Особливості професійної компетентності маркетологів та її розвиток засобами позитивної психотерапії

2. Контактність, вміння спілкуватися: прояв цікавості до людей, вимогливість до себе й оточення, вміння привертати до себе людей, вислуховувати, розуміти й переконувати їх, здатність бачити себе з боку, вміння попереджувати й вирішувати конфлікти.

3. Стресостійкість: інтелектуальна та емоційна стресостійкість, захищеність, тверезість мислення при прийнятті рішень, витримка.

4. Домінантність: прагнення до особистої незалежності, до лідерства, готовність до боротьби за свої права, свободу та інтереси, сміливість і вольовий характер, самоповага.

На основі аналізу наукових праць стосовно маркетингової діяльності, лідерську компетентність маркетолога варто розглядати як стійку цілісну інтегративну психологічну складову професійної компетентності, яка поєднує у собі розуміння значущості лідерської компетентності в діяльності маркетолога; володіння системою знань щодо лідерської компетентності, розвиненими уміннями, що забезпечують практичне втілення лідерської компетентності; комплекс лідерських якостей особистості, рефлексію, емпатію, емоційний інтелект, що в сукупності надають підґрунтя для здійснення ефективної діяльності в галузі маркетингу, створюючи умови для прояву ініціативи, відповідальності та активної економічної позиції фахівця -маркетолога, набування ним позитивного професійного досвіду та забезпечують йому професійну мобільність та конкурентоспроможність [2].

Специфіку розвитку професійно-значущих рис маркетологів розглянемо через призму основних положень позитивної психотерапії, сучасного психологічного напрямку, заснованованого Н.Пезешкіаном. Назва методу походить з лат. «рояіїит» - «має місце, реально існує», а не від «positivum» - «позитивне», чим підкреслюється необхідність опрацювання і позитивних, і негативних аспектів проблеми людини. Позитивна психотерапія є транскультурним, психодинамічним, короткостроковим психотерапевтичним методом з гуманістичним поглядом на людину. Позитивна психотерапія є крос - культурним методом, інтегруючим у собі, з одного боку, філософську та інтуїтивну мудрість Сходу, а з іншого боку, раціональну системність та науковість Заходу.

Філософія методу ґрунтується на створенні внутрішньої та зовнішньої гармонії людини, розкритті її здібностей, постановці мети, знаходженні шляхів для її досягнення. У процесі терапії клієнта навчають стати терапевтом самому собі. Відповідно до основних положень позитивної психотерапії, кожна людина від народження має дві основні здібності: пізнавати та любити, що можуть бути як вродженими, так і набутими, які сформувалися у процесів розвитку особистості. Залежно від вроджених фізичних даних, зовнішнього середовища (сімейної та культурної), специфіки епохи, в якій живе людина, первинні та вторинні здібності («знати» і «любити») диференціюються. Це спричинює створення неповторних комбінацій основних рис особистості. Зазначимо, що саме це положення ми вважаємо ключовим при розвитку професійної компетентності працівників маркетингової сфери.

Метод позитивної психотерапії ґрунтується на трьох принципах (надії, балансу, самодопомоги), кожному з яких відповідає певна методична складова. Принцип надії пов'язаний із позитивним підходом у баченні здібностей та можливостей людини. З урахуванням принципу надії використовуються: позитивна інтерпретація проблеми; транскультурний підхід (розширення уявлень клієнта про проблему за допомогою знайомства з іншим реагуванням і ставленням до суті його проблеми в різних культурах, зокрема, вивчення успішного досвіду інших працівників); а також притчі та метафори з психотерапевтичним змістом.

Принципу балансу відповідає змістовний диференційний аналіз психодинаміки особистості, результатом якого є гармонізація первинних і вторинних актуальних здібностей людини.

Н. Пезешкіан виокремлює первинні здібності, які означають здатність любити і вторинні здібності, які означають здатність вчитися і вчити інших. На етапі гармонізації виявляються та опрацьовуються актуальний і базовий конфлікти клієнта. Актуальний конфлікт виникає під впливом зовнішніх подій (наприклад, зміни місця професійної діяльності), а також мікротравм у значущих міжособистісних стосунках при недостатній здатності до подолання цих проблем [6].

На етапі роботи з урахуванням принципу гармонізації використовується розподіл енергії за основними сферами життєдіяльності - тілесній, ментальній, соціально-комунікативній та духовній. До тілесної відносяться задоволення потреби в їжі, сні, тілесних контактах, турбота про зовнішність, фізичні вправи, переживання болю і тілесного комфорту-дискомфорту; до ментальної - задоволення пізнавальної потреби і допитливості, професійні досягнення; до соціально-комунікативної - спілкування з іншими людьми; до духовної - світоглядні та релігійні переживання, фантазії про майбутнє.

Зазначимо, що дисбаланс у тілесній сфері створює ризик виникнення соматичних та психосоматичних захворювань, у ментальній - агресивних реакцій і перфекціонізму, в комунікативній - почуття самотності та депресії, а в духовній - почуття тривоги та психологічні порушення.

При виявленні дисбалансу в певній сфері з клієнтом спочатку розглядають можливості гармонізації, перерозподілу інших трьох сфер і тільки на останньому етапі цілеспрямовано обговорюють заходи для збалансування найбільш проблемної сфери, якщо необхідність у цьому залишається.

Досягається це за допомогою директивних, конкретних та простих приписів щодо зміни стилю життя клієнта, а також за допомогою методики планування майбутнього з урахуванням всіх сфер життєдіяльності.

Для розуміння конфліктної ситуації необхідне розуміння її підґрунтя. Розвиток особистості вирішальним чином залежить від первинних взаємостосунків людини. У зв'язку з цим, Н. Пезешкіан виділяє чотири моделі для наслідування: ставлення батьків, братів або сестер до дитини (Я); взаємостосунки батьків між собою (ТИ); ставлення батьків до навколишнього світу (МИ); ставлення батьків до релігії, їх світогляд (Пра-МИ) [6]. Ці моделі для наслідування дають можливість для реалізації людиною своєї здатності встановлювати стосунки. Актуальні здібності можуть бути представлені як фільтр соціальних взаємостосунків.

Принципу самодопомоги відповідає 5-крокова модель, яка використовується як стратегія гармонізації, адаптації та розвитку особистості - спочатку в самому процесі психотерапії, а потім в подальшому процесі допомоги людини самій собі та своєму оточенню: членам сім'ї, друзям, колегам.

Реалізація принципу консультування означає передачу клієнтові функцій психотерапевта. Такий підхід відповідає принципам психологічного консультування. У практиці вже з першого заняття використовуються структуроване інтерв'ю і опитувальники, при заповненні яких клієнт сам може прийти до осмислення різних аспектів професійної компетентності. Широко практикуються «домашні завдання», про виконання яких клієнт звітує на наступному занятті.

У контексті нашого дослідження, для розвитку професійно-значущих якостей, доцільно використовувати п'ятиступеневу стратегію:

Дослідження особливостей професійної компетентності проводилося з маркетологами м. Кропивницького та м. Києва упродовж січня 2022 року. Загальна кількість респондентів - 45 осіб. З метою виявлення особливостей професійно -значущих якостей працівників маркетингової діяльності нами було використано комплекс діагностичних методик: «КОЗ-1» для виявлення комунікативних і організаторських здібностей; тест Т. Лірі для визначення уявлення суб'єкта про самого себе, а також виявлення міжособистісної взаємодії та особливостей ставлення до людей; опитувальник BMS II - «Втома - монотонія - пересичення - стрес»; а також методика В. Бойко для визначення домінуючої стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях.

З метою діагностики комунікативних і організаторських здібностей досліджуваних нами була використана методика «КОЗ-1», авторами якої є В. Синявський та Б. Федоришин. Дана методика будується на принципі відображення і оцінки досліджуваного деяких особливостей своєї поведінки в різних ситуаціях. Вибрані ситуації знайомі респонденту з його власного досвіду, тому оцінка ситуації та діяльності заснована на відтворенні їх реальної поведінки. Аналіз результатів проведеного діагностування дозволяє зробити наступні висновки: 69% досліджуваних мають високий рівень комунікативних здібностей, 25% - хороший рівень, 6% - рівень нижче середнього. Отже, можна стверджувати, що у респондентів переважає високий рівень комунікативних здібностей, лише у 6% досліджуваних можуть виникати проблеми у сфері спілкування. У 56% респондентів було виявлено високий рівень організаторських здібностей, 20% - хороший, 15% середній рівень, 9% - низький. Нами також було виявлено, що у 8% досліджуваних, які мають високий рівень комунікабельності, є недостатньо розвинені організаторські здібності.

За допомогою методики Т. Лірі нами було визначено уявлення суб'єкта про самого себе, а також виявлення міжособистісної взаємодії та особливостей ставлення до людей, а саме: авторитарність, егоїстичність, агресивність, підозрілість, підкорення, залежність, дружелюбність, альтруїзм. У результаті дослідження було виявлено, що у досліджуваних, при достатньо високих балах, які відповідають типу «домінування» (що вказує на виражене прагнення до лідерства, незалежності, готовності відстоювати свою думку при конфлікті) спостерігається високий рівень егоїстичності та недостатній рівень розвитку емпатії. Також у більшості досліджуваних (56%) було виявлено тенденцію до агресивно-конкурентної позиції, що може перешкоджати співпраці та успішній спільній діяльності. З іншого боку, у 23% респондентів було виявлено незадоволеність собою, що може свідчити про занижену самооцінку або перебування в ситуації тривалого конфлікту. Також, у 11% досліджуваних було виявлено схильність до хворобливого самолюбства, та у 10% виражені переживання проблеми незалежності-підкорення, що виникла в складній службовій ситуації.

На нашу думку, особливої уваги та психологічної допомоги потребують досліджувані маркетологи, які за методикою Т. Лірі отримали більше 8 балів (11% респондентів), що вказує на порушення їх гармонійного розвитку. Саме на них була спрямована подальша корекційно -розвивальна робота.

Під час бесіди з маркетологами, ми з'ясували, що основні психологічні проблеми, які найбільше їх турбують, це сильна перевтома і надмірні стреси. Для оцінки вираження компонентів актуального функціонального стану була використана версія німецького опитувальника BMS II «Втома - монотонія - пересичення - стрес», адаптована А. Леоновою. У ході аналізу отриманих даних, ми отримали результати, які засвідчують, що перевтома сильно виражена у 20% опитаних, що сприяє зниженню продуктивності діяльності. Виражений компонент втоми характерний для 53% спеціалістів, які знаходяться у такому функціональному стані, який супроводжується зниженням працездатності, погіршенням показників діяльності, навіть після відпочинку. Не виражений компонент втоми характерний лише для 27% респондентів.

Монотонія є вираженою у 20% спеціалістів, що характеризує функціональний стан, який виниканий одноманітною роботою і супроводжується зниженням тонусу, ослабленням свідомого контролю, погіршенням уваги і пам'яті, стереотипізацією дій, втратою інтересу до роботи. Продуктивність діяльності може лише на деякий час відновитися за рахунок включення особливих вольових зусиль. Не виражений компонент монотонії характерний для 45% респондентів.

Виражене психічне перенасичення існує у 20% опитаних, для яких характерна втрата інтересу до роботи і неусвідомлене прагнення до варіювання способів виконання. Психічного перенасичення немає у 80% спеціалістів.

Фактори, які сприяють виникненню стресу, є емоційна незадоволеність та розчарування, викликане неприємними обмеженнями або заборонами, а також надмірниий самоконтроль, спрямований на завоювання поваги інших. Під час бесіди із досліджуваними було з'ясовано, що вони потрапили у неприємну ситуацію і не можуть виправити це становище, також вони сумніваються, що можуть досягти своїх цілей і фрустровані майже до стану нервового виснаження. Не зважаючи на те, що маркетологів доволі часто дратує одноманітність і буденність робочих днів більшість з них, в цілому, задоволені своєю професійною діяльністю.

Аналізуючи отримані дані дослідження домінуючої стратегії поведінки в конфліктах за методикою В. Бойко, ми виявили, що провідною стратегією поведінки в конфліктах у спеціалістів маркетингової діяльності є уникнення конфлікту. Цей тип поведінки притаманній для 40% опитуваних, які характеризуються ігноруванням супротивника, униканням зустрічі з ним, відсутність реакції на дії протилежного боку.

Миролюбність як спосіб захисту в конфлікті притаманна для 33% респондентів. що характеризує їх як здатних спокійно приймати існування інших точок зору, готових поступитися особистими інтересами заради збереження загального миру.

Агресію як стратегію захисту в конфлікті обирають 26% досліджуваних. Для таких спеціалістів при виникненні конфліку є характерними висування обвинувачень, образ, докорів, брехні з метою дискредитації опонента о очах оточуючих. На нашу думку, така схильність перешкоджає професійному розвитку маркетологів.

Отже, в результаті дослідження особливостей психологічних компонентів професійної компетентності маркетологів, ми встановили, вони мають досить високий рівень комунікативних і організаторських здібностей, проте виявлено порушення взаємодії із середовищем, при цьому поглиблення проблемної ситуації супроводжується міжособистісними та внутрішньо особистісними конфліктами, емоційним дискомфортом та схильністю до стресів.

У зв'язку з цим, для професійного та особистісного розвитку маркетологів нами було використано методи і техніки позитивної психотерапії, у процесі застосування яких було поставлено завдання навчити клієнта розуміти себе, приймати те, що є, бачити свій потенціал і перспективу розвитку. Для цього психолог може застосовувати притчі та метафори (які дозволяють дистанціюватися від проблеми та збільшити оптимістичний погляд на майбутнє); техніку транскультурного підходу (наприклад, розповісти про позитивне розв'язання схожої проблеми у інших людей); техніку позитивної реінтерпретації життєвих подій, яка дозволяє зосередитися на вирішенні проблеми та на своїх життєвих планах, а також насичує психотерапевтичний процес оптимізмом і надією у розв'язанні проблеми [4].

Н. Пезешкіан зміг оцінити важливість надії для людини, яка наділена здібностями, завдяки яким здатна знаходити рішення найскладніших проблем та втілювати їх у життя. Позитивна психотерапія наголошує на цілісному баченні життя людини та оптимістичному сприйнятті її природи з врахуванням всіх дійсних її складових.

Психолог, який надає психологічну допомогу клієнту, повинен вірити, що кожна людина наділена здібностями, які допомагають їй вирішити свої проблеми, і створює можливість доступу до ресурсів особистості, за допомогою яких вона зможе розв'язати проблеми. Знайшовши в собі здібності, навчившись користуватися ресурсами, клієнт надалі вже не буде потребувати допомоги від психолога, він сам може справлятися зі своїми труднощами.

Розвиток компонентів професійної компетентності маркетологів, на нашу думку, залежить від того, як у неї збалансовані первинні та вторинні актуальні здібності, що формуються у процесі соціалізації та набувають того змісту, який відповідає соціально-культурній системі відносин.

На актуальні здібності також накладають відбиток неповторні умови індивідуального розвитку. У якості концепцій, життєвих установок вони стають невід'ємною частиною структури особистості, образу «Я», і визначають ті правила, за якими людина сприймає навколишній світ і справляється зі своїми проблемами.

Якщо у людини первинні актуальні здібності домінують над вторинними, то можна стверджувати про наявність наївно-первинної поведінки, яка зазвичай є наслідком гіперопіки та пов'язана з пріоритетом у розвитку емоційних здібностей.

У випадку переважання вторинних здібностей людина буде надавати перевагу раціональним компонентам, фактам, досвіду, діяльності. Такій особистості важливо знайти підґрунтя для надії, гарантію її істинності, що не завжди можна зробити.

Розуміння того, що «людина - це невичерпне джерело добра і схожа на скарб, наповнений дорогоцінним камінням» [6], дозволяє психотерапевтові зосередитися на корегуванні вектора зусиль клієнта і тим самим трансформувати проблему в простір особистісного зростання. Більше того, таке розуміння сприяє тому, що клієнт не лише сам собі допоможе, але й стане здатним допомогти своєму оточенню.

У межах п'ятиступеневого методу позитивної психотерапії цілеспрямовано застосовуються афоризми, метафори та притчі. Клієнт знайомиться з іншими поглядами на проблему, з альтернативною поведінкою, що полегшує здатність оволодіти прийомами самодопомоги.

На стадії спостереження і дистанціювання, клієнту можна запропонувати пригадати подію або конфлікт, реакцію на них, а також відзначити здібності, позитивні якості, які можуть допомогти їх подолати.

На стадії інвентаризації клієнту пропонують вказати, які проблеми виникали за останні п'ять років і як він справлявся з ними. Детально розглядаються механізми реагування на конфлікт. Наприклад те, як впливають проблеми, порушення і розлади на загальне самопочуття, професію, партнера, сім'ю та інші міжособистісні стосунки, а також на майбутні плани. Також з'ясовується те, яке значення клієнт і його сім'я приділяють тілу та здоров'ю, професії та роботі, соціальним контактам, подіям суспільного життя, питанням про сенс життя і планам на майбутнє. Здійснюється аналіз актуальних здібностей, а також моделей для наслідування з метою виявлення глибинних причин конфліктів: ставлення до батька, матері, братів і сестер у дитинстві; приклад батьків; зовнішні контакти; «життєва філософія», життєві настанови.

На стадії ситуативного підбадьорення необхідно виявити у клієнта ті позитивні якості та ресурси, які створять можливості для подолання проблеми. Ці якості слід постійно заохочувати, наприклад, можна задати такі запитання: який позитивний вплив мали ці події для Вас і Ваших близьких? Як раніше Ви ставилися до схожих подій і як справлялися з проблемами?

На стадії вербалізації відбувається обговорення шляхів розв'язання проблеми, розвиток комунікативних навичок, аналіз як позитивних, так і негативних рис характеру.

На стадії розширення системи цілей розглядаються плани на наступні п'ять років, які обговорюються відповідно до чотирьох сфер переробки конфлікту. Розширення звуженого кругозору, постановка нових цілей сприяє зростанню оптимістичного погляду на майбутнє.

Отже, основними складниками позитивної психотерапії є: Positum-підхід, що базується на принципі надії до позитивного вирішення будь -якої проблеми; психодинамічний диференційний аналіз змісту конфліктів, що базується на принципі гармонізації актуальних та базових здібностей «Знати» та «Любити»; 5-крокова стратегія психотерапевтичної допомоги на основі принципу самодопомоги.

У процесі проведення консультування у руслі позитивної психотерапії важливо навчити клієнта -маркетолога розуміти себе, приймати те, що є, бачити свій потенціал і перспективу розвитку. Для цього психотерапевт застосовує притчі та метафори (які дозволяють дистанціюватися від проблеми, збільшити оптимістичний погляд на майбутнє); техніку транскультурного підходу (наприклад, розповісти про позитивне розв'язання схожої проблеми у інших людей); техніку позитивної реінтерпретації життєвих подій, яка дозволяє зосередитися на розв'язанні проблеми та на своїх життєвих планах.

Висновки