Штучний інтелект та емоційний штучний інтелект як феномени сучасної когнітивної психології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т..Г Шевченка

Штучний інтелект та емоційний штучний інтелект як феномени сучасної когнітивної психології

Дерев'янко Світлана Петрівна,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної, вікової та соціальної психології

Примак Юлія Володимирівна,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної, вікової та соціальної психології

Ющенко Ірина Миколаївна,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної, вікової та соціальної психології

Анотація

У статті проаналізовано зміст понять штучного інтелекту й емоційного штучного інтелекту. Шляхом порівняння характеристик природного та штучного інтелекту (ідеться про здатність до аналізування інформації, розмірковування, навчання та самонавчання, розуміння мови, розпізнавання емоцій) визначено їх основні відмінні риси: можливості функціювання та мотиваційні прагнення. Виділено основні підходи до вивчення емоційного штучного інтелекту: аналітичний (що ґрунтується на здатності машин аналізувати емоції людини) та синтетичний (за якого увиразнюється здатність машин синтезувати в собі різноманітні емоційні здібності). Наведено визначення емоційного штучного інтелекту як інтелектуальних систем, здатних розпізнавати емоції людини, інтерпретувати їх та адекватно на них реагувати. Засвідчено, що в практичному плані емоційний штучний інтелект - найбільш перспективний у соціальній та медичних галузях.

Ключові слова: штучний інтелект, емоційний штучний інтелект, природний інтелект, розпізнавання емоцій.

Abstract

Svitlana P. Derevianko,

PhD in Psychology associate professor, Department of General, Developmental and Social psychology

Yulia V. Prymak,

PhD in Psychology associate professor, Department of General, Developmental and Social psychology

Irina M. Yushchenko,

PhD in Psychology associate professor, Department of General, Developmental and Social psychology, T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium»

Artificial intelligence and emotional artificial intelligence as phenomena of modern cognitive psychology

The content of the concepts of artificial intelligence and emotional artificial intelligence is analyzed in the article. By comparing the characteristics of natural and artificial intelligence (analysis of information, ability to reflect, capability to learn, ability to self-learning, understanding language, recognition of emotions), their main distinctive features are defined: possibilities offunctioning and motivational aspirations. The basic approaches to the study of emotional artificial intelligence are distinguished: analytical (the approach is based on the ability of machines to analyze human emotions) and synthetic (this approach emphasizes the ability of machines to synthesize a variety of emotional abilities). The definition of emotional artificial intelligence are given - intellectual systems capable of recognizing human emotions, interpreting them and responding adequately to them. It has been shown that, in practical terms, emotional artificial intelligence is the most promising in the social and medical fields.

Key words: artificial intelligence, emotional artificial intelligence, natural intelligence, emotion recognition.

Основна частина

Постановка проблеми. Проблема штучного інтелекту як інтелектуальних систем, здатних до сприймання та інтерпретації зовнішніх стимулів, привертає увагу сучасних дослідників у зв'язку із великим інтересом до можливостей створення аналогів людського розуму.

За даними міжнародних наукометричних баз (зокрема WOS) досліджувати проблеми штучного інтелекту досить актуально, що відображено в достатньо великій кількості публікацій - за останні п'ять років на квітень 2020 року зафіксовано 20 380 джерел (з них 18 монографій, 12 276 статей та ін.). Найбільше наукових досліджень із проблематики штучного інтелекту відбувається в США (4 128 публікацій) та Китаї (4 033).

Уважаємо, що докладне вивчення проблематики штучного інтелекту, емоційного штучного інтелекту зокрема, буде сприяти:

- обізнаності щодо сучасних досліджень у галузі інтелекту;

- рефлексії понять, що з ним пов'язані (природний інтелект, абстрактний інтелект, емоційний інтелект, соціальний інтелект);

- формуванню уявлень про вірогідність підвищення емоційної компетентності людини шляхом використання інтелектуальних систем, налаштованих на емоційну взаємодію з іншим об'єктом.

Вищезазначені напрямки особливо значущі в небезпечних умовах функціювання людини в сучасному інформаційному просторі та підвищення вимог суспільства до її емоційних і когнітивних можливостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Широкою сферою застосування штучного інтелекту є когнітивна наука, у якій постійно порівнюють умови функціювання штучного інтелекту та природних агентів (насамперед інтелекту людини) [8]. У когнітивній психології проблематику штучного інтелекту розглядають передусім як інструмент самопізнання та рефлексії [11].

Найбільш потужною освітньою базою для вивчення штучного інтелекту, емоційного штучного інтелекту в нашій країні є система підготовки фахівців у сфері інформатики, зокрема факультет інформатики та обчислювальної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». У вересні 2017 р. в Національному університеті «Львівська політехніка» запроваджено нову інноваційну освітню програму з вивчення системи штучного інтелекту як бакалаврську спеціалізацію в межах спеціальності «Комп'ютерні науки». За освітньо-науковою магістерською програмою «Технології штучного інтелекту» навчаються студенти магістратури на факультеті інформаційних технологій Київського національного університету імені Т. Шевченка. Магістерську програму з комп'ютерних наук «Науки про дані» (що передбачає вивчення тематики штучного інтелекту, емоційного штучного інтелекту) також розроблено на факультеті прикладних наук в Українському католицькому університеті у Львові. Заразом перспективні засоби штучного інтелекту розробляють в аспірантурі Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України за спеціальностями «Комп'ютерні науки та інформаційні технології», «Комп'ютерна інженерія».

Особливо пильну увагу щодо вивчення штучного інтелекту, емоційного штучного інтелекту приділено в навчальних закладах Китаю - у китайських школах запущено пілотну програму щодо вивчення проблематики штучного інтелекту; переважна більшість китайських закладів вищої освіти набирає студентів за програмою вивчення штучного інтелекту. У США наукові розробки та вивчення штучного інтелекту, емоційного штучного інтелекту активно відбуваються в університеті Карнегі Мелон (а точніше - Інституті взаємодії людини і комп'ютера), з-поміж напрямів роботи якого зазначено: розпізнавання не - вербальних стимулів, соціальні технології. У Росії проєкти, пов'язані з вивченням емоційного штучного інтелекту, розробляють на факультеті систем управління і робототехніки Санкт-Петербурзького державного університету інформаційних технологій, механіки і оптики (проєкти на кшталт «інтелектуальна робототехніка», «людино-машинні інтерфейси» та ін.). З-поміж закладів вищої освіти Німеччини проблематику емоційного штучного інтелекту вивчають у Вищій технічній школі Бойля в Берліні (розроблено нову освітню програму бакалавра з питань гуманоїдної робототехніки), у Мюнхенському технічному університеті викладають міждисциплінарний курс для магістрів «Робототехніка, пізнання, інтелект».

На теоретичному рівні особливу роль у розробленні проблематики штучного інтелекту, емоційного штучного інтелекту відіграли праці з теорії штучного інтелекту (В. Бурдаєв, О. Гладченко, М. Глибовець, Л. Гризун, В. Мюллер, О. Олецький, А. Шевченко, Н. Шаховська та ін.) [1; 5; 8].

Аналіз стану вивчення феномену штучного інтелекту засвідчив, що поза увагою дослідників залишається завдання операціоналізації поняття «емоційний штучний інтелект» та визначення його сутнісного змісту. Отже, існує суперечність між потенціалом функціювання емоційного штучного інтелекту в сучасному житті людини й нерозробленістю відповідного наукового забезпечення на цій основі.

Мета та завдання статті. Основна мета нашого дослідження - теоретично обґрунтувати доцільність використання терміна «емоційний штучний інтелект» у сучасній науці та показати практичну значущість цього явища в житті людини.

Завдання нашого дослідження: по-перше, з'ясувати відмінності між природним і штучним інтелектом; по-друге, розглянути основні підходи до вивчення емоційного штучного інтелекту та визначити сутність цього феномену; по-третє, увиразнити практичну значущість емоційного штучного інтелекту для сучасної людини.

Методи дослідження. Під час дослідження використано такі методи: теоретичний аналіз наукових джерел із проблематики дослідження; систематизація, класифікація, узагальнення проаналізованих даних.

Виклад основного матеріалу. Визначаючи сутність поняття штучного інтелекту, учені звертаються до тлумачень базової категорії - «природний інтелект». Зокрема, А. Шевченко, ґрунтуючись на знаннях про інтелект людини, запропонував функційну схему формування штучного інтелекту [5, с. 10-11]. М. Глібовець та О. Олецький розмірковують щодо зв'язку штучного інтелекту з природним і відзначають, що в певних випадках штучний інтелект можна використовувати замість інтелекту природного (як, наприклад, штучні нирки працюють замість природних) [1]. Ю. Трофімов, порівнюючи поняття природного та штучного інтелекту, робить узагальнення, що поняття штучного інтелекту - це сучасний варіант «комп'ютерної метафори», за якої людину розглядають як канал передавання інформації, та заразом зазначає, що проблема штучного інтелекту одна з важливих у царині когнітивної психології [4].

Сучасні дослідження штучного інтелекту надають можливість визначити певний перелік ознак, спільних для природного та штучного інтелекту, а також виокремити основні параметри їх оцінки (табл.).

Провідні характеристики природного та штучного інтелекту