Проблеми виникнення тривожності молодшого школяра в сучасній школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми виникнення тривожності молодшого школяра в сучасній школі

Ірина Поспелова

Південноукраїнський національний педагогічний університет

вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна, 65023

Оксана Рамзіна

Південноукраїнський національний педагогічний університет

Анотація

У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей взаємозв'язку ставлення до вчителя й емоційного благополуччя молодшого школяра в сучасних умовах пандемії. Установлено відсутність сучасних робіт наукового характеру, що відображають вплив на емоційне тло педагогів і учнів їх находження в реаліях пандемії. Виявлена обмежена кількість праць, що саме аналізують ті фактори, які доводять, що ставлення до вчителя дитини визначає його емоційне благополуччя, зокрема рівень тривожності. вчитель емоційний благополуччя

В емпіричній частині дослідницької роботи використовувалися методи методика "Школа" І.В. Крук, методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса, методика "Експертна оцінка адаптованості дитини до школи" В.І. Чиркова, О.Л. Соколової, О.В. Сорокіної (схеми 1 та 2). Вибірку дослідження становили діти четвертих класів (94 особи), учителі (9 осіб), члени сім'ї (94 особи).

За результатами кореляційного аналізу встановлено прямий зв'язок ставлення до вчителя й емоційного благополуччя учнів, що формують навколо себе комплекс ознак, які свідчать про навчальну активність, успішність засвоєння знань, поведінку на уроці, успішності та легкість виконання шкільних завдань, страх ситуації перевірки знань, гарній настрій, спокій і ненапруженість, товариськість, контактність у спілкуванні з однокласниками, загальна адаптованість до школи.

Виявлено, що більшість дітей, а саме від 50% до 75%, має підвищений ступінь тривожності. Особливо високі показники виявили страх самовираження, висловлювання власних думок, розкриття власної особистості.

Загалом молодші школярі, незважаючи на яскраво виражену тривожність за одним або декількома чинниками, досить комфортно почуваються в школі, спілкуються з однокласниками, учителями та батьками, проявляють активність на уроці, мають спокійний емоційний стан. При цьому рівень тривожності підвищується, коли є необхідність висловити власну думку, виразити яскраво свою індивідуальність. Установлено прямий зв'язок між ставленням до вчителя та успішністю в навчальному процесі, умінням установлювати дружні стосунки з однокласниками, поведінкою на уроці, переживаннями щодо перевірки знань, емоційним станом дитини, адаптованості до школи.

Запропоновано програму для вчителів, що спрямована на практиці знизити ті прояви в їхній поведінці, що викликають підвищення тривоги в дітей і знижують їхню психологічну ресурсність. Отримані дані є підставою для продовження дослідження.

Ключові слова: емоційне благополуччя, ставлення до вчителя, молодший школяр, тривожність.

PROBLEMS OF ANXIETY OF THE PRIMARY SCHOOLCHILD IN THE MODERN SCHOOL

Iryna Pospelova South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, 26, Staroportofrankivska Str., Odesa, Ukraine, 65020

Oksana Ramzina South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, 26, Staroportofrankivska Str., Odesa, Ukraine, 65020 e

The article presents the results of a theoretical and empirical study of the relationship between the attitude to the teacher and the emotional well-being of primary school pupils during the pandemic. It was found out that there are no modern scienti?c works that reflect the impact on the emotional background of teachers and pupils of their presence in the realities of the pandemic. A limited number of works have been identi?ed that analyze the factors that prove that the child's attitude to the teacher determines his emotional well-being, in particular the level of anxiety.

In the empirical part of the research work used the method of "School" I. Kruk, the method of diagnosing the level of school anxiety by Phillips, the method of "Expert assessment of the child's adaptation to school" V. Chirkova, O. Sokolova, O. Sorokina (schemes 1 and 2). The sample is consisted of fourth-graders (94 people), teachers (9 people), and family members (94 people).

According to the results of correlation analysis established a direct relationship between teacher attitude and emotional well-being of pupils, forming a set of signs that indicate learning activity, success in learning, behavior in class, success and ease of schoolwork, fear of the test, good mood, calm and relaxed, sociable, contact in communication with classmates, general adaptation to school.

It was found that most children, namely from 50% to 75%, have an increased degree of anxiety. Particularly high rates showed fear of self-expression, expression of one's own opinions, disclosure of one's own personality.

In general, pupils of a primary school, despite the pronounced anxiety about one or more factors, feel quite comfortable at school, communicate with classmates, teachers and parents, are active in class, have a calm emotional state. At the same time, the level of anxiety rises when there is a need to express one's own opinion, to express one's individuality clearly. There is a direct link between the attitude to the teacher and success in the learning process, the ability to establish friendly relations with classmates, behavior in class, feelings about testing knowledge, emotional state of the child, and adaptation to school.

A program for teachers is proposed, which is aimed at reducing in practice the manifestations of their behavior that cause anxiety in children and reduce their psychological resources. The obtained data are the basis for further research.

Key words: emotional well-being, attitude to the teacher, pupil of a primary school, anxiety.

Актуальність дослідження. Сучасна школа нині зазнає постійних змін. Зміни форми навчання, освітньої програми, санітарних вимог несуть стресовий характер, педагоги й учні відчувають стан невизначеності та нестабільності. Ці характеристики істотно впливають на психоемоційний стан всіх учасників навчального процесу.

Розвиток психоемоційної сфери людини починається з дитинства. Ця категорія постійна й зацікавленість нею виникла дуже давно в багатьох учених (Л.С. Виготський [2], Л.І. Божович [1], П.К. Анохін, О.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін, В. Вундт, К.Е. Ізард [4] та ін.). Особливим у розвитку психічної та емоційної сфер є період 6-8 років. Це відбувається у зв'язку зі вступом дитини до школи, зміною її статусу й основного виду діяльності, появою нового значущого дорослого - вчителя [1; 6]. Багато вчених, хто займається дослідженням емоційної сфери дитини, підкреслює, що остається гострим питання зростання кількості тривожних дітей з початком їхнього навчання в школі [5]. Останнє призводить до того, що тривожність є якістю особистості школяра, у свою чергу, формує стиль його поведінки.

Сучасний стан досліджуваної проблеми. Розглядаючи велику безліч робіт з вивчення емоційного благополуччя вітчизняних і зарубіжних учених, можна говорити про актуальність і цікавість до цього феномена для сучасної науки. Одним із перших вітчизняних психологів Л.С. Виготський до концепції розвитку намагався включити чинник емоційності. Поняття "соціальна ситуація розвитку" вчений пов'язував із феноменом ключових переживань, який, у свою чергу, має бути віднесений до галузі емоційних явищ. Під переживанням розумілося "внутрішнє ставлення дитини як людини до того чи іншого моменту дійсності" [3, с. 994]. За ключовим переживанням стоїть і реальність, яка визначає роль середовища у розвитку дитини, а саме "середовище визначає розвиток дитини через переживання середовища, ... ставлення дитини до середовища та середовища до дитини дається через переживання та діяльність самої дитини; сили середовища набувають напрямного значення завдяки переживанню дитини" [3, с. 995].

Організація та методи дослідження. У роботі на першому етапі дослідження ми використовували теоретичний метод, який включає теоретичне осмислення проблеми шляхом аналізу, систематизації, індукції того, що накопичили й виділення для нас актуального матеріалу. Ми знайшли цілу низку робіт, у яких констатується наявність високого ступеня зв'язку між компонентами ставлення до вчителя і ставлення до школи. У результаті узагальнення ми виходимо з такого визначення емоційного благополуччя: емоційне благополуччя - це такий стан дитини, що не містить ознак тривожних синдромів, щодо включення дитини в життя школи, її соціальних контактів, емоцій, переживання ситуації самовираження, самооцінки та психофізіологічних ознак щодо стресу [7; 8]. Ставлення до вчителя ми визначаємо як феномен, що включає емоційно-оцінний, змістовий, поведінковий компоненти [7; 8].

Мета емпіричного дослідження - виявити й описати особливості взаємозв'язку між показниками ставленням до вчителя та емоційним благополуччям молодшого школяра. Для цього знайдено такі методики, що діагностують компоненти емоційного ставлення школяра до вчителя через прояви - не прояви тривожності. Обрано методику Філіпса, анкету "Школа" І.В. Крук та експертні оцінки адаптованості дитини до школи батьками й учителями, бо з їх допомогою визначається рівень тривожності дитини в усіх сферах життя. Новизна в роботі окреслена метою пошуку цілісного бачення, як розвивається емоційна сфера життя дитини на тлі її відносин до вчителя в сучасній школі.

У процесі їх інтерпретації враховувалося, що деякі з показників свідчать про ставлення респондента до вчителя, решта - про його емоційне благополуччя (неблагополуччя). Так, за тестом Філіпса, на неблагополуччя молодших школярів указують показники загальної тривожності в школі, переживання соціального стресу, низької фізіологічної опірності стресу, а про ставлення до вчителя - фрустрації потреби в досягненні успіху, страхів самовираження, ситуації перевірки знань, невідповідності очікуванням оточуючих, а також проблем і страхів у взаєминах з учителями.

Вивчаючи показники, отримані з допомогою діагностики тривожності Філіпса, ми виявили рівень високої тривожності (див. таблицю 1). Усі середні значення (Х) показують високий рівень тривожності в усіх сферах життя дитини - 50%-75%. Медіани (Ме) та моди розподілу (Мо) перевищують середні значення. Щодо варіативності всі показники тривожності розташовано в досить широкому діапазоні, у більшості з них стандартні відхилення й коефіцієнти варіації наближаються до параметрів нормального розподілу.

Це показники загальної тривожності в школі, переживання соціального стресу, страху не відповідати очікуванням оточуючих, низької опірності стресу, проблем і страхів у взаєминах з учителями та загального рівня тривожності. Наведемо основні первинні статистичні дані (див. таблицю 1).

Первинні статистики показників, які характеризують шкільну тривожність молодших школярів