Визначення кола основних ролей особистості сучасної жінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

ВИЗНАЧЕННЯ КОЛА ОСНОВНИХ РОЛЕЙ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОЇ ЖІНКИ

Маєр Юлія Володимирівна,

здобувач PhD в галузі психології

Кривий Ріг

Анотація

психологія гендер соціальний роль

У статті теоретично досліджено становлення рольової теорії, особливості вивчення поняття «роль» в психології. Представлено різні підходи до розкриття особливостей соціальної ролі особистості. Проаналізовано поняття «соціальний статус». Схарактеризовано відмінності у розумінні поняття «роль» крізь призму особливостей особистості в різних наукових підходах. Розкрито характеристики ролі та концепції розподілу ролей. Проаналізовано різні підходи до вивчення поняття «гендер» у психології. Досліджено історію вивчення тендерних особливостей особистості жінки у різні періоди розвитку суспільства. В статті наведено особливості відмінностей у погладах щодо гендерних особливостей жінки. Виявлено склад основних ролей особистості сучасної жінки та їх значимість. В роботі розкрито ступінь реалізації, деякі характеристики взаємозв'язків між ролями, задоволеність особистістю сформованим колом ролей. Виокремлено групи ролей, які притаманні сучасній жінці, а також представлене порівняння складу окремих ролей. Виявлено домінуючі за значимістю ролі, а також ролі з максимальним дефіцитом реалізації. Встановлено рівень рольової недостатності та рольової надмірності сучасної жінки. Проаналізовано рівень задоволеності сучасною жінкою сформованим колом ролей. Встановлено взаємозв'язки між окремими особливостями кола ролей сучасної жінки. Для визначення особливостей взаємозв'язків між особливостями структурних компонентів кола ролей проведено кореляційних аналіз. Встановлено прямі та обернені функціональні зв'язки між окремими групами ролей, рольовою недостатністю та рольовою надмірністю, а також рівнем задоволеності сформованим колом ролей сучасної жінки. Представлено рольове коло сучасної жінки, як структуру виконуваних та бажаних ролей, які жінка реалізує у власній діяльності. Проаналізовано зміни у репертуарі ролей сучасної жінки, порівнюючи їх із тими, які були історично закладені.

Ключові слова: роль, гендер, сучасна жінка, коло ролей.

Annotation

Mayer Yuliya Volodymyrivna, PhD in Psychology, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk Region

DEFINITION OF THE RANGE OF MAIN ROLES PERSONALITIES OF THE MODERN WOMAN

The article theoretically investigates the formation of role theory, features of studying the concept of "role" in psychology. Different approaches to revealing the features of the social role of the individual are presented. The concept of "social status" is analyzed. Differences in the understanding of the concept of "role" through the prism of personality traits in different scientific approaches are characterized. The characteristics of the role and the concept of role distribution are revealed. Different approaches to the study of the concept of "gender" in psychology are analyzed. The history of studying the gender characteristics of a woman's personality in different periods of society development is studied. The article presents the peculiarities of differences in attitudes regarding the gender characteristics of women. The composition of the main roles of the modern woman's personality and their significance are revealed. The degree of realization, some characteristics of interrelations between roles, satisfaction of the person with the formed circle of roles are opened in work. The groups of roles that are characteristic of a modern woman are singled out, and a comparison of the composition of individual roles is presented. Dominant roles in importance, as well as roles with the maximum deficit of implementation were identified. The level of role insufficiency and role redundancy of a modern woman is established. The level of satisfaction of a modern woman with the formed circle of roles is analyzed. The interrelationships between the individual features of the range of roles of a modern woman have been established. Correlation analyzes were performed to determine the features of the relationships between the features of the structural components of the range of roles. Direct and inverse functional connections have been established between certain groups of roles, role insufficiency and role redundancy, as well as the level of satisfaction with the current range of roles of modern women. The role circle of a modern woman is presented as a structure of performed and desired roles that a woman realizes in her own activity. Changes in the repertoire of roles of modern women are analyzed, comparing them with those that have been historically established.

Key words: role, gender, modern woman, range of roles.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку українського суспільства різко змінюється ставлення оточуючих до особистості жінки. Історичні ролі жінки-матері, жінки-берегині поступово змінюються ролями у діловій та професійній сфері. Жінка стає активним суб'єктом суспільно життя та включена у різні процеси життєдіяльності суспільства.

Сучасна жінка, хоча і зберігає свою роль берегині домашнього вогнища, але доводить, що може реалізувати себе в будь-якому виді бізнесової, економічної, творчої, державної або іншої діяльності. За даними Державної служби статистики України, у 2020 році частка жінок на керівних посадах складає 46%. Розвиток сучасного суспільства дає можливість спостерігати поступове збільшення кількості жінок у владі, зокрема це директори департаментів міністерств. Необхідно зауважити, що декілька років тому ця частка складала лише 27%.

В сучасній родині все рідше лише жінка відповідальна за ведення домашнього господарства та виховання дітей. Опитування показали, що суттєво збільшується кількість і таких сімей, які вважають, що головування в сім'ї - це спільна справа обох. Домашні справи, завдяки розвитку технологій та побутових сервісів, потребують з кожним роком все менше часу, а нова норма маскулінності передбачає, що батько більше включений у процес виховання, а не лише є «економічним» придатком в сім'ї. Тим самим жінка частково звільняється від подібних власних обов'язків та отримує вільний час для професійного розвитку та саморозвитку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Над питанням гендерних відмінностей та пошуком пояснень цих відмінностей працювали та працюють багато науковців, серед яких можна виділити роботи Г. Гейманса, М. Міда, Х. Томпсона, Л. Холлінгворса, Х. Дойча, Дж. Лампл де Грута, М. Хорнер, Е. Маккобі, К. Жаклін, Н. Ходоров, Р. Унгера, Дж. Скотт, Дж. Лорбера, Л.Репіної, Р. Хофа, О. Ярської-Смирнової та ін.

Як і в усі епохи, нині ведуться суперечки щодо ролі та покликання жінки. Принцип нерівності за статтю, який мав популярність до ХХст., міцно укорінився і у сьогоденному суспільному житті. Права та обов'язки жінки різко відрізнялися від чоловічих, що породжувало відсутність поваги до жінки з боку чоловічої статі та її страху, як головного регулятору поведінки. Але, як і сьогодні, так і раніше, існувала не одна стосовно даної проблеми і феміністичні ідеї знаходили своє місце в науковому світі.

Саме тому як історія розвитку ролі жінки у сім'ї та суспільстві, так і ролі сучасної жінки є актуальним і важливим питанням сьогодення.

Виклад основного матеріалу

Вперше поняття соціальної ролі, як первинної структурної одиниці соціуму, було запропоновано американськими соціологами Дж. Мідом та Р. Лінтоном у 30-х роках XX століття. Пізніше до цієї ідеї неодноразово зверталися представники соціальної психології, і до кінця минулого століття вона сформувалась у досить струнку теорію, яка пояснює процеси взаємодії людини та суспільства.

Рольові концепції особистості засновані на ідеї у тому, що особистість -- це функція від багатьох соціальних ролей, властивих індивіду у суспільстві. [2]

Поняття соціальної ролі було сформовано в роботах Е. Дюркгейма, М. Вебера, Дж. Міда, Я. Морено, Т. Парсонса, Т. Шибутані, Р. Лінтона. У вітчизняній науці рольова теорія особистості досліджувалась І. Коном, Я. Божович, В. Ядовим, П. Горностаєм, З. Мірошник, Н. Корабльовою, Л. Карамушкою та ін.

Поняття ролі використовується в концепціях, що ототожнюють життєві ситуації з грою, та зводять діяльність людини до розігрування певних стандартних ролей у стандартних ситуаціях.

Кожна роль вимагає від індивіда певної поведінки. Пристосовуючись до вимог, які диктуються суспільством, індивід виконує чи грає роль. В результаті виникають рольові ситуації, у зв'язку з якими визначаються інтереси та мотиви у поведінці людей.

Ролі трактувалися Мідом як результат дослідного та творчого процесу взаємодії. Так, кожна роль передбачає взаємодію з іншими ролями. Спілкуючись із різними людьми, приймаючи на себе різні ролі, особистість постає певним об'єднанням тих ролей, які постійно на себе приміряє. За його визначенням роль - це соціальна функція особистості; відповідний прийнятим нормам спосіб поведінки людини, в залежності від її статусу, позиції в суспільстві. [5]

Інший підхід - функціоналістський - було запропоновано Р. Лінтоном. Вивчаючи зв'язок особистості з різними системами суспільства вчений запропонував такі терміни, як «статус» та «роль». На його думку, статус - це те місце, яке займає людина в системі суспільства, а роль - динамічний аспект статусу, сума культурних зв'язків поведінки, пов'язаних із даним статусом. Можна говорити про те, що роль включає в себе установки, цінності, поведінку, які приписує суспільство для кожного зі своїх членів, що мають певний статус. Іншими словами, виконуючи роль особистість підтверджує свій займаний статус. [12]

Я. Морено, Т. Парсонс визначають особистість як функцію від сукупності соціальних ролей, які індивід виконує у суспільстві.

Концепція розподілу ролей у Парсонса передбачає поділ їх на аскриптивні, тобто визначені народженням, статтю, віком, соціальною приналежністю тощо і досягнуті, тобто, залежні від індивідуальних зусиль індивіда. Оскільки ролі пов'язані з перебуванням людини у соціальних групах, то особистість є похідною від умов, прийнятих в групах, у які включений індивід. У процесі соціалізації людина засвоює методи виконання ролей і завдяки цьому стає особистістю. Спільним для концепції рольової теорії є те, що особистість є результатом оволодіння правилами життя і поведінки в суспільстві.

Вчений вважав, що будь-яка роль може бути описана за допомогою п'яти основних характеристик:

Емоційність. Деякі ролі вимагають емоційної стриманості в ситуаціях, які зазвичай супроводжуються бурхливим проявом почуттів (йдеться про хворобу, страждання, смерть). Від членів сім'ї та друзів очікується менш стриманий вираз почуттів.

Спосіб отримання. Деякі ролі обумовлені пропонованими статусами - наприклад, дитини, юнака чи дорослого громадянина. Вони визначаються віком людини, яка виконує роль. Інші ролі завойовуються. Коли ми говоримо про професора, ми маємо на увазі таку роль, яка досягається не автоматично, а внаслідок зусиль особистості.

Масштаб. Деякі ролі обмежені певними аспектами взаємодії людей. Наприклад, ролі лікаря та пацієнта обмежені питаннями, які безпосередньо відносяться до здоров'я пацієнта. Між маленькою дитиною та її матір'ю чи батьком встановлюються стосунки ширшого плану, кожного з батьків хвилюють багато сторін життя дитини.

Формалізація. Деякі ролі передбачають взаємодію з людьми відповідно до встановлених правил. Наприклад, бібліотекар зобов'язаний видати книги на певний термін і вимагати штрафу за кожен прострочений день з тих, хто затримує книги. При виконанні інших ролей допускається особливе ставлення до тих, з ким склалися особисті стосунки. Наприклад, ми не очікуємо, що брат чи сестра заплатять нам за надану ним послугу, хоча ми могли б взяти плату у незнайомої людини.

Мотивація. Різні ролі обумовлені різними мотивами. Очікується, скажімо, що заповзятлива людина поглинута власними інтересами -- її вчинки визначаються прагненням отримати максимальний прибуток. Але передбачається, що священик працює головним чином заради суспільного блага, а не особистої вигоди. Як вважає Парсонс, будь-яка роль включає певне поєднання цих показників. [11]

Т. Шибутані розрізняє конвенційні та міжособистісні ролі. Конвенційні ролі означають запропонований шаблон поведінки, що очікується і вимагається від людини у цій ситуації. Міжособистісні ролі у побудові дзеркального «Я»: наше сприйняття того, як ми бачимо на інших; наше сприйняття їхньої думки з приводу того, як ми їх бачимо; наші почуття щодо цієї думки. [2]

Виходячи з вищесказаного можна відзначити, що суспільство сприяє становленню особистості індивіда, формує ідентичність, підтримує та трансформує її. Здатність особистості до трансформації залежить від деяких генетично закладених рис.

Сучасне життя різноманітне, люди проживають його у різних «колах», де діють певні правила. Особистість має бути здатна до постійних соціальних перетворень, вміти грати безліч ролей, щоб зберігати відповідність ситуації та тих нормативних вимог, які пред'являються людині як учаснику соціального життя.

В історії жінка була завжди тінню чоловіка, була закута ланцюгами чоловічого авторитету та влади. Жінка і політика були несумісні для суспільної свідомості. Із зростанням ролі освіти стала переосмислюватися і роль жінки в суспільстві, яка рано чи пізно повинна була повстати і нагадати всьому "чоловічому" світу про своє існування. Так з середини XIX -- початку XX ст. стався прорив жінок до політичних структур, до участі у політичному житті демократичних країн. [10]

Проблемами становлення поняття «гендер» та тендерної ідентичності займались науковці різних галузей, починаючи свої дослідження ще з ХІХ ст. На сьогоднішній день, як і раніше, проблема гендеру дуже поширена в психологічних, філософських, соціологічних дослідженнях. Це зумовлюється не лише переосмисленням проблеми взаємовідношення статей, але й саме співвідношення статей сприймається як форма соціальної організації суспільства.

Тривалий час «гендерні дослідження» в наукових працях ототожнювали переважно із жіночими чи феміністськими дослідженнями, часто використовуючи при цьому і поняття «дослідження жіночих проблем». У дійсності, об'єктом гендерних досліджень не є жінка, а саме весь діапазон соціальних взаємовідносин між обома статями (чоловіка та жінки), що обумовлений міжстатевою стратифікацією (диференціацією) соціуму. Головним у гендерних дослідженнях є вивчення подібності та відмінності в соціальній поведінці статей. [1]

Історично складалося так, що розуміння певних відмінностей між чоловіками та жінками призвело до нерівності їх прав та дискримінації жінок. Саме на хвилі протесту проти дискримінації жінок, гендерних стереотипів виник фемінізм. Фемінізм -- науковий напрям і суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах життя.

Для дослідження особливостей рольової структури сучасної жінки нами була використана методика «Коло основних ролей особистості», розроблена та апробована Л.В. Куликовим, Є.А. Мудровою та Т.А. Фатєєвою. [8] Головними завданнями даної методики виступають:

- виявлення складу основних ролей особистості сучасної жінки (їх кількість, значимість, ступінь реалізації);

- характеристики взаємозв'язків між ролями;

- задоволеність особистістю сформованим колом ролей;

Методика представляє собою анкету. В інструкції респонденту пропонується виділити сім ролей, здійснення яких для нього найважливіше. У цей список він може включити ролі реальні та уявні. Далі респондента просять оцінити ступінь значущості кожної ролі та ступінь реалізації кожної ролі, наявність конкурентних відносин між ролями, охарактеризувати щось позитивне або негативне, пов'язане з цими ролями.

Обробка результатів опитування та інтерпретація отриманих даних включають якісний та кількісний аналіз. У ході якісного аналізу названі респондентом ролі розподіляються за різними групами ролей:

- участі у родинних зв'язках;

- ролі у дружніх та любовних зв'язках;

- ролі соціального та правого статусу;

- ролі посадового статусу;

- професійні ролі;

- ролі користувача та власника;

- участі в заняттях поза діловою сферою.

Порівнюється склад окремих ролей респондентів, а також тих ролей, які найчастіше зустрічаються в групі респондентів. Виявляють домінуючі за значимістю ролі, а також ролі з максимальним дефіцитом реалізації.

У ході кількісного аналізу підраховується число записів у кожному розділі анкети, обчислюються числові показники:

- кількість виконуваних ролей;

- рольова недостатність;

- рольова надмірність;

- значимість ролей;

- рівень реалізації ролей;

- дефіцит реалізації ролей;

- рольова конфліктність.

В літературі представлена досить велика різноманітність критеріїв для поділу ролей на види. Вони не цілком підходять для того, щоб за результатами короткого анкетування можна було скласти уявлення про задоволеності особистістю сформованим колом ролей. Апробація використаної нами методики показала, що вказані респондентами ролі доцільно поділити на кілька груп (категорій):

1. ролі у родинних зв'язках (чоловік, дружина, батько, мати, дідусь, бабуся, син, дочка);

2. ролі у дружніх та любовних зв'язках (друг, помічник, порадник, коханець, коханий, сексуальний партнер, душа компанії, покровитель);

3. ролі соціального та правого статусу (учень, студент, аспірант, вчений, педагог, лікар, робітник, спеціаліст, підприємець, військовослужбовець, домогосподарка, пенсіонер, безробітний, громадянин, емігрант, переселенець);

4. ролі посадового статусу (директор, керівник, начальник, інженер, провідний інженер, зав. кафедрою, вчитель, бригадир, підлеглі та ін.);

5. професійні ролі (психолог, програміст, бухгалтер, музикант та ін.);

6. ролі користувача та власника (користувач автомобіля, комп'ютера, інтернету або водій власного авто, читач, покупець, власник нерухомості та інший власності, власник тварин);

7. участі у заняттях поза діловою сферою: на дозвіллі, в садівництві, подорожах та туризмі, фізкультурних заняттях (рибалка, мисливець-аматор, грибник, уболівальник, тенісист, велосипедист, лижник, квітникар, танцюрист).

Щоб мати можливість включити зібраний матеріал у кількісну обробку використовують ряд числових показників. Підраховується кількість виконуваних ролей (число записів у першому пункті «Анкети ролей»). Цей показник дає можливість оцінити загальне «рольове навантаження» особистості. Підраховувалося число записів у другому пункті анкети, у якому респондента просять назвати ролі, які він хотів би виконувати (або спробувати), але це йому за будь-яких причин не вдається. Умовно це число називають «показником рольової недостатності». Запитують респондентів про ролі, яких вони хотіли б позбутися. Це число характеризує «рольову надмірність» (число записів у третьому пункті анкети). У четвертому пункті опитуваного просять вказати сім ролей, здійснення яких для нього найважливіше. Далі пропонувалося ступінь значимості кожної ролі оцінити за п'ятибальною шкалою (п'ятий пункт анкети). При обробці підраховувався середній бал цих семи оцінок значимості. Отримуване число розглядається як «загальна оцінку значимості ролей». Кожну із семи виділених ролей опитуваний повинен був оцінити з точки зору того, якою мірою її вдається реалізувати (шостий пункт анкети). Середня величина оцінок реалізації ролей характеризує «рівень реалізації ролей». Різниця двох вищеназваних середніх величин (Оцінок значимості ролей та оцінок реалізації ролей) вказує на дефіцит реалізації ролей. В останньому (сьомому) пункті респондента просять для кожної із семи ролей вказати інші ролі, що заважають повноцінно, з бажаною віддачею сил і часу, виконувати цю роль. Питання цього пункту анкети дозволяє отримати показник «рольової конфліктності».

Визначення особливостей рольового кола сучасних жінок проводилось серед жінок віком від 29 до 40 років м. Кривого Рогу. Загалом в експерименті взяло участь 146 жінок.

Аналіз отриманих даних проведеного дослідження дозволяє нам сформувати та порівняти особливості виконуваних жінкою ролей та значимість кожної із них для неї:

Таблиця 1

«Коло основних ролей особистості»