Саморегуляції базових емоцій підлітками з порушеннями розумового розвитку як основа формування емоційного інтелекту

Національної академії педагогічних наук України

N. Yarmachenko National academy of pedagogical sciences Ukraine

Аналізуючи здобуті результати, ми визначили середній рівень розуміння емоцій підлітками з порушеннями розумового розвитку (вимірювання відбувалося у хвилинах). Середнє значення тривалості розпізнавання емоцій підлітками з порушеннями розумового розвитку становить: радості - 3,2 хвилини; злості - 4,2 хвилини; відрази - 7,3 хвилини; страху - 6,1 хвилини; подиву - 5,5 хвилини; суму - 3,8 хвилини.

Радість - зображення емоції, яке підлітки обирали одним із перших, розпізнавали на 3-й хвилині, максимальний час для розпізнавання - 5 хвилин. Варто відзначити, що радість швидше розпізнавали учні молодших класів, а старших - навпаки витрачали на неї більше часу. Протилежне ми спостерігали із сумом: молодші учні ідентифікували це зображення довше, ніж старші. Ці дві емоції були першими, які обирали підлітки, безпомилково їх характеризували та могли мімічно їх відтворити. Більшу складність викликали інші чотири базові емоції. Емоцію злості було розпізнано порівняно швидко. Варто відзначити, що підлітки любили її повторювати, зображаючи мімічно. Як учні зазначали, вона - найлегша та найцікавіша для обличчя. Саме такі аспекти під час перших діагностик змусили звернути увагу в ході дослідження саморегуляції на агресивність у структурі особистості, прояви негативізму та їхній вплив на процес саморегуляції емоцій підлітка.

Найбільш складною для розпізнавання була емоція відрази. Досліджувані підлітки не змогли її ідентифікувати в мовленні (інколи учні просто мовчали, тому що не могли дібрати відповідного визначення, їм було складно вербалізувати зазначену емоцію). Наближеними були такі відповіді: «щось не подобається», «це коли ми «фу» кажемо», «гидко», але такі коментарі підлітки висловлювали лише після допоміжних питань і спроб повторити це зображення особисто. Ми припускаємо, що ці труднощі аналізу зазначеної емоції пов'язані з більш високим рівнем інтелектуалізації емоції та здатності до зіставлення, тому вона складна для підлітків із порушеннями розумового розвитку. За результатами було встановлено, що в майже 65% підлітків існують проблеми з розпізнаванням емоції відрази. Наприклад, підлітки з порушеннями розумового розвитку не можуть визначити таку емоцію в інших людей, назвати її, ідентифікувати з власною аналогічною емоцією.

На питання: «Які емоції ви відчували, а які ні?» (з тих, що були на плакаті), підлітки найчастіше зазначали, що регулярно відчувають злість, дуже рідко - страх і подив. Опитані віднесли здивування до негативних емоцій у своєму житті. Можна припустити, що підлітки рідко переживали несподівано приємні моменти, частіше зустрічаючись із несподіваними тривожними аспектами життєвого досвіду. Здивування також викликало проблеми під час аналізу (60% від загальної кількості не могли диференціювати означену емоцію), часто підлітки його плутали зі страхом. Зазначимо, що 50% (із загальної кількості опитаних) мали проблеми з розпізнаванням емоції страху.

Під час бесіди також обговорено ознаки, за якими можна розпізнавати емоції. Підлітки зазначали, що часто дивляться лише на очі партнера, коли намагаються зрозуміти його стан. Самі ж під час прояву емоцій, демонструють їх, переважно, жестами: якщо веселі чи люблять - посміхаються, обіймаються, якщо зляться чи відчувають відразу - намагаються відштовхнути людину, ударити, образити словами. Отже, в разі негативних емоцій до партнера підліткам властиво проявляти почуття більш динамічно, експресивно, ніж під час позитивних. Можна припустити, що емоції негативного спектра в підлітків з порушеннями розумового розвитку мають більш високий рівень імпульсивності, менший рівень усвідомленості. Відтак, під час подальшої психокорекційної роботи варто більше уваги приділяти рефлексії підлітка щодо негативних переживань, причин таких станів тощо.

Щоб визначити здатність до зіставлення емоцій у підлітків з порушеннями розумового розвитку, ми використали методику «Вивчення сприйняття підлітками графічного зображення емоцій» (модифікація Т. Титаренка). Методика містила графічні зображення обличчя людини, що передають 5 основних базових емоцій: радість, сум, страх, гнів, подив. У процесі діагностики підлітки мали розглянути всі графічні зображення облич, які представляють ту чи ту емоцію, підписати їх та відповісти на питання: «Що, на Вашу думку, відчуває людина на зображенні?» або «Які емоції виражає її обличчя?» Для тих із підлітків, які мали труднощі з підписанням зображень, відбувалася індивідуальна робота, під час якої озвучені результати записував психолог.

За результатами проведеної методики було виявлено, що найкраще підлітки з порушеннями розумового розвитку розпізнають емоцію радості. Розпізнали емоцію радості - 34%, суму - 26%, страху - 18%, здивування - 13%, гніву - лише 9% досліджуваних.

Емоції страху, відрази та здивування були складними для ідентифікації та розпізнавання. 40% досліджуваних зіставляли та визначали емоції через співвідношення «добре - погано». Як зазначено вище, найбільшу складність викликали графічні зображення страху та подиву. Підлітки залишали їх визначення на кінець діагностування, довго обдумували, могли загалом залишити без підпису, часто під зображенням страху писали «здивування», а під здивуванням «він злякався». Під зображеннями цих двох емоцій часто траплялися написи, пов'язані з діями - «співає», «кричить», а емоційні описи були майже відсутні, інколи використано загальні вислови - «йому погано», «йому боляче» тощо.

Радість точно визначили й охарактеризували відповідним словом 34% підлітків. Із них 39% назвали обличчя «веселим», 21% - «обличчя сміється», 4% вказали, що «обличчя зле». Крім цього, зафіксовано такі вербальні характеристики, як «добра людина», «слабак», імена знайомих; підлітки також складали вигадані розповіді про зображене обличчя тощо, а, наприклад, описуючи сум, окрім слова «сумний» (57%), зазначали такі варіанти, як «обличчя плаче» (11%), «погане обличчя» (7%), «самотній» (7%), рідше - «похмурий», імена знайомих, подекуди просто зазначено, що обличчя не подобається тощо. Страх розпізнавали та відповідно вербалізували 32% підлітків з порушеннями розумового розвитку. Цю емоцію співвідносили з такими вербальними характеристиками, як сум, здивування, образа, бажання спати, зацікавленість у чомусь, спів. Здивування точно назвали 47% підлітків. Серед варіантів опису зображення найчастіше траплялися такі: «добрий», «гарний», «наляканий», «злий», «щось розповідає», «спокійний». Гнів точно назвали 11%, з них 64% досліджуваних підлітки помилково співвіднесли зображення зі злістю, 4% - агресивністю, крім того, приблизно 4% не могли визначити та співвіднести зображення з емоцією.

Можна припустити, що недостатній рівень здатності до зіставлення емоції в підлітків з порушеннями розумового розвитку пов'язаний із відсутністю досвіду роботи з такими завданнями, низьким рівнем функціювання пізнавальної та інтелектуальної сфер, алексетимічними рисами особистості.

Відповідно до методики В. Матвєєва «Визначення здатності до диференціації емоційних станів», зіставлення та аналіз емоцій визначено через адекватність визначення емоції, тобто належність її до однієї із двох груп: позитивної чи негативної. Неправильне визначення емоції вчений трактував як «перекручування полюсності емоції». Установлено, що як позитивні емоції досліджувані підлітки визначили 10, як негативні - 7, не ідентифіковано - 4 емоції (повага, гнів, роздратованість, довіра). Адекватно позитивні емоції, які визначили підлітки з порушеннями розумового розвитку як позитивні, такі: радість, дружба, кохання, цікавість (інтерес). Адекватно негативні емоції, що були визначені як негативні: горе, ненависть, тривога, агресія, злість. Неадекватно визначені (перекручені) емоції розподілено на дві групи (за В. Матвєєвим): позитивні, які підлітки сприйняли як негативні, та негативні, сприйняті як позитивні. Відтак, неадекватно сприйняті позитивні емоції - це гордість і здивування. Серед негативних емоцій і почуттів - це нудьга, туга, страх, сум, гнів, сором. Варто відзначити, що три з них (нудьга, туга та сором) нейтральні й залежать від сприйняття людини, від її особистого життєвого досвіду та світогляду (табл. 2.).

Таблиця 2. Порівняльний аналіз диференціації емоцій підлітками з порушеннями розумового розвитку (у%)