Застосування технік нейролінгвістичного програмування для підвищення життєстійкості та вольових якостей курсантів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНІК НЕЙРОЛІНГВІСТИЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ТА ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ КУРСАНТІВ

Я.В. Мацегора, А.С. Колесниченко

СОВРЕМЕННЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ФАКТОРОВ АДДИКТИВНОГО ПОВЕДЕНИЯ У ВОЕННОСЛУЖАЩИХ: ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ

Я.В. Мацегора, А.С. Колесниченко

Обобщены современные зарубежные научные исследования факторов аддиктивного поведения военнослужащих. Обосновано, что при проведении оценки риска аддиктивного поведения у военнослужащих следует учитывать факторы, обусловливающие травматический опыт, и факторы, повышающие устойчивость к негативным воздействиям.

Ключевые слова: аддиктивное поведение, зависимость, наркотические вещества, военнослужащий.

Ya. Matcegora, O. Kolesnichenko

MODERN STUDIES OF FACTORS OF ADDICTIVE BEHAVIOR OF MILITARYSERVANTS: FOREIGN EXPERIENCE

The article summarizes modern foreign research on the factors of addictive behavior of servicemen.

The theoretical study of the problem of addictive behavior of the individual formed the idea that when assessing the risk of addictive behavior in servicemen during combat missions, the factors that determine the traumatic experience should be taken into account: combat; murder; threat to one's own life; death / injury of others; crime; direct skirmishes with the enemy; injuries of colleagues; work with the dead; falling under fire from small arms; falling under mortar, missile and artillery fire; hostility from the civilian population; duration of business trip to the combat zone; low cohesion; military sexual trauma.

When performing combat missions in combat conditions, the factors that increase resistance to negative influences include: social networks (the ability to have intimacy through conversations and communication with family and friends); cohesion of the unit; professional and psychological training; support of the unit, family/friends; marital satisfaction.

It is determined that comorbidity of alcohol abuse is observed in about half of servicemen with PTSD and depression, negative feelings about not realizing themselves as a serviceman also become a predictor of addictive behavior.

It has been argued that for women in the military, the stress of being in the military is secondary to the stress of service, but it is this that determines the use of illicit drugs and alcohol.

Keywords: addictive behavior, addiction, narcotic substances, serviceman.

Проведено експериментальну перевірку впливу технік нейролінгвістичного програмування для підвищення життєстійкості та вольових якостей курсантів. Виявлено статистично значуще зростання показника мотиваційно-вольового компонента, за методикою “Діагностика психологічної безпеки особистості ” та показників: залученість, контроль, прийняття ризику за опитувальником “Життєстійкість”. Доведено доцільність застосування технік нейролінгвістичного програмування для психологічної роботи з військовослужбовцями Національної гвардії України.

Ключові слова: Національна гвардія України, курсанти, нейролінгвістичне програмування, життєстійкість, вольові якості, психологічна безпека особистості.

Постановка проблеми

Під час бойових дій та у період підготовки до них військовослужбовці стикаються з різними ризиками. Вони можуть бути різного типу: для життя, здоров'я, ймовірність потрапити у полон, політичного або морального тиску та ін. Однак для більшості військовослужбовців під час виконання службово-бойових завдань в екстремальних умовах основними є ризики, пов'язані з життям та здоров'ям.

Бойові дії, які почалися у 2014 році на сході України та в яких беруть участь Збройні Сили України, Національна гвардія України (НГУ) та інші формування, суттєво збільшили ризики для життя та здоров'я військовослужбовців. Станом на 1 вересня 2020 року в Україні на обліку в органах соціального захисту населення перебуває 460 079 учасників бойових дій [1]. За офіційними даними МОЗ України кількість військовослужбовців - учасників АТО, які перебували у 2015 році з розладами психіки та поведінки у психіатричних і наркологічних стаціонарах, - 3791 особа [2]. Також є багато військовослужбовців, які мають психологічні травми, але на офіційних обліках на знаходяться.

Згідно з дослідженням, проведеним американською некомерційною компанією RAND, яка виконує стратегічні дослідження на замовлення уряду США та збройних сил США, 20 % ветеранів війни в Іраку й Афганістані та майже 31% ветеранів війни у В'єтнамі О. Д Черкашин, Л. А. Перелигіна, С. М. Кучеренко, 2021 страждають посттравматичними стресовими розладами. У ветеранів ризик самогубства на 20-25 % вищий, ніж у цивільного населення того ж віку [3]. Тобто більше 60 тис. учасників АТО (ООС) страждають посттравматичними стресовими розладами.

Проте не тільки бойові дії становлять загрозу психічному здоров'ю особовому складу. Військовослужбовці Національної гвардії України відповідно до Закону “Про Національну гвардію України” [4] більшість завдань виконують у мирний час. Специфіка службово- бойової діяльності військовослужбовців НГУ супроводжується постійним психоемоційним, інтелектуальним та фізичним напруженням, і її головними відмінними рисами є: тривалість і безперервність службових навантажень, наявність стресових ситуацій, підвищений ступінь вітального ризику [5]. Вплив психотравмуючих стрес-факторів створює загрозу психологічній безпеці особистості та, як наслідок, призводить до порушення соціально- психологічної адаптації, погіршенню сімейних відносин, ставлення до жінок, друзів, товаришів по службі.

Одним з можливих методів підготовки військовослужбовців до виконання завдань у стресових ситуаціях та подолання (мінімізації) психологічних травм може стати нейролінгвістичне програмування (НЛП).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Нейролінгвістичне програмування [Neurolinguistic programming (NLP)] - це напрям психотерапії і практичної психології, який було розроблено Р. Бендлером та Д. Гріндером у США в 1970 рр. [6]. Автори заявили, що НЛП має такі можливості: лікування фобій та інших неприємних відчуттів за один сеанс; подолання шкідливих звичок, таких як алкоголізм, тютюнопаління; підвищення рівня продуктивності в різних інтеракціях; лікування соматичних захворювань та ін.

Основними питаннями під час створення НЛП були: по-перше, які моделі поведінки використовують успішні люди (у бізнесі, управлінні, підтриманні здоров'я); по-друге, а якщо інші люди будуть використовувати таке моделювання поведінки, чи зможуть вони бути також успішними.

До того ж є багато підтверджених та непідтверджених даних про використання НЛП у військовій та політичній розвідках для проведення вербування агентів [7, 8]. Однак методи НЛП використовувалися не тільки у розвідці.

Концепція моделювання успішної поведінки має відображення у психологічному моделюванні, яке визначено у “Положенні про психологічне забезпечення в Національній гвардії України” [9]. Окремі техніки НЛП мають призначення для вирішення деяких задач, які визначені у цьому положенні:

- декомпресія як форма психологічної реабілітації військовослужбовців, які перебували в екстремальних (бойових) умовах;

- психологічна допомога - вид допомоги, що надається людині чи групі людей для відновлення необхідної якості психологічних станів;

- психологічна реабілітація - система заходів, спрямованих на збереження, відновлення та корекцію психічних станів, необхідних для забезпечення високого рівня боєздатності військовослужбовців, які були піддані впливу психотравмуючих стрес-факторів.

Необхідно відмітити, що науковці мають різне ставлення щодо ефективності використання технік НЛП. Однак поки вони сперечаються, в арміях США, Російської Федерації активно вивчають НЛП для впливу на людей під час переговорів та для роботи з учасниками бойових дій. Так, у 2017 році в США було прийнято програму “Концепція формування лінгвокраїнознавчої компетенції у військовослужбовців сухопутних військ армії США” [10]. Вона передбачає розширення якостей особистості до рівня ведення переговорів з використанням технік НЛП [11].

В армії Російської Федерації, підрозділи якої брали участь в анексії Криму та бойових діях на сході України, активно вивчають можливості психологічної реабілітації за допомогою НЛП. Так, російський психолог О. В. Недбайлов на конференції Професійної Терапевтичної Ліги у докладі на тему “Використання методик НЛП у ході ведення бойових дій” дав дуже високу оцінку методикам НЛП під час бойових дій у Чечні. Ключовою проблемою, яку вирішували за допомогою НЛП, ним було визначено дезадаптацію військовослужбовців [12]. Російські військові психологи навчаються реабілітувати військових, учасників бойових дій за допомогою НЛП на базі філії 1472-го військово-морського клінічного госпіталю Чорноморського флоту ім. Пирогова [13]. У ході групових занять та майстер-класів військові психологи вивчають можливості психологічної реабілітації методами НЛП.

Член Координаційної ради з науково- практичних проблем психологічної роботи у збройних силах Російської Федерації Владиславова до 2017 року підготувала більше ніж 500 військових психологів та психіатрів методом нейролінгвістичного програмування для роботи в екстремальних умовах [14].

Також є публікації в американських та канадських електронних ресурсах щодо високої ефективності застосування технік НЛП у роботі з військовими ветеранами [15, 16]. Проте, на жаль, більшість інформації про застосування НЛП у військовій сфері, психологічній допомозі ветеранам у відкритих джерелах не публікується.

Мета статті - на підставі проведеного емпіричного дослідження визначити динаміку життєстійкості та вольових якостей курсантів після застосування технік НЛП.

Виклад основного матеріалу

Науковець І. Приходько визначає, що психологічна безпека особистості військовослужбовців має такі компоненти :морально-комунікативний, мотиваційно-вольовий, ціннісно-смисловий, внутрішній комфорт [17]. Складовими мотиваційно-вольового компонента є мотивація та вольові якості. Психолог В. К. Калін [18] виділив такі основні вольові якості: енергійність, терплячість, витримка, сміливість, цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, ініціативність, рішучість.

Мотиваційно-вольовий компонент психологічної безпеки особистості перетинається з концепцією “життєстійкості”, яку розробив С. Мадді. Дослідник висловив думку про здатність особистості витримувати стресові ситуації, зберігаючи водночас внутрішню збалансованість без зниження успішності діяльності. Цю здатність він визначив як життєстійкість (від англ. hardiness - витривалість, стійкість, загартованість) [19]. Професор виділив три окремі компоненти життєстійкості: залученість (commitment), контроль (control), прийняття ризику (challenge). Розвинутість цих компонентів у цілому перешкоджає виникненню внутрішнього напруження у стресових ситуаціях [20]. Залученість відображає включеність людини у події свого життя та отримання задоволення від цього. Особистість, яка має великий рівень залученості, здатна знаходити внутрішні сили для протидії негативним психологічним впливам, стресовим ситуаціям. Контроль є внутрішнім переконанням, що людина здатна впливати на ситуацію у разі докладання зусиль. Цей компонент надає упевненості людині у її здатності протидіяти стресовим ситуаціям. Прийняття ризику дає змогу особистості приймати невідворотність ризику, приймати події як можливість для отримання нового досвіду та важливі життєві уроки [21, 22, 25, 26].

У січні - лютому 2021 року було проведено експеримент з курсантами - майбутніми психологами НГУ - з метою перевірки ефективності застосування технік НЛП для підвищення життєстійкості та їх вольових якостей. В експерименті було задіяно дві групи курсантів по 30 осіб кожна. В експериментальній групі було 30 курсантів четвертого року навчання. З них - 74 % мали досвід військової служби до вступу в Національну академію Національної гвардії України (НА НГУ), а 26 % - не мали. Група складалася з 24 хлопців та 6 дівчат. У групі був один учасник бойових дій.

До контрольної групи входило 30 курсантів, серед яких 64 % мали досвід військової служби до вступу в НА НГУ, 36 % - не мали. Група складалася з 25 хлопців та 5 дівчат.

З курсантами експериментальної групи проводилася психологічна робота з використанням технік НЛП, спрямована на підвищення вольових якостей та життєстійкості. У роботі застосовувалися такі техніки НЛП: техніка для переоцінки травмуючих (турбуючих) згадувань минулих подій “Редагування особистісної історії”; техніка для вирішення внутрішнього конфлікту “Візуальне здавлювання”; техніка для роботи зі страхами та фобіями “Швидке лікування фобій”.

Сутність техніки “Редагування особистісної історії” полягає у можливості людині переосмислити травматичні події у минулому. Коли людина у думках повертається до травматичної події, то психолог допомагає переосмислити ситуації, додавши необхідних психічних ресурсів особистості. Важливо підібрати такі ресурси, за наявності яких у минулому ситуація розвивалася б за сприятливим для людини сценарієм. У результаті цілеспрямованої психологічної роботи особа змінює своє ставлення до минулої ситуації. Детально ця техніка описана у праці [23]. Основний алгоритм використання зазначеної техніки такий.

1. Визначення проблемного стану та його якоріння.

2. Утримуючи якір, подумки потрібно повернутися назад уявною лінією часу і знайти в минулому моменти, коли людина відчувала те ж саме. Пошук проводиться доки не буде знайдено перший або найінтенсивніший спогад.

3. Коли знайдено найперший спогад, людина повертається у сьогодення і дивиться на цей спогад дисоційовано, ніби є спостерігачем, а не учасником подій.

4. Людина обирає психічні ресурси, за наявності яких у минулому ситуація розвивалася за сприятливим сценарієм. Психолог проводить якоріння ресурсного стану.

5. Психолог допомагає пройти особистісною лінією часу людини через кожен з епізодів минулого (починаючи з найранішого і рухаючись уперед лінією часу) та пережити минулі події, задіявши ресурсний якір.

6. Якщо людині важко змінити будь-яку частину минулого досвіду або вона незадоволена результатом, потрібно знати і встановити більш потужний ресурсний якір.

7. Коли людина відчує позитивні зміни до минулої ситуації, то вона може уявити цю ситуацію у майбутньому та перевірити свої почуття.

Техніку “Візуальне здавлювання - вирішення внутрішнього конфлікту” застосовують, коли людина має внутрішній конфлікт; коли вона щось робить, але насправді не хоче цього робити; коли перед нею стає складний життєвий вибір; коли стикаються два конфліктуючі переконання про себе саму та інші внутрішні протиборства. Сутність цієї техніки полягає у визначенні двох протилежних станів та позитивного у кожному стані. Потім проводять поєднання цих станів для вироблення нового об'єднаного позитивного стану. Детально ця техніка описана у праці [24]. Алгоритм техніки подано в адаптації Українського інституту НЛП В. Панченка.

1. Визначається проблема та проводиться якоріння її протилежних станів (почуття, думки тощо).

2. Людина уявляє, як вона виглядає, що відчуває у кожному з протилежних станів.

3. Людина визначає, які позитивні функції має кожний з протилежних станів, за ради чого вона існує.

4. Людина подумки “розмішує” кожний з протилежних станів праворуч та ліворуч від себе. Потім вона займає місце однієї з протилежностей та позитивно описує другу протилежність. Таку ж саму дію проводять з другою протилежністю.

5. Людина проводить інтеграцію полярностей. Для цього вона руками зводить у одне ціле обидва уявлені протилежні стани та відчуває репрезентацію нової об'єднаної частини.

6. Людина ставить собі запитання: “Чи дійсно отримана частина корисна для мене?”, “Чи подобається вона мені?”

7. Людина фізично обома руками бере нову частину в себе, щоб вона дійсно стала її частиною, та перевіряє свої відчуття.

8. Людина уявляє як тепер вона зможе вести себе у подібних ситуаціях.

Техніка “Швидке лікування фобій” дуже ефективна в тих випадках, коли треба подолати фобію або знищити наслідки психотравми. Принцип техніки полягає у тому, що людина згадує події, які “бачить” зі сторони, ніби у кінотеатрі. За рахунок зміни швидкості перегляду, напрямку (звичайний та задом наперед), використання чорно-білої та кольорової картинок проходить зміна сприйняття події. Більш детально ця техніка описана у праці [24]. Основний алгоритм використання зазначеної техніки такий.

1. Створення потужного позитивного якоря. Усе це може відбуватися під час створення контексту майбутнього перегляду якогось цікавого фільму.

2. Перший ступінь дисоціації. Треба попросити людину згадати момент подій (у вигляді чорно-білого слайда, розміщеного на кіноекрані), коли вона була спокійна і ні про що не підозрювала. Це слайд № 1. Потім попросити людину пригадати будь-який момент після подій (у вигляді кольорового слайда, розміщеного на кіноекрані поруч з першим слайдом), коли вона прийшла до тями і заспокоїлася. Це слайд № 2. Інформація про те, що було між цими слайдами, тимчасово опускається.

3. Другий ступінь дисоціації. Слід запропонувати людині подумки сісти позаду себе, тобто дивитися на себе зі спини. Якщо проводити техніку в контексті кінотеатру, то людина може уявити, що сидить на останньому ряду або в будці кіномеханіка. Дуже важливо, щоб протягом усієї подальшої роботи вона бачила одночасно екран зі слайдами і себе саму перед цим екраном.

4. Перебуваючи на другому ступені дисоціації, людина переглядає фільм про події, що призвели до виникнення фобії, починаючи зі слайда № 1 і закінчуючи слайдом № 2. Умови перегляду: чорно-білий фільм, крім останнього слайда, і злегка збільшена швидкість. Далі людина дивиться цей же фільм кілька разів, постійно збільшуючи швидкість і напрям фільму (задом наперед). У результаті змінюється відношення людини до події.

5. Потрібно запропонувати людині подумати про колишнє джерело фобії. Зробити, по можливості, поведінкову перевірку.

6. Далі запропонувати людині уявити можливу зустріч у майбутньому з джерелом колишньої фобії або подумати про можливість виникнення подібної ситуації і з'ясувати її варіанти поведінки. Водночас слід відмічати, як вона буде розуміти, коли ситуація безпечна, а коли варто бути обережним і акуратним.

До початку та після використання технік НЛП з експериментальною та контрольною групами було проведено психодіагностичне обстеження учасників експерименту. Воно проводилося в автоматичному режимі з використанням “Психодіагностичного комплексу 2.0” [17] за допомогою методики “Діагностика психологічної безпеки особистості фахівця екстремального виду діяльності” (автор І. І. Приходько) та тесту “Життєстійкість” (автор С. Мадді) в адаптації Д. О. Леонтьєва, О І. Расказової [19].

Результати психодіагностики показують, що у контрольній групі, з якою не використовувалися техніки НЛП, відсутні статистично значущі зміни показників психологічної безпеки особистості (ПБО) та життєстійкості під час повторного дослідження. Також під час усного опитування курсанти не висловлювали ніяких змін щодо життєстійкості та вольових якостей упродовж часу між дослідженнями.

Таблиця 1 - Порівняльна характеристика показників психологічної безпеки особистості та життєстійкості курсантів контрольної групи (хср ± о, балів)