Сценарні установки як чинник професійного вигорання вчителів початкової школи

Размещено на http://allbest.ru

6

Національний університет «Острозька академія»

Сценарні установки як чинник професійного вигорання вчителів початкової школи

Гандзілевська Галина Борисівна,

доктор психологічних наук, доцент

кафедри психології та педагогіки

Червінко Лілія Михайлівна, студентка III курсу

спеціальності «Психологія»

Анотація

У статті описано проблему професійного вигорання вчителів початкових класів крізь призму розгортання професійного сценарію. Психологічними бар'єрами реалізації професійних компетентностей учителів початкової школи, що провокують синдром професійного вигорання, який розуміємо, як утрату професійних ресурсів, виокремлено сценарні установки. Виявлено прямий кореляційний зв'язок між показниками професійного вигорання та сценарними приписами, а отже, потребу корегувати сценарні установки вчителів початкової школи. Досліджено, що професійне вигорання вчителів початкових класів залежить і від їхніх психологічних ролей, що свідчить про вагоме місце рольового чинника в профілактиці й корекції професійного вигорання вчителів початкових класів.

Ключові слова: учителі початкової школи, професійне вигорання, сценарні установки, психологічні ролі.

Abstract

Liliia Chervinko, Student of the National University of Ostroh Academy

In the article the problem ofprofessional burnout ofprimary school teachers is studied through the prism of the development of a professional scenario. The psychological barriers to the implementation ofprofessional competencies ofprimary school teachers, which provoke a burnout syndrome that is understood as the loss of professional resources, have allocated scenario settings. There is a direct correlation between the indicators of professional burnout and scenario requirements that leads to the needfor adjusting scenario settings for primary school teachers. It was investigated that professional burnout ofprimary school teachers also depends on their psychological roles, which testify the importance of taking into account the role factor in the prevention and correction of professional burnout of primary school teachers.

Key words: primary school teachers, professional burnout, scenario settings, psychological roles.

Вступ

Постановка проблеми. Освітні реформи та відповідно зміни, які зараз переживає Україна, провокують утрату професійних ресурсів педагогічних працівників, зокрема закладів загальної середньої освіти. Особливо гостро ця проблема стосується вчителів початкових класів. Упровадження інновацій відповідно до орієнтирів концепції «Нова українська школа» вимагає трансформації їхніх професійних сценаріїв для досягнення професійного успіху. Утрата ресурсів, що супроводжує цей процес, деструктивно впливає на реалізацію професійних компетентностей учителя, що своєю чергою стимулює його професійне вигорання. Нагальною вимогою для сучасної психолого-педагогічної науки є вивчення чинників профілактики професійного вигорання, а отже, і бар'єрів у реалізації професійного сценарію вчителів початкової школи.

Приміром, вітчизняна дослідниця Т Колтунович [4], услід за Д. Труновим, В. Бойком та ін., допускає позитивне забарвлення цього явища, однак сконцентровує свою увагу на наслідках і профілактиці синдрому професійне вигорання, зокрема у вихователів дошкільних навчальних закладів. Опираючись на інтерперсональний (Б. Бунк, В. Шауфелі, К. Маслач та ін.), де детермінанти вигорання вбачають у міжособистісній взаємодії, індивідуальний (Л. Халлсен, С. Гобфул, Дж. Фріді, А. Пайнс), у межах якого зауважують на особливостях емоційної та мотиваційної сфер особистості, й організаційний наслідок (Р. Бурке, І. Віннабст), який причини вигорання вбачає в чинниках професійного середовища, науковиця розуміє досліджуване явище як поступову втрату емоційної, когнітивної і фізичної енергії під дією пролонгованого професійного стресу, що виявляється в симптомах психоемоційного виснаження, хронічної втоми, цинізму та зниження задоволення від виконаної роботи.

Один із напрямів дослідження проблеми професійного вигорання вчителя початкових класів убачаємо крізь призму розгортання його професійного сценарію. Як складник життєвого сценарію, останній окреслює міру та межі активності в професійній самореалізації, прогнозує поведінкові стратегії та виражає ставлення вчителя до себе та інших [2]. У зв'язку з цим професійне вигорання розуміємо як утрату ресурсів у реалізації професійного сценарію, певного плану професійного життя, досягнення професійної цілі. Утрата ресурсів професійного, як і життєвого сценарію загалом, зазвичай характерна в період пристосування особистості до життєвих змін, переживання кризових періодів. У стресових ситуаціях сценарій, мобілізуючи зовнішні та внутрішні сили людини, провокує «законсервовані» поведінкові моделі, блокує інновації, здатність використовувати й упроваджувати які - одна з професійних компетентностей учителя. Наші наукові розвідки, проведені 2018 року на базі Наукового центру «Інститут практичної психології та психотерапії» Національного університету «Острозька академія», емпірично підтверджують кореляційну залежність особистісної готовності до змін учителів початкових класів від їхніх сценарних установок [2]. Сценарні установки-рішення, відповідно до праць транзактних аналітиків та їхніх послідовників (Е. Берна, К. Штайнера, Б. і М. Гулдінгів та інших), - основний компонент життєвого, а отже, і професійного сценарію. Сформовані під впливом приписів дорослих у дитинстві в дорослому віці такі установки можуть виконувати функцію гіперімунітету в контексті продуктивного самоздійснення. Імовірно, що сценарні установки блокують досягнення професійного успіху й тим самим провокують професійне вигорання.

Виклад основного матеріалу

Емпіричну вибірку нашого дослідження становлять 28 учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти Тернопільської області (25 жінок, 3 чоловіки). Середній вік респондентів - 38,7 року, середній стаж роботи - 16,7 року. Відповідно до результатів застосування опитувальника К. Маслач, С. Джексон в адаптації Н. Водоп'янової, у вчителів початкових класів як загалом, так і за трьома шкалами зокрема, переважає високий рівень показника професійного вигорання (табл. 1).

Таблиця 1

Показники професійного вигорання вчителів початкових класів (%)

Результати підтверджують припущення, що сценарні установки - це психологічні бар'єри в ефективній реалізації професійного сценарію вчителів початкових класів. Кореляційний зв'язок між показниками професійного вигорання та сценарними установками-рішеннями виявлений за допомогою коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона (табл. 2). Варто відзначити, що всі шкали показника професійне вигорання мають прямий кореляційний зв'язок зі сценарною установкою «Не будь маленьким, не будь спонтанним». Окрім того, загальний показник професійного вигорання залежить і від таких сценарних установок, як «Не твори» та «Не будь успішним». Прямий кореляційний зв'язок простежено між останніми двома приписами та показниками таких шкал професійного вигорання, як «Деперсоналізація» та «Редукція особистих досягнень». Показник шкали «Деперсоналізація» залежить і від таких приписів, як «Не будь собою» та «Будь досконалістю». Прямий кореляційний зв'язок виявлено й між показником шкали професійного вигорання «Психоемоційне виснаження» та показником припису «Поспішай».

Таблиця 2

Результати кореляційного аналізу між показниками професійного вигорання та сценарних установок

Таблиця 4

Результати кореляційного аналізу між показниками гендерних і сценарних установок

Висновки та перспективи подальших досліджень

Здобуті результати свідчать, що доцільно досліджувати проблему професійного вигорання вчителів початкових класів, яку розуміємо як утрату їхніх професійних ресурсів крізь призму розгортання професійного сценарію, певного плану професійного життя, досягнення професійної цілі. Психологічними бар'єрами реалізації професійних компетентностей учителів початкової школи, що провокують синдром професійного вигорання, виокремлено сценарні установки.

Виявлено, що загальний показник професійного вигорання залежить від таких сценарних установок, як «Не будь маленьким, не будь спонтанним», «Не твори» й «Не будь успішним». Прямий кореляційний зв'язок між показниками шкал професійного вигорання «Деперсоналізація», «Редукція особистих досягнень», «Психоемоційне виснаження» та сценарними приписами вказує на вагомість корегування сценарних установок учителів, зокрема «Не будь маленьким, не будь спонтанним», «Не твори», «Не будь успішним», «Не будь собою», «Будь досконалістю», «Поспішай». Досліджено, що професійне вигорання вчителів початкових класів залежить і від їхніх психологічних ролей. Виявлено прямий кореляційний зв'язок між показниками статево-рольового типу поведінки «Фемінність», який переважає в учителів початкових класів із показниками професійного вигорання, а саме: «Психоемоційне виснаження» та «Деперсоналізація». Окрім того, простежено пряму кореляційну залежність показника професійного вигорання «Редукція особистісних досягнень» із показниками статево-рольових типів поведінки «Маскулінність» та «Андрогінність». Такі результати свідчать про вагомість урахування рольового чинника в профілактиці й корекції професійного вигорання вчителів початкових класів, а також про залежність гендерних особливостей учителів початкової школи від сценарних установок. Прямий кореляційний зв'язок між показниками статево-рольових типів і показниками сценарних приписів дає підстави виокремити сценарні установки вчителів початкової школи, які їх обумовлюють, а саме: «Не будь маленьким, не будь спонтанним», «Не твори», «Не будь успішним», «Будь досконалістю», «Будь сильним», «Старайся». Отже, результати свідчать про потребу профілактики та корекції професійного вигорання вчителів початкових класів, відновлення їхніх професійних ресурсів і вагомість рольового чинника в цьому процесі.

Література

1. Водопьянова Н. Е., Старченкова Е. С. Синдром выгорания: диагностика и профілактика. 2-е изд. СПб.: Питер, 2008. 336 с.

2. Гандзілевська Г. Б. Психологічні бар'єри та ресурси реалізації акмеологічних компетентностей вчителів початкових класів закладів загальної середньої освіти. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія»: збірник наукових праць. Острог: Вид-во НаУОА, 2018. №7. С. 9-14.

3. Гандзілевська Г., Нікітчук У Адаптація опитувальника батьківських заборон С. Максимової. Особистісне зростання: теорія і практика: збірник наукових праць за матеріалами ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (м. Житомир, 27 квітня 2018 р.) / ред. кол.: Л. П. Журавльова, Л. О. Котлова, К. А. Марчук. Житомир: Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2018. С. 30-33.

4. Колтунович Т. А. Як не згоріти в полум'ї професії: корекційна програма для вихователів дошкільних навчальних закладів. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. 200 с.

5. Максимова С. В. Творчество: созидание или деструкция: монография. Москва: Академический проект, 2006. 222 с.

6. Практикум по гендерной психологии / под ред. И. С. Клециной. СПб., 2003. С. 277-280.

7. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва, 2002. C. 360-362.

8. Maslach C. M. Job burnout: new directions in research and intervention. Current Directions in Psychological Science. 2003. Vol. 12. P. 189-192.