Я-концепція та соціальний статус особистості у реальних та віртуальних групах: співвідношення і специфіка в підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Я-концепція та соціальний статус особистості у реальних та віртуальних групах: співвідношення і специфіка в підлітковому віці

Калюжна Євгенія Миколаївна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 03038, м. Київ

Федотова Анна Вадимівна, студентка кафедри психології, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 03038, м. Київ

Анотація

У статті наголошено, що при аналізі психологічної активності особистості необхідно враховувати, що кожен індивід постійно включений у різні людські спільності, що значно впливають на всі його вчинки. Зазначено, що інтеграція в соціум передбачає адаптацію до соціального середовища з урахуванням індивідуальних психологічних особливостей. Акцентовано увагу на тому, що не всі соціальні групи роблять однаково сильний вплив на формування і розвиток особистості та її психічні прояви і властивості.

Актуальність досліджуваної проблеми обумовлена тим, що феномен віртуальної самопрезентації є звичним явищем, яке, завдяки глобальній віртуалізації суспільства, має значущі відмінності від самопрезентації в реальному житті. Продемонстровано, що у віртуальній самопрезентації молоді існують певні психологічні особливості, які потребують ретельного вивчення. Зауважено, що віртуальна самопрезентація, яка відрізняється від реального образу, створюється особистістю для того, щоб отримати новий досвід, і обумовлена пошуком власного «Я».

На підставі проведеного емпіричного дослідження отримано дані щодо специфіки сприйняття підлітками власної соціальної ролі у реальній та віртуальній групах. Висвітлено вплив сучасного інформаційного простору на соціалізацію підлітків.

За результатами дослідження, сформульовано висновки щодо необхідності своєчасного попередження залежності підлітків від віртуального середовища та важливості виходу з віртуального в реальний світ. Наголошено на важливості твердження про те, що знання психосоціальної сфери підлітків необхідно для організації цілеспрямованого пошуку адекватних способів психологічного впливу на особистість під час виникнення вікових проблем.

Ключові слова: особистість, підлітковий вік, віртуальний простір, віртуальне середовище, віртуальна група, Інтернет-комунікація, онлайн- спілкування, самосприйняття, самопрезентація, «Я» -реальне, «Я»-віртуальне.

Kaliuzhna Yevheniia Nikolaevna, Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor at the Department of Psychology, Institute of Personnel Training of the State Employment Service of Ukraine, 03038, Kyiv

Fedotova Anna Vadimovna, student at the Department of Psychology, Institute of Personnel Training of the State Employment Service of Ukraine, 03038, Kyiv

SELF-CONCEPT AND SOCIAL STATUS OF PERSONALITY IN REAL

AND VIRTUAL GROUPS: RELATIONSHIPS AND SPECIFICITY IN

ADOLESCENCE

Abstract. The article emphasizes that the analysis of the psychological activity of the individual must take into account that each individual is constantly involved in various human communities that significantly affect all his actions. It is noted that integration into society involves adaptation to the social environment with consideration of individual psychological characteristics. Emphasis is placed on the fact that not all social groups have an equally strong influence on the formation and development of personality and its mental manifestations and properties.

The topicality of the studied problem is justified by the reason that phenomenon of virtual self-presentation is a common appearance, which, due to the global virtualization of society, has significant differences from self-presentation in real life. It is demonstrated that in the virtual self-presentation of young people there are certain psychological features that require careful study. It is noted that virtual selfpresentation, which differs from the real image, is created by the individual in order to gain new experience and is conditioned by the search for one's own "Self".

Based on the conducted empirical research, data was obtained on the specifics of adolescents' perception of their own social role in real and virtual groups. The influence of modern information space on the socialization of adolescents was highlighted.

According to the results of the study, conclusions were drawn about the need for timely prevention of adolescents' dependence on the virtual environment and the importance of getting out of the virtual world into the real one. It was emphasized that knowledge of the psychosocial sphere of adolescents is necessary for the organization of a purposeful search for adequate ways of psychological influence on the individual during the emergence of age problems.

Keywords: personality, adolescence, virtual space, virtual environment, virtual group, Internet communication, online communication, self-perception, selfpresentation, real-«Self», virtual-«Self».

Постановка проблеми

Підлітковий вік - це нелегкий та бурхливий період у формуванні особистості, під час якого формуються ціннісні орієнтації, розвивається рефлексія, закріплюються риси характеру та форми міжособистісної взаємодії, що інтегративно впливає на особливості відносин зростаючої особистості з іншими людьми.

Відомо, що природною еволюцією підлітковості є інтеграція в суспільство дорослих, і це - фундаментальна потреба, притаманна навіть тим підліткам, які наче б то дуже далекі від цього. Психологічний досвід показує, що діти, і тим паче підлітки, активно акумулюють безпосередній досвід спілкування та спостереження. Через реальну участь або присутність вони не лише приймають чи ігнорують суспільні норми, але й визначаються щодо завдань і напряму власного особистісного розвитку. Конфлікт між раціональним та іраціональним у психіці підлітка, а фактично, протистояння двох компліментарних потреб - хаосу і порядку - є одним із парадоксів періоду дорослішання, що обумовлений необхідністю в найкоротший термін адаптуватись до власного «дорослого Я».

Всі підлітки намагаються знайти вихід з протиріч, але не всі спроможні самостійно розв'язувати власні проблеми. Маргіналізація - це не особистісний вибір, а скоріше показник сили й амбівалентності бажань та рівня очікувань щодо оточуючих і суспільства в цілому. Розчарувавшись через несправджені експектації, деякі підлітки шукають сховище, яке б надавало можливості псевдоінтеграції, відчуття надійності і сталості. Насправді ж, більшість форм проблемної поведінки - це лише альтернативний спосіб протистояння, обумовлений потребою підлітків самоствердитись і встановити дистанцію у стосунках з оточуючими.

Майже всі почуття і переживання підлітка, зайнятого активним пошуком свободи, супроводжуються прагненням до незвичного й нового, проте, усвідомлена перспектива будь-яких зовнішніх чи внутрішніх трансформацій «Я» не лише приваблює, але й викликає чимало тривожних переживань. Адже для того, щоб зробити крок у світ можливого (незвіданого, невідомого), підліткові потрібно певною мірою відмовитись від світу реального (звичного, надійного, сталого), оскільки всьому незвичному й новому протистоїть безліч «залізних» аргументів, які стримують рух у майбутнє.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Наразі, досліджуючи психологічну проблематику особистості в онтогенетичній площині, науковці все частіше звертаються до аналізу таких конструктів, як «модальність Я-образу» і «віртуальне Я». Дослідженню цієї проблеми присвячують увагу багато вітчизняних і зарубіжних авторів:А. Бєляєва, B. Бітенський, Н. Вострокнутов, Р. Грос, Н. Дмитрієва, З. Зикова, Ц. Короленко, М. Коул, С. Кулаков, Н. Курек, І. Лисенко, К. Лисецький, І. Лінський, П. Лютий, Н. Максимова, О. Мінко, М. Мінц, С. Новосьолова, С. Пейперт, Е. Проценко, Ф. Сафуанов, С. Смагін, З. Файнбург, М. Христофорова, Л. Юр'єва та ін.

Дійсно, віртуальний простір (кіберпростір) стрімко проник в сучасне повсякденне життя і спричинив численні та важливі зміни в усіх сферах життєдіяльності людини. Стався справжній вибух соціальних мереж в кіберпросторі, таких як Facebook, Twitter, Instagram тощо. Сучасне соціальне життя молодого покоління значною мірою підпало під їх вплив і зазнало суттєвих змін. Сприймання підлітків змінилося за час користування інтернетом, всі вони вважають соціальні мережі способом самовираження і можливістю бути такими, якими вони є, і навіть краще, ніж у реальному світі [1]. Саме тому основною мотивацією аналізу закономірностей створення віртуальної ідентичності користувача, є відображення інтересів підтримки позитивної соціальної ідентичності особистості.

Мета статті -теоретико-емпіричнедослідження особливостей самосприйняттята самопрезентації підлітком самого себе в реальних та віртуальних соціальних групах.

Можна погодитись із тим, що Інтернет-простір - це загальнодоступна територія особистої культурної експансії. Основною мотивацією аналізу закономірностей до створення віртуальної ідентичності користувача є відображення інтересів підтримки позитивної соціальної ідентичності, якщо розглядати соціалізацію та її складові як ієрархічну організацію. Є чимало загальновідомих прикладів того, як приватний інформаційний ресурс отримував визнання більшості користувачів мережі. Водночас, захоплення соціальними мережами оцінюється двояко: з одного боку, воно пов'язане із захопленням суспільства з приводу можливостей, які надає віртуальний комунікаційний простір, з іншого боку, в засобах масової інформації з'являється велика кількість повідомлень, що попереджають про неоднозначний вплив віртуального середовища на психічний розвиток особистості [2].

Відомо, що саме в підлітковому віці набуває важливості визнання іншими, створення авторитету чи охоплення позиції лідера. Протягом цього вікового періоду розширюється коло соціальних зв'язків і відносин, виникнає типова для підлітків «реакція групування». Для підлітків важлива наявність референтної групи, в якій цінності та норми будуть співпадати з їхніми власними [ 3]. При цьому, вчені довели, що у віртуальній реальності підлітки намагаються задовільнити свою потребу у спілкуванні та знайти моральну підтримку. Тож, якщо ці потреби не задовільняються у реальному житті, підлітки намагаютьса зробити це в Інтернет-мережі.

Спілкування вІнтернет-просторіхарактеризується певними особливостями, що мають вплив на види, способи, засоби та форми спілкування. Спілкування в такому просторі має багато аспектів, схожих з реальним спілкуванням, але, водночас, воно насичене специфічними відмінностями та особливостями [4]. Переваги такого спілкування визначаються анонімністю, емоційною невимушеністю, використанням сленгу, можливістю втечі від реальності та створенням власного віртуального образу. Але, разом з тим, є і недоліки, які характеризують складність прояву певних емоцій в обмеженому сенсорному переживанні. Та найбільшою проблемою сьогодення є те, що через сильну концентрацію підлітків на віртуальному спілкуванні, у них виникають труднощі під час реального спілкування [3].

Можна сказати, що на сьогодні створена справжня кіберкультура, яка підсвідомо координує та керує користувачами медіа-мереж. Кіберкультура, утворена «мережею мереж», генерує віртуальні реальності, які дозволяють створювати досвід мислення (перцептивні образи), що формуються у кіберпросторі [2]. самосприйняття підліток психічний віртуальний

Для молоді блоги та соціальні мережі є засобом самовираження особистості, який не завжди може бути розшифровано користувачами Інтернету. Це можна пояснити тим, що особисту презентацію в онлайн- середовищі можуть переглядати як друзі, так і незнайомі люди. У цьому сенсі використовуються певні коди або вибираються обмеження для збереження конфіденційності, наприклад, вибір приватного профілю, обмеження перегляду дописів для кількох друзів [5].

Сучасні вчені [6] класифікують мережеві соціальні організації підлітків за їх призначенням на соціально -негативні, соціально-позитивні і соціально- нейтральні. Соціальні мережі стали принципово новим майданчиком для комунікації, процес спілкування між її учасниками є найяскравішим прикладом людської комунікації в інформаційному суспільстві.

Головною особливістю комунікації в мережі Інтернет є втрата значимості невербальних засобів спілкування. Інша особливість Інтернет -комунікації - можливість створювати та корегувати враження про себе. В соціальних мережах діти часто створюють собі «віртуальні особистості». Створення «віртуальних особистостей» ускладнює процес дослідження кіберкомунікації [6].

Дослідження Л. Подригало із співавт. показують, що у юнаків і дівчат, які захоплюються комп'ютером, отримані більш низькі показники інтересів у гуманітарній області (музика, мистецтво, література). Також виявлено, що юнаки та дівчата з «комп'ютерної» групи менше читають і майструють. Крім того, вони більше дивляться відео і телевізор і, як не парадоксально, більше займаються спортом. Більшість респондентів повідомили, що вони набагато охочіше грають в компанії (або грали б, якби у них була така можливість). Підлітки з «комп'ютерної» групи частіше, ніж їх однолітки з контрольної групи, відвідують молодіжні центри, дискотеки і спортивні заходи, влаштовуються на разову роботу кур'єрами або рознощиками газет. З'ясовано, що підлітки, які часто грають в ігри-приставки, більш соціалізовані, ніж їх однолітки, які майже не грають в такі ігри [7].

У дослідженні Ю. Фомичевої зі співавторами [8] отримані більш високі показники мотивації досягнення і мотивації саморозвитку в групі підлітків, які часто грають в комп'ютерні ігри, в порівнянні з групою підлітків, які не грають в комп'ютерні ігри. Вивчення Я-образу випробовуваних показало, що досвідчені комп'ютерні гравці відрізняються від недосвідчених більш диференційованим уявленням про себе. Мабуть, занурення в ігрову середу надає юному користувачеві широкі можливості для тестування його здатності, що веде до кращого усвідомлення власних переваг і обмеження. Це робить позитивний вплив на формування стійкого Я-образу і допомагає становленню особистості підлітка.

Для перевірки положення про те, що інтенсивне заняття з комп'ютером веде до відокремлення особистості і порушення контактів з оточуючими, були обстежені гравці від 10 до 20 років. Найчастіше вважають за краще грати в компанії друзів опитані старшої вікової групи (від 14 до 20 років), підлітки у віці від 10 до 13 років частіше грають поодинці. Підлітки з «комп'ютерної» групи частіше, ніж їх однолітки з контрольної групи, відвідують молодіжні центри, дискотеки та спортивні заходи, влаштовуються на разову роботу кур'єрами або рознощиками флаєрів і газет [8].

Зметою визначення особливостей самосприйняття та самопрезентації підлітком самого себе в реальному та віртуальному світі було проведено емпіричне дослідження. Експериментальною базою стала Святопетрівська загальноосвітня школа I-III ступенів. Дослідження проводилося в груповій формі, в ньому взяли участь учні 9-10-х класів (хлопців - 31, дівчат - 51). Використовувалась методика Дж. Морено «Соціометрія» та Методика самооцінки «Дерево» (авт. Д. Лампем, в адаптації Л. Пономаренко) [9].

Дослідження проводилось у два етапи з інтервалом в 3 дні.

На першому етапі здійснювалося опитування, підліткам було запропоновано відповісти на питання:

1) Скільки часу ви проводите в соціальних мережах? (годин)

0 1 2 3 4 5 6 7 8 910

2) Які додатки ви використовуєте? (оберіть варіанти відповіді)

- Telegram;

- TikTok;

- Instagram;

- YouTube.

3) Як ви відноситесь до ведення соціальних мереж? (оберіть один варіант відповіді)

1 - в мене є одне фото профілю і мені достатньо;

2 - викладаю фото раз на рік;

3 - викладаю фото декілька разів на рік;

4 - викладаю фото декілька разів на рік і редагую їх;

5 - викладаю фото систематично;

6 - в мене є контент-план.

4) Чи граєте ви в комп'ютерні або онлайн ігри? Які саме?

5) Чи граєте ви в командні комп 'ютерні чи онлайн ігри? В які?

6) Які ролі займають ваші персонажі? (можливо, є ранги)

Аналізуючи результати опитування, ми визначили розподіл досліджуваних

підлітків за кількістю часу, який вони витрачають на перебування у соціальних мережах: від 20 хв. до 1,5 год. - 27,6 %; 2-2,5 год. - 22,4 %; 3-4 год. - 18,9 %; 56 год. - 13,8 %; 7-8 год. - 5,2 %; 8,5-9,5 год. - 3,4 %; 10-14 год. - 8,6 %.

Майже 50 % учнів грають в командні комп'ютерні ігри та обирають в них високу за рангом позицію, що дає змогу самоствердитися. У 40 % дівчат прослідковується тенденція вести свої сторінки в соціальних мережах та мати звичку систематично викладати фото в профіль, в цьому хлопці проявляють протилежне ставлення до ведення своїх соціальних сторінок та акаунтів.

Другим етапом було проведення методики Дж. Морено «Соціометрія», метою якої є дослідження міжособистісних стосунків у групі. Ця методика дозволяє за ознакою симпатії-антипатії оперативно визначити величину неформального статусу кожного члена групи й скласти картину емоційного тяжіння у групі, а також виявити внутрішні стійкі підгрупи, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери. Дослідження проводиться з усією групою. Кожний член групи повинен обов'язково зробити свої вибори.

На першому етапі діагностики було залучено учнів 9 -В класу. У дослідженні прийняли участь 12 дівчат та 7 хлопців (рис. 1).

Рис. 1. Соціометрична матриця (9-В клас)

У цьому класі присутня тенденція виокремлювати явного лідера (старосту) та самопроголошених лідерів різних підгруп, які визначені як соціометричні зірки. Друге коло складається з тих учнів, які займають друге місце після лідера в групі, до чиєї думки прислуховуються, але не так часто, як би хотілося цій людини. Третє коло займають ті, яких обирали як взаємовигідного партнера в запропонованих ситуаціях. Четверте коло займають ті, яких найчастіше обирали у 3-тю чергу. Це досить добре прослідковується за допомогою соціограми.

Наступним етапом було продіагностовано учнів 9 -Б класу (14 дівчат та 11 хлопців).

З'ясувлося, що висунутого лідера в класі немає, відбувається боротьба між чотирма учнями, але офіційний ватажок класу (староста) не програє в цій боротьбі. Клас розділений на 2 групи, які найчастіше прислуховуються до старости, але на них має вплив також інший неофіційний ватажок та ті, які обирають більш вигідну для них позицію, виходячи з ситуації (рис. 2).

Рис. 2. Соціометрична матриця (9-Б клас)

Наступним етапом було продіагностовано учнів 9-А класу (12 дівчат та 9 хлопців). Під час аналізу виявилася тенденція: дівчата частіше обирали у першу та другу чергу своїх подруг, а хлопці в цей час аналізували кожного з членів групи для того, щоб визначити, з ким буде вигідніше в тій чи іншій ситуації, заданій питанням (рис. 3).

Рис. 3. Соціометрична матриця (9-А клас)

Проаналізувавши всі класи, можна прийти до висновку, що неформальні ватажки та формальні лідери змагаються між собою за місце першого, інші учні класу займають нейтральні позиції. Виходячи з аналізу поведінки респондентів помітно те, що вони знаходяться під впливом один одного, що відбивалося на показниках методики.

Виходячи з аналізу методик, прослідковується залежність соціальної позиції учня, на яку впливає успіх його адаптації до соціального середовища. Можна погодитись із тим, що чим краще місце займає підліток серед своїх однолітків, тим краще проходить його адаптація в новому середовищі [10; 13]. Але соціометричний статус підлітка може відрізнятися у віртуальному світі, наприклад, ті учні, які грають у командні ігри, можуть займати краще місце, ніж в реальному світі, враховуючи рангову систему таких ігор [11; 12].

Для визначення стану адаптації у підлітків було проведено проективну методику «Дерево» [10], яка спрямована на виявлення рівня адаптованості учнів та їх самооцінки. Учням пропонувався бланк із зображенням дерева, на якому у різноманітних позиціях розташовані чоловічки. Учні мали визначити чоловічка, з яким вони себе ідентифікують, орієнтуючись на такі критерії: «Я - у школі», «Я - у віртуальному світі», «Я - у реальному світі». В залежності від обраної позиції діагностуються самосприйняття підлітка.

Інтерпретація результатів виконання проективної методики «Дерево» проводиться виходячи з того, які позиції вибирає підліток, з положенням якого чоловічка ототожнює себе. Наведемо отримані результати.

За першим критерієм по групам позицій, тобто, як підліток бачить своє положення серед однокласників «Я - у школі»: № 11, 12, 19 - товариськість, дружня підтримка - 12 виборів; № 10, 15 - комфортний стан, нормальна адаптація - 12 виборів; № 20 - завищена самооцінка і установка на лідерство - 5 вибори; № 8 - відстороненість, характеризує усування від навчального процесу, відхід у себе - 7 виборів; № 5 - стомлюваність, загальна слабкість, невеликий запас сил, сором'язливість - 2 вибори; № 21 - відстороненість, замкнутість, тривожність - 2 вибори; № 14 - кризовий стан, «падіння у прірву»

- 1 вибір; № 16, 17 - 3 вибори. Слід зауважити, що позицію № 16 діти не завжди розуміють як позицію «чоловічка, який несе на собі чоловічка», а схильні бачити в ній людину, яка підтримує і обіймає іншого.

За другим критерієм по групам позицій, тобто, як підліток бачить своє положення «Я - у віртуальному світі»: № 1 - характеризує установку на подолання перешкод - 1 вибір; № 4 - стійкість положення (бажання домагатися успіхів, не долаючи труднощів) - 5 виборів; № 5 - стомлюваність, загальна слабкість, невеликий запас сил, сором'язливість -1 вибір; №8-

відстороненість, характеризує усування від навчального процесу, відхід у себе

- 1 вибір; № 14 - кризовий стан, «падіння у прірву» - 1 вибір; № 10, 15 - комфортний стан, нормальна адаптація - 22 вибори; № 2, 11, 19 - товариськість, дружня підтримка - 8 виборів; № 13 - відстороненість, замкнутість, тривожність - 2 вибори; № 16, 17 - 3 вибори; № 20 - завищена самооцінка і установка на лідерство - 3 вибори; № 21 - відстороненість, замкнутість, тривожність - 2 вибори.

За третім критерієм по групам позицій, тобто, як підліток бачить своє положення «Я - в реальному світі»: № 4 - стійкість положення (бажання домагатися успіхів, не долаючи труднощів) - 2 вибори; № 5 - стомлюваність, загальна слабкість, невеликий запас сил, сором'язливість - 3 вибори; № 13 - відстороненість, замкнутість, тривожність - 1 вибір; № 8 - відстороненість, відхід у себе - 1 вибір; № 10, 15 - комфортний стан, нормальна адаптація - 13 виборів; № 14 - кризовий стан, «падіння у прірву» - 1 вибір; № 11, 12, 19 - товариськість, дружня підтримка - 7 виборів; № 16, 17 - 6 виборів; № 20 - завищена самооцінка і установка на лідерство - 12 виборів; № 21 - відстороненість, замкнутість, тривожність - 1 вибір.

Підлітки надали перевагу позиціям, що свідчать про нормальний рівень їх самосприйняття. Також високі показники серед інших отримали позиції, які засвідчують про наявність підлітків зі складним сприйняттям себе в реальному світі, що відображається у відстороненості та характеризується усуненням від навчального процесу, відходом у себе.

Інтерпретація значень позицій пояснює низький рівень підліткового самосприйняття, як явище, що зумовлене його несформованістю, також значним чинником є відчуття самотності і відкинутості, що спричиняє замкнутість підлітка у собі, обмеженість соціальних контактів. Можна відзначити, що ці проблеми притаманні особистості підлітка і зумовлені явищем підліткової кризи. Також було виявлено 5,4% підлітків, які обрали позиції, що свідчать про їхню дезадаптованість, що проявляється в замкнутості, тривожності, відчуженості, відсутності контактів з однолітками. Що стосується співвідношення між реальним і віртуальним простором, слід відповісти на питання, яка реальна важливість кожного простору, враховуючи, що людина може спостерігати за тим, що відбувається в далекому просторі, реальному, але, в той же час, віртуальному для глядача.

Можна прослідкувати протиріччя між двома просторами, віртуальним і реальним: з одного боку, смартфони і планшети, всілякі електронні гаджети допомагають точно визначити наше місцезнаходження в реальному просторі, з іншого боку, ті ж самі пристрої допомагають покинути реальний, фізичний простір, переносячи нас, навіть в реальному часі, у віртуальний вимір, який представляє реальне життя.

Слід погодитись із тим, що дефіцит реального спілкування в офлайн режимі породжує проблему індивідуалізації «Я -реального» та «Я- віртуального», де останне сприймається як окремий учасник інтернет- комунікації. При чому, «Я-віртуальне» не завжди буде співвідноситися з «Я- реальним». Відбувається певна трансформація «Я-образу», оскільки в інтернет- просторі суб'єкт залучається до нових видів діяльності і отримує у своє розпорядження знаряддя, що опосередковують процес формування «Я - концепції».

Висновки

Отже, можемо із впевненістю констатувати, що сучасна людина все більш занурюється у віртуальну реальність - із кожним днем збільшується кількість дітей та підлітків, які потрапляють від цієї реальності у психологічну залежність. До недоліків та обмежень онлайн-спілкування можна віднести: можливість створення неправдивого образу, неправильного розуміння і невірної інтерпретації представлених повідомлень, залежність від віртуального світу та зневага стосунками лицем до лиця, витрата часу за рахунок інших продуктивних видів діяльності. З огляду на це, у підлітків потрібно формувати розуміння ролі та місця інформаційних засобів у житті, навчити сприймати комп'ютер як засіб для здійснення власної творчості (малювання за допомогою комп'ютерних програм, заняття фотографією, літературна діяльність, робота з різноманітними пізнавальними системами, програмування тощо). Адже на відміну від комп'ютерних рольових ігор або спілкування в Інтернет-мережі, ці види діяльності сприяють розвитку творчих здібностей та значно менше пов'язані з намаганням заглибитись у віртуальний світ. За будь-яких умов, важливо, щоб віртуальна реальність не гальмувала розвиток особистості, а, по можливості, сприяла йому.

Література:

1. Рубан А. Вплив соціальних мереж на формування ідентичності підлітків та молоді. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. № 56(2021). C. 213-220.

2. Поліщук О. Вплив соціальних інтернет-мереж на формування «Я». Актуальні проблеми філософії та соціології. 2017. Вип. 16. С. 93-96.

3. Мартиняк О.Соціально-психологічні особливості міжособистісного

спілкування у старшому підлітковому віці. Магістерський науковий вісник. 2021. С. 126-128.

4. Якушина Е. Подростки в Интернете. Педагогика. 2001. № 4. С. 55-61.

5. Днепров А. Г. Защита детей от компьютерных опасностей. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 188 с.

6. Знаменська Е. Генерація «Z» у цифровому світі : особливості поведінки. Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. 2019. С. 162-163.

7. Подригало Л., Чеховская И., Мителева Т. Влияние компьютерных игр разной направленности на адаптационный статус школьников. Харків, 2003. С. 81-82.

8. Фомичева Ю., Шмелев А., Бурмистров И. Психологические корреляты увлеченности компьютерными играми. Вестник Московского университета. 1991. Сер. 14. Психология. № 3. С. 27-39.

9. Пономаренко Л. Психологическая профилактика дезадаптации учащихся в начале обучения в средней школе. Методические рекомендации для школьных психологов. Одесса: «Астра-Принт», 1999. URL : https://psylist.net/promet/4.htm

10. Калюжна Є., Гвоздик О. Роль самооцінки у формуванні статусу особистості у групі. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України та ДВНЗ «Запорізький національний університет». Запоріжжя : ЗНУ, 2015. № 2 (8). С. 102-108.

11. Немеш О. Вплив спілкування в соціальних мережах на розвиток особистості підлітка. Проблеми сучасної психології. 2014. Вип. 26. С. 442-456.

12. Рябцева А.Б. Компьютерные игры в жизни подростка. Школьний психолог. 2012. № 7. C. 35-40.

13. Ievtushenko I., Kaliuzhna Ye, Nezhynska O. The study of the self-development model in the context of structural security of the individual integrity. Journal of Intellectual Disability - Diagnosis and Treatment. No. 3, 2020, P. 288-297.

14. Collins E., Freeman J., Chamarro-Premuzic T. Personality traits associated with problematic and non-problematic massively multiplayer online role playing game use. Personality and Individual Differences. 2012. № 52(2). P. 133-138.

References:

1. Ruban, A. (2021). Vplyv social'nyh merezh na formuvannja identychnosti pidlitkiv ta molodi [The influence of social networks on the formation of the identity of adolescents and young people]. Naukovyj visnyk Izmai'l's'kogo derzhavnogo gumanitarnogo universytetu - Scientific Bulletin of Izmail State University for the Humanities, 56(2021), 213-220 [in Ukrainian].

2. Polishhuk, O. (2017). Vplyv social'nyh internet-merezh na formuvannja «Ja» [The influence of social Internet networks on the formation of "I"], 16, 93-96 [in Ukrainian].

3. Martynjak, O. (2021). Social'no-psyhologichni osoblyvosti mizhosobystisnogo spilkuvannja u starshomu pidlitkovomu vici [Socio-psychological features of interpersonal communication in older adolescence]. Magisters'kyj naukovyj visnyk - Master's scientific bulletin, 126-128 [in Ukrainian].

4. Jakushyna, E. Podrostky v Ynternete [Teens on the Internet]. Pedagogyka - Pedagogy, 4, 55-61 [in Russian].

5. Dneprov, A. (2008). Zashhyta detej ot komp'juternyh opasnostej [Protecting children from computer dangers], Sankt-Peterburg [in Russian].

6. Znamens'ka, E. (2019). Generacija «Z» u cyfrovomu sviti: osoblyvosti povedinky [Generation "Z" in the digital world: behaviors]. Odes'kyj nacional'nyj universytet - Odessa National University, 162-163 [in Ukrainian].

7. Podrygalo, L., Chehovskaja, Y., Myteleva, T., & Tiutiunnyk, Y. (2003). Vlyjanye komp'juternyh ygr raznoj napravlennosty na adaptacyonnyj status shkol'nykov [Influence of different types of computer games on the adaptation status of schoolchildren]. Nevrotychni rozlady u ditei ta pidlitkiv: patohenez, klininka, reabilitatsiia - Neurotic disorders in children and adolescents: pathogenesis, clinic, rehabilitation: Proceedings of the Scientific symposium, 81-82, Harkiv [in Russian].

8. Fomycheva, Ju., Shmelev, A., & Burmystrov, Y. (1991). Psyhologycheskye korreljaty uvlechennosty komp'juternymy ygramy [Psychological correlates of passion for computer games]. Vestnyk Moskovskogo unyversyteta - Moscow University Bulletin, 3, 27-39 [in Russian].

9. Ponomarenko, L. (1999). Psyhologycheskaja profylaktyka dezadaptacyy uchashhyhsja v nachale obuchenyja v srednej shkole [Psychological prevention of maladjustment of students at the beginning of education in secondary school], Odessa [in Russian].

10. Kaljuzhna, Je., & Gvozdyk, O. (2015). Rol' samoocinky u formuvanni statusu osobystosti u grupi [The role of self-esteem in shaping the status of the individual in the group]. Problemy suchasnoi' psyhologii' - Problems of modern psychology, 2(8), 102-108, Zaporizhzhja [in Ukrainian].

11. Nemesh, O. (2014). Vplyv spilkuvannja v social'nyh merezhah na rozvytok osobystosti pidlitka [The influence of communication on social networks on the development of adolescent personality]. Problemy suchasnoi' psyhologii' - Problems of modern psychology, 26, 442-456 [in Ukrainian].

12. Rjabceva, A. (2012). Komp'juternye ygry v zhyzny podrostka [Computer games in the life of a teenager]. Shkol'nyj psyholog - School psychologist, 7, 35-40 [in Russian].

13. Ievtushenko, I., Kaliuzhna, Ye., & Nezhynska, O. (2020). The study of the selfdevelopment model in the context of structural security of the individual integrity. Journal of Intellectual Disability - Diagnosis and Treatment, 3, 288-297 [in English].

14. Collins, E., Freeman, J., & Chamarro-Premuzic, T. (2012). Personality traits associated with problematic and non-problematic massively multiplayer online role playing game use. Personality and Individual Differences, 52(2), 133-138 [in English].

Размещено на Allbest.ru