Особливості соціально-психологічної адаптації особистості юнацького і дорослого віку в неформальній субкультурі

Як видно з табл. 1, встановлені показники соціально-психологічної адаптації всіх респондентів знаходяться в межах «середніх» значень норми за шкалою «адаптивність». Найвищі результати було виявлено у представників неформальних груп («неформалів»), а саме, у жінок середнього дорослого віку та юнаків, порівняно, відповідно, з чоловіками і дівчатами. Рівень адаптованості у респондентів дорослого віку (чоловіки та жінки), які належать до формальних груп, вищий, порівняно з юнацтвом (хлопці та дівчата). Значуща відмінність за адаптаційною ознакою (Ц=-2,240; р<0,05) спостерігалася між пересічними юнаками і «неформалами», на користь останніх. Отже, особистість, приналежна до неформальної субкультури, ймовірно краще в ній адаптується, рефлексує свої проблеми, прагне їх зрозуміти і вирішити, натомість респондентам, які не належать до такої субкультури, складніше адаптуватися до традиційного соціуму.

Шкала дезадаптивності складається з протилежних позитивній адаптації компонентів: неприйняття себе та інших, наявність перешкод в осмисленні життєвого досвіду, ригідність у вирішенні проблем. У «неформалів» за цією шкалою результати нижчі, порівняно з пересічними респондентами. Серед представників неформальної субкультури вищі результати встановлено у жінок (середнього та юнацького віку), порівняно з чоловіками (чоловіки та юнаки). У представників формальних груп найбільш дезадаптивними виявилися респонденти юнацького віку (юнаки та дівчата), а з-поміж досліджуваних дорослого віку жінки виявились більш дезадаптованими, порівняно з чоловіками, які взагалі отримали найнижчий показник дезадаптованості. Достовірно найбільш дезадаптивними є пересічні юнаки, порівняно з пересічними дорослими чоловіками (и=-2,293; р<0,05) та хлопцями-«неформалами» (Ц=-2,585; р<0,01).

Згідно зі шкалою «прийняття себе», яка ілюструє рівень схвалення власного «Я», самоповагу, члени неформальної субкультури більш позитивно налаштовані щодо власної особистості, порівняно з пересічними респондентами. Виключенням є лише чоловіки дорослого віку, які не є представниками неформальних груп. В середовищі «неформалів» найбільш схвально до власного «Я» налаштовані жінки і хлопці, порівняно з чоловіками й дівчатами. Аналогічне внутрішньогрупове порівняння респондентів, що не належать до неформальних угрупувань, виявило переважання кількості позитивно налаштованих на власне Я дорослих чоловіків і жінок над юними хлопцями і дівчатами. Зазначені вище тенденції на статистично значущому рівні підтвердилися у переважанні кількості юнаків- «неформалів», порівняно з їх пересічними ровесниками, за ознакою «прийняття себе» (и=-2,470; р<0,01). Отже, юнаки, які належать до неформальних угрупувань, менш критично ставляться до себе, більшою мірою готові до безумовного прийняття власної сутності, порівняно зі своїми пересічними ровесниками.

Шкала «неприйняття себе» презентує відсутність любові до себе, відчуття власної неповноцінності, орієнтована на існуючі чи уявні особистісні недоліки, низьку самооцінку та самозвинувачення. Оскільки ця шкала протилежна за своїм змістом попередній, очевидним є те, що пересічні респонденти отримали більшу кількість балів, порівняно з представниками неформальної субкультури. Підтвердженням такого результату є зміна домінанти серед юнаків: першість за ознакою належить пересічним хлопцям (ї=-2,990; р<0,05), а не хлопцям-«неформалам». Установлено, що серед «неформалів» частка жінок і дівчат, що виявляють схильність до незадоволення власною особою, неприйняття себе є більшою, порівняно з чоловіками та юнаками. Серед представників формальних груп самозвинувачення більш притаманне юнацтву (хлопці й дівчата), порівняно з респондентами дорослого віку (чоловіки та жінки).

Шкала «прийняття інших» дозволяє виявити особистісний рівень приязності або ворожості, спрямованої на оточуючих людей і навколишній світ. У середовищі неформальної субкультури найбільш приязними й позитивно налаштованими виявилися жінки і юнаки, порівняно з чоловіками та дівчатами. Серед учасників формальних груп найбільш приязно ставляться до інших респонденти дорослого віку (чоловіки та жінки), порівняно з юнацьким (хлопці і дівчата). Критерій-антипод (неприйняття інших) більшою мірою виявляється у жінок і дівчат, що належать до неформальних груп, порівняно з чоловіками й хлопцями, що свідчить про більш критичне ставлення неформального жіноцтва до інших. Серед пересічних респондентів роздратування та негативні очікування від значущих інших більшою мірою виявлено у юнацькому віці, порівняно з дорослим.

За шкалою емоційного комфорту «неформали» виявилися більш позитивно налаштованими, порівняно з пересічними респондентами. А саме, юнаки з неформального середовища частіше, порівняно зі своїми пересічними ровесниками (1=2,101; р<0,05), перебувають у стані емоційної рівноваги та спокою, більшою мірою переживають захищеність, безпеку, благополуччя, задоволеність своїм буттям. Аналіз вікової динаміки емоційного благополуччя «неформалів» засвідчив негативні тенденції в його розвитку: хлопці та дівчата мають вищі показники, порівняно з респондентами дорослого віку (чоловіки і жінки). Серед пересічних респондентів вікова динаміка емоційного комфорту позитивна: дорослі продемонстрували вищі показники, порівняно з юнацтвом.

За шкалою емоційного дискомфорту були помічені прояви негативних емоційних станів у досліджуваних. У неформальному субкультурному середовищі більшою мірою виявляються статеві відмінності: негативні емоційні стани більшою мірою властиві жінкам і дівчатам, порівняно з чоловіками і хлопцями. Серед пересічних респондентів - вікові: більша інтенсивність прояву негативних емоцій виявлена у юнацтва, порівняно з дорослими. Проте підтвердження такої диференціації на достовірному рівні констатовано лише між показниками «емоційного дискомфорту» представників чоловічої статі: юнаками і дорослими (1=-2,629; р<0,01). Порівняння неформальних і формальних груп засвідчило, що «неформали»-чоловіки дорослого віку й дівчата юнацького отримали вищі показники за цією шкалою, порівняно з пересічними чоловіками і дівчатами, натомість жінки і хлопці, що є активними членами неформальних угруповань, продемонстрували нижчі результати, порівняно з жінками й хлопцями з формальних груп.

Аналіз показників шкали «внутрішній контроль» (інтернальний локус контролю) дозволив встановити статево-вікову диференціацію: з-поміж «неформалів» жінки дорослого віку і хлопці юнацького віку більшою мірою схильні брати відповідальність за події, які з ними відбуваються, порівняно з чоловіками дорослого віку та дівчатами. Жінки та хлопці «неформали» більш відповідальні за свої дії, ніж пересічні жінки та хлопці, натомість чоловіки та дівчата з неформальної субкультури менш відповідальні, порівняно з пересічними чоловіками і дівчатами. Щодо вікових і статевих особливостей внутрішнього контролю, то в формальних групах інтернальний локус контролю є більш притаманний чоловікам дорослого віку, порівняно з юнаками. Між аналогічними показниками представниць жіночої статі цього не помічено. Серед представників неформальних угрупувань спостерігаємо позитивну вікову динаміку інтернального локусу контролю у жінок і негативну - у чоловіків.

Шкала «зовнішній контроль» (екстернальний локус контролю) дозволила виявити рівень суб'єктивного значення впливу зовнішніх сил на життєві події досліджуваних (випадок, чужорідний вплив, фатум). Респонденти формальних груп надають більшого значення зовнішнім факторам, порівняно з «неформалами». «Неформальні» представниці жіночої статі більш схильні розцінювати події свого життя крізь призму зовнішніх впливів, порівняно з чоловіками. Серед пересічних респондентів юнацтво надає велике значення зовнішнім чинникам, порівняно з дорослими.

У прагненні відчути перевагу над іншими (шкала «домінування») першість продемонстрували: в субкультурному середовищі жінки та хлопці, порівняно з чоловіками та дівчатами; в звичайному суспільстві - чоловіки та жінки середнього віку, порівняно з юнацьким віком. Максимальна кількість балів виявлена, як і попереднього разу у чоловіків з контрольної групи (єдина підгрупа, що є виключенням). Загалом, «неформали» мають більшу кількість балів за цим критерієм, порівняно з пересічними респондентами.

Схильність до підкорення, м'якість і покірність (шкала «конформність») також більшою мірою виявляються у представників неформальної субкультури, порівняно з пересічними респондентами, крім чоловіків. Безпосередньо поміж «неформалів» покірність більш притаманна жінкам і дівчатам, порівняно з чоловіками і хлопцями. В звичайному суспільстві схильність до конформної поведінки більшою мірою виявляється в юнацтва, ніж у респондентів дорослого віку. Серед представників чоловічої статі більш конформними виявилися чоловіки-«неформали», порівняно з юнаками (1=2,621; р<0,01) та пересічні хлопці, порівняно з дорослими чоловіками (1=-2,446; р<0,01).

За показниками шкали «ескапізм» найбільш практичними й готовими до реального вирішення життєвих проблем виявилися хлопці з неформальних угруповань, порівняно з іншими респондентами. Решта представників неформальної субкультури більшою мірою виявляють тенденції втечі від реальності, порівняно з пересічними респондентами. Очевидно, однією з форм такої втечі та є вибір та активна участь у відповідному субкультурному угрупуванні. Наш умовивід відповідає поглядам на ескапізм В. І. Бєлова, який вважає, що це явище є «... втечею від буденної реальності як свідомий творчий акт, який супроводжується залежністю від засобів його здійснення, відчуженістю від соціального оточення...» (Бєлов, 2017: 275). Найбільшою мірою у «неформалів» цей показник виявився у чоловіків і дівчат, порівняно з жінками та хлопцями. До того ж, дорослі чоловіки-«неформали» домінують за цією ознакою, як над хлопцями- «неформалами» (1=3,330; р<0,01), так і над пересічними чоловіками (1=2,161; р<0,05). З- поміж звичайних громадян прагнення уникати проблем більшою мірою виявляється у жіноцтва (жінки і дівчата), порівняно з чоловіками (чоловіки і хлопці).

Зіставлення вище вказаних біполярних тенденцій репрезентується у відповідних інтегральних показниках (див. табл.1). Вищий інтегральний показник адаптації спостерігався у чоловіків із неформального субкультурного середовища (чоловіки та хлопці), порівняно з жінками (жінки і дівчата). У представників формальних груп цей показник (інтегральна адаптація) був найвищим у чоловіків і жінок середнього віку, порівняно з респондентами юнацького віку (юнаки та дівчата). Серед звичайних громадян дорослі чоловіки виявилися більш адаптованими (Ц=-2,055; р<0,05), порівняно з юнаками. Загалом, показники «неформалів» за цією ознакою порівняно вищі, ніж у пересічних респондентів. Це особливо помітно в юнацькому віці: хлопці та дівчата з неформального субкультурного середовища успішніше адаптуються, ніж їх пересічні однолітки (відповідно, и= -2,788; р<0,05 та (1=1,989; р<0,05)).

Інтегральний показник самоприйняття у представників неформальної субкультури також є вищим, порівняно з пересічними респондентами. На статистично значущому рівні це виявляється у хлопців-«неформалів», порівняно з пересічними ровесниками (и=-2,116; р<0,05). Безпосередньо у «неформалів» за цим критерієм домінують представники чоловічої статі над жіночою, натомість серед представників формальних груп респонденти старшого віку - над молодшим.

Очікуваними є інтегральні показники шкали «прийняття інших». Учасники формальних груп виявилися більш толерантними до інших людей, порівняно з представниками субкультурних угрупувань, для яких, можливо, саме неприйняття інших є чинником втечі до неформального середовища. В неформальних групах вищі бали за цією шкалою демонструють жінки дорослого та хлопці юнацького віку, порівняно з чоловіками дорослого та дівчатами юнацького віку. В формальних групах дорослі чоловіки та жінки за цією ознакою домінують над хлопцями та дівчатами юнацького віку.

Інтегральний показник емоційного комфорту дозволив визначити характер та інтенсивність переважаючих емоцій у повсякденному житті досліджуваних. Інтенсивність позитивних емоційних проявів у представників неформальної субкультури вища, порівняно з тими, хто до неї не належить, за виключенням дорослих чоловіків. Безпосередньо в самому субкультурному середовищі цей показник більший у чоловіків, на противагу жінкам. Натомість у суспільстві прояв вище вказаного показника більший у респондентів дорослого віку, порівняно з юнацтвом. Зазначимо, що за цією ознакою була виявлена статистично значуща відмінність між показниками пересічних респондентів чоловічої статі, а саме дорослих чоловіків і хлопців (1=2,629; р<0,01).

Інтегральний показник інтернальності дозволив встановити міру усвідомлення особистістю себе активним суб'єктом власної життєдіяльності. Цей показник вищий у всіх представників неформальної субкультури, порівняно з учасниками формальних груп. Виключенням є чоловіки-«неформали», у яких виявляється дещо менша тенденція до інтернального контролю, порівняно з їхніми пересічними ровесниками. Аналіз статевих відмінностей інтернальності в неформальному середовищі засвідчив вищі прояви суб'єктності у представників чоловічої статі, порівняно з жінками. З-поміж учасників формальних груп найвищу інтернальність виявляють дорослі, порівняно з юнацтвом.

Максимальні бали за інтегральною шкалою «прагнення до домінування», виявлено в юнаків з неформальних груп, порівняно з іншими досліджуваними групами. Загалом, усі групи респондентів-«неформалів», крім дорослих чоловіків, виявляють тенденції до більшого домінування, порівняно з відповідними категоріями досліджуваних з формальних груп. В останніх прагнення до домінування достовірно більш притаманне дорослим чоловікам, порівняно з юнаками (1=2,226; р<0,05).

Висновки