Діагностика проявів емоційного інтелекту під час переживання стресових ситуацій
Визначення впливу на сфери особистості та поведінку людини. Аналіз специфіки емоційного інтелекту, що проявляється в усіх сферах життя та діяльності людини. Дослідження основ використання копінг-стратегії, яка допомагатиме розв'язати стресову ситуацію.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.08.2022 |
| Размер файла | 243,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Діагностика проявів емоційного інтелекту під час переживання стресових ситуацій
Перепелюк Тетяна Дмитрівна, кандидат психологічних наук, професор, доцент кафедри психології
Гриньова Наталія В'ячеславівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології
Анотація
На сучасному розвитку психологічного знання на нашу думку одним з пріоритетних напрямків дослідження має стати діагностика стану розвитку емоційного інтелекту та розробка методів, умов його розвитку, з'ясування впливу на сфери особистості та поведінку людини. Емоційний інтелект проявляється в усіх сферах життя та діяльності людини і тому може стати об'єктом дослідження як галузевих психологічних наук так і сумісних з нею. Сучасні реалії вимагають розробки нових діагностичних методик для доцільного та ефективного дослідження особливостей та компонентів емоційного інтелекту, що в свою чергу допоможе практикам педагогам і психологам створити умови для ефективного позитивного впливу на емоційно-вольову сферу різновікових людей для її гармонійного зростання.
У статті окреслено психологічні особливості використання копінг - стратегії, яка допомагатиме розв'язати стресову ситуацію шляхом адаптації особистості до її вимог, опанування нею, послаблення чи пом'якшення, уникнення чи звикання до вимог стресової ситуації. Використані методики дозволили встановити конкретні реакції, які переживає особа у стресових ситуаціях, копінг-поведінка розглядається як свідома раціональна поведінка по оволодінню стресовою ситуацією. Така поведінка залежить від зовнішнього та внутрішнього благополуччя та проявляється на поведінковому, емоційному та пізнавальному рівнях функціонування особистості. Копінг спрямований на усунення ситуації психологічної небезпеки та підтримки балансу між вимогами середовища та ресурсами особи у відповідь на них.
Зазначимо, що ключовими аспектами було діагностування рівнів емоційного інтелекту який включає оцінку 5 -ти складових частин: емоційна обізнаність, управління емоціями, самомотивація, емпатія, розпізнавання емоцій інших людей. Дослідження емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти дають підстави стверджувати, що більшість досліджуваних розуміють свій внутрішній стан та емоції, які його викликають, здатні управляти власними емоційними станами та розпізнавати за зовнішніми проявами емоції інших людей. Зазначимо, що рівні розуміння власних емоцій та емоційних станів сприятимуть розвитку креативного потенціалу здобувачів у процесі навчання в університеті.
Ключові слова: емоційний інтелект, копінг-стратегія, стресова ситуація, поведінка, емоційний дистрес, пізнання, здобувачі вищої освіти.
Abstract
Perepeliuk Tetiana Dmitrievna, PhD in Psychology, professor of Psychology, associate professor of tne Department of Psychology, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
Hrynova Nataliia Vyacheslavona, PhD in Psychology, associate professor of Psychology, associate professor of tne Department of Psychology, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
DIAGNOSIS OF MANIFESTATION OFEMOTIONAL INTELLIGENCE DURING EXPERIENCE OF STRESS SITUATIONS
In the current development of psychological knowledge, in our opinion, one of the priority areas of research should be the diagnosis of emotional intelligence and the development of characteristics, methods, conditions of its development, finding out how it affects the personality and human behavior. Emotional intelligence manifested in all spheres of human life and activity and, therefore, can be the subject of research in the psychological sciences and compatible sciences. Modern realities require developing new diagnostic techniques for the relevant and influential study of features and components of emotional intelligence. These new diagnostic techniques, in turn, will help practice educators and psychologists to create conditions for practical positive impact on the emotional and volitional sphere of people of different ages for its balanced growth.
The article outlines the psychological features of using a coping strategy to help solve a stressful situation by adapting to the person's needs, mastering it, weakening or mitigating it, avoiding or getting used to it. The methods used allowed us to establish the specific reactions a person experiences in stressful situations. Coping behavior is considered a conscious rational behavior to cope with a stressful situation. Such behavior depends on external and internal well-being and manifests at the behavioral, emotional, and cognitive levels of personality functioning. Coping strategies aim to eliminate psychological danger and maintain a balance between the environment's requirements and the individual's resources in response to them.
Note that the key aspects were the diagnosis of levels of emotional intelligence, which includes the assessment of 5 components: emotional awareness, emotion management, self-motivation, empathy, recognition of other people's emotions. Studies of the emotional intelligence of higher education students suggest that most respondents understand their inner state and the emotions that cause it can control their emotional states and recognize the external manifestations of other people's emotions. Note that levels of understanding of their own emotions and emotional states will promote the development of students' creative potential in studying at the university.
Keywords: emotional intelligence, Coping strategy, stressful situation, behavior, emotional distress, cognition, higher education seekers.
Вступ
Постановка проблеми. Сучасна історія світу назавжди внесла зміни і загострила проблему гармонійного співвідношення ментального здоров'я та зовнішнього благополуччя з моменту визнання у 2020 році нової всесвітньої пандемії Covid-19. Тому особливо актуальним є питання щодо дослідження значення та ролі емоційного інтелекту в соціально -психологічних умовах розвитку та становлення особистості, зокрема у вирішенні поведінкової стратегії в стресових ситуаціях з метою розуміння та управління власними та чужими емоціями. Термін «емоційний інтелект» (ЕІ) був введений Пітером Селовей та Джоном Мейером, які зазначили, що ЕІ - це «...здатність контролювати власні та чужі емоції, розрізняти різні емоції та відповідним чином позначати їх, використовуючи емоційну інформацію для керування мисленням і поведінкою» [1, с. 187].
Нами пропонується використати копінг-стратегію, яка допомагатиме вирішити стресову ситуацію шляхом адаптації особистості до її вимог, опанування нею, послаблення чи пом'якшення, уникнення чи звикання до вимог стресової ситуації. У копінг-поведінці виділяють дві функції: 1) фокусування на проблемі, що спрямоване на руйнування стресового зв'язку особистості та середовища; 2) фокусування на емоціях, направлених на управління емоційним дистресом. Психологи І. М. Нікольська та Р. М. Грановська виділили три групи стратегій оволодіння стресовою ситуацією: поведінкові, емоційні, пізнавальні.
Поведінкові стратегії спрямовані на зняття напруженості, яка обумовлена зовнішніми й внутрішніми факторами. Емоційні стратегії являють собою емоційну розрядку або пошук соціальної підтримки. Пізнавальні стратегії спрямовані на зняття напруженості від стресу через зміну суб'єктивної оцінки ситуації і відповідну зміну рівня контролю.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У вітчизняній психологічній науці розробками проблеми емоційно-інтелектуально-культурного розвитку займалися О. Чебикін (2000), О. Саннікова (2003), Е. Носенко (2007), І. Аршава (2006), С. Дерев'янко (2015) тощо. Українські науковці Г. Гусєва і І. Ткаля досліджуючи емоційний інтелект роблять висновок про те «... бути емоційно розумним означає усвідомлювати, що емоції можуть керувати нашою поведінкою та впливати на інших людей, крім того, це також означає вміння навчитися керувати емоціями, особливо коли ми перебуваємо під тиском» [2, с. 258]. Вітчизняний дослідник С. Кулішов за результатами власного дослідження на основі модифікованої методології дослідження емоційного інтелекту у хворих та здорових людей з використанням рисуночної методики встановив, що характеристика емоційного інтелекту осіб залежать від психологічних типів та у порівнянні формул переваги семантики геометричних форм класичним ТіЄеЯ та за результатами з модифікованим емоційним ТіЄеЯ, також ним запропоновано концепцію оцінки емоційного інтелекту за деякими доменами (регіонами) [3].
Питанням ролі емоційного інтелекту у системі компетенцій фахівців, як уміння володіти власними емоціями та долати емоційні кризи розглядає Х. Передало (2020) і поєднуючи складові емоційного інтелекту моделі П. Селовей та Дж. Мейера їх можна використовувати у будь-якій сфері людської діяльності, зокрема і в управлінні та у сферах впливу, що призведе до успішних показників у будь-якій діяльності [4, с. 65].
Мета статті. На основі проведення теоретичного аналізу наукових праць та емпіричного дослідження представити зв'язок копінг-стратегій поведінки у стресових ситуаціях з певним рівнем розвитку емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти.
Виклад основного матеріалу
Для діагностики копінг-поведінки в стресових ситуаціях нами були використана методика «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» Н. Ендлер, Дж. Паркер (адаптований варінт Т.А. Крюкової). Методика складається з переліку заданих конкретних реакцій, які переживає особа у стресових ситуаціях, копінг-поведінка розглядається як свідома раціональна поведінка по оволодінню стресовою ситуацією. Така поведінка залежить від зовнішнього та внутрішнього благополуччя та проявляється на поведінковому, емоційному та пізнавальному рівнях функціонування особистості. Копінг спрямований на усунення ситуації психологічної небезпеки та підтримки балансу між вимогами середовища та ресурсами особи у відповідь на них.
Методика «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» Н. Ендлер, Дж. Паркер (адаптований варіант Т. А. Крюкової) складається з 48 питань. Відведений час на проходження тестування складає 15-20 хвилин. В інструкції пропонується визначити частоту прояву можливих реакцій у стресових ситуаціях: Ініколи, 2 - рідко, 3 - інколи, 4 - частіше за все, 5 - дуже часто.
При обробці результатів підраховуються бали відповідно до ключа, отримані бали визначають 3 види копінг-поведінки (вирішення, емоції, уникнення) та 2 субшкали (відволікання, соціальне відволікання).
З метою визначення стратегій поведінки у стресових ситуаціях здобувачів вищої освіти, нами було проведено психодіагностичне дослідження з використанням методики «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» Н. Ендлера, Дж. Паркера (адаптований варіант Т. А. Крюкової), в якому брало участь 85 здобувачів вищої освіти факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, які навчаються за освітньо-професійною програмою «Психологія» першого (початкового) бакалаврського рівня (42 особи чоловічої статі та 43 особи жіночої статі, віком від 18 до 22 років).
Результати обробки отриманих даних свідчать, що за шкалою «Копінг- поведінка орієнтована на вирішення» мають високі та підвищені бали 62 % досліджуваних, це свідчить про прагнення зосередитися на проблемі, проаналізувати її, все зважити та прийняти найбільш оптимальне рішення. За шкалою «Копінг-поведінка орієнтована на емоції» 48 % осіб мають високі та підвищені показники, що свідчить про схильність до занурення в емоційні переживання, відчуття внутрішньої напруженості, занепокоєння, розгубленості, зосередженості на своїх недоліках та нездатності вирішити проблему.
Результати за шкалою «Копінг-поведінка орієнтована на уникнення» свідчать, що 35 % мають високі та підвищені показники, що свідчать про орієнтованість на уникнення вирішення важкої ситуації та слабке прагнення думати про щось інше, відволікатися на спілкування, відпочинок, розваги, улюблені заняття. За шкалою «Відволікання» 46 % досліджуваних мають високі показники, за шкалою «Соціальне відволікання» - 54 % осіб.
Рис. 1. Результати діагностики за методикою «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» Н. Ендлера, Дж. Паркера (адаптований варіант Т. А. Крюкової')
З метою визначення рівня емоційного інтелекту нами було проведене дослідження з використанням методики «Опитувальник емоційного інтелекту» Н. Холла та тесту «ЕмІн» Д. Люсіна, який включає оцінку 5 -ти складових частин: емоційна обізнаність, управління емоціями, самомотивація, емпатія, розпізнавання емоцій інших людей. Шкала відповідей є шестиступеневою та включає наступні варіанти відповідей: повністю не погоджуюсь, в основному не погоджуюсь, частково не погоджуюсь, частково погоджуюсь, в основному погоджуюсь, повністю погоджуюсь. Автор виділяє три рівні емоційного інтелекту за кожною зі шкал: низький (7 і менше балів), середній (8-13 балів) та високий (14 і більше балів).
Таблиця 1 Результати діагностики емоційного інтелекту за опитувальником Н. Холла
|
№ п/п |
Складові емоційного інтелекту |
Рівні емоційного інтелекту |
|||
|
Низький |
Середній |
Високий |
|||
|
1 |
Емоційна обізнаність |
9,8 % |
54,8 % |
35,4 % |
|
|
2 |
Управління емоціями |
28,6 % |
60,9 % |
10,5 % |
|
|
3 |
Самомотивація |
19,4 % |
59 % |
21,6 % |
|
|
4 |
Емпатія |
13,5 % |
51,5 % |
35 % |
|
|
5 |
Розпізнавання емоцій інших людей |
16,8 % |
50,8 % |
32,4 % |
Аналіз результатів дає підстави стверджувати, що емоційна обізнаність здобувачів вищої освіти знаходиться на середньому рівні вираження у 54,8 % досліджуваних, на високому рівні - у 35,4 %, на низькому рівні - у 9,8 %. Дані вказують на те, що більшість досліджуваних обізнані з власними емоційними станами, розуміють свій внутрішній стан, які саме емоції відчувають та що їх викликало. Управління емоціями відповідає середньому рівні вираження у 60,9 % досліджуваних, низькому рівню - 28,6 %, низькому рівню у 10,5 % осіб. Отримані дані дають підстави стверджувати, що у більшості досліджуваних сформоване вміння приборкувати емоції, що включає емоційну гнучкість та здатність використовувати їх для досягнення поставлених цілей.
Самомотивація знаходиться на середньому рівні у 59 % здобувачів вищої освіти, у 21,6 % досліджуваних - на високому рівні, у 19,4 % досліджуваних на низькому рівні. Дані вказують на те, що більшість досліджуваних вміють змотивовути себе самі з використанням власних емоцій. Вираження емпатії на середньому рівні демонструють 51,5 % досліджуваних, на високому рівні - 35 %, на низькому - 13,5 % осіб. Отже, переважна більшість досліджуваних має здатність співпереживати, співчувати іншим людям, оскільки розуміють емоції інших людей.
Здатність розпізнавати емоції інших людей знаходиться на середньому рівні у 50,8 % досліджуваних, на високому рівні - у 32,4 %, на низькому рівні - у 16,8 % осіб. Отже, у більшості досліджуваних сформована здатність розпізнавати емоції інших людей, впливати на них та використовувати для досягнення цілей.
Тест «ЕмІн» Д. Люсіна дає можливість оцінити наступні здатності:
1. Здатність розуміти власні та чужі емоції та встановлювати наявність емоційного переживання у себе або в інших людей.
2. Здатність ідентифікувати емоції, знаходити для них словесну форму вираження, розуміти причини та наслідки емоцій.
3. Здатність керувати власними почуттями та впливати на почуття інших людей, контролювати інтенсивність емоцій та їх зовнішні прояви, викликати ту чи іншу емоцію при необхідності.
Обстежувані оцінюють ступінь відповідності тверджень опитувальника власному досвіду за 4-х бальною шкалою: «цілком не погоджуюсь», «частково не погоджуюсь», «частково погоджуюсь», «цілком погоджуюсь». Отримані результати співвідносять із 5-ма шкалами («Розуміння своїх емоцій», «Управління своїми емоціями», «Контроль експресії», «Розуміння емоцій інших людей», «Управління емоціями інших людей», та 3 -ма інтегральними показниками («Внутрішньо-особистісний», «Міжособистісний», «Загальний емоційний інтелект»).
Таблиця 2 Результати діагностики емоційного інтелекту за методикою «ЕмІн» Д. Люсіна
|
№ п/п |
Складові емоційного інтелекту |
Рівні емоційного інтелекту |
|||||
|
Дуже низький |
Низький |
Середній |
Високий |
Дуже високий |
|||
|
1 |
Розуміння своїх емоцій |
6,4 % |
14,5 % |
40, 8 % |
24,5 % |
13,8 % |
|
|
2 |
Управління своїми емоціями |
7,3 % |
10,5 % |
32,3 % |
26,5 % |
23,4 % |
|
|
3 |
Контроль експресії |
3,5 % |
9,5 % |
40,4 % |
35,4 % |
11,2 % |
|
|
4 |
Розуміння емоцій інших людей |
2,5 % |
4,5 % |
51,2 % |
23,4 % |
18,4 % |
|
|
5 |
Управління емоціями інших людей |
4,5 % |
8,5 % |
56,8 % |
16,7 % |
13,5 % |
|
|
6 |
Внутрішньо особистісний інтелект |
1 % |
9,5 % |
40,2 % |
27 % |
22, 3% |
|
|
7 |
Міжособистісний інтелект |
8,9 % |
12,5 % |
35,5 % |
23,5 % |
19,6 % |
|
|
8 |
Загальний емоційний інтелект |
3,5 % |
5 % |
60,1 % |
16,8 % |
14,6 % |
Отримані результати дають підстави стверджувати, що здатність розпізнавати та ідентифікувати свої емоції, розуміти їх причини є сформованою на середньому рівні у 40,8 % досліджуваних, на високому - у 24,5 %, на дуже високому - у 13,8 % осіб. Здатність і потреба управляти своїми емоціями, викликати і підтримувати бажані емоції та тримати під контролем небажані, є сформованими на середньому рівні у 32,3 %, на високому - у 26,5 %, на дуже високому - у 23,4 % осіб. Контроль експресії як здатність контролювати зовнішні прояви своїх емоцій присутній на середньому рівні у 40,4 % досліджуваних, на високому - у 35,4 %, на дуже високому - у 11,2 %. Здатність розуміти емоційний стан інших людей на основі зовнішніх проявів емоцій (міміка, жестикуляція, звучання голосу) або інтуїтивно та бути чуйним до внутрішніх станів інших людей сформована: на середньому рівні у 51,2 % досліджуваних, на високому - у 23,4 %, на дуже високому - у 18,4 % осіб.
Здатність викликати в інших людей емоції, знижувати інтенсивність небажаних емоцій, інколи маніпулювати людьми, притаманна 56,8 % досліджуваних на середньому рівні, на високому - 16,7 %, на дуже високому - 13,5 % особам. стресовий емоційний інтелект
Результати за показником «Внутрішньо особистісний інтелект» встановлюються шляхом підсумовування шкал «Розуміння своїх емоцій», «Управління своїми емоціями», «Контроль експресії», більшість опитуваних мають середній та високий рівні розвитку внутрішньо особистісного інтелекту. Показник «Міжособистісного інтелекту» встановлюється шляхом додавання результатів за шкалами «Розуміння емоцій інших людей» та «Управління емоціями інших людей», у переважної більшості досліджуваних показники знаходяться на середньому та високому рівнях розвитку. Показник «Загальний емоційний інтелект» відповідає середньому рівні розвитку у більшості досліджуваних.
Результати «Самооцінки компонентів емоційного інтелекту та копінг-стратегій поведінки в стресових ситуаціях» свідчать, що здобувачі вміють розпізнавати свої емоції та розуміють причини їх появи - 100 % опитуваних (рис.1).
Рис. 2. Запитання 1. «Чи вмієте ви розпізнавати свої емоції та розумієте причини їх появи?»
На запитання «Чи вмієте ви управляти своїми емоціями (викликати, підтримувати бажані емоції та тримати під контролем небажані)?» здобувані відповіли: «так» - 25 %, «скоріше так, ніж ні» - 65 %, «скоріше ні, ніж так» - 10 %, «ні» - 0 % (рис. 2).
Рис. 3. Запитання 2. «Чи вмієте ви управляти своїми емоціями (викликати, підтримувати бажані емоції та тримати під контролем небажані)?»
Опитувані дали відповіді на запитання «Чи здатні ви контролювати зовнішні прояви своїх емоцій» наступним чином: «так» - 27 %, «скоріше так, ніж ні» - 60 %, «скоріше ні, ніж так» - 13 %, «ні» - 0 % (рис. 4).
Рис. 4. Запитання 3. «Чи здатні ви контролювати зовнішні прояви своїх емоцій?»
На запитання «Чи вмієте ви розпізнавати внутрішній стан інших людей на основі зовнішніх проявів (міміки, жестів, голосу і т.п.)?» опитувані дали наступні відповіді: «так» - 62 %, «скоріше так, ніж ні» - 13 %, «скоріше ні, ніж так» - 25 %, «ні» - 0 % (рис. 5).
Рис. 5. Запитання 4. «Чи вмієте ви розпізнавати внутрішній стан інших людей на основі зовнішніх проявів (міміки, жестів, голосу і т.п.)? »
Опитувані дали відповіді на запитання «Чи здатні ви викликати емоції в інших людей (знижувати чи підвищувати інтенсивність емоційних проявів)?» таким чином: «так» - 23 %, «скоріше так, ніж ні» - 27 %, «скоріше ні, ніж так» -50 %, «ні» - 0 % (рис. 6).
Рис. 6. Запитання 5. «Чи здатні ви викликати емоції в інших людей (знижувати чи підвищувати інтенсивність емоційних проявів) ?»
Здобувачі обрали наступні відповіді для твердження «Під час переживання стресової ситуації ви:...»: «зосереджуєтесь на проблемі, аналізуєте її, все «зважуєте» та приймаєте найбільш оптимальне рішення» - 50 %; «занурюєтеся в емоційні переживання, відчуваєте занепокоєння, розгубленість, зосереджуєтесь на своїх недоліках» - 28 %; «відволікаєтесь на спілкування з іншими людьми, розваги, відпочинок, улюблені заняття» - 22 %.
Висновки
Отже, результати діагностичного дослідження емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти дають підстави стверджувати, що більшість досліджуваних: розуміють свій внутрішній стан та емоції, які його викликають; здатні управляти власними емоційними станами та розпізнавати за зовнішніми прояви емоції інших людей. Більшість опитуваних мають середній та високий рівні розвитку внутрішньо-особистісного інтелекту. Домінуючою стратегією поведінки у стресових ситуаціях здобувачів вищої освіти є «вирішення», яке відбувається на основі розуміння та аналізу емоційних станів. Подальший напрямок наших досліджень ми вбачаємо у діагностиці рівня емоційного інтелекту при вирішенні конфліктних та стресових ситуацій між членами родини та розроблення психологічних рекомендацій для різновікових категорій людей щодо сприянню самоконтролю і розуміння власних та чужих проявів емоційних станів.
Література
1. Salovey, P., Mayer, J. D. Emotional Intelligence. Imagination, Cognition, and Personality. 9(3). 1989. P. 185-211.
2. Гусєва Г.Г., Ткаля І.А. Емоційний інтелект у розвитку особистості. Психолого- педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика: зб. матеріалів V Міжнародна наук.-практ. конф. Харків: «Стиль-Издат», 2021. Т.2. С.258-262.
3. Kulishov S. Modified methods of emotional intelligence investigation of sick and healthy persons. The V th International scientific and practical conference «Study of modern problems of civilization» (October 19-23, 2020 Oslo, Norway; 2020, P. 209 - 213.
4. Передало Х.С. Роль емоційного інтелекту у системі основних компетенцій менеджера. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. Вип. 2, № 2, 2020. С. 63-69.
5. Гоулман Д. Емоційний інтелект / пер. з англ. Гумецької С. Л. Харків: Віват, 2018. 512 с.
6. Гриньова Н. Конфліктна поведінка студентів-психологів під час навчання у ЗВО. Психологічний журнал, 2018. Вип. 1. С. 23-38.
7. Дерев'янко С. П. Емоційний інтелект як чинник соціально-психологічної адаптації особистості до студентського середовища: дис. на здобуття наук. ступеня канд. психолог. наук; спец. 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Чернігів: ЧДПУ ім. Т. Г. Шевченка, 2009. Ч. 1, Ч. 2. 192 с.
8. Дерев'янко С.П. Методичні засоби діагностики емоційного інтелекту. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. 2015, Вип. 128. С. 95-99.
9. Перепелюк Т.Д., Гриньова Н.В. Особливості стану психічного здоров'я студентів в умовах пандемії. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2021. Том 32 (71) №1. С. 110-114.
10. Чебыкин А.Я., Колот С.А., Волохов Д.О. Влияние культуры эмоций на переживание стресса. Наука і освіта. Одеса, 2000. № 1-2. С. 80-82.
References
1. Salovey, P., Mayer, J. D. (1989). Emotional Intelligence. Imagination, Cognition, and Personality. 9(3), 185-211 [in England].
2. Оизеуа G.G., Tkalya I.A. (2021). Emotsiyniy Intelekt u rozvitku osobistosti. Psihologo- pedagogichni problemi vischoyi i serednoyi osviti v umovah suchasnih viklikiv: teoriya i praktika: zb. materialiv V Mizhnarodnanauk-prakt. konf. (pp. 258-262). HarkIv: «Stil-Izdat» [in Ukrainian].
3. Kulishov S. (2020). Modified methods of emotional intelligence investigation of sick and healthy persons. The V th International scientific and practical conference «Study of modern problems of civilization» (pp. 209-213). Oslo, Norway [in Norway].
4. Peredalo H.S. (2020). Rol emotsIynogo Intelektu u sistemI osnovnih kompetentsIy menedzhera. Menedzhment ta pIdpriEmnitstvo v Ukrayini: etapi stanovlennya ta problemi rozvitku. Vip. 2, № 2, 63-69 [in Ukrainian].
5. G'oulman D. (2018). Emocijny'j intelekt [Emotional intelligence]. (S. Gumecz'ka, Trans). Kharkiv: Vivat [in Ukrainian].
6. Grinova N. (2018). KonflIktna povedInka studentIv-psihologIv pId chas navchannya u ZVO. PsihologIchniy zhurnal. 1, 23-38 [in Ukrainian].
7. Derev'yanko S. P. (2009). Emotsiyniy intelekt yak chinnik sotsialno-psihologichnoyi adaptatsiyi osobistostI do studentskogo seredovischa [Sotsialna psihologiya; psihologiya sotsialnoyi roboti]. Candidate's thesis. Chernigiv: ChDPU im. T. G. Shevchenka [in Ukrainian].
8. Derev'yanko S. (2015). Metody'chni zasoby' diagnosty'ky' emocijnogo intelektu [Methodical means of diagnostics of emotional intelligence]. Visny'k Chernigivs'kogo nacional'nogopedagogichnogo universy'tetu. Seriya: Psy'xologichni nauky'. Vup. 128, 95-99 [in Ukrainian].
9. Perepelyuk T.D., Grinova N.V. (2021). OsoblivostI stanu psihichnogo zdorov'ya studentiv v umovah pandemiyi. Vcheni zapiski TavrIyskogo natsIonalnogo unIversitetu imeni V.I. Vernadskogo. Seriya: Psihologiya. Tom 32 (71) № 1, 110-114. [in Ukrainian].
10. Chebyikin A.Ya., Kolot S.A., Volohov D.O. Vliyanie kulturyi emotsiy na perezhivanie stressa. Nauka i osvita. № 1-2, 80-82 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення емоційної сфери психічного життя людини. Рівень емоційного інтелекту батьків, правопівкульний тип мислення, спадкові задатки, властивості темпераменту та особливості переробки інформації як важливі фактори розвитку емоційного інтелекту.
статья [22,7 K], добавлен 24.11.2017Історія вивчення та сучасні підходи до емоційного інтелекту. Розвиток емоційного інтелекту в навчально-професійній діяльності студентів. Уявлення людини про пізнання, яке забарвлене емоційністю. Поєднання емоційних та інтелектуальних процесів мислення.
курсовая работа [246,8 K], добавлен 07.06.2019Специфіка та структура емоційного інтелекту. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів соціально-гуманітарного напряму. Сприймання, розуміння, контроль, управління і використання емоцій.
курсовая работа [314,7 K], добавлен 10.12.2012Наведення теоретичного стану дослідження феномену емоційного інтелекту. Важливість стресозахисної та адаптивної функції емоційного інтелекту в контексті успішного подолання життєвої кризи. Відображення у свідомості та поведінці людини динамічної єдності.
статья [456,6 K], добавлен 05.10.2017Поняття емоцій людини. Поняття і види психологічних механізмів захисту. Емоційні патерни як особові риси. Теоретичні підходи до визначення копінг-стратегій особистості. Копінг-стратегії та психозахисні механізми осіб з різним ступенем емоційного бар'єру.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 20.07.2012Психологічна характеристика емоційної сфери людини. Методика визначення вікової специфіки. Особливості емоційного розвитку на різних стадіях перебігу підліткового періоду. Визначення ступеня тривожності, агресивності та інших емоційних негараздів.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 10.05.2015Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу. Ефективність психогімнастики як засобу емоційного впливу на формування особистості дитини дошкільного вiку.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.02.2011Поняття інтелекту, підходи до його вивчення. Особливості розвитку інтелекту ранньої юності. Психологічна характеристика методів діагностики інтелекту юнацького віку. Діагностичні можливості використання тестів для визначення рівня розвитку інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 22.05.2022Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019Особливості наукових думок в аспекті поняття емоцій вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі психології. Основи відчуття, душевного переживання. Експериментальне дослідження емоційного стану людини в звичайних умовах та екстремальних ситуаціях.
курсовая работа [741,7 K], добавлен 06.07.2011Фактори розвитку особистості. Класифікація життєвого циклу людини. Приклади періодизації життєвого циклу людини, відомі зі стародавності до наших днів. Роль генетичних і соціальних факторів у розвитку інтелекту людини та деяких захворювань (аутизму).
реферат [20,0 K], добавлен 24.09.2010Емоційне вигоряння в сучасних підходах психологічної науки. Особливості професійної діяльності журналістів та складання їх професіограми та психограми. Емпіричні дослідження впливу емоційного вигорання на професійну діяльність журналіста-репортера.
курсовая работа [118,6 K], добавлен 02.09.2011Погляди на інтелект у рамках психодіагностки у XIX-XX ст. Поняття та сутність інтелекту, моделі і структури. Характеристика тестів діагностування інтелекту. Організація дослідження по визначенню інтелекту працівників проектно-вишукувального інституту.
курсовая работа [265,9 K], добавлен 18.05.2014Теоретичне дослідження особливостей візуального мистецтва та його впливу на емоційний стан людини. Загальна характеристика емоцій у психологічних дослідженнях. Особливості прояву емоційного стану старшокласників. Методи та результати дослідження.
курсовая работа [64,6 K], добавлен 19.07.2016Емоційне вигорання і робота психолога. Моделі синдрому емоційного вигорання. Психологи як потенційна жертва синдрому емоційного вигорання. Проблема самодопомоги у діяльності практикуючих психологів. Особливості профілактики синдрому емоційного вигорання.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 09.06.2010Темперамент як властивість особистості: поняття та типології. Взаємозв'язок темпераментних особливостей та соціального інтелекту. Фактори, що впливають на розвиток соціального інтелекту, методи та вправи, що використовуються. Розробка рекомендацій.
курсовая работа [232,7 K], добавлен 17.06.2015Філософські і методологічні питання, що стосуються створення штучного інтелекту, історія когнітивної психології. Метафори пізнання, порівняння штучного і природного інтелекту. Навчання машин на основі спостережень, приклади існування штучного інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 05.10.2010Дослідження поняття про соціальний інтелект як психічну якість особистості. З'ясування впливу порушень у процесі виховання молодшого школяра на формування структурних компонентів соціального інтелекту. Характеристика основних стилів сімейного виховання.
дипломная работа [124,7 K], добавлен 22.06.2012Характеристика психічних розладів основних пізнавальних процесів: уваги, пам'яті, мислення, інтелекту, емоцій, волі людини, свідомості, відчуття та сприйняття. Експериментальне визначення рівня нервово-психічної стійкості за допомогою методики "Прогноз".
курсовая работа [75,0 K], добавлен 21.09.2010Знання про мислення та їх значення в сучасному світі, в описі особливостей інтелекту даної людини та визначенні моделі спілкування з нею. Зв'язок науки про мислення з психодіагностикою здатностей людини, якими визначається схильність до виду діяльності.
реферат [21,5 K], добавлен 25.03.2010
