Особливості провідної діяльності підлітків з інтелектуальними порушеннями в контексті формування у них соціальних компетентностей

Складові соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями, їх залежність від індивідуального стилю педагога. Стилістичні особливості їх діяльності як складова формування у них соціальних компетентностей під час корекційного впливу.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.06.2022
Размер файла 25,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості провідної діяльності підлітків з інтелектуальними порушеннями в контексті формування у них соціальних компетентностей

Утьосов Ян Андрійович, аспірант кафедри корекційної педагогіки та інклюзивної освіти Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, м. Кам'янець - Подільський,

Utiosov Yan, post-graduate student of the department correctional pedagogy and inclusive education of Kamenets -Podolsk National University named after Ivan Ogienko, Kamyanets-Podilskyi,

Утьосов Я.А. Особливості провідної діяльності підлітків з інтелектуальними порушеннями в контексті формування у них соціальних компетентностей. У статті розглядаються стилістичні особливості діяльності підлітків з інтелектуальними порушеннями як складова формування у них соціальних компетентностей на заняттях і під час позакласної роботи на основі механізмів компенсації і корекції. Формування соціальних компетентностейрозглядається як важливий напрям підвищення ефективності провідної діяльності, навчання підлітка, підготовки його до самостійного життя. Представлено результати теоретико-емпіричного дослідження індивідуального стилю діяльності в залежності від форми інтелектуального порушення. Встановлено, що формування індивідуального стилю у підлітків з інтелектуальними порушеннями здійснюється за такою стратегією, як і корекційно - розвивальна робота з урахуванням структури порушення, заснованої на формуванні свідомих, регульованих психічних функцій і методів. дії. Описано основні соціальні компетентності, потрібні підлітку для успішної соціалізації.

Ключові слова: соціальна компетентність, індивідуальний стиль діяльності, підлітки з інтелектуальними порушеннями, компенсація.

Утесов Я.А. Особенности ведущей деятельности подростков с интеллектуальными нарушениями в контексте формирования у них социальных компетентностей. В статье рассматриваются стилистические особенности деятельности подростков с интеллектуальными нарушениями как составляющая формирования у них социальных компетентностей на уроке и во время внеклассной работы на основе механизмов компенсации

и коррекции. Формирование социальных компетентностей рассматривается как важное направление повышения эффективности ведущей деятельности, обучения подростка, подготовки его к самостоятельной жизни. Представлены результаты теоретико-эмпирического исследования индивидуального стиля деятельности в зависимости от формы интеллектуального нарушения. Установлено, что формирование индивидуального стиля у подростков с интеллектуальными нарушениями осуществляется по той же стратегии, что и коррекционно-развивающая работа с учетом структуры нарушения, основанной на формировании сознательных, регулируемых психических функций и методов действия. Описаны основные социальные компетентности, необходимые подростку для успешной социализации.

Ключевые слова: социальная компетентность, индивидуальный стиль деятельности, подростки с интеллектуальными нарушениями, компенсация.

UtyosovYa.A. Peculiarities of activity of mentally retarded children in the context of building social competencies. The article considers the stylistic peculiarities of the activity of mentally retarded schoolchildren as a component of general abilities on the basis of compensation and correction mechanisms and an important direction in increasing the efficiency of its activity, training, correctional development influence and preparation for independent life. The results of the theoretical-empirical study of the individual style of activity depending on the form of are intellectual disruption of development presented.

Though social competences are the ability to build interpersonal relationships, have a joint activity, norms of behavior, communication in society, soft technologies, ability to work in team, under leadership, etc. The author scientifically substantiates the specifics of psychological and pedagogical influence on the social competence formation of teenagers with intellectual disorders. The article describes the main conditions and specifics of the corrective work for the formation of social competence of the teenagers. This is the formation of a strong and lasting active motive; the introduction of restrictive purposes; consistency and independence of action; consolidating the skills of actions moving into new conditions from lesson to extracurricular work, etc.

Adolescents have positive dynamics for the levels of formation of an individual style of activity. This indicates the possibility of the formation of social competencies in adolescents. This is a means of increasing the effectiveness of leading activities with a view to their successful socialization. Diagnostic indicators of the level of socialization of adolescents indicate that it is necessary to carry out corrective and developmental work with adolescents to form an individual style of leading activity and social competencies

The basic social competences that a teenager needs for successful socialization are described. It is determined that the formation of an individual style in a mentally retarded child is carried out according to the same strategy as the correction-development work taking into account the structure of the defect, based on the formation of conscious, regulated mental fonctions and methods of action.

Key words: adolescents, individual style of activity, mentally retarded children, social competencies, compensation.

Постановка проблеми

Сучасна спеціальна педагогіка приділяє багато уваги вивченню окремих підструктур особистості, які визначають індивідуальність людини. Найчастіше виділяють дві категорії рис: біологічно зумовлені - з якими людина народжується і які простежуються протягом усього її життя, і соціально обумовлені - ті, які вона набуває в процесі свого соціального розвитку (спілкування, діяльності, навчання), у процесі засвоєння соціальних компетентностей.

Важливим напрямком розвитку людини як особистості є розвиток її знання про себе й, у зв'язку з цим, формування індивідуально-своєрідних способів вирішення типових життєвих задач з урахуванням не тільки зовнішніх, але й внутрішніх, індивідуально неповторних для кожної людини умов формування індивідуального стилю провідної діяльності [4, с. 102]. Тип особистості виявляється у звичному і зручному для неї образі дій, який водночас є і своєрідним, і подібним до інших. Індивідуально - типологічні особливості людини впливають на стиль її діяльності та на формування соціальних компетентностей.

Проблема формування соціальних компетентностей - це проблема найвищого рівня досягнень у діяльності кожної людини, проблема майстерності та її формування, проблема оптимального «стикування», врівноважування суб'єкта з об'єктивними умовами [ 5]. Найбільш сприятливий шлях для цього - пошук оптимальних варіантів урівноважування суб'єкта з середовищем за рахунок індивідуально - своєрідних комплексів прийомів провідної діяльності, що максимально враховують сприятливі задатки та компенсують несприятливі, тобто пошуки індивідуального стилю спілкування, праці та соціальної адаптації.

Важливою є компенсаторна функція набутих соціальних компетентностей, яка слугує для врівноваження типологічних проявів особистості та її діяльності, а також для пристосування до умов, що змінюються [5, с. 48; 7, с. 187-188 та ін.]. Як особливо важлива сучасна наукова проблема компенсаторні функції набутих соціальних компетентностейрозглядаються у корекційній педагогіці, оскільки її розв'язання дає змогу підліткам з особливими освітніми потребами прилаштуватися в діяльності не лише до власних типологічних особливостей, а й певною мірою нівелювати прояви інтелектуальних порушень, інтегруватися в соціум [8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемою дослідження формування соціальних компетентностейзаймались ті вчені, які присвятили свої роботи дослідженню індивідуального соціального стилю як психічного явища, зокрема: М. Акімова, П. Гончарук, К. Гуревич, Є. Ільїн, Є. Климов, В. Мерлін, Ю. Трофімов, О. Хохліна, М. Щукін та ін.

Концепції соціально-психологічних особливостей соціалізації як процесу активного засвоєння індивідом соціальних норм, зразків поведінки вивчали В. Андрущенко, І. Бех, Ю. Бистрова, Н. Коломінський, Коваленко, О. Проскурняк, Л. Руденко, В. Синьов, Є. Синьова, М. Супрун, Л. Фомічова, Д. Шульженко та ін.

Також проведено значну кількість досліджень з проблеми оптимізації трудової підготовки з метою успішної соціалізації підлітків з інтелектуальними порушеннями з метою корекції недоліків їх розвитку та адаптації у суспільство (В. Бондар, Г. Дульнєв, Г. Мерсіянова, Мирський, Н. Павлова, Б. Пінський, О. Хохліна та ін.). У дослідженнях вивчалися певні індивідуальні та типологічні особливості діяльності підлітків з інтелектуальними порушеннями (О. Ковальова, С. Мирський, М. Павлова та ін.), які враховуються у процесі їх навчання. Але проблема становлення та формування соціальних компетентностей залишається недостатньо розробленою в галузі спеціальної психології та педагогіки.

Як засвідчує аналіз психологічної літератури з даної проблеми, більшість авторів вважають, що набутих соціальних компетентностей складають індивідуальний стиль, який є прижиттєво сформованою системою дій, що знаходиться в безпосередній залежності від типу нервової системи та темпераменту, що схильність до того чи іншого стилю діяльності визначається як окремими типологічними особливостями, так і їх сполученням (М. Акімова, П. Гончарук, К. Гуревич, Є. Ільїн, Є. Климов, В. Мерлін, Ю. Трофімов, О. Хохліна, М. Щукін та ін.), хоча в той же час відчуває на собі вплив зовнішніх чинників та піддається частковій корекції. Вчені зазначають, що на першому етапі оволодіння діяльністю індивідуальний стиль формується стихійно. Способи та прийоми виконання дій, що приносять успіх, форми реагування й організації діяльності закріплюються, засвоюються й перетворюються у стійкі характеристики індивідуального стилю. Індивідуальний стиль, що склався стихійно - це система прийомів та способів, що виробляється без чіткого розуміння власних індивідуальних особливостей та без чіткого усвідомленого регулювання виконання діяльності з урахуванням цих особливостей [1, с. 66].

Розглядаючи питання становлення та формування індивідуального стилю провідної діяльності підлітків з інтелектуальними порушеннями як як чинника якісного засвоєння соціальних компетентностей, необхідно сказати, що підґрунтям для його становлення є індивідуально -типологічні властивості, які формуються на основі відмінностей типів нервової системи [1, 5, 7, 8 та ін.]. З цього питання О. Хохліною зазначається, що особливістю становлення індивідуального стилю як компонента загальних здібностей є його залежність від природних даних людини, хоч це становлення й відбувається в соціальних, у тому числі педагогічних, умовах. Обходити це питання щодо розвитку підлітків з інтелектуальними порушеннями є неправомірним [8].

Мета статті - зазначити основні складові соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями, визначити їх залежність від індивідуального стилю провідної діяльності та науково обґрунтувати специфіку корекційного впливу на їх розвиток.

Методологічною основою дослідження стала теорія взаємодії соціальних і біологічних факторів розвитку особистості (Л. Божович, Л. Виготський, Г. Костюк, С. Максименко, В. Синьов, та ін.); концепція соціально-психологічних особливостей соціалізації як процесу активного засвоєння індивідом соціальних норм, зразків поведінки (В. Андрущенко, І. Бех, Ю. Бистрова, Н. Коломінський, О. Проскурняк, Л. Руденко, Синьов, Є. Синьова, М. Супрун, Л. Фомічова, Д. Шульженко та ін.); теорія саморегуляції діяльності особистості (О. Леонтьєв, І. Попович, Максименко та ін.).

Виклад основного матеріалу

Аналіз літературних джерел з проблеми показав, що становлення в підлітків з інтелектуальними порушеннями індивідуального стилю на основі механізмів компенсації та корекції є важливим напрямком підвищення ефективності їх навчання та позаурочної діяльності, корекційно-розвивального впливу та підготовки до самостійної життєдіяльності шляхом формування основних соціальних компетентностей. Формування у підлітків з інтелектуальними порушеннями індивідуального стилю як чинника якісного засвоєння соціальних компетентностей є спеціальним завданням, що має розв'язуватися в процесі їх навчання та в позаурочний час.

Процес формування соціальної компетентності - застосування м'яких технологій у сфері міжособистісних стосунків, комунікативної та провідної діяльності - не можна розглядати як звичайну систему корекційної роботи з формування певних знань, умінь і навичок. Ми будемо розглядати цей процес як формування індивідуального стилю провідної діяльності підлітка. Багато в чому успішність його реалізації залежить від індивідуальних особливостей підлітків (інтелектуального, емоційного й особистісного розвитку; системи цінностей і потреб, що склалися під впливом сім'ї, навчального закладу тощо) [1; 4; 5]. Тому в дослідженні нами було визначено основні складові формування індивідуального стилю провідної діяльності (навчальної, комунікативної) підлітка з інтелектуальними порушеннями, а саме:

1. Формування кооперативних дій, співпраці.

2. Розвиток соціальної активності, що виявляється в спільній діяльності й міжособистісному спілкуванні.

3. Розвиток соціального сприйняття, об'єктивна оцінка ситуацій, чітке усвідомлення своїх цілей і потреб, поглядів опонента в конфлікті.

4. Розвиток спрямованості на однолітків - вибір друзів, міжособистісне спілкування;

5. Розвиток емоційної сфери.

На нашу думку, корекційний вплив має бути спрямований окремо на кожну складову, адже наявність індивідуального стилю дозволить знайти індивідуальні методи корекції провідної діяльності підлітків, що забезпечить її успішність і, як наслідок, набуття підлітками з інтелектуальними порушеннями соціальних компетентностей, стане фундаментом їх подальшої успішної соціалізації та адаптації в суспільстві.

Формування соціальних компетентностейу підлітків з інтелектуальними порушеннями на основі формування індивідуального стилю провідної діяльності здійснюється за тією ж стратегією, що й корекційно-розвивальна робота з урахуванням структури порушення, з опорою на становлення усвідомлених, регульованих психічних функцій та способів діяння. Розв'язання ж цієї проблеми передбачає вивчення зазначеного психічного утворення в учнів у зв'язку з ефективністю виконання завдань, загальними та типологічними особливостями розвитку.

Дослідження проводилося на базі Михайлівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради, Чертезької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради, Комунальної реабілітаційної установи „Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю” департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації, Медико-соціальний реабілітаційний центр „Дорога життя” Ужгородської міської ради Закарпатської області.

Сформованість у підлітків з інтелектуальними порушеннями соціальних компетентностей вивчалася за показниками розуміння соціального середовища і сучасних технологій; розуміння бережливого ставлення до потенціалу, дарованого їм природою, запобігання здійсненню деструктивних кроків (наркоманія, алкоголь тощо); готовності підлітків до самостійного життя; розвитку вміння і бажання вчитися; вміння застосовувати знання в практичній діяльності; переносити сформовані соціальні навики в нові умови; володіти прийомами цілепокладання, як прийняття та усвідомлення мети, наданої вчителем. На основі цих показників нами було виділено рівні соціальної компетентності (високий, середній та низький).

Індивідуальний стиль провідної діяльності вивчався за методикою ІСД О. Хохліної та визначався наступними показниками: співвідношення допоміжних та основних дій; кількість допоміжних дій, що здійснювалась учнем під час виконання завдання з метою уточнення та контролю, корекції власних помилок; кількість звертань за допомогою; дотримання порядку дій, планування та прогнозування під час виконання роботи; кількість та характер допомоги з боку експериментатора та реакція на неї підлітка; особливості роботи підлітка під час навчальної діяльності [9].

При вивченні індивідуально-типологічних особливостей підлітків ми спиралися на обумовленість їх своєрідністю структури порушення, тому вивчали приналежність кожного підлітка до однієї з п'яти форм інтелектуальних порушень за класифікацією М. Певзнер. Для цього використовувалися методи вивчення анамнезу та шкільної документації.

Отримані у процесі дослідження емпіричні дані підлягали якісній та кількісній обробці. Для з'ясування наявності та характеру зв'язку між явищами, що досліджувались з метою виявлення чинників становлення індивідуального стилю провідної діяльності та сформованості соціальних

компетентностейвикористовувались таблиці співставлення отриманих даних та їх кореляційний аналіз (на базі комп'ютерної програми SPSS 12.0).

На основі аналізу шкільної документації було виявлено учнів з неускладненою формою інтелектуальних порушень, з переважанням процесів збудження чи гальмування, зі зниженими функціями аналізаторів або мовленнєвими відхиленнями та з проявами порушень поведінки. Та слід зазначити, що, як правило, кожна з форм інтелектуальних порушень супроводжувалась ще додатковими ускладненнями або розладами психічного та соматичного характеру. Найчастіше в анамнезі зустрічалось: ДЦП, судомний синдром, парези, вади серцево-судинної системи та ін.

Виявити наявність та характер зв'язку між індивідуальним стилем провідної діяльності та формою інтелектуальних порушень допомогла побудована таблиця співставлення даних (табл.1).

Таблиця 1Зв'язок між індивідуальним стилем провідної діяльності та формою інтелектуальних порушень у підлітків

Форма

інтелектуальних порушень за М.С.Певзнер

Індивідуальний стиль провідної діяльності (% учнів)

виконавчий

змішаний

підготовчий

неускладнена

12,3

36,8

50,9

з переважанням процесу збудження чи гальмування

7

54,4

38,6

із зниженими ф- ями аналізаторів

43

43

14

з порушеннями поведінки

-

-

100

Виявлено наявність стильових особливостей у підлітків з різною формою інтелектуальних порушень. Учні з неускладненою формою найбільшою мірою характеризуються підготовчим типом індивідуального стилю діяльності, середнім та достатнім рівнями його сформованості; середнім та достатнім рівнем сформованості соціальних компетентностей, середньо-слабким та слабким типами нервової системи.

Учням з переважанням процесу збудження чи гальмування притаманні переважно змішаний тип індивідуального стилю діяльності, достатній та середній рівні його сформованості; середньо-слабкий та слабкий типи нервової системи.

Підлітки з інтелектуальними порушеннями та із зниженими функціями аналізаторів характеризуються виконавчим та змішаним типами індивідуального стилю діяльності, середнім та низьким рівнями його сформованості; середньо-слабким та слабким типами нервової системи.

В учнів з порушеннями поведінки переважають підготовчий тип індивідуального стилю діяльності, низький рівень його сформованості; середньо-слабкий тип нервової системи, слабким засвоєнням соціальних компетентностей (таблиця 1).

Проведене дослідження дало змогу засвідчити, що тип індивідуального стилю діяльності є відносно сталою властивістю розвитку підлітків з інтелектуальними порушеннями. Із переходом учнів з класу до класу він не підлягав значним змінам, оскільки обумовлений типом нервової системи.

Наявність позитивної динаміки щодо рівнів сформованості індивідуального стилю діяльності, яка спостерігалась у підлітків, свідчить про необхідність та можливість формування стильових особливостей та соціальних компетентностей як засобу підвищення ефективності провідної діяльності з метою їх успішної соціалізації.

Результати дослідження сформованості соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями та визначення її рівнів представлено в таблиці 2. Респондентів було поділено на дві групи - підлітки, котрі будуть приймати участь у формувальному експерименті, та підлітки, що склали контрольну групу.

Таблиця 2Рівні сформованості соціальної компетентності у підлітків з інтелектуальними порушеннями

Рівні сформованості

Експериментальна група

Контрольна група

114 осіб (хлопці та дівчата)

112 осіб (хлопці та дівчата)

Високий

8,76 %

8,93 %

Середній

36,85%

39,28 %

Низький

54,39 %

51,79 %

Так, низький рівень встановлено у половини респондентів (54,39 % в експериментальній та 51,79 % в контрольній групі). У цих підлітків виявлено поверховність знань про власне майбутнє, уявлення випадкові, нестійкі, вони не мають реальних до досягнення планів, не мають уявлень про власну професію та сім'ю, не орієнтуються в майбутньому часі, не вміють навіть за допомогою дорослого проектувати майбутні професійні досягнення та життєві плани на декілька років вперед, усвідомлюють події минулого за випадковими, несуттєвими ознаками, не вміють порівнювати минуле та майбутнє, не бачать залежності сучасності від минулих подій. Ці підлітки мають проблеми з поведінкою та не вміють переносити сформовані уявлення та норми міжособистісного спілкування в нові умови, практично не звертаються за допомогою, не вміють налагоджувати соціальні зв'язки, не вміють працювати в команді та презентувати власні досягнення, їм складно визначити елементарні характеристики або ознаки життєвої ситуації, успішності в професії або благополучного життя в майбутньому.

Середній рівень сформованості соціальної компетентності констатований у 36,85 % підлітків експериментальної групи та 39,28 % підлітків контрольної групи. У цих підлітків неповні знання про майбутнє життя. Вони вміють планувати власне майбутнє за допомогою дорослого та приймати його цілі як власні переконання, але ці цілі нестійкі, недостатньо конкретні, уявлення про майбутню професію та сім'ю мають фрагментарний характер, не мають чіткої мети в майбутньому. Час подій такі підлітки усвідомлюють частково, слабко налагоджують соціальні зв'язки, не розуміють, які саме зв'язки їм потрібні для досягнення мети. Мають незначні проблеми з поведінкою, слабко розуміють емоційний стан інших при комунікаціях, не завжди переносять сформовані на заняттях навики соціально схваленої поведінки в інші умови соціальної взаємодії.

Наявність високого рівня встановлено лише у незначної кількості підлітків з інтелектуальними порушеннями (8,76 % в експериментальній та 8,93 % в контрольній групі), що свідчить про сформованість у них повних знань про власне майбутнє та необхідність його планування. Такі підлітки знають, що таке план майбутнього, мають мету, знають, як послідовно її досягти, вміють планувати події, порівнювати свої досягнення в минулому та в сучасності, мають усвідомлене ставлення до майбутньої сім'ї та професії, знають про необхідність налагодження соціальних зв'язків, знають, куди звертатися про допомогу в різних життєвих ситуаціях, вміють презентувати власні досягнення, володіють на достатньому рівні нормами спілкування.

Наступним завданням дослідження було проведення кореляційного аналізу між стилями провідної діяльності та рівнями сформованості соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями (таблиця 3).

Таблиця 3Матриця кореляційних зв'язків між індивідуальним стилем провідної діяльності та рівнем сформованості соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями

Соціальна

компетентність

Індивідуальний стиль провідної діяльності підлітків

виконавчий

змішаний

підготовчий

н

с

д

н

с

д

н

с

д

високий

0,321

0,519

0,827

-0,354

0,378

0,578

-0,211

-0,223

-0,228

середній

0,661

0,871

0,665

0,797

0,619

0,511

0,128

0,145

0,167

низький

0,219

0,198

0,176

0,144

0,123

0,101

0,857

0,655

0,475

р < 0,05; г > 0,33; N=114; н -- низький, с -- середній, д -- достатній

Дослідження показало залежність сформованості соціальних компетентностей від індивідуального стилю провідної діяльності та рівня її сформованості. Так, високий рівень соціальної компетентності виявлено у підлітків з достатнім та середнім рівнем провідної діяльності виконавчого типу. Проте, підлітків з базовим підготовчим стилем провідної діяльності, розвиненої на середньому та низькому рівні, наявністю псевдостилей характеризує низька соціальна компетентність.

Висновки

Отже, формування у підлітків з інтелектуальними порушеннями соціальних компетентностейна основі формування індивідуального стилю провідної діяльності є спеціальним завданням, що має розв'язуватися у процесі навчання. Акцент належить робити не стільки на компенсаторних механізмах, що забезпечують адаптаційний процес, як на корекції, відсіюванні псевдостилю (способу діяння, який хоч і відповідає особливостям психофізичного розвитку підлітка, але негативно впливає на показники ефективності соціалізації), на розвиткові позитивних для засвоєння та виконання діяльності можливостей. Тобто, для продуктивної та якісної провідної діяльності як передумови формування соціальної компетентності особливого значення набуває становлення в учнів скоригованого відповідно до вимог діяльності й оптимального її виконання абстрактним суб'єктом індивідуального стилю діяльності в оптимальних межах.

Слід зауважити, що стильові особливості проявляються та розвиваються в процесі здійснення дій, передусім умінь інтелектуального характеру. Найважливішим серед них є вміння визначати раціональний спосіб діяльності, вміння звертатися за допомогою та налагоджувати соціальні зв'язки для цього, - це й буде предметом нашого подальшого дослідження в рамках формування основних соціальних компетентностей у підлітків з інтелектуальними порушеннями.

Бібліографія

соціальна компетентність підліток інтелектуальне порушення

1. Акимова М.К., Козлова, В.Т. (2013). Психофизиологические особенности индивидуальности школьников. Учет и коррекция. М.: ACADEMIA. 157 с.

2. Эльконин Д.Б. (1974). К проблеме периодизации психического развития в детском воздасте. Вопросы психологии. №4. С.37- 56.

3. Ильин Е.П. (2012). Дифференциальная психофизиология. СПб.: Питер. 464 с.

4. Климов Е.А. (1988). Введение в психологию труда. М.: Изд-во Московского ун-та. 198 с.

5. Климов Е.А. (1969). Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы: К психологическим основам научной организации труда, учения, спорта. Казань: Изд-во Казан. ун-та. 278 с.

6. Леонтьев А.Н. (1975). Деятельность, сознание, личность. М.: Политиздат. 304 с.

7. Мерлин В.С. (1986). Очерк интегрального исследования индивидуальности. М.: Просвещение. 254 с.

8. ХохлінаО.П. (2018). Психолого-педагогічні основи корекційної спрямованості трудового навчання учнів з вадами розумового розвитку. К.: Пед. Думка. 242 с.

9. ХохлінаО.П. (2018) Формування діяльності в процесі трудового навчання молодших школярів. Початкова школа. №8. С.51-52.

References

1. AkimovaM.K., KozlovaV.T. (2013). Psychophysiologicalcharacteristicsoftheindividualityofstudents. Recordingandcorrection. M.: ACADEMIA, 157 p. (In Russian).

2. Elkonin D.B. (1974). Adressing the problem of periodization of mental development in childhood. Voprosypsikhologii -Psychologyissues, no.4, pp.37-56 (In Russian). 3. Ilyin E.P. (2012). Differentialpsychophysiology. St. Petersburg: PITER. 464 p. (in Russian).

4. Klimov E.A. (1988). Introductiontopsychologyoflabor. Moscow: Moscow University Publ. 198p. (In Russian).

5. Klimov E.A. (1969). Individualworkingstyledependingontypologicalcharacteristicsofthenervoussystem: Adressingthepsychologicalfoundationsof a scientificorganizationoflabor, teaching, sports. Kazan': Kazan' University Publ. 278 p. (In Russian).

6. Leont'ev A.N. (1975). Activity, consciousness, personality. M.: Politizdat. 304 p. (In Russian).

7. Merlin V.S. (1986). Essayonintegralstudiesofindividuality. M.: Prosveschenie. 254 p. (In Russian).

8. Khokhlina O.P. (2018). Psychologicalandpedagogicalfoundationsofthecorrectionalorientationoflaboreducationofstudentswithintellectualdisabilities. Kyiv: Ped. Dumka. 242 p. (In Ukrainian).

9. Khokhlina O.P. (2018). Formation of activity in the process of labor training of the primary school students Pochatkovashkola - PrimarySchool, no.8, pp.51-52 (In Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Теоретичні підходи науковців до поняття і визначення адикції і адиктивної поведінки. Види, механізм розвитку і деструктивна сутність адиктивної поведінки. Аналліз впливу соціальних і психологічних чинників на формування адиктивної поведінки підлітків.

    курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.03.2009

  • Психологічне поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності. Структура особистості як основа формування індивідуального професійного стилю. Експериментальне дослідження стильових особливостей та аналіз успішності вчителів загальноосвітньої школи.

    курсовая работа [155,9 K], добавлен 11.04.2015

  • Психологічні особливості розвитку особистості підлітків; якість, зміст і характер їх взаємодії з електронними ресурсами; проблеми визначення комп'ютерної залежності. Практичні рекомендації для вчителів інформатики, психологів і соціальних педагогів.

    дипломная работа [120,5 K], добавлен 23.03.2011

  • Специфіка формування характеру в підлітковому вiцi, вiдмiнностi мiж нормальним i патологiчним характером. Дослідження особливостей характеру у підлітків з інтелектуальною недостатністю. Способи корекції порушень характеру у розумово відсталих підлітків.

    дипломная работа [153,7 K], добавлен 13.03.2012

  • Характеристика психологічних особливостей підліткового періоду. Міжособистісні стосунки підлітків. Методика психокорекційної роботи щодо формування у молодих підлітків адапційних механізмів взаємодії у міжособистісних стосунках та навчальної діяльності.

    курсовая работа [282,8 K], добавлен 13.01.2010

  • Характерологічні типи дітей підліткового віку. Проблема формування шкідливих звичок у підлітків у контексті акцентуйованих рис характеру особистості. Дослідження взаємозалежності впливу акцентуацій характеру підлітків на формуванням шкідливих звичок.

    курсовая работа [598,0 K], добавлен 16.06.2010

  • Особливості психологічного розвитку підлітків. Чинники, які впливають на формування суїцидальних уявлень молоді. Дослідження рівня конфліктності, самооцінки та схильності до стресів підлітків. Анкета для визначення причин самогубства, обробка результатів.

    курсовая работа [119,5 K], добавлен 25.12.2013

  • Проблема гендерних відносин у сучасному суспільстві, порядок формування стереотипів і їх причини. Стереотипи гендерної поведінки дівчаток-підлітків і особливості їх використання в виховному процесі в школі. Роль родини в формування фемінностей дівчат.

    контрольная работа [20,6 K], добавлен 16.11.2009

  • Психологічна характеристика самосвідомості особистості. Особливості особистісної рефлексії підлітків, які виявляються у взаємооцінюванні особистісних рис та психічних станів. Обґрунтування змісту та процедури корекційно-розвивальних занять підлітків.

    дипломная работа [295,7 K], добавлен 12.03.2012

  • Особливості формування образу як структурного компоненту картини світу особистості. Сім’я як мала соціальна група та її вплив на формування свідомості підлітків. Дослідження ідеального "образу матері" у підлітків за допомогою методу вільних асоціацій.

    курсовая работа [188,9 K], добавлен 04.02.2015

  • Аналіз проблеми обдарованості в підлітковому віці. Поняття задатків, здібностей, пізнавальної потреби. Вплив обдарованості на індивідуально-психологічні особливості підлітків. Розробка рекомендацій щодо пом'якшення перебігу перехідного віку підлітків.

    дипломная работа [114,6 K], добавлен 13.12.2013

  • Поняття про малу групу і її сутнісні ознаки. Класифікація малих груп. Колектив як різновид малої групи. Соціометричний напрямок вивчення малих соціальних груп. Психологічні особливості підліткового віку. Міжособистісні стосунки підлітків у групі.

    курсовая работа [54,5 K], добавлен 11.11.2014

  • Людина як об’єкт управління. Особливості формування "образу Я" як психологічного явища. Установка поведінки та процес її формування за допомогою психоаналізу. Орієнтація реклами в Україні. Головні особливості підліткової психіки, її чутливість до реклами.

    курсовая работа [76,6 K], добавлен 02.12.2011

  • Психолого-педагогічні основи вивчення проблеми "важких" підлітків. Психологічні особливості розвитку дітей підліткового віку. Методи дослідження підлітків, які важко піддаються вихованню. Дослідження самооцінки та агресивності підлітків і їх результати.

    курсовая работа [580,8 K], добавлен 20.09.2010

  • Загальна характеристика підліткового віку. Психологічні особливості ціннісних орієнтацій сучасних підлітків, чинники, що впливають на їх формування. Методика та організація дослідження ціннісних уявлень у підлітковому віці, аналіз його результатів.

    курсовая работа [140,2 K], добавлен 25.02.2015

  • Визначення сутності, структури масової свідомості та її ролі в системі соціальних зв'язків. Аналіз формування масової свідомості в умовах існування тоталітарної держави. Встановлення особливості психологічного впливу харизматичного лідера на думку людини.

    курсовая работа [57,8 K], добавлен 26.05.2010

  • Індивідуально-вікові особливості підлітків. Причини підліткової психологічної кризи. Особливості міжособистісного спілкування в групі однолітків. Застосовані методики аналізу психологічних особливостей спілкування підлітків та їх характеристика.

    курсовая работа [173,8 K], добавлен 16.06.2010

  • Дослідження причин девіантності особистості. Характеристика технології соціальної роботи серед дітей та підлітків з відхиляючою поведінкою. Сучасні особливості життєдіяльності молоді. Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації.

    курсовая работа [39,0 K], добавлен 06.10.2012

  • Визначення сутності поняття характеру. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці. Опис процедури дослідження характеру в підлітків, аналіз результатів. Рекомендації щодо впливу психолого-педагогічних умов на формування характеру.

    курсовая работа [111,1 K], добавлен 17.04.2015

  • Природа та форми прояву агресії, її особливості в підлітковому віці. Проблема взаємозв'язку агресивного поводження і переживання комплексу неповноцінності в підлітків. Рівневі показники та методи діагностики особливостей агресивної поведінки підлітків.

    дипломная работа [131,6 K], добавлен 12.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.