Психологічні особливості регуляції емоцій літературно обдарованих старшокласників

Psychological features of emotion regulation literaterally gifted high school students

Примітка: ЛТ - літературно творчі школярі; П - пересічні школярі

За результатами емпіричного дослідження особливостей регуляції емоцій у різних несприятливих ситуаціях старшокласників було виявлено такі тенденції (див. табл. 3):

1) спостерігається широкий спектр використання старшокласниками, як адаптивних, так і неадаптивних копінг-стратегій регуляції емоцій;

2) простежуються відмінності між досліджуваними групами старшокласників у виборі адаптивних стратегій регуляції емоцій. Так, спільними (однаковими) є «Позитивна переоцінка» і «Фокусування на плануванні»; пересічним школярам, окрім цього, притаманні «Прийняття» та «Розгляд у перспективі»; у творчих - вужче коло адаптивних копінг-стратегій;

3) домінуючими неадаптивними копінг-стратегіями для двох груп досліджуваних є однакові - «Румінації» та «Самозвинувачення». Такі результати можуть свідчити про психологічні особливості цього віку в несприятливих життєвих ситуаціях, передусім, про пошук проблем у власній особистості та постійні міркування про свої емоційні переживання, що були зумовлені цією негативною ситуацією;

4) достовірні відмінності між двома досліджуваними групами школярів виявлено у показниках копінг-стратегій регуляції емоцій: «Розгляд у перспективі» (p<0,004), «Катастрофізація» (p<0,04) та «Прийняття» (p<0,001).

Кореляційний аналіз засвідчив, що копінг-стратегії регуляції емоцій, як адаптивні, так і неадаптивні, більше пов'язані з алекситимією та її формами. Так, неадаптивні копінг- стратегії мають прямі кореляційні зв'язки із загальним показником алекситимії та її формами (DIF та DDF) на рівні статистичної значущості р<0,001, р<0,01 і р<0,05, а адаптивні копінг-стратегії - обернені кореляційні зв'язки, на рівні статистичної значущості результатів р<0,001, р<0,01, р<0,05 та р<0,1. Проте, як адаптивні, так і неадаптивні копінг-стратегії мають обернені статистично значущі зв'язки із зовнішньоорієнтованим (екстернальним) типом мислення (EOT).

Одержані результати дозволяють стверджувати таке: 1) чим вищий рівень алекситимії у старшокласників, тим частіше будуть виявлятися неадаптивні копінг-стратегії регуляції емоцій і рідше - адаптивні й навпаки; 2) труднощі в описі відчуттів та емоцій інших людей і труднощі в ідентифікації відчуттів та емоцій є характеристиками неадаптивних стратегій регуляції емоцій; 3) як адаптивні, так і неадаптивні копінг-стратегії передбачають орієнтацію на внутрішній стан особистості, а тому знаходяться із зовнішньоорієнтованим (екстернальним) типом мислення (EOT) в оберненій залежності, окрім стратегії «Звинувачення інших людей» (г=0,293; р<0,05), що орієнтована назовні.

Відмінності простежуються і між групами досліджуваних учнів. Так, у пересічних школярів виявлено прямі статистично значущі зв' язки між загальним рівнем алекситимії та неадаптивною копінг-стратегією «Катастрофізація» (г=0,293; р<0,05) й обернені - із адаптивними копінг-стратегіями «Позитивне перефокусування» (г=-0,232; р<0,05), «Фокусування на плануванні» (г=-0,336; р<0,01) та «Позитивна переоцінка» (г=-0,298; р<0,01). Варто також описати картину взаємозв'язків копінг-стратегій регуляції емоцій і компонентів алекситимії (DIF, DDF та EOT). В пересічних школярів спостерігається прямий статистично значущий зв'язок між компонентом алекситимії труднощі в ідентифікації відчуттів і емоцій (DIF) та неадаптивними копінг-стратегіями регуляції емоцій «Румінації» (г=0,353; р<0,01) і «Катастрофізації» (г=0,388; р<0,001) й обернений - з адаптивними стратегіями регуляції емоцій «Фокусування на плануванні» (г=-0,194; р<0,1) і «Позитивна переоцінка» (г = -0,250; р<0,05). А також обернений статистично значущий зв' язок між компонентом алекситимії труднощі в описі відчуттів і емоцій іншим людям (DDF) та адаптивними стратегіями регуляції емоцій «Позитивне перефокусування» (г=-0,217; р<0,1), «Фокусування на плануванні» (г=-0,316; р<0,01) й «Позитивна переоцінка» (г=-0,233; р<0,05). Тобто, чим вищий показник алекситимії, тим частіше така особистість у несприятливій життєвій ситуації буде вдаватися до катастрофізації та румінацій, натомість майже не вдаватиметься до таких стратегій регуляції емоцій, як позитивне перефокусування, позитивна переоцінка життєвого досвіду та фокусуванні на плануванні з метою пошуку шляхів виходу і подолання негативної ситуації, яка склалася. Та, навпаки, школярі з низьким рівнем алекситимії більше будуть орієнтуватися на вище названі адаптивні стратегії регуляції емоцій і не вдаватися до катастрофізації негативного життєвого досвіду й румінацій.

У літературно творчих школярів встановлено прямі статистично значущі зв'язки між загальним рівнем алекситимії та її компонентами із неадаптивними копінг-стратегіями «Самозвинувачення», «Румінації», «Катастрофізація» й адаптивною стратегією регуляції емоцій «Розгляд в перспективі» на рівні статистичної значущості р<0,001, р<0,01, р<0,05 та р<0,1 й обернений кореляційний зв'язок із адаптивною копінг- стратегією «Позитивна переоцінка» (г=-0,315; р<0,05). Тобто, для літературно творчих школярів характерно, чим вищий у них рівень алекситимії, тим частіше в несприятливій життєвій ситуації вони будуть вдаватися до таких неадаптивних стратегій регуляції емоцій, як самозвинувачення, румінації, катастрофізація й адаптивної стратегії регуляції емоцій розгляд у перспективі, та майже не вдаватися до позитивної переоцінки життєвої ситуації. І, навпаки, літературно творчі школярі з низьким рівнем алекситимії більше використовуватимуть адаптивну стратегію регуляції емоцій переоцінки життєвої ситуації та не вдаватимуться до названих вище неадаптивних стратегій регуляції емоцій.

Кореляційний аналіз дозволив зафіксувати статистично значущі взаємозв'язки і з емпатією. Так, установлено прямий статистично значущий зв'язок між інтегральною емпатією і неадаптивною копінг-стратегією регуляції емоцій «Самозвинувачення» (г=0,350; р<0,01) у пересічних школярів та оберненого з копінг-стратегією «Звинувачення інших людей» у пересічних (г=-0,255; р<0,05) і літературно-творчих школярів (г=-0,484; р<0,001). Це дозволяє стверджувати, що чим вищий є рівень емпатійності особистості, тим нижчий рівень прояву копінг-стратегії регуляції емоцій «Звинувачення інших людей» і вищий - стратегії «Самозвинувачення» (у пересічних школярів).

Що стосується форм прояву емпатії, то тут також можна простежити відмінності між досліджуваними групами старшокласників. Так, у пересічних школярів виявлено негативний статистично значущий зв'язок між індиферентністю (байдужістю) і неадаптивною копінг-стратегією регуляції емоцій «Самозвинувачення» (г=-0,337; р<0,01), співпереживання й адаптивною копінг-стратегією регуляції емоцій «Фокусування на плануванні» (г=-0,189; р<0,1) та позитивний статистично значущий зв'язок між альтруїзмом й адаптивною копінг-стратегією регуляції емоцій «Розгляд у перспективі» (г=-0,189; р<0,1). Тобто, чим більшим є прояв здатності до співпереживання, тим меншою мірою буде виявлятися стратегія, спрямована на планування в подоланні негативної ситуації, яка склалася. Окрім цього, особистість у якої домінує копінг-стратегія регуляції емоцій «Самозвинувачення», тобто вона орієнтована на свій внутрішній світ, на свої переживання та емоції, не може бути «байдужою» та виявляти цю форму емпатії. А також, чим більший прояв здатності школяра до альтруїстичної поведінки, тим більшою мірою він буде вдаватися до стратегії регуляції емоцій «Розгляд у перспективі» з метою зниження значущості того, що відбулося, шляхом зіставлення його з іншими, більш катастрофічними подіями.

В літературно творчих старшокласників можемо прослідкувати більш широкий спектр кореляційних зв'язків. Так, антиемпатія, індиферентність і співчуття позитивно корелюють із неадаптивною копінг-стратегією регуляції емоцій «Звинувачення інших людей» на рівні статистичної значущості р<0,1 та негативно корелюють зі стратегією альтруїзм (г=-0,471; р<0,001). Це може свідчити про те, що чим більший рівень здатності літературно творчої особистості до альтруїстичної поведінки, тим меншою мірою у несприятливих життєвих ситуаціях вона буде вдаватися до звинувачення інших у тих подіях, які склалися. Окрім цього, співчуття знаходиться в прямій (додатній) кореляції з адаптивними копінг-стратегіями регуляції емоцій «Позитивне перефокусування» (г=0,221; р<0,1) і «Фокусування на плануванні» (г=0,247; р<0,1). Обернена (від'ємна) кореляція спостерігається між внутрішнім сприянням і копінг-стратегією регуляції емоцій «Прийняття» (г=-0,272; р<0,05) та між реальним сприянням і копінг-стратегією регуляції емоцій «Позитивна переоцінка» (г=-0,348; р<0,01).

Зважаючи на зазначені вище особливості прояву емпатії та її форм у взаємозв'язку із копінг-стратегіями регуляції емоцій, можемо зробити висновок про те, що емпатійність особистості виявляється у будь-якій із зазначених стратегій. Окрім того, це ще раз підтверджує наявність когнітивної складової у структурі емпатії.

Висновки

1. Емоційна регуляція визначається як здатність до оволодіння власною поведінкою, що сприяє успішному виконанню різних видів діяльності, зокрема і творчих. Розвиток емпатії у ранньому юнацькому віці не лише дає можливість літературно обдарованому учневі через літературну творчість виявити найвищу емпатійність, а й є своєрідним способом проекції емоційних переживань через написані ним художні твори.

2. Рівень розвитку емпатії у школярів, які займаються літературною діяльністю, є вищим, порівняно з пересічними школярами. В літературно творчих школярів переважають вищі форми емпатійного реагування («Реальне сприяння не на шкоду собі» та «Альтруїзм»), а у пересічних школярів - майже всі її різновиди: «Індиферентність», «Внутрішнє сприяння», «Реальне сприяння не на шкоду собі», «Альтруїзм».

3. У старшокласників (літературно творчих і таких, що літературною творчістю не займаються) простежується низький рівень алекситимії та широкий спектр використання як адаптивних, так і неадаптивних копінг-стратегій емоційної регуляції.

4. В літературно творчих школярів виявлено більшу кількість емпатійних корелятів когнітивних стратегій емоційної регуляції, порівняно з пересічними школярами.

Перспективою подальших досліджень є розробка та апробація програми розвитку емоційної регуляції у літературно творчих старшокласників засобами актуалізації їх емпатії.

Література

1. Агеенкова Е.К., Ларионов П.М. (2018). Новые возможности исследования жизненного сценария в процессе психологического консультирования. Диалог, 3(50), 18-31.

2. Брель Е.Ю. (2018). Алекситимия в структуре «практически здоровой» личности. Сибирский психологический журнал, 67, 89-101.

3. Выготский Л.С. (2002). Психология. М.: ЭКСМО-Пресс.

4. Гаус Э.В., Проненко Е.А., Васильева О.С. (2019). Мишени психологической работы с людьми, имеющими высокий уровень алекситимии. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Психология и педагогика, 16(1), 55-70.

5. Есин О.Р., Горобец Е.А., Хайруллин И.Х. (2018). Алекситимия у подростков с головной болью напряжения. Неврологический вестник, 4, 40-43.

6. Журавльова Л. (2010). Діагностика емпатії та її форм у підлітковому та юнацькому віці. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки, 31(55), 154-161.

7. Журавльова Л.П. (2009). Вікова динаміка емпатії в період дорослішання. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Педагогіка і психологія», 15(9/1), 68-75.

8. Изард К. (1980). Эмоции человека. Пер. с англ. М.: Изд-во Моск. ун-та.

9. Ильин Е.П. (2013). Эмоции и чувства. (2-е изд.). Санкт-Петербург : Питер.

10. Коломієць, Т. (2016). Розвиток емпатійної міжособистісної взаємодії в юнацькому віці. Наука і освіта, 9, 77-84.

11. Москачева М.А., Холмогорова А.Б., Гаранян Н.Г. (2014). Алекситимия и способность к эмпатии. Консультативная психология и психотерапия, 22(4), 98-114.

12. Рассказова Е.И., Леонова А.Б., Плужников И.В. (2011). Разработка русскоязычной версии опросника когнитивной регуляции эмоций. Вестник Московского университета. Серия 14. Психология, 4, 161-179.

13. Artino A.R. (2011). Regulation of Emotion. In S. Goldstein & J.A. Naglieri (Eds.) Encyclopedia of Child Behavior and Development. Springer: Boston, MA.

14. Chen J., Xu T., Jing J. (2011). Alexithymia and emotional regulation: A cluster analytical approach. BMC Psychiatry, 11(33).

15. Contardi A., Imperatori C., Penzo I. (2016). The Association among Difficulties in Emotion Regulation, Hostility, and Empathy in a Sample of Young Italian Adults. Frontiers in Рsychology.

16. Rieffe C., Oosterveld P., Meerum Terwogt M. (2006). An alexithymia questionnaire for children: Factorial and concurrent validation results. Personality and Individual Differences, 40, 123-133.

17. Stavrova O., Meckel A. (2017). Perceiving emotion in non-social targets: The effect of trait empathy on emotional contagion through art. Motiv Emot, 41, 492-509.

18. Vikan A. (2017). Emotion Regulation. In: A Fast Road to the Study of Emotions, 57-62. Springer: Cham.

References

1. Ageenkova E.K., Larionov P.M. (2018). Novye vozmozhnosti issledovanija zhiznennogo scenarija v processe psihologicheskogo konsul'tirovanija [New possibilities of life scenario research in the process of psychological counseling]. Dialog - Dialogue, 3(50), 18-31. [in Russian]

2. Brel, E.Ju. (2018). Aleksitimija v strukture «prakticheski zdorovoj» lichnosti [Аlexithymia in the structure of “apparently healthy” personality]. Sibirskij psihologicheskij zhurnal - Siberian journal of psychology, 67, 89-101. [in Russian] HayKoeuu naconiic Hny iMeHi M. n. EvazoMiHoea

3. Vygotskij, L.S. (2002). Psihologija [Psychology], Moskva : JeKSMO-Press [in Russian]

4. Gaus Je.V., Pronenko E.A., Vasil'eva O.S. (2019), Misheni psihologicheskoj raboty s ljud'mi, imejushhimi vysokij uroven' aleksitimii [Targets of psychological work for high alexithymia people], Vestnik Rossijskogo universiteta druzhby narodov. Serija: Psihologija i pedagogika - RUDN Journal of Psychology and Pedagogics, 16(1), 55-70, [in Russian]

5. Esin O.R., Gorobec E.A., Hajrullin I.H. (2018). Aleksitimija u podrostkov s golovnoj bol'ju naprjazhenija [Diagnosis of alexithymia in adolescents with tension-type headache]. Nevrologicheskij vestnik - Neurological bulletin, 4, 40-43. [in Russian].

6. Zhuravlova L. (2010). Diahnostyka empatii ta yii form u pidlitkovomu ta yunatskomu vitsi [Diagnosis of empathy and its forms in adolescence and adolescence]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 12. Psykholohichni nauky - Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 12. Psychological Sciences, 31(55), 154-161 [in Ukrainian].

7. Zhuravlova L.P. (2009). Vikova dynamika empatii v period doroslishannia [The empathy's age-related dynamics in the period of adulthood]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia «Pedahohika i psykholohiia» - Dnipropetrovsk University Bulletin. Psychology Series, 15(9/1), 68-75. [in Ukrainian].

8. Izard K. (1980). Jemocii cheloveka [Human emotions]. Per. s angl. M.: Izd-vo Mosk. un-ta. [in Russian].

9. Il'in E.P. (2013). Jemocii i chuvstva [Emotions and feelings]. (2-e izd.). Sankt-Peterburh: Piter [in Russian].

10. Kolomiiets T. (2016). Rozvytok empatiinoi mizhosobystisnoi vzaiemodii v yunatskomu vitsi [Development of empathic interpersonal interaction in adolescence]. Nauka i osvita - Science and education, 9, 77-84. [in Ukrainian].

11. Moskacheva M.A., Holmogorova A.B., Garanjan N.G. (2014). Aleksitimija i sposobnost' k jempatii [Alexithymia and empathy]. Konsul'tativnaja psihologija i psihoterapija - Counseling Psychology and Psychotherapy, 22(4), 98-114. [in Russian].

12. Rasskazova E.I., Leonova A.B., Pluzhnikov I.V. (2011). Razrabotka russkojazychnoj versii oprosnika kognitivnoj reguljacii jemocij [Russian version of Cognitive Emotion Regulation Questionnaire]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Serija 14. Psihologija - Moscow University Psychology Bulletin, 4, 161-179. [in Russian].

13. Artino A.R. (2011). Regulation of Emotion. In S. Goldstein & J.A. Naglieri (Eds.) Encyclopedia of Child Behavior and Development. Springer: Boston, MA.

14. Chen J., Xu T., Jing J. (2011). Alexithymia and emotional regulation: A cluster analytical approach. BMC Psychiatry, 11(33).

15. Contardi A., Imperatori C., Penzo I. (2016). The Association among Difficulties in Emotion Regulation, Hostility, and Empathy in a Sample of Young Italian Adults. Frontiers in Psychology.

16. Rieffe C., Oosterveld P., Meerum Terwogt M. (2006). An alexithymia questionnaire for children: Factorial and concurrent validation results. Personality and Individual Differences, 40, 123-133.

17. Stavrova O., Meckel A. (2017). Perceiving emotion in non-social targets: The effect of trait empathy on emotional contagion through art. Motiv Emot, 41, 492-509.

18. Vikan A. (2017). Emotion Regulation. In: A Fast Road to the Study of Emotions (p. 57-62). Springer: Cham.

Размещено на Allbest.ru