Теоретичний аналіз дослідження аспектів психічного здоров’я майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичний аналіз дослідження аспектів психічного здоров'я майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби

Слободяник Володимир Іванович кандидат психологічних наук, доцент, Начальник інституту післядипломної освіти, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, м. Львів

Шевелєва Юлія Андріївна аспірант, Національний університет цивільного захисту України, м. Харків

Анотація

Стаття присвячена теоретичному аналізу дослідження аспектів психічного здоров'я майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби. Проводиться аналіз етимології та лексичного значення термінів «здоров'я» та «психічне здоров'я». Детально здійснений теоретичний аналіз понять психічного, психологічного та професійного здоров'я особистості, його критеріїв у наукових джерелах. Виявлено, що більшість дослідників розглядають психічне здоров'я як стан благополуччя у повсякденному житті та професійній діяльності, при якому активізуються регуляційні та адаптаційні механізми індивіда. З'ясовано поняття «професійне здоров'я», яке визначається також як: «збереження цілісної особистості в професії впродовж всього життя». Встановлено, що існує певний дефіцит наукової інформації щодо психічного здоров'я саме майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби, які будуть виконувати професійну діяльність в особливих та екстремальних умовах В процесі проведеного дослідження виявлено, що практично не вивчалися психологічні механізми та професійні чинники формування, недостатньо розкриті психокорекційні засоби його відновлення після виконання ризиконебезпечних завдань. Також вивчається трактування поняття як психічного здоров'я, психологічного здоров'я, професійного здоров'я особистості. В процесі аналізу літератури виділено чотири ознаки психічного здоров'я, до яких відноситься: здатність концентрувати увагу на предметі, утримувати інформацію в пам'яті, логічне опрацювання інформації, адекватна орієнтація у просторі та час. В статті вивчається, як в літературі розмежовують поняття психічного та психологічного здоров'я особистості.

Ключові слова: здоров'я, психічне здоров'я, психологічне здоров'я, професійне здоров'я, фактори психічного здоров'я, критерії психічного здоров'я, рівні психічного здоров'я, психологи, оперативно-рятувальна служба, ступень здоров'я.

Slobodyanyk Volodymyr Ivanovych Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Head of the Institute of Postgraduate Education, Lviv State University of Life Safety, Lviv

Sheveleva Yuliya Andriivna Graduate student, National University of Civil Defense of Ukraine, Kharkiv

THE ORETICAL ANALYSIS OF THE RESEARCH OF ASPECTS OF MENTAL HEALTH OF FUTURE PSYCHOLOGISTS OF THE OPERATIONAL AND RESCUE SERVICE

Abstract. The article is devoted to the theoretical analysis of the study of aspects of mental health of future psychologists of the rescue service. The etymology and lexical meaning of the terms "health" and "mental health" are analyzed. A detailed theoretical analysis of the concepts of mental, psychological and occupational health of the individual, his criteria in scientific sources are committed. It has been found that most researchers consider mental health as a state of well-being in daily life and professional activity, which activates the regulatory and adaptive mechanisms of the individual. The concept of "occupational health", which is also defined as "maintaining a holistic personality in the profession throughout life." It is established that there is a certain lack of scientific information on mental health of future psychologists of the rescue service, who will perform professional activities in special and extreme conditions. psycho-corrective means of its recovery after performing risky tasks. The interpretation of the concept of mental health, psychological health, occupational health of the individual is also studied. The analysis of the literature identified four signs of mental health, which include: the ability to focus on the subject, retain information in memory, logical processing of information, adequate orientation in space and time. The article examines how the literature distinguishes between mental and psychological health.

Keywords: health, mental health, mental health, occupational health, mental health factors, mental health criteria, levels of mental health, psychologists, rescue service, degree of health I.

Постановка проблеми

Психічне здоров'я, як і духовне та фізичне, одне зі складових здоров'я індивіда, яке відповідає за здатність психіки до саморегуляції своєї поведінки та відновлення власних адаптаційних ресурсів. Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров'я на сьогодні понад 25% осіб в усьому світі потребують кваліфікованої медичної, психологічної та соціальної допомоги щодо проблем з психічним здоров'ям. Це настільки актуальне питання, що 10 жовтня, починаючи з 1992 року, ініційоване проведення Всесвітнього дня психічного здоров'я. Сучасна наука розглядає поняття як індивідуального психічного здоров'я, яке характеризує узгодженість та цілісність психічних функцій окремого індивіду, так і суспільне психічне здоров'я, тобто розповсюдженість психічних розладів у певній популяції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукової літератури, дає підстави стверджувати, що етимологія слова «здоров'я», на сьогодні остаточно не з'ясована. Ряд наукових джерел в тій чи іншій степені розкривають це поняття. Також в науковій літературі, немає однозначного трактування досліджуваного феномену, тобто, вживаються поняття як психічного здоров'я (В.Ананьєв, С.Максименко, М.Маркова, С.Табачніков, О.Чабан), психологічного здоров'я (Г.Нікіфоров, М.Секач, Ф.Філатов), професійного здоров'я (В.Бодров, Н.Дмитрієва, Ю.Зінченко, А.Маклаков, Г.Нікіфоров, В.Пономаренко) особистості.

Мета статті

В умовах сьогодення, де збільшується кількість надзвичайних ситуацій як соціально-політичного, так і природного характеру, особливої ваги набувають питання збереження психічного здоров'я працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Саме тому одним з важливих завдань психологів оперативно-рятувальної служби є надання екстреної психологічної допомоги населенню в екстремальних умовах, що потребує від фахівців значного рівня життєстійкості та стресостійкості, а відповідно і високого рівня психічного здоров я.

Виклад основного матеріалу

Проведений аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що у етимологічному словнику М.Фасмера слово походить від старослов'янського «сьдравь», первісне значення якого припускається як «з доброго дерева» [29]; у етимологічному словнику української мови за редакцією О.Мельничука здоров'я споріднюється з латинським «salvus» - «цілий, здоровий» та давньоіндійським «sarvah» - «цілий» [7]. Етимологічний аналіз дає підстави визначати термін «здоров'я» як цілісний та добре функціонуючий організм. В Академічному тлумачному словнику української мови за редакцією І.К.Білодіда термін «здоров'я» трактується як «стан організму, при якому нормально функціонують усі його органи» [24]. Тлумачний словник російської мови В.І.Даля здоров'я розглядається як «стан тваринного тіла (або рослини), коли всі життєві відправлення йдуть в повному порядку; відсутність недуги, хвороби» [25]; у словнику С.І. Ожегова - «правильна, нормальна діяльність організму, його повне фізичне і психічне благополуччя» [14]; у словнику Д.Н.Ушакова - «нормальний стан правильно функціонуючого, неушкодженого організму» [26]. Кембріджський тлумачний словник здоров'я - health - розглядає як «стан організму та ступінь його вільності від хвороб», а психічне здоров'я - mental health - як «стан чийогось розуму та чи страждає хтось на якісь психічні захворювання чи ні» [32]. В академічному кембриджському словнику mental health трактується як «стан розуму, який показує, чи відчуває себе хтось щасливим, працездатним тощо [1].

Велика радянська енциклопедія визначає здоров'я як «природній стан організму, який характеризується його врівноваженістю з навколишнім середовищем та відсутністю якихось хворобливих змін» [2]. Попри це розглядається поняття «ступеню здоров'я», який визначається широтою адаптаційних можливостей організму. Як зазначається у даній праці, «практично здорова людина» - це особа, патологічні зміни в організмі якої не впливають на її самопочуття та працездатність. У той же час перенапруга захисно-адаптаційних механізмів внаслідок дії екстремальних подразників, не порушуючи здоров'я, може призвести до розвитку хвороби, тобто відсутність маніфестуючи порушень ще не свідчить про відсутність хворобливого стану. [2].

У енциклопедичному словнику медичних термінів здоров'я визначається як «якість життєдіяльності людини, яка характеризується адаптацією організму до факторів навколишнього середовища, здатністю до дітонародження з урахуванням віку, та адекватністю психічного розвитку, яка забезпечує нормальне функціонування всіх органів та фізіологічних систем організму при відсутності прогресуючих порушень структури органів, та проявляється у стані фізичного та духовного благополуччя індивіда при різноманітних формах його активної діяльності» [6]. При цьому оцінка стану здоров'я розглядається як передумова до прогнозу життєдіяльності людини в особливих чи екстремальних умовах (війна), у штучному середовищі (підводний човен) чи при підвищеному навантаженні на організм (спорт вищих досягнень). психічне здоров'я рятувальна служба

В той же час, всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає здоров'я «як стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороб і фізичних дефектів», а психічне здоров'я розглядається не лише як відсутність психічного розладу, а як «стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися з життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти» [16]. ВООЗ виділяються також критерії психічного здоров'я, до яких відносяться: усвідомлення своєї ідентичності; критичність до себе; відповідність психічних реакцій соціальним ситуаціям; здатність керувати, планувати та змінювати свою поведінку в залежності від життєвих ситуацій [16].

У словнику практичного психолога С.Ю.Головіна психічне здоров'я розглядається як «стан душевного благополуччя, який характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує адекватну умовам дійсності регуляцію поведінки та діяльності» [23, С.175]. До основних критеріїв психічного здоров'я він відносить:відповідність характеру реакцій до зовнішніх подразників, адекватний віку рівень зрілості, адаптивність в мікросоціальних відносинах, здатність самокерувати поведінкою, розумне планування життєвих цілей та активність у їх досягненні.

Аналіз наукової літератури, дає підстави стверджувати, що на сьогодні, немає однозначного трактування досліджуваного феномену, тобто, вживаються поняття як психічного здоров'я (В.Ананьєв, С.Максименко, М.Маркова, С.Табачніков, О.Чабан), психологічного здоров'я (Г.Нікіфоров, М.Секач, Ф.Філатов), професійного здоров'я (В.Бодров, Н.Дмитрієва, Ю.Зінченко, А.Маклаков, Г.Нікіфоров, В.Пономаренко) особистості. Так, у анголомовній енциклопедії П.Кольера психічне здоров'я розглядається як «сукупність установок, якостей і функціональних здібностей, які дозволяють індивіду адаптуватися до середовища» [22]. Дослідники Н.Є.Бачерніков, В.П.Петленко та Є.А.Щербина психічне здоров'я визначають як «стійкий стан оргазму, який дає можливість людині усвідомлено, враховуючи свої фізичні та психічні можливості, а також навколишні умови, здійснювати та забезпечувати свої індивідуальні й суспільні (колективні), біологічні та соціальні потреби» [1].

У деяких джерелах психічне здоров'я визначається «як функція підтримання рівноваги між особистістю та середовищем, адекватної регуляції поведінки і діяльності людини, здатності протистояти життєвим труднощам без негативних наслідків для здоров'я» [15]. Інші дослідники розглядають психічне здоров'я з точки зору: гармонійної взаємодії психіки індивіда з навколишнім світом (М.Є.Андрос); високого рівня поведінкового та емоційного реагування (А.Ребер); балансу рефлексивних, емоційних, інтелектуальних, поведінкових аспектів життєдіяльності особистості (Н.Г.Гаранян, А.Б.Холмогорова); здатності людини контролювати свою поведінку та адекватності реакцій на навколишні умови (Б.Д. Петраков і А.Б. Петракова; життєвої здібності індивіду повноцінного функціонування психічного апарату (Є.Р. Калітієвська); оптимальної працездатності індивіду у процесі ефективного виконання ролей та завдань (Т.Парсонс).

У той час А. Ребер визначає психічне здоров'я як здатність індивідуума функціонувати на високому рівні поведінкового і емоційного самоконтролю [3]. Варто зазначити, що велику увагу приділяли психічному здоров'ю представники психоналізу, а саме Карл Юнгу та Зігмунд Фрейд. Так Карл Юнг ввів термін “індивідуалізація”, який означає шлях зростання від его до самості. На думку вченого, психічно здоровою є та людина, котра зуміла поєднати і усвідомити свої підсвідомі мотиви та вільна від будь-яких архетипів [13]. З. Фрейд вважав, що психологічно здорова особистість - це та, яка спроможна поєднати потяг до задоволення з реальністю, яка оточує індивідуума, та вписується в суспільно прийнятні норми [28].

Так, Герман Нікіфоров, російський психолог, стверджує, що психічне здоров'я - це гармонія людини з собою та з навколишнім середовищем [8].

Німецький філософ та психіатр Карл Ясперс, який працював в екзистенційному напрямку психології, виділив чотири ознаки психічного здоров'я: здатність концентрувати увагу на предметі, утримувати інформацію в пам'яті, логічне опрацювання інформації, адекватна орієнтація у просторі та часі [30].

Ряд науковців розглядають питання здоров 'я в структурі особистості. Зокрема Карл Роджерс досліджував питання “ Я- концепції”. “ Я- концепція ” - це сукупність всіх уявлень індивідуума про себе, свої здібності та бажання,почуття та свою самооцінку. К.Роджерс стверджував, що в більшості випадків поведінка людини узгоджується з її“ Я- концепцією”, на думку автора, це і є ознакою психічно здорової особистості. Карл Роджерс розробив п 'ять ознак психологічно здорової особистості:емоційна відкритість, введення екзистенційного способу життя, організмічна довіра, емпірична свобода, креативність [19]. О. С. Васильєва визначає психічне здоров'я, як цілісну систему, яка взаємопов'язана з внутрішнім та зовнішнім світом особистості. Ознакою здоровою психіки, є гармонійна взаємодія цих двох складових [4].

Інший дослідник, американський психолог Г. Олпорт, розробник теорії рис особистості, увів в психологію такий термін як “пропріативність”, тобто властивість особистості до удосконалення. Пропріум - це позитивний вектор, який спрямовує людину до саморозвитку [5].

На думку іншого американського психолога Абрахама Маслоу, розробника піраміди потреб людини, психічно здорова особистість здатна задовольнити на достатньому рівні і всі щаблі цієї піраміди [10].

Н. Є. Бачерніков, В.П. Петленко і Є.А Щербина стверджують, що психічно здорова особистість - це така ,яка адекватно оцінює свої фізичні та психічні можливості, та максимально реалізує свій внутрішній потенціал для досягнення поставленої мети [11].

Австрійський психіатр Віктор Франкл, засновник логотерапії, розробив новий психотерапевтичний метод, суть якого полягає в тому, що навіть в найтемніший період життя людина повинна знайти сенс життя( вищу мету), яка допоможе зберегти душевну рівновагу. Сам Франкл ввів термін “невроз вихідного дня” , стан виснаження та спустошення,який виникає в кінці робочого тижня [27].

У сучасній науці розмежовують поняття психічного та психологічного здоров'я особистості, яке вперше висвітлено І.В.Дубровіною. Так, дослідниця трактує психологічне здоров'я як те, яке стосується особистості в цілому, її інтересу до життя, свободі та волевиявленню, тобто враховує ціннісний аспект, а психічне здоров'я відповідає за сферу особливостей психічних процесів та індивідуальних властивостей людини [17]. Американський психолог Альберт Елліс виділив такі критерії психологічного здоров'я: інтерес до самого себе та прийняття самого себе, суспільний інтерес, самоконтроль, висока фрустраційна цінність, гнучкість, прийняття невизначеності, орієнтація на творчі плани, наукове мислення, ризик, тривалий гедонізм, нонутопізм, відповідальність за свої вчинки [33]

Існують дослідження, у яких виділяється поняття «професійне здоров'я». Так, Г.Нікіфоров трактує цей феномен як функціональний стан організму людини, який характеризує її здатність до певної професійної діяльності та стійкість до негативних факторів цієї діяльності [18, с. 508]. Професійне здоров'я визначається також як: «збереження цілісної особистості в професії впродовж всього життя» (А.Маркова); «здатність зберігати та активізувати регулятивні механізми, які забезпечують працездатність, ефективність та розвиток особистості» (Л.Мітіна) [9,12].

Дослідниками встановлені також фактори, критерії та рівні психічного здоров'я особистості (Л.Козак, Г.Ложкін, М.Мушкевич, Р.Сірко), вплив на нього захисних механізмів (Л.Дьоміна, І.Ральніков) та психологічних переживань (О.Кочарян, А.Лісеная), професійні фактори порушень психічного здоров'я (В.Мороз, В.Шелков) [20].Вченими досліджуються механізми саморегуляції психічного здоров'я (М.Боришевський, Р.Панкратов), моделі психологічно здорової особистості (О. Васильєва, І. Дубровіна, С. Соколовський), стратегії формування здорового способу життя (С.Болтівець, С.Максименко, О.Кокун). Значна увага приділяється наслідкам впливупрофесійно-екстремальноїдіяльності на психічне здоров'я військовослужбовців (Є.Потапчук), психологічне здоров'я рятувальників (Н.Світлична), професійне здоров'я правоохоронців (К.Кудар) [21].

Висновки

Сучасна наукова спільнота використовує поняття як психічного, так і психологічного та професійного здоров'я особистості, де більшість визначає дані феномени як стан благополуччя у повсякденному житті та професійній діяльності, при якому активізуються регуляційні та адаптаційні механізми індивіда.

Поряд із значною теоретичною розробленістю зазначеної проблеми, існує певний дефіцит наукової інформації щодо психічного здоров'я саме майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби, які будуть виконувати професійну діяльність в особливих та екстремальних умовах: практично не вивчалися психологічні механізми та професійні чинники формування, недостатньо розкриті психокорекційні засоби його відновлення після виконання ризиконебезпечних завдань. Крім того, потребують удосконалення методи діагностики рівня психічного здоров'я в умовах професійного відбору, програми його профілактики в освітніх закладах зі специфічними умовами навчання.

Література:

1. Бачерніков Н.Є., Петленко В.П., Щербина Є.А. Философские вопросы психиатрии. Київ : 1985. С.35-36.

2. Большая советская энциклопедия. URL: https://slovar.cc/enc/bse/1997339.html (дата звернення: 25.09.2021)

3.

4. Большой толковый психологический словарь : перв.з англ. А.Ребер - Москва : Вече : АСТ, 2003. 591с

5. Васильєва О.С., Филатов Ф.Р. Психологияздоровьячеловека:эталоны,

представления, установки. Москва : Академия, 2001. 352 с.

6. Г.Олпорт. Становленияличности: избраные труды. Москва : Смысл,2002. 216с.

7. Енциклопедичний словник медичних термінів: в 3 т. URL:https://gufo.me/dict/

medical_encyclopedia/%D0%97%D0%B4%D0%BE%D1 %80%D0%BE%D0%B2%D1 %8C%D0 %B5 (дата звернення: 15.09.2021)

8. Етимологічний словник української мови: В 7 т./ ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наукова думка, 1985. Т.2. С.255.

9. Здоровая личность, Г.С. Никифоров, Л.Г. Татарникова, Н.Ф. Головатова та ін., Санкт-Петербург : Речь, 2013. 400с.

10. Маркова А. К. Психология профессионализма. Москва : Знание, 1996. 312 с.

11. Маслоу А.Мотивация и личность. ., Санкт-Петербург : Питер, 2006. 352 с.

12. Максименко С.Д., Коваль І.А., Максименко К.С., Папуча М.В. Медична психологія : підручник. Вінниця : Нова Книга, 2008. 520 с.

13. Митина Л. М. Концепция профессионального долголетия. Директор школы. 1998. № 5. С. 31-36.

14. Моаканин Р. Психология Юнга и тибетский буддизм. Томск : Водолей, 1993. 112 с.

15. Ожегов С. И. Толковый словарь русского язика / под ред. проф. Л. И. Скворцова. 28-е изд. перераб. Москва : Мир и образование, 2014. 1376 с. URL: https://slovar.cc/rus/ ojegov/592288.html (дата звернення: 25.09.2021)

16. Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субъектности. Ростов на Дону: Феникс, 1996. 512 с.

17. Преамбула до Конституції Всесвітньої організації охорони здоров'я, затверджена на Міжнародній конференції з питань охорони здоров'я, Нью-Йорк, 19-22 червня 1946 року; підписана 22 липня 1946 року представниками 61 країни (Архівні документи Всесвітньої організації охорони здоров'я, №. 2, стор. 100), введена в дію 7 квітня 1948 року.

18. Психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы / под ред. И. В. Дубровиной. 2-е изд. Екатеринбург : Деловая книга, 2000. 126 с.

19. Психология здоровья: учебник для вузов / под ред. Г. С. Никифорова. Санкт- Петербург : Питер, 2006. 607 с.

20. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становлениечеловека. Москва: Прогресс, 1994. 324 с.

21. Сірко Р. І. Психічне здоров'я у старшому юнацькому віці як предмет психологічного аналізу: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01. Київ, 2002. 15 с.

22. Слободяник, В. І. "Аналіз ефективності впровадження методики формування здорового способу життя у курсантів вищих військових навчальних закладів." ВІСНИК (2012): 289с..

23. Словарь Кольера. URL: https://slovar.cc/rus/koler/1566823.html (дата звернення: 25.09.2021)

24. Словарь практического психолога /сост. С.Ю.Головин. Минск: Харвест, 1998. 800с.

25. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970--1980. URL: http://sum.in.Ua/s/kompetentnyj (дата звернення: 15.09.2021)

26. Толковый словарь живого великорусского языка. В 4 т. / В. И. Даль. -- 6-е изд., стереотипич. Москва: Дрофа; Русский язык - Медиа, 2011. -- Т. 1. -- С. III--XII. URL: https://slovar.cc/rus/dal/547867.html (дата звернення: 25.09.2021)

27. Толковый словарь русского языка / под ред. Д.Н. Ушакова. -- Москва: Гос. ин-т "Сов. энцикл."; ОГИЗ; Гос. изд-во иностр. и нац. слов., 1935-1940. (4 т.) URL: https://slovar.cc/rus/ushakov/401312.html (дата звернення: 25.09.2021)

28. Франкл В. Воля к смыслу; пер. с англ. Москва : ЭКСМО-Пресс, 2000. 368 с.

29. Фрейд З. Психология безсознательног. Науч. ред., вст. сл. М. Г. Ярошевский. Москва : Просвещение, 1989. 448 с.

30. Этимологический словарь русского языка М. Фасмера. 1-е издание: 1964 - 1973; URL: https://lexicography.online/etymology/vasmer/ (дата звернення: 15.09.2021)

31. Ясперс К. Общая психопатология. Москва: Колибри. 2019, 1056с.

32. Cambridge Academic Content Dictionary/ URL: https://dictionary.cambridge.org/

ru/%D 1 %81 %D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D 1 %80%D 1 %8C/%D0%B0%D0%BD%D0 %B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9/mental-health(дата

звернення: 26.09.2021)

33. Cambridge Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus. URL: https://dictionary.cambridge.org/ru/%D 1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D 1 %80%D 1%8C/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8 %D0%B9/mental-health (дата звернення: 26.09.2021)

34. Ellis A., Dryden W. ThePracticeofRational-EmotiveTherapy. New York. : Spinger Publishing Company, 1987. Р. 18-20.

References:

2. Bolshaia sovetskaia эntsyklopedyia. [The Great Soviet Encyclopedia]. Retrieved from: https://slovar.cc/enc/bse/1997339.html [in Russian].

3. Reber A. (2003). Bolshoi tolkovyi psykholohycheskyi slovar [Large explanatory psychological dictionary]. Moskva : Veche : AST .[in Russian].

4. Vasylieva O.S. & Fylatov F.R. (2001). Psykholohyiazdoroviacheloveka: эtalonы, predstavlenyia, ustanovky. [Psychology of human health: standards, ideas, attitudes]. Moskva : Akademyia. [in Russian].

5. Olport H. (2002). Stanovlenyialychnosty: yzbranye trudy. Moskva : Smysl. [in Russian].

6. Entsyklopedychnyi slovnyk medychnykh terminiv: v 3 t. [Encyclopedic dictionary of medical terms]. Retrieved from: https://gufo.me/dict/medical_encyclopedia/%D0%97%D0%B4% D0%BE%D 1 %80%D0%BE%D0%B2%D 1 %8C%D0%B5 [in Ukrainian].

7. Bilodid I. K., Kolomiiets V. T., & Tkachenko O. B.. (1985). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological dictionary of the Ukrainian language]. (Vols 1-7) O. S. Melnychuk (Ed.), AN URSR. In-t movoznavstva im. O. O. Potebni. Kyiv : Naukova dumka,. T.2. [in Ukrainian].

8. Nykyforov H.S., Tatarnykova L.H., & Holovatova N.F. (Ed) (2013) Zdorovaia lychnost, Sankt-Peterburh : Rech,. [in Russian].

9. Markova A. K. (1996). Psykholohyia professyonalyzma. [Psychology of professionalism.]. Moskva : Znanye,. [in Russian].

10. Maslou A. (2006). Motyvatsyia y lychnost. [Motivation and personality] Sankt- Peterburh : Pyter. [in Russian].

11. Maksymenko C.D., Koval I.A., Maksymenko K.S. & Papucha M.V. (2008). Medychna psykholohiia [Medical psychology]. Vinnytsia : Nova Knyha,. [in Ukrainian].

12. Mytyna L. M. (1998). Kontseptsyia professyonalnoho dolholetyia. [he concept of professional longevity]. Dyrektor shkoly-chool principal. 5, 31-36. [in Russian].

13. Moakanyn R. (1993). Psykholohyia Yunha y tybetskyi buddyzm. [Jung's psychology and Tibetan Buddhism.]. Tomsk : Vodolei,. [in Russian].

14. Ozhehov S. Y. (2014). Tolkovbii slovar russkoho yazyka [Explanatory Dictionary of the Russian language] Skvortsova L. Y. (Ed.). Moskva : Myr y obrazovanye,. . Retrieved from: https://slovar.cc/rus/ojegov/592288.html [in Russian].

15. Petrovskyi V.A. 91996). Lychnost v psykholohyy: paradyhma subyektnosty. [ Personality in psychology: the paradigm of subjectivity]. Rostov na Donu: Fenyks,. [in Russian].

16.

17. Preambula do Konstytutsii Vsesvitnoi orhanizatsii okhorony zdorovia, zatverdzhena na Mizhnarodnii konferentsii z pytan okhorony zdorovia. [Preamble to the Constitution of the World Health Organization, approved by the International Conference on Health]. 1948. New York. [in Ukrainian].

18. Dubrovynoi Y. V. (Eds.) (2000). Psykhycheskoe zdorove detei y podrostkov v kontekste psykholohycheskoi sluzhby. [Mental health of children and adolescents in the context of psychological service]. Ekaterynburh : Delovaia knyha,. [in Russian].

19. Nykyforova H. S. (Eds.) (2006) Psykholohyia zdorovia.[Psychology of health]. Sankt- Peterburh : Pyter,. [in Russian].

20. Rodzhers K.R. (1994). Vzghliad na psykhoterapyiu. Stanovlenye cheloveka. [A look at psychotherapy. Becoming human.]. Moskva: Prohress,. [in Russian].

21. Sirko R. I. 92002). Psykhichne zdorovia u starshomu yunatskomu vitsi yak predmet psykholohichnoho analizu. [Mental health in senior youth as a subject of psychological analysis]. Extended abstract of candidate's thesis.. Kyiv. [in Ukrainian].

22. Slobodianyk, V. I. (2012). Analiz efektyvnosti vprovadzhennia metodyky formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia u kursantiv vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladiv.[ Analysis of the effectiveness of the implementation of methods of forming a healthy lifestyle in cadets of higher military educational institutions.]. Lviv : Visnyk. [in Ukrainian].

23. Slovar Kolera. [Collier's Dictionary]. Retrieved from: https://slovar.cc/rus/koler/ 1566823.html [in Russian].

24. Holovyn S.Iu. (Eds.) (1998). Slovar praktycheskoho psykholoha [Dictionary of practical psychologist]. Mynsk: Kharvest. [in Russian].

25. Bilodida . I. K.. (Eds.) Slovnyk ukrainskoi movy. [Dictionary of the Ukrainian language:] (1-11 Vols) . AN URSR. Instytut movoznavstva; za red-USSR Academy of Sciences. Institute of Linguistics. Kyiv: Naukova dumka, Retrieved from: http://sum.in.ua/s/kompetentnyj [in Ukrainian].

26. Dal V. Y. (Eds.). (2011). Tolkovyi slovar zhyvoho velykorusskoho yazbika. [Explanatory dictionary of the living Great Russian language] (1 4 Vols). Moskva: Drofa; Russkyi yazyk - Medya. Retrieved from: https://slovar.cc/rus/dal/547867.html [in Russian].

27. Ushakova D.N. (Eds.). Tolkovyi slovar russkoho yazyka. [Explanatory dictionary of the

Russian language]. Moscow:Gos. Inst. "Soviet Encyclical. Retrieved from:

https://slovar.cc/rus/ushakov/401312.html [in Russian].

28. Frankl V. (2000). Volia k smyslu.[ The will to meaning]. Moskva : EKSMO-Press,. [in Russian].

29. Freid Z. (1989). Psykholohyia bezsoznatelnoh. [Psychology of the unconscious.]. Yaroshevskyi M. H. (Ed.). Moskva : Prosveshchenye. [in Russian].

30. Etymolohycheskyi slovar russkoho yazyka M. Fasmera.[Etymological dictionary of the Russian language by M. Fassmer] Retrieved from: https://lexicography.online/etymology/vasmer/ [in Russian].

31. Iaspers K. (2019)Obshchaia psykhopatolohyia. [General psychopathology.]. Moskva: Kolybry. [in Russian].

32. CambridgeAcademic Content Dictionary/Retrievedfrom:

https://dictionary.cambridge.org/ru/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80% D1%8C/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81 %D0%BA%D0% B8%D0%B9/mental-health [in English].

33. Cambridge Advanced Learners Dictionary & Thesaurus. Retrieved from: https://dictionary.cambridge.org/ru/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80% D1%8C/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0% B8%D0%B9/mental-health (data zvernennia: 26.09.2021) [in English].

34. Ellis A., & Dryden W. (1987) ThePracticeofRational-EmotiveTherapy. New York. : Spinger Publishing Company,. R. [in English].

Размещено на Allbest.ru