Самооцінка як чинник професійного становлення особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

САМООЦІНКА ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

Оніпко Зоряна Сергіївна, кандидат політичних наук,

викладач кафедри психології і педагогіки,

Національний технічний університетУкраїни «КПІ імені Ігоря Сікорського»

Анотація

Стаття присвячена такому психологічному феномену як самооцінка. Визначено, що самооцінка є багатоаспектним психологічним феноменом, який є продуктом самосвідомості особистості. З'ясовано, що чимало психологів розглядають самооцінку як складову «Я-концепції». Констатовано, що самооцінка є афективним (оціночним) аспектом когнітивного знання особистості про себе, свої компетенції та можливості. Даний феномен є як результатом, так і внутрішньою умовою розвитку, особистісного зростання. Будучи суб'єктивним утворенням, самооцінка здійснює вплив на функціонування емоційно-вольової та мотиваційної сфер особистості, регуляції її поведінки та діяльності. Стверджено, що самооцінка визначає особливості взаємин особи й інших людей.

З'ясовано, що психологи поділяють самооцінку на адекватну та неадекватну. В статті викладено основні характеристики адекватної та неадекватної самооцінки особистості. Крім того, охарактеризовано надмірно завищену та надмірно занижену самооцінку, за умов наявності яких людина має викривлене уявлення про себе.

Проводячи подальші наукові розвідки, визначено, що самооцінка впливає на рівень успішності професійної діяльності особистості. Узагальнено різні наукові погляди на професійну самооцінку, визначено основні її характеристики, компоненти та форми. З'ясовано як різні види самооцінки позначаються на професійній самооцінці людини, її професіоналізмі. Визначено, що на професійну самооцінку впливають ряд факторів: індивідуально-психологічні властивості особистості; потреби, мотиви та інтереси особи; попередній засвоєний досвід; зміст професійної діяльності та її результат. Проаналізовано допомогу самооцінки у формуванні рівня професійних вимог, під яким можна розуміти бажання особи досягти певного рівня професійної діяльності. Дана характеристика належного та неналежного рівнів професійних вимог, які з'являються в залежності від виду самооцінки людини.

Визначено, що професійна самооцінка визначається дослідниками й як прояв професійної самосвідомості особистості. Досліджено основні структурні компоненти професійної самосвідомості.

Ключові слова: самосвідомість, самооцінка, адекватна самооцінка, неадекватна самооцінка, професійна самооцінка, професійна самосвідомість.

Abstract

Onipko Zoryana Serhiyivna Candidate of political sciences, teacher of the Department of Psychology and Pedagogy, National Technical University of Ukraine «KPI named after Ihor Sikorsky».

SELF-ESTEEM AS A FACTOR OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF PERSONALITY.

The article is devoted to a psychological phenomenon as self-esteem. It was determined that self-esteem is a multifaceted psychological phenomenon, which is a product of an individual's self-awareness. It was found that many psychologists consider self-esteem as a component of the «I-concept». It was established that self-esteem is an affective (evaluative) aspect of a person's cognitive knowledge about himself, his competencies and capabilities. This phenomenon is both a result and an internal condition of development and personal growth. Being a subjective entity, self-esteem affects the functioning of the emotional, volitional and motivational spheres of the individual, the regulation of his behavior and activities.

Self-esteem affects the way of the formation of social contacts and group relations, their duration and efficiency.

It has been found that psychologists divided self-esteem into adequate and inadequate. The article describes the main characteristics of adequate and inadequate self-esteem of an individual. In addition, greatly overestimated and greatly underestimated self-esteem is characterized, under the conditions of which a person has a distorted self-identification.

Conducting further research, it was determined that self-esteem affects the level of success in the individual's professional activity. Different scientific views on professional self-evaluation are summarized, its main characteristics, components and forms are determined. It has been clarified how different types of self-esteem affect a person's professional self-esteem, his professionalism. It was determined that a number of factors influence professional self-esteem: individual psychological properties of the individual; person's needs, motives and interests; previous acquired experience; the content of professional activity and its result. The article analyzes the help of self-assessment in the formation of the level of professional requirements, which can be understood as a person's desire to achieve a certain level of professional activity. This is a description of appropriate and inappropriate levels of professional requirements that appear in relation to the type of self-esteem of a person.

It is determined that professional self-assessment by researchers is also a manifestation of professional self-awareness of an individual. It has been investigated the main structural components of professional self- assessment.

Keywords: Self-awareness, self- esteem, adequate self-esteem, inadequate self- esteem, professional self- esteem, professional self-awareness.

Постановка проблеми

Для сьогоднішньої психологічної науки проблема дослідження самооцінки має неабияке значення, адже від її рівня залежить не просто функціонування емоційно-вольової та мотиваційної сфер особистості, регуляції її поведінки та діяльності, а й загалом особистісний розвиток людини. Самооцінка зумовлює успішність або неуспішність будь-якого виду діяльності людини, її результати. Це також стосується й реалізації особистості в професійній діяльності, яка є однією з найважливіших видів останньої й стимулює перетворення людини в суб'єкта професійного буття. З огляду на це, аналіз впливу самооцінки на становлення людини як професіонала дозволить зрозуміти важливість даного феномену для самореалізації та самоактуалізації особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сутність, умови формування та характеристики психологічного феномену самооцінки розглядалися в дослідженнях як вітчизняних, так і закордонних науковців, серед яких можна відзначити К. Роджерса, А. Адлера, М. Кляйна, Ф. Франкла, Д. Уотсона, Р. Бернса, Е. Еріксона, Л.І. Божович, Л.В. Бороздіна. А.І. Ліпкіну, О. М. Молчанову, А. В. Захарову, Г.І. Катрич, Я.Л. Коломінського, Е.І. Савонько, Л. С. Славіна та ін. Зв'язок самооцінки із результатами діяльності розглянуто у працях В.В. Століна, Т.С. Токарської, С. Хартера, X. Хекхаузена, І.І. Чеснокової, І.В. Дубровіна та ін. Питанням значення самооцінки для професійного становлення особистості займалися Н.В. Кузьміна, М.А. Ларіонова, А.К. Маркова, В.А. Семиченко, О.А. Столярчук, В. М. Одінцова, Л. В. Діброва, О.О. Олійник, Д. Д. Ширапова та ін. Аналіз останніх публікацій з даної проблематики свідчить про певну обмеженість вивчення самооцінки як чинника становлення особистості як професіонала та недостатню розробленість проблеми професійної самооцінки людини.

Мета статті - теоретично проаналізувати, яким чином самооцінка впливає на професійну діяльність особистості, становленню професійної самооцінки та професійної самосвідомості.

Виклад основного матеріалу

Самооцінка є багатоаспектним психологічним феноменом, що є продуктом самосвідомості особистості. Часто серед психологів самооцінка розглядається крізь призму «Я-концепції» як динамічний вияв самосвідомості. К. Роджерс визначає «Я-концепцію» як уявлення особистості про власні характеристики і здібності індивіда, уявлень про можливості його взаємодії з іншими людьми та з оточуючим світом, ціннісних уявлень, пов'язаних з об'єктами чи діями і уявлень про мету чи ідеї, які можуть мати позитивну чи негативну спрямованість [1].

Р. Бернс також розглядає самооцінку крізь призму розуміння «Я концепції», як «сукупність всіх уявлень індивіда про себе разом з їх оцінкою». На його думку, таке центральне утворення поєднує в собі два компоненти когнітивний (знання про себе) та афективний (ставлення до цього знання) [2]. З огляду на це, психолог визначає самооцінку як емоційний аспект, який викликає певні переживання різної інтенсивності пов'язані з усвідомленням та прийняттям когнітивного аспекту. Поєднання цих компонентів стимулює відповідну поведінкову реакцію, яка реалізуються в продуктивній діяльності та взаємодії з оточуючими.

Психологічний словник визначає самооцінку як «оцінку особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей [3, с. 446].

Будучи компонентом «Я-концепції», як цілісної системи поглядів на себе як на суб'єкта власної життєдіяльності, самооцінка впливає на формування та розвиток особистісного потенціалу особистості. Вона є як результатом, так і внутрішньою умовою її розвитку, особистісного зростання. Особистісне зростання, що включає саморозвиток, самопізнання, самореалізацію ґрунтується на самооцінці, оскільки остання є динамічним утворенням, яке відіграє важливу роль в функціонуванні емоційно-вольової та мотиваційної сфер кожної людини, регуляції її поведінки та діяльності.

Самооцінка формується починаючи з раннього дитинства в процесі взаємодії з найближчими оточуючими, в першу чергу, з батьками та родичами. Ще одним важливим фактором формування самооцінки є рівень привласнення ідеалів та оцінок як близького оточення людини, так і суспільства в якому вона проживає загалом. Визначення власної самоцінності крізь призму ефективного виконання соціальних ролей.

Самооцінка не є сталою детермінантою, оскільки може змінюватися в залежності від обставин. Нова інформація засвоєна ззовні внаслідок активної взаємодії із навколишнім світом, перетворюючи внутрішню сутність людини й може змінювати самооцінку. Самооцінка змінюється разом з розвитком особистості в цілому. професійна самооцінка особистість

Самооцінка визначає особливості взаємин особи й інших людей усвідомлення та фіксації її місця в соціумі. Вона тісно пов'язана із потребою людини в самоактуалізації, самореалізації свого потенціалу, практичного втілення своїх компетенцій. Кожна людина так чи інакше прагне віднайти своє унікальне місце в суспільстві й саме самооцінка дозволяє особі отримати відчуття власної цінності . Самооцінка є суб'єктивним утворенням, яке будучи ядром особистості, відображає її внутрішній світ.

Психологи, виходячи з якісних характеристик даного феномену, виділяють адекватну й неадекватну самооцінку. За умови наявності адекватної самооцінки, людина досить об'єктивно оцінює власні можливості та результати своєї діяльності; здатна відмічати не лише позитивні, але й негативні власні риси та якості; фіксувати свою увагу не лише на перемогах, а й на невдачах; уміння ставити перед собою реальні цілі, які можна досягти. В свою чергу таке ставлення до себе дозволяє, як користуватися позитивними наслідками своєї діяльності, так і, роблячи висновки з власних промахів, не повторювати помилки в майбутньому.

Адекватна самооцінка дозволяє підтримувати своєрідний баланс між «Я» реальним та «Я» ідеальним. Рефлексуючи, людина здатна порівняти власні домагання та реальні результати. Якщо ж, навпаки, «Я -- реальне» і «Я -- ідеальне» не збігаються, у людини викликає невдоволення собою, фіксується неадекватна самооцінка.

В свою чергу неадекватна самооцінка може бути як занадто завищеною, так і надмірно заниженою. В обох цих випадках особистість має викривлене уявлення про себе. Людина з завищеною самооцінкою має ідеалізований образ власної особистості фіксує лише свої успіхи та перемоги, ігноруючи інформацію про помилки чи поразки. Така людина ставить перед собою часто цілі, які не відповідають її компетенціям, а тому не досягаються. Неуспіх оцінюється як наслідок чийогось підступу або несприятливо сформованих обставин, в жодній мірі не залежних від дій самої особистості.

Таким чином, важливим критерієм адекватності самооцінки є порівняння власної самооцінки з оцінками інших за допомогою рефлексивного аналізу.

Також самооцінка особистості може бути неадекватно заниженою. Така людина є дуже критичною до себе, невпевненою, тривожною та безініціативною. Вона ставить перед собою «маленькі» цілі, досягнення яких не вимагає докладання значних зусиль чи яскраве проявлення своїх здібностей та компетентностей. Людина з заниженою самооцінкою пасує перед труднощами в усіх сферах діяльності.

Неадекватна самооцінка порушує міжособистісну взаємодію, часто є причиною конфліктів. Це є наслідком в тому числі й низького самоконтролю й відсутності саморегуляції у особи.

З огляду на вищезазначене, можна зробити висновок, що самооцінка є важливим індикатором здійснення людиною будь-якого виду діяльності. Загалом включеність в діяльність є важливою умовою формування особистості, реалізації її як суб'єкта, що здатний не лише пізнавати, а й перетворювати зовнішній світ.

Важливе місце серед усіх видів діяльності займає професійна діяльність. Більшу частину свого життя людина займається обраним видом професійної діяльності утверджуючи своє місце серед інших людей через становлення себе як фахівця в певній сфері (сферах). Такий вид діяльності безумовно сприяє становленню особистості як суб'єкта. Особистість фахівця - це продукт не тільки впливу ззовні, вона насамперед формується, розвивається та вдосконалюється в процесі власної активної діяльності людини як суб'єкта діяльності - праці [4, с. 25].

У процесі професійної діяльності відбувається професійне становлення особистості. Е.Ф. Зеєр під професійним становленням суб'єкта розуміє дію особистості в ході професійної діяльності. На його думку, професійне становлення суб'єкта розгорнуто в часі і охоплює період від початку формування професійних намірів до завершення, який закінчує активну професійну діяльність [5]. .Ф. Зеєр розглядає професіоналізацію як етап професійного становлення, що настає після завершення професійної адаптації та характеризується стабілізацією професійної діяльності, сфери професійних стосунків, наявністю індивідуальних технік виконання професійних завдань, сформованістю професійно важливих якостей [5].

Вибір професії є важливим кроком в житті кожної людини. На це часто впливає не лише потреби інтереси чи здібності людини а й рівень самооцінки в момент вибору. Обираючи професію особистість повинна віднайти своєрідний баланс між «хочу» та «можу».

Рівень самооцінки також впливає на характеристики здійснення професійної діяльності. Корнєєва Л. Н. зазначає, що рівень самооцінки визначає цілі, які ставить перед собою людина й широту професійних нахилів суб'єкта [6] Самооцінка як властивість особистості здійснює значний вплив на об'єктивні показники професійної діяльності. Самооцінка є детермінантою рівня професійної діяльності суб'єкта праці. У роботах Т.В. Галкіної та Г.І. Ліпкіної самооцінка розглядається як ставлення до особистісних якостей, власних здібностей та можливостей стосовно змісту діяльності, в яку включена людина. Зокрема, важливою умовою розвитку самооцінки є усвідомлення та оцінка власних результатів діяльності [7, с. 216].

А.К. Маркова, становленння професіоналізму визначає як «...цілісний безперервний процес становлення особистості і професіонала, який починається з моменту вибору професії, триває впродовж всього професійного життя людини і завершується, коли людина припиняє свою професійну діяльність» [9, с. 62]. Становлення особистості як професіонала є суто індивідуальним процесом, який є результатом переплетіння зовнішніх умов та внутрішньої активності людини.

Адекватна самооцінка фахівця визначається низьким ступенем розбіжності між рівнем професійних якостей особистості й рівнем її домагань. Цілі які ставить перед собою спеціаліст з адекватною самооцінкою є співмірними з прогнозованими результатами діяльності.

Неадекватно завищена самооцінка штовхає професіонала братися за завдання, практична реалізація, яких не відповідає рівню його знань, умінь та навичок. Така людина настільки орієнтована на успіх, що ігнорує об'єктивні фактори. Занижена самооцінка навпаки не дозволяє людині діяти, робить її пасивною, невпевненою в собі. Така особа, зазвичай, обирає якусь одну вузьку сферу, в якій реалізує себе як спеціаліст, боячись вийти за її межі, дослідити щось нове, кинути виклик буденності в професії. Завдання, які ставлять перед собою працівники з низькою самооцінкою є легко досяжними й лише в межах конкретної сфери, добре відомої людині. Низька професійна самооцінка не дозволяє розвивати пізнавальну діяльність особистості. Такі люди більше стурбовані власними відчуттями та очікуваннями від невдач і реакціями оточуючих на її дії.

Неадекватно занижена самооцінка у професійній діяльності характеризується низкою причин. По-перше, вона пов'язана із завищеними вимогами, які людина висуває до себе. З певних причин (об'єктивних, суб'єктивних) людина не здатна досягти поставлених цілей. Це в свою чергу викликає появу негативних переживань, які формують в працівника недовіру до себе власних сил . Тривале переживання негативних емоцій стимулює появу тривоги й стресу, що в подальшому несприятливо відображається на подальших результатах діяльності. Виникає таке своєрідне «замкнуте коло», подолання якого вимагає від люди значної роботи над своїм внутрішнім світом.

Другою причиною є налаштованість особи на досягнення швидкого результату. Навіть висококваліфіковані спеціалісти задля досягнення намічених цілей інколи повинні пройти тривалий шлях, сповнений злетів і падінь. Якщо ж швидкого результату очікує людина, яка ще й навіть не сформувалась як фахівець високого рівня, то невдача очікуватиме її зазвичай дуже швидко. Неможливість ж отримання негайного результату викликатиме в людини палітру негативних емоції та почуттів (гніву, сорому, провини, безпорадності, відчаю). Такий працівник й надалі вважатиме, що він ні на що не здатний, а тому буде всіляко в подальшому обмежувати сферу своєї трудової діяльності.

Отже, неадекватна самооцінка не дозволяє професіоналу повністю реалізувати свої можливості у професійній діяльності [10, с.6]

Під час оволодіння професійною діяльністю, в особистості формується професійна самооцінка, яка є важливим компонентом професійної «Я-концепція», формою індивідуального відображення особою себе як суб'кта-творця. Можна зазначити, що професійна самооцінка - це компонент самосвідомості, який виникає в результаті зіставлення людиною власних професійних якостей з соціальними вимогами та особистими стандартами і є ланкою в регуляції професійного й особистісного саморозвитку [7, с. 219]. Професійна самооцінка спрямована на регуляцію розвитку професійно важливих якостей для подальшої їх інтеграції в загальну структуру особистості.

Це стає підґрунтям появи такого явища як професійна самосвідомість - усвідомлення.

Як зазначає Онуфрієва Л.А., професійна самооцінка існує в двох взаємопов'язаних формах: загальній та одинична. Загальна професійна самооцінка визначає нейтральне знання особистості про саму себе як суб'єкта професійної діяльності, а одинична відображає оцінку особою своїх психічних й фізичних якостей та характеристик [11;12].

На професійну самооцінку людини впливають різні фактори: індивідуально-психологічні властивості особистості; потреби й мотиви особи; її інтереси; попередній засвоєний досвід та інші фактори. Людина безперервно оцінює себе, власні досягнення та фіксує оцінку себе як фахівця з боку інших працівників чи керівництва. Зворотній зв'язок від інших членів суспільства або утверджує в свідомості особистості , приписаний нею собі самій професіоналізм.

Крім того, професійна самооцінка визначається змістом професійної діяльності, її результатом. Адекватна самооцінка дозволяє професіоналу навіть за умови невдачі, орієнтуючись на попередній досвід, оцінити об'єктивні причини помилок. Спеціалісти з неадекватно завищеною самооцінкою фіксують увагу лише на власних перемогах, будь-які позитивні результати приписуючи власним унікальним якостям Люди ж з заниженою самооцінкою помічають лише промахи в своїй професійній діяльності, фіксуючись на них постійно очікуючи негативних наслідків своєї діяльності. І перші, і другі схильні у разі недосягнення поставленої цілі звинувачують інших осіб або обставини непереборної сили.

А.О. Реан [13] виділяє два аспекти професійної самооцінки: операційно-діяльнісний (оцінка себе як суб'єкта діяльності, власного професійного рівня та компетентності) та особистісний (оцінка власних особистісних якостей у порівнянні з ідеальним образом «Я-професійного») Таким чином, особа здійснює оцінювання як власного потенціалу шляхом оцінювання як свого потенціалу, так і результату діяльності (фіксування його як задовільного чи незадовільного).

Професійна самооцінка визначається дослідниками й як прояв професійної самосвідомості особистості (А. Маркова, Є.О. Клімов). Так, Маркова [14] виділяє в структурі професійної самосвідомості наступні складові:

1. Визначення фахівцем основ професійної діяльності формування професійного кредо.

2. Співставлення себе як фахівця із ідеальним еталонним професіоналом в обраній сфері.

3. Оцінка фахівця з боку інших спеціалістів в обраній сфері.

4 Власне самооцінка, яка включає когнітивний та афективний емоційний аспекти.

На думку Є.О. Клімова [15], професійна самосвідомість включає в себе наступні компоненти:

- фіксування своєї приналежності до конкретної професійної спільноти;

- усвідомлення наскільки особистість відповідає вимогам, які висуваються до обраної професії;

- знання про рівень визнання у соціальному середовищі;

- розуміння власних сильних та слабких сторін;

- прогностичне бачення себе як фахівця в майбутньому.

Професійно вдосконалюючись, особистість пізнає, як власні індивідуально-психологічні якості, так і зовнішню реальність. Це в свою чергу сприяє розвитку самосвідомості, яка стає центром, у якому соціальні вимоги трансформуються в особистісні, а зовнішні норми стають внутрішніми критеріями. Здатність не лише констатувати власні перемоги й поразки в реальності а й прогнозувати можливість досягнення еталонного рівня професійних можливостей перетворює професійну самооцінку на двигуна розвитку самосвідомості протягом всієї трудової діяльності

За допомогою самооцінки формується рівень професійних вимог, під яким можна розуміти бажання особи досягти певного рівня професійної діяльності. Людина з адекватною самооцінкою здатна сформувати для себе належний рівень професійних вимог, який полягає в реалістичності поставлених цілей; впевненості в можливості їх досягнення; готовності брати відповідальність за наслідки своєї діяльності, й, що є доволі важливим, отримання відчуття задоволення від процесу та результату діяльності.

Якщо в працівника формується неналежний рівень професійних вимог, особистість боїться, як включатися у професійну діяльність, так і нести відповідальність за результати такої роботи.

Висновки

Таким чином, оцінювання себе як професіонала здійснюється весь час протягом усієї діяльності особи В процесі й, навіть, після завершення трудової діяльності рівень сформованості професійної самооцінки впливає на самопочуття людини, здатність будувати стосунки з оточуючими в й поза трудовим колективом. Адекватна самооцінка, зокрема, й професійна дозволяє людині успішно долати як нормативні так і ненормативні кризи, уникнути екзистенційної кризи, уникати негативних наслідків вікових криз, й безумовно поліпшує її як психологічне так і фізіологічне здоров'я.

Література

1. Роджерс К. Клієнт-центрована терапія. Москва, 1997. 320 с.

2. Бернс Р. Розвиток Я-концепції і виховання. Москва, 1986. 420 с.

3. Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків, 2007. 640 с.

4. Ягупов В. В. Професійний розвиток особистості фахівця: поняття, зміст та особливості . Наукові записки НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2015. - Т. 175. С. 22-28.

5. Зеер Э.Ф. Психология профессионального развития: учебн. пособие. Москва, 2007. 240 с.

6. (8) Корнеева Л.Н. Самооценка как механизм саморегуляции профессиональной деятельности. Вестник ЛГУ. 1989. Вып. 4. С.91-96.

7. Музика О.Л. Становлення професійної самооцінки студентів медичних ВНЗ Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ, 2016. Т. ХІІ. Вип. 22. С. 213-231.

8. Музика О.Л., Загурська І.С. Самооцінка і розвиток творчих здібностей: навч. посіб. Житомир, 2007. 144 с.

9. Маркова А.К. Психология профессионализма. Москва, 1996. 312 с.

10. Міщенко М.С. Вплив самооцінки на рівень успішності професійної діяльності Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. Херсон, 2016. - Вип. 6 (1). С. 78-82

11. Onufriieva L.A. The role of the professional self-consciousness in the formation of future socionomic specialists'personalities. Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G.S. Kostiuk Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine. Kamianets-Podilskyi, 2016. - Issue 33. Р. 386-399.

12. Онуфрієва Л.А. Дослідження психологічних детермінант розвитку професійної самосвідомості та особистіс-ної зрілості майбутніх фахівців соціономічних професій. Науковий вісник Миколаївського держав-ного університету імені В.О.Сухомлинського: збірник на-уковихпраць 2013.- Т. 2. - Вип. 10(91). С. 227-233.

13. Реан А. А. Психология человека от рождения до смерти. Санкт-Петербург, 2002. 656 с.

14. Маркова А.К. Психология профессионализма. Москва, 1996. 312 с.

15. Климов Е.А. Психология профессионала. Москва, 1996. 400 с.

References

1. Rogers, C (1997). Klient-tsentrovannaia terapia [Person-centered therapy]. Moskva. [in Russian]

2. Burns, R. (198 I)Rozvitiia IA-kontseptsii i vospitanie [Self-Concept Development and Education]. Moskva. [in Russian]

3. Schapar, V. B. (2007)Suchasnyi tlumachnyi psykcologichnui slovnyk [Modern explanatory psychological dictionary]. Kharkiv. [in Ukrainian]

4. lagupov, V. V. (2015) Profesiinyi rozvytok osobystosti fakhivtsia: poniattia, zmist ta osoblyvosti [Professional development of a specialist's personality: concepts, content and features]. Naukovi zapysky NaUKMA. Pedagogichni, psykhologichni nauky ta sotsialna robota.- Scientific notes of NaUKMA. Pedagogical, psychological sciences and social work (175), 22-28. Retrieved from file:///C:/Users/User/Downloads/NaUKMApp_2015_175_4%20(1).pdf

5. Zeer, E. F. (2007) Psikhologiia professional'nogo razvitiia: uchebn.posobie [Psychology of professional development: textbook]. Moskva

6. Kornieieva,, L. N. (1989) Somootsenka kak mechanism samoreguliatsii professional'noi deiatel'nosti [Self-esteem as a mechanism for self-regulation of professional activity.]. Vestnik LGU - Bulletin of LGU, 4 (pp. 91-96) [in Russian]

7. Muzyka, O.L. (2016) Stanovlennia profesiinoi samootsinky stydentiv medychnych VNZ [Formation of professional student's self-esteem of medical universities] Aktyal'ni problemy psykhologii: Zbirnyk naukovych prats' Instytutu psykhologii imeni G. S. Kostiuka NAPN Ukrainy - Actual problems of psychology: Collection of scientific works of the H.S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine, 12 (22), (pp.213-231). Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/704612/2/Muzyka_O_L_SPSSMV_IP.pdf [in Ukrainian]

8. Muzyka, O. L. & Zagyrs'ka, I. S. (2007) Samootsinka I rozvytok tvorchykh zdibnostei: navch.posibn [Self-esteem and development of creative abilities]. Zhytomyr [in Ukrainian].

9. Markova, A. K. (1996) Psykhologiia professionalizma [Психология профессионализма.]. Moskva [in Russian]

10. Mischenko, M. S. (2016) Vplyv samootsinky na riven'uspischnosti profesiinoi dial'nosti [The influence of self-esteem on the level of success in professional activity.]. Naukovyi visnyk Khersons'kogo derzhavnogo universytetu. Seriia.: Psykhologichni nauky - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Psychological sciences, 6(1) (pp.78-82) Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_6%281%29 16 [in Ukrainian]

11. Onufriieva, L.A. The role of the professional self-consciousness in the formation of future socionomic specialists'personalities. Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G.S. Kostiuk Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine. Kamianets-Podilskyi, 2016. - Issue 33. Р. 386

12. Onyfriiva, L. A. (2013) Doslidzhennia psykhologichnykh determinant rozvytku profesiinoi samosvidomosti ta osobystisnoi zrilosti maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii [Study of psychological determinants of the development of professional self-awareness and personal maturity of future specialists in socionomic professions.]. Naukhovyi visnyk Mykolaivs'kogo derzhavnogo universytetu imeni V. O. Sukhomlyns'kogo: zbirnyk naukhpvykh prats' - Scientific Bulletin of the Mykolaiv State University named after V.O. Sukhomlynskyi: a collection of academic works, Vol. 2, 10 (91) (pp. 227-233) Retrieved from http://mdu.edu.ua/wp- content/uploads/files/47_3.pdf [in Ukrainian].12

13. Rean, A. A.(2002) Psikhologiia cheloveka ot rozhdeniia do smerti [Human psychology from birth to death]. Sankt-Peterbyrg [in Russian]

14. Markova, A. K. (1996) Psikhologiia professionalism [Psychology of professionalism.]. Moskva [in Russian]

15. Klimov, E. A. (1996) Psikhologiia professional [Психология профессионала.] Moskva [in Russian]

Размещено на Allbest.ru