Академічна саморегуляція й особливості взаємозв’язку мотиваційної та регулятивної сфери студентів
Аналіз дослідження академічної саморегуляції. Студенти з різними способом мислення вимагають різного підходу до навчання. Виявлено різницю між мотиваційно-регулятивною сферою студентів-психологів і студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.07.2022 |
| Размер файла | 26,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
АКАДЕМІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ Й ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МОТИВАЦІЙНОЇ ТА РЕГУЛЯТИВНОЇ СФЕРИ СТУДЕНТІВ
Анна Колчигіна
Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, Україна
Ольга Зайцева
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, м. Харків, Україна
У статті проаналізовано дослідження академічної саморегуляції, яка має особливе значення, адже сприяє максимальній самореалізації студентів у навчальній діяльності. Сучасна система освіти повинна передбачати, що студенти з різними способом мислення вимагають різного підходу до навчання. Зазначено мету дослідження, а саме визначення особливості мотиваційно-регулятивної сфери студентів-психологів і студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, виявлення взаємозв'язку мотиваційної та регулятивної сфер у досліджуваних групах студентів.
Проводиться теоретико-методологічний аналіз наукових досліджень щодо проблеми вивчення саморегуляції. Саморегуляція сприяє тому, що студент починає самостійно ставити перед собою цілі й обирати засоби їх реалізації, аналізувати умови навчання, корегувати час, потрібний на виконання завдань і відпочинок. Високий рівень усвідомленої саморегуляції супроводжується високою самоповагою, впевненістю у своїх життєвих перспективах, високою потребою у пізнанні та прагненні до самоактуалізації.
У дослідженні виявлено різницю між мотиваційно-регулятивною сферою студентів-психологів і студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Підтверджено наявність взаємозв'язку мотиваційної та регулятивної сфер у досліджуваних групах студентів. Студенти-психологи більш спрямовані на діяльність за власним інтересом, а у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей діяльність регулюється нагородами та покараннями. Студенти інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі діяльності частіше орієнтуються на зовнішню мотиваційну спрямованість, ніж студенти-психологи. Студенти інженерно-педагогічних спеціальностей розвиненіше й адекватніше оцінюють себе і результати своєї діяльності та поведінки за умови стійкості процесів постановки навчальних і життєвих цілей, ніж студенти-психологи. З'ясовано, що для студентів різних спеціальностей необхідно використовувати індивідуальний підхід до мотивування, що надалі впливатиме на їхню навчальну діяльність.
Ключові слова: мотиваційно-регулятивна сфера, академічна саморегуляція, стилі саморегуляції, внутрішня мотиваційна орієнтація, зовнішня мотиваційна орієнтація.
У сучасному світі навчальна діяльність розглядається як засіб досягнення учнем вершини свого особистісного зростання, а надалі - і професійного розвитку. Мотивація є чи не найважнішим чинником, що забезпечує студенту тягу до знань і навчання. Не мотивований студент не має зацікавленості до отримання знань і навчального процесу взагалі. Значним аспектом вивчення мотивації є її взаємозв'язок! з таким важливим для науки явищем, як академічна саморегуляція. Дослідження академічної саморегуляції має особливе значення, бо вона сприяє максимальній самореалізації студентів у навчальній діяльності. Існують закономірності в мотиваційних і регулятивних компонентах психологічної системи навчальної діяльності у студентів.
Сучасна система освіти повинна передбачати, що студенти з різним способом мислення вимагають різного підходу до навчання. Цей факт робить актуальним емпіричне дослідження різниці мотиваційно-регулятивної сфери студентів-психологів і студентів інженерно-педагогічних спеціальностей для створення у майбутньому більш ефективних програм для навчання студентів.
Мета статті - визначити особливості мотиваційно-регулятивної сфери студентів-психологів і студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, виявити взаємозв'язок мотиваційної та регулятивної сфер у досліджуваних групах студентів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема вивчення саморегуляції особистості дуже давно цікавить зарубіжних і вітчизняних науковців.
У дослідженнях зарубіжних науковців (Ж. Піаже, Р Лазарус, Дж Келлі, К. Роджерс, А. Маслоу, Ф. Беррон та ін.) було показано велику значущість саморегуляції як фактору психічного та фізіологічного благополуччя особистості у всіх сферах її діяльності. А. Бандура виділяв три компоненти саморегуляції:
- самоспостереження;
- процес винесення суджень;
- активну реакцію на себе.
І. Сєченов та І. Павлов довели, що організм людини - це система, яка за допомогою саморегуляції може зберігати свою цілісність.
Аналіз психологічної літератури засвідчує, що саморегуляція - це один із вагомих чинників успішності навчання у закладі вищої освіти. Саморегуляція сприяє тому, що студент починає самостійно ставити перед собою цілі й обирати засоби їх реалізації, аналізувати умови навчання, корегувати час, потрібний на виконання завдань і відпочинок. Високий рівень усвідомленої саморегуляції, за даними В. Моросанової, супроводжується високою самоповагою, впевненістю у своїх життєвих перспективах, високою потребою у пізнанні та прагненні до самоактуалізації [1].
Проаналізувавши літературу можна відзначити, що розробкою проблеми саморегуляції поведінки особистості займалося багато вчених. О.А. Конопкін, Г.С. Нікіфоров, А.К. Осніцький, І.А. Трофімова вивчали окремі прояви саморегуляції у різних видах діяльності. Проблему саморегуляції в дослідженнях рефлексії досліджували І.Д. Бех, В.В. Давидов, А.З. Зак, Б.В. Зейгарник, К.Н. Поливанова. Феномен «саморегуляція» став предметом уваги таких учених, як Л.С. Виготський, А.І. Висоцький, В.А. Іванніков, В.К. Калін, В.К. Котирло, К. Левін, С.Л. Рубінштейн, В.І. Селіванов, М.В. Савчин, В.О. Татенко, В.А. Ядов, П.М. Якобсон.
Вивчення проблем мотивації здійснювалося паралельно великою кількістю вчених. Існує теоретичний підхід, що роз'яснює механізми функціонування зовнішньої та внутрішньої мотивації, що належить Е.Л. Десі і Р.М. Райану. Цей підхід є частиною теорії самодетермінації, що вивчає вплив зовнішніх чинників на внутрішню і зовнішню мотивацію. Мотивація та мотиви завжди внутрішньо зумовлені, але можуть залежати і від зовнішніх факторів, спонукати зовнішніми стимулами (наприклад, винагорода). Не менш популярною є теорія каузальної атрибуції Бернарда Вайнера, у якій акцент робиться на досягнення. У своїй теорії Вайнер класифікує атрибуції за трьома параметрами, такими як: стабільність (нестабільність), локус контролю, контрольованість (неконтрольованість). Ще одним дослідником, котрий працює над питанням мотивації, є Керол Двек. Її теорія імпліцитних теорій інтелекту стала чимось новим у цій сфері. Двек виділила два типи імпліцитних теорій інтелекту. Ще мотивацію вивчали Р. Стернберг, А. Бандура, Дж. Аткінсон, М. Селігман, И.А. Васильев, Т.О. Гордєєва, С.С. Занюк, М.Ш. Магомед-Емінов, Д. Макклелланд, Г Мюррей, X. Хекхаузен, А.В. Колчигіна, О.О. Зайцева та ін. Є також праці, присвячені взаємозв'язку мотиваційної та регулятивної сфери. Зокрема, у своїй статті «Мотиваційні особливості академічної саморегуляції студентів» К.І. Фоменко і О.І. Кузнецов розглядаючи взаємозв'язок цих понять виділяють, що «внутрішня спрямованість саморегуляції навчальної мотивації тяжіє до принциповості як типу відповідальності, а зовнішня - до нормативності» [3].
Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження проводилося на базі Української інженерно-педагогічної академії. У ньому брали участь 110 студентів денної форми навчання першого та другого курсів віком від 17 до 23 років, із них 57 студентів-психологів (52%) і 53 студенти інженерно-педагогічних спеціальностей (48%).
Діагностику мотивації студентів було здійснено за допомогою двох відповідних діагностичних методик:
По-перше, опитувальника «Академічна саморегуляція» (Р. Райан, Д. Коннелл, адаптація М. Яцюка), який визначає чотири рівні мотивації:
- зовнішнє регулювання - діяльність регулюється нагородами та покаранням;
- інтроектоване регулювання - поведінка регулюється правилами та вимогами;
- ідентифіковане регулювання - поведінка регулюється за власним вибором;
- внутрішнє спонукання - власний інтерес до діяльності [8].
По-друге, опитувальника «Шкала внутрішньої та зовнішньої мотиваційної орієнтації» (Т. Амабіле, адаптація Т Гордєєвої та Є. Осіна), спрямована на виявлення рівня зовнішньої та внутрішньої мотивації [2].
Діагностика стилів саморегуляції здійснювалася за допомогою опитувальника «Стиль саморегуляції студентів» (В. Моросанова, Р. Сагієв, 1994), ця методика надає можливість вивчити особливості розвитку індивідуальної саморегуляції та основні її компоненти (стилі):
- планування - самостійність у плануванні навчальних цілей, гнучкість зміни цілей відповідно до змін обставин;
- моделювання - конкретизування навчальної мети згідно з умовами навчання, вибір програми навчальних дій або тактики поведінки з викладачем;
- програмування - розвиненість навичок визначення і побудови програми виконання навчальних дій, вміння виділити з них головне;
- оцінка результатів - розвиненість і адекватність оцінки себе і результатів своєї діяльності і поведінки;
- самостійність - індивідуальні можливості самостійно висувати навчальні цілі та програми навчальних дій;
- гнучкість - індивідуальні можливості врахування значущих умов навчальної діяльності, визначення тактики поведінки;
- надійність - стійкість процесів постановки навчальних і життєвих цілей [6, с. 121].
У роботі були використані методи математичної статистики: t-критерій Стьюдента, критерій кутового перетворення (ф) Фішера, коефіцієнт лінійної кореляції (r) Пірсона. Математична обробка даних здійснювалася за допомогою пакета математико-статистичної програми Statistica 7.0.
За даними опитувальника «Академічна саморегуляція» (Р.М. Райана, Д.Р. Коннелл в адаптації М.В. Яцюк) і методом кутового перетворення Фішера (ф) визначено, що стосовно всіх рівнів прояву за показниками «інтроектоване регулювання» й «ідентифіковане регулювання» не виявлено достовірних відмінностей у досліджуваних групах. В обох групах показник «інтроектоване регулювання» (поведінка регулюється правилами та вимогами) частіше проявляється на середньому рівні, а «ідентифіковане регулювання» (поведінка регулюється за власним вибором) - на високому рівні, тобто превалюють власні ініціативи як спрямованість у діяльності студентів-психологів і студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.
За показниками «зовнішнє регулювання» та «власне спонукання» виявлені достовірні відмінності в досліджуваних групах. Так, у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей вірогідно частіше проявляється високий рівень за показником «зовнішнє регулювання», ніж у студентів-психологів (50,9% та 35,1% при р<0,05). І навпаки, у сту- дентів-психологів вірогідно частіше проявляється середній рівень за показником «зовнішнє регулювання», ніж у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (64,9 та 47,2 при р<0,05).
У студентів-психологів вірогідно частіше проявляється високий рівень за показником «власне спонукання», ніж у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (50,9 та 18,9 при р<0,01). У студентів інженерно-педагогічних спеціальностей вірогідно частіше проявляється середній рівень за показником «власне спонукання», ніж у студентів-психо- логів (79,2% та 47,4% при р<0,01). Тобто студенти-психологи більш спрямовані на діяльність за власним інтересом, а у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей діяльність регулюється нагородами та покараннями.
За даними опитувальника мотиваційної орієнтації Т Амабіле в адаптації Т.О. Гордєєвої та Е.Н. Осіна та методом кутового перетворення Фішера (ф) визначено, що стосовно всіх рівнів прояву за показником «внутрішня мотиваційна орієнтація» не виявлено достовірних відмінностей. У студентів досліджуваних груп частіше проявляється високий рівень внутрішньої мотиваційної орієнтації, тобто в процесі діяльності студенти спрямовані на нові, цікаві та важкі завдання, орієнтуючись на свій внутрішній потенціал, ніж на зовнішні нагороди та громадські визнання. За показником «зовнішня мотиваційна орієнтація» у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей вірогідно частіше проявляється високий рівень, ніж у студентів-психологів (39,6% та 15,8% при р<0,01).
І навпаки, у студентів-психологів за показником «зовнішня мотиваційна орієнтація» у вірогідно частіше проявляється середній рівень, ніж у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (82,5% і 60,4% при р<0,01). Тобто студенти інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі діяльності частіше орієнтуються на зовнішню мотиваційну спрямованість, ніж студенти-психологи, що було підтверджено нами вище.
Виходячи з результатів дослідження стилів саморегуляції за допомогою опитувальника «Стиль саморегуляції студентів» (В. Моросанова, Р. Сагієв), наведених у таблиці 1, ми бачимо, що за показниками таких шкал, як «планування», «моделювання», «програмування», «самостійність», «гнучкість» методом t-критерію Стьюдента не виявлені достовірні відмінності у студентів відокремлених нами двох груп. За показниками таких шкал, як «оцінка результатів» і «надійність» виявлені достовірні відмінності. Так, у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей більш виражена шкала «оцінка результатів» (8,9±2,3 та 7,8±3,1 при р<0,05) і «надійність» (6,2±2,5 та 4,7±2,6 при р<0,01), ніж у студентів-психологів.
Таблиця 1
Показники стилю саморегуляції студентів досліджуваних груп
|
Шкали |
Групи студентів |
t |
||
|
1 |
2 |
|||
|
Планування |
7,4±2,5 |
7,5±1,8 |
-0,3 |
|
|
Моделювання |
6,6±2,9 |
6,7±2,7 |
-0,09 |
|
|
Програмування |
6,2±2,4 |
6,3±2,0 |
-0,04 |
|
|
Оцінка результатів |
7,8±3,1 |
8,9±2,3 |
-2,1* |
|
|
Самостійність |
8,2±3,5 |
8,2±2,4 |
-0,02 |
|
|
Гнучкість |
7,0±2,2 |
6,6±1,9 |
0,9 |
|
|
Надійність |
4,7±2,6 |
6,2±2,5 |
-3 2** |
Примітка: 1 - група студентів-психологів; 2 - група студентів інженерно-педагогічних спеціальностей; * р<0,05; ** р<0,01.
Тобто студенти інженерно-педагогічних спеціальностей розвиненіше й адекватніше оцінюють себе і результати своєї діяльності та поведінки при стійкості процесів постановки навчальних і життєвих цілей, ніж студенти-психологи.
Для більш детального вивчення взаємозв'язків мотиваційної та регулятивної сфер, ми провели кореляційний аналіз із виділеними групами. Результати дослідження взаємозв'язку стилю саморегуляції та рівнів мотивації у групі студентів-психологів представлені у таблиці 2.
Таблиця 2
Показники взаємозв'язку стилю саморегуляції та рівнів мотивації студентів-психологів (N=57)
|
Стиль саморегуляції |
Академічна саморегуляція (рівні мотивації) |
||||
|
Зовнішнє регулювання |
Інтроектоване регулювання |
Ідентифіковане регулювання |
Власне спонукання |
||
|
Планування |
-0,02 |
0,15 |
0,17 |
0,13 |
|
|
Моделювання |
-0,10 |
-0,09 |
0,07 |
0,16 |
|
|
Програмування |
0,07 |
0,12 |
0,31* |
0,31* |
|
|
Оцінка результатів |
-0,17 |
-0,21 |
0,08 |
0,18 |
|
|
Самостійність |
-0,33* |
-0,26 |
0,10 |
0,18 |
|
|
Гнучкість |
-0,01 |
-0,04 |
0,12 |
0,17 |
|
|
Надійність |
-0,23 |
-0,15 |
0,21 |
0,22 |
Примітка: * р<0,05
Як видно з таблиці 2 такий рівень мотивації у групі студентів-психологів, як «зовнішнє регулювання», негативно корелює зі стилем саморегуляції «самостійність» (r=-0,33; р<0,05). Можемо зробити припущення, що при зростанні зовнішнього регулювання, тобто наявності діяльності, що регулюється нагородами та покаранням, у студен- тів-психологів зменшуються індивідуальні можливості самостійно висувати навчальні цілі і програми навчальних дій. Такі рівні мотивації у групі студентів-психологів, як «ідентифіковане регулювання» (r=0,31; р<0,05) і «власне спонукання» (r=0,31; р<0,05), позитивно корелюють зі стилем саморегуляції «програмування».
Тобто можемо зробити припущення, що у разі зростання поведінки, що регулюється за власним вибором, і власного інтересу до діяльності у студентів-психологів розвиваються навички визначення і побудови програми виконання навчальних дій, вміння виділити з них головне.
Результати дослідження взаємозв'язку стилю саморегуляції та рівнів мотивації у групі студентів інженерно-педагогічних спеціальностей представлені у таблиці 3.
Таблиця 3
Показники взаємозв'язку стилю саморегуляції та рівнів мотивації студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (N=53)
|
Стиль саморегуляції |
Академічна саморегуляція (рівні мотивації) |
||||
|
Зовнішнє |
Інтроектоване |
Ідентифіковане |
Власне |
||
|
регулювання |
регулювання |
регулювання |
спонукання |
||
|
Планування |
0,06 |
0,12 |
0,06 |
0,10 |
|
|
Моделювання |
-0,32* |
-0,32* |
-0,17 |
-0,25 |
|
|
Програмування |
0,08 |
0,13 |
0,23 |
0,14 |
|
|
Оцінка результатів |
-0,31* |
* ОО o' і |
-0,11 |
-0,15 |
|
|
Самостійність |
-0,33* |
-0,31* |
-0,10 |
-0,25 |
|
|
Гнучкість |
-0,18 |
-0,24 |
-0,08 |
-0,11 |
|
|
Надійність |
0,12 |
0,02 |
0,06 |
0,01 |
Примітка: * р<0,05
Як видно з таблиці 3, такий рівень мотивації у групі студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, як «зовнішнє регулювання», негативно корелює зі такими стилями саморегуляції, як «моделювання» (і=-0,32; р<0,05), «оцінка результатів» (г=-0,31; р<0,05), «самостійність» (і=-0,33; р<0,05). Такий рівень мотивації в групі студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, як «інтроектоване регулювання», негативно корелює з такими стилями саморегуляції, як «моделювання» (і=-0,32; р<0,05), «оцінка результатів» (і=-0,38; р<0,05), «самостійність» (і=-0,31; р<0,05).
Можемо зробити припущення, що у разі зростання зовнішнього регулювання, правил і вимог, тобто наявності діяльності, що регулюється нагородами та покаранням, в студентів інженерно-педагогічних спеціальностей зменшуються конкретизування навчальної мети згідно з умовами навчання, вибір програми навчальних дій або тактики поведінки з викладачем і розвиненість і адекватність оцінки себе і результатів своєї діяльності і поведінки, також зменшуються індивідуальні можливості самостійно висувати навчальні цілі і програми навчальних дій.
У дослідженні виявлено різницю між мотиваційно-регулятивною сферою студентів-психологів і студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Підтверджено наявність взаємозв'язку мотиваційної та регулятивної сфер у досліджуваних групах студентів.
Висновки. Аналіз отриманих даних дозволяє дійти таких висновків:
- студенти-психологи більш спрямовані на діяльність за власним інтересом, а у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей діяльність регулюється нагородами та покараннями;
- студенти інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі діяльності частіше орієнтуються на зовнішню мотиваційну спрямованість, ніж студенти-психологи;
- студенти інженерно-педагогічних спеціальностей розвиненіше й адекватніше оцінюють себе і результати своєї діяльності та поведінки за стійкості процесів постановки навчальних і життєвих цілей, ніж студенти-психологи;
- у разі зростання зовнішнього регулювання, тобто наявності діяльності, що регулюється нагородами та покаранням, у студентів-психологів зменшуються індивідуальні можливості самостійно висувати навчальні цілі та програми навчальних дій;
- у разі зростання поведінки, що регулюється за власним вибором, і власного інтересу до діяльності, у студентів-психологів розвиваються навички визначення і побудови програми виконання навчальних дій, вміння виділити з них головне;
- у разі зростання зовнішнього регулювання, правил і вимог, тобто наявності діяльності, що регулюється нагородами та покаранням, у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей зменшуються конкретизування навчальної мети згідно з умовами навчання, вибір програми навчальних дій або тактики поведінки з викладачем і розвиненість і адекватність оцінки себе і результатів своєї діяльності і поведінки, також зменшуються індивідуальні можливості самостійно висувати навчальні цілі та програми навчальних дій.
Таким чином, в результаті дослідження можемо зробити висновок, що для студентів різних спеціальностей необхідно використовувати індивідуальний підхід до мотивування, що надалі впливає на навчальну діяльність насамперед, а вже у майбутньому на професійну складову частину майбутнього спеціаліста.
академічна саморегуляція студент мотиваційна регулятивна сфера
Список використаної літератури:
1. Гордеева Т.О., Осин Е.Н. Позитивное мышление как фактор учебных достижений. Вопросы психологии. 2010. № 1. С. 24--33.
2. Зайцева О.О. Особливості академічної мотивації у студентів з різним рівнем метакогнітивної включеності в діяльність. Психологія і особистість. 2018. № 1 (13). С. 75-84.
3. Фоменко К.І., Кузнецов О.І. Мотиваційні особливості академічної саморегуляції студентів. Проблеми сучасної психології. № 25. 2014. С. 582-596.
4. Кузнєцов М.А., Колчигіна А.В. Подолання хвилювання на іспиті: Копінг-поведінка студентів під час перевірки знань. Харків : Видавництво «Діса Плюс», 2017. 206 с.
5. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции: феномен, структура и функции в произвольной активности человека. Москва : Наука, 2001. 192 с.
6. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность. Санкт-Петербург : Питер; Москва : Смысл, 2003. 860 с.
7. Яцюк М.В. Адаптація опитувальника академічної саморегуляції Р.М. Райана і Д.Р. Коннелла (Casual dimensionscale IISQR-A). Практична психологія та соціальна робота. № 4. 2008. С. 45-47.
ACADEMIC SELF-REGULATION AND FEATURES OF THE RELATIONSHIP BETWEEN STUDENTS `MOTIVATIONAL AND REGULATORY SPHERE
Anna Kolchyhina
Ukrainian Engineering Pedagogics Academy,
16 Universitetskaya st., Kharkov, Ukraine, 61003
Olha Zaitseva
Municipal establishment «Kharkiv humanitarian-pedagogical academy»
Of the Kharkiv regional council, l. Rustaveli, 7, Kharkov, Ukraine, 61001
The article analyzes the study of academic self-regulation, which is of particular importance because it contributes to the maximum self-realization of students in educational activities. It is emphasized that the modern education system should provide that students with different ways of thinking require a different approach to learning. The purpose of the study is indicated, namely - to determine the features of the motivational-regulatory sphere of students-psychologists and students of engineering and pedagogical specialties, to identify the relationship of motivational and regulatory spheres in the studied groups of students.
Theoretical and methodological analysis of scientific research on the problem of studying self-regulation. Self-regulation contributes to the fact that the student begins to set goals and chooses the means of their implementation, analyze the learning environment, adjust the time required to complete tasks and rest. A high level of conscious self-regulation is accompanied by high self-esteem, confidence in their life prospects, a high need for knowledge and the desire for self-actualization.
The study revealed a difference between the motivational and regulatory sphere of students of psychology and students of engineering and pedagogical specialties. The interrelation of motivational and regulatory spheres in the studied groups of students has been confirmed. Psychology students are more focused on activities of their own interest, and students of engineering and pedagogical specialties are regulated by awards and penalties. Students of engineering and pedagogical specialties in the process of activity are more often focused on external motivational orientation than students of psychology. Students of engineering and pedagogical specialties evaluate themselves and the results of their activities and behavior more developed and adequately with the stability of the processes of setting educational and life goals than students of psychology. It was found that students of different specialties need to use an individual approach to motivation, which will further affect their learning activities.
Key words: motivational-regulatory sphere, academic self-regulation, styles of self-regulation, internal motivational orientation, external motivational orientation.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості роботи над мотиваційною сферою студентів з обмеженими можливостями. Етапи емпіричного дослідження активізації мотивації досягнення успіху та уникнення невдачі. Розробка соціально-педагогічної програми розвитку мотиваційної сфери студентів.
дипломная работа [353,3 K], добавлен 10.11.2011Засоби розвитку логічного мислення при навчанні студентів. Необхідні якості логічного мислення. Вікові особливості студентів. Психологічні особливості розвитку логічного мислення студентів. Проблема розвитку логічної культури. Метод складання схеми ідей.
курсовая работа [48,9 K], добавлен 30.09.2012Проаналізовано концепції стосовно довільної активності студентів у контексті саморегуляції. Виокремлено функціональні ланки, які реалізують структурно-повноцінний процес саморегуляції. Рекомендації для вдосконалення саморегуляції майбутніх фахівців.
статья [22,6 K], добавлен 27.08.2017Показники творчих здібностей, проблеми дослідження механізмів творчості. Взаємозв'язок мислення і креативних здібностей, дослідження творчого потенціалу студентів. Експериментальне дослідження творчого потенціалу студентів гуманітарного факультету.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 10.11.2010Психологічна характеристика мотиваційно-ціннісної сфери в юнацькому віці. Поняття про мотивацію в вітчизняних та зарубіжних концепціях. Фактори, що впливають на мотив до навчання студентів. Дослідження і кореляційна робота по формуванню учбової мотивації.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 10.11.2010Аналіз особливостей специфічних критеріїв професійної спрямованості студентів, шляхів підготовки їх до праці в умовах навчання. Аналіз їх практичного вираження у поведінці студентів та розвитку їх змістовних характеристик у навчально-виховному процесі.
статья [24,5 K], добавлен 06.09.2017Мотиваційна сфера особистості як основа процесу навчальної діяльності. Соціально-психологічна структура установки як чинника формування мотивації до навчання. Результати дослідження психологічних особливостей мотивації до навчання у студентів, курсантів.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 20.03.2012Визначення понять "спілкування", "стилі спілкування" та "саморегуляція". Суть та стилі спілкування. Суть саморегуляції як можливої детермінанти становлення стильових особливостей спілкування. Компоненти структури спілкування. Виявлення ступеня виразності.
курсовая работа [359,0 K], добавлен 11.10.2015Поняття про мікроклімат у колективі. Адаптація студентів до навчального процесу. Психологічні проблеми соціалізації студентів-першокурсників та конфліктні ситуації в колективі. Дослідження психологічного клімату у колективі студентів-першокурсників.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 09.06.2010Особливості професійно-особистісного розвитку студентів-психологів і формування особистісної готовності до професійної діяльності. Протікання процесу життєвого самовизначення людини та розвиток його самопізнання. Мотивація успішності навчання студентів.
курсовая работа [630,5 K], добавлен 02.12.2014Сучасні підходи до розуміння поняття "цінності" у психології. Аналіз процесу їх формування в юнацькому віці. Експериментальне дослідження психологічних особливостей динаміки ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів та особливостей його перебігу.
магистерская работа [157,9 K], добавлен 19.10.2011Аналіз психолого-педагогічної підтримки ціннісно-смислового і особового самовизначення студентів для зниження рівня конфліктності особистості. Дослідження формування суспільно значущих мотивів вибору життєвого шляху, місця в світі і серед інших людей.
реферат [32,7 K], добавлен 07.02.2012Аналіз дослідження готовності до матеріального самозабезпечення студентів. Характеристика студентства як самостійного етапу життя людини. Усвідомленість суспільної та особистої значущості трудової діяльності. Значення методики "Особистісний диференціал".
дипломная работа [134,6 K], добавлен 28.03.2011Адаптація як діяльність, спрямована на засвоєння умов оточуючого середовища. Особливості і етапи здійснення психолого-педагогічного супроводу студентів груп нового набору у період адаптації. Ставлення студентів до різних форм викладання нового матеріалу.
статья [59,9 K], добавлен 02.03.2011Роль ігор у процесі підвищення комунікативної компетентності студентів. Впровадження в навчальний процес методів активізації навчання. Використання ігрових методів навчання у процесі пізнавальної діяльності студентів. Навчання творчості в системі освіти.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 26.08.2013Визначення гендерного типу особистості у студентів-спортсменів. Аналіз тенденцій до маскулінізації дівчат-спортсменок. Порівняльна характеристика студентів-спортсменів та учнівської молоді, які не займаються спортом щодо їх особистісних характеристик.
статья [16,2 K], добавлен 24.04.2018Дослідження соціально-психологічних особливостей феномену суїциду. Вивчення причин, мотивів, функцій суїцидальних умислів особистості, форм та факторів, що впливають на самогубство. Аналіз особистісних криз у студентів та рис, властивих суїцидентам.
статья [21,4 K], добавлен 07.11.2017Погляди вітчизняних психологів на вивчення пам'яті та мислення. Порівняння особливостей опосередкованого запам’ятовування у ситуаціях різного типу опосередкування. Встановлення взаємозв’язку мислення та особливостей опосередкованого запам’ятовування.
курсовая работа [101,4 K], добавлен 14.05.2013Поняття про негативні психічні стани особистості та їх види. Особливості депресії у студентів. Організація та проведення дослідження рівню їх тривожності та прояву депресивних станів. Форми роботи психолога щодо подолання у них депресивних проявів.
курсовая работа [387,0 K], добавлен 08.03.2015Гендерні особливості мотиваційно-смислової сфери і самовідношення. Психологічні дослідження соціальних девіацій. Огляд мотиваційно-смислової сфери і самовідношення жінок–працівниць комерційного сексу. Програма емпіричного дослідження і аналіз результатів.
дипломная работа [287,2 K], добавлен 22.06.2012
