Ціннісні орієнтації як складова здоров’яорієнтованого світогляду

На сьогодні здоров'я є необхідною умовою успішності людини, запорукою її майбутнього. Зрозуміти причини зниження рівня здоров'я неможливо без вивчення їх під світоглядним кутом, вдивляючись в образи культури здоров'я фахівця, що обумовлено як масштабом процесу, так і потребою в адекватній для його пізнання методології. До важливих чинників, що визначають необхідність філософсько-культурологічного підходу до проблеми освіти та здоров'я, належать деформації у ціннісній сфері розвитку особистості. Визначення ціннісних орієнтацій особистості лежить в основі ціннісного відношення до чогось і визначає життєвий сенс та здоров'яорієнтований світогляд людини.

Матеріал і методи дослідження

Мета дослідження полягала у визначенні ціннісних орієнтацій фахівців та майбутніх фахівців галузі природничих наук, їх відношення до власного здоров'я. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс адекватних методів дослідження [9; c. 20]. Зокрема, для вивчення ціннісних орієнтацій у формуванні здоров'яорієнтованого світогляду людини в розумінні місця ціннісних орієнтацій у розвитку особистості використовували аналіз джерел інформації. При цьому, для зменшення суб'єктивних думок та суджень використовували літературні, документальні джерела інформації й критичний підхід до їхнього вибору. Останнє забезпечували пошуком джерел інформації у базі Scopus, Web of Science, Google Scholar. Ураховували інформацію джерел, що стосувалися ціннісних характеристик у формуванні здоров'яорієнтованого світогляду людини та встановленні їхнього місця в її розвитку. Під час пошуку джерел інформації використовували ключові слова, зокрема здоров'я, цінності, ціннісні орієнтації, здоров'я- орієнтований світогляд. До уваги брали також часовий аспект появи інформації, що відповідає досліджуваній проблемі, у загальному доступі. Так спочатку було виокремлено понад 55 джерел інформації, потім- проведено остаточний відбір 22 джерел інформації, матеріал яких було опрацьовано за допомогою загальнонаукових методів, зокрема аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення.

Для визначення ціннісних орієнтацій особистості студентів була використана методика М. Рокича [20, с. 108] в адаптації А. Гоштаутаса, А. Семенова, В. Ядова [22]. Методика містить 18 головних життєвих цінностей, що актуальні для сучасної людини; залежно від результатів оцінювання кожної цінності у балах вони розподіляються за шкалою значущості в ієрархічній структурі ціннісних орієнтацій та ті чи інші цілі діяльності. Цінності, що розташовані в нижній частині ієрархічної піраміди, свідчать про низьку значущість цілей для респондента. Цінності, згруповані всередині структури, малоінформативні, для них характерним є зміна свого рейтингового міста залежно від способу життя й умов життєдіяльності людини. У досліджені взяли участь: 30 фахівців, які працюють в галузі природничих наук протягом 5-10 років; 120 здобувачів вищої освіти, що є студентами закладу вищої освіти, котрий здійснює підготовку майбутніх фахівців в означеній галузі, вік яких знаходився у межах 17-20 років. Одержані дані опрацьовували адекватним методами математичної статистики, враховуючи відмінний від нормального характер розподілу даних у вибірці.

Результати дослідження

Характеризуючи підходи до визначення специфіки та змісту цінностей, слід зазначити розташування їх між крайнощами суб'єктивно-релятивістських і об'єктивно- абсолютистських концепцій. В рамках першої - цінності виводяться з біопсихологічної природи людини як «результати» її бажань і потреб. В традиціях другої - стверджується об'єктивність і абсолютність цінності як ідеальної сутності. До складу цінності включаються власне буття, переживання, значення і ідеал з вектором цілеспрямованості від першого до останнього. Цінності виражають людський вимір культури, втілюють в собі ставлення до форм буття, як структурний компонент світогляду, за допомогою якого все духовне різноманіття життя стягнуто «до розуму, почуттів і волі людини» [10, с. 108].

Людина, яка прийняла загальнолюдські цінності, усвідомила їх як особистісні і керується ними у своїй практичній діяльності, є культурною людиною. Розуміння сутності цінності в її значущості, а не фактичності; явищі в культурі і її блага, як множинній цінності. Звертаючись до педагогічної аксіології, підкреслимо положення, що відображають успішність розвитку студента з системою ціннісно-змістового ставлення до здоров'я [14, с. 348]. ціннісна орієнтація здобувач світогляд

Перше наводить на необхідну умову сприйняття цінності, як особистої значущості, досвід переживання, емоційного визнання, а не тільки розуміння і раціонального її засвоєння. Друге враховує відміну цінності по самій її суті від знань і набуття її значущості в міжсуб'єктних відносинах з іншим способом розпредметнення як процесу духовного спілкування, при якому відбувається залучення іншого до тих чи інших цінностей. Третє положення свідчить про те, що цінності людина опановує самостійно, а не засвоює їх у готовому вигляді.

Цінності, як відомо, складають основу ціннісних орієнтацій. Останні, на думку більшості дослідників, мають значення суб'єктивного механізму при управлінні поведінкою людини. У ситуації громадського та індивідуального підходу і невизначеності в ціннісних характеристиках життя їх дослідження набуває особливої актуальності [1, с. 3].

Будучи складним соціально-психологічним феноменом, ціннісні орієнтації відображають спрямованість і зміст активності людини. Будучи складовою частиною системи відносин суб'єкта до світу і власної індивідуальності в ньому, вони визначають зміст і вектор розвитку особистісних позицій, поведінки і вчинків людини. З позиції системного підходу ціннісні орієнтації постають складним, багатокомпонентним, ієрархічно організованим структурним утворенням з двома блоками детермінації: один включає фактори соціалізації особистості, інший - пов'язаний з різнорівневими властивостями її інтегральної індивідуальності - феномена. У своїй концепції вчені акцентують увагу на системотвірну роль ціннісних орієнтацій, пізнання яких дозволяє охарактеризувати систему ціннісного ставлення людини до життя, включаючи її проблемні сторони, які пов'язані з безпекою і здоров'ям. Концепція знайшла продовження у роботах, де показаний зв'язок цінностей людини «з уявленням про сенс життя, яка є одночасно і підставою розвитку особистості, і його результатом» [ 10, с.126].

«Сенс життя» як ціннісний спосіб узагальнення і визначення мети, в якому людина висловлює своєрідне почуття власної суб'єктності та можливості творчості життя. Прагнення знайти сенс власного існування - це головна мотиваційна сила в людині, яка веде його у напрямку до бажаного для себе образу досконалості [15, с. 85].

Майбутній фахівець, який навчається в закладі вищої освіти - це людина з частково сформованим світоглядом та відношенням до навколишньої дійсності, з несформованою до кінця індивідуальною системою цінностей, яка вибудувана в певній ієрархічні послідовності. В період навчання у закладі вищої освіти розкриваються здібності та задатки особистості, відбувається найбільший активний розвиток моральних та естетичних якостей, становлення та стабілізація характеру, інтересів, розвиваються сенсорні та психомоторні функції, спостерігається найбільша пластичність та переключення в освіті навиків, в основному завершується соматичне і досягає оптимуму психофізичний розвиток. Це визначає, з одного боку, наявність високих потенційних можливостей майбутніх фахівців, а з іншої - необхідність максимальної реалізації цих можливостей у процесі навчання. Яким саме фахівцем стане людина, залежить не тільки від того, як вона вчиться, але й від всієї цілісності буття, рівня сформованості ціннісних орієнтацій. Будь-які високоморальні принципи, найсучасніші знання залишаться мертвим вантажем, якщо вони не реалізуються в способі життя людини. З огляду на те, що ціннісні орієнтації є компонентом здоров'яорієнтованого світогляду, нам було цікаво дізнатися особливості ціннісних орієнтацій фахівців та майбутніх фахівців галузі природничі науки, їх відношення до власного здоров'я.

Дані, отримані у вибірці зі 150 респондентів, було вивчено й опрацьовано методами математичної статистики. Виявили, що ієрархія цінностей вибудувалася таким чином:

- матеріально забезпечене життя;

- наявність гарних і вірних друзів;

- здоров'я;

- впевненість у собі;

- щасливе сімейне життя;

- активна життєдіяльність;

- любов;

- цікава робота;

- свобода як незалежність в судженнях та вчинках;

- життєва мудрість;

- розвиток;

- продуктивне життя;

- суспільне визнання;

- пізнання;

- розваги;

- творчість;

- щастя інших;

- краса природи та мистецтво.

Аналіз даного дослідження цінностей майбутніх фахівців показав, що в ієрархії цінностей здобувачів освіти такі цінність як «здоров'я», явно не домінує, хоча і входить в ієрархічне ядро цінностей більшості респондентів. В системі термінальних цінностей найбільш високий ранг значимості займають «матеріально забезпечене життя», «наявність гарних і вірних друзів». Такі цінності, як «краса природи та мистецтва», «щастя інших», «творчість», «пізнання», «суспільне визнання», займають останні міста.

Аналіз цінностей майбутніх фахівців показав, що в ієрархії цінностей здобувачів освіти такі цінність як «здоров'я», явно не домінує, хоча і входить в ієрархічне ядро цінностей більшості респондентів. У системі термінальних цінностей найбільш високий ранг значимості займають «матеріально забезпечене життя», «наявність гарних і вірних друзів». Такі цінності, як «краса природи та мистецтва», «щастя інших», «творчість», «пізнання», «суспільне визнання», займають останні міста.

У підсумку виявили, що 47 % фахівців поставили «здоров'я» на третє місце, 35 % - на четверте місце, решта 18 % - на п'яте.

Дискусія.

Результати даного пілотажного дослідження говорять про те, що необхідно посилити професійну підготовку за допомогою впровадження методів та форм, які повинні бути спрямовані на формування здоров'яорієнтованого світогляду.

Проведене дослідження підтверджує ряд думок фахівців, які присвятили свої роботи проблемі формування ціннісних орієнтацій особистості, тобто фахівці різних напрямів: психологи, педагоги, соціологи, філософи такі як О. Лазурський, В. М'ясищев, О. Лєонтьєв, К. Абульханова-Славська, О. Здравомислов, В. Тугарінов, О. Асмолов, С. Рубінштейн, А. Маслоу та ін.

Важливим може стати у подальшому дослідженні формування еколого-валеологічних ціннісних орієнтацій, які розглядали у своїх роботах Ю. Бойчук та С. Зіоменко [2, с.7]. Здоров'я в системі ціннісних пріоритетів студентів педагогічного закладу вищої освіти розглядались в роботах Т. Кириченко [13, с. 22]. Різні аспекти формування здоров'я й здорового способу життя, культури здоров'я, валеологічного виховання дітей та молоді розглядали Ю. Бойчук [4, с. 141; 5, с. 180; 6, с. 29], С. Волкова, М. Гончаренко, В. Горащук, Л. Дрожик [11, с. 29], О. Дубогай, Г. Єдинак [8, с. 29], О. Жабокрицька, С. Жевага, С. Закопайло, В. Зданюк [12, с. 47], С. Свириденко, А. Скоробогатов, С. Страшко, В. Сухіна, І. Сущева, А. Турчак, Н. Хоменко, А. Царенко, І. Щербак [19, с. 137], В. Язловецький, Г. Яцук, N. Zavydivska, O. Zavydivska, O. Khanikiants [21, с. 15] та ін. Один із висновків дослідників полягає у тому, що формування здоров'яорієнтованого світогляду неможливе без створення здоров'язберігаю- чого та еколого-орієнтованого освітніх середовищ при підготовці майбутніх фахівців галузі природничих наук. У зв'язку з цим Ю. Бойчук [3, с. 153], І. Щербак [7, с. 32; 17, с. 293; 18, с. 476; 16, с. 46] надають важливого значення створенню здоров'язберігаючого середовища.

Що стосується сутності феномену здоров'я, ціннісного ставлення до нього, відповідної культури та теоретико-методологічних засад вивчали Г. Апанасенко, В. Бобрицька, В. Горащук, Г. Нікіфоров, С. Омельченко, В. Оржеховська та ін. Але при цьому практично невивченим залишаються важливі аспекти впливу ціннісних орієнтацій на формування здоров'яорієнтованого світогляду людини. У зв'язку з цим відзначаємо, що одержані нами дані засвідчують незадовільний стан ціннісного ставлення молоді до власного здоров'я. Зокрема, у здобувачів вищої освіти відсутня потреба у збереженні власного здоров'я, невисокий рейтинг здоров'я в системі ціннісних орієнтацій.

Зазначене засвідчує необхідність формування у фахівців та майбутніх фахівців галузі природничих наук ціннісного ставлення до здорового способу життя в процесі їх професійної підготовки, обґрунтовує актуальність і значимість для практики оздоровлення освітнього процесу дослідження світогляду формування культури здоров'я, що включає: методологію з провідними положеннями і принципами організації педагогічної освіти для розвитку особистості здобувача освіти суб'єктом культури здоров'я; теорію, в основі якої знаходяться стійкі і повторювані зв'язки структурних компонентів педагогічного процесу, спрямованого на формування у фахівців та майбутніх фахівців галузі природничих наук індивідуального світоглядного образу культури здоров'я і розгортання згідно з ним здоров'ярозвиваючого освітнього процесу; технологію, яка охоплює механізми культурного розвитку здобувачів освіти при самовизначенні інваріанту світоглядних структур здорового способу життя.

Висновки