Соціально-психологічні та вікові особливості акцентуацій характеру особистості в період дорослішання

У статті представлено теоретичний аналіз проблеми акцентуацій у підлітків. Досліджено поняття "акцентуації характеру" яка аналізується як надмірна інтенсивність (або посилення) індивідуальних рис характеру людини, яка підкреслює своєрідність реакцій.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.08.2022
Размер файла 29,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічні та вікові особливості акцентуацій характеру особистості в період дорослішання

Бєлякова Світлана Миколаївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Бочаріна Наталія Олексіївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Стеценко Алла Іванівна кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Анотація

У статті представлено теоретичний аналіз проблеми акцентуацій у підлітків. Досліджено поняття "акцентуації характеру" яка аналізується як надмірна інтенсивність (або посилення) індивідуальних рис характеру людини, яка підкреслює своєрідність реакцій людини на фактори, що впливають або конкретну ситуацію; це крайній варіант норми, при якому окремі риси характеру надмірно посилені, внаслідок чого виявляється вибіркова вразливість відносно певного роду психогенних дій при хорошій стійкості до інших. характер реакція підліток

Виокремлено соціально-психологічні і біологічні чинники акцентуацій характеру у підлітків, які, самі по собі не можуть бути клінічним діагнозом. Вони є лише фактором для розвитку психогенних розладів. У цих випадках від типу акцентуації залежить як вибіркова чутливість до певного роду психогенних чинників, і до особливостей клінічної картини.

Здійснено психологічний аналіз вікових особливостей акцентуацій характеру, а саме з'ясовано, що підлітковий вік є групою підвищеного ризику.

Позначаються внутрішні труднощі перехідного віку, починаючи з фізіологічних процесів і закінчуючи перебудовою Я-концепції, протиріччя, зумовлені перебудовою механізмів соціального контролю: форми контролю, засновані на дотриманні зовнішніх норм і слухняності дорослим, вже не діють, а способи, які передбачають свідому дисципліну і самоконтроль, ще не склалися або не зміцніли.

В результаті дослідження було визначено, що у вибірці респондентів основними проявами девіантної поведінки є агресивність, ворожість.

Виявлена висока готовність до делінквентної поведінки була слабко виражена, але у більшості підлітків існують наявні делінквентні тенденції в сполученні з низьким рівнем соціального контролю. Найчастіше в респондентів зустрічалася збудлива акцентуація та гіпертимна.

Щодо стратегій вирішення конфліктних ситуацій з'ясовано, що домінуючими є "суперництво", "співробітництво" та "компроміс". В той час як стратегія "уникання" конфліктів слабко затребувана.

Таким чином можна помітити поряд із значним рівнем конфліктності та агресивності підлітків незначний зв'язок особистісних якостей підлітків із конфліктністю та стратегіями вирішення конфліктів.

Ключові слова: підлітковий вік, девіантна поведінка, акцентуйована особистість, акцентуйовані риси характеру, чинники акцентуацій.

Beliyakova Svitlana Mykolayivna PhD in Psychology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management,Practical Psychology and Inclusive Education Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

Bocharina Nataliya Oleksiivna PhD in Psychology, Associate Professor, Associate Professorof the Department of Management, Practical Psychology and Inclusive Education Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

Stetsenko Alla Ivanivna Ph.D. in Psychological Sciences Senior Lecturer at Department of Management, Practical Psychology and Inclusive Education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

SOCIO-PSYCHOLOGICAL AND AGE FEATURES OF ACCENTUATIONS OF PERSONALITY IN THE PERIOD OF ADOLESCENCE

Abstract. The article presents a theoretical analysis of the problem of accentuations of adolescents. The concept of "character accentuation" which is analyzed as excessive intensity (or increasing) of individual person's traits who emphasizes originality of reactions of the person to the influencing factors or a concrete situation is investigated; this is an extreme variant of the norm, in which certain traits are excessively enhanced, resulting a selective vulnerability to a certain kind of psychogenic actions with good resistance to others.

Socio-psychological and biological factors of character accentuations of adolescents, which cannot be a clinical diagnosis, are singled out. They are only a factor in the development of psychogenic disorders. In these cases, the type of accentuation depends on both the selective sensitivity to a certain kind of psychogenic factors, and to the peculiarities of the clinical picture.

A psychological analysis of the age characteristics of character accentuations was performed; it was found that adolescence is a high-risk group. The internal difficulties of the transition age, starting with physiological processes and ending with the restructuring of the self-concept, contradictions caused by the restructuring of social control mechanisms: forms of control based on external norms and obedience to adults no longer work, and methods that involve conscious discipline and self-control, have not yet developed or strengthened.

As a result of the research, it was determined that the main manifestations of deviant behavior in the sample of respondents are aggression and hostility.

The high readiness for delinquent behavior was weak, but in most adolescents there are existing delinquent tendencies in combination with a low level of social control. The respondents most often had excitable accentuation and hyperthymic.

Concerning conflict resolution strategies, "rivalry", "cooperation" and "compromise" have been found to be dominant. While avoiding conflict strategy is weakly in demand.

Thus, along with a significant level of conflict and aggression of adolescents, there is a slight connection between the personal qualities of adolescents with conflict and conflict resolution strategies.

Keywords: adolescence, deviant behavior, accentuated personality, accentuated character traits, accentuation factors.

Постановка проблеми. В даний час в сучасному суспільстві спостерігається тенденція збільшення підліткової злочинності, частіше пов'язана з певними девіаціями. Девіантна поведінка в підлітковому віці формується під впливом зовнішніх факторів середовища і внутрішніх факторів (психологічні характеристики особистості), так як в підлітковому віці виникає бажання осягнути (пережити) всі види дорослості, до наслідків яких підліток не завжди готовий, тому підлітки виявляються в скрутних життєвих обставинах, які сприймаються як деякий бар'єр. Ці проблеми позначаються у виникненні складнощів в соціально-психологічній адаптації підлітків в суспільстві в цілому, особливо якщо в поведінці підлітка проявляється акцентуація характеру.

Важливим є і те, що найбільш уразливим для девіантної поведінки є саме підлітковий вік. Це викликає величезну увагу з боку вчених, оскільки саме в цьому віці, який сам по собі є кризовим і складним, девіантна поведінка серйозно впливає на майбутнє життя і викликає найбільшу кількість проблем. Підлітки важко звикають до нових умов і серйозних змін в їхньому житті, і девіантні вчинки серйозно впливають на них, змінюючи процес осмислення безлічі важливих проблем.

Однією з особливостей підліткового періоду є завершення формування характеру із загостренням деяких рис і подальшим їх згладжуванням. Саме в підлітковому віці найчастіше проявляються акцентуації характеру, що представляють собою крайні варіанти нормального характеру. У звичайних умовах наявність тієї чи іншої акцентуації не завжди помітна оточуючим і не перешкоджає сприятливій соціальній адаптації.

Однак під впливом стресів, психотравмуючих ситуацій, життєвих труднощів, якими досить багатий підлітковий вік, особи з акцентуаціями характеру можуть стати девіантними. При цьому кожен тип акцентуації має своє "слабке місце" і виявляється найбільш чутливим і вразливим щодо специфічних впливів.

Своєчасне розпізнавання типу акцентуації характеру необхідне для профілактики і корекції порушень поведінки, емоційних зривів або нервово- психічних відхилень у підлітків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі підліткового віку присвячені численні роботи, які розглядають різні аспекти підліткового періоду (Е. Еріксон, Г. Ніссен, Л.І. Божович, М. Савчин, Р. Павелків, О. Сергеєнкова, О. Скрипченко) Особливостям формування акцентуацій характеру і їх проявам, а також впливом цих особливостей на формування особистості, присвячені роботи таких авторів, як А.Є. Личко, Н.Я. Іванов, І.С. Кон, В.В. Ковальов, Л.Х. Хохлов, В.Н. Ільїна, Д.Д Ісаєв, В.Г. Горохів, Б.Б. Єршов, А.П. Файн, Г.В. Ложкін, Н. І. Пов'якель.

Мета статті - проаналізувати соціально-психологічні та вікові особливості акцентуацій характеру особистості в період дорослішання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для того що б зрозуміти, що ж мається на увазі під "акцентуацією характеру", необхідно проаналізувати поняття "характер". У психології під цим терміном розуміють набір (або сукупність) найбільш стійких рис, які накладають відбиток на всю життєдіяльність людини і визначають її ставлення до інших, власне до себе і до справи. Характер знаходить свій вияв і в діяльності людини, і в її міжособистісних контактах і, звичайно ж, він надає її поведінці своєрідний, характерний тільки для неї відтінок.

Акцентуація характеру - надмірна інтенсивність (або посилення) індивідуальних рис характеру людини, яка підкреслює своєрідність реакцій людини на впливаючи фактори або конкретну ситуацію. Подібні прояви рис знаходяться як би на межі норми і патології, але, при впливі негативних чинників, певні акцентуації можуть перейти в психопатії або інші відхилення в психічній діяльності людини [7;8].

Акцентуації характеру - це крайній варіант норми, при якому окремі риси характеру надмірно посилені, внаслідок чого виявляється вибіркова вразливість відносно певного роду психогенних дій при хорошій стійкості до інших [4].

Інакше, акцентуації є варіантом психічного здоров'я (норми), який характеризується особливою виразністю, загостреністю, непропорційністю деяких рис характеру всьому складу особистості і приводить її до певної дисгармонії.

Отже, можна стверджувати, що акцентуація - це не патологія, а крайній варіант прояву норми.

Акцентуація в основному проявляється у формі різного роду конфліктів підлітка з його найближчим оточенням. Перші прояви спостерігаються у небажанні коритися педагогічному впливу, в емоційній нерівноваженості, відсутності витримки, грубості, афективних проявах немотивованого гніву, що потім може трансформуватися за несприятливих умов у правопорушеннях. Водночас доводиться спостерігати, що підліток з акцентуаціями характеру володіє підвищеною активністю, творчою енергією та іншими позитивними якостями, які через крайні варіанти норми не знаходять соціально корисної реалізації.

У психології, на сьогоднішній день проблеми, що стосуються розвитку і динаміки акцентуацій, ще мало досліджені. Найбільш істотний внесок в розробку даного питання було внесено А.Є. Личко, який підкреслив наступні феномени в динаміці типів акцентуацій (поетапно):

- формування акцентуацій і загострення їх рис у людини (відбувається ще в пубертатному періоді), а пізніше вони можуть бути згладжені і компенсовані (явні акцентуації змінюються прихованими);

- при прихованих акцентуаціях відбувається розкриття рис конкретного акцентуйованого типу під впливом психотравмуючих факторів (удар наноситься в найбільш вразливе в місце, тобто туди, де спостерігається найменший опір);

- на тлі певної акцентуації виникають певні порушення і відхилення (девіантна поведінка, невроз, гостра афективна реакція та ін.);

- типи акцентуацій зазнають деякої трансформації під впливом середовища або ж в силу механізмів, які були закладені конституційно;

- відбувається формування придбаної психопатії (акцентуації були основою для цього, створивши вразливість, яка є вибірковою, для несприятливого впливу зовнішніх факторів).

Серед біологічних чинників, що призводять до акцентуацій характеру, виділяють:

1. Важкі токсикози вагітності, родові травми, внутрішньоутробні і ранні мозкові інфекції, важкі виснажливі соматичні захворювання.

2. Несприятлива спадковість, яка включає в себе певний тип ВНД, алкоголізм батьків, що зумовлює тип акцентуації характеру.

3. Органічні пошкодження головного мозку, тобто черепно-мозкові травми, мозкові інфекції і т.п.

4. "Пубертатний криз", обумовлений нерівномірністю розвитку серцево- судинної та кістково-м'язової системи, обтяжений фізичним самопочуттям, підвищеною активністю ендокринної системи та "гормональною бурею" [2].

Найсильнішим трансформуючим фактором є тривалий соціально- психологічний вплив у підлітковому віці, під час становлення більшості різновидів характеру.

До соціально-психологічних факторів відносять:

1. Порушення виховання підлітка в сім'ї: гіпопротекція, яка досягає повної бездоглядності; особливий вид гіпопротекції - потураюча гіпопротекція; домінуюча протекція (гіперопіка); потураюча гіперпротекція; емоційне насилля іприниження; виховання в жорстких взаєминах, покаранні; виховання в умовах підвищеної моральної відповідальності; виховання, що часто призводить до іпохондріїзації.

2. Шкільна дезадаптація: "деприваційна", невротична природа шкільної дезадаптації; "психопатична".

3. Підліткова криза.

4. Психічна травма.

Таким чином, акцентуації характеру самі по собі не можуть бути клінічним діагнозом. Вони є лише фактором для розвитку психогенних розладів. У цих випадках від типу акцентуації залежить як вибіркова чутливість до певного роду психогенних чинників, і до особливостей клінічної картини.

Підлітковий вік відносять до критичного періоду психічного розвитку. Гострий психічний злам обумовлює його виняткову складність і суперечливість.

У підлітковому віці формується форма Его-ідентичності. Активне фізіологічне зростання, статевий розвиток і дозрівання, важливість думки про себе, як він виглядає перед іншими, необхідність знайти своє професійне покликання, здібності, вміння - ось питання підліткового віку" [1].

Моральні і соціальні якості підлітків формуються прискореними темпами. Цьому сприяє не тільки сенситивний період моральної зрілості, а й нові обставини: зміна характеру діяльності, стан в суспільстві і колективі, інтенсивність спілкування. Більш виразними стають моральні поняття, оцінки, міцніють етичні переконання. З'являється прагнення висловити свою індивідуальність; у деяких підлітків це прагнення приймає гіпертрофовані розміри. Будь-яким способом їм хочеться звернути на себе увагу. Звідси втрата відчуття міри, демонстративне захоплення модними в даний момент речами, часом шкідливими [3].

У міру розвитку всіх сфер самосвідомості, формування навичок і вміння роботи над собою зменшується розрив між прагненням підлітка удосконалювати себе і реалізацією цього прагнення в діяльності, поведінці і спілкуванні. І тоді самовиховання з епізодичного змінювання стає постійною властивістю особистості, її потребою [6].

У підлітків посилюються свідомі мотиви поведінки. Велике значення має статус особистості в колективі, характер спілкування і відносин між членами колективу. В однаковій мірі колектив сприяє появі як негативних, так і позитивних якостей [3].

Результати самоспостереження і самоаналізу, до яких старшокласник звертається досить часто, фіксуються в його самооцінці. Розвиток самооцінки - складний і суперечливий процес. Підліток виділяє для себе "еталон дорослості", через який він сприймає і оцінює себе, але який, проте, не завжди відповідає його дійсним можливостям. В результаті самооцінка часто коливається, вона нестійка і в основному неадекватна. При цьому у дітей і підлітків, що входять до групи ризику, самооцінка, як правило, занижена. В залежність найчастіше потрапляє людина, яка вважає себе слабкою, не здатною до самостійних вчинків, нерозумною тощо. Підліток або недооцінює, або, навпаки, переоцінює себе; рівень його домагань часто не відповідає рівню фактичних досягнень. Поведінка, регульована подібною самооцінкою, може привести до конфлікту з оточуючими [5].

У підлітка може знизитися рівень впевненості в собі, зменшується ініціативність поведінки, він перетворюється в виконавця волі іншого або повстає проти будь-якого авторитету. Підліток з заниженою самооцінкою, недостатнім рівнем її стійкості в такій ситуації виявляється в найбільш несприятливих умовах. Саморегуляція стає вузько ситуативною, знижуються її можливості.

Таким чином, підлітковий вік є групою підвищеного ризику. Позначаються внутрішні труднощі перехідного віку, починаючи з фізіологічних процесів і закінчуючи перебудовою Я-концепції, протиріччя, зумовлені перебудовою механізмів соціального контролю - зовнішні форми контролю вже не діють, а внутрішні ще не зовсім сформовані.

У підлітків збалансований характер зустрічається вкрай рідко. У більшості підлітків окремі риси характеру надмірно посилені (або акцентуйовані), з'являється вибіркова вразливість в одних ситуаціях і неймовірна стійкість в інших. Виявлення цих акцентуацій допоможе надалі знайти правильний підхід до підлітка, допомогти йому не збитися з "правильного" життєвого шляху.

Акцентуації в вираженому вигляді формуються зазвичай до підліткового віку, але необхідні заходи корекції краще почати раніше. Крім того, далеко не завжди типи акцентуйованого характеру зустрічаються в чистому вигляді. Набагато частіше має місце поєднання декількох виражених рис, розібратися в яких не фахівцю буває складно.

Кожному типу акцентуації характеру і психопатій в підлітковому віці притаманні певні відмінності девіантної поведінки.

Гіпертимні підлітки відрізняються слабкою стійкістю до впливу компаній щодо спокуси зловживання наркотиками, алкоголем і іншими психоактивними речовинами.

Циклоїдні підлітки зловживають лише в гіпертимній і субдепрессивній фазі. У субдепресивній фазі мотивом вживання психоактивних речовин може послужити бажання підняти настрій.

У емоційно-лабільних підлітків початок вживання психоактивних речовин часто пов'язаний з впливом групи однолітків, в якій такий підліток шукає емоційну підтримку.

Астено-невротичний тип акцентуації характеру у підлітків в звичайних умовах не призводить до виникнення адиктивної поведінки.

Сензитивний і психоастенічний типи акцентуації характеру відрізняються підвищеною стійкістю щодо спокуси алкоголізації, наркотизації і вживання токсичних речовин.

Шизоїдний тип акцентуації характеру і шизоїдна психопатія є факторами ризику для виникнення залежної поведінки. Шизоїди виявляють схильність до похідних конопель і препаратів опію.

При акцентуації епілептоїдного типу може зустрічатися гіперсоціальність з підкресленим, негативним ставленням до всіх психоактивних речовин.

Підлітки з істероїдним (демонстративним) тип акцентуації характеру. особливо схильні до прийому стимуляторів.

Представники нестійкого тип акцентуації мають найбільший ризик виникнення адиктивної поведінки.

Саме в цьому віці різні варіанти характерологічної норми виступають найбільш яскраво, так як риси характеру не компенсовані життєвим досвідом.

Таким чином, поведінка, що відхиляється дітей і підлітків, може розглядатися як симптом, ознака зародження і розвитку відповідних особливостей особистості. Підлітки з акцентуацією характеру складають групу підвищеного ризику розвитку розладів психічного здоров'я в зв'язку з їх вразливістю до певних згубних впливів середовища або психічних травм.

Акцентуації в вираженому вигляді формуються зазвичай до підліткового віку, але необхідні заходи корекції краще почати раніше. Крім того, далеко не завжди типи акцентуйованого характеру зустрічаються в чистому вигляді. Набагато частіше має місце поєднання декількох виражених рис, розібратися в яких неспеціалісту буває складно.

Кожному типу акцентуації характеру і психопатій в підлітковому віці притаманні певні відмінності девіантної поведінки. Розглянемо їх більш детально.

Гіпертимні підлітки відрізняються слабкою стійкістю до впливу компаній щодо спокуси зловживання наркотиками, алкоголем і іншими психоактивними речовинами. У підлітків гіпертимного типу алкоголь викликає виражену ейфорію. В якості засобів комунікації можуть бути привабливі похідні конопель (сигарета по колу) і інгалянти (наприклад, деякі сорти клею). "Відмінною рисою підлітків гіпертимного типу є можливість тривалого вживання без розвитку залежності" [2]. Це відноситься як до наркотиків і алкоголю, так і до інших дурманних речовин.

Циклоїдні підлітки зловживають лише в гіпертимній і субдепрессивній фазі. У субдепресивній фазі мотивом вживання психоактивних речовин може послужити бажання підняти настрій.

Емоційно-лабільні підлітки. Ця акцентуація характеру сама по собі не сприяє девіантній поведінці. Початок вживання дурманних речовин, "ймовірно, більш за все пов'язаний з впливом тієї компанії однолітків, в якій такий підліток шукає емоційну підтримку" [2].

Астено-невротичний тип акцентуації характеру у підлітків в звичайних умовах не призводить до виникнення адиктивної поведінки.

Сензитивний і психостенічний типи акцентуації характеру відрізняються підвищеною стійкістю щодо спокуси алкоголізації, наркотизації і вживання токсичних речовин.

Шизоїдний тип акцентуації характеру і шизоїдна психопатія є факторами ризику для виникнення залежної поведінки. Шизоїди виявляють схильність до похідних конопель і препаратів опію. Алкоголь вживається ними в якості комунікативного допінгу.

Епілептоїдний тип акцентуацій характеру і психопатії. При акцентуації такого типу може зустрічатися гіперсоціальність з підкресленим, негативним ставленням до всіх дурманних речовин. Але найчастіше воно не поширюється на алкоголь. У молодшому підлітковому віці проявляють цікавість до інгалянтів (особливо бензину). Якщо епілептоїдний підліток почав що-небудь зловживати, то потяг до даної речовини пробуджується швидко і відрізняється значною силою.

Істероїдний (демонстративний) тип акцентуації характеру. Такі підлітки особливо схильні до прийому стимуляторів. Для підлітків з істероїдною акцентуацією досить привабливими виявляються алкоголь, опіати, транквілізатори, і похідні конопель, що дають можливість покрасуватися і пробудити до себе інтерес.

Нестійкий тип акцентуації має найбільшим ризиком виникнення адиктивної поведінки. Вуличні компанії з дитинства стають улюбленим місцем проведення часу. Ще в молодшому підлітковому віці в цих компаніях вони долучаються до алкоголю наркотиків, не виявляючи, будь-якої особливої прихильності (найчастіше вживають те, що легше дістати). Високий ризик початку зловживання (так як легко піддається оточуючим) не відповідає швидкому формуванню залежності. Але соціальна дезадаптація зазвичай починається з самого початку виникнення адитивної поведінки, а часто і передує йому.

Саме в цьому віці різні варіанти характерологічної норми виступають найбільш яскраво, так як риси характеру не компенсовані життєвим досвідом. Особливості характеру загострюються, а при дії психологічно несприятливих факторів, які спрямовані до "місця найменшого опору", можуть наступати тимчасові порушення адаптації та відхилення в поведінці. Таким чином, поведінка, що відхиляється дітей і підлітків, може розглядатися як симптом, ознака зародження і розвитку відповідних особливостей особистості.

Підлітки з акцентуацією характеру складають групу підвищеного ризику розвитку розладів психічного здоров'я в зв'язку з їх вразливістю до певних згубних впливів середовища або психічних травм.

З метою аналізу проблеми акцентуацій характеру у підлітків було проведене експериментальне дослідження. У ньому взяли участь 50 підлітків у віці 13-15 років міста Києва. Для дослідження були використані наступні методики: методика визначень акцентуації характеру Шмішека; методика К. Томаса "Дослідження особливостей реагування в конфліктній ситуацій"; тест-опитувальник "Визначення схильності до поведінки, що відхиляється" Орел А.Н.; методика вивчення схильності особистості до агресивної поведінки А. Басса та А. Даркі (адаптація А.К. Осницького).

В результаті дослідження було визначено, що у вибірці респондентів основними проявами девіантної поведінки є агресивність, ворожість.

Виявлена висока готовність до делінквентної поведінки була слабко виражена, але у більшості підлітків існують наявні делінквентні тенденції в сполученні з низьким рівнем соціального контролю. Найчастіше в респондентів зустрічалася збудлива акцентуація та гіпертимна.

Щодо стратегій вирішення конфліктних ситуацій з'ясовано, що домінуючими є "суперництво", "співробітництво" та "компроміс". В той час як стратегія "уникання" конфліктів майже не затребувана.

Таким чином, можна помітити поряд із значним рівнем конфліктності та агресивності підлітків незначний зв'язок особистісних якостей підлітків із конфліктністю та стратегіями вирішення конфліктів.

Отже, виходячи з отриманих результатів, стає зрозуміло, що при побудові маршруту психолого-педагогічного супроводу підлітків, схильних до девіантної поведінки, необхідно враховувати наявність акцентуації характеру.

Висновки

Для ефективної реалізації соціально-педагогічного супроводу дітей з акцентуаціями характеру, необхідний комплексний підхід в роботі з учнями та їх батьками, причому дана робота повинна бути сконцентрована не тільки на рівні класного керівника і соціального педагога, а й інших фахівців, що працюють з дітьми, шкільного лікаря, педагога-психолога, і адміністрації школи при тісній співпраці з представниками організацій та установ, що займаються питаннями сім'ї і дитинства.

Психолого-педагогічний супровід підлітків, схильних до девіантної поведінки, варто визначити, як систему супроводу учнів, що забезпечує здійснення професійної підтримки кожної дитини за допомогою надання комплексної та індивідуально орієнтованої допомоги в навчанні, розвитку, вихованні та соціалізації, а також профілактики форм поведінки що відхиляється.

Соціально-психологічний супровід має передбачати комплексний вплив на різні якості особистості: на формування адекватного ставлення до майбутнього, на встановлення нормальних відносин з однолітками і дорослими, на формування самосвідомості підлітка і згладжування в поведінці акцентуації характеру.

Оскільки найбільш критичним "пусковим" моментом формування відхилень у поведінці підлітків в описаному психологічному механізмі деформованого розвитку їх особистості є грубе порушення їх соціальних відносин, то саме вони і повинні коригуватися найбільш ретельно.

Показово, що найчастіше найбільш слабкою ланкою в системі соціальних відносин виступають відносини з батьками (а вже потім з однолітками і педагогами), при цьому такі порушення виникають при вже деформованому ставленні до майбутнього і наявності виражених акцентуацій характеру. Ці якості особистості формуються, як відомо, в основному під впливом сім'ї.

Отже, найбільш вихідним і в психологічному плані первинним моментом у виникненні деформованого розвитку особистості є ненормальні відносини підлітка в сім'ї (хоча перші прояви відхилень у поведінці виявляються, як правило, поза сім'єю). Проведення такої роботи і становить одне з основних завдань роботи практичного психолога.

Література

1. Бушай І. Особливості побудови моделі життєвої перспективи акцентуйованими підлітками. Профорієнтація та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: проблеми, досвід, перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. Чернігів, 1999. С.179-182

2. Бушай І. Особливості психокорекції "Я-образу" підлітків-акцентуантів в системі психологічної служби школи. Психологія. Зб. Наук. праць. Випуск 3(10). (НПУ ім. М.П. Драгоманова). Київ, 2000. С. 233-238

3. Запухляк О. Особливості агресії акцентуйованих підлітків. Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. Наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К, 2004, т. VI, вип 1. С. 152 - 157;

4. Леонгард К. Акцентуированные личности: пер. с нем. 2-е изд. К.: Вищ. шк., 1989. 375 с.

5. Максимова Н. Психологія адиктивної поведінки: Навч. посіб. К.: ВПУ Київ. у-нт, 2002. 308 с.;

6. Максименко С. Основи генетичної психології: Навч. посібн. К.: НПЦ "Перспектива", 1998.

7. Лігоцький А. Психологія девіантної поведінки неповнолітніх: причини, умови виникнення, шляхи. Київ, 1999. 96 с.

8. Шанскова Т. Аналіз причин правопорушень неповнолітніх як підґрунтя соціально-педагогічної роботи з молоддю щодо профілактики злочинності. Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. 2006, № 30. С. 3-6.

9. References:

10. Bushaj, І. (1999). Osoblivosti pobudovi modeH zhitiЈvo'i perspektivi

11. akcentujovanimi pMHtkami [Features of building a model of life perspective by accentuated adolescents]. Proceedings from: Vseukratns'ka naukovo-praktychna konferentsiia "Proforwntacija ta dovuzivs'ka pidgotovka majbutnih specialistiv: problemi, dosvid, perspektivi" - The All- Ukrainian scientific-methodical conference "Career guidance and pre-university training of future specialists:problems, experience, prospects". (pp. 179-182). Chernov [in Ukrainian].

12. Bushaj, І. (2000). Osoblivosti psihokorekcn "Ja-obrazu" pіdlіtkіv-akcentuantіv v sistemі psihologіchnoї sluzhbi shkoli [Features of psycho-correction of "I-image" of adolescent accentuators in the system of psychological service of the school]. Psihologija - Psychology, 3(10), 233-238 [in Ukrainian].

13. Zapuhljak, O. (2004). Osoblivosti agresn akcentujovanih p^l^kA [Features of aggression of accentuated adolescents.]. Problemi zagal'not tapedagogichnotpsihologit - Problems of general and pedagogical psychology, 1, 152 - 157 [in Ukrainian].

14. Leongard, K. (1989). Akcentuirovannye lichnosti [Accentuated personalities]. K.: Vishh. shk. [in Ukrainian].

15. Maksimova, N.(2002). Psihologija adiktivnot povedinki [Psychology of addictive behavior]. K.: VPU Ki'i'v. u-nt [in Ukrainian].

16. Maksimenko, S. (1998). Osnovi genetichnot psihologit [Fundamentals of genetic psychology]. K.: NPC "Perspektiva" [in Ukrainian].

17. L^cky, A. (1999). Psihologija deviantnot povedinki nepovnolitnih: prichini, umovi viniknennja, shljahi [Psychology of deviant behavior of minors: causes, conditions, ways]. Ki'i'v [in Ukrainian].

18. Shanskova, T. (2006). Anahz prichin pravoporushen' nepovnohtrnh jak pMo-untya socіal'no-pedagogіchnoї roboti z moloddju shhodo profilaktiki zlochinnosti [Analysis of the causes of juvenile delinquency as a basis for socio-pedagogical work with young people on crime prevention]. Visnik Zhitomirs'kogo derzhavnogo universitetu im. 1. Franka - Bulletin of Zhytomyr State University. I. Franko, 30, 3-6 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Аналіз феномену акцентуацій характеру у структурі особистості в різноманітних психологічних теоріях. Акцентуації характеру, що впливають на поведінку. Використання характерологічного опитувальника Леонгарда для визначення типів акцентуацій характеру.

    курсовая работа [61,7 K], добавлен 14.07.2016

  • Девіації як соціально-психологічна проблема. Аналіз типів акцентуацій характеру і сп’яніння у підлітків. Сутність психологічної профілактики схильності підлітків до алкоголю. Діагностика і співвідношення рівня пияцтва та акцентуацій характеру у підлітків.

    дипломная работа [192,0 K], добавлен 22.08.2010

  • Розкриття особливостей підліткового віку, поняття характеру, а також передумов розвитку акцентуацій. Визначення головних факторів виникнення порушень поведінки неповнолітніх. Аналіз ознак основних акцентуацій з урахуванням їх впливу на особистість.

    статья [22,5 K], добавлен 07.02.2018

  • Особливості підліткового віку і передумови їх девіантної поведінки. Науково-теоретичні підходи до визначення поняття "характер". Акцентуації як тимчасові зміни характеру в підлітків. Загальні характеристики акцентуацій характерних для сучасних підлітків.

    курсовая работа [216,9 K], добавлен 04.02.2015

  • Характерологічні типи дітей підліткового віку. Проблема формування шкідливих звичок у підлітків у контексті акцентуйованих рис характеру особистості. Дослідження взаємозалежності впливу акцентуацій характеру підлітків на формуванням шкідливих звичок.

    курсовая работа [598,0 K], добавлен 16.06.2010

  • Теоретичні підходи дослідження взаємозв’язку між акцентуаціями характеру і схильністю до девіантної поведінки. Основні риси, природа та особливості характеру підлітків, поняття акцентуації. Типи та роль акцентуації характеру молоді на її поводження.

    курсовая работа [86,1 K], добавлен 25.02.2010

  • Загальне поняття про особистість. Визначення природи характеру, його роль, місце та значення в структурі особистості. Ознайомлення з методами вивчення акцентуації характеру, що надають можливість визначити певний напрям характеру, його акцентуацій.

    курсовая работа [51,5 K], добавлен 09.12.2012

  • Визначення сутності поняття характеру. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці. Опис процедури дослідження характеру в підлітків, аналіз результатів. Рекомендації щодо впливу психолого-педагогічних умов на формування характеру.

    курсовая работа [111,1 K], добавлен 17.04.2015

  • Процес особистісного розвитку підлітка та специфіка формування характеру. Опис характерологічних тенденцій Т. Лірі. Модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру. Психокорекційні вправи для роботи з акцентуйованими підлітками.

    курсовая работа [229,6 K], добавлен 15.02.2015

  • Визначення основних типів акцентуацій характеру і їх впливу на поведінку дітей. Дослідження взаємозв’язку між акцентуаціями характеру і схильністю до важковиховуваності. "Важкі діти" та їх поведінка. Робота соціального педагога з важковиховуваними дітьми.

    курсовая работа [436,5 K], добавлен 04.05.2015

  • Виявлення особливостей акцентуацій характеру у дітей підліткового віку, їх типи і класифікація; експериментальне дослідження, аналіз та інтерпретацію отриманих результатів. Формування психологічних рекомендацій щодо роботи з акцентуйованими підлітками.

    курсовая работа [419,7 K], добавлен 16.08.2011

  • Перевірка гіпотези про існування взаємозв'язків вроджених інстинктів з акцентуаціями характеру у підлітковому віці, визначення їх характеру. Психологічні особливості підліткового віку. Підходи до теорії акцентуації характеру (К. Леонгард, А.Є. Личко).

    курсовая работа [630,7 K], добавлен 11.01.2013

  • Невротизація та психопатії як крайнє вираження рис характеру. Вплив акцентуацій характеру на стиль спілкування дільничних інспекторів міліції з населенням. Рекомендації керівникам підрозділу для акцентуйованих особистостей дільничних інспекторів міліції.

    дипломная работа [158,4 K], добавлен 11.12.2013

  • Структура, природа та вияви характеру. Основні соціально-психологічні умови його формування. Експериментальна перевірка з акцентуації характеру людини за тестами К. Леонгарда. Порівняння характерологічних особливостей у студентів третього курсу.

    курсовая работа [68,1 K], добавлен 20.06.2012

  • Основні дослідники типології характеру, характеристика досліджень. Сутність і критерії типології характеру. Практичне дослідження, пов'язане з методиками визначення акцентуації характеру. Рекомендації респондентам щодо застосування отриманої інформації.

    курсовая работа [160,2 K], добавлен 10.11.2010

  • Поняття, сутність, структура, природа та особливості формування характеру як однієї з істотних особливостей психічного складу особистості. Аналіз місця волі в характері людини. Загальна характеристика та значення виховання характеру в підлітковому віці.

    реферат [26,4 K], добавлен 23.11.2010

  • Вікові особливості психічного та фізичного розвитку особистості. Періодизація дитинства та підліткового етапу в житті людини. Індивідуальні особливості учнів. Особливості фізіології онтогенезу та психологічні процеси, що супроводжують дорослішання.

    лекция [83,4 K], добавлен 29.12.2013

  • Специфіка формування характеру в підлітковому вiцi, вiдмiнностi мiж нормальним i патологiчним характером. Дослідження особливостей характеру у підлітків з інтелектуальною недостатністю. Способи корекції порушень характеру у розумово відсталих підлітків.

    дипломная работа [153,7 K], добавлен 13.03.2012

  • Властивості характеру людини: вольові (рішучість, дисциплінованість), інтелектуальні (допитливість, винахідливість) та емоціональні (пристрасть, веселість, байдужість). Акцентуація та типи особистості, діагностика та характеристика типів акцентуації.

    реферат [20,0 K], добавлен 14.10.2009

  • Теоретичний аналіз проблеми по вивченню когнітивних особливостей характеру людини. Дослідження когнітивної сфери пізнавальної діяльності людей, що грають в го. Емпіричне дослідження мислення і акцентуації характеру людей, що грають в інтелектуальні ігри.

    курсовая работа [502,4 K], добавлен 16.06.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.