Роль іміджу референтних осіб у формуванні метакогнітивної сфери особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль іміджу референтних осіб у формуванні метакогнітивної сфери особистості

бакалавр психології, Національний університет "Острозька академія"

Волошина Вікторія Олександрівна,

кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри психології та педагогіки, Національний університет "Острозька академія"

Анотація

У статті проведено теоретичне та емпіричне дослідження ролі іміджу референтної особи в формуванні метакогнітивної сфери особистості. За результатами теоретичного аналізу автори припустили, що орієнтація суб'єкта на окремі характеристики метапізнавальної сфери референтної особи має важливуе значення в формуванні власних характеристик метапізнавальної сфери. Емпірично встановлено, що існує взаємозв'язок показників характеристик метапізнавальної сфери досліджуваних із їх референтами, в той час як такий взаємозв'язок із нерефрентами відсутній. Зроблено висновок, що у процесі взаємодії особистості зі значимим іншим (референтом) відбувається уподібнення характеристик їх метакогнітивної сфери, зокрема метакогнітивного знання, метакогнітивної активності та метакогнітивної включеності в діяльність.

Ключові слова: імідж, референтна особа, метакогнітивна сфера, метакогнітивна включеність в діяльність, метакогнітивне знання, метакогнітивна активність. імідж референтний особистість

Iryna Melnychuk-Mohammad,

Bachelor of Psychology, National University of Ostroh Academy

Viktoriia Voloshyna,

PhD, Lecturer of the Department of Psychology and Pedagogy, National University of Ostroh Academy

THE ROLE OF THE IMAGE OF REFERENT INDIVIDUALS IN FORMATION OF THE METACOGNITIVE SPHERE OF PERSONALITY

The article presents a theoretical and empirical study of the role of the image of a referent individual in the formation of the metacognitive sphere of personality. According to the results of the theoretical analysis, the authors suggested that the orientation of one individual to the characteristics of the metacognitive sphere of a referent individual play an important role in shaping the personal characteristics of the metacognitive sphere. It has been empirically established that there is a significant relationship between the characteristics of the metacognitive sphere of the subjects and their referents, whereas there is no significant relationship compared to non-referents. It was concluded that in the process of interaction with a significant other (a referent individual), the characteristics of their metacognitive sphere, in particular, metacognitive knowledge, meta- cognitive activity, and metacognitive awareness, become congruent.

Key words: image, referent individual, metacognitive sphere, metacognitive awareness, metacognitive knowledge, meta- cognitive activity.

Постановка проблеми. Інформація, яку отримуємо в повсякденному житті, зазвичай пов'язана з конкретними людьми, подіями та ситуаціями. Соціальне пізнання полягає у розумінні, перевірці та використанні такої інформації у міжособистісній взаємодії. Завдяки соціальному пізнанню здійснюється процес побудови ситуативних моделей переробки нової інформації на основі пов'язаних та раніше сформованих моделей [5]. Це спрощує і полегшує процес сприймання та розуміння інших людей, а також пов'язаних з ними взаємодій, ситуацій тощо [4]. Так, під час соціальної взаємодії та комунікації відбувається формування ідей та суджень про інших осіб. C. D. Frith [6] наголошує на тому, що метапізнання має важливе значення під час здійснення соціальних суджень, адже думки другого порядку (мета-рівень пізнання) модифікують та реорганізовують думки першого порядку (об'єктивний рівень пізнання). Оскільки мета- пізнавальна сфера особистості формується під впливом багатьох чинників, автори визначають значимість суджень про дії інших людей у модифікації власних думок та поведінки особистості загалом [3]. J. D. Vorauer [9] аналізуючи роль метапізнання у романтичних взаємовідносинах відзначає, що в процесі взаємодії партнерів відбувається уподібнення їх суджень та уявлень щодо думок та почуттів значимого іншого. Імовірно, такі зміни у метапізнавальній сфері особистості свідчать про її розвиток через соціальну взаємодію зі значимою особою (референтом). Окрім того, C. D. Frith [6] припустив, що у соціальній взаємодії, особистість розширює та оптимізує свої уявлення та думки через їх обговорення із іншими. Це дозволяє поліпшити самоаналіз та стимулює до зміни раніше сформованих моделей переробки інформації. Відтак, вивчення ролі іміджу референтної особи в формуванні окремих характеристик метапізнавальної сфери особистості дозволить встановити, чи справді особистість, перебуваючи у колі значимих для неї осіб, бере від них певні знання в процесі міжособистісної взаємодії, а також визначити, чи відбувається уподібнення цих характеристик метапізнавальної сфери до тих, що притаманні їхнім референтам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття "референтність" у психології трактують як свідоме або несвідоме орієнтування особистості на цінності, думки, та ідеї іншої людини або групи [2]. Окрім того, референтність - це необхідний аспект соціалізації, у процесі якого особистість долучається до соціального досвіду інших людей. Так, О.Б. Крушельницька [2] зазначає, що орієнтація на значиму (референтну) людину дозволяє формувати власні думки, судження, та життєві цінності. Відтак, референтна особа - це особа, яка є прямим чи непрямим прикладом для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінки окремої людини.

Дослідження метапізнавальної сфери особистості показують, що метапізнання впливає на взаємозв'язок між самооцінкою та соціальним функціюванням [8]. Встановлено, що метакогнітивне знання пов'язане з тим, як індивід будує поведінку у соціальній взаємодії [9]. Такі результати підтверджують ідею про те, що метакогнітивна сфера особистості формується у взаємодії з соціумом як своєрідна форма інтегрованого уявлення про себе та оточуючих. Саме тому, на нашу думку, референтність як соціальний феномен відіграє важливу роль у формуванні метапізнавальної сфери особистості. Так, ймовірність формування уявлень про себе та інших відбувається під впливом свідомого або несвідомого орієнтування особистості на цінності, думки, та ідеї іншої значимої людини (рефрента). Очевидно, що такий процес відбувається не безпосередньо, а опосередковано через імідж (образ) референтної особи. Тому, ми припускаємо, що орієнтація суб'єкта на окремі характеристики метапізнавальної сфери референтної особи має важливе значення під час формування власних характеристик метапізнавальної сфери.

Мета статті - на основі теоретико-емпіричного вивчення проблеми з'ясувати роль іміджу референтних осіб у формуванні метакогнітивної сфери особистості.

Матеріали і методи дослідження: методи теоретичного аналізу психологічної літератури: аналіз, синтез, конкретизація, порівняння, узагальнення, систематизація; емпіричні методи: зовнішньогрупова референтометрія, методика діагностики самооцінки метакогнітивних знань та метакогнітивної активності М.М. Кашапова та Ю.В. Скворцової, методика діагностики метакогнітивної включеності в діяльність Г. Шро та Р. Деннісона; математико-статистичні методи обробки емпіричних даних: коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, багатомірний дисперсійний аналіз (MANOVA) (із використанням апостеріорного критерію Шеффе).

Учасники. Вибірку емпіричного дослідження склали 60 досліджуваних, з них 20 студентів різних спеціальностей Національного університету "Острозька академія" (14 жіночої та 6 чоловічої статі) були учасниками контрольної групи, завданням яких було визначення референтних та нереферентних осіб. Так, на основі результатів зовнішньогрупової референтометрії, 40 респондентів були залучені у якості референтних осіб (20 осіб, з них 15 жіночої та 5 чоловічої статі) та нереферентних осіб (20 осіб, з них 12 жіночої та 8 чоловічої статі). Вік респондентів у контрольній групі склав від 19 до 23 років (М_вік = 20,7; SD = 1,92). Вік досліджуваних у групі референтних осіб склав від 20 до 45 років (М_вік = 28,8; SD = 10,38). Вік досліджуваних у групі нереферентних осіб становив від 20 до 32 років (М_вік = 22,6; SD = 2,96).

Виклад основного матеріалу. Аналіз результатів зовнішньогрупової референтометрії показали, що з 20 досліджуваних основної групи вибірки шестеро осіб (30%) визначили батьків у якості референтів. Також, шестеро осіб (30%) зазначили, що значущою особою в їхньому житті є партнер. Найкращого друга обрано у якості референта п'ятьма респондентами (25%). Лише троє учасників (15%) обрали референтами брата / сестру.

Щодо визначення нереферентних осіб, результати показали наступне. З 20 досліджуваних, 11 осіб (55%) визначили, що нереферентними особами є одногрупники. А дев'ятеро респондентів (45%) назвали нереферентними людей з якими вони працюють, тобто колег.

Після проведення усіх методик для дослідження характеристик метапізнавальної сфери досліджуваних та проаналізувавши їх результати, ми можемо встановити наявність та силу взаємозв'язку між виокремленими характеристиками метапізнавальної сфери досліджуваних та їх референтних/нереферентних осіб. Для цього було використано коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (див. табл.1).

Із результатів поданих у таблиці 1 видно, що існує статистично достовірний середній прямопропорційний взаємозв'язок між показниками у досліджуваних контрольної групи та групи референтних осіб за шкалою метакогнітивного знання [г = 0,64; р < 0,05]. Такий результат свідчить про схожість у оцінках досліджуваних за цією характеристикою метакогнітивної сфери особистості. Отже, можемо констатувати, що рівень знань про пізнавальну діяльність та способи її регуляції у досліджуваних є подібним до рівня цих знань у їх референтів. Тоді як, між показниками досліджуваних контрольної групи та групи нереферентних осіб за шкалою метакогнітивного знання статистично значимого взаємозв'язку не було виявлено [г = -0,27; р=0,24].

Таблиця 1 Результати кореляційного аналізу для встановлення взаємозв'язку між характеристиками метакогнітивної сфери досліджуваних контрольної групи та груп референтних і нереферентних осіб

1. Дагаева Е.А. Методология изучения имиджа как социально-психологического феномена. Электронный журнал "Психологическая наука и образование". 2011. № 1. С. 1-11.

2. Крушельницкая О.Б. Особенности референтных отношений студентов как фактор учебно-профессиональной мотивации. Психологическая наука и образование psyedu. ru. 2012. Т. 2012. № 1. C. 1-7.

3. Пасічник І., Каламаж Р., Августюк М. Метакогнітивний моніторинг як регулятивний аспект метапіз- нання. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Психологія і педагогіка". 2014. Вип. 28. С. 3-17.

4. Перелыгина Е.Б. Восприятие и изменение имиджа как феномена интерсубъектного взаимодействия. Российский психологический журнал. 2005. Т. 2. № 2. С. 26-43.

5. Chiu M. M., Kuo S. W. From metacognition to social metacognition: Similarities, differences, and learning. Journal of Education Research. 2010. Vol. 3. № 4. P. 321-338.

6. Frith C. D. The role of metacognition in human social interactions. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 2012. Vol. 367. № 1599. P. 2213.

7. Irwin, L. Metacognition: A Concept Analysis. Archives of Psychiatric Nursing. 2017. 31(5). P. 454-456.

8. Kar N., Kar В. Social cognition and individual effectiveness in interpersonal scenarios: A conceptual review. Journal of Mental Health and Human Behaviour. 2017. Vol. 22. № 1. P. 27.

9. Vorauer J. D. Do You See What I See? Antecedents, Consequences, and Remedies for Biased Metacognition in Close Relationships. Social Metacognition. 2012. P. 263-282.

Размещено на Allbest.ru