Показники метакогнітивної активності та особливості мотивації студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показники метакогнітивної активності та особливості мотивації студентів

Зайцева Ольга Олександрівна,

аспірант кафедри практичної психології Української інженерно-педагогічної академії

Ключові слова: метакогнітивна активність, зовнішня мотивація, внутрішня мотивація, мета когнітивна включеність у діяльність, імпліцитні теорії здібностей.

INDICATORS OF METACOGNITIVE ACTIVITY AND SPECIAL FEATURES OF MOTIVATION OF STUDENTS

OlhaZaitseva,

Postgraduate Student of the Department ofPractical Psychology of Ukrainian Engineering Pedagogics Academy

This article substantiates the interconnection between metacognitive activity and special features of motivation of students. It is shown that students who seek to control their cognitive processes have a higher level of intrinsic motivation (learning activity is governed by their own choice and interest in learning). It was found that metacognitive functions of students can also be regulated by external motivation (the desire to receive a reward or the fear ofpunishment). It was found that although extrinsic motivation is traditionally considered as a less favourable factor (compared to intrinsic motivation), in terms of achieving success in various types of activities the obtained results allowed to suggest that the development of metacognitive activity is regulated even under condition of dominance of the extrinsic motivation.

Key words: metacognitive activity, extrinsic motivation, intrinsic motivation, metacognitive involvement in activities, implicit theories of abilities.

Постановка проблеми

Проблему мотивації дуже давно і плідно вивчають зарубіжні та вітчизняні науковці. Відповідно до теорії мотивації Д. Макклеланда на людину впливають три базові потреби: влада, успіх та причетність. Теорія мотивації Дж. Аткінсона заснована на положенні, що кожна людина має два мотиви: мотив успіху та мотив запобігання невдачі [9]. Існує теоретичний підхід, що пояснює механізми функціювання зовнішньої та внутрішньої мотивації, що належить Е. Десі і Р. Райану. Цей підхід вивчає вплив зовнішніх чинників на внутрішню і зовнішню мотивацію [3]. Питання, пов'язані з мотивацією поведінки, вивчав М. Вебер. Пов'язавши мотивацію з соціальною дією, він виділив чотири основних моменти:

- концепція ідеального типу;

- метод причинно-наслідкового (каузального) пояснення;

- принцип співчутливого розуміння мотивів поведінки;

- принцип віднесення до цінності [10].

Також популярною є теорія каузальної атрибуції Б. Вайнера, в якій він класифікує атрибуції за трьома параметрами: стабільність (нестабільність), локус контролю, контрольованість (не контрольованість). Серед зарубіжних науковців потрібно також відзначити праці А. Маслоу, Х. Мюррея, Х. Хекхаузена, Ф. Герцберга, С. Адамса, Б. Скіннера, В. Врума та ін.

Вітчизняні вчені також зробили внесок у вивчення мотивації. Теоретичною основою для створення моделей мотивації вважають роботи О. Леонтьєва, присвячені формуванню мотивів. Він виділяє два типи мотивації: первинна мотивація (потреби, потяг, інстинкт) і вторинна мотивація, яка проявляється у формі мотиву [6]. На думку В. Іваннікова, процес мотивації починається з актуалізації мотиву. Є. Ільїн виокремлює мотивацію як динамічний процес, що формується на підставі поведінки [4].

Дослідженню різних аспектів даного питання присвячені праці Л. Божович, Л. Виготського, А. Маркової, Л. Митиної, А. Реана, П. Якобсона та ін.

В. Бардиніна довела взаємозв'язок рівня суб'єктності особистості з академічною мотивацією [1]. Т. Ільїна виділяє три параметри навчальної мотивації:

- мотив отримання знань, інтерес до наукових проблем (пізнавальний мотив);

- мотив оволодіння професією, інтерес до професії (вузькопрофесійна спрямованість);

- мотив отримання диплома, престижність вищої освіти [4].

Останніми роками проблема мотивації стає все більш популярною і багато сучасних науковців її досліджують (Т. Гордєєва, В. Шевяхова, Т. Корнілова, С. Смирнов, В. Чирков, А. Колчигіна, Е. Шепелевата ін.). Утім, не всі значущі аспекти проблеми мотивації висвітлено на сьогодні. Наприклад, перевірки потребує гіпотеза про наявність взаємозв'язку між рівнем метакогнітивної активності та показниками мотивації студентів.

Метою дослідження було вивчення взаємозв'язку метакогнітивної активності з мотивацією студентів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідження провели на базі Української інженерно-педагогічної академії. У дослідженні взяли участь 120 студентів денної форми навчання першого та другого курсів віком від 17 до 23 років, з них 40 юнаків та 80 дівчат.

Діагностику особливостей мотивації студентів було здійснено за допомогою двох відповідних діагностичних методик.

Перша методика - опитувальник «Шкала внутрішньої та зовнішньої мотиваційної орієнтації» (Т. Амабіле, адаптація Т. Гордєєвої та Є. Осіна), спрямована на виявлення рівня зовнішньої та внутрішньої мотивації [2].

Друга методика - опитувальник «Академічна саморегуляція» (Р. Райан, Д. Коннелл, адаптація М. Яцюка), який визначає чотири рівні мотивації:

- зовнішнє регулювання - навчальна діяльність регулюється зовнішньою мотивацією, отриманням нагород чи уникненням покарань;

- інтроектоване регулювання - навчальна діяльність регулюється зовнішньою мотивацією, правилами та вимогами;

- ідентифіковане регулювання - навчальна діяльність регулюється внутрішньою мотивацією власним вибором;

- внутрішнє спонукання - навчальна діяльність регулюється внутрішньою мотивацією, за власним інтересом до навчання [8].

Діагностику метакогнітивної активності як процесу отримання та вибору інформації, контролю, трансформації та планування метапізнання [7], здійснено за допомогою двох відповідних діагностичних методик.

Перша методика - опитувальник «Шкала діагностики імпліцитних теорій здібностей» (К. Двек, в адаптації Т. Гордєєвої, 2013). Ця методика вимірює метакогнітивнуактивність за двома показниками:

- шкала академічного контролю - навчальна діяльність регулюється зовнішніми чинниками (викладачами, правилами ЗВО, батьками);

- шкала академічної самоефективності - навчальна діяльність регулюється внутрішніми чинниками (власним бажанням студента).

Друга методика - опитувальник «Метакогнітивна включеність у діяльність» (Г. Шроу та Р. Деннисон). Ця методика діагностує рівень розвитку метакогнітивних функцій людини і регуляції її діяльності.

У процесі статистичної обробки отриманих результатів здійснено кореляційний аналіз показників метакогнітивної активності та оцінок мотивації.

На першому етапі дослідження проведено кореляційний аналіз оцінок досліджуваних за методикою «Метакогнітивна включеність у діяльність» та показниками рівнів мотивації (за методикою «Академічна саморегуляція»), дані наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Взаємозв'язок мета когнітивної включеності в діяльність з показниками рівнів мотивації (за методикою «Академічна саморегуляція»)