Гармонізація міжособистісних стосунків у жіночому колективі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

ГАРМОНІЗАЦІЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ У ЖІНОЧОМУ КОЛЕКТИВІ

Хараджи Марина Вікторівна кандидат психологічних наук, доцент

кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти

Пінчук Наталія Володимирівна здобувачка, група ПП-11пмз, кафедри

менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти

Анотація

жіночий колектив міжособистісний стосунки

У статті розкрито наукові підходи до проблеми дослідження міжособистісних стосунків у колективі. Узагальнено, що поняття «міжособистісні стосунки», які є ключовим для нашого дослідження, розглядається у широкому контексті сучасних філософських, психологічних та педагогічних уявлень у працях різних учених. Поняття міжособистісні стосунки історично посідало центральне та значне місце у соціальній психології та інших соціальних науках Визначені особливості міжособистісних стосунків у жіночому колективі. Жіночий колектив - це саме колектив, а не команда, він, зазвичай, слабко ієрархічний і тримається на особистих неформальних відносинах. Ієрархія може бути побудована за ознаками віку, досвіду, сімейного стану, а не посади. У роботі розкрито позитивні та негативні сторони жіночого колективу. Проведений огляд літератури стосовно формування позитивного психологічного клімату в жіночому колективі. Психологічний клімат жіночого колективу завжди характеризується специфічною для спільної діяльності людей атмосферою психічного та емоційного стану кожного його учасника, індивіда та, безсумнівно, залежить від загального стану оточуючих його людей. Щоб психологічний клімат ніс лише позитив, та був дружнім, варто розробити програму для взаємодії у жіночому колективі. Тому в роботі висвітлено короткий опис програми з гармонізації міжособистісних стосунків у жіночому колективі. В результаті гармонізації міжособистісних стосунків у жіночому колективі досягається рівновага у всіх особистісних сферах, що сприяє усвідомленню, прийняттю як цінностей цих відносин, дій та вчинків відповідно до розуміння та цінностей. Подана у статті інформація свідчить про те, що проблема вивчення міжособистісних взаємин у жіночому колективі та їх гармонізація є нині важливою і актуальною проблематикою.

Ключові слова: міжособистісні стосунки, жіночий колектив, гармонізація міжособистісних стосунків, психологічний клімат, конфлікти.

Annotation

Kharadzhy Marina Viktorivna Candidate of Psychological Sciences Associate Professor of Department of Management Practical Psychology and inclusive education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Pinchuk Natala Volodymyrivna First-year of the second (master's) level of higher education in the specsalty «Practical Psychology»? group PP-11pmz, Department of Management Practical Psychology and inclusive education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

HARMONIZATION OF THE INTERNATIONAL STOCK IN THE WOMEN'S COLLECTIVE

At the statistic, it is scientifically cleared up to the problem of maintaining inter-specialist stances among the collective. It has been pointed out that the understanding of the “international stance”, which is the key to our research, is viewed in a wide context of modern philosophical, psychological and pedagogical manifestations in the practice of various scientists. The concept of interspecialist stounki historically served as a central and significant place in social psychology and other social sciences. The women's team is the same team, not a team, vin, sound, weakly ієгагсШЛпу and tin on special informal vodnosinah. Icci'archy can be awakened for the signs of vіku, dosvіdu, I'll become a family, but don't plant. The robot has a clear positive and negative side of the female team. Carrying out a review of the literature to form a positive psychological climate in the women's team. The psychological climate of the women's team is always characterized by the atmosphere of the mental and emotional state of the skin participant, which is specific for the sleepy life of people, and the individual, without a doubt, lies in the middle of the wild life of people. So the psychological climate is not only positive, but also friendly, varto develop a program for mutual cooperation among the female team. Therefore, a short description of the program for the harmonization of inter-society stances among women's collectives is presented in the robot. As a result of the harmonization of the inter-special values among the women's collectives, they reach equally in all special areas, which are recognized, accepted as the values of these identities, and thus the values are reasonable. Filed at the article information about those, that the problem of incorporation of inter-society mutual relations among women's collectives and their harmonization is an important and topical issue.

Keywords: international society, women's team, harmonization of international society, psychological climate, conflicts.

Постановка проблеми

Міжособистісні стосунки лежать в основі формування та прояву соціально-психологічних явищ. Міжособистісні відносини мають велике значення у житті кожного індивіда, оскільки однією з відмінностей людини від тварини є потреба у спілкуванні. У процесі свого життя та діяльності люди постійно вступають у різні суспільні та психологічні відносини. Особливо вони важливі у їхній професійній спільній праці (на трудовому місці) в організації (колективі, організованій малій групі), оскільки саме тут створюються основні матеріальні та духовні цінності всього соціуму.

Актуальність дослідження міжособистісних стосунків у малій професійній групі обумовлена також і тим, що є важливим аспектом побудови загальної теорії внутрішньогрупових процесів - одним із центральних завдань психології. Сучасний кризовий період у житті нашого суспільства породив безліч проблем об'єктивного та суб'єктивного характеру, що призводять багатьох людей до деформації міжособистісних відносин, конфліктних ситуацій, психологічних зривів, нервових захворювань та безпорадності в адаптації до нових умов життя. Подібного роду деформації відносин та конфлікти виникають частіше саме в жіночому колективі.

Виходячи з вищесказаного, жіночий колектив потребує активного та систематичного супроводу психолога в гармонізації міжособистісних стосунків. Емоційний стан жінок та загальний психологічний клімат у колективі безпосередньо впливає на розвиток компанії та роботу загалом.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Вивченням проблеми міжособистісних відносин займалися такі відомі особистості як Г. Андрєєва, М. Єнікєєв, В. Куніцина, Т. Шібутані, Б. Паригін, Л. Собчик, Д. Майєрс, Ю. Жуков, Р. Немов, А. Петровський та багато інших психологів. Компоненти міжособистісних взаємин у різних авторів свої. Наприклад, М. Єнікєєв вважає, що до них відносяться соціальна роль та соціальний статус. На думку Г. Андрєєвої у міжособистісних відносинах велику роль грає психологічний клімат колективу. В. Куніцина та її співавтори виділяють у таких відносинах міжособистісну атракцію. І дуже багато психологів, наприклад, Т. Шибутані, П. Шихірєв, В. Дружинін та інші, важливим компонентом у міжособистісних стосунках вважають психологічний клімат.

Однак, згaдaних розробок, питання щодо міжособистісних стосунків у жіночому колективі та їх гармонізації є гострим та актуальним в сучасному суспільстві.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні особливостей міжособистісних стосунків у жіночому колективі та розробці програми щодо їх гармонізації.

Виклад основного матеріалу

Проблема міжособистісних стосунків широко представлена у літературі. Щоб зрозуміти, як розвиваються навички міжособистісних стосунків у людей, потрібно спочатку з'ясувати сутність поняття «міжособистісних стосунків».

Міжособистісні стосунки - це сильний, глибокий або тісний зв'язок, або знайомство між двома або більше людьми, тривалість яких може змінюватись від короткого до тривалого. Ця асоціація може ґрунтуватися на висновку, любові, солідарності, регулярних ділових відносинах або будь-якому іншому типі соціальних зобов'язань. Вони можуть регулюватися законом, звичаєм чи взаємною угодою і є основою соціальних груп і суспільства в цілому. У результаті виконання функціональних обов'язків не лише закріплюються ділові контакти, а й зароджуються і розвиваються міжособистісні стосунки, які надалі набувають багатосторонній і глибокий характер [6, с. 198].

У науковій літературі міжособистісні стосунки тлумачать як: безпосередні зв'язки й відносини, що складаються в реальному житті між живими індивідами, які мислять і відчувають. Інакшими словами - це емпіричні стосунки реальних людей у їхньому реальному спілкуванні або психологічні стосунки, що ґрунтуються на взаємній готовності суб'єктів до певного типу неформальної взаємодії й спілкування, супроводжуються почуттям симпатії - антипатії та можуть бути оцінними й дієвими, тобто реалізуватися у взаємодії [2, с. 31-32].

У першу чергу необхідно розуміти, що основою їх виникнення є позитивні почуття один до одного, оскільки ці стосунки спрямовані не просто на отримання певного результату, а й відчуття задоволення від самого процесу комунікації. Однак у міжособистісних стосунках мають значення як почуття й емоції, так й здатність до переконання, оскільки у спілкуванні з іншими людьми ми вчимося відстоювати свою думку і наводити аргументи. Психічне зараження, яке допомагає переймати переживання співрозмовника, внаслідок чого ми можемо аналізувати ситуацію людини, з якою перебуваємо у міжособистісних стосунках.

Тепер варто перейти до розгляду сутності жіночого колективу та саме міжособистісних відносин у самому колективі. Під колективом ми розумітимемо формальну групу, спеціально організовану задля досягнення спільних завдань у межах конкретної організації.

Важливою позитивною рисою жіночого колективу є можливість знайти подругу за інтересами. Оскільки, на відміну від чоловіків, жінки більш схильні до співпереживання. Саме обговорення особистих тем, можливість виговоритися після стресу або важкої розмови з начальством, в силу особливостей жіночої психології, є добрим стимулом для подальшої продуктивної роботи, а також це піднімає настрій та працездатність жінок.

Жінка як хороший працівник схильна до чіткого дотримання послідовності, старанності, небажання ризикувати, воліючи перевірені шляхи та методи. Саме жінки набагато краще сприймають та аналізують деталі, подробиці подій, здатні скрупульозно та точно розбити ціле на складові частини та провести аналіз елементів цілого [8, с. 545-546].

Немало важливою характерною рисою жіночого інтелекту є допитливість, прагнення розширити світогляд за засобами спілкування та взаємодії з людьми різного соціального статусу та напрямки діяльності. Цікаво, що серед висновків учених про характерні риси ділової жінки, особливе місце відведено яскравій індивідуальності. Вона також має високий рівень загальної та інтелектуальної активності, прагне постійно підтримувати свій зовнішній вигляд. Через гнучкість характеру, жінка найбільш оперативно переключається з однієї соціальної ролі (працівник) на іншу (дружина, мати). Підтримка або її відсутність з боку сім'ї серйозно впливає на працездатність та конфліктогенність жінки в колективі. Жінкам властива чутливість до психологічного клімату в організації та прагнення працювати у комфортній для себе атмосфері [4, с. 164].

Приходячи на нову роботу, жінки спочатку намагаються налагодити емоційні зв'язки з колегами і лише після цього повністю занурюються у трудовий процес. Задоволеність відносинами у колективі стає однією з основних чинників, які визначають задоволеність жінкою працею загалом. Іноді цей фактор починає переважувати всі інші. Навіть у тому випадку, якщо на роботі недостатня заробітна плата та обмежені або відсутні перспективи зростання, але склалися добрі стосунки у колективі, жінки рідко прагнуть змінити робоче місце. Саме цей факт забезпечує заповнення робочих місць у бюджетних організаціях з низькооплачуваними посадами (дитсадки, гуртки, початкові класи тощо).

Зазвичай виділяють такі соціально-психологічні особливості жіночого колективу: велике значення сімейних відносин, високу емоційну чутливість, велику значимість та розвиненість "горизонтальних" міжособистісних взаємовідносин, схильність до відволікання уваги та спілкування з широкого кола питань, орієнтацію у праці на особистісні моменти, відносну легкість перенесення стресів за сприятливого «внутрішнього» клімату, високий ступінь опору нововведенням [1, с. 56-60].

Проте, жіночий колектив - явище складне та неоднозначне. Найчастіше саме під час особистих бесід та частого «чаювання», що є потужним антиконфліктогенним фактором у жіночому трудовому колективі, поширюються плітки, плетуться інтриги, та розвивається прихована конкуренція. А це, у свою чергу, є приводом до нових конфліктів в організації.

Причини конфліктної ситуації у жіночому трудовому колективі досить різноманітні. Найчастіше конфлікт може виникнути через мало значущий привід, що не потребує особливої уваги: розбіжності можуть виникнути через черговість відповіді на телефонний дзвінок, часу, що проводиться в інтернеті «не по ділу». В одностатевому колективі не вітається зайва любов до себе, хвастощі, тому що у співробітниць може проявитися заздрість, що тягне за собою неформальні негативні стосунки. Актуальним приводом для жіночих заздрощів є розмови про любовні стосунки колег. Одна з найпопулярніших тем для неформальних розмов - обговорення зовнішності. Досвідчені співробітниці не привертатимуть увагу до своєї фігури, одягу, аксесуарів [3, с. 341-344].

Найчастіше жінка входить у конфлікт, висловлюючи цим захисну реакцію, що породжує бажання зберегти своє робоче місце, займаюче становище як у суспільстві, і у колективі. Нерідко відносини в жіночому колективі ускладнюються умовами праці: графік роботи, якістю облаштованості робочого місця, градація заробітної плати, спосіб розподілу премій та вихідних днів тощо. Йдеться про те, що проблемна ситуація може залишитися непоміченою керівником через те, що головною зброєю жінок у подібній ситуації можуть бути плітки, чутки, лихослів'я, різного роду підбурювання.

Іншими словами, жіночий конфлікт не схожий на чоловічий, тому що головною метою останнього є бажання кинути виклик, випередити лідера, змінити ділову ієрархію, що склалася. Результатом таких деструктивних ситуацій виступає погіршення результатів роботи.

Метою роботи у конфліктному колективі для жінки перестає бути досягнення найкращих результатів. На місце цієї мети встає інша: якнайвідчутніше нашкодити суперниці. Подібна ситуація не виглядає новою, тому що в гомогенні трудові колективи як у чоловічих, так і жіночих негативні риси виражені більш гостро, ніж у змішаних. Саме тому, важливу роль міжособистісних стосунків жіночого колективу грає психологічний клімат.

Психологічний клімат колективу - термін широко вживаний, який часто прийнято ставити в один ряд із поняттями духовної атмосфери, духу колективу та переважаючого настрою. Змістовна характеристика психологічного клімату пов'язана, зазвичай, із самопочуттям людини у колективі (настроєм, задоволеністю, психологічним комфортом), коли ж самопочуття людей переноситься на їхнє ставлення до праці та інших членів колективу, на міжособистісні стосунки, на загальні взаємини, тоді складається психологічний клімат. На другій стадії виникають приятельські стосунки (після деякого спілкування співробітники формують певне ставлення один до одного, а також тут з'являється почуття співпереживання) та товариські стосунки (люди відчувають близькість думок і поглядів, готові надати підтримку, а також відчувають довіру один до одного) [5, с. 56-57].

Психологічний клімат жіночого колективу завжди характеризується специфічною для спільної діяльності людей атмосферою психічного та емоційного стану кожного його учасника, індивіда та, безсумнівно, залежить від загального стану оточуючих його людей. У свою чергу, атмосфера тієї чи іншої спільності або групи проявляється через характер психічної налаштованості людей, яка може бути діяльною чи споглядальною, життєрадісною чи песимістичною, цілеспрямованою чи анархічною, буденною чи святковою тощо. Не тільки в психології, а й у теорії та практиці управління утвердилася точка зору, згідно з якою головною структурною твірною психологічного клімату жіночого колективу є настрій.

Варто пам'ятати, що психологічний клімат формується під впливом групових емоцій, що виникають у результаті досягнення успіху чи невдачі. Найважливішими ознаками сприятливого психологічного клімату жіночого колективу є довіра та висока вимогливість членів групи один до одного, доброзичлива та ділова критика, вільне вираження власної думки під час обговорення питань, що стосуються всього колективу, задоволеність приналежністю до колективу та інших.

Кожен індивід, що існує всередині будь-якого колективу, повинен взаємодіяти з іншими людьми цього колективу. Передумовами до контакту є взаємні зацікавлення людей тих чи інших особистісних якостей одне одного. Для здійснення процесу спілкування для людей зацікавленість необхідна. Зацікавленість у свою чергу ґрунтується на очікуванні того, чим одна особистість може задовольнити актуалізовану потребу іншої особи, що у свою чергу допомагає досягненню спільних цілей та сприяє гармонійним відносинам усередині колективу [10, с. 116].

Для успішної роботи у жіночому колективі має панувати позитив та сприятливий психологічний мікроклімат. Для профілактики правильного настрою колективу важливою умовою гармонізація міжособистісних стосунків.

Гармонізація - це процес оптимальної взаємодії різних структур у складі чогось цілого. Предметом корекції міжособистісних стосунків у жіночому колективі є феномени міжособистісної взаємодії. Робота з гармонізації міжособистісних стосунків у жіночому колективі може здійснюватися через систему соціально-психологічних занять, що проводяться у формі тренінгів (наприклад, тренінг особистісного зростання «Пізнай себе», тренінг комунікативних умінь «Серед людей»).

Також поліпшенню відносин у жіночому колективі сприяють наступні умови: створення атмосфери взаємної доброзичливості в учасників колективу, введення в життя позитивних факторів, що посилюють прагнення загальнолюдських цінностей, використання інформації про структуру цілої групи та про особисті якості кожного індивіда, організація спільної діяльності, що посилює контакти та створює спільні емоційні переживання, надання допомоги один одному при виконанні завдань, справедливе, рівне ставлення до всіх усередині колективу, організація колективних ігор та інших заходів, під час яких кожному проявити себе позитивно, з незнайомого боку, облік специфіки, установок, прагнень, інтересів, ціннісних орієнтацій кожного у колективі [9, с. 38].

Для виконання цих умов часто потрібні різні методи та прийоми, наприклад, бесіда. Бесіди є ключем до розвитку відносин, обміну думками та ідеями, а також вони допомагають вислухати один одного. Люди вчаться краще розуміти одне одного, слухаючи думки один одного, спостерігаючи вирази обличчя та тіла, що показують емоції. Розмови різняться залежно від переслідуваного психологічного завдання. Вирізняють такі види: терапевтична бесіда, експериментальна бесіда (з метою перевірки експериментальних гіпотез), автобіографічна бесіда, інтерв'ю.

Варто зауважити, що без взаєморозуміння неможливе спілкування, координація дій. Людина розуміє поведінку іншого, його думки та мотиви. Розуміння будується з урахуванням співпереживання, ідентифікації. Корекції у жіночому колективі підлягають такі негативні властивості особистості, як конформізм, неадекватність сприйняття колег, неврівноваженість, неакуратність (особливо виявляється у звітності та веденні документації). Для корекції можна використовувати різні форми: тренінг, ігри психокорекції поведінки, індивідуальні бесіди. Отримання результату можливе через виконання серії груп вправ, які об'єднані однією метою [7, с. 188].

У роботі психолога з гармонізації міжособистісних стосунків умовно можна назвати кілька етапів. У першому етапі основні напрями роботи: знайомство з персоналом, його роботою, чинниками середовища, встановлення контактів, соціально-психологічна діагностика. Вивчаються можливості жіночого колективу, його соціальний склад, встановлюються зв'язки з адміністрацією, виявляється рівень соціальної активності персоналу. Надалі психолог створює карту діагностики міжособистісних стосунків, досягнень колективу, узагальнює пропозиції жіночого колективу, веде облік їхніх потреб та можливостей, дає короткий аналіз стану роботи. Всі ці документи складаються у довільній формі.

Другий етап - організаційний аналіз, диференціація, класифікація проблем, потреб, «вживлення» у середу. Психолог визначає пріоритети у своїй роботі, форми соціальної творчості колективу, вивчає можливості кожного педагога та дитячого колективу, яким він керує, систематизує результати діагностики та соціологічних досліджень. Усе це він фіксує у своєму робочому щоденнику і основі даних становить перспективний план.

Третій етап - соціально-психологічна робота (спостереження, консультування, допомога, вивчення та аналіз занять, підготовка та розробка педрад, заходів, проблемно-ділові ігри, ігри гармонійного розвитку особистості, ігри, психокорекція поведінки, відпочинок та дозвілля.

Таким чином, роль психолога в гармонізації міжособистісних стосунків та організації взаємодії є досить активною. Він створює психологічні умови для формування колективу, орієнтованого на завдання та відносини, і тим самим сприяє корінному поліпшенню соціальної ситуації в жіночому колективі.

Найважливішою умовою розвитку жіночого колективу, його стійкості, життєздатності є створення умов активної діяльності учасників робочого процесу. Практично від того, наскільки доброзичлива, заснована на взаємній повазі і стриманості атмосфера, що склалася, який психологічний клімат у колективі, наскільки передбачувана поважна позиція і вчинки керівництва і колег - від усього цього залежить час успішного життя колективу, його поступальний рух до поставлених цілей. Клімат на робочому місці надає сильний вплив на успіхи та неуспіхи кожного працівника, і безумовно впливає на сьогоднішнє життя та завтрашні погляди. Щоб психологічний клімат ніс лише позитив, та був дружнім, варто розробити програму для взаємодії у жіночому колективі на тему «Життя - це не тільки робота!». Ціль: гармонізація міжособистісної взаємодії у жіночому колективі через проведення профілактичної діяльності емоційного вигоряння працівників установи.

Завдання програми:

1. Визначити рівень ризику емоційного вигоряння співробітників установи.

2. Сформувати навички володіння техніками самоврядування та саморегуляції емоційних станів через знайомство педагогів із причинами та наслідками психічного навантаження, підтримання оптимального рівня психічних станів в умовах професійної діяльності.

3. Розширити рівень уявлення про ефективну соціальну взаємодію всередині колективу та з учасниками виховно-освітнього процесу.

Зміст програми: Програма повинна являти собою психолого-розвивальну програму, спрямовану на профілактику емоційного вигоряння співробітників установи через цикл заходів, орієнтованих на гармонізацію міжособистісних стосунків у педагогічному колективі. На першому та останньому заняттях повинна проводитися діагностика (вхідна та вихідна, з метою визначення ступеня ризику емоційного вигоряння у фахівців установи). На початку кожного заняття з педагогом-психологом, учасникам варто запропонувати заповнити «Щоденник настрою», який відображає картину настрою кожного учасника окремо та групи в цілому.

Реалізація програми повинна включати 5 етапів:

I. Проєктування: розробка ідеї програми та прийняття спрямованості діяльності психолога, проведення опитування з метою визначення бажаючих осіб пройти цикл занять за програмою, затвердження програми, формування методичного матеріалу, інструментарію.

II. Підготовчий: комплектування групи учасників для реалізації програми (з урахуванням добровільності), адаптація групи до умов, у яких відбуватимуться заняття з профілактики емоційного вигоряння, розробка системи занять та підготовка пакету інструментарію для учасників.

III. Діагностичний: вивчення ступеня сприятливості психологічного клімату педагогічного колективу, оцінка ризику «емоційного вигоряння» у співробітників.

IV. Діяльність: оформлення кабінету психологічного розвантаження (щоразу перед початком заняття), проведення психолого-розвиваючих занять «Покращення психологічного самопочуття спеціаліста».

V. Підсумково-аналітичний: підбиття підсумків кожного проведеного заняття (заповнення інформаційних довідок про проведений захід), діагностика та моніторинг за підсумками реалізації програми, оформлення та здавання звітних документів.

Основною формою реалізації цієї програми є практична діяльність (елементи тренінгу) у групі, під час якої відпрацьовуються конкретні навички на задану тему заняття. На кожному занятті повинні набуватися та відпрацьовуватися навички самоврядування та саморегуляції емоційних станів.

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що міжособистісні відносини - це зв'язок між двома або більше людьми, який може змінюватись від швидкоплинних до тривалих. Міжособистісні стосунки формуються у соціальних, культурних та інших відносинах. Жіночий колектив дуже складне та часто психологічно нестійке формування, яким дуже складно керувати. Жінки в міжособистісних відносинах більш уперті, енергійні, наполегливі, більшою мірою довірливі, ввічливі, менше потребують визнання, болю схильні до конфліктів, при цьому більш дружні.

Дуже важливим у жіночому колективі є психологічний клімат. Ми розглянули і проаналізували безліч підходів, що розкривають поняття психологічний клімат колективу і дійшли висновку, що оптимальний психологічний клімат у жіночому колективі - це стан, що включає в себе відношення всередині малої групи і всередині колективу в цілому, ставлення людей до своєї роботи, своєї праці. Адже саме від психологічного клімату у жіночому колективі залежить включеність кожного члена колективу до своєї трудової діяльності, що своєю чергою впливає на позитивний результат організації загалом.

Вважаємо, що для успішної роботи у жіночому колективі має панувати позитив та сприятливий психологічний мікроклімат, для цього необхідно сприяти гармонізації міжособистісних стосунків.

Література

1. Базалійська Н.П., Гук А.В. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі підприємства / Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. 2016. Т. 21, Вип. 2. С. 56-60.

2. Жмайло І. Міжособистісні взаємини як соціально-психологічна проблема / Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", 2019. С. 31-32.

3. Зудова І. Ю., Котелевська А. В. Формування сприятливого соціально- психологічного клімату трудового колективу підприємства / Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. № 20. С. 341-344.

4. Максименко С.Д. Загальна психологія. Підручник. 2-ге вид., переробл. і доп. Вінниця: Нова Книга, 2004. 704 с

5. Марков І. В., Рудник Я. М. Вплив соціально-психологічного клімату на взаємини в колективі. 2014. С. 56-57.

6. Руденко Л. Міжособистісні стосунки як чинник соціального становлення особистості / Наукові записки УКУ. 2014. C. 198-199..

7. Ситнік С.В. Психологія міжособистісної взаємодії: монографія. Одеса: ФОП Бондаренко М.О., 2020. 350 с.

8. Скалій Ю. І., Літинська В. А. Специфіка управління жіночими коллективами / Глобалізація та націоналізація проблеми економіки / Миколаїв. нац. ун-т ім. В. О. Сухомлинського. Миколаїв, 2016. Вип. 14. С. 545-546.

9. Циба В. Т., Шайгородський Ю. Ж. Соціальна психологія: навч. посіб. Полтава: Дивосвіт, 2009. 335 с.

10. Шахова О. Г. Соціальна психологія особистості: навч. Посіб. Харків: Контраст, 2019. 116 с.

References

1. Bazaliys'ka N.P., Huk O.V. (2016). Formuvannya spryyatlyvoho sotsial'no- psykholohichnoho klimatu u kolektyvi pidpryyemstva [Formation of a favorable socio- psychological climate in the staff of the enterprise]. Visnyk Odes'koho natsional'noho universytetu. Seriya: Ekonomika - Bulletin of Odessa National University. Series:Economics. T. 21, Vip. 2. S. 56-60 [in Ukrainsan].

2. Zhmaylo I. (2019). Mizhosobystisni vzayemyny yak sotsial'no-psykholohichna problema [Interpersonal relationships as a socio-psychological problem]. Zbirnyk naukovykh prats' "Problemy suchasnoyi psykholohiyi" - Collection of scientific works "Problems of modern psychology". S. 31-32 [in Ukrainsan].

3. Zudova I. YU., Kotelevs'ka O. V. (2017). Formuvannya spryyatlyvoho sotsial'no- psykholohichnoho klimatu trudovoho kolektyvu pidpryyemstva [Formation of a favorable socio- psychological climate of the labor collective of the enterprise]. Hlobal'ni ta natsional'ni problemy ekonomiky. № 20 - Global and national economic problems. S. 341-344 [in Ukrainsan].

4. Maksymenko S.D. (2004). Zahal'napsykholohiya. Pidruchnyk. 2-he vyd., Pererob. i dod. [GeneralPsychology] Vinnytsya: Nova Knyha, 704 s. [in Ukrainsan].

5. Markov I. V., Rudnyk YA. M. (2014). Vplyv sotsial'no-psykholohichnoho klimatu na vzayemodiyi u kolektyvi [The influence of socio-psychological climate on relationships in the team]. S. 56-57 [in Ukrainsan].

6. Rudenko L. (2014). Mizhosobystisni vidnosyny yak faktor sotsial'noho stanovlennya osobystosti [Interpersonal relationships as a factor in the social development of the individual]. Naukovi zapysky UKU- UCUScientific Notes. S. 198-207 [in Ukrainsan].

7. Sitnik S.V. (2020). Psykholohiya mizhosobystisnoyi vzayemodiyi: monohrafiya [Psychology of interpersonal interactions monograph. Odesa: FOP Bondarenko M.O., 350 s. [in Ukrainsan].

8. Skaliy YU. I., Lityns'ka V. O. (2016). Spetsyfika upravlinnya zhinochymy kolektyvamy [Specifics of women's team management]. Hlobalizatsiya ta natsionalizatsiyaproblemy ekonomiky - Globalization and nationalization of the economic problem. Vyp. 14. S. 545-546 [in Ukrainsan].

9. Tsyba V. T., Shayhorods'kyy YU. ZH. (2009). Sotsial'na psykholohiya: navch. posib. Poltava: Dyvosvit [SocialPsychology]. Poltava. 335 s. [in Ukrainsan].

10. Shakhova O. H. (2019). Sotsial'na psykholohiya osobystosti: navch. Posib. [Social psychology of personality]. Kharkiv: Kontrast, 116 s. [in Ukrainsan].

Размещено на Allbest.ru