Вияв альтруїстичних тенденцій в старшокласників з різним рівнем довіри

Размещено на http://allbest.ru

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Вияв альтруїстичних тенденцій в старшокласників з різним рівнем довіри

Федотова Тетяна Володимирівна кандидат психологічний наук, доцент,

доцент кафедри загальної і клінічної психології

Борейко Юрій Григорович доктор філософських наук, доцент,

професор кафедри політології та публічного управління,

м. Луцьк



Анотація

Зміни, що відбуваються в українському суспільстві та у світі загалом, не лише руйнують звичний уклад життя людей, а й зумовлюють зростання нервово-психічного напруження та відсутність взаєморозуміння в соціумі, зміщують акценти в системі взаємин «людина-людина» та «людина - суспільство», формуючи певний рівень недовіри до інформації, оточуючих людей та виявляються в прагненні до усамітнення, ізоляції та центрованості лише на задоволенні власних інтересів та потреб.

З метою визначення особливостей вияву альтруїстичних тенденцій в старшокласників з різним рівнем довіри у листопаді-грудні 2021 року було проведене емпіричне дослідження. Діагностична програма емпіричного дослідження передбачала реалізацію таких етапів: виявлення загального рівня довіри, рівня довіри особистості до світу, інших людей та до себе; визначення комунікативно-характерологічних особливостей, особистісної установки альтруїзму-егоїзму та егоїстичної орієнтації особистості; аналіз та інтерпретацію отриманих результатів. Відповідно було застосовано наступні методики: методику експрес-діагностики рівня довіри (за шкалою Розенберга), методику вивчення довіри/недовіри особистості до світу, інших людей та себе (А. Купрейченко), методику комунікативно-характерологічних тенденцій (Т. Лірі), методику діагностики особистісної установки «альтруїзм-егоїзм», методику діагностики особистого егоцентризму.

Результати проведеного емпіричного дослідження дозволили констатувати таке: 48 % школярів мають середній рівень довіри та 52% старшокласників - високий її рівень, учнів із низьким рівнем довіри визначено не було; в старшокласників із середнім рівнем довіри переважає егоїстична тенденція у ставленні до інших та вимогливість; в учнів з високим рівнем довіри, навпаки, значна кількість опитаних демонструє альтруїстичну поведінку і добросердя та вищий рівень довіри до інших людей; практично однаковими в двох групах виявилися результати за шкалами довіри до себе та до світу, а також усереднений показник за рівнем егоцентризму, домінантності, впевненості у собі та чуйності. В старшокласників із середнім рівнем довіри встановлено кореляцію показників: довіри до світу з егоїстичною поведінкою, а також довіри до інших з рівнем домінантності та вимогливістю; в учнів з високим рівнем довіри визначено зв'язок рівня довіри до інших з альтруїстичною поведінкою та рівня довіри до себе з впевненістю у собі.

Проведене емпіричне дослідження має перспективу подальшого наукового пошуку.

Ключові слова: довіра, віра, альтруїзм, егоїзм, довіра до себе, довіра до інших, довіра до світу.



Abstract

Manifestation altruistic trends in teenagers s with different levels of trust

Fedotova Tetiana Volodymyrivna PhD of Psychology, Associate Professor, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk

Boreyko Yuriy Hryhorovych Doctor of Philosophy, Associate Professor, Professor of Political Science and Public Administration, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk

Changes taking place in Ukrainian society and in the world in general, not only destroy the usual way of life, but also cause the growth of mental stress and lack of understanding in society, shift the emphasis in the system of relations "man-man" and "man-society" , forming a certain level of distrust in the information surrounding people and are manifested in the desire for solitude, isolation and focus only on meeting their own interests and needs.

An empirical study was conducted in November-December 2021 to determine the specifics of the manifestation of altruistic tendencies in high school students with different levels of trust. The diagnostic program of empirical research involved the implementation of the following stages: identification of the general level of trust, the level of personal confidence in the world, other people and themselves; determination of communicative-characterological features, personal attitude of altruism-egoism and selfish orientation of personality; analysis and interpretation of the obtained results. Accordingly, the following methods were used: the method of rapid diagnosis of the level of trust (Rosenberg scale), the method of studying trust / distrust of the individual to the world, other people and themselves (A. Kupreichenko), the method of communicative and characterological trends (T. Leary), the method of diagnosis personal attitude "altruism-egoism", a method of diagnosing personal egocentrism.

The results of the empirical study revealed the following: 48% of pupils have a medium level of trust and 52% of high school students - a high level, students with a low level of trust were not identified; high school students with an average level of trust are dominated by selfish tendencies towards others and demanding; in pupils with a high level of trust, on the contrary, a significant number of respondents show altruistic behavior and kindness and a higher level of trust in other people; the results on the scales of trust yourself and the world, as well as the average on the level of egocentrism, dominance, self-confidence and sensitivity were almost the same in the two groups. In high school students with an average level of trust, a correlation of indicators was found: trust in the world with selfish behavior, as well as trust in others with a level of dominance and demanding; students with a high level of trust have a relationship between the level of trust in others and altruistic behavior and the level of trust in themselves with self-confidence.

The conducted empirical research has the prospect of further scientific research.

Keywords: trust, faith, altruism, selfishness, trust yourself, trust in others, trust in the world.



Вступ

Постановка проблеми. Сучасні соціально-економічні, політичні умови та військові дії, які відбуваються в нашій країні, як ніколи підкреслюють важливість та необхідність дотримання загальнолюдських гуманістичних цінностей.

Постає необхідність не лише переосмислення світовою спільнотою минулого історичного досвіду, а й усвідомлення важливості формування свідомої та відповідальної особистості, яка відкрита новому досвіду, дотримується духовних цінностей, спрямована на побудову гармонійних взаємин, виявляє довіру до інших, вирізняється емпатійністю та альтруїстичним ставленням.

Особливо гостро ця проблема постає в старшому шкільному віці, коли необхідно приймати важливі рішення щодо: вибору кола спілкування, шляхів само реалізації, подальшого фаху, можливості брати відповідальність за своє майбутнє та власні вчинки.

В цьому контексті важливо приділяти увагу посиленню альтруїстичної спрямованості та підвищенню рівня довіри в осіб старшого шкільного віку. Оскільки довіра, на нашу думку, є фундаментом і надбудовою усіх соціальних взаємин, її рівень можна розглядати як показник відкритості соціуму, як можливість налагоджувати конструктивні взаємини з оточуючими, діяти альтруїстично та загалом бути позитивно налаштованою особистістю. Тоді як відсутність довіри може спонукати переживати особистість негативні емоції та почуття, поводитись егоїстично та виявляти ворожість стосовно інших людей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття довіри в різні періоди вивчалося представниками філософії, педагогіки, соціології, психології та інших наук. Проте, не зважаючи на велику кількість напрацювань в цьому напрямку й досі існують білі плями у вивченні відповідної проблематики.

В житті суспільства та людини довіра відіграє важливу роль й не лише в контексті побудови міжособистісної взаємодії, вона є узагальненим маркером норм та цінностей суспільства, виконує певні функції. Зокрема Е. Еріксон визначав довіру до світу як базову соціальну установку особистості [7].

Проте немає однозначності у розумінні відповідного явища: довіра розглядається як стан, відчуття, особистісний настрій, соціальна ситуація чи проблема [2, 3, 4].

Водночас, переважна більшість науковців сходяться у тому, що в довірі чи недовірі ірраціональні фактори набувають значення, а тому можна говорити про наявність певної її змістової близькості із вірою. Так Т. Скрипкіна наголошує, що наявні визначення відповідних понять не дають змоги чітко розмежувати їх зміст.

Авторка звертає увагу на те, що в основі віри, як переконання, лежить акт прийняття чого-небудь як істини без взаємодії з об'єктом [4]. Тобто віра, як переконання, передбачає прийняття за істинність те, що часом й немає об'єктивних підстав.

Проте довіра, насамперед, містить характеристики, які пов'язані з ситуацією (її невизначеністю та відсутністю гарантій виправдання довіри) та реальними об'єктами (людьми, інформацією тощо).

Отже, можна говорити про момент ризику особистості, виявляючи довіру, та переживання нею певних сумнівів та невпевненості. Отже, довіра потребує перевірки та підстав, тоді як віра виявляється до абстрактних об'єктів і передбачає відсутність сумнівів, а тому ці поняття є достатньо відмінними [2].

А. Купрейченко виокремлює п'ять типів довіри, що вирізняються ставленням до особистості, якій людина довіряє найбільше та особі, яка не виправдала довіри [3]. Кожний із зазначених типів характеризується певним рівнем диференціації людей та приязністю, відповідно до виправданої ними довіри.

Р. Левицькі виокремлює критерії довіри особистості до інших людей: 1) ґрунтується на розрахунку (оцінюється відповідно до згоди з висловлюванням: поведінка відповідає очікуванням; створення репутації надійної людини; довіра - це вигідно); 2) заснована на знанні (залежить від досвіду спілкування з особою чи припущення, що добре знає людину); 3) заснована на тотожності (спільні інтереси, життєві цінності, цілі, принципи тощо) [2].

У подальшому А. Журавльова виявила зв'язок між критеріями довіри особистості та типами взаємин з оточуючими. Зокрема, довіра за критерієм розрахунку пов'язана з співпрацюючо-конвенційним типом взаємин, за критерієм знання - позитивно корелює із співпрацюючо-конвенційним типом взаємин та фактором доброзичливості, за тотожністю - із владно-лідируючим, співпрацюючо-конвенційним, відповідально-великодушним типами взаємин [3].

Як соціально-психологічне явище, довіра виконує певні функції. В. Сафонов в якості головних виокремлює такі: психологічного розвантаження; зворотнього зв'язку в процесі самопізнання; психологічного зближення [2].

В. Зінченко зауважує, що основною функцією довіри є саморозвиток, тоді як Ф. Василюк вважає, що це самовиховання (як шлях до пізнання себе та вдосконалення свого внутрішнього світу) [1].

Тобто тут можна говорити про довіру до себе як здатність самостійно визначати цілі. В особистісному сенсі довіра є умовою ефективної та гармонійної взаємодії людини зі світом та з собою, встановленням єдності між минулим, сьогоденням та майбутнім.

Отже, довіра виконує важливі соціально-психологічні функції, оскільки за умови її наявності можливі: відкритий обмін поглядами та думками; підвищення мотивації діяльності; формування адекватної самооцінки та впевненості особистості; високий рівень взаємодопомоги в суспільстві [1, 2].

Саме тому пропонуємо звернути фокус дослідницької уваги на особливості вияву альтруїстичних тенденцій в осіб старшого шкільного віку з різним рівнем довіри. Оскільки в старшокласників можна говорити вже про наявний сформований рівень довіри до себе, світу та інших, усвідомлення власної цінності, здатність до кооперації та альтруїстичної поведінки у взаєминах з іншими.

Мета статті полягає у емпіричному з'ясуванні особливостей вияву тенденцій альтруїзму-егоїзму в старшокласників з різним рівнем довіри; поставлена мета передбачала вирішення наступних завдань: теоретичний аналіз поняття довіри; визначення рівня довіри в старшому шкільному віці; встановлення особливостей вияву альтруїзму-егоїзму, егоцентризму та комунікативно-характерологічних особливостей в старшокласників з різним рівнем довіри.



Виклад основного матеріалу

З метою визначення особливостей вияву альтруїстичних тенденцій в старшокласників з різним рівнем довіри у листопаді-грудні 2021 року на базі Луцької СЗОШ №1 та Княгининівського ліцею було проведене емпіричне дослідження. До вибірки увійшли учні 10-11 класів (віком 16-17 років) віще зазначених навчальних закладів. Загальна кількість діагностованих 65 осіб. Гендерний аспект під час аналізу результатів опитування до уваги нами не брався.

Діагностична програма включала такі етапи:

У І етап - виявлення загального рівня довіри, рівня довіри особистості до світу, інших людей та до себе;

У ІІ етап - визначення комунікативно-характерологічних особливостей, особистісної установки альтруїзму-егоїзму та егоїстичної орієнтації особистості;

У ІІІ етап - аналіз та інтерпретацію отриманих результатів [5].

У дослідженні було застосовано наступні методики: методику експрес- діагностики на визначення рівня довіри (за шкалою Розенберга), методику вивчення довіри/недовіри особистості до світу, інших людей та себе (А. Купрейченко), методику комунікативно-характерологічних тенденцій (Т. Лірі), методику діагностики особистісної установки «альтруїзм-егоїзм», методику діагностики особистого егоцентризму [2, 3, 6].

Завдяки проведеній експрес-діагностиці на визначення рівня довіри (за шкалою Розенберга) було виокремлено дві групи діагностованих: група 1 - школярі з середнім рівнем довіри (48 % осіб) та група 2 - учні з високим рівнем довіри (52 % осіб). Старшокласників із низьким рівнем довіри за відповідною методикою визначено не було (рис.1).



Рис.1 Відсотковий розподіл опитаних за експрес-діагностикою на визначення рівня довіри (за шкалою Розенберга) (п=65)

Рис.2 Середньогрупові результати діагностованих за методикою вивчення довіри/недовіри особистості (А. Купрейченко)

Примітка: 1 - довіра до світу; 2 - довіра до інших людей; 3 - довіра до себе

Усереднені показники діагностованих школярів двох груп за методикою вивчення довіри/недовіри особистості до світу, інших людей та до себе (А. Купрейченко) зображено на рис.2.

Як видно з рис.2 усереднені показники діагностованих є такими:

- в групі 1 (школярі з середнім рівнем довіри): високі результати за шкалою довіри до себе (Хсер=22,4), низькі - за шкалами довіри до світу (Хсер=-2,4) та довіри до інших людей (Хсер=-3);

- в групі 2 (діагностовані з високим рівнем довіри): високі показники за шкалою довіри до себе (Хсер =22,2), низькі - за шкалами довіри до світу (Хсер=-2,2) та довіри до інших (Хсер=-2,1).

Порівнюючи результати респондентів двох груп, можна визначити, що практично однаковими є середньогрупові показники за шкалами довіри до себе (Хсер=22,4 - у першій групі та Хсер=22,2 - в учнів другої групи) та довіри до світу (Хсер=-2,4 - перша група та Хсер=-2,2 - респонденти другої групи). Проте усереднений результат за шкалою довіри до інших людей у опитаних другої групи є вищим (Хсер=-2,1 - у другій групі, тоді як у першій - Хсер=-3).

Середньогрупові результати, отримані в двох групах за методикою дїагностики особистісної установки «альтруїзм-егоїзм», подано на рис.3.

Рис.3 Середньогрупові результати двох груп діагностованих методикою особистісної установки «альтруїзм-егоїзм»)

Кількісний розподіл старшокласників за методикою особистісної установки «альтруїзм-егоїзм» засвідчує, що в обох групах є особи як з альтруїстичною, так й з егоїстичною тенденцією поведінки стосовно інших:

- в групі 1 (учні з середнім рівнем довіри) було визначено 11 старшокласників з альтруїстичною поведінкою та 20 осіб з егоїстичною поведінкою;

- в групі 2 (старшокласники з високим рівнем довіри) - у 23 старшокласників констатовано альтруїстичну поведінку та у 11 осіб - відповідно, егоїстичну поведінку.

Розподіл діагностованих школярів засвідчив однакову кількість в двох групах учнів з егоїстичною тенденцією в поведінці.

За результатами методики діагностики визначення особистісного егоцентризму в діагностованих старшокласників із середнім рівнем довіри було визначено: 2 особи з низьким рівнем егоцентричності; 16 дітей - з середнім рівнем; 7 опитаних - з високим та 4 школяра - з дуже високим рівнями егоцентричності. Проте жодного - з дуже низьким рівнем егоцентричності.

Проте в учнів з високим рівнем довіри за відповідною методикою було виокремлено: 5 учнів з низьким рівнем егоцентричності; 19 осіб із середнім; 10 школярів - з високим рівнем егоцентричності. Жодного учня не було визначено із з дуже низьким і дуже високим рівнями егоцентричності.

Середньогрупові результати методики діагностики особистісного егоцентризму в старшокласників двох груп зображено на рис.4.

Рис.4 Середньогрупові результати методики діагностики особистісного егоцентризму в старшокласників двох груп



Отже, як засвідчує рис.4 середньогрупові результати діагностованих двох груп виявилися такими: в групі 1 (старшокласники з середнім рівнем довіри) - Хсер=18,9; в групі 2 (старшокласники з високим рівнем довіри) - Хсер=17,8, відповідно. Отже, загалом у респондентів двох груп на рівні усереднених показників було визначено середній рівень егоцентризму.

Проте в осіб, що мають високий його рівень, можна говорити про їх схильність до конфліктної поведінки, спотворення змісту міжособистісних комунікацій та нерозуміння причин наявних неконструктивних взаємин. Вони швидше здатні використовувати інших, вдаватись до маніпуляцій для задоволення потреб та досягнення своїх цілей. Дуже низький рівень егоцентризму може свідчити про схильність підпорядковуватися авторитету, що часто є наслідком постійного пригнічення особистості дитини зі сторони батьків, їх прагнення домінувати та підкоряти її своїй волі; в школі такими авторитетами можуть виступати вчителі чи статусні однокласники.

Усереднені результати діагностованих двох груп за методикою дослідженням комунікативно-характерологічних тенденцій Т. Лірі зображено на рис.5-7.

Рис.5 Середньогупові результати старшокласників з середнім рівнем довіри за методикою Т. Лірі Примітка: 1 - домінантність, 2 - впевненість у собі, 3 - вимогливість, 4 - скептицизм, 5 - поступливість, 6 - довірливість, 7 - добросердя, 8 - чуйність



Як засвідчує рис.5 результати респондентів з середнім рівнем довіри за методикою Т. Лірі вивились наступними: домінантність - Хсер=11; впевненість у собі - Хсер=11; вимогливість - Хсер=9,2; скептицизм - Хсер=8; поступливість - Хсер=6,7; довірливість - Хсер=7; добросердя - Хсер=8,2; чуйність - Хсер=8,5.

Отже, школярі з середнім рівнем довіри вирізняються: домінантністю, власністю, певною деспотичністю, незалежністю, самовпевненістю, самозакоханістю, вимогливістю, жорсткістю та дратівливістю.

Рис.6 Середньогупові результати старшокласників з високим рівнем довіри за методикою Т. Лірі Примітка: 1 - домінантність, 2 - впевненість у собі, 3 - вимогливість, 4 - скептицизм, 5 - поступливість, 6 - довірливість, 7 - добросердя, 8 - чуйність

Як засвідчує рис.6 результати учнів з високим рівнем довіри за методикою Т. Лірі є такими: домінантність - Хсер=10,4; впевненість у собі - Хсер=9,6; вимогливість - Хсер=8,6; скептицизм - Хсер=8,7; поступливість - Хсер=8,1; довірливість - Хсер=8; добросердя - Хсер=9; чуйність - Хсер=8,7.

Отже, школярі з високим рівнем довіри вирізняються лідерськими даними, прагненням до домінування, незалежністю, можливістю брати на себе відповідальність, демонструють впевненість в собі, а також характеризуються товариськістю, доброзичливістю, уважністю та допомогою іншим.

На рис.7 зображено співставлення усереднених результатів діагностованих двох груп за методикою дослідження комунікативно-характерологічних тенденцій Т. Лірі.

Рис.7 Порівняння усереднених результатів діагностованих двох груп за методикою Т. Лірі Примітка: 1 - домінантність, 2 - впевненість у собі, 3 - вимогливість, 4 - скептицизм, 5 - поступливість, 6 - довірливість, 7 - добросердя, 8 - чуйність

Як засвідчує рис.7 результати опитаних учнів виявились наступними:

- найвищі показники було визначено за такими шкалами Т. Лірі: в першій групі (школярі з середнім рівнем довіри) - домінантність (Хсер=11), впевненість у собі (Хсер=11) та вимогливість (Хсер=9,2); в другій групі (старшокласники з високим рівнем довіри) - домінантність (Хсер=10,4), впевненість у собі (Хсер=9,6) і добросердя (Хсер=9).

- практично однаковими виявилися показники за шкалами: домінантність (Хсер=10,4 та Хсер=11) і чуйність (Хсер=8,7 та Хсер=8,5).

- у старшокласників з високим рівнем довіри практично всі показники тримаються майже на одному рівні, а саме: вимогливість (Хсер=8,7), скептицизм (Хсер=8,6), поступливість (Хсер=8,1), довірливість (Хсер=8) і чуйність (Хсер=8,7).

Отже, старшокласники з високим рівнем довіри вирізняються добросердям, а школярі з низьким рівнем - вимогливістю, проте показники домінантності і вимогливості є однаковими в обох групах і мають найвищі бали. Проте статистично значущі відмінності в результатах двох груп діагностованих за методикою Т. Лірі було визначено лише за шкалою поступливості (Б=2,25 при а<0,05).

Окрім того було визначено загальний рівень дружелюбності та домінування за методикою Т. Лірі в двох групах: в старшокласників з високим рівнем довіри: дружелюбність --1,2 і домінування - +3,9; в респондентів з середнім рівнем довіри: дружелюбність - -4,5 і домінантність - +7,45.

Отже, результати опитаних засвідчили, що учні з високим рівнем довіри вирізняються низьким рівнем дружелюбності та домінантності, тоді як школярі з середнім рівнем довіри демонструють високий рівень домінантності і низький - дружелюбності. Ймовірно це можна пояснити тривалим дистанційним навчанням, яке зумовило певні труднощі у налагодженні міжособистісних комунікацій, а навчання у старших класах школи актуалізувало потребу самореалізації та призвело до усвідомлення важливості вибору місця подальшого навчання та успішного вступу на бюджет.

Обчислення коефіцієнту кореляції Пірсона засвідчило таке:

- наявність зв'язку показника довіри до світу з егоїстичною поведінкою (г=0,362; р<0,05), а також показника довіри до інших з рівнем домінантності (г=0,364; р<0,05) та вимогливістю (г=0,363; р<0,05) - в старшокласників з середнім рівнем довіри;

- зв'язок рівня довіри до інших з альтруїстичною поведінкою (г=0,363; р<0,05) та рівня довіри до себе з впевненістю у собі (г=0,365; р<0,05) - в учнів з високим рівнем довіри.



Висновки

Результати проведеного емпіричного дослідження дозволяють констатувати наступне:

- 48 % школярів мають середній рівень довіри та 52% старшокласників - високий її рівень; учнів із низьким рівнем довіри визначено не було;

- в старшокласників із середнім рівнем довіри переважає егоїстична тенденція у ставленні до інших та вимогливість;

- в учнів з високим рівнем довіри, навпаки, значна кількість опитаних демонструє альтруїстичну поведінку і добросердя та вищий рівень довіри до інших людей;

- практично однаковими в двох групах виявилися результати за шкалами довіри до себе та до світу, а також усереднений показник за рівнем егоцентризму, домінантності, впевненості у собі та чуйності;

- в старшокласників із середнім рівнем довіри встановлено кореляцію показників: довіри до світу з егоїстичною поведінкою, а також довіри до інших з рівнем домінантності та вимогливістю;

- в учнів з високим рівнем довіри визначено зв'язок рівня довіри до інших з альтруїстичною поведінкою та рівня довіри до себе з впевненістю у собі. альтруїстичний довіра егоїстичний учень

Перспективу подальшого наукового пошуку вбачаємо у розширенні вибірки і методичного інструментарію емпіричного дослідження. Вважаємо обґрунтованою у подальшому розробку, апробацію та впровадження програми психопрофілактики недовіри, відчуження та негативного ставлення до оточуючих в осіб старшого шкільного віку.



Література

1. Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ подолания критических ситуаций). М. Изд-во Моск. ун-та, 1984. 200 с.

2. Ильин Е.П. Психология доверия. СПб. : Питер, 2013. 288 с.

3. Купрейченко А.Б. Психология доверия и недоверия. М. : Изд-во Институт психологи РАН, 2008. 571 с.

4. Скрипкина Т. П. Доверие к себе как условие развития личности. Вопросы психологии. 2001. №1. С. 95-103.

5. Федотова Т. В. Особливості вияву довіри у студентів-психологів. Актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу: матеріали VI Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, присвяченої 20-ти річчю інституту (м. Луцьк, 21-22 травня 2020 року) / упоряд.: О. А. Бундак, Т. Й. Жалко, Н. Г. Конон. Луцьк: Вежа-Друк, 2020. С. 129-132.

6. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М.: Изд-во Института Психотерапии, 2005. 490 с.

7. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. СПб. : Питер, 2003. 608 с.



References

1. Vasiljuk, F. E. (1984). Psihologija perezhivanija (analiz podolanija kriticheskih situacij) [Psychology of experience (analysis of overcoming critical situations)]. M. Izd-vo Mosk. un-ta [in Russian].

2. Il'in, E.P. (2013). Psihologija doverija [Psychology of trust]. SPb. : Piter [in Russian].

3. Kuprejchenko, A.B. (2008). Psihologija doverija i nedoverija [Psychology of trust and distrust]. M. : Izd-vo Institut psihologi RAN [in Russian].

4. Skripkina, T. P. (2001). Doverie k sebe kak uslovie razvitija lichnosti [Self-confidence as a condition for personal development]. Voprosy psihologii - Questions of psychology, 1, 95-103 [in Russian].

5. Fedotova, T. V. (2020). Osoblivosti vijavu dovlri u studentiv-psihologlv. Aktual'm problemi suchasnoi osvhi ta nauki v konteksti єvromtegracіjnogo postupu [Features of trust in students of psychology. Actual problems of modern education and science in the context of European integration progress]. Proceedings from VI '6: VI Mizhnarodna naukovo-praktychna mtemet-konferendia, prisvjachena 20-ti richchju mstitutu - The Sixth International scientific- practical Internet conference dedicated to the 20th anniversary of the institute. (pp. 129-132). Luc'k: Vezha-Druk [in Ukrainian].

6. Fetiskin, N. P., Kozlov, V. V., Manujlov, G. M. (2005). Social'no-psihologicheskaja diagnostika razvitija lichnosti i malyh grupp [Socio-psychological diagnosis of personality development and small group]. M.: Izd-vo Instituta Psihoterapii [in Russian].

7. H'ell, L., Zigler, D. (2003). Teorii lichnosti [Theories of personality]. SPb. : Piter [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...