Гендерні та вікові відмінності депресивних станів особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерні та вікові відмінності депресивних станів особистості

Садова М.А., доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри, Одеський інституту міжрегіональної Академії управління персоналом

В статті розкрито сутність гендерних відмінностей депресивних станів особистості за критерієм Т Стьюдента, а також вікових відмінностей за критерієм Н Крускала Уолліса. Обгрунтовано результати емпіричних досліджень за кожним із запропонованих психодіагностичних тестів: «Шкала реактивної і особистісної тривожності» Ч.Д. Спілбергера в модифікації Ю.Л. Ханіна. Шкала депресії Бека (Beck Depression Inventory). ««Методика диференційної діагностики депресивних станів» Зунге в адаптації Т.І. Балашової. ««Шкала оцінки депресії» Монтгомері-Асберга

Ключові слова: гендерні та вікові відмінності, депресивні стани, критерій Т Стьюдента, H-критерій Крускала-Уолліса.

Гендерные и возрастные различия депрессивных состояний личности /

Садовая М.А., Доктор психологических наук, доцент, профессор кафедры, Одесский институт Межрегиональной академии управления персоналом

В статье раскрыта сущность гендерных различий депрессивных состояний личности по критерию Т Стьюдента, а также возрастных различий по критерию Н Крускала Уоллиса. Обоснованно результаты эмпирических исследований по каждому из предложенных психодиагностических тестов: «Шкала реактивной и личностной тревожности» Ч.Д. Спилбергера в модификации Ю.Л. Ханина. Шкала депрессии Бека (Beck Depression Inventory). ««Методика дифференциальной диагностики депрессивных состояний» Зунг в адаптации Т.И. Балашовой. ««Шкала оценки депрессии» Монтгомери- Асберга

Ключевые слова: гендерные и возрастные различия, депрессивные состояния, критерий Т. Стьюдента, H-критерий Крускала-Уоллиса.

Gender and age differences of depressive states of personality

M.A. Sadova, Doctor of Psychological Sciences, Associate Professor, Odessa Institute of Interregional Academy of Personnel Management

The article reveals the essence of gender differences of depressive states of personality by T Student's criteria, as well as age differences by N Kruskal Wallis. The results of empirical studies on each of the proposed psychodiagnostic tests are substantiated: Chad Spielberger's scale of reactive and personal anxiety, modified by Yu. Beck Depression Inventory. "Methods of Differential Diagnosis of Depressive States" Zunge in TI adaptation Balashova. Montgomery-Asberg's Depression Assessment Scale

Keywords: gender and age differences, depressive states, Student's T test, Kruskal-Wallis H-test.

Постановка проблеми

Поява депресії на стадії реабілітації у хімічно-залежних клієнтів і вирішення зазначеної проблеми методами тілесно-орієнтованої психотерапії виражається в значному інтересі, який представляє дана проблема для психології та психотерапії.

Депресія, як і інші емоційні розлади і інтерес, який представляє дана проблема для психології і порушення поведінки досить часто зустрічаються у людей різних вікових груп, різних соціальних рівнів і саме симптоми депресії можуть стати перешкодою на шляху до одужання хімічно-залежних клієнтів і повернення нормального розвитку та функціонування особистості.

Недостатнє розкриття проблеми у сфері психологічної науки та практики зумовлює неповноту врахування специфіки депресивного стану, особливо на стадії реабілітації, не як медичної, а як психологічної проблем.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Науково-психологічні дослідження проблематики депресивних розладів особистості здійснюються у різних напрямках: виявлення причин, визначення симптоматики, опис різних форм депресії, розробка методів та шляхів її подолання. Зокрема, у працях Баскакова В., 1993, Сандомирського М., 2007, Малкіна-Пих І., 2017) розкрито сутність підліткових дерпресивних станів. Причини депресивних розладів особистості вивчали: Баскаков В., 1993, Сандомирський М., 2007, Малкіна-Пих І., 2017). Наукові підходи до подолання депресій особистості представлено у працях Карвасарського Б., 2000, Лоуена О., 2018, Шубіна Є., 2007, Старовойтова А., 2002 та інші). Концептуальні уявлення про дипресивні стани як психологічного розладу також визначали теоретико-методологічну базу нашої роботи (Карвасарський Б., 1990, Леонгард К., 2016, Лічко О., 2012, Підмазін С., 2000, Покрас М., 2007).

Мета статті: здійснити диференційний аналіз гендерних та вікових відмінностей особистості.

Виклад основного матеріалу статті

У дослідженнях Н.І. Данниківа депресія - це захворювання, при якому людина тривалий час (не менше двох тижнів) почувається пригнічено, втрачає інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може робити повсякденні справи [2, с. 58].

Депресія за Л.М. Покрас - захворювання емоційної сфери, головним проявом якого є стійке зниження та пригнічення настрою, що супроводжується спадом загального рівня активності [7, с. 149].

Гендерні відмінності депресивних станів особистості за критерієм Т Стьюдента

За допомогою математико-статистичного аналізу, нами було виявлено певні ґендерні відмінності депресивних станів особистості у відповідях респондентів під час виконання і обраних нами для аналізу тестів. Згідно з отриманими результатами, між чоловіками та жінками є певні відмінності за показниками депресивних станів У таблиці 1 представлені ті показники, за якими існують більш значні відмінності між чоловіками та жінками. Проаналізуємо гендерні відмінності за опитувальником. Див табл. 1.

Таблиця 1. Гендерні відмінності за опитувальником «Шкала оцінки депресії» Монтгомері-Асберга

Ми бачимо з аналізу таблиці, що:

- візуальний смуток при депресії більш характерний для жінок (55%) ніж чоловіків (45 %);

- словесний смуток при депресії більш характерний також для жінок (53%) ніж чоловіків (47%);

- внутрішня напруга більш характеризує маскулінні якості, тому і домінує у чоловіків (69%) на відміну від жінок (31%);

- погіршення сну більш характеризує фемінні якості, тому і домінує у жінок (60%) на відміну від жінок (40%);

- порушення апетиту характеризує більше жінок (57%) на відміну від чоловіків (43%);

- суїцидальні думки домінують у чоловіків (62%) на відміну від жінок (38%);

- песимістичні думки характеризують більше жінок (59%) на відміну від чоловіків (41%);

- труднощі концентрації домінують у чоловіків (55%) на відміну від жінок (45%);

- утомленість характеризує більше жінок (60%) на відміну від чоловіків (40%);

- нездатність переживати почуття домінують у чоловіків (62%) на відміну від жінок (38%).

Проаналізуємо гендерні відмінності за опитувальником «Шкала реактивної і особистісної тривожності» Ч.Д. Спілбергера в модифікації Ю.Л. Ханіна. Див табл. 2.

Таблиця 2. Гендерні відмінності досліджуваних за опитувальником «Шкала реактивної і особистісної тривожності» Ч.Д. Спілбергера в модифікації Ю.Л. Ханіна

Ми бачимо з аналізу таблиці, що за шкалою реактивної тривожності у чоловіків значно вищий відсоток тривоги (68) на відміну від жінок (32); а шкала особистісної тривоги за результатами досліджень домінує саме у жінок (62) як вродженої властивості особистості (38). Проаналізуємо гендерні відмінності за опитувальником «Шкала депресії» Бека. Див табл. 3.

Таблиця 3. Гендерні відмінності досліджуваних за опитувальником «Шкала депресії» Бека

Ми бачимо з аналізу таблиці, що за когнітивно-афективною шкалою у чоловіків значно вищий відсоток депресії (57 на відміну від жінок (43); а субшкала соматичних проявів депресії домінує саме у чоловіків (66) на відміну від жінок (34).

Проаналізуємо гендерні відмінності за опитувальником «Методика диференційної діагностики депресивних станів» Зунге в адаптації Т.І. Балашової. Див табл. 4.

Таблиця 4. Гендерні відмінності досліджуваних за методикою «Диференційної діагностики депресивних станів» Зунге в адаптації Т.І. Балашової

Здійснюючи аналіз таблиці, з шкалою депресії у жінок значно вищий відсоток (58 на відміну від чоловіків (42) - це свідчить про те, що у жінок більшою мірою проявляються з різних позицій депресія.

На наступному етапі нашого дослідження ми виявили вплив тривоги на депресивний стан особистості. Див табл. 5.

Таблиця 5. Особливості впливу тривоги на депресивний стан особистості

(Примітка:*** - p <0,001; ** - p <0,01; *- p <0,05 за критерієм F-Фішера).

Виходячи з аналізу таблиці ми бачимо, що для особистісного типу тривоги характерний високий рівень депресії за критерієм F-Фішера (78,39), а менш прояв себе ситуативний тип тривоги (51,92). Ми аргументуємо такі результати досліджень тим, що при тривога наявна завжди при особистісному типі і в залежності від діяльності і способі життя - ситуативному типі.

Відмінності в депресивних станах хімічно-залежних клієнтів за віковим діапазоном за H-критерієм Крускала-Уолліса

Це одне із найбільш розповсюджених захворювань на землі. За оцінкою експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, у всьому світі депресивні стани переживають близько 500 мільйонів людей. Статистика свідчить, що найбільше депресією страждають люди у віці 20-59 років, а максимальне число зазначеного стану приходиться на період 20-39 років [5, с.101].

H-критерій Крускала-Уолліса призначений для оцінки відмінностей одночасно між трьома, чотирма вибірками за рівнем будь-якої ознаки.

Він дозволяє встановити, що рівень ознаки змінюється при переході від групи до групи, але не вказує на напрямок цих змін.

Критерій Н іноді розглядається як непараметричний аналог методу дисперсійного однофакторного аналізу для незв'язних вибірок. Іноді його називають критерієм «суми рангів».

Цей критерій є продовженням критерію U на більшу, ніж 2, кількість вибірок, які зіставляються. Якщо відмінності між вибірками випадкові, суми рангів не будуть відрізнятися досить істотно, оскільки високі і низькі ранги рівномірно розподіляться між вибірками. Але якщо в одній із вибірок переважатимуть низькі значення рангів, в іншій - високі, а в третій - середні, то критерій Н дозволить встановити ці відмінності [361 с. 56].

Ми взяли за основу 2 різні вікові категорії досліджуваних, які розприділились в 2 групи: 20-30 років, 31-50 років. У наведених нижче таблицях висвітлюється кількість осіб, які взяли участь у дослідженні: досліджуваних віком 20-30 ми опитали по 30 осіб, досліджуваних віком 31-50 років - також 30 осіб.

Здійснимо детальний аналіз результатів досліджень у відмінностях за віковим діапазоном від 20-50 років за нижчеподаними опитувальниками.

У таблиці 6 подано вікові відмінності в депресивних станах за «Шкала оцінки депресії» Монтгомері-Асберга.

Таблиця 6. Вікові відмінності у депресивних станах за опитувальником «Шкала оцінки депресії» Монтгомері-Асберга

Виходячи з отриманих даних таблиці, можна сказати, що результати опитувальника за H-критерієм Крускала-Уолліса на одновідсотковому рівні (р < 0,01) проявили себе майже всі шкали такі як: нездатність переживати почуття, візуальний смуток, внутрішня напруга, погіршення сну, порушення апетиту, суїцид альні думки, песимістичні думки, труднощі концентрації, утомленість.

І лише 1 шкала автономія проявила себе на десятивідсотковому рівні за H-критерієм Крускала-Уолліса (р < 0,1) - це словесний смуток.

Щоб побачити більш детальну інформацію вікових відмінностей особистості за опитувальником «Шкала оцінки депресії», варто проаналізувати середні ранги за двома віковими категоріями досліджуваних: 20-30 років, 31-50 років. Співвіднесемо середні рангові показники зі шкалами опитувальника та віком:

- шкала візуального смутку проявила себе в найбільшій мірі за середнім рангом в молодій категорії віком 20-30 років (244) більше ніж в категорії 31-50 років (132);

- шкала словесного смутку проявила себе в найбільшій мірі за середнім рангом в старшій віковій категорії 31-50 років (229) більше ніж в категорії 20-30 років (196);

- шкала внутрішньої напруги проявила себе в найбільшій мірі в старшій віковій категорії 31-50 років (210) більше ніж в категорії 2030 років (127);

- шкала погіршення сну проявила себе в найбільшій мірі за середнім рангом в старшій віковій категорії 31-50 років (217) більше ніж в категорії 20-30 років (196);

- шкала порушення апетиту проявила себе в найбільшій мірі за середнім рангом в старшій віковій категорії 31-50 років (238) більше ніж в категорії 20-30 років (202);

- шкала суїцидальні думки проявила себе в найбільшій мірі за середнім рангом в молодій категорії віком 20-30 років (240) більше ніж в категорії 31-50 років (219);

- шкала песимістичні думки проявила себе в найбільшій мірі за середнім рангом в старшій віковій категорії 31-50 років (237) більше ніж в категорії 20-30 років (179);

- шкала труднощі концентрації проявила себе в найбільшій мірі за середнім рангом в старшій віковій категорії 31-50 років (286) більше ніж в категорії 20-30 років (221);

- шкала утомленості проявила себе в найбільшій мірі за середнім рангом в старшій віковій категорії 31-50 років (237) більше ніж в категорії 20-30 років (179);

- шкала нездатності переживати почуття проявила себе в найбільшій мірі за середнім рангом в старшій віковій категорії 31-50 років (246) більше ніж в категорії 20-30 років (201).

Отже, підсумовуючи вище зазначене, варто відмітити, що вікові відмінності за методикою «Шкала оцінки депресії» Монтгомері-Асберга проявились за всіма шкалами і депресивний настрій в більшості шкал підпорядковують старшу вікову категорію від 30-50 років.

У таблиці 7 подано вікові відмінності в депресивних станах за опитувальником «Шкала реактивної і особистісної тривожності».

Таблиця 7. Вікові відмінності в депресивних станах за опитувальником «Шкала реактивної і особистісної тривожності» Ч.Д. Спілбергера в модифікації Ю.Л. Ханіна

Виходячи з отриманих даних таблиці, можна сказати, що результати опитувальника за H-критерієм Крускала-Уолліса на одновідсотковому рівні (р < 0,01) проявила себе шкала реактивної тривожності, а на 10% рівні (р < 0,1) - особистісна тривога.

Здійснимо аналіз таблиці за середнім рангом значень кожної шкали:

- реактивна тривога характерна в найбільшій мірі за середнім рангом в молодшій віковій категорії 20-30 років (244) більше ніж в категорії 30-50 років (131);

- особистісна тривога характерна в найбільшій мірі за середнім рангом в старшій віковій категорії 30-50 років (229) більше ніж в категорії 20-30 років (196).

У таблиці 8 подано вікові відмінності в депресивних станах за опитувальником «Шкала депресії» Бека.

Таблиця 8. Вікові відмінності в депресивних станах за опитувальником «Шкала депресії» Бека

Виходячи з отриманих даних таблиці, можна сказати, що результати опитувальника за H-критерієм Крускала-Уолліса на одновідсотковому рівні (р < 0,01) проявила себе когнітивно-афективна субшкала, а на 10% рівні (р < 0,1) - субшкала соматичних проявів депресії.

Здійснимо аналіз таблиці за середнім рангом значень кожної шкали:

- когнітивно-афективна субшкала характерна в найбільшій мірі за середнім рангом в старшій віковій категорії 30-50 років (244) більше ніж в категорії 20-30 років (132);

- субшкала соматичних проявів депресії характерна в найбільшій мірі за середнім рангом в старшій віковій категорії 30-50 років (229) більше ніж в категорії 20-30 років (196).

депресія гендерний віковий

Висновки

Нами здійснений диференційний аналіз гендерних відмінностей клієнтів з хімічною залежністю до проведення тілесно-орієнтованої терапії, за рахунок якого ми виявили, що у жінок більш характерні саме зовнішні прояви депресії на відміну від чоловіків, які менш емоційні і переносять проблему хімічної залежності в собі, не випускаючи надміру негативні депресивні емоції на зовні.

За віковим діапазоном, диференційний аналіз проблеми полягає в тому, що ми досліджували 2 вікові категорії: від 20-30 років та від 30-50 років. За результатами досліджень ми бачимо, що хімічно-залежні клієнти більш депресивні майже за всіма шкалами саме у старшій віковій категорії (30-50 років) на відміну від молодшої (20-30 років).

Література

1. Александер Ф.М. (2012). Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение [пер. с англ. С.Могилевского]. Москва, ЭКСМО-Пресс.

2. Данників Н.І. (1997). Безсоння, депресія, невроз. Москва, Рипол Класик, 240.

3. Депресія [ред. Пері А., Руксталіс М. та інших]. (2000). Пер. з англ. Москва: Мир, 215.

4. Ігумнова О.Б. (2014). Генеза негативних психічних станів студентів та їх психокорекція: дис. на здоб. наук. ступ. канд. психол. наук: спец. 19.00.07. Хмельницький національний університет. Хмельницький, 275.

5. Карвасарский Б.Д. (2000). Психотерапевтическая энциклопедия [Под ред. Б.Д. Карвасарского]. 2-е издание. Оант-Питербург, Питер, 500.

6. Мафсон Л., Моро Д. (2003). Підліток і депресія. Міжособистісна психотерапія. Москва, ЕКСМО, 320.

7. Покрасс М.Л. (2001). Активна депресія. Добра сила туги. Москва, Самара, 320.

References

1. Aleksander F.M. (2012). Psykhosomatycheskaia medytsyna. Pryntsypiy praktycheskoe prymenenye [per. s anhl. S.Mohylevskoho]. Moskva. EKSMO-Press. [in Russian].

2. Dannykiv N.I. (1997). Bezsonnia, depresiia, nevroz. Moskva. Rypol Klasyk. [in Russian].

3. Depresiia [Red. Peri A., Rukstalis M. ta inshykh]. (2000). Per. z anhl. Moskva. Myr. [in Russian].

4. Ihumnova O.B. (2014). Heneza nehatyvnykh psykhichnykh staniv studentiv ta yikh psykhokorektsiia: dys. na zdob. nauk. stup. kand. psykhol. nauk: spets. 19.00.07. Khmelnytskyi natsionalnyi universytet. Khmelnytskyi. [in Ukrainian].

5. Karvasarskiy B.D. (2000). Psihoterapevticheskaya entsiklopediya [Pod red. B.D. Karvasarskogo]. 2-e izdanie. Sant-Piterburg. Piter. [in Russian].

6. Mafson, L., Moro D. (2003). Pidlitok i depresiia. Mizhosobystisna psykhoterapiia. Moskva. EKSMO. [in Russian].

7. Pokrass M. L. (2001). Aktivna depresiya. Dobra sila tugi. Moskva. Nauka. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru