Про деякі зміни психологічних станів працівників спецпідрозділів та слідчих МВС протягом службової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРО ДЕЯКІ ЗМІНИ ПСИХОЛОГІЧНИХ СТАНІВ ПРАЦІВНИКІВ СПЕЦПІДРОЗДІЛІВ ТА СЛІДЧИХ МВС ПРОТЯГОМ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Зазначено, що в межах практичної роботи працівників поліції системи МВС потребують проведення обстеження багаточисельних контингентів працівників за обмежений час. Вказано, що для виконання цих завдань використовують експрес-методики, а саме психологічну скринінг-діагностику, зокрема РНП (рівень невротизації та психопатизації) та PEN (рівень невротизації та психопатизації), які виявляють прояви таких станів, як невротизація та психопатизація, й схильність до них. Указано, що професійна діяльність працівників підрозділів спеціального призначення та слідчих зазвичай призводить до зміни психологічного стану, а найчастіше може призводити до виникнення станів невротичного регістру. Тому для виявлення їх проводяться обов'язкові щорічні психологічні, психофізіологічні та психіатричні огляди.

Ключові слова: психологічний стан, скринінг-діагностика, невротизація, психопатизація.

Chuhraeva G.V. About some psychological state of workers of the special divisions and investigation mia transitions during official activity

Within the framework of the practical work of police officers, the Ministry of Internal Affairs requires a survey of large numbers of contingents of employees for a limited time. Therefore, for rapid tests, such as psychological screening diagnostics, such as RNP (neurotic and psychopathy levels) and PEN (neurotic and psychopathy levels) that show the manifestations of, and predisposition to, neuroti- cism and psychopathisation, these are used.

Key words: psychological state, screening-diagnostics, neuroticism, psy- chopathisation.

Постановка проблеми

Вплив негативних чинників на працівників, які виконують оперативно-розшукову діяльність, може призводити до руйнування соціально-психологічного благополуччя працівників, виснаження захисних сил (функцій) організму й психіки та виникнення психологічної дезадаптації або до розладів психогенного характеру, до розвитку невротичних, психосоматичних і психічних захворювань.

Важливим моментом є визначення працездатності працівників поліції протягом служби. В процесі служби працівників системи правопорядку і військовослужбовців Національної гвардії України професійна придатність їх по стану здоров'я з'ясовується під час проведення їм диспансеризації, а саме, при здійсненні обов'язкових щорічних оглядів вищевказаних контингентів.

Стан дослідження

Професійна діяльність працівника системи правопорядку МВС висуває до людини певні вимоги та впливає на її особистість і спосіб життя. Психологічні особливості діяльності працівників системи правопорядку МВС України нині доволі ґрунтовно досліджені в юридичній психології. Водночас розроблення зазначеної проблеми відбувалося і у плані психологічного аналізу структури професійної діяльності працівників, і в плані психологічної характеристики властивого їй комплексу психологічних особливостей (В. Л. Васильєв [1], М. І. Решетников [2], Д. А. Ширяєв [3] та ін.). Особливу значущість мали напрацювання вітчизняних психологів щодо визначення професійно обумовлених факторів впливу на здоров'я та спосіб життя керівників правоохоронних органів.

Так, згідно з результатами наукових пошуків В. А. Абабакова [4], В. І. Барко [5], Д. М. Супрун [6] та ін., нині - загальними професійно обумовленими факторами впливу на стан здоров'я правоохоронців є значні психічні та фізичні навантаження. Зазвичай автори виокремлюють три групи факторів, що призводять до виникнення невротичних розладів: чинники, спричинені специфікою діяльності; чинники особистісних властивостей; чинники соціально-психологічного характеру.

Напруженість й екстремальність є обов'язковою умовою діяльності працівників системи правопорядку. За даними вітчизняних і зарубіжних досліджень, професійна діяльність працівника системи правопорядку МВС за своєю стресогенністю посідає друге місце після професії шахтаря в переліку 35 найпоширеніших ризиконебезпечних спеціальностей і оцінюється в 7,7 бала за 10-бальною шкалою. Для порівняння: стресогенність роботи пожежного оцінюється в 6,3 бала, військовослужбовця - в 4,7 бала [7; 8].

Метою статті є виявлення станів невротизації, психопатизації, агресивності працівників системи правопорядку, а саме: спеціальних підрозділів і слідчих, які можуть виникнути протягом їх службової діяльності та були виявленими під час проведення їм щорічного обов'язкового психофізіологічного, психологічного, психіатричного оглядів.

Виклад основних положень

Стан здоров'я не є величиною стабільною. Наприклад, воно може різко змінитися у бік погіршення. Нині клініко-психопатологічний, тобто функціональний метод, безпосередньо не співвідноситься з вивченням субстрату, залишається в психіатрії основним для постановки діагнозу. Тому в діяльності лікувально-профілактичних установ системи правопорядку МВС України проводиться активне спостереження за фізичним і психічним, психологічним станами здоров'я працівників органів і підрозділів, насамперед оперативно-розшукової діяльності.

Диспансеризація є комплексом соціально-економічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на охорону й поліпшення здоров'я працівників системи правопорядку МВС, військовослужбовців Національної гвардії України, членів їх родин і пенсіонерів.

Щорічним медичним профілактичним оглядам підлягають:

- особовий склад підрозділів системи правопорядку МВС України, військовослужбовці Національної гвардії України;

- поліціянти, які працюють зі шкідливими речовинами й несприятливими промисловими чинниками, водії транспортних засобів, працівники установ громадського харчування, побутового обслуговування, медичних і дитячих закладів;

- особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, працівники системи правопорядку МВС України і члени їх родин, які проживають на радіоактивно забруднених територіях;

- інваліди й учасники війни, а також прирівняні до них категорії осіб.

Профілактичні медичні огляди з подальшим проведенням у необхідних випадках оздоровчих заходів необхідно розглядати як диспансеризацію здорових і майже здорових людей.

Диспансерний метод є одним з основних у діяльності лікувально-профілактичних закладів системи правопорядку МВС України і полягає в активному спостереженні за фізичним станом і збереженням здоров'я працівників системи правопорядку, військовослужбовців Національної гвардії України та інших контингентів, вивченні й поліпшенні умов роботи й побуту, а також у запобіганні захворювань шляхом проведення відповідних лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і соціальних заходів. Насамперед це стосується працівників з оперативно-розшуковою функцією діяльності, у котрих служба є доволі напруженою.

Проведення обов'язкових щорічних психіатричних і психологічних профілактичних оглядів потребує обстеження великих контингентів осіб за короткий період.

Як стверджують більшість авторів, основні методики, які нині використовуються, через різні причини недостатньо задовольняють вимоги практики. З-поміж істотних недоліків психодіагностичних методів найбільш серйозними є неоднорідність теоретичних позицій, що слугували підставою для розроблення того або іншого методу, і залежність інтерпретації результатів від належності дослідника до тієї або іншої шкали; складність в обробці (проективні методи); громіздкість і відсутність відповідної до сучасного рівня науки системи обробки (ММРІ, опитувач Кетелла). Тому в нашій роботі нами були використані також методи експрес-діагностики.

Насамперед під час проведення цього заходу необхідно виявити прояви таких станів, як невротизація, психопатизація та схильність до них, тому що професійні навантаження зазвичай призводять саме до виникнення та розвитку пограничних станів нервово-психіатричної патології.

Всі ці завдання потребують використання експрес-методів, які за простоти однаково є обґрунтованими та чуттєвими і забезпечують обстеження одночасно значних контингентів осіб, а саме працівників поліції МВС. Для виконання цих цілей часто і використовуються методики визначення PEN (рівень невротизації і психопатизації) і РНП (рівень невротизації і психопатизації), а саме для визначення рівня психопатизації й невротизації. Так, 1974 р. був складений і апробований опитувальник, призначений для визначення рівня невротизації та психопатизації (РНП).

Як теоретичну базу під час створення цих методик використано принципи теорії розпізнавання образів, що виникла і розвивалась останніми роками в межах кібернетики. Застосування цієї теорії виявилося успішним.

Теорія розпізнавання образів розглядає завдання конструювання вирішального правила для класифікації спостережень заданої сукупності відомих прикмет для кожного спостереження. Вирішальне діагностичне правило формується на підставі аналізу зразків спостереження, для яких з високою надійністю визначена належність до діагностичних класів (тому що «навчальна» вибірка). Такий підхід дає змогу розробити оптимальну психологічну методику, спеціально спрямовану на розв'язання конкретних, практично важливих діагностичних завдань. Водночас, на відміну від традиційних методів, формалізується не тільки процес виміру особистісних властивостей, а й процес ухвалення діагностичного рішення, що, своєю чергою, дає змогу отримати більшу діагностичну інформацію із отриманих даних порівняно із традиційними методами.

Вирішальне правило є дискримінантною функцією, що обчислюється для конкретних значень, прикмет конкретного класифікуючого об'єкта. Отримане значення дискримінантної функції рівняється із граничними значеннями, на підставі чого робиться висновок про належність об'єктів до того або іншого класу.

Одним із найбільш поширених і простих для реалізації методів розпізнавання образів є побудова лінійних дискримінантів. Дискримінатори такого виду є алгебраїчною сумою діагностичних коефіцієнтів, які відповідають окремим значенням використовуваних прикмет. У цій роботі використано лінійний дискримінатор із діагностичними вагами, які є логарифмом відношення правдоподібності. Цей метод отримав назву неоднорідної послідовності статистичної процедури.

Ефективність правила класифікації зростає під час відбору найбільш діагностично інформованих ознак, яка у цьому дослідженні здійснювалася на основі міри інформаційної розбіжності.

Нами були проаналізовані результати психологічного обстеження (скринінг-діагностики) за допомогою методики РНП (рівень невротизації та психопатизації) працівників кримінальних і оперативних підрозділів, а також слідчих підрозділів за два періоди (у 20012002 рр. і у 2011-2012 рр.), середні значення яких подано в таблиці 1.

Таблиця 1 Середньостатистичні значення рівня невротизації та психопатизації за методикою РНП обстеженого контингенту