Психометричні характеристики шкали психологічного благополуччя Л.В. Жуковської, Є.Г. Трошихіної
Процедура та результат психометричної перевірки Шкали психологічного благополуччя в адаптації Л.В. Жуковської, Є.Г. Трошихіної. Уявлення про психологічне благополуччя К. Ріфф. Перевірка шкали психологічного благополуччя, оцінки конструктної валідності.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.08.2022 |
| Размер файла | 32,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Психометричні характеристики шкали психологічного благополуччя Л.В. Жуковської, Є.Г. Трошихіної
Данильченко Тетяна Вікторівна доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри психології, Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів
Анотація
шкала психологічного благополуччя жуковська трошихіна
В статті описується процедура та результат психометричної перевірки Шкали психологічного благополуччя в адаптації Л.В. Жуковської, Є.Г. Трошихіної. Теоретичною основою є уявлення про психологічне благополуччя К. Ріфф. Останнє розглядається за К. Ріфф як конструкт, що відображає сприймання й оцінку свого функціонування з точки зору вершини потенційних можливостей. Вибірку дослідження склали громадяни України з різних регіонів - 41,9% чоловіків, 58,1% жінок від 20 до 64 років (N=903). Середній вік - 30,5 років. За всіма параметрами Шкали психологічного благополуччя виявлені статистично достовірні відмінності від нормального розподілу. Конструктна валідність перевірялася за допомогою факторного аналізу, однак шести факторна модель виявилася непридатною. Перший фактор був суттєво вагоміший за інші. Він об'єднав характеристики, що відображали параметри неблагополуччя: невдачі, нездатність керувати своїм життям, підкореність обставинам. Зображення стосунків мало негативний характер. Найменш актуалізованим фактором виявилось самоприйняття.
Надійність шкал методики прийнятна - а Кронбаха від 0,688 до 0,791. Сумнівна надійність шкали самоприйняття може бути підвищена до 0,774 при вилученні одного питання. Загальний показник надійності методики - 0,845 (гарна внутрішня узгодженість). Значущість кореляційних зв'язків між окремими шкалами підтвердила доцільність їх об'єднання в єдиний конструкт. Зовнішня валідність методики підтверджена.
Все вище перераховане дає можливість зробити висновок, що варіант Шкали психологічного благополуччя Л.В. Жуковської, Є.Г. Трошихіної потрібно застосовувати у вітчизняній психодіагностичній і науково - дослідницькій практиці з обережністю.
Ключові слова: психологічне благополуччя, самоприйняття, автономія, компетентність, особистісне зростання, валідність, шкала
Abstract
DanylchenkoTetianaVictorivnaDoctor of psychological sciences, assistant professor, professor of the department of psychology, Academy of the State Penitentiary Service, Chernihiv
PSYCHOMETRIC CHARACTERISTICS OF THE SCALE OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING L.V. ZHUKOVSKA, E.G. TROSHIKHINA
The article describes the procedure and the result of psychometric testing of the Ryff Scales of psychological Well-being in the adaptation of L.V. Zhukovskaya, E.G. Troshikhina. The theoretical basis is the idea of psychological well-being K. Riff. The latter is considered by K. Riff as a construct that reflects the perception and evaluation of its functioning in terms of the peak of potential. The sample consisted of citizens of Ukraine from different regions -41.9% of men, 58.1% of women aged 20 to 64 (N = 903). The average age is 30.5 years.
Statistically significant differences from the normal distribution were found for all parameters of the Ryff Scales of psychological Well-being. Constructive validity was verified by factor analysis, but the six-factor model proved unsuitable. The first factor was significantly more important than the others. He combined characteristics that reflected the parameters of adversity: failure, inability to control their lives, submission to circumstances. The image of the relationship was negative. The least relevant factor was self-acceptance.
The reliability of the scales of the method is acceptable - Cronbach's a from 0.688 to 0.791. Doubtful reliability of the self-acceptance scale can be increased to 0.774 by removing one question. The overall reliability of the method is 0.845 (good internal consistency). The importance of correlations between individual scales confirmed the expediency of combining them into a single construct. The external validity of the method is confirmed.
All of the above allows us to conclude that the version of the Ryff Scales of psychological Well-being L.V. Zhukovskaya, E.G. Troshikhina should be used in domestic psychodiagnostic and research practice with caution.
Keywords: psychological well-being, self-acceptance, autonomy, competence, personal growth, validity, scale
Постановка проблеми
Психологічне благополуччя особистості стало центральною проблемою психології останніх десятиліть. Перехід фокусу досліджень від вивчення «людини, що страждає» до «людини, що насолоджується життям» стало причиною появи нового напрямку - позитивної психології. Фокус суспільних очікувань змінився і в політиці, що знайшло відображення в появі цілої низки різноманітних індексів, за допомогою яких країни порівнюють своїх громадян за рівнем переживання благополуччя /щастя. Індекси здебільшого використовуються в соціологічних дослідженнях. Постала проблема побудови адекватного інструментарію для вивчення оптимального функціонування особистості. Найбільш поширеними методиками вивчення суб'єктивного (гедоністичного) благополуччя стала Шкала задоволеності життям Е. Дінера(SatisfactionwithLifeScale, 1985), а психологічного (евдемонічного) благополуччя - Шкала психологічного благополуччя К. Ріфф(Ryff Scales of psychological Well-being, 1989). Однак шкали, які описують критерії ідеального життя, невідворотно будуть мати культурну специфіку, зумовлену географічними, історичними та економічними умовами. Тому питання адаптації методик до культурного контексту є важливим завданням як для психологічної практики, так і для науково-дослідницької роботи.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Не зупиняючись на методологічних дискусіях щодо визначення феноменів оптимального функціонування особи, звернемось до психологічного (евдемонічного) благополуччя, яке визначається як базовий суб'єктивний конструкт, що відображає сприймання й оцінку свого функціонування з точки зору вершини потенційних можливостей [1]. Психологічне благополуччя відображає потенціал людини вести значуще життя і справлятися з повсякденними проблемами, це «оцінюваний людиною рівень власної компетентності та свого Я, співвіднесений з особистою ієрархією цілей» [2, с. 328].
Найбільш відома концепція психологічного благополуччя К. Ріфф, яка виділила такі його компоненти як особистісне зростання, автономія, самоприйняття, гарні стосунки, компетентність і цілі в житті. Авторкою був запропонований інструмент для виміру психологічного благополуччя. Методика була опублікована в 1989 році і переведена на більш ніж як 25 мов [3], зокрема російську та українську (адаптація С.В. Карсканової, 2011) [4].
Зазначимо, що українська версія методики К. Ріфф порівняно мало поширена у вітчизняній психологічній спільноті [5; 6; 7]. Більш часто використовують адаптацію Т.Д. Шевеленкової і П.П. Фесенко, 2005 [8; 9; 10; 11; 12; 13]. Рідше зустрічаємо адаптацію Н.Н. Лепешинського, 2007 [14]. Версія Л.В. Жуковської і Є.Г. Трошихіної (2011) майже не зустрічається [15].
На нашу думку, варіант Л.В. Жуковської і Є.Г. Трошихіної має одну перевагу для масових досліджень - вона суттєво коротша. Якщо всі вище зазначені адаптації співпадають з оригіналом і мають 84 запитання, то у цій версії їх 54. Тому для подальшої роботи була використана саме версія Л.В. Жуковської і Є.Г. Трошихіної.
Очевидно, що феномен благополуччя суттєво залежить від культурних умов, в яких відбувається соціалізація особистості. Уявлення про ідеальний стан (життя) мають ціннісне забарвлення, тому адаптація методик до умов певної культури є досить складним завданням.
Саме тому мета статті - перевірити психометричні характеристики шкали психологічного благополуччя в адаптації Л. В. Жуковської, Є. Г. Трошихіної для українських респондентів.
Методи дослідження
В дослідженні були використані наступні методи: Шкала психологічного благополуччя (ШПБ) К. Ріфф в адаптації Л. В. Жуковської, Є. Г. Трошихіної; для дослідження зовнішньої валідності були використані Шкала задоволеності життям Е. Дінера (в адаптації Д.О. Леонтьєва та Є.М. Осіна, 2008) [16]; Шкала суб'єктивного соціального благополуччя (для аналізу шкали Позитивні стосунки) [17]; СЖО Д.О. Леонтьєва (шкала Цілі в житті); Опитувальник цінностей Ш. Шварца(в адаптації В.Н. Карандашева, 2004) (шкала Автономія); Тест впевненості в собі В.Г. Ромека (2008) (шкала Компетентність, Самоприйняття); Опитувальник життєстійкості С. Мадді (шкала Особистісне зростання).
В дослідженні, яке проводилось протягом 2016-2021 рр. в різних регіонах України, взяло участь 903 особи, з них 525 жінок і 378 чоловіків. Віковий діапазон від 20 до 64 років, середній вік - 30,55 (±11,33) років.
Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою програми SPSS17.0 та AMOS15.0. Використовувались експлораторний та конфірматорний факторний аналіз, кореляційний аналіз, розрахунок коефіцієнту надійності.
Виклад основного матеріалу
На першому етапі здійснювалася перевірка на нормальність за допомогою критерію Колмогорова-Смирнова. За всіма параметрами Шкали психологічного благополуччя виявлені статистично достовірні відмінності від нормального розподілу. Зазначимо, що у авторів адаптації методики нормального розподілу даних теж не було отримано. Якщо ми звернемося до критерію асиметрії-ексцесу (таблиця 1), то очевидно, що найбільші відхилення від нормального розподілу має автономія (частіше зустрічаються значення нижче середнього, що, на нашу думку, можна пояснити особливостями української культури) та самоприйняття (частіше зустрічаються значення вище середнього, що є психологічною нормою). Однак оскільки медіана і середні значенні відрізнялись несуттєво, а значення асиметрії та ексцесу не перевищують 1, в подальшому для розрахунку використовувались параметричні критерії.
Таблиця 1 Первинна описова статистика шкал ШПБ
|
Шкала |
М |
о |
Асиметрія |
Ексцес |
|||
|
Знач. |
Похиб. |
Знач. |
Похиб. |
||||
|
Автономія |
28,78 |
5,166 |
0,368 |
0,086 |
0,082 |
0,172 |
|
|
Компетентність |
29,88 |
4,929 |
0,058 |
0,086 |
0,188 |
0,172 |
|
|
Особистісне зростання |
33,33 |
4,676 |
0,001 |
0,086 |
-0,110 |
0,172 |
|
|
Позитивні стосунки |
32,85 |
5,631 |
-0,192 |
0,086 |
-0,207 |
0,172 |
|
|
Життєві цілі |
32,70 |
5,320 |
-0,063 |
0,086 |
0,090 |
0,172 |
|
|
Самоприйняття |
31,22 |
5,185 |
-0,331 |
0,086 |
0,320 |
0,172 |
|
|
Загальний показник ПБ |
188,81 |
23,241 |
0,116 |
0,086 |
-0,066 |
0,172 |
Конструктна валідність перевірялася за допомогою факторного аналізу (за методом максимальної правдоподібності з обертанням Varimax). Отримана структура порівнювалася із авторською. Адекватність використання факторного аналізу перевірялася за допомогою значущості коефіцієнта Кайзера - Майєра - Олкіна (0,923), а також коефіцієнта Бартлетта(14078,78 при р<0,01).
На першому етапі було виділено шість факторів, які пояснили лише 40,28% загальної дисперсії, що в цілому співпадає з авторською версією. При цьому перший фактор був суттєво більше навантаженим порівняно з іншими (внесок в загальну дисперсію - 20,06%). Ми позначили цей фактор як «Безпорадність». В нього увійшли такі питання: «Я схильний піддаватися впливу людей з твердими переконаннями» (факторне навантаження - 0,611, автономія), «Мені здається, що багато з людей, яких я знаю, одержали від життя більше, ніж я» (0,585, самоприйняття), «Я не маю чіткого усвідомлення того, чого я намагаюся досягти в житті» (0,580, цілі), «Труднощі повсякденного життя часто нервують мене» (0,573, компетентність), «Я часто відчуваю, що я недостатньо здібний» (0,549, компетентність), «Я часто думаю, що живу неправильно» (0,534, самоприйняття), «Я дуже давно перестав намагатися поліпшити або змінити що-небудь в своєму житті» (0,513, особистісне зростання), «Я часто змінюю свої рішення, якщо оточуючі не згодні з ними» (0,505, автономія), «Мені складно організувати своє життя так, щоб мене це влаштовувало» (0,492, компетентність), «Іноді я змінюю свою поведінку, щоб не виділятися» (0,474, автономія), «Раніше я ставив перед собою цілі, але зараз це здається марною тратою часу» (0,467, цілі), «Я багато в чому розчарований своїми досягненнями в житті» (0,442, самоприйняття), «Я живу одним днем і не замислююся серйозно щодо майбутнього» (0,409, цілі). Таким чином, бачимо включеність в цей фактор тверджень з усіх шкал (за виключенням позитивних стосунків), які відображають негативний полюс: невдачі, нездатність керувати своїм життям, підкореність обставинам. В цілому, це образ людини, що має депресивні переживання. На нашу думку, важливо з'ясувати, чи є вказане явище артефактом переживання сучасників, чи ми зіткнулися з неадекватністю застосування самої методики.
Другий фактор (5,85%) об'єднав питання, що переважно стосуються опису позитивних стосунків: «Я часто відчуваю себе самотнім через те, що у мене мало близьких друзів» (0,623), «Я отримую теплоту і підтримку від друзів і близьких» (-0,601), «Мені завжди не вистачало теплих і довірливих стосунків з іншими» (0,601), «Мені завжди було складно і виснажливо підтримувати близькі стосунки з людьми» (0,575), «Я знаю, що можу довіряти своїм друзям, а вони теж можуть довіряти мені» (-0,562), «Я часто відчуваю, що залишаюся осторонь, коли справа стосується дружби» (0,562), «Я знаю небагато людей, охочих вислухати, коли мені потрібно з кимсь поговорити» (0,538), «Мені не вистачає здібностей, щоб успішно ладити з людьми» (0,413), «Я відчуваю задоволення від особистого і взаємного спілкування з членами сім'ї або друзями» (-0,413), «Мабуть, моє ставлення до себе не таке вже і гарне» (0,400). При чому, як і в попередньому випадку, привертає увагу негативний характер зображення стосунків: домінуючим є негативний полюс взаємин. Тому більш адекватною назвою фактору, на нашу думку, буде «Негативні стосунки».
Третій фактор (4,38%) увібрав всі дескриптори шкали особистісного зростання: «Коли я міркую про майбутнє, я відчуваю наснагу і бажання діяти» (0,532), «В своєму житті я вважаю важливим все більше і більше дізнаватися про себе» (0,528), «Для мене життя - це постійний процес навчання, змін, зростання» (0,511), «Мене приваблюють справи, які можуть розширити поле моїх можливостей» (0,503), «Я не хочу що-небудь робити по-новому, в моєму житті мене все влаштовує таким, як воно є» (-0,500), «Мені приносить задоволення будувати плани на майбутнє і працювати над їх втіленням в життя» (0,489), «Я вважаю, що важливо переживати новий досвід, який змінює звичні уявлення» (0,482), «Я вважаю, що людина може розвиватися і в похилому віці» (0,440), «Деякі люди безцільно блукають життям, але я не один з них» (0,410). Структура цього фактору повністю відповідає авторській моделі.
Четвертий фактор (4,26%) здебільшого об'єднав характеристики компетентності: «Я досить добре справляюся з щоденними обов'язками» (0,589), «Я вмію гарно розподіляти час, а тому встигаю зробити все, що мені необхідно» (0,545), «Я здатен грамотно розпоряджатися своїми грошима» (0,529), «Зазвичай я гарно ставлюсь до себе і довіряю собі» (0,457), «Мої щоденні справи здаються мені банальними і незначними» (-0,415).
П'ятий фактор (3,24%) утворений такими дескрипторами: «Я оцінюю себе за тим, що я вважаю важливим, а не за критеріями, які вважають важливими оточуючі» (0,602), «Я впевнений в своїх поглядах, навіть якщо це не відповідає загальноприйнятій думці» (0,530), «Для мене важливіше бути в ладу з самим собою, ніж погоджуватися з іншими людьми» (0,519), «На моє рішення зазвичай не впливає те, яким чином в таких випадках діють інші» (0,508), «Я не боюся висловлювати вголос те, що я думаю, навіть якщо це не відповідає думці оточуючих» (0,450), «Мені дуже важливо знати, як мої вчинки оцінюють інші люди» (-0,431), це дало можливість позначити цей фактор як «Автономія».
Останній фактор (2,48%) утворений лише трьома характеристиками: «Коли я проглядаю історію свого життя, я задоволений тим, як все склалося» (0,650), «Я зміг налаштувати своє життя на свій смак» (0,596), «У минулому були зльоти і падіння, але в цілому я б не став нічого міняти» (0,519), і відображає параметри самоприйняття.
Після обертання не була досягнута проста структура. Три питання («В цілому мені подобається мій характер», «Незважаючи на свої недоліки, я приймаю себе таким, яким я є», «Мені здається, що я не змінився за прожиті роки») мали факторне навантаження менше 0,35. Перевірка цієї моделі засобами конфірматорного факторного аналізу також підтвердила, що вона має низький рівень узгодженості (RMSEA=0,082, CFI=0,897, GFI=0,821), відповідно авторська модель не відповідає емпіричним даним, отриманих в нашому дослідженні.
Дискримінантна валідність перевірялась шляхом підрахунку коефіцієнтів кореляції для окремих шкал опитувальника. Вони виявились в межах від 0,311 до 0,664 (таблиця 2). Зазначимо, що психологічне благополуччя - надзвичайно синергетичний феномен, тому зазвичай його показники складно відділити один від одного. Тому показники кореляції між шкалами доволі високі, оскільки вони відображають єдиний системний феномен. Найслабший зв'язок виявлений між шкалами автономії і позитивних стосунків.
В теорії самодетермінації Е. Десі та Р.М. Райяна автономія розглядається як прагнення відчувати вибір і детермінацію власної поведінки незалежно від впливу зовнішнього оточення та внутрішньо-особистісних процесів [18]. Відчуття себе автономним суб'єктом не означає індивідуалізму, або повної незалежності від інших людей, мається на увазі, що дії стають свідомо обраними суб'єктом. На думку американських дослідників М. Деміра та колег, автономія є не критерієм (складовою), а механізмом благополуччя, оскільки слугує фільтром для психологічних наслідків позитивних емоцій, викликаних включеністю в соціальне середовище [19]. Таким чином, кореляційні зв'язки автономії з позитивними стосунками є закономірними. Зазначимо, що в умовах української культури продовжує цінуватися слухняність, а тому самостійність, незалежність у прийнятті рішень може трактуватися як бажання не дослухатися до думки інших і викликати негативні реакції з боку оточуючих.
Найтісніший зв'язок виявлено між компетентністю і самоприйняттям. Сприймання здатності влаштувати життя на власний смак як досягнення виникло порівняно недавно, в зв'язку з поширенням європейських цінностей, однак, як бачимо, вже стало критерієм оцінки власної особистості. Найслабші (автономія - позитивні стосунки) і найтісніші (самоприйняття - компетентність) зв'язки були виявлені і авторами модифікації методики, що дає можливість припустити певну тенденцію.
Таблиця 2Матриця кореляцій між шкалами ШПБ*
|
Шкала |
Автоном. |
Компет. |
Ос. зрос. |
Поз. ст. |
Ж. цілі |
Самопр. |
|
|
Автономія |
0,430 |
0,441 |
0,311 |
0,354 |
0,394 |
||
|
Компетентність |
0,409 |
0,522 |
0,592 |
0,664 |
|||
|
Особистісне зростання |
0,473 |
0,538 |
0,399 |
||||
|
Позитивні стосунки |
0,485 |
0,565 |
|||||
|
Життєві цілі |
0,589 |
||||||
|
Самоприйняття |
|||||||
|
Загальний показник ПБ |
0,647 |
0,800 |
0,713 |
0,755 |
0,793 |
0,803 |
Всі кореляції мають рівень статистичної значущості 0,01
Зазначимо, що внесок кожної шкали в оцінку загального рівня психологічного благополуччя неоднаковий: найбільш вагомою виявилася шкала самоприйняття (яке, на думку К. Хорні, взагалі є базовим переживанням здорової особистості), а порівняно менш значущою стала шкала автономії. Стосовно цього параметру як складової психологічного благополуччя до сьогодні тривають дискусії. Так, Ф. Хьюперт в своїх емпіричних дослідженнях не знайшла підтвердження, що автономія необхідна для процвітання (протилежного полюсу депресії) [20]. Вона пояснює, що автономія зумовлена особливостями індивідуалістичної чи колективістської культури. Мало того, автономія може сприяти зниженню благополуччя, оскільки підштовхує людей до думки, що вони нічого не варті, їх ніхто не помічає, вони не відіграють важливої ролі в житті інших [21, с. 220].
З загальним показником психологічного благополуччя в найбільшій мірі корелює самоприйняття, в найменшій - автономія (теж повторює тенденцію дослідження 2011 р.). В цілому, коефіцієнти кореляції окремих шкал з загальним показником достатньо високі, що свідчить про існування цілісного конструкту психологічного благополуччя.
Надійність методики перевірялась за допомогою коефіцієнта а Кронбаха, який був розрахований для окремих шкал та для опитувальника в цілому (таблиця 3). В таблиці наводиться порівняння з оригінальними даними авторів модифікації. Всі отримані коефіцієнти достатньо високі, що свідчить про внутрішню узгодженість шкал.
Отримані значення коефіцієнту надійності шкал є прийнятними. Коефіцієнт надійності для всіх 54 питань шкали, скомбінованих в єдину узагальнену шкалу теж виявився гарним - 0,845 (більше 0,8). Сумнівною є надійність шкали самоприйняття. Виявлено одне питання («Незважаючи на свої недоліки, я приймаю себе таким, яким я є»), при виключенні якого з шкали самоприйняття альфа Кронбаха зростає до 0,774.
Таблиця 3 Показники надійності окремих шкал та ШПБ в цілому
|
Шкала |
Кількість пунктів |
аКронбаха |
Коефіцієнт розщеплення |
Середній коефіцієнт кореляції між пунктами |
а Кронбаха в адаптації Л.В. Жуковської і Є.Г. Трошихіної |
|
|
Автономія |
9 |
0,705 |
0,576 |
0,211 |
0,71 |
|
|
Компетентність |
9 |
0,691 |
0,500 |
0,202 |
0,72 |
|
|
Особистісне зростання |
9 |
0,700 |
0,576 |
0,213 |
0,76 |
|
|
Позитивні стосунки |
9 |
0,791 |
0,618 |
0,444 |
0,79 |
|
|
Життєві цілі |
9 |
0,765 |
0,677 |
0,267 |
0,79 |
|
|
Самоприйняття |
9 |
0,668 |
0,608 |
0,172 |
0,80 |
|
|
Загальний показник ПБ |
54 |
0,845 |
0,828 |
0,479 |
0,91 |
Зовнішня валідність перевірялася за допомогою кореляційного аналізу показників окремих шкал ПШБ. Так, шкала Автономія має статистично достовірні зв'язки з показниками незалежності як цінності (г=0,409 при р<0,01). Шкала Життєві цілі найбільш тісно пов'язана із шкалою Ціль СЖО (г=0,432 при р<0,01). Шкала Компетентність корелює із задоволеністю життям (г=0,419 при р<0,01) та соціальною помітністю (г=0,351 при р<0,01). Шкала Позитивні стосунки пов'язана з емоційним прийняттям (г=0,521 при р<0,01). Шкала Самоприйняття має зв'язок із впевненістю (г=0,535 при р<0,01). Особистісне зростання корелює із прагненням до ризику (г=0,511 при р<0,01), прагненням до змін (інтегральний індекс з Опитувальника цінностей Ш. Шварца) (г=0,365 при р<0,01).
Зауважимо, що в нашому дослідженні не проводилась перевірка ретестової надійності методики, оскільки ми виходили з припущення, що психологічне благополуччя може залежати від життєвих обставин конкретного індивіда, а тому суттєво варіювати, однак це не буде свідченням низької надійності шкали.
Другим зауваженням до цієї версії шкали є наявні тестові норми тільки для жіночої частини вибірки, оскільки автори адаптації вважали, що жінки частіше звертаються за психологічною допомогою, а тому така версія є більш актуальною. Тому цю адаптацію доцільно використовувати з дослідницькою метою, однак вона має обмеження для психологічної практики.
Третім, найбільш принциповим, зауваженням є невідтворення авторської структури шкал - конструктна валідність в нашому дослідженні виявилась низькою. Можливим поясненням є культурна невідповідність критеріїв психологічного благополуччя. В більшості досліджень показано низький рівень оптимізму українців та оцінки за принципом «погано - ще гірше». Доцільним, на нашу думку, буде з'ясування структури психологічного благополуччя іншими дослідницькими інструментами, а також здійснення психометричної перевірки інших версій Шкали психологічного благополуччя (зокрема адаптації С.В. Карсканової).
Висновки
Проведена психометрична перевірка Шкали психологічного благополуччя в модифікації Л. В. Жуковської, Є. Г. Трошихіної. Вона продемонструвала адаптивні психометричні властивості. Методика має прийнятний рівень надійності (за виключенням шкали самоприйняття) і внутрішньої узгодженості. Не була підтверджена оригінальна шестифакторна структура. Виявлено домінуючий фактор, який об'єднав параметри неблагополуччя особистості з різних сфер (самоприйняття, компетентності, життєвих цілей). Описувався негативний прояв взаємин, тобто актуалізованими були не позитивні, а негативні стосунки.
Позитивною стороною даної модифікації є менший обсяг, що дає можливість зменшити часові витрати на дослідження. Однак відсутні тестові норми для чоловіків. Зафіксований низький рівень надійності шкали самоприйняття.
Все вище зазначене змушує ставитися з обережністю до застосування версії Шкали психологічного благополуччя в адаптації Л.В. Жуковської і Є.Г. Трошихіної у вітчизняній психодіагностичній і науково-дослідницькій практиці.
Подальші перспективи дослідження вбачаємо в емпіричній перевірці структури психологічного благополуччя в умовах української культури іншими дослідницькими методами.
Літератур
1. Ryff, C.D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal Personal and Social Psychology, 57, 1069-1081.
2. Lawton, M.P. (1996). Quality of life and affect in later life. In C. Magai, S. H. McFadden (Eds.). Handbook of emotion, adult development and aging (pp. 327-348). San Diego, CA: Academic Press.
3. Личностный потенциал: структура и диагностика / Под ред. Д.А. Леонтьева. М.: Смысл, 2011. 678 с.
4. Карсканова С.В. Опитувальник «Шкалипсихологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота. 2011. №1. С. 1-10.
5. Березовська Л. Психологічне благополуччя та задоволеність життям: емпіричний ракурс. Вісник Національного університету оборони України. 2019. №3(53). С. 24-32.
6. Василець Н.М. Психологічне благополуччя особистості як чинник довіри громадян до працівників органів внутрішніх справ. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. №1. С. 12-20.
7. Харченко А.С., Гончарова Н.О. Особливості психологічного благополуччя студентів із різним типом спрямованості. Психологія і особистість. 2017. № 2 (12). С. 186-194.
8. Шевеленкова Т.Д., Фесенко П.П. Психологическое благополучие личности (обзор концепций и методика исследования). Психологическая диагностика. 2005. № 3. С. 95-129.
9. Гранкіна-Сазонова Н.В. Психологічне благополуччя та життєстійкість студентів- психологів як важливі чинники освоєння професії. Psychological Journal.2018. №7(17). С. 23-42.
10. Грузинова К.М. Особливості взаємозв'язку основних компонентів світогляду із психологічним благополуччям. Науковий вісник Харківського державного університету. 2020. Випуск 3. С. 14-22.
11. Данилюк І.В., Купрєєва О. Психологічне благополуччя в просторі самореалізації студентської молоді. Щастя та сучасне суспільство: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (Львів, 20-21 березня 2020 р.). Львів: сПоЛОМ, 2020. С. 63-66.
12. Діомідова Н.Ю., Шайхлісламов З.Р., Лазоренко Т.М. Емоційний інтелект як фактор психологічного благополуччя майбутніх психологів. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 62. 2020. С.108-122.
13. Жарікова С.Б. Гендерна специфіка взаємозв'язку психологічного благополуччя та диференційних типів рефлексії у студентів-першокурсників. Теорія і практика сучасної психології. 2019. №6. Том 1. С. 43-46.
14. Лепешинский Н.Н. Адаптация опросника «Шкалы психологического благополучия» К. Рифф. Психологический журнал. 2007. №3. С. 24-37.
15. Жуковская Л.В., Трошихина Е.Г. Шкала психологического благополучия К. Рифф. Психологический журнал. 2011. №2. Т.32. С. 82-93.
16. Осин Е.Н., Леонтьев Д.А. Апробация русско-язычных версий двух шкал экспресс- оценки субъективного благополучия. Мат-лыІІІ Всероссийского социологического конгресса. М.: Институт социологии РАН; Российское общество социологов, (CD), 2008. URL:https://www.hse.ru/pubs/share/direct/document/78753837 (дата звернення: 23.03.2013).
17. Данильченко Т.В. Питальник «Суб'єктивне соціальне благополуччя»: методологічне обґрунтування і процедура розробки. East European Scientific Journal. 2015. № 3(4). С. 20-29.
18. Deci, E.L., Ryan, R.M. (1985). The General Causality Orientations Scale: SelfDetermination in Personality. Journal of Research in Personality, 19, 109-134.
19. Demir, М.,Orthel, H., Andelin, K. (2013). Friendship and happiness. In S. A. David,
I. Boniwell, A. C. Ayers (Eds.). The Oxford handbook of happiness (pp. 560-570). New York: Oxford University Press.
20. Huppert, F.A. (2009). A new approach to reducing disorder and improving well-being. Perspectives on Psychological Science, 4, 108-111.
21. Piliavin, J. (2009). Altruism and Helping: The Evolution of a Field. Social Psychology Quarterly, 72(3), 209-225.
References
1. Ryff, C.D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal Personal and Social Psychology, 57, 1069-1081.
2. Lawton, M.P. (1996). Quality of life and affect in later life. In C. Magai, S. H. McFadden (Eds.). Handbook of emotion, adult development and aging (pp. 327-348). San Diego, CA: Academic Press.
3. D.A. Leont'ev (Ed.). (2011). Lichnostnyjpotencial: strukturaidiagnostika [Personal potential: structure and diagnosis]. M.: Smysl. [in Russian]
4. Karskanova, S.V. (2011). Opytuvalnyk«Shkalypsykholohichnohoblahopoluchchia» K. Riff: protses ta rezultatyadaptatsii [C. Ryffs psychological well-being scale questionnaire: Adaptation process and results]. Praktychnapsykholohiia ta sotsialnarobota, 1, 1-10. [in Ukrainian]
5. Berezovsjka, L.I. (2019). Psykholohichneblahopoluchchia ta zadovolenistzhyttiam: empirychnyirakurs [Psychological well-being and life satisfaction: An empirical perspective]. VisnykNatsionalnohouniversytetuoboronyUkrainy, 3(53), 24-32. [in Ukrainian]
6. Vasylets, N.M. (2016). Psykholohichneblahopoluchchiaosobystosti yak chynnykdoviryhromadian do pratsivnykivorhanivvnutrishnikhsprav [Psychological well-being of the individual as a factor of public confidence in police officers]. NaukovyivisnykLvivskohoderzhavnohouniversytetuvnutrishnikhsprav, 1, 12-20. [in Ukrainian]
7. Kharchenko, A.S., Goncharova, N.O. (2017). Osoblyvostipsykholohichnohoblahopoluchchiastudentivizriznymtypomspriamovanosti [Features of psychological well-being of students with different orientation types]. Psykholohiiaiosobystist, 2(12), 186-194. [in Ukrainian]
8. Shevelenkova, T.D., Fesenko, P.P. (2005). Psihologicheskoeblagopoluchielichnosti (obzorkoncepcijimetodikaissledovaniya) [Psychological well-being of the person (review of concepts and methods of research]. Psihologicheskayadiagnostika, 3, 95-129. [in Russian]
9. Grankina-Sazonova, N.V. (2018). Psykholohichneblahopoluchchia ta zhyttiestiikiststudentiv-psykholohiv yak vazhlyvichynnykyosvoienniaprofesii [The psychology students' psychological well-being and hardiness]. Psychological Journal, 7(17), 23-42. [in Ukrainian]
10. Hruzynova, K.M. (2020). Osoblyvostivzaiemozviazkuosnovnykhkomponentivsvitohliaduizpsykholohichnymblahopoluchchiam [Features of the relationship between the main components of the worldview and psychological well-being]. NaukovyivisnykKhersonskohoderzhavnohouniversytetu, 3, 14-22. [in Ukrainian]
11. Danyliuk, I.V., Kuprieieva, О. (2020). Psykholohichneblahopoluchchia v prostorisamorealizatsiistudentskoimolodi [Psychological well-being in the space of students' selfrealization]. Happiness And Contemporary Society: Conference Proceedings Volume (Lviv, March, 20-21, 2020) (pp. 63-66). Lviv: SPOLOM. [in Ukrainian]
12. Diomidova, N.Iu.,Shaikhlislamov, Z.R., Lazorenko, T.M. (2020). Emotsiinyiintelekt yak faktorpsykholohichnohoblahopoluchchiamaibutnikhpsykholohiv [Emotional intelligence as a factor in the psychological well-being of future psychologists]. VisnykKhNPUimeni
H. S. Skovorody.Psykholohiia, 62, 108-122. [in Ukrainian]
13. Zharikova, S.B. (2019). Hendernaspetsyfikavzaiemozviazkupsykholohichnohoblahopoluchchia ta dyferentsiinykhtypivrefleksii u studentiv-pershokursnykiv [Gender specificity of the interrelation between psychological well-being and differential types of reflection in first- year students]. Teoriiaipraktykasuchasnoipsykholohii, 6(1), 43-46. [in Ukrainian]
14. Lepeshinskij, N.N. (2007). Adaptaciyaoprosnika «Shkaly psihologicheskogo
blagopoluchiya» K. Riff [Adaptation of the questionnaire “Scale of psychological well-being C. Ryff]. Psihologicheskijzhurnal, 3, 24-37. [in Russian]
15. Zhukovskaja, L.V., Troshihina, E.G. (2011). Shkalapsihologicheskogoblagopoluchija K. Riff [Scale of psychological well-being of C. Ryff]. Psihologicheskijzhurnal, 2(32), 82-93. [in Russian]
16. Osin, E.N., Leontev, D.A. (2008). Aprobacijarusskojazychnyhversijdvuhshkaljekspress-ocenkisub'ektivnogoblagopoluchiya [Approbation of Russian-language versions of two scales of an express assessment of subjective well-being]. In Mat-ly III Vserossijskogosociologicheskogokongressa (Moskva, 21-24 oktjabrja 2008 g.). [in Russian]. Retrieved from: URL:http://www.hse.ru/data/2010/03/15/1228959627/%D0%9E%D181(2013):D0
17. Danilchenko, T.V. (2015). Pitalnik «Sub'ektivne sotsialne blagopoluchchia»:
metodologichneobnuntuvannyaі protsedurarozrobki [Questionnaire subjective social well-being: a methodological substantiation and working out procedure]. East European Scientific Journal, 3(4), 20-29. [in Ukrainian]
18. Deci, E.L., Ryan, R.M. (1985). The General Causality Orientations Scale: SelfDetermination in Personality. Journal of Research in Personality, 19, 109-134.
19. Demir, М.,Orthel, H., Andelin, K. (2013). Friendship and happiness. In S. A. David,
I. Boniwell, A. C. Ayers (Eds.). The Oxford handbook of happiness (pp. 560-570). New York: Oxford University Press.
20. Huppert, F.A. (2009). A new approach to reducing disorder and improving well-being. Perspectives on Psychological Science, 4, 108-111.
21. Piliavin, J. (2009). Altruism and Helping: The Evolution of a Field. Social Psychology Quarterly, 72(3), 209-225.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019Аналіз різних підходів в обґрунтуванні явища психологічного благополуччя особистості, його складових і основних рівнів прояву. Зв’язок благополуччя з іншими близькими психологічними феноменами. Когнітивно-емоційна оцінка людиною якості свого життя.
статья [52,4 K], добавлен 18.08.2017Результати теоретико-емпіричного дослідження та аналізу кореляційних взаємозв'язків між психологічним благополуччям і схильністю до заздрощів. Профілі показників психологічного благополуччя в групах із максимальною та мінімальною схильністю до заздрощів.
статья [130,9 K], добавлен 11.10.2017Сутність та роль суб'єктивного благополучча у психологічному житті особистості. Практики безоціночного усвідомлення як спосіб контролю емоційної сфери людини. Окреслення поняття медитації. Емоційний інтелект як чинник суб’єктивного благополуччя.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 23.06.2019Консультування як форма роботи професійного психолога. Основні підходи до психологічного консультування. Етапи консультування згідно Ейдеміллеру. Концепція орієнтованого на клієнта психологічного консультування. Консультування згідно К. Роджерсу.
реферат [18,4 K], добавлен 22.09.2010Теоретичне підгрунтя комунікативного соціально-психологічного навчання. Характеристика соціально-психологічного тренінгу. Завдання, принципи та стадії тренінгового процесу. Теоретичні та практичні аспекти організації соціально-психологічного тренінгу.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 15.03.2009Опитування та анкетування учасників соціально-психологічного тренінгу. Методи визначення результативності діяльності тренінгової групи. Панельне інтерв’ю. Експертна оцінка замовника тренінгу. Критерії оцінки засвоєння навичок та згуртованості команди.
презентация [675,1 K], добавлен 03.04.2017Дослідження таких психологічних феноменів, як механізми психологічного захисту та психологічний захист дітей, зокрема. Основні способи переробки інформації в мозку, що блокують загрозливу інформацію. Механізми адаптивної перебудови сприйняття й оцінки.
статья [239,0 K], добавлен 05.10.2017Особистість та уявлення про її розвиток в психоаналізі. Вплив захисних механізмів на структуру особистості. Основні ознаки та функції механізмів психологічного захисту (механізмів интрапсихической захисту). Самосвідомість і захисні механізми особистості.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 01.03.2017Історія розвитку Луганського обласного медичного училища. Особливості діяльності викладацького колективу ЛМУ. Аналіз результатів констатуючого експерименту з визначення комунікативних умінь студентів-медиків. Процедура соціально-психологічного тренінгу.
отчет по практике [49,1 K], добавлен 29.11.2010Характеристика основних методів науково-психологічних досліджень. Особливості самого процесу сприйняття, який лежить в основі діяльності спостереження. Сутність і методи спостереження. Специфіка, значення, використання психологічного спостереження.
контрольная работа [26,7 K], добавлен 15.04.2019Індивідуальне життя як предмет психологічного консультування. Перетворення індивідуальної свідомості психолога в системі наукових понять. Психологічне консультування у світлі культурно-історичної теорії Л.С. Виготського. Побудова ідеальних об'єктів.
реферат [20,5 K], добавлен 27.04.2010Особливості психологічного консультування пацієнтів при переживанні провини. Причини виникнення невротичної провини, три джерела екзистенційної вини. Консультування обсессивних особистостей, виявлення підсвідомого внутрішнього конфлікту пацієнту.
контрольная работа [21,2 K], добавлен 23.02.2011Психофізіологічні основи тривожності. Психологічне консультування як діалог индивидуальностей. Консультування тривожних та вороже настроєних і агресивних клієнтів. Види i спосіби маскування тривожності. Механізми, види та способи психологічного захисту.
контрольная работа [35,5 K], добавлен 13.10.2010Психологічні особливості адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в прийомних сім'ях. Організація соціально-психологічного супроводу прийомних сімей. Інтерпретація результатів емпіричного дослідження особливостей адаптації.
дипломная работа [519,3 K], добавлен 19.08.2015Визначення основних функцій почуття гумору як багатовимірного психологічного феномену; його стресозахисний потенціал. Виявлення статевих фізіологічних та психологічних відмінностей. Емпіричне дослідження гендерних особливостей сприйняття гумору.
курсовая работа [152,9 K], добавлен 08.04.2011Психічне здоров'я, як компонент здоров'я людини. Вплив негативного психоемоційного стану на різні сфери життя людини. Внутрішня гармонія – шлях до психічного здоров’я. Формування нових життєвих стратегій як умова психосоціального благополуччя.
реферат [21,4 K], добавлен 22.05.2008Поняття соціально-психологічного клімату. Засоби поліпшення мікроклімату в колективі. Засоби неформального зближення колективу. Проведення дослідження в колективі. Обробка результатів.
курсовая работа [30,7 K], добавлен 02.04.2007Механізм психологічного захисту - неусвідомлюваний засіб поведінки, що відіграє важливе значення у формуванні особистості, створюючи суттєві передумови до уникнення тривожності і напруженості. Основні механізми его-захисту серед дівчат-першокурсниць.
статья [14,4 K], добавлен 31.08.2017Значення та особливості емоцій, форми їх переживання та емоційні стани. Зовнішнє і внутрішнє вираження почуттів. Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу та вплив навчального тексту на ефективність його опрацювання студентами.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 11.11.2010
