Невербальні засоби комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru

Варіант 1

1. Визначення поняття «невербальна комунікація», основні засоби невербальної комунікації

2. Використання жестів у комунікативній взаємодії педагога і учня

3. Використання альтернативних засобів комунікації у роботі з дітьми з ООП

1. Невербальна (несловесна) комунікація

-- це система знаків, що використовуються у процесі спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою виявлення.

Тактильний контакт--поштовхи, поплескування, погладжування тощо.

2. Дистанція між співрозмовниками. Відстань між учасниками ділового спілкування свідчить про його формальність або неформальність, про ставлення партнерів один до одного, рівень зацікавленості в розмові.

3. Орієнтація, тобто просторове положення партнерів щодо один одного: обличчям, боком тощо. Орієнтація може змінюватися залежно від ситуації та свідчить про рівень суперництва або співпраці.

4. Зовнішній вигляд. Основна мета -- повідомити про себе. Через імідж партнери інформують інших про свій соціальний стан, вид діяльності, самооцінку і т.п.

5. Поза тіла. Поза вказує на певні міжособистісні стосунки, на соціальне становище партнера. Вона може змінюватися залежно від настрою та емоційного стану людини. Однак при інтерпретації необхідно враховувати культурний потенціал людини і загальноприйняті етикетні умовності, яких варто дотримуватися у певних конкретних ситуаціях.

6. Вираз обличчя (міміка) -- дає можливість для широкої інтерпретації, приховування або демонстрації емоцій, допомагає зрозуміти інформацію, передану за допомогою слів, сигналізує про ставлення до когось або до чогось.

7. Погляд -- дозволяє зчитувати найрізноманітніші сигнали: від виявлення інтересу до когось або чогось до демонстрації абсолютної зневаги. Вираз очей тісно пов'язаний з комунікацією.

8. Паравербольні й екстравербальні сигнали. Зміст висловлювання може змінюватися залежно від того, яка інтонація, ритм, тембр були використані для його передачі. Мовні відтінки впливають на зміст висловлювання, сигналізують про емоції, стан людини, її впевненість або сором'язливість.

9. Жести -- можуть бути не дуже виразні, наприклад, рухи голови або тіла, але використовуються паралельно з мовленням, що виділити в ньому певні елементи, а іноді й замінити.

Жести:

* відкритості--розкриття руки, розстібування піджака;

* підозрілості -- потирання чола, скронь, підборіддя, вуха, прагнення прикрити обличчя руками;

* захисту -- просте схрещування рук, стискання пальців у кулак, кисті схрещених рук обхоплюють пальці, плечі тощо;

* образи -- піднімаються плечі й опускається голова;

* небажання слухати -- опускає повіки, почухує вухо, поглядає на двері, знімає окуляри і демонстративно відкладає їх у бік;

* переваги -- закладання рук за голову.

Завжди краще виступати зі своїми природними жестами, ніж намагатися стримувати себе. Дехто використовує такі жести, що не використо¬вуються у повсякденному житті, це переважно жести руками або кистями рук. Ці жести переважно використовуються для заміни усних наго-лосів. Не треба розмахувати руками, будьте стримані в надмірних кроках та розмахуванні руками. Варто уникати ненатуральних жестів: театральних та хореографічних. Жести хвилювання відволікають увагу слухачів та псують усю промову.

2. Описові жести

можуть бути двох видів. Перший - учитель користується жестом як указкою, зосереджуючи зорові рецептори на означених об'єктах, що перебувають безпосередньо перед його очима. Другий - учитель розповідає про певний предмет чи явище, прагне за допомогою слова допомогти учневі «намалювати» у своїй уяві ту чи іншу картину дії, використовуючи при цьому для підкріплення певні жести. Наприклад, учитель розповідає учням про рух супутника навколо Землі: жестами руки можна доповнити словесну картину. Психологічні жести виражають почуття людини. Вони не завжди збігаються з тими словами, які виказує мовець. Точніше, психологічні жести збігаються не з текстом, а з підтекстом, із внутрішнім образом.

Жести названих груп не мають бути механічним доповненням до слів, а перебувати в органічній єдності з мисленням, внутрішніми психологічними образами. Надмірна кількість жестів також не завжди виправдана. Тим більше, коли вчитель часто повторює один і той же жест. Адже основну роль відіграє перший жест, який підкріплює думку. Він несе у собі основне смислове й вольове навантаження. Інші жести - це як коливання за інерцією. Вони згладжують силу першого жесту, а інколи й послаблюють його.

У пошуках доцільних жестів учитель має діяти в кількох напрямах: 1) особистісному: жести, які сприяють вираженню особливостей психічного стану власної особистості; 2) типовому: властиві тим літературним персонажам, про яких говорить учитель; 3) історичному: педагог прагне передати характерні особливості окремих історичних постатей; 4) національному: для представників різних національностей характерні певні жести, які відображають особливості їхнього менталітету, культури (наприклад: в українців рух голови згори вниз означає ствердження, а зліва направо - заперечення, у болгар - навпаки).

І хоча жести - це спосіб підкріплення мовленнєвої діяльності, вираження особливостей підтексту, які зумовлюються конкретними обставинами, все ж у педагогічній роботі можна говорити про певну їх алгоритмізацію.

Жести педагога мають бути органічними й стриманими, без різких широких вимахів і гострих кутів. Потрібно стримувати себе стосовно жестикуляції, пам'ятаючи, що жести - лише доповнення до вербальних засобів.

3. Альтернативні комунікації

невербальна комунікація жест

ми використовуємо і як основний спосіб спілкування з невербальними дітьми, і як допоміжний засіб для покращення мовленнєвих навичок. Але незалежно від форми взаємодії дотримуємося принципів: Альтернативні комунікації ми використовуємо і як основний спосіб спілкування з невербальними дітьми, і як допоміжний засіб для покращення мовленнєвих навичок. Але незалежно від форми взаємодії дотримуємося принципів: руху від реального до абстрактного -- ознайомлюйте дітей з можливостями альтернативних комунікацій за формулою «реальний об'єкт > фото > малюнок > символ»; якщо реальний об'єкт продемонструвати неможливо, починайте з фото; надмірності символів -- використовуйте поєднання різних систем альтернативної комунікації щоб стимулювати абстрактне мислення та вербальну діяльність. Наприклад, покажіть іграшку зайчика, потім малюнок та надруковане слово «заєць», потім закріпіть поняття за допомогою жесту «заєць»; постійної підтримки -- системи альтернативної комунікації не завжди сприймаються швидко і легко, вимагають постійного навчання дітей та батьків, тож підтримуйте їх в цій довгій і кропіткій роботі; функціонального використання -- використовуйте систему альтернативної комунікації за межами заняття в повсякденній діяльності.

Размещено на Allbest.ru