Методика оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців Національної гвардії України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Національної гвардії України, капітан, майдан Захисників України

Методика оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців національної гвардії України

Куруч Олена Сергіївна ад'юнкт докторантури та ад'юнктури

м. Харків

Анотація

У статті розглянуто результати дослідження з розроблення методики оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ, що охоплює визначення особистісних особливостей військовослужбовців з подальшим розподіленням їх до одного із чотирьох типів схильності до суїцидальної поведінки та виявлення чинників службово- бойової діяльності, які сприяють її розвитку.

Методика оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовця Національної гвардії України виділяє три етапи.

Перший етап передбачає визначення приналежності військовослужбовця НГУ до суїцидально активного типу розвитку особистості. Реалізація даного етапу за допомогою використання психодіагностичних методик призначених для проведення психологічного відбору в НГУ. Застосування психодіагностичних методик дозволяє визначити приналежність військовослужбовців Національної гвардії України до одного з типів схильності до суїцидальної поведінки: «демонстративно-дезадаптований», «демонстративно-маскований чи скомпенсований», «конституційно-слабкий», «виснажений/демотивований».

Другий етап - експертне оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ (безпосереднім командиром, або заступником командира по роботі з особовим складом) дає можливість оцінити ситуації як такі, що сприяють її розвитку. Реалізація даного етапу здійснюється за допомогою експертного оцінювання з використанням опитувальника «Оцінювання схильності суїцидальної поведінки військовослужбовців Національної гвардії України». У опитувальнику узагальнено типові для військовослужбовця НГУ стресові ситуації, визначено їх значущість (вагу) як таких, що можуть актуалізувати негативні переживання. Сформований критерій дозволяє судити про сталість негативної ситуації соціального розвитку (біографічні дані, набута «професійна» здатність до саморуйнації) та наявність платформи для психопрофілактичних дій (антисуїцидальних факторів).

Третій етап передбачає визначення рівня глибини схильності до ризику скоєння суїциду - рівня астено-невротичних, депресивних розладів, порушення адаптації, сформованості симптомокомплексу ПТСР. Проведення даного етапу дозволяє визначитися із зоною відповідальності фахівця психологічної служби НГУ. Приймається рішення про необхідність спеціалізованої консультації у лікаря-психіатра.

Ключові слова: суїцидальна поведінка, військовослужбовці, службово- бойова діяльність, морально-психологічний стан, суїцид, методика.

Abstract

Kuruch Olena Serhiyivna Postgraduate of doctoral and postgraduate courses, National Academy of the National Guard of Ukraine, captain, Zakhysnykiv Ukrainy Square, 3, Kharkiv

METHODS OF ASSESSING THE ADDICTION TO SUICIDAL
BEHAVIOR OF SERVICEMEN OF THE NATIONAL GUARD OF UKRAINE

The article considers the results of a study to develop a methodology for assessing the propensity to suicidal behavior of servicemen of the NGU, which includes determining the personal characteristics of servicemen and further dividing them into one of four types of propensity to suicidal behavior and identifying factors of combat activity that contribute to its development

The method of assessing the propensity to suicidal behavior of servicemen of the National Guard of Ukraine distinguishes three stages.

The first stage involves determining the affiliation of the NGU serviceman to a suicidal type of personality development. Implementation of this stage through the use of psychodiagnostic techniques designed for psychological selection at NGU. The use of psychodiagnostic methods allows to determine the affiliation of servicemen of the National Guard of Ukraine to one of the types of propensity to suicidal behavior: "demonstratively maladapted", "demonstratively masked or compensated", "constitutionally weak", "exhausted / demotivated".

The second stage - expert assessment of the propensity to suicidal behavior of NGU servicemen (direct commander, or deputy commander for personnel) provides an opportunity to assess situations as contributing to its development. The implementation of this stage is carried out with the help of expert evaluation using the questionnaire "Assessment of suicidal behavior of servicemen of the National Guard of Ukraine." The questionnaire summarizes the stressful situations typical for an NGU serviceman, identifies their significance (weight) as those that may actualize negative experiences. The formed criterion allows to judge the permanence of the negative situation of social development (biographical data, acquired "professional" ability to self-destruction) and the availability of a platform for psychoprophylactic actions (anti-suicidal factors).

The third stage involves determining the level of depth of risk of suicide - the level of astheno-neurotic, depressive disorders, maladaptation, the formation of the symptom complex of PTSD. Carrying out of this stage allows to be defined with a zone of responsibility of the expert of psychological service of NMU. A decision is made on the need for specialized consultation with a psychiatrist.

Keywords: suicidal behavior, servicemen, assigned tasks, moral and psychological condition, suicide, methods.

Постановка проблеми

Наразі на долю нашої держави випали складні часи, що, зокрема, стосується військовослужбовців Національної гвардії України (далі - НГУ), які виконують бойові завдання, пов'язані із захистом державного суверенітету і політичної незалежності, збереженням територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Однією з важливих засад службово-бойової діяльності військовослужбовців НГУ є підтримання потрібного рівня психологічного стану особового складу формувань НГУ [1].

Збройні протистояння, що точаться на території нашої держави, призводять не тільки до бойових втрат, а й так званих «небойових», які зі свого боку відбуваються унаслідок скоєння самогубств військовослужбовцями [2]. За нинішніх умов усі психологічні служби військових формувань здатні лише боротися з наслідками суїцидальної активності, проте існуючі заходи попередження суїцидів серед військовослужбовців та їхнього запобігання й досі залишаються малоефективними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Незважаючи на значний досвід у практиці застосування різноманітних методів виявлення ознак суїцидальної поведінки [3-9], психологічне забезпечення службово-бойової діяльності підрозділів НГУ потребує вдосконалення. Так, наприклад, достатньо гостро постає проблема розроблення відповідного інструментарію, створення корегуючих технологій, призначених для роботи за цим напрямом, запровадження нових методів і форм профілактичних заходів, які реалізуються у НГУ.

У ході розв'язування цієї проблеми вчені стикалися з низкою різних завдань. Так, зокрема, дослідниками Jennifer Krafft, E. Tish Hicks, Sallie A. Mack, Michael E. Levin [10] було перевірено взаємозв'язки між психологічною негнучкістю та дистресом, когнітивними процесами, структурою цінностей у прогнозуванні суїцидальних думок. Установлено також, що психологічна негнучкість взаємопов'язана із дистресом, когнітивним синтезом і прогресом цінностей [10]. Інші науковці - Rachel L. Martin, Brian W. Bauer, Kathleen L. Ramsey, Bradley A. Green, Daniel W. Capron, Michael D. Anestis - визначили, що толерантність до дистресу має значний непрямий вплив на взаємозв'язок між посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та конструктами міжособистісно-психологічної теорії самогубств - зірваною належністю, сприйманою тяжкістю та здатністю до самогубства [11]. Дослідник К. Харабет до основних причин самогубств військовослужбовців за призовом відносить труднощі військово-службової адаптації внаслідок слабкої допризовної підготовки; невисокий психологічний настрій і мотивацію військовослужбовця, недоліки у вихованні, обумовлені побутовою ситуацією в родині; глумлінням і знущанням з боку товаришів по службі; підвищеними фізичними та психічними навантаженнями, пов'язаними з неукомплектованістю особовим складом військових підрозділів й іншими негативними чинниками військово-службової діяльності [12].

Проведений аналіз наукових джерел засвідчив, що існуючі підходи вивчення щодо оцінювання схильності до суїцидальної поведінки особистості, а також вагомий доробок наукових досліджень, присвячених висвітленню проблеми самогубств [1-12], повною мірою не розкривають змісту вивчення питання суїциду. Метою статті є розроблення методики оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ на основі конкретних обставин ситуації розвитку особистості військовослужбовця (конкретних виборів за опитувальником «Оцінювання схильності до суїцидальної поведінки») і визначеними типами особистості військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки.

Виклад основного матеріалу

Результати проведеного теоретичного і емпіричного дослідження дозволили розробити методику психодіагностичної процедури для визначення схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовця НГУ. Структурну схему алгоритму цієї методики наведено на рисунку 1.

Рис. 1 Блок-схема алгоритму методики оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ (початок)

Рис.1 Блок-схема алгоритму методики оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ (продовження)

суїцидальний поведінка психодіагностичний військовослужбовець

Рис.1 Блок-схема алгоритму методики оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ (продовження)

Рис. 1 Блок-схема алгоритму методики оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ (кінець)

Примітки: MD - валідність; A - товариськість-замкнутість; B - високий інтелект-низький інтелект; C - емоційна стійкість-емоційна нестійкість; E - домінантність-підпорядкованість; F - експресивність-стриманість; G - висока нормативність поведінки-низька нормативність поведінки; H - сміливість-боязкість; I - чутливість-жорсткість; L - підозріливість-довірливість; M - мрійливість-практичність; N - дипломатичність-прямолінійність; O - тривожність-спокій; Qi - радикалізм-консерватизм; Q2 - нонконформізм-конформізм; Q3 - високий самоконтроль-низький самоконтроль; Q4 - напруженість-розслабленість; M1 - пропрофесійні мотиви; M2 - мотиви удосконалення; M3 - самостійний вибір професії; M4 - несамостійний вибір професії; M5 - мотиви престижу; M6 - романтичні мотиви; M7 - компенсаторні мотиви; M8 - асоціальні мотиви.

Методика оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовця НГУ виділяє три етапи: визначення приналежності військовослужбовця НГУ до суїцидально активного типу розвитку особистості (перший етап - блоки 1-13); оцінювання соціальної ситуації розвитку з точки зору її сприятливості для реалізації негативних рис виділених підтипів (другий етап - блоки 14-26); визначення рівня глибини схильності до ризику скоєння суїциду - рівня астено-невротичних, депресивних розладів, порушення адаптації, сформованості симптомокомплексу ПТСР (третій етап - блоки 27-36).

Для реалізації першого етапу необхідні такі вхідні дані (блок 1): дані психологічної діагностики, яка здійснюється за допомогою методик, призначених для проведення професійного психологічного відбору в НГУ; біографічні дані.

Визначено, що в НГУ поширені чотири підтипи особистості (підтип 1.1 «Демонстративно-дезадаптований», підтип 1.2 «Демонстративно-маскований чи скомпенсований», підтип 2.1 «Конституційно-слабкий», підтип 2.2 «Виснажений/демотивований»), які за своїми особистісними особливостями схильні до потрапляння у конфліктні стресові умови і, відповідно, до накопичення стресового досвіду, чи які не здатні (втратили можливість) протистояти дії професійних стрес-факторів. Переживаючи стрес, ці підтипи можуть обирати суїцид як засіб позбавлення себе від негативних переживань, страждань.

Блок 2 відповідає за формування критеріїв, що утворюють типи особистості щодо схильності до ризику скоєння суїциду. Критерій для кожного типу складається з виконання встановлених вимог до показника кожної шкали психодіагностичних тестів, яка обрана для цього. Загальна кількість усіх вимог визначається як Kmax. Для підтипів 2.1 та 2.2 критерії визначення однакові К^ах.

Зазначимо, що точне визначення типів суїцидальної активності є досить ускладненим процесом. Тому після оброблення статистичних даних та їх аналізу прийнято рішення використовувати так званий «фільтр» (коефіцієнт В), який дозволяє градуювати широкий і вузький вибір військовослужбовців, відповідно до того, наскільки за своїми характеристиками вони наближуються до виділених типів суїцидальної активності (блок 3).

де, В - коефіцієнт вимог точності визначення: В = 0,75, якщо використовується «широкий фільтр» критерію, В = 0,85, якщо використовується «вузький фільтр» критерію.

Так, апробація показала, що за допомогою «вузького фільтру» відбирається сумарно близько 15 % від загальної вибірки військовослужбовців військової служби за контрактом до усіх чотирьох типів суїцидальної активності, «широкого фільтру» - близько 30 %. І хоча ці 30 % мають менше співпадінь з описаними типами, проте виявлена в них негативна тенденція розвитку особистості потребує професійної уваги психолога.

У блоку 4 проводиться розрахунок для окремого військовослужбовця НГУ значень показників типів суїцидальної активності відповідно до виразу:

де Pj - показник виконання вимог критерію.

Показник виконання вимог критерію Pj приймає значення 1, якщо

виконуються вимоги j складової критерію, та 0 - в іншому випадку. Таким чином, отримуємо значення сумарного показника типів суїцидальної активності, який може приймати значення

Далі проводиться порівняння отриманих показників Кі із встановленими, відповідно до вимог точності визначення, показниками Кпотр та визначення типів суїцидальної активності військовослужбовців НГУ (блоки 5-13). Порівняння проводиться послідовно, починаючи з підтипу 1.1 (блоки 5,6), далі - підтип 1.2 (блоки 7,8), та підтипи 2.1 і 2.2 (блоки 9-12). Особливість виявлення підтипу 2.1 від підтипу 2.2 полягає в різних значення вікової групи військовослужбовця. Якщо після розрахунку К3 > Кп°тр та військовослужбовець має першу вікову групу (вік до 23 років), тоді встановлюється підтип 2.1, якщо іншу вікову групу - підтип 2.2 (блок 10).

Якщо не виконуються умови блоків 5, 7, 9, тоді констатується відсутність схильності до суїцидально активного типу (блок 13) та з цим військовослужбовцем завершуємо роботу.

Військовослужбовці НГУ, у яких визначено тип суїцидальної активності, потребують уваги психолога. Наявність типу є однією з важливих умов скоєння суїциду, а не гарантією його скоєння, тому далі необхідно провести вивчення соціальної ситуації розвитку з точки зору її сприятливості для реалізації негативних рис виділених типів.

Для цього було використано опитувальник «Оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ» (блок 14). Виділені підтипи мають низьку стресостійкість, тому в стресових умовах швидко накопичуються негативні переживання, відчуття безпорадності та малоцінності, непотрібності та ізольованості, які стають для військовослужбовця підґрунтям для формування мотивації суїцидальних дій, її розгортання. Опитувальник заповнюється на військовослужбовця НГУ безпосереднім командиром чи психологом (для визначення тих аспектів, за якими у командира/психолога немає необхідної інформації, потрібно опитати самого військовослужбовця та/чи його близьке оточення).

У розробленому опитувальнику узагальнено типові для військовослужбовця НГУ стресові ситуації, визначено їх значущість (вагу) як таких, що можуть актуалізувати негативні переживання. Крім того, сформований критерій (блок 15) щодо оцінювання сприятливості ситуації. Цій критерій дозволяє судити про сталість негативної ситуації соціального розвитку (біографічні дані, набута «професійна» здатність до саморуйнації) та наявність платформи для психопрофілактичних дій (антисуїцидальних факторів). Критерій базується для кожного блоку питань на двох показниках:

сумарний показник блоку питань

наявність максимального значення відповіді в блоку Mj = True .

Критерій прийняття рішення щодо сприятливості ситуації можна сформулювати таким виразом:

Далі проводиться розрахунок показників Sj, М j за даними опитувальника (блок 16) та визначення ознаки сприятливості ситуації. Реалізація критерію (вираз 3.3) проводиться у блоках 17-21.

У разі невиконання умов критерію формується ознака відсутності сприятливості ситуації (блок 22). У цьому випадку військовослужбовець НГУ зараховується до групи посиленої психологічної уваги (ГППУ) (блок 24) та формуються рекомендації для фахівців психологічної служби НГУ, у полі зору якої буде перебувати цей військовослужбовець (блок 25). Після виконання визначених рекомендацій протягом 6 місяців психолог проводить повторне вивчення цього військовослужбовця (блок 26).

Під час виконання умов критерію формується ознака наявності сприятливості ситуації (блок 23) та продовжується вивчення.

Зазначимо, що поєднання визначеного «суїцидально активного» типу розвитку особистості і сприятливої для його реалізації ситуації можуть давати загострення астенічної, невротичної, депресивної симптоматики, порушення адаптивності тощо. Тому далі необхідно провести уточнювальну розгорнуту психодіагностику щодо глибини наявного «дефекту», використовуючи, відповідно до діагностичної задачі, психодіагностичні методики з вираженою клінічною спрямованістю (блок 27) - «Міні-мульт» та «Міссісіпську шкалу» для оцінки посттравматичних реакцій, які обидві є варіантами відомої клінічної методики MMPI.

За результатами цього етапу психолог має прийняти рішення про необхідність спеціалізованої консультації лікаря-психіатра щодо наявності/інтенсивності у конкретного військовослужбовця НГУ астено- невротичної, депресивної симптоматики, порушення адаптації, ПТСР. Для цього у блоку 28 формується критерій щодо оцінювання рівня глибини «дефекту» на базі таких показників: загальний показник посттравматичної реакції («Міссісіпська шкала») Ms;

показник Pj =1, якщо значення шкали >70, Р] =0, якщо

значення шкали ?70 («Міні-мульт»).

Критерій прийняття рішення щодо рівня глибини «дефекту» можна сформулювати таким виразом:

Далі за результатами тестування військовослужбовця за відповідними методиками проводиться розрахунок показників рівня глибини схильності до ризику скоєння суїциду (блок 29). Реалізація критерію (вираз 4) проводиться у блоку 30.

У разі невиконання умов критерію встановлюється низький рівень сформованості «дефекту» (блок 31). У цьому випадку військовослужбовець НГУ зараховується до ГППУ (блок 33) та формуються рекомендації для фахівців психологічної служби НГУ (блок 35). Після виконання визначених рекомендацій протягом 6 місяців психолог проводить повторне вивчення цього військовослужбовця (блок 37).

Під час виконання умов критерію формується високий рівень сформованості «дефекту» (блок 32). У цьому випадку військовослужбовець НГУ також зараховується до ГППУ (блок 34) та направляється до лікаря- психіатра (блок 36). За результатами третього етапу психолог визначається із зоною власної відповідальності.

Отже, розроблена методика дозволяє визначати не тільки типи суїцидальної активності військовослужбовця, але й розвиток соціальної ситуації з точки зору її сприятливості для реалізації негативних рис виділених типів, а також за необхідності визначитися із зоною відповідальності фахівця психологічної служби НГУ.

Висновки

Розроблена методика оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ має використовуватися на таких етапах: індивідуальне оцінювання з використанням психодіагностичних методик; експертне оцінювання з використанням опитувальника «Оцінювання схильності суїцидальної поведінки військовослужбовців Національної гвардії України».

Застосування психодіагностичних методик дозволяє нам визначити приналежність військовослужбовців НГУ до одного з типів схильності до суїцидальної поведінки.

Експертне оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ (безпосереднім командиром, або заступником командира по роботі з особовим складом) дає можливість оцінити ситуації як такі, що сприяють її розвитку.

Напрямом подальших досліджень є розроблення практичних рекомендацій посадовим особам щодо організації та проведення заходів профілактики суїцидальної поведінки серед військовослужбовців НГУ.

Література

1. Колесніченко О. С., Куруч О. С. Методичний апарат для оцінювання військовослужбовців Національної гвардії України, схильних до суїцидальної поведінки. Честь і закон. 2020. № 2 (73). С. 42-51.

2. Психологія суїцидальної поведінки військовослужбовців : монографія / Я. В. Мацегора та ін. Харків : НА НГУ, 2021. 363 с.

3. Юрьева Л. Н. Клиническая суицидология: монография. Днепропетровск : Пороги, 2006. 415 с.

4. Котенёв И. О. Психологическая диагностика постстрессовых состояний у сотрудников органов внутренних дел : метод. пособие для практ. психологов. Москва : МЦ при ГУК МВД России, 1997. 40 с.

5. Леонтьев Д. А. Тематический апперцептивный тест. Москва : Речь, 2004. Сер.: Диагностика. 254 с.

6. Приходько І. І., Мацегора Я. В., Колесніченко О. С. Типізація індивідуальнопсихологічних особливостей у військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Педагогічні та психологічні науки. 2018. Вип. 1. С. 174-203.

7. Психологічна профілактика суїцидальної поведінки працівників органів внутрішніх справ : метод. рек. / за заг. ред. С. І. Яковенка. Київ : КІВС, 2000. 119 с.

8. Prykhodko I., Matsegora Y., Kolesnichenko O., Pasichnik V., Kuruch O., Yurieva N., Kravchenko O., Radko O. & Prikhodko D. Psychological Markers of Suicides in Military Service During Wartime: A Contemporary Example. International Journal of Psychology & Psychological Therapy. 2021, 1, 47-57.

9. Колесніченко О. С., Мацегора Я. В., Приходько І. І., Чижевський С. О. Профілактика самогубств серед військовослужбовців Національної гвардії України : посібник / за заг. ред. проф. І. І. Приходька. Харків : НА НГУ, 2016. 117 с.

10. Krafft, Jennifer, Tish Hicks E, Sallie A. Mack, and Michael E. Levin. Psychological Inflexibility Predicts Suicidality Over Time in College Students. Suicide and Life-Threatening Behavior 49. 2019. Р. 5. 1488-1496.

11. Martin, Rachel L., Brian W. Bauer, Kathleen L. Ramsey, Bradley A. Green, Daniel W. Capron, and Michael D. Anestis. How Distress Tolerance Mediates the Relationship Between Posttraumatic Stress Disorder and the Interpersonal Theory of Suicide Constructs in a U.S. Military Sample. Suicide and Life-Threatening Behavior 49. 2019. Р. 5. 1318-1331.

12. Харабет К. В. Суицидальное поведение как форма девиантного поведения военнослужащих. Право в вооруженных силах. 2003. № 2. С. 1, 13.

References

1. Kolesrnchenko, O. S., Kuruch, O. S. (2020). Metodichnij aparat dlja odnjuvannja vijs'kovosluzhbovdv Nadonafno'i gvardii Ukra'ini, shil'nih do su'icidal'no'i povedrnki [Methodical apparatus for assessing servicemen of the National Guard of Ukraine prone to suicidal behavior]. Chest' і zakon - Honor and law, 2 (73), 42-51 [in Ukrainian].

2. Macegora, Ja. V. ta in. (2021). Psihologija suьcidal'noь povedinki vijs'kovosluzhbovciv [Psychology of suicidal behavior of servicemen]. Harkiv : NA NGU [in Ukrainian].

3. Jur'eva, L. N. (2006). Klinicheskaja suicidologija [Clinical suicidology]. Dnepropetrovsk : Porogi [in Russian].

4. Kotenjov, I. O. (1997). Psihologicheskaja diagnostika poststressovyh sostojanij u sotrudnikov organov vnutrennih del [Psychological diagnosis of post-stress states in law enforcement officers]. Moskva : MC pri GUK MVD Rossii [in Russian].

5. Leont'ev , D. A.(2004). Tematicheskij apperceptivnyj test [Thematic apperceptive test]. Moskva : Rech' [in Russian].

6. Prihod'ko, І. І., Macegora, Ja. V., Kolesnichenko, O. S. (2018). Tipizacija individual'nopsihologichnih osoblivostej u vijs'kovosluzhbovciv, shil'nih do su'icidal'noi povedinki [Typification of individual psychological characteristics in servicemen prone to suicidal behavior]. Zbirnik naukovih prac' Nacional'noi akademii Derzhavnoi prikordonnoi sluzhbi Ukraini. Pedagogichni ta psihologichni nauki - Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Pedagogical and psychological sciences, 1, 174-203 [in Ukrainian].

7. Jakovenko, S. І. (2000). Psihologichna profilaktika suicidal'noi povedinki pracivnikiv organiv vnutrishnih sprav [Psychological prevention of suicidal behavior of law enforcement officers]. Kiev : KIVS, [in Ukrainian].

8. Prykhodko I., Matsegora Y., Kolesnichenko O., Pasichnik V., Kuruch O., Yurieva N., Kravchenko O., Radko O. & Prikhodko D. Psychological Markers of Suicides in Military Service During Wartime: A Contemporary Example. International Journal of Psychology & Psychological Therapy. 2021, 1, 47-57.

9. Kolesnichenko, O. S., Macegora, Ja. V., Prihod'ko, I. I., Chizhevs'kij, S. O. (2016). Profilaktika samogubstv sered vijs'kovosluzhbovciv Nacional'noi gvardii Ukraini [Prevention of suicide among servicemen of the National Guard of Ukraine]. Harkiv : NA NGU [in Ukrainian].

10. Krafft, Jennifer, Tish Hicks E, Sallie A. Mack, and Michael E. Levin. Psychological Inflexibility Predicts Suicidality Over Time in College Students. Suicide and Life-Threatening Behavior 49. 2019. R. 5. 1488-1496.

11. Martin, Rachel L., Brian W. Bauer, Kathleen L. Ramsey, Bradley A. Green, Daniel W. Capron, and Michael D. Anestis. How Distress Tolerance Mediates the Relationship Between Posttraumatic Stress Disorder and the Interpersonal Theory of Suicide Constructs in a U.S. Military Sample. Suicide and Life-Threatening Behavior 49. 2019. R. 5. 1318-1331.

12. Harabet, K. V. (2003). Suicidal'noe povedenie kak forma deviantnogo povedenija voennosluzhashhih [Suicidal behavior as a form of deviant behavior of servicemen.]. Pravo v vooruzhennyh silah - Law in the armed forces, 2, 1, 13 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru