Вплив сімейних відносин на особистість дитини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН НА ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ

Козігора Марія Анатоліївна - викладач кафедри педагогіки, психології та окремих методик Луцького педагогічного коледж

Замелюк Марія Іванівна - кандидат педагогічних наук, викладач Луцького педагогічного коледжу

Оксенчук Тетяна Володимирівна - викладач кафедри дошкільної освіти Луцького педагогічного коледжу

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Сучасне суспільство висуває певні вимоги до формування економічно грамотної людини. Зростання цінностей матеріального благополуччя і індивідуалістичних тенденцій у нинішньому суспільстві веде до загострення проблеми співвідношення «морального» і «економічного» в свідомості людини, яке виражається в особливостях мотиваційно-ціннісного компонента економічного свідомості. У цьому контексті особливої уваги потребують діти, так як їх система цінностей ще знаходиться у процесі формування. Це обумовлює актуальність вивчення мотиваційно-ціннісного компонента економічного свідомості дітей, і особливо молодших школярів, оскільки в цьому віці відбувається інтенсивне привласнення цінностей суспільства особистістю.

Першим джерелом таких цінностей, що дає підростаючому поколінню знання про навколишній світ, норми поведінки в ньому, що формує систему його цінностей, є сім'я. На сучасному етапі дослідниками визнається, що саме сім'я є найважливішим чинником формування особистості дитини, а проблеми сімейних відносин, ролі батьків у становленні рис особистості дитини, її ціннісних орієнтирів набувають особливої значущості та актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема сім'ї, сімейного виховання, сімейних відносин, розвиток особистості дитини досліджувалася у минулому (Платон, Аристотель, Я. Каменського, Ж.-Ж. Руссо). Сучасність вимагає досліджень (Божович Л., Власова О., Злобина Е., Корытова Г., Лесгафт П., Сухомлинский В. та ін.) сімейного виховання та як батьківство впливає на розвиток дитини, його самооцінка, роль у соціумі та подальше фокусування щодо співіснування, фізичне здоров'я, доброту, чуйність, цілеспрямованість. Адже сім'я це той будинок, який наповнений довірою і страхом, упевненістю і боязкістю, спокоєм і тривогою, щирістю і теплотою у стосунках.

Мета статті - визначити основні фактори впливу сімейних відносин на розвиток особистості дитини.

Методи дослідження. Ми застосовували сукупність наступних методів дослідження: аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, навчальної та нормативної документації в системі вищої педагогічної освіти для з'ясування стану окресленої проблеми; систематизація, синтез, узагальнення, що уможливили розкриття сутності проблеми, формулювання понятійно-термінологічного апарату.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зазначимо, що у сфері дитячо-батьківських відносин спостерігаються зникнення дійсно спільних форм корисної діяльності дитини з дорослими, підміна особистісного і пізнавального спілкування його вузько прагматичними формами, зведення заохочення і покарання дітей до матеріального стимулювання. Перераховані тенденції в сучасній ситуації розвитку сім'ї мають величезний вплив на розвиток особистості підростаючої людини.

Сім'я як інститут соціалізації володіє унікальною характеристикою, якій є близькість, що представляє виняткову виховну цінність. Близькість визначає глибину засвоєння дитиною в процесі наслідування і співпереживання моральних позицій батьків, які з їх звички, судженнях і оцінках, в їх відношенні до інших людей, суспільству, подій. Мотиваційно-ціннісна сфера дитини найбільш чутлива до впливу з боку батьків.

Таким чином, в ситуації змін в сучасному суспільстві і виникла невизначеність мети в діяльності ряду соціальних інститутів сім'я може служити противагою негативних впливів і умовою адекватного виховання підростаючого покоління за умови використання батьками «сприятливого» типу виховання, пов'язаного з типом спрямованості їх особистості та типом дитячо-батьківських відносин.

Отже, беручи до уваги багатогранність сімейних виховних впливів, при розгляді особливостей формування мотиваційно-ціннісного компонента економічного свідомості дитини в сім'ї, слід враховувати як тип спрямованості особистості батька, так і тип складних дитячо - батьківських відносин.

Гіпотезою нашого дослідження є припущення про те, що тип сімейного виховання впливає на розвиток мотиваційно-ціннісного компонента економічної свідомості дітей молодшого шкільного віку.

У якості учасників в дослідженні виступили діти 8-9 років, учні 3-х класів м. Луцька з кількісним складом 195 дітей (89 хлопчиків і 106 дівчаток) та їх батьки. Для вивчення мотиваційно-ціннісного компонента економічної свідомості молодших школярів використовувалися: методика мотиваційних переваг для дітей 5-9 років (Л.І. Божович, Й. Шванцара); методика комплексного вивчення самооцінки і ціннісних орієнтацій молодших школярів (А. А. Реан) в модифікованому варіанті з включенням ціннісних характеристик «багатий», «щедрий», «працьовитий», «економний»; методика оцінки рівня розвитку моральної свідомості за Л. Колбергом, що включає 3 дилеми, в оцінці яких стикаються норми права і моралі, а також цінності різного рівня, в тому числі, «економічні»; експеримент «Гра в ультиматум» (Ultimatum Game), спрямований на виявлення моделі поведінки молодших школярів у ситуації морального вибору, уявлень про соціальну справедливість.

Для вивчення типів виховання використовувалися наступні методики: морфологічний тест життєвих цінностей В.Ф. Сопова, Л.В. Карпушина (МТЖЦ); тест-опитувальник батьківського ставлення до дітей (ОрО) А. Я. Варга, В.В. Столина.

Для перевірки статистичних гіпотез використовувався критерій z, що дозволяє перевірити гіпотезу про те, чи відрізняється вибіркова пропорція від пропорції у генеральній сукупності.

Результати дослідження показали, що типи сімейного виховання визначалися у співвідношенні 4 варіантів спрямованості особистості батьків (гуманістичної і прагматичної, невизначеною і суперечливою) і 4 тактик виховання (диктат, опіка, невтручання, співпраця).

У результаті співвіднесення спрямованості особистості батьків і тактики виховання у сім'ї визначали тільки 11 з можливих 16-ти типів виховання: «Гуманістичний - диктат», «Гуманістичний - опікує», «Гуманістичний - співпрацює», «Прагматичний - диктат», «Прагматичний - опікує», «Прагматичний - співпрацює», « Невизначений - співпрацює», « Суперечливий - диктат», «Суперечливий - опікує», «Суперечливий - не втручатися» і «Суперечливий - співпрацює».

економічна свідомість діти сімейне виховання

Таблиця 1.

Вибірки типів виховання

Зіставлення характеристик мотиваційно-ціннісного компонента економічного свідомості молодших школярів, які виховуються в сім'ях з різними типами виховання, дозволило підтвердити гіпотезу дослідження.

Так, діти з сімей, які виховуються батьками з гуманістичною спрямованістю особистості і використовують оптимальну тактику виховання - співпраця, - частіше, ніж діти за вибіркою в цілому, актуалізують широкі загальнолюдські бажання. Перевагою у них домінує навчальна діяльність. Відповідно до цього найбільш значущою ціннісної характеристикою для них є характеристика «добре вчиться». Діти цієї підвибірки частіше орієнтуються на поняття соціальної справедливості. Однак, у дітей цієї підвибірки також присутні бажання володіння матеріальними благами «для себе».

У дітей, які виховуються батьками з прагматичної спрямованістю особистості і які використовують співпрацює тактику виховання, мотиви, пов'язані з навчальною діяльністю, актуалізуються рідше, ніж у дітей за вибіркою в цілому. Найбільш значущою ціннісної характеристикою для дітей цієї підвибірки є «працьовитий», пов'язаний з основною «економічної» цінністю - «праця». Протяжність бажань у часі і широта мотиваційної сфери говорить про спрямованість дитини в майбутнє і характеризує більш високий віковий рівень мотиваційної сфери.

Таким чином, ці типи сімейного економічного виховання, посилюючи ту чи іншу сторону мотиваційно-ціннісного компонента економічного свідомості дитини, в цілому сприяють його розвитку.

Отже. до серця дитини ми, дорослі прокладаємо шлях любові яка так потрібна дитині, щоб стати повноцінною дорослою людиною. Шлях перших несміливих кроків чи це у рік, а потім дошкільний вік, підлітковий. Шлях визнання її як особистості, словами «Я тебе люблю». Приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до дитини. Ті хвилини коли ви поряд, коли дитина може на вас розраховувати. Допомога у вирішенні різноманітних прохань. Важливо, щоб кожний із батьків обрав той шлях любові, який веде до серця дитини.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. Тип сімейного виховання впливає на розвиток мотиваційно-ціннісного компонента економічного свідомості дітей молодшого шкільного віку. Спостерігається узгодженість особливостей мотиваційно-ціннісного компонента економічного свідомості дітей з спрямованістю особистості батьків при використанні батьками тактики «Співпраця». При вихованні за типом «Гуманістичний - співпрацює» у дітей спостерігається переважання соціальних, пізнавальних мотивів і духовних цінностей. При вихованні за типом «Прагматичний - співпрацює» мотиваційно-ціннісний компонент економічного свідомості дітей характеризується переважанням «матеріальних» мотивів і цінностей. Мотиваційно-ціннісний компонент економічної свідомості дітей, які виховуються батьками з суперечливою спрямованістю особистості, також відрізняється суперечливістю. Диктат, опіка, невтручання перешкоджають формуванню характеристик мотиваційно-ціннісного компонента економічної свідомості дитини, відповідних спрямованості особистості їх батьків. Мотиваційно-ціннісний компонент економічної свідомості дітей, які виховуються за неоптимальним типом економічного виховання, є дисгармонійний. Перспективи подальших наукових розвідок пов'язуємо з інноваціями сімейного виховання.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М. : Педагогика, 1968. 493 с.

2. Власова О.І. Педагогічна психологія: навч. посібник. К. : Либідь, 2005. 400 с.

3. Злобина Е.Г. Общение как фактор развития личности. К. : Наукова думка, 1982. 174 с.

4. Корытова Г.С. Психологические особенности внутрисемейных отношений и их влияние на проявление школьной дезадаптации. Спб. : Изд-во «Речь», 1998. 166 с.

5. Лесгафт П.Ф. Как помочь ребенку в обучении, в школе и семье. М. : Просвещение, 1995. 220 с.

Размещено на Allbest.ru