Особливості підготовки магістрів - майбутніх психологів до надання екстреної психологічної допомоги постраждалим (комунікативний аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ - МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ (КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ)

Спіркіна Оксана Олексіївна кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України

Ненько Юлія Петрівна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України

Анотація

Запропонована стаття присвячена аналізу теоретичних та прикладних аспектів надання екстреної психологічної допомоги постраждалим в осередку надзвичайної ситуації. Описано базову поведінку людини, психічні стани, які виникають під час кризи, та особливості комунікації з постраждалим під час надання екстреної психологічної допомоги. Виявлено, що реакція постраждалого на надзвичайну ситуацію залежить від його/її життєвого досвіду, життєстійкості, віку, копінг стратегій тощо. Досліджено нормативні документи, що регламентують надання екстреної психологічної допомоги постраждалим, зокрема, протокол першої психологічної допомоги Червоного хреста та порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації, визначений Міністерством охорони здоров'я України. Вивчено та проведено порівняльний аналіз освітньо-професійних програм спеціальності 053 Психологія, галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки, а саме: «Екстремальна та кризова психологія» Київського університету імені Бориса Грінченка, «Психологія екстремальних і кризових ситуацій» Національного авіаційного університету, «Екстремальна та кризова психологія» Університету економіки та права «КРОК», «Екстремальна та кризова психологія» Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України. Надано перелік первинних посад, які, згідно з Національним класифікатором професій, можуть займати фахівці, які здобули освіту за освітньою програмою «Екстремальна та кризова психологія». Представлено програмні результати, компетентності та особистісні якості магістрів, необхідні для ефективної комунікації з постраждалими.

Ключові слова: екстрена психологічна допомога, підготовка, психолог, заклад вищої освіти, готовність до надання психологічної допомоги, комунікація.

Abstract

Spirkina Oksana Oleksiivna Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at Foreign Languages Department, Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes of the National University of Civil Defense of Ukraine

Nenko Yuliia Petrivna Doctor of Educational Sciences, Professor, Head of Foreign Languages Department, Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes of the National University of Civil Defense of Ukraine

FEATURES OF TRAINING MASTERS - FUTURE PSYCHOLOGISTS TO PROVIDE EMERGENCY PSYCHOLOGICAL ASSISTANCE TO VICTIMS (COMMUNICATIVE ASPECT)

The suggested article is devoted to the analysis of theoretical and applied aspects of providing emergency psychological assistance to victims in the emergency situation. The basic behavior of a person, his/her mental states that arise during a crisis, and features of communication with the victim during the emergency psychological assistance are described. It was found that the victim's reaction to an emergency situation depends on life experience, resilience, age, coping strategies, etc. The normative documents regulating the provision of emergency psychological assistance to victims, in particular, the protocol of the first psychological assistance of the Red Cross and the procedure for providing psychological support to victims in an emergency, defined by the Ministry of Health of Ukraine, have been analyzed. The comparative analysis of educational and professional programs of the specialty 053 Psychology, branch of knowledge 05 Social and behavioral sciences has been carried out, namely: «Extreme and Crisis Psychology» of Borys Hrinchenko Kyiv University, «Psychology of Extreme and Crisis Situations» of the National Aviation University, «Extreme and Crisis Psychology» of the University of Economics and Law «KROK», «Extreme and Crisis Psychology» of Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes of the National University of Civil Defense of Ukraine. The list of primary positions, which, according to the National Classification of Occupations, can be held by the graduators of the educational program «Extreme and Crisis

Psychology». The program results, competencies and personal qualities of masters necessary for effective communication with victims are presented.

Keywords: emergency psychological assistance, training, psychologist, institution of higher education, readiness to provide psychological assistance, communication.

Постановка проблеми

Переважна більшість людей у світі є вразливою до несподіваних подій, аварій, природних або технологічних катастроф тощо. Негативні події, як-то терористичні атаки, насильство між різними соціальними групами або ситуації, що потенційно загрожують життю, майну чи добробуту, можуть зашкодити фізичному та психічному здоров'ю особистості. Надзвичайна ситуація для людини може означати певні втрати, наприклад, коханої людини або близьких осіб, контролю над власним життям і майбутнім, надії та ініціативи, гідності, соціальної інфраструктури, доступу до послуг, майна, засобів існування, природного середовища, важливих культурних об'єктів та інших важливих речей. Зазначене може викликати у людини значні психологічні розлади, тривогу, депресію, посттравматичний стресовий розлад, порушення емоційної рівноваги, когнітивних навичок, а отже, погіршення якості та стилю життя. Після надзвичайної ситуації люди можуть втратити довіру до суспільства, яке повинно їх захищати .

Реакція постраждалого на надзвичайну ситуацію залежить від життєвого досвіду, життєстійкості, віку, копінг стратегій, які зазвичай обирає людина та часу з моменту події. Однак існують деякі поширені реакції, які можна очікувати безпосередньо під час і через дні, тижні, місяці або роки після кризової події. Вони включають, але не обмежуються:

• почуття провини, смутку, полегшення, гніву, страху, тривоги, розгубленості, невпевненості, безнадійності ;

• відчуття оніміння, часте серцебиття, пітливість, тремтіння, тремтіння або задишка;

• труднощі з прийняттям рішень і розумінням складної інформації ;

• ускладнене спілкування з іншими людьми;

• почуття безпорадності або безсилля;

• відчуття перевантаженості.

Складні реакції, як-то панічні атаки та почуття непереборної тривоги, гнів і агресивна поведінка, самогубство, тривале горювання, порушення сну, самолікування наркотиками або алкоголем, жорстока або агресивна поведінка, ізоляція від інших людей тощо, є більш серйозними, ніж звичайні реакції на стрес чи дистрес та потребують спеціалізованого лікування. Деякі фактори можуть підвищити ризик розвитку складних реакцій. Наприклад, якщо людина була розлучена зі своєю сім'єю, могла померти, мала попередній травматичний досвід, втратила близьких, має попередній психологічний розлад.

Дослідження підтверджують, що стикаючись з несприятливими подіями, постраждалі під час надзвичайних ситуацій оцінюють свої ресурси як недостатні для того, щоб самостійно впоратися з вимогами та викликами навколишнього середовища. Зазначене наголошує на надзвичайній важливості психологічної допомоги такій категорії осіб для якнайшвидшої профілактики негативних наслідків, встановлення орієнтирів і форм ефективних дій для кожної окремої ситуації. Проте до кінця 1970-х років психосоціальний аспект надзвичайних ситуацій був переважно нівельований. Діяльність з управління надзвичайними ситуаціями була зосереджена більше на відновленні міст, постраждалих від повеней, пожежі чи шторму, аніж на постраждалих.

Катастрофа психічного здоров'я та виявлення посттравматичного стресового розладу призвели до зміни підходів до реагування на надзвичайні ситуації. Під час кризи постраждалі люди сприймають та обробляють інформацію дещо інакше, ніж у некризовий час. Водночас доведено, що у більшості постраждалих не розвиваються серйозні проблеми з психічним здоров'ям після надзвичайних ситуацій та відбувається повне психологічне відновлення завдяки базовій психологічній підтримці. Цей факт зумовив розвиток першої психологічної допомоги як основного засобу підтримки людей під час та після надзвичайної ситуації. Надання скоординованої психосоціальної підтримки в надзвичайних ситуаціях стало важливою частиною підготовки фахівців до надзвичайних ситуацій, реагування на них та відновлення після них.

Протокол першої психологічної допомоги [1] встановлює певний алгоритм дій щодо постраждалих, які перебувають у зоні події. Завдяки цим діям постраждалий отримує неінвазивну допомогу. Надання першої психологічної допомоги відповідно до протоколу сприяє формуванню почуття безпеки та певного рівня особистої автономії, зменшує біологічні аспекти власних реакцій посттравматичного стресу [2], розширює соціальну підтримку, налаштовує постраждалого на позитивне подолання наслідків надзвичайної ситуації, розвиває життєстійкість [3].

Перша психологічна допомога має вирішальне значення для забезпечення психологічного відновлення людей, які постраждали від катастроф. Перша психологічна допомога - це психосоціальна підтримка людині, що постраждала внаслідок надзвичайної ситуації, катастрофи або травматичної події, що застосовуються для обмеження дистресу та дезадаптивної поведінки, які можуть негативно вплинути на реабілітацію людей після травматичного досвіду [4].

Психологічні втручання необхідні для зменшення початкового стресу постраждалого, підвищення його/її стійкості та відновлення від катастрофи шляхом зменшення психічних розладів, надання правдивої інформації, заспокоєння, емоційної підтримки та фундаментальної підтримки, таким чином обмежуючи появу негативних психічних станів, зокрема, посттравматичного стресового розладу. Екстрена психологічна допомога містить принципи психосоціальної підтримки та спрямована на пришвидшення природного одужання постраждалого, задовольнити його/її поточні потреби у почутті безпеки, зв'язку з іншими, надання відчуття спокою та надії. Перша психологічна допомога є найбільш ефективною одразу після надзвичайної події та надається як окремій особі, так і цілій сім'ї або групі людей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливості психологічної допомоги в екстремальних умовах розглядали такі вчені як Ф. Василюк, М. Крюкова, Є. Черепанова, С. Яковенко та ін.

Основні проблеми організації надання екстреної психологічної допомоги постраждалим в умовах надзвичайної ситуації розглянуто в наукових розвідках О. Тімченка та Н. Оніщенка [6]. Дослідники розглядають екстрену психологічну допомогу як запобігання особистісній патологічній еволюції людини, яка волею долі залучена до надзвичайної ситуації. І. Малкіна-Пих виокремлює головні принципи надання допомоги людям, які перенесли психологічну травму внаслідок впливу екстремальних ситуацій [7]. Проте, попри важливість й актуальність надання невідкладної психологічної допомоги населенню в екстремальних ситуаціях, її сутність залишається недостатньо дослідженою як для практичної психології, так і для психологічної практики , а отже, вказує на недостатню підготовленість фахівців до надання такої допомоги.

Мета статті - метою статті є розгляд основних положень надання невідкладної психологічної допомоги постраждалим, дослідження особливостей комунікації з постраждалими під час та після надзвичайної ситуації та аналіз особливостей підготовки вітчизняних фахівців до такої діяльності.

Виклад основного матеріалу

Розширення готовності особового складу органів та підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та персоналу організацій охорони здоров'я шляхом підготовки їх до надання першої психологічної допомоги є життєво важливою під час ліквідації стихійних лих, катастроф і надзвичайних ситуацій, які без своєчасного втручання можуть спричинити травматичний досвід та серйозні наслідки для постраждалих людей. Очевидно, що надзвичайна ситуація може спричинити значущі психологічні наслідки для більшої кількості людей, аніж різних фізичних ушкоджень.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16.06.2014 року № 398 затверджено Порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації. Останній визначає механізм надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації не медичними працівниками [8].

Комунікація з постраждалими на місці надзвичайної ситуації має певні особливості. Першочергово відмітимо критичну роль швидкості реагування як важливого фактору зменшення шкоди. На жаль, під час кризи, особливо на її початку, виникає більше запитань, аніж відповідей на них. На той час повний масштаб кризи, причина катастрофи та дії, які люди можуть вжити, щоб захистити себе, можуть бути неясними. Ця невизначеність кидає виклик навіть найбільшому фахівцю. За відсутності інформації постраждалий починає робити припущення і заповнювати інформаційні пропуски, що призводить до появи чуток. Відтак, комунікативні повідомлення мають бути конкретними, перевіреними та послідовними, зосередженими на окресленні ситуації, узагальненні основних подробиць та виділенні необхідних дій.

Не менш важливим фактором ефективної комунікації є послідовність. Послідовність в обміні повідомленнями допомагає гарантувати, що всі мають однакові точки зору та цілі. Інколи може бути декілька органів, які обмінюються інформацією, і ці деталі повинні відбивати одна одну в комунікаціях. Коли інформація передається, вона повинна мати єдиний послідовний голос.

Під час надзвичайних ситуацій легко порозумітися й неправильно зрозуміти, тому забезпечення єдиного впорядкованого повідомлення через усі органи влади, зацікавлені сторони та медіаплатформи допомагає зменшити ці проблеми. Повторювані повідомлення можуть посилити попередні повідомлення, тому зменшується ймовірність плутанини. Часто це повторення корисно для людей, які не змогли отримати або обробити початкові повідомлення.

Під час катастрофи чи надзвичайної події постраждалі відчувають широкий спектр емоцій, деякі з них можуть створювати психологічні бар'єри. Під час екстреної психологічної допомоги варто спробувати пом'якшити негативні реакції постраждалих, визнаючи ці почуття словами, висловлюючи емпатію та щирість.

Погоджуємось з думкою Н. Оніщенко, що «проведення фахівцем- психологом усіх необхідних психологічних заходів в осередку надзвичайної ситуації обумовить зниження вірогідності виникнення та розвитку посттравматичного стресового розладу та гострих стресових реакцій» [9, с. 311].

Водночас можемо констатувати обмежену кількість кваліфікованих фахівців, здатних до надання першої психологічної допомоги під час надзвичайної ситуації. Зазначене спонукає до дослідження стану підготовки вітчизняних фахівців до надання першої психологічної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях.

Екстремальна та кризова психологія - це галузь психології, що вивчає психологічні закономірності діяльності особистості при виникненні надзвичайних обставин та ситуацій, пов'язаних із підвищеним професійним ризиком, небезпекою для життя та здоров'я; займається визначенням психологічних особливостей життєвої ситуації та індивідуальності людини або групи, внесенням позитивних змін у процес взаємодії між ними і профілактикою небажаних форм поведінки для найповнішого розкриття сутнісних сил людини [10].

Отже, предметом дослідження слугуватимуть чинні освітньо-професійні програми «Психологія екстремальних і кризових ситуацій», спеціальності 053 Психологія, галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки.

Київський університет імені Бориса Грінченка пропонує здобувачам другого (магістерського) рівня вищої освіти освітньо-професійну програму «Екстремальна та кризова психологія». Освітньо-професійна програма має на меті підготовку сучасного конкурентоспроможного фахівця, здатного надавати кваліфіковану психологічну допомогу особистості з досвідом перебування в екстремальних і кризових ситуаціях, створювати й реалізовувати профілактичні та реабілітаційні програми безпечної взаємодії людини з середовищем і збереження її психологічного здоров'я [11].

Згідно з Національним класифікатором професій ДК 003:2010 фахівці, які здобули освіту за освітньою програмою «Екстремальна та кризова психологія», можуть обіймати такі первинні посади: професіонал з розвитку персоналу, психолог, викладач вищого навчального закладу. Придатність до працевлаштування передбачає можливість обіймати такі посади, як психолог у закладах освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги населенню (психолог, практичний психолог, психолог-консультант, психолог-експерт, психолог- реабілітолог); в органах державного управління й оборонних, силових і правоохоронних структурах, пенітенціарній службі, на підприємствах і організаціях, пов'язаних з підвищеним ризиком праці (психолог, психолог - консультант, психолог-експерт, психолог-реабілітолог); посади у наукових і освітніх установах [11].

У розрізі нашого дослідження варто виокремити такі компетентності:

• здатність здійснювати практичну діяльність (тренінгову, психотерапевтичну, консультаційну, психодіагностичну та іншу залежно від спеціалізації) з використанням науково верифікованих методів та технік;

• здатність розробляти та впроваджувати інноваційні методи психологічної допомоги клієнтам у складних життєвих ситуаціях;

• здатність надавати оперативну психологічну допомогу та використовувати методи психологічного захисту людини в умовах надзвичайних ситуацій;

• здатність розробляти та застосовувати превентивні та корекційні програми збереження психологічного здоров'я людини;

• здатність активізувати психосоматичні ресурси особистості для її

ефективного функціонування в екстремальних і кризових ситуаціях;

• здатність вибудовувати передбачувану тактику профілактики дистресу чи кризового стану людини [11].

З-поміж програмних результатів навчання варто виокремити такі:

• диференціювати типи екстремальних ситуацій і форми поведінки людей в цих ситуаціях, прогнозувати можливі наслідки впливу певних екстремальних чинників на людину;

• надавати оперативну психологічну допомогу особистості з гострими стресовими реакціями;

• керувати людськими ресурсами, робочими процесами та поведінкою фахівців у складних і екстремальних професійних ситуаціях;

* надавати кваліфіковану психологічну допомогу особистості у кризовому стані для активізації ресурсів її життєстійкості [11].

Перелічені компетентності та програмі результати забезпечуються такими обов'язковими освітніми компонентами: «Екстремальна психологія з практикумом» (12 кредитів ЄКТС), «Кризова психологія з практикумом» (10 кредитів ЄКТС), «Виробнича (консультативна) практика» (4,5 кредити ЄКТС). До вибіркових освітніх компонент розробники відносять: «Психотехніки допомоги в ситуації втрати та горя» (4,5 кредити ЄКТС), «Психологічна допомога особистості в умовах надзвичайних ситуацій» (4 кредити ЄКТС), «Практикум з кризового консультування» (5,5 кредитів ЄКТС) [11].

Національний авіаційний університет пропонує до вивчення освітньо-професійну програму «Психологія екстремальних і кризових ситуацій» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Ціллю цієї освітньо-професійної програми вказано «підготовку висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівців з особливим інтересом до певних галузей психологічної науки, професійними знаннями в галузі психології, здатних розв'язувати складні завдання і практичні проблеми у сфері психопрофілактичної, консультативної, психодіагностичної та психокорекційної роботи у різноманітних соціальних інститутах авіаційного сектору для забезпечення умов, які б сприяли розвитку особистості, розкриттю її потенціалу, збереженню психічного здоров'я та оптимізації діяльності, застосовуючи при цьому певні методи та інструменти» [12].

Випускники програми можуть працювати у психологічних, реабілітаційних, кризових центрах, в органах державного управління й оборонних, силових і правоохоронних структурах, пенітенціарній службі, на підприємствах і організаціях, пов'язаних з підвищеним ризиком праці, зокрема, обіймати посади: психолога в авіаційній галузі; психолога в області різноманітних професій особливого ризику; психолога транспортних структур; психолога з підготовки фахівців професій особливого ризику; психолога систем виконавчої влади, міграційної служби тощо [12].

Перелік компонент освітньо-професійної програми складає обов'язкові освітні компоненти: «Екстремальна психологія», «Кризова психологія», «Актуальні проблеми психодіагностики», «Сучасні теорії психологічного консультування та корекції» (усі дисципліни по 6 кредитів ЄКТС) [12]. Вибіркові освітні компоненти не зазначені на офіційному сайті.

Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК»» також пропонує освітню програму «Екстремальна та кризова психологія» для здобувачів другого рівня вищої освіти. Мета освітньої програми видається широкою, неконкретною та такою, що не відповідає своїй назві - «надати освіту в межах професії психолог, викладач психологічних дисциплін з широким доступом до працевлаштування; сприяти засвоєнню практичних навичок для вирішення прикладних завдань в різних галузях психології» [13]. Освітня програма зорієнтована на підготовку магістра до виконання функційних обов'язків викладача психологічних дисциплін. Відтак викликає подив ствердження розробників освітньої програми щодо можливості працевлаштування випускників на посадах психолога, практичного психолога, зокрема в службі психологічного забезпечення ДСНС, в соціально - психологічних кризових реабілітаційних центрах, в закладах охорони здоров'я тощо.

Аналогічну освітньо-професійну програму «Екстремальна та кризова психологія» викладають в Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України. Метою цієї програми є «підготовка фахівців, здатних розв'язувати складні спеціалізовані проблеми у галузі екстремальної та кризової психології, що передбачає проведення наукових досліджень та здійснення інновацій щодо психологічного забезпечення професійної діяльності фахівців сектору безпеки та оборони, психологічного захисту населення в ситуаціях, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов і вимог» [14].

Освітньо-професійна програма має прикладну орієнтацію й передбачає підготовку фахівця, здатного виконувати професійні завдання та обов'язки у таких видах діяльності, як психологічне забезпечення професійної діяльності фахівців сектору безпеки та оборони, психологічий захист населення в умовах надзвичайних ситуацій.

Фокус освітньої програми спрямований на формування здатності майбутніх магістрів-психологів проводити психопрофілактичну роботу, спрямовану на збереження, зміцнення та відновлення психічного здоров'я; надання психологічної допомоги та підтримки особам, які перебували в екстремальних умовах; надання екстреної психологічної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій.

Перелік обов'язкових освітніх компонент включає такі навчальні дисципліни: «Екстремальна та кризова психологія», «Психологічна допомога в кризових та екстремальних ситуаціях», «Діагностика та корекція посттравматичних стресових розладів», «Психологія травмуючих ситуацій» (4 кредити ЄКТС кожна) [14].

Узагальнення відомостей про освітньо-професійні програми, спрямовані на підготовку психологів до професійної діяльності, в тому числі й в умовах надзвичайних ситуаціях, дозволяє зробити припущення про формування у здобувачів необхідних умінь та навичок. Водночас окрім спеціальних знань, умінь та навичок, надання екстреної психологічної допомоги вимагає від фахівця певних особистих рис і якостей:

* уміння спілкуватися з постраждалим та заспокоювати його/її в ситуації високого тиску є дуже важливою частиною першого реагування; заспокоєння та мотивація постраждалого може збільшити шанси на виживання та зменшити ризик серцевої або органної недостатності. Спілкування також важливе для вербалізації ситуації особовому складу аварійних служб;

• емпатія: вміння поставити себе на місце постраждалого є корисною рисою, оскільки вона допомагає зрозуміти точку зору цієї людини та позитивно сформулювати події;

• фізична загартованість: надзвичайні ситуації подекуди відбуваються у віддалених або незручних місцях, тому важливою є достатня фізична підготовленість, щоб дістатися до постраждалого, вивести його/її з зони надзвичайної ситуації для надання екстреної психологічної допомоги;

• ініціативність: при складному сценарії надзвичайної ситуації потрібна кмітливість та ініціативність для швидкого реагування та розроблення плану дій, який призведе до успішного порятунку;

• пильність: особа, яка надає першу психологічну допомогу, повинна вміти швидко оцінити ситуацію та встановити потенційні ризики для себе та постраждалого.

Висновки

психологічний допомога постраждалий здоров'я

Розглядаючи особливості надання першої психологічної допомоги постраждалим в осередку надзвичайної ситуації можна констатувати, що основними проблемами, або труднощами, які вітчизняних психологів є: дефіцит нормативно-правової бази щодо організації надання першої психологічної допомоги постраждалим в осередку лиха ; обмеженість використання методів психологічної діагностики; недостатній акцент вітчизняних освітньо-професійних програм на методах і принципах надання першої психологічної допомоги постраждалим.

Література

1. International Federation of the Red Cross. Module 5: Psychological First Aid and Supportive Communication. In Community-Based Psychosocial Support. A Training Kit (Participant's Book and Trainers Book). Denmark: International Federation Reference Centre for Psychosocial Support, 2009.

2. Brymer, M, Jacobs, A, Layne, C, Pynoos, R, Ruzek, J, Steinberg, A, et al. Psychological First Aid: Field operations guide (2nd ed.). Los Angeles: National Child Traumatic Stress Network and National Center for PTSD, 2006. (дата звернення: 07.11.2021)

3. Gilmore, B., Corey, J., Vallieres, F., Aldamman, K., Frawley, T. & Davidson, S. Group psychological first aid for humanitarian workers and volunteers. Wellcome's 2020 Workplace Mental Health Commission, 2021.

4. Nusbaum, K.E., Wenzel, J.G., Everly, G.S. Jr. Psychologic first aid and veterinarians in rural communities undergoing livestock depopulation. Journal of American Veterinary Medical Association, 2007, 231:692-694. DOI:10.2460/javma.231.5.692

5. Diotaiuti, P., Valente, G. & Mancone, S. Development and Preliminary Italian Validation of the Emergency Response and Psychological Adjustment Scale. Frontiers in Psychology, 2021, 12. DOI:10.3389/fpsyg.2021.687514.

6. Тімченко О.В., Оніщенко Н.В. Основні проблеми організації надання екстреної психологічної допомоги постраждалим в умовах надзвичайної ситуації. Збірник наукових праць «Проблеми екстремальної та кризової психології». Вип.10. - Харків: НУЦЗУ, 2011. С. 63-70.

7. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации. Справочник практического психолога. - М.: Изд-во Эксмо, 2006. - 960 с.

8. Порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 16.06.2014року № 398. (дата звернення: 13.11.2021)

9. Оніщенко Н. В. Основні заходи в межах надання екстреної психологічної допомоги родичам загиблих унаслідок надзвичайних ситуацій. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 2 (1), 2012, 305-312. (дата звернення: 14.11.2021)

10. Офіційний сайт Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України. (дата звернення: 09.11.2021)

11. Освітньо-професійна програма 053.00.05 Екстремальна та кризова психологія другого (магістерського) рівня вищої освіти. Офіційний сайт Київського університету імені Бориса Грінченка. (дата звернення: 10.11.2021)

12. Освітньо-професійна програма «Психологія екстремальних і кризових ситуацій». Офіційний сайт навчально-наукового інституту неперервної освіти Національного авіаційного університету. (дата звернення: 10.11.2021)

13. Освітня програма «Екстремальна та кризова психологія». Офіційний сайт вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК»». (дата звернення: 10.11.2021)

14. Освітньо-професійна програма «Екстремальна та кризова психологія». Офіційний сайт Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України. (дата звернення: 10.11.2021)

References

1. International Federation of the Red Cross. Module 5: Psychological First Aid and Supportive Communication. In Community-Based Psychosocial Support. (2009). A Training Kit (Participant's Book and Trainers Book). Denmark: International Federation Reference Centre for Psychosocial Support.

2. Brymer, M, Jacobs, A, Layne, C, Pynoos, R, Ruzek, J, Steinberg, A, et al. (2006). Psychological First Aid: Field operations guide (2nd ed.). Los Angeles: National Child Traumatic Stress Network and National Center for PTSD.

3. Gilmore, B., Corey, J., Vallieres, F., Aldamman, K., Frawley, T. & Davidson, S. (2021). Group psychological first aid for humanitarian workers and volunteers. Wellcome's 2020 Workplace Mental Health Commission.

4. Nusbaum, K.E., Wenzel, J.G., Everly, G.S. Jr. (2007). Psychologic first aid and veterinarians in rural communities undergoing livestock depopulation. Journal of American Veterinary Medical Association, 231:692-694. DOI:10.2460/javma.231.5.692

5. Diotaiuti, P., Valente, G. & Mancone, S. (2021). Development and Preliminary Italian Validation of the Emergency Response and Psychological Adjustment Scale. Frontiers in Psychology, 12. DOI:10.3389/fpsyg.2021.687514.

6. Timchenko, O.V., Onishchenko, N,V. (2011). Osnovni problemy orhanizatsiyi nadannya ekstrenoyi psykholohichnoyi dopomohy postrazhdalym v umovakh nadzvychaynoyi sytuatsiyi [The main problems of organizing the provision of emergency psychological assistance to victims in an emergency]. Zbirnyk naukovykh prats' «Problemy ekstremal'noyi ta kryzovoyi psykholohiyi», 10, 6370.

7. Malkina-Pykh, I. G. (2006). Ekstremal'nyye situatsii [Extreme situations]. Spravochnik prakticheskogopsikhologa. 960 p. [in Russian]

8. Poryadok nadannya psykholohichnoyi pidtrymky postrazhdalym pry nadzvychayniy sytuatsiyi [The procedure for providing psychological support to victims of emergencies]. Nakaz Ministerstva okhorony zdorov'ya Ukrayiny vid 16.06.2014 № 398.

9. Onishchenko, N. V. (2012). Osnovni zakhody v mezhakh nadannya ekstrenoyi psykholohichnoyi dopomohy rodycham zahyblykh unaslidok nadzvychaynykh sytuatsiy [The main measures within the framework of providing emergency psychological assistance to relatives of victims of emergencies]. Naukovyy visnyk L'vivs'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 2 (1), 305-312.

10. Ofitsiynyy sayt Cherkas'koho instytutu pozhezhnoyi bezpeky imeni Heroyiv Chornobylya Natsional'noho universytetu tsyvil'noho zakhystu Ukrayiny [Official site of Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes of the National University of Civil Defense of Ukraine].

11. Osvitn'o-profesiyna prohrama 053.00.05 Ekstremal'na ta kryzova psykholohiya druhoho (mahisters'koho) rivnya vyshchoyi osvity [Educational and professional program 053.00.05 Extreme and crisis psychology of the second (master's) level of higher education]. Ofitsiynyy sayt Kyyivs'koho universytetu imeni Borysa Hrinchenka.

12. Osvitn'o-profesiyna prohrama «Psykholohiya ekstremal'nykh i kryzovykh sytuatsiy» [Educational and professional program «Psychology of extreme and crisis situations»]. Ofitsiynyy sayt navchal'no-naukovoho instytutu neperervnoyi osvity Natsional'noho aviatsiynoho universytetu.

13. Osvitnya prohrama «Ekstremal'na ta kryzova psykholohiya» [Educational program «Extreme and crisis psychology»]. Ofitsiynyy sayt vyshchoho navchal'noho zakladu «Universytet ekonomiky ta prava «KROK»».

14. Osvitn'o-profesiyna prohrama «Ekstremal'na ta kryzova psykholohiya» [Educational and professional program «Extreme and crisis psychology»]. Ofitsiynyy sayt Cherkas'koho instytutu pozhezhnoyi bezpeky imeni Heroyiv Chornobylya Natsional'noho universytetu tsyvil'noho zakhystu Ukrayiny.

Размещено на Allbest.ru