подготовленности и работоспособности. Процесс формирования интереса к занятиям физической культурой и спортом - это не мгновенный, а многоступенчатый процесс: от первых элементарных гигиенических знаний и навыков в глубоких психофизиологических знаний теории и методики физического воспитания и интенсивных занятий спортом Наиболее сильной мотивацией молодежи к занятиям физическими упражнениями является возможность укрепления своего здоровье и профилактика заболеваний. Благотворное действие на организм физических упражнений известно давно.

В настоящее время его можно рассматривать с двух взаимосвязанных направлениях: формирование здорового образа жизни и уменьшения вероятности заболеваний, в том числе и профессиональных; лечебное воздействие физических упражнений при многих видах болезней. Основными мотивами к занятиям физической культурой в вузе являются: оздоровительные, подвижно-деятельностной, соревновательно-конкурентные, эстетические коммуникативные, познавательно-развивающие, творческие, профессионально-ориентированные, воспитательные, статусные, культурологические, административные и психолого-значимые.

Ключевые слова: мотивация занятия спортом, современная молодежь.

Formation of motivation for sports in modern youth. Kovalchuk N.V., Shapar K.O., Pleshakova O.V. Students, especially at the initial stage of their education, are the most vulnerable part of the youth, and therefore face a number of difficulties associated with an increase in academic load, low motor activity, relative freedom of student life, problems in social and interpersonal communication. Current students - this is the main labor reserve of our country, it's future parents, and their health and well-being are a guarantee of the health and well-being of the entire nation. In connection with this, a huge role is played by studying the motives, interests and needs of modern youth in exercising physical exercises. Motivation to physical activity is a special person's state of mind, aimed at achieving the optimal level of physical fitness and ability to work. The process of forming interest in physical education and sports is not an instant, but a multi-stage process: from the first elementary hygienic knowledge and skills to deep psychophysiological knowledge of theory and methodology of physical education and intensive sports. The strongest motivation of young people to exercise is the ability to strengthen their own health and disease prevention. The beneficial effect on the body of physical exercises has long been known. Currently, it can be viewed from two interrelated directions: the formation of a healthy lifestyle and reducing the probability of diseases, including professional; curative effect of physical exercises with many kinds of diseases. The main motives for pursuing physical education in the university are: recreational, mobile-activity, competitive- competitive, aesthetic, communicative, cognitive-developing, creative, professional-oriented, educational, status, culturological, administrative and psychological-significant.

Key words: motivation of sports, modern youth.

Вступ

Головним завданням занять спортом є збереження і зміцнення здоров'я людини і нації в цілому. Здоров'я - це процес збереження і розвитку психічних, фізичних, біологічних здібностей людини, його оптимальної працездатності, соціальної активності при максимальній тривалості життя. Систематичні заняття спортом - комплексно впливають на весь організм: укріплюють силу всіх м'язових груп, розвивають рухливість суглобів, сприяють підвищенню еластичності в'язок і сухожильну систему, тренують загальну і силову витривалість організму, укріплюють кардіо респіраторну систему, активізують імунні сили організму, удосконалюють координацію рухів, дозволяють понизити надлишкову вагу, покращують настрій, дають заряд бадьорості.

У літературних джерелах сучасності не в повній мірі висвітлюється питання що до формування мотивації заняття спортом сучасної молоді. У навчальному процесі ВНЗ не на належному рівні приділяється увага спортивному вихованню. Зважаючи на це, цією статтею автори намагаються привернути увагу громадськості до проблеми заняттям спортом сучасної молоді. фізична культура спорт лікувальний

Мета: визначити питання що до заняття спортом.

Соціолого - психологічні дослідження говорять про різноманітність індивідуальних потреб і мотивів, які закликають сучасну молодь до зайняття спортом і є внутрішнім джерелом активності як спортсменів у боротьбі за високі досягнення, так і молоді в цілому [3]. Нерідко, особливо у дітей, первинні мотиви залучення до спорту випадкові або малоістотні з суспільно-педагогічної точки зору (захоплення зовнішніми формами спортивних рухів, прагнення до переваги, як такому та інші).

Міра просування молодої людини шляхом спортивного вдосконалення залежить в першу чергу від того, в якому напрямку і на якій основі розвиватимуться ці початкові мотиви, наскільки вони стануть змістовними і дієвими. Перше виховне завдання тренера-викладача і полягає в тому, щоб, спираючись на вихідні мотиви, інтереси і потреби спортсмена, розвинути їх в глибоко усвідомлену спрямованість, засновану на високій меті і твердих етичних принципах.[1,2]

Формування мотивів сучасної молоді на заняття спортом не обов'язково пов'язане з установкою на високі спортивні досягнення. Факт досягнення наміченого результату стає для тих, хто займається спортом підтвердженням реальності поставленого завдання і одночасно джерелом його орієнтації на чергові результати, що визначає міру суб'єктивного запиту ("рівень досягнень" спортсмена, як прийнято говорити в психології спорту). [5,6]

У цьому полягає значення досягнень, як мотиваційного чинника спортивної діяльності. За допомогою орієнтації на конкретні результати тренер - викладач конкретизує завдання спортсмена і таким чином напрямлено впливає на формування його спортивних мотивів.

Проте спроба пояснити мотиваційні основи поведінки спортсмена головним чином з позицій спортивного успіху (чи неуспіху) занадто спрощувала б суть справи. Мотив підвищення спортивного результату не може служити постійною основою мотивації багаторічної спортивної діяльності вже з тієї причини, що в процесі її динаміка результатів закономірно має не лише висхідну, але і низхідну тенденцію (особливо в інволюційний період). Головне ж тут в тому, що прагнення до спортивного успіху ніколи не вичерпує усіх основних мотивів зайняття спортом, не кажучи вже про соціальні цілі спортивної діяльності. Разом з формуванням мотивів, безпосередньо пов'язаних з реалізацією установки на спортивний результат, в підготовці спортсмена не менш важливо забезпечити досить сильну мотивацію тренувального зайняття, спрямованого забезпечити інтенсивність навантаження. Установка на результат, навіть при найвищому "рівні досягнень" спортсмена, не переноситься автоматично на тренувальну роботу. Одне з найважливіших завдань тренера - викладача, це розкрити спортсменові суть зв'язку міри досягнення з мірою "вкладу" в тренування, зробити її очевидною для нього і виховати спрямування, які виразилися б в спортивній працьовитості.[4]

Мотиви і установки спортсмена в процесі зайняття спортом, природно, конкретизуються, деталізуються і видозмінюються залежно від його можливостей, етапів спортивного вдосконалення, умов життя і діяльності. Вони стають змістовніше у міру дозрівання спортсмена як особи. Разом із загальними спонукальними причинами мотиви завжди виражають індивідуальні особливості морального досвіду, характеру і темпераменту. Відносно постійні мотиви, що перейшли в риси особи, з'єднуються з тимчасовими (актуальними) мотивами, обумовленими конкретною ситуацією.

За даними масових психологічних і соціологічних обстежень (Ю. Ю. Палаймо, М. А. Арвисто, В. Дойль та ін.), в структурі конкретних мотивів участі спортсмена в змаганнях часто поєднуються:

- мотиви морального боргу, патріотизму, колективізму (прагнення внести свій вклад в спортивні досягнення спортивного клубу, суспільства, в прогрес спорту, захистити спортивну честь колективу і т. п.);

- мотиви самовиховання, підготовки до життя, зміцнення здоров'я (прагнення пізнати свої можливості, розвинути необхідні фізичні і психічні якості, набути досвіду змагання, перевірити правильність проведеної тренувальної роботи і т. п.);

- мотиви самовираження, самоствердження особи і подібні до них мотиви (бажання завоювати громадське визнання, продемонструвати свої достоїнства, заслужити схвалення або уникнути несхвалення з боку осіб, думкою яких особливо дорожить спортсмен);

- мотиви позитивних емоцій, естетичного задоволення, що отримується від зайняття спортом і відданості йому (задоволення від самого процесу змагання, любов до ризику, бажання здолати себе, естетичні почуття, що викликаються досконалістю рухів, красою людських стосунків в напружених умовах змагань та інше);

- мотиви спілкування, особистих і соціальних контактів, знайомства з життям інших країн і народів.

Серед мотивів, характерних для наших спортсменів, порівняно рідко домінують мотиви суто особистого характеру (наприклад, прагнення отримати узько утилітарну вигоду або "звести свої рахунки" з суперником). Ведучими, як правило, виявляються мотиви, значимі в соціальному відношенні. Такі мотиви мають підвищену дієвість, у тому числі і як чинники спортивних досягнень. Про це говорить не лише практика вітчизняного спорту. Експериментально доказано, наприклад, що мотиви, пов'язані з почуттям колективізму, обумовлюють більш високу результативність в змаганні, чим мотиви особистого успіху, за винятком випадків, коли у спортсмена раніше отримали гіпертрофований розвиток риси індивідуалізму[4].

Найбільш загальні і істотні мотиви спортивної діяльності ґрунтуються на усвідомленому прагненні до усебічного гармонійного розвитку особистості, придбання і вдосконалення всього, що визначає цінність людини як активного учасника громадського прогресу. Ці мотиви не протистоять інтересам особи, а виходять з них і в той же час співпадають у своїй основі з громадськими потребами, вираженими в соціальній меті виховання, що є головною передумовою дієвої мотивації, виправданої як в особовому, так і в громадському відношенні.[1]

Розкриваючи глибокий громадський і особистий сенс спортивної діяльності, виховуючи почуття морального обов'язку, патріотизму, колективу і інші почуття і якості, характерні для молодої людини сучасного суспільства, тренер - викладач формує тим самим у молоді почуття найвищої відповідальності за свою спортивну підготовку і досягнення - створює саме той мотиваційний стан, який є невичерпним джерелом найзначніших звершень. Одна з проблем психічної підготовки - збереження бажання сучасної молоді до постійного вдосконалення спортивних результатів упродовж тривалого часу. З особливою гостротою ця проблема проявляється останніми роками у зв'язку з різко збільшеними тренувальними і змагальними навантаженнями, фізичною і психічною напругою, витратами часу.

На етапі початкової підготовки тренувальний процес не пов'язаний з великими навантаженнями, він містить в собі багато нового і цікавого, молода людина прогресує від зайняття до зайняття. Усе це дозволяє підтримувати у тих, що займаються природний інтерес до зайняття. Надалі, у міру збільшення навантажень, певної стабілізації, а іноді і тривалого застою в результатах багато молодих спортсменів не в змозі зберегти стійкий інтерес до зайняття.[1]

З цієї причини деякі з них припиняють тренування або знаходять інтерес в зайнятті іншими видами спорту, який, як правило, також виявляється нестійким. Які ж заходи слід вживати для збереження, і навіть підвищення здатності спортсмена до напруженої підготовки і досягнення найвищих результатів?

Передусім, тренер - викладач повинен прагнути забезпечити таку організацію і зміст тренувального процесу, які постійно ставили б перед спортсменом завдання відчутного вдосконалення. Так, на першому етапі багаторічної підготовки має бути забезпечена спрямованість на вивчення основ виду спорту, не формування і вдосконалення провідних рухових навичок, умінь. Надалі треба постійно орієнтувати спортсмена на необхідність активної роботи над вдосконаленням усе більш тонких компонентів підготовленості, подолання постійно зростаючих труднощів освоєння більш високих навантажень.[6] Принципово важливим моментом в підтримці стійкого інтересу спортсмена до зайняття являється постійна спільна робота з тренером - викладачем, залучення тих, що займаються до творчого процесу планування і реалізації тренувальних планів. Це призводить не лише до підтримки у молоді інтересу до зайняття спортом, але і сприяє швидшому техніко - тактичному вдосконаленню, зростанню спортивних результатів.Формування у студентської молоді цілеспрямованої мотивації спортивного вдосконалення, активного творчого відношення до тренувального процесу, усвідомлення цілей досягнення високого спортивного результату формує почуття відповідальності, полегшує перенесення високих навантажень і больових відчуттів, сприяє зміні порогів чутливості відповідних аналізаторів, ефективної мобілізації ресурсів організму. [5]

Висновки

1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить про недостатній рівень розвитку спорту у ВНЗ країни, розвитку координаційних здібностей студентів, підвищення фізичної активності сучасної молоді;

2. Розглядаючи зміни, до відношення держави к розвитку спорту у ВНЗ, потрібно відзначити, що формування мотивації зайняття спортом є актуальною задачею у вихованні студентської молоді;

Література:

1. Психофізіологічна підготовка єдиноборця: Монографія - Донецьк : ДонИЖТ, 2003 - 605 с.

2. Джеймс У. Психологія. -- М.: Педагогіка, 1991. - 368 с.

3. Горбунов Г.В. Психопедагогіка спорту. -- М.: Фізкультура і спорт, 1986. - 127 с.

4. Алексеев А.В. «Себя преодолеть». 3-е видання., перероблене та доп. - М. Фізкультура і спорт, 1985. - 192 с.

5. Агрошенков А.В. «Психология на каждый день»: Советы, рекомендации, тесты. -- М.: Вече, 1997. -- 480 с.

6. Орел П.О. Психологічна та психофізіологічна підготовка кікбоксера. 1-е видання. Київ : 2008 - 356 с.

7. Psychophysiological preparation of the single-bearer: Monograph - Donetsk: DonIZhT, 2003 - 605 p.

8. James W. Psychology. - Moscow: Pedagogics, 1991. - 368 pp.

9. Gorbunov G.V. Psycho-pedagogy of sport. - Moscow: Physical Culture and Sport, 1986. - 127 p.

10. Alekseev AV "To overcome myself". 3rd edition.,Redone and additional. - M. Physical Culture and Sport, 1985. - 192 p.

11. Agroshenkov AV "Psychology for every day": Tips, recommendations, tests. - Moscow: Even, 1997. - 480 p.

12. Orel P.O. Psychological and psychophysical training of kickboxers. 1st edition. Kyiv: 2008 - 356 p.

Размещено на Allbest.ru