Емпіричне дослідження психологічних особливостей інтернет залежності підлітків

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Державної прикордоної служби

ім. Б. Хмельницького

Емпіричне дослідження психологічних особливостей інтернет залежності підлітків

Левицька Людмила Вікторівна кандидат психологічних наук, доцент,

старший викладач кафедри психології, педагогіки

та соціально-економічних дисциплін,

Анотація

У статті зазначено, що у теперішньому суспільстві чимала увага приділяється проблемі інтернет-залежності в підлітковому віці. Вказано, що інтернет для підлітків став одним з видів «буферної» реальності, яка заважає реальному людському спілкуванню.

Зазначено, що розвитку інтернет - залежності в підлітковому віці сприяють відповідні психологічні, соціально - психологічні та соціальні передумови. Вказано, що разом з безсумнівним позитивним значенням комп'ютеризації слід відзначити негативні наслідки цього процесу, а саме негативний вплив на психічне здоров'я підлітків та формування у них інтернет-залежності.

Представлено емпіричне дослідження психологічних чинників подолання інтернет залежності у підлітків. Розкрито психологічні чинники сприятливі для подолання інтернет залежності у підлітків такі як: інтернальний локус контроль, впевненість, адаптативність, прийняття себе, емоційнийний комфорт, наполегливість, стресостійкість.

Представлено особливості мотиваційної сфери інтернет-залежного підлітка (прагнення «втечі» у віртуальну реальність; прагнення задовольнити у віртуальній реальності фрустровані потреби; надання переваги віртуальній реальності над зовнішнім світом; направленість цілепокладання у віртуальну реальність; прагнення до створення віртуального образу «Я»; сприйняття інтернету в цілому).

Проведено емпіричне дослідження «Я-образу» підлітка та розбіжностей між «Я-реальним» та «Я-ідеальним». Представлено методичний інструментарій експериментального дослідження психологічних особливостей інтернет залежності підлітків. Подано аналіз отриманих результатів. Вказано на необхідність впровадження корекційної програми, яка спрямована на розвиток психологічних чинників сприятливих для подолання інтернет-залежності, а саме: інтернального локусу контролю, впевненості, адаптативності, прийняття себе, емоційнийного комфорту, наполегливості, стресостійкості.

Ключові слова: підлітки, інтернет-залежність, мотиваційна сфера інтернет-залежного підлітка; «Я-образ»; «Я-реальне», «Я-ідеальне»; психологічні чинники сприятливі для подолання інтернет залежності:інтернальний локус контроль, впевненість, адаптативність, прийняття себе, емоційнийний комфорт, наполегливість, стресостійкість.

Abstract

Empirical study of psychological features of internet addiction of adolescents

Levytska Lyudmyla Viktorivka Candidate of Psychology, Associate Professor, Senior Lecturer of the Department of Psychology, Pedagogy and SocioEconomic Disciplines of the National Academy of the State Border Guard Service. B. Khmelnytsky

The article notes that in today's society a lot of attention is paid to the problem of Internet addiction in adolescence. It is stated that the Internet for teenagers has become a kind of «buffer» reality that interferes with real human communication.

It is noted that the development of Internet addiction in adolescence is facilitated by appropriate psychological, socio-psychological and social preconditions. It is pointed out that along with the undoubted positive importance of computerization, the negative consequences of this process should be noted, namely the negative impact on the mental health of adolescents and the formation of their Internet addiction.

An empirical study of psychological factors in overcoming Internet addiction in adolescents is presented. Psychological factors favorable for overcoming Internet addiction in adolescents are revealed, such as: internal locus of control, confidence, adaptability, self-acceptance, emotional comfort, persistence, stress resistance.

The peculiarities of the motivational sphere of Internet-addicted teenager are presented. The desire to «escape» into virtual reality; in general). An empirical study of the «self-image» of adolescents and the differences between «I- real» and «I-ideal». Methodical tools of experimental research of psychological features of Internet addiction of teenagers are presented. The analysis of the received results is given. The need to implement a correctional program aimed at developing psychological factors conducive to overcoming Internet addiction, namely: internal locus of control, confidence, adaptability, self-acceptance, emotional comfort, perseverance, stress.

Key words: teenagers, internet addiction, motivational sphere of internet addicted teenager; «I-image»; «I-real», «I-ideal»; psychological factors are conducive to overcoming Internet addiction: internal locus of control, confidence, adaptability, self-acceptance, emotional comfort, perseverance, stress.

Вступ

Постановка проблеми. Інтернет є важливим фактором соціалізації великої кількості підлітків. Він здійснює інформаційний та нормативний вплив на їхню особистість [1]. Разом з безсумнівним позитивним значенням комп'ютеризації слід відзначити негативні наслідки цього процесу, а саме негативний вплив на психічне здоров'я підлітків та формування у них інтернет-залежності. Слід зазначити, що розвитку інтернет-залежності в підлітковому віці сприяють відповідні психологічні, соціально-психологічні та соціальні передумови. Оскільки на сьогоднішній день інтернет для підлітків став одним з видів «буферної» реальності, тема: «Емпіричне дослідження психологічних особливостей інтернет залежності підлітків» є досить актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідженні інтернет-залежності зробили такі дослідники, як В. Білоущенко, Т. Вакуліч (психологічні особливості інтернет-залежності в підлітковому віці), М. Бірюкова (форма та профілактика адиктивної поведінки учнів), Т. Больбот, (дослідження комп'ютерної залежності учнів), Н. Фетискін, В. Чудова, В. Шабаліна, В. Шавамиш, Л. Юр'єва, А. Денисенко, Т. Волобуєва (критерії діагностики, психологічні особливості узалежених); О. Арестова, Ю. Бабаєва, К. Боярова, О. Войскунський, А. Жичкіна, М. Іванов (небезпека надмірного користування мережею інтернет); І. Бєлавіна, О. Дроздов, І. Тютюнник (особливості психічних станів користувача комп'ютера); Б. Браун, В. Лоскутова, О. Шайдуліна (інтерент-залежність як різновид адиктивної поведінки); Л. Гур'єва, Е. Мулика, О. Шинкаренко, (психологічні наслідки зловживання комп'ютерною інформацією) та інші [1; 2; 3].

Мета дослідження: виявлення психологічних особливостей інтернет-залежності підлітків.

Виклад основного матеріалу

Експеримент проводився у чотири етапи. На першому етапі проводилось дослідження інтернет-залежності та видів інтернет-залежності; на другому - дослідження мотиваційної сфери підлітка; на третьому - дослідження «Я-образу» підлітка та розбіжностей між «Я-реальним» та «Я-ідеальним»; на четвертому - дослідження психологічних чинників сприятливих для подолання інтернетзалежності, а саме: інтернального локусу контролю, впевненості, адаптативності, прийняття себе, емоційнийного комфорту, наполегливості, стресостійкості. Експериментальне дослідження було проведено на базі Хмельницької гімназії № 1. Для проведення експерименту було залучено учні 8 «А» та 8 «Б» класів (по 29 учнів в кожному). На першому етапі проводився констатувальний експеримент, спрямований на виявлення рівня розвитку інтернет-залежності підлітків (нормальне використання інтернету; легкий ступінь інтернет-залежності; помірний ступінь інтернет-залежності; надмірне користування інтернетом) та видів інтернет-залежності. Отримані результати представлено у таблиці 2.1; 2.2.

Таблиця 2.1

Результати емпіричного дослідження рівня розвитку інтернет-залежності підлітків в експериментальній та контрольній групах до впровадження формувального експерименту (2021 н. р., вибірка - 58 осіб)

Аналіз отриманих результатів показав, що 55 % підлітків мають нормальний ступінь використання інтернету. Таких підлітків було виявлено 17 (58,6%) у контрольній групі та 14 (48,3%) у експериментальній групі. Аналіз співбесіди з ними показав, що інтернет для них не є значущою цінністю та альтернативною реальністю, оскільки вони звикли використовувати його для навчальної діяльності та оптимізації власного психічного стану.

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що відсутність інтернет-залежності у цих підлітків передбачає наявність у них конструктивних установок щодо інтернету, (сприйняття інтернету як інформаційної технології, яка дозволяє швидко та зручно знаходити навчальну інформацію та передавати її). Такі підлітки не прагнуть замінити справжнє міжособистісне спілкування на віртуальну взаємодію та спрямовані у реальне життя. Крім того, такі підлітки комфортно почувають себе в соціумі, не схильні до самоізоляції та втечі у віртуальну реальність, зберігають активну життєву позицію [2]. психологічні соціальний стресостійкість підліток

З легким ступенем інтернет-залежності було виявлено 10 (34,5%) підлітків у експериментальній групі та 8 (27,6%) у контрольній групі. Це означає, що ці підлітки мають бажання занурюватись у віртуальну реальність при переживанні особистістю певних труднощів та конфліктних ситуаціях. Однак така поведінка у цих підлітків не характеризується систематичністю. Підліток сприймає інтернет як щось більше, ніж інформаційну технологію, він більше часу проведить в інтернеті та сприймає інтернет як одну з важливих сфер діяльності. Таким чином, у підлітка поступово знижується мотивація до підтримання соціальних контактів поза межами віртуальної реальності; є тенденція до заміни справжніх друзів віртуальними [2]. Крім того, аналіз отриманих результатів дає можливість виявити підлітків, які мають помірний ступінь інтернет-залежності, а саме: 5 (17,2%) підлітків у експериментальній групі та 4 (13,8%) у контрольній групі. Слід зазначити, що в підлітків з помірним ступенем інтернет-залежності, спостерігається занурення у віртуальну реальність при появі будь-яких незначних труднощів та при появі незначного психологічного дискомфорту. Таким підліткам притаманне сприйняття інтернету як однієї з частин власного життя [2]. Таким чином, у цих підлітків закріплюється сприйняття зовнішнього світу як загрозливого, та такого, що провокує негативні переживання, в той час як віртуальна реальність розцінюється цими підлітками як безпечне та комфортне середовище, знаходження в якому дає можливість отримати позитивні емоції.

Все це свідчить про наявність певних психологічних порушень у цих підлітків, про наявність у них внутрішньо особистісних конфліктів; про серйозні проблеми міжособистісної взаємодії з батьками та однолітками, які призводять до «зависання» у соціальних мережах.

Підліток стає нездатним сконцентруватись на інших видах діяльності, подумки постійно повертається до улюбленого виду активності в інтернеті. Дружні стосунки та соціальна взаємодія з іншими відходять на задній план. Спостерігаються у підлітка прояви агресії, оскільки він не бажає відриватися від діяльності в інтернеті.

Таким чином, підліток втрачає соціальну адекватність, він стає замкнутим, звужується коло його інтересів. Крім того, у таких підлітків спостерігаються ознаки фізичного та емоційного виснаження, що зумовлюються розмиванням кордонів між реальністю і віртуальним світом та значною кількістю часу, яку підліток проводить в інтернеті, забуваючи про відпочинок.

Розглянемо, які види інтернет-залежності найчастіше проявляються в учнів 8 класів. Отримані результати представлено у таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Результати емпіричного дослідження видів інтернет-залежності підлітків в експериментальній та контрольній групах до впровадження формувального експерименту (2021 н. р., вибірка - 58 осіб)

Аналіз отриманих результатів показав, що 80 % учнів підліткового віку мають середній та низький рівень прояву залежності від соціальних мереж, залежності від комп'ютерних онлайн-ігор, нав'язливого бажання проводити весь час переходячи з сайту на сайт без певної мети.

Це означає, що вони а) ставляться до соціальних мереж як до способу знайти старих друзів, поспілкуватися зі знайомими, орієнтовані на спілкування зі справжніми друзями, зберігають соціальну активність; б) сприймають комп'ютерну гру лише як один зі способів проведення вільного часу, без особливої значущості цієї гри; в) використовують інтернет для того, щоб знайти певну інформацію, задовольнити пізнавальну потребу, отримати матеріал, необхідний для подальшої діяльності тощо[2].

Також, аналіз отриманих результатів дає можливість виявити: а) учнів з високим рівнем залежності від соціальних мереж - 3 (10,3%) учнів у контрольній групі та 4 (13,8%) учнів в експериментальній групі. Це означає, що ці підлітки проводять у соціальних мережах багато часу, така діяльність стає для них основною розвагою, витісняючи інші інтереси. Відбувається переорієнтація на спілкування з віртуальними друзями, тоді як реальна взаємодія з людьми поступово втрачає свою значущість; б) учнів з високим рівнем залежності від комп'ютерних онлайн-ігор - 1 (3,4%) учень у контрольній групі та 2 (6,9%) учнів в експериментальній групі. Це означає, що ці учні мають нав'язливі бажання постійно грати в комп'ютерні ігри, що в решті решт призводить до руйнування системи їх зв'язків із соціумом. Ці підлітки ідентифікують себе з героєм гри і почуваються впевненими та значущими. Комп'ютерна гра перестає бути для них розвагою та починає сприйматися як невід'ємна частина їх життя; в) учнів з високим рівнем нав'язливого бажання проводити весь час переходячи з сайту на сайт без певної мети - 3 (10,3%) учнів у контрольній групі та 4 (13,8%) учнів в експериментальній групі. Такий спосіб проведення часу стає для цих підлітків провідним, витісняючи відпочинок із друзями.

Другий етап був спрямований на дослідження мотиваційної сфери підлітка (прагнення «втечі» у віртуальну реальність; прагнення задовольнити у віртуальній реальності фрустровані потреби; надання переваги віртуальній реальності над зовнішнім світом; направленість цілепокладання у віртуальну реальність; прагнення до створення віртуального образу «Я»; сприйняття інтернету в цілому). Отримані результати представлено у таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Результати емпіричного дослідження мотиваційної сфери підлітків в експериментальній та контрольній групах до впровадження формувального експерименту (2021 н. р., вибірка - 58 осіб)

Аналіз отриманих результатів показав, що 80 % учнів підліткового віку мають середній та низький рівень прагнення «втечі» у віртуальну реальність; прагнення задовольнити у віртуальній реальності фрустровані потреби; надання переваги віртуальній реальності над зовнішнім світом; направленість цілепокладання у віртуальну реальність; прагнення до створення віртуального образу «Я»; сприйняття інтернету в цілому.

Це означає, що у таких підлітків іноді: а) виникає бажання занурюватись у віртуальну реальність при переживанні особистістю певних труднощів та конфліктних ситуацій, однак така поведінка не характеризується систематичністю; б) можна виявити тенденції до задоволення фрустрованих потреб через інтернет; в) відбувається занурення у віртуальну реальність та певний відхід від справжнього життя; підліток сприймає інтернет як засіб задоволення важливих потреб та ставиться до зовнішнього світу як до другорядної сфери діяльності; г) можна виявити окремі цілі, які свідчать про спрямованість підлітків на інтернет середовище; д) можна виявити тенденції до зміни окремих деталей справжнього образу при самопрезентації в інтернеті; є) мають амбівалентні установки щодо інтернету [3].

Також, аналіз отриманих результатів дає можливість виявити учнів підліткового віку, які мають високий рівень мотивації, щодо перебування в інтернеті, а саме: а) з високим рівнем прагнення «втечі» у віртуальну реальність було виявлено 3 (10,3%) учнів у контрольній групі та 5 (17,2%) учнів в експериментальній групі. Це означає, що ці підлітки занурюються у віртуальну реальність при появі навіть незначних труднощів та психологічного дискомфорту.

Таким чином закріплюється сприйняття зовнішнього світу як загрозливого, та такого, що провокує негативні переживання, в той час як віртуальна реальність розцінюється як безпечне та комфортне середовище, перебування в якому забезпечує отримання позитивних емоцій; б) з високим рівнем прагнення задовольнити у віртуальній реальності фрустровані потреби було виявлено 3 (10,3%) учнів у контрольній групі та 4 (13,7%) учнів в експериментальній групі.

Це означає, що ці учні мають тенденцію до задоволення потреб у віртуальній реальності.

При цьому вони все більше відгороджуються від зовнішнього світу, оскільки переконани в тому, що задовольнити всі свої потреби можна і в інтернеті, не докладаючи при цьому значних зусиль та не стикаючись із рядом труднощів; в) з високим рівнем надання переваги віртуальній реальності над зовнішнім світом було виявлено 3 (10,3%) учнів у контрольній групі та 4 (13,7%) учнів в експериментальній групі. Це означає, що ці учні цілковито заглиблюються в інтернет-середовищі, що призводить до витіснення всіх інших її інтересів.

Життя таких підлітків зводиться до діяльності в інтернеті, яка при цьому розглядається як найвища цінність. Відбувається дистанціювання підлітків від зовнішньої реальності, руйнування стосунків з іншими людьми, втрата цінності та особистісної самореалізації; г) з високим рівнем цілепокладання у віртуальну реальність було виявлено 4 (13,7%) учнів у контрольній групі та 4 (13,7%) учнів в експериментальній групі.

Це означає, що ці підлітки мають спрямованість у віртуальну реальність, про що свідчить виділення цілей, які вони вважають для себе важливими, що стосуються їх діяльності в інтернеті. При цьому образ свого майбутнього в реальному житті для цих підлітків стає розмитим та не чітким. Ці підлітки не очікують від майбутнього певних проривів чи позитивних емоцій, тому змінюють своє спрямування на віртуальну реальність, яку вони самі можуть створити та корегувати на власний розсуд; д) з високим рівнем прагнення до створення віртуального образу «Я» було виявлено 3 (10,3%) учнів у контрольній групі та 4 (13,7%) учнів в експериментальній групі. Це означає, що ці підлітки змінюють власний образ при самопрезентації, що стосується провідних особистісних ознак.

Такі підлітки можуть презентувати себе від імені особи іншої статі, абсолютно іншої зовнішності тощо. При цьому у них відсутній зв'язок між реальним та альтернативним «Я», що може призводити до розмивання кордонів «Я-концепції» особистості, яка стає неузгодженою та в значній мірі амбівалентною; є) з високим рівнем сприйняття інтернету в цілому світом було виявлено 1 (3,4%) учень у контрольній групі та 2 (6,9 %) учня в експериментальній групі.

Це означає, що ці підлітки мають деструктивні установки щодо інтернету, у відповідності з якими він сприймається як альтернативна сфера життєдіяльності. Це в свою чергу руйнує стосунки підлітків з іншими людьми та негативно позначається на всіх сферах їх діяльності, що викликає ще більшу потребу «втечі» в альтернативний світ, де підліток почуває себе комфортно та безпечно.

Також, слід зазначити, що при несприятливих обставинах усі ці мотивації можуть стати основою для розвитку інтернет-залежності підлітків.

Третій етап констатувального експерименту був спрямований на дослідження внутрішньо особистісних конфліктів в учнів 8 класів за методикою Лірі [4]. Отримані первинні дані, щодо дослідження внутрішньо особистісних конфліктів наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Результати емпіричного дослідження наявності внутрішньо особистісних конфліктів підлітків в експериментальній та контрольній групах до до впровадження формувального експерименту (2021-2022 н. р., вибірка - 58 осіб)

Аналіз результатів емпіричного дослідження показав, що 40 % учнів 8 класів мають внутрішньо особистісні конфлікти. Найбільша кількість учнів мають такі види внутрішньособистісних конфліктів: авторитарний, агресивний, залежний, егоїстичний, покорний.

Внутрішньоособистісний конфлікт авторитарного типу вказує на те, що ці учні 3 (10,3%) у контрольній групі та 4 (13,7%) в експериментальній групі, достатньо невпевнені в собі, доброзичливі (з дослідження за методикою Лірі «Я» реального) і прагнуть компенсувати свій комплекс неповноцінності розвитком диктаторських, деспотичних рис характеру; прагнуть стати сильною особистостю, яка лідирує у всіх видах групової діяльності, всіх наставляє, повчає, у всьому прагне покладатися на свою думку, не вміє приймати поради інших.

Внутрішньоособистісний конфлікт залежного типу вказує на те, що ці учні 3 (10,3%) як у контрольній так і у експериментальній групі, достатньо залежні від інших, від чужої думки, вони невпевненні у собі та мають нав'язливі страхи, побоювання (з дослідження за методикою Лірі «Я» реального) і прагнуть компенсувати свій комплекс неповноцінності розвитком навиків чинити опір та буди більш самодостатніми. Внутрішньоособистісний конфлікт доброзичливого типу вказує на те, що ці учні 3 (10,3%) у контрольній групі та 4 (13,7%) в експериментальній групі, достатньо доброзичливі і люб'язні з усіма, орієнтовані на прийняття і соціальне схвалення, прагнуть задовольнити вимоги всіх, «бути хорошими» для всіх без урахування ситуації, емоційно лабільні (з дослідження за методикою Лірі «Я» реального) і прагнуть стати більш авторитарними та у всьому покладатися на свою думку, прагнуть до визнання і любові.

Внутрішньоособис тісний конфлікт покорного типу вказує на те, що ці учні 3 (10,3%) у контрольній групі та 4 (13,7%) в експериментальній групі, покірливі, схильні до самоприниження, слабовільні, схильні поступатися всім і в усьому, завжди ставлять себе на останнє місце і засуджують себе, приписують собі провину, пасивні, прагнуть знайти опору в більш сильній людині (з дослідження за методикою Лірі «Я» реального).

Їх внутрішньо особистісний конфлікт проявляється в тому, що вони прагнуть позбутися покірливості і стати більш авторитарними та у всьому покладатися та свою думку.

Внутрішньоособистісний конфлікт підозрілого типу вказує на те, що ці учні 2 (6,9%) контрольної та експериментальної групи підозрілі, образливі, схильні до сумніву в усьому, злопам'ятні, постійно на всіх скаржаться, всіма незадоволені (з дослідження за методикою Лірі «Я» реального). Їх внутрішньо особистісний конфлікт проявляється в тому, що вони прагнуть позбутися своєї підозрілості і стати впевненими у собі, прагнуть позбутися труднощів в інтерперсональних контактах.

Внутрішньоособистісний конфлікт агресивного типу вказує на те, що ці учні 3 (10,3%) контрольної та експериментальної групи жорсткі і ворожі по відношенню до оточуючих, різкі, агресивні, схильні в усьому звинувачувати оточуючих, іронічні, дратівливі, можуть мати асоціальну поведінку (з дослідження за методикою Лірі «Я» реального). Їх внутрішньо особистісний конфлікт проявляється в тому, що вони прагнуть позбутися своєї агресивності та стати більш вимогливими до себе, відвертими, наполегливими і енергійними [4]. Внутрішньоособистісний конфлікт егоїстичного типу вказує на те, що ці учні 2 (6,9%) мають егоїстичні риси характеру, орієнтовані на себе, схильні до суперництва, самозакохані, розважливі, життєві труднощі перекладають на оточуючих, хвалькуваті, самовдоволені, зарозумілі (з дослідження за методикою Лірі «Я» реального). Їх внутрішньо особистісний конфлікт проявляється в тому, що вони страждають від своїх егоїстичних рис характеру та прагнуть до близькості з іншими [4].

Внутрішньоособистісний конфлікт альтруїстичного типу вказує на те, що ці учні 2 (6,9%) у контрольній групі та 3 (10,3%) в експериментальній групі, гіпервідповідальні, завжди приносить у жертву свої інтереси, прагнуть допомогати і співчувати всім, нав'язливі у своїй допомозі і занадто активні по відношенню до оточуючих, приймають на себе відповідальність за інших.

Їх внутрішньо особистісний конфлікт проявляється в тому, що вони страждають від своєї гіпервідповідальності та пригнічення своїх інтересів і прагнуть до розвитку навиків відстоювання своїх інтересів та ділитись відповідальністю з іншими [4].

Наступний - четвертий етап констатувального експерименту був спрямований на дослідження у підлітків психологічних чинників сприятливих для подолання інтернет-залежності, а саме: інтернального локусу контролю, впевненості, адаптативності, прийняття себе, емоційнийного комфорту, наполегливості, стресостійкості.

Отримані результати констатувального експерименту представлено у таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Результати емпіричного дослідження психологічних чинників сприятливих для подолання інтернетзалежності в експериментальній та контрольній групах до впровадження формувального експерименту (2021 н. р., вибірка - 58 осіб)

Аналіз отриманих результатів показав, що 80 % учнів підліткового віку мають середній та низький рівень розвитку психологічних чинників сприятливих для подолання інтернет-залежності, а саме: інтернального локусу контролю, впевненості, адаптативності, прийняття себе, емоційнийного комфорту, наполегливості, стресостійкості.

Це означає, що ці підлітки: а) мають інтернальний локус контроль; б) впевнені; в) адаптовані; г) приймають себе; д) відчувають емоційний комфорт; є) наполегливі; ж) мають достатні прояви стресостійкості. Слід зазначити, що усі ці прояви у підлітків проявляються не завжди; є певні життєві ситуації в яких підліткам важко справитись та проявляти психологічні чинники сприятливі для подолання інтернет-залежності. Також, аналіз отриманих результатів дає можливість виявити підлітків, які мають низький рівень розвитку психологічних чинників сприятливих для подолання інтернет-залежності, а саме: а) підлітків з низьким рівнем інтернального локусу контролю було виявлено 3 (10,3%) учнів у контрольній групі та 5 (17,2%) учнів в експериментальній групі.

Це означає, що ці підлітки не беруть на себе відповідальності, а перекладають відповідальність на оточуючих; б) підлітків з низьким рівнем впевненості було виявлено 3 (10,3%) учнів у контрольній групі та 5 (17,2%) учнів в експериментальній групі.

Це означає, що ці учні не впевнені в собі, їм не вистачає підтримки та віри в них з боку оточуючих; в) підлітків з низьким рівнем адаптативності було виявлено 3 (10,3%) як у контрольній групі так і в експериментальній групі. Це означає, що ці учні слабо адаптовані у соціальному оточені, дистанціються від зовнішньої реальності, руйнують стосунки з іншими людьми; г) підлітків з низьким рівнем прийняття себе було виявлено 4 (13,7%) учнів у контрольній групі та 5 (17,2%) учнів в експериментальній групі. Це означає, що ці підлітки не сприймають себе такими якими вони є та живуть більше в уявному образі ніж реальному; д) підлітків з низьким рівнем емоційнийного комфорту було виявлено 4 (13,7%) учнів як у контрольній групі так і в експериментальній групі. Це означає, що ці підлітки часто не відчувають емоційного комфорту в особистому житті, що може призводити до виникнення інтернет-залежності; є) підлітків з низьким рівнем наполегливості було виявлено 3 (10,3%) учнів у контрольній групі та 5 (17,2%) учнів в експериментальній групі.

Це означає, що ці підлітки не здатні проявляти наполегливість у вирішенні своїх життєвих проблем та мають деструктивні установки щодо інтернету з метою «втечі» в альтернативний світ, де вони себе почувають комфортно та безпечно; ж) підлітків з низьким рівнем стресостійкості було виявлено 3 (10,3%) як у контрольній групі так і в експериментальній групі. Це означає, що ці підлітки не здатні спрявлятись самостійно з стресовими ситуаціями та прагнуть «втекти» у віртуальну реальність, що може призвести до виникнення інтернет-залежності.

Таким чином, слід зазначити, що недостатня розвинутість інтернального локусу контролю, впевненості, адаптативності, прийняття себе, емоційнийного комфорту, наполегливості, стресостійкості можуть сприяти виникненню інтернет-залежності у підлітків.

Висновки

Таким чином, особливу увагу необхідно звернути на підлітків у яких виявлено: внутрішньо особистісні конфлікти, низький рівень інтернального локусу контролю, впевненості; адаптативності, прийняття себе; емоційного комфорту, наполегливості, стресостійкості; високий рівень розвитку: прагнення «втечі» у віртуальну реальність, прагнення задовольнити у віртуальній реальності фрустровані потреби, надання переваги віртуальній реальності над зовнішнім світом, направленість цілепокладання у віртуальну реальність, прагнення до створення віртуального образу «Я».

Література

1. Ісакова Т. О. Інтернет-залежність, як новий феномен сучасного світу: сутність і проблеми. [Електронний ресурс] /. Ісакова Т. О. - Режим доступа:: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/ Internet_zal-bcba2.pdf .

2. Камінська О. В. Психологічна характеристика різних типів інтернет- залежності. Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації. -К.: Університет «Україна». - 2013. - № 4. - С. 285-290.

3. Мацьоха Т. Інтернет-залежність української молоді: сучасний стан проблеми. Спільне. [Електронний ресурс] / Мацьоха Т. - 2017. - Режим доступа:: https://commons.com.ua/uk/internet-zalezhnist/

4. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учебное пособие / Райгородский Д. Я. Самара : Издательский Дом “БАХРАХ”. - 1998. - 672 с

References

1. Isakova TO Internet addiction as a new phenomenon of the modern world: essence and problems. [Internet-zalezhnist, yak novyi fenomen suchasnoho svitu: sutnist i problemy] Retrieved from http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/ Internet_zal-bcba2.pdf. [in Ukrainian].

2. Kaminskaya OV (2013). Psychological characteristics of different types of Internet addiction.[Psykholohichna kharakterystyka riznykh typiv internet-zalezhnosti]. Education of the region: political science, psychology, communications. - K.: University of Ukraine. 4, 285-290 [in Ukrainian].

3. Matsokha T.( 2017). Internet addiction of Ukrainian youth: the current state of the problem. Common.[ Internet-zalezhnist ukrainskoi molodi: suchasnyi stan problemy. Spilne.] Retrieved from https://commons.com.ua/uk/internet-zalezhnist/ [in Ukrainian].

4. Raigorodsky D. Ya. (1998).Practical psychodiagnostics. Methods and tests: a textbook.[ Praktycheskaia psykhodyahnostyka. Metodyky y testbi]. Samara: BAHRAH Publishing House. 672 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru