Психологічні фактори у формуванні позитивного іміджу керівника

Останнім часом більшість організацій приділяє пильну увагу формуванню позитивного ставлення до своєї діяльності. З'явилася навіть професія, що носить назву "менеджер з PR" у бізнес-структурах та "інформаційно-пропагандистського забезпечення" у певних структурах України. Це пояснюється тим, що ставлення населення до певної професії впливає на її ефективність та результати діяльності.

Проблема формування позитивного іміджу знайшла досить ґрунтовне відображення у працях Ф. Котлера, У. Аренса, І. Альошиної, О. Феофанова, А. Елвуда, Г. Почепцова, О. Песоцкої, К. Бове, В. Ільїна, Е. Попова, А. Семенова, Е. Маслової, Ж.-Ж. Ламбена, І. Гончарової та ін. Ключові моменти створення позитивного іміджу висвітлюються у наукових публікаціях К. Болдинга,

A. Семенова, В. Сизоненко, В. Лозниці, Ю. Тулєєвої,

B. Зазикіна, Л. Орбан-Лембрика та ін. (Коломінський, 2016: 28).

Нове покоління керівників повинно бути здатним творчо розв'язувати завдання, поставлені ринковими умовами діяльності. Саме такий підхід зумовлює необхідність мати своє "обличчя", запам'ятовуватися людям, а отже мати відповідний привабливий імідж. Вивчення іміджу пов'язано з пошуком шляхів підвищення ефективності діяльності нового управлінця, з оптимізацією професійного спілкування та взаємовідносин із людьми. Успіх того чи іншого нововведення в організації залежить як від діяльності підлеглих, так і від особистості керівника цієї організації. Керівник в силу своєї соціальної ролі знаходиться в центрі організації, на ньому концентрує увагу оточуючий персонал. Така особливість ролі керівника закономірно приводить до необхідності вивчення психологічних факторів формування його власного іміджу (Скрипаченко, 2016).

Позитивна та негативна складова рівня іміджу, перш за все, знаходиться в безпосередній залежності від загального ставлення до керівника, яка формується внаслідок сприйняття його особистості, системного уявлення та відповідного очікування персоналу.

Метою даної статті є вивчення психологічних факторів сучасного керівника та окреслення основних стадій формування його позитивного іміджу в очах оточуючого персоналу.

Постановка завдання. Полягає розкрити зміст іміджу як управлінського феномену, розглянути імідж керівника як важливий чинник оптимізації системи управління персоналом, визначити суб'єктивні та об'єктивні чинники іміджу.

Матеріал і методи досліджень

Методи дослідження добиралися відповідно до проблематики статті, зокрема, теоретичні (аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури), емпіричні (систематизація власного емпіричного досвіду роботи).

Результати та їх обговорення

Формування іміджу керівника, усвідомлення його значення та функцій пройшли ряд етапів розвитку, але й на сьогодні процес ще не завершився. Створення відповідного іміджу науковці розглядають з двох сторін - стосовно наукових тверджень про імідж і стосовно побутових, точніше суспільних поглядів на нього. Перший етап формування уявлень про поняття "імідж" охоплює значний період часу від початку 60-х до кінця 80-х років. Головною особливістю першого етапу була заміна терміну "імідж" на розгляд особистісних якостей керівника, психологічного клімату колективу, питань ідеологічної та професійної підготовки менеджерів. Підготовка управлінських кадрів керівників виступала одним з головних завдань і напрямків діяльності відповідних державних структур.

Другий етап характеризується зростанням інтересу до психологічних проблем формування іміджу керівника. Цей інтерес пов'язаний із соціально-психологічним питанням практики управління в організаціях, фірмах, компаніях. Все більше уваги приділяється психологічним проблемам взаємовідносин в колективі, питанням спілкування між керівником і підлеглими та бар'єрам, які перешкоджають оптимальному взаєморозумінню.

З точки зору створення функціональних особливостей імідж є соціально-психологічною категорією. Поняття "соціально-психологічний імідж" передбачає вивчення соціально-психологічного механізму його формування та розвитку. Імідж керівника об'єднує в собі не тільки соціальний статус та зв'язки, але і його психологічні особливості. На процес формування іміджу впливають багато факторів, одні з яких є первинними, а інші - вторинними. Сукупна дія цих факторів складає загальну функціональну структуру процесу створення іміджу.

Первинні фактори діють при першій зустрічі з керівником та складають первинну стадію утворення іміджу (Скрипаченко, 2016: 5). Вторинні фактори впливають на утворення іміджу при тривалій взаємодії з керівником,і пов'язані з більш глибоким ознайомленням з особливостями його поведінки, складом характеру, звичками, манерою спілкування, тощо.

До складу елементів первинної стадії формування іміджу також відносять: первинну інформацію про особистість керівника, а саме зовнішність, одяг, жести, манери поведінки та перше враження і галоефект, що пов'язані між собою. Елементи первинної інформації в процесі цілеспрямованого формування іміджу комплексно входять в структуру самопрезентації. До ефективної самопрезентації схильні впевнені в собі люди, які мають адекватно-позитивну самооцінку. Складність феномена самопрезентації полягає в тому рівні зрілості керівника, який дозволяє спираючись на реальну оцінку власних якостей та здібностей, довести свою корисність для організації.

Вторинна стадія утворення іміджу відображає характерні риси управлінської діяльності і включає наступні елементи: професійні та особистісні якості, здібності, знання, уміння, навички керівника, систему та стиль спілкування і поведінки. Елементи первинної стадії активно впливають на вторинні фактори формування іміджу керівника, коли характер першого враження або ефекту ореолу продовжує впливати на загальний характер образу, який формується на стадії взаємодії менеджера з підлеглим.

Зміст поняття "імідж" буде неповним без розуміння двох складових ланок єдиної схеми, а саме: "імідж і мотивація" та "імідж керівника - імідж організації". До першої ланки належать очікування підлеглих щодо керівника та його іміджу, які на відміну від посадових інструкцій і інших регуляторів поведінки в групі носять неформальний характер.

Ланка "імідж керівника - імідж організації" нагадує, що керівник є головним представником своєї установи і саме через його імідж оточуючі оцінюють організацію в цілому. Отже індивідуальна презентація переплітається з організаційною презентацією. Тому цілеспрямоване створення іміджу повинно враховувати представницьку функцію керівника, реалізація якої є необхідною для підвищення результативності організації на ринку.

Позитивний образ керівника в очах оточуючого персоналу є визначальною формою впливу та влади основою його ефективної діяльності.

Розглянемо ті якості управлінця, що цінувалися за всіх часів і які, на наш погляд, повинні бути притаманні сучасному керівникові:

- вірність слову, адже слово дорожче будь-якого договору;

- вміння приймати неординарні рішення, що дозволяють успішно діяти і вирішувати проблеми;

- ерудованість і широта знань у багатьох питаннях;

- привабливий зовнішній вигляд;

- компетентність, адже кожен керівник має знати, як виконувати власну роботу на високому професійному рівні;

- висока відповідальність та особиста гідність;

- вміння йти на розумний ризик, творчо розв'язувати проблеми та сміливість у прийнятті рішень;

- гнучкість, розуміння ситуації, гостре сприйняття нових потреб, відчуття часу, подій;

- висока працездатність, постійне прагнення бути кращим і робити все якнайдосконаліше;

- комунікабельність та здатність встановлювати контакти;

- увага до підлеглих.

В сучасних умовах адміністративного управління господарюючим суб'єктом, досить актуальним і цікавим чинником формування позитивного іміджу керівника повинна виступати статура та зріст адміністратора. Люди високого зросту сприймаються більш амбіційними, вони завжди виділяються, і це сприяє їх швидкому просуванню по службовій драбині. Люди маленького зросту вважають, що їхній зріст - виклик долі, тому вони більш закомплексовані і це заважає їм розкрити весь свій власний потенціал.

Слід пам'ятати, що важливим елементом сучасного ділового спілкування виступає стать опонентів. Якщо чоловік не бачить у співбесідниці жінку, а тільки ділового партнера, це різко погіршує його імідж. Аналогічно і жінка хоче бачити в діловому партнері чоловіка, якщо цього немає - її імідж втрачає.

Отже, основними напрямками зміцнення іміджу керівника у спілкування з підлеглими повинні стати:

- наявність стресостійкості;

- впевненість в думках, щодо шляхів і напрямків вирішення відповідної проблеми;

- "соціальне партнерство" у взаємовідносинах із співробітниками і підлеглими;

- вміння робити компліменти підлеглим;

- зберігати гумор і витримку у складних ситуаціях; ніколи "не опускати руки".

Усе більше керівників, намагаючись втриматися на Олімпі, не шкодують грошей на особистий PR, адже значення позитивного іміджу конкретної особистості у сучасному діловому середовищі невпинно зростає. Між тим дехто з вітчизняних управлінців і власників бізнесу переконані: цей вид піару є черговою сучасною забавкою для тих, кому нема чим зайнятися (Болсун, 2013: 379-381).

Діаметрально протилежні погляди на необхідність подібних послуг аж ніяк не вплинули на загальну тенденцію зростання попиту на них. Наразі піар для перших осіб компанії пропонує чи не кожна друга рекламна агенція.

Ще одним аспектом у формуванні позитивного іміджу керівника можуть бути спеціалізовані агентства. Спеціалізовані агентства, як правило, пропонують шаблонні рішення на розміщення піар-матеріалів про діяльність особи та її інтерв'ю з фотографіями у рейтингових виданнях. Інколи агенції, працюючи над іміджем замовника, користуються технологіями піару. PR-технології сприяють встановленню і підтримці спілкування, взаєморозуміння, розташування й співробітництва між організацією і суспільством. Ці технології є специфічними для кожної сфери діяльності,

Висновки