Психологічна підтримка постраждалих під час воєнних дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Чернігівська політехніка»

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Психологічна підтримка постраждалих під час воєнних дій

Філіпович Вікторія Миколаївна,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри креативних індустрій та соціальних інновацій

Бачинська Світлана Василівна,

магістр психології, викладач кафедри психології

Протас Оксана Любомирівна,

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи

м. Чернігів

м. Хмельницький

м. Івано-Франківськ

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність розробки та реалізації спеціальних заходів ефективної психологічної підтримки постраждалих внаслідок воєнних дій. Зазначено, що основної уваги при цьому потребують діти, постраждалі сім'ї та їх найближче соціальне оточення. Окреслено напрямки роботи науковців щодо проблем, пов'язаних із психологічною травмою під час воєнних дій. Приділено увагу аналізу сутності травмуючих обставин у воєнний час, зокрема відзначено, що стресом у таких випадках є травматична подія, що характеризується раптовістю, руйнівною силою, при цьому гострі стресові ситуації не залишаються поза увагою людської психіки, і у людини, яка опинилася в ситуації, що загрожує її особистому життю та здоров'ю, або життю чи здоров'ю оточуючих, яка бачила поранення або загибель людей, понівечені трупи і страждання, може розвинутися ряд хворобливих симптомів. Охарактеризовано тривалу та інтенсивну дію негативних факторів на психологічний стан військовослужбовців, відзначено високу важливість даних чинників з точки зору впливу на їх здоров'я здатності створювати непродуктивний стрес. Зазначено, що війна, навіть після її закінчення, продовжує мати катастрофічні наслідки для психосоціального здоров'я та добробуту нації у довгостроковій перспективі. Розглянуто методи психологічної допомоги (такі як психотерапія, консультування, поведінкова та когнітивна терапія), які можна використовувати в процесі індивідуальної реабілітації, психологічної підтримки. Виокремлено як важливий вид психологічної допомоги комплексну психосоціальну реабілітацію, що передбачає вихід на груповий рівень роботи. Розглянуто основні напрямки психологічної підтримки осіб, які постраждали під час воєнних дій. Визначено основну мету та завдання психологічної роботи з надання допомоги людині, що потрапила в складні життєві обставини внаслідок воєнних дій. Надано пропозиції у сфері оптимізації психологічної підтримки осіб, постраждалих у воєнних конфліктах. Відзначено, що комплексна психосоціальна реабілітація сьогодні визнана найефективнішим засобом відновлення психосоціального здоров'я суспільства в умовах воєнного конфлікту.

Ключові слова: психологічний стан, воєнні дії, травмуючі події, порушення емоційного стану, реабілітація, психологічний захист, психологічна підтримка.

Abstract

Psychological support for victims of war

Filipovych Viktoriia Mykolayivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department, Chernihiv Polytechnic National University, Chernihiv

Bachinska Svitlana Vasylivna Master of Psychology, Lecturer of the Department of Psychology, Khmelnytsky humanitarian and pedagogical academy, Khmelnytsky

Protas Oksana Lyubomyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor Department of Social Pedagogy and Social Work, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

The article substantiates the relevance of the development and implementation of special measures for effective psychological support of victims of hostilities. It is noted that the main attention should be paid to children, affected families and their immediate social environment. The directions of scientists' work on the problems related to psychological trauma during hostilities are outlined. Attention is paid to the analysis of the essence of traumatic circumstances in wartime, in particular, it is noted that stress in such cases is a traumatic event characterized by suddenness, destructive force, while acute stressful situations do not go unnoticed by the human psyche. threatening her personal life and health, or the lives or health of others, who have seen injuries or deaths, mutilated corpses and suffering, may develop a number of painful symptoms. The long-term and intensive effect of negative factors on the psychological state of servicemen is characterized, the high importance of these factors in terms of the impact on their health and ability to create unproductive stress is noted. It is noted that the war, even after its end, continues to have catastrophic consequences for the psychosocial health and well-being of the nation in the long run. Methods of psychological assistance (such as psychotherapy, counseling, behavioral and cognitive therapy) that can be used in the process of individual rehabilitation, psychological support are considered. The complex psychosocial rehabilitation, which provides access to the group level of work, is singled out as an important type of psychological assistance. The main directions of psychological support of persons injured during hostilities are considered. The main purpose and tasks of psychological work to provide assistance to a person in difficult life circumstances as a result of hostilities are determined. Suggestions in the field of optimization of psychological support of persons affected by military conflicts are given. It is noted that comprehensive psychosocial rehabilitation is today recognized as the most effective means of restoring the psychosocial health of society in times of military conflict.

Keywords: psychological state, military actions, traumatic events, emotional disturbances, rehabilitation, psychological protection, psychological support.

Основна частина

Постановка проблеми. Воєнні дії є психологічно травмуючим фактором як для військовослужбовців, які беруть участь у конфлікті, так і для цивільного населення, що перебуває як безпосередньо на території проходження бойових дій, так і поза нею. На сьогодні через воєнні дії на території України багато людей втратили житло, роботу, близьких, їхнє життя повністю або частково зруйновано. Такі люди відчувають сильне психологічне потрясіння, яке з часом може посилюватися, тому дуже важливо своєчасно виявити наявність травмуючого впливу та надати цим людям відповідну, зокрема, і психологічну підтримку. Прийняття того факту, що на сьогодні люди, які стикаються зі складною реальністю, пов'язаною з наслідками воєнних дій, є їх велика кількість, що з часом збільшується, підкреслює необхідність постійної розробки та реалізації спеціальних заходів з надання ефективної психотерапевтичної допомоги постраждалим.

Основними напрямками роботи у сфері надання психологічної підтримки є адаптація військовослужбовців до мирного життя, психологічна реабілітація поранених, адаптація переміщених осіб до нових соціальних умов, сімей загиблих, дітей та сімей, що знаходились або знаходяться у зоні бойових дій. Співробітники психологічної служби активно залучаються до психологічної допомоги, соціально-психологічної адаптації та психотерапії учасників конфлікту. Основна увага у роботі психологів приділяється дітям, сім'ям та їх найближчому соціальному оточенню, оскільки вони є потужним ресурсом для підвищення стійкості та відновлення постраждалих у воєнний та поствоєнний період.

Варто відзначити, що, враховуючи багатоаспектність порушеного питання, дана тема потребує поглибленого вивчення та постійного дослідження для розробки і постійної адаптації до потреб суспільства найбільш ефективних видів психологічної допомоги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато науковців приділили увагу порушеному питанню у своїх дослідженнях. Аналіз проблем психологічної травми під час воєнних дій здійснено у роботах О. Войтенко [1].

Дослідження феномену «психологічної стійкості» як здатності людини до подолання наслідків впливу стресових та травмуючих подій, психологічних наслідків травматичного стресу провели І. Назаренко, В. Якимець, В. Печиборщ, Г. Слабкий, В. Іванов, А. Поліщук. При цьому науковцями здійснено комплексний розгляд поняття «соціально-психологічний супровід», який більшість дослідників і практиків трактують як вид професійної діяльності на основі системи суб'єкт-суб'єктних зв'язків, а саме зв'язків між людиною, яка опинилась у складній життєвій ситуації, і фахівцем, який з нею займається [2].

Вчені В. Панок, І. Ткачук, Ю. Бондарук, Н. Лунченко зазначають, що психологічна підтримка має на меті надати емоційну, смислову та екзистенційну допомогу людині чи спільноті у складних життєвих обставинах, які виникають у процесі особистого чи соціального життя [3].

Дослідження багатьох сучасних учених доводять, що в час воєнних дій психіка людини серйозно травмується, що може призвести до небажаних наслідків: від порушення сну і підвищеної дратівливості до серйозних психічних проблем [1-4].

Психолого-педагогічну практику розвитку стресу у дітей, батьків, члени сім'ї яких потрапили у важкі життєві умови внаслідок бойових дій, вивчають у своїх роботах В. Байдик, Ю. Бондарук, Ю. Гопкало, Т. Гніда, І. Корнієнко, Н. Лунченко, Ю. Луценко, Р. Мороз, І. Ткачук [4].

Водночас, незважаючи на значний обсяг досліджень у цій галузі, структура та характеристики процесу психологічної підтримки потребують подальшого вивчення.

Мета статті - розкрити сутність, складові, особливості, виокремити наявні проблеми та розглянути перспективи розвитку процесу надання психологічної підтримки постраждалим під час воєнних дій.

Виклад основного матеріалу. Як показують результати досліджень, однією з найбільших руйнівних сил, що є причиною найнебезпечніших соціальних криз, є воєнні дії, які завдають найбільшої фізичної та психологічної шкоди значній кількості військовослужбовців та цивільному населенню.

Кожна надзвичайна ситуація, викликана воєнними діями, змінює повсякденне життя людей, руйнує їх базові потреби в безпеці та стабільному світогляді. Хоча психіка людини здатна пристосовуватися до будь-якої кризової ситуації, все ж емоційне напруження може призвести як до подолання стресового стану, так і до порушення та погіршення життєво важливих функцій. Серед цілої низки можливих негативних наслідків психологічного потрясіння є невротизм, депресія, втрата впевненості в собі, в майбутньому, різного роду фізичні та розумові перевантаження. Все це надалі негативно впливає на долю не лише окремої людини, а й цілих соціальних груп [5].

Воєнні дії на території України призвели до погіршення психологічного стану населення країни. Особливої шкоди вони завдали сім'ям, які внаслідок бойових дій потрапили у важке матеріальне та соціальне становище. На думку науковців, розвиток стресостійкості населення є важливим і актуальним завданням як для працівників психологічних служб, так і для самих мешканців територій, де проходять бойові дії [4].

Вивчаючи сутність травмуючих обставин у воєнний час, важливо відмітити, що екстремальною ситуацією для тих, хто її переживає, може бути зовнішній стрес, травма. Стресором у таких випадках є травматична стресова подія, що характеризується раптовістю, руйнівною силою.

Гострі стресові події не залишаються поза увагою людської психіки. У людини, яка опинилася в ситуації, що загрожує її життю або життю товаришів, яка бачила поранення або загибель оточуючих людей, понівечені трупи і страждання, може розвинутися ряд хворобливих симптомів: порушення та розлади сну, нав'язливі спогади, спонтанні реакції, бажання здійснювати посилений контроль над подіями у навколишньому просторі, розтягування тіла, затискання м'язів, почуття провини тощо. Невдалі спроби впоратися з цими симптомами часто призводять до відокремлення та ізоляції особи, загострення конфліктів з оточуючими, появи і загострення психосоматичних захворювань, алкоголізму, в крайньому випадку до спроб суїциду. Все це негативно впливає на психологічний клімат у колективі, загострює міжособистісні стосунки, призводить до конфліктних ситуацій, знижує боєздатність підрозділу в цілому. [6].

У роботах О. Войтенко зазначено, що на психічному, фізіологічному та біохімічному рівнях життєдіяльності людини під впливом гострого чи хронічного стресу відбуваються незворотні зміни, які впливають на індивіда в цілому. Ці зміни залежать від об'єктивних умов і суб'єктивних причин, мають різні латентні періоди [1].

Дослідниця виявила, що стан, який розвивається у осіб, що зазнали травмуючи подій, дуже специфічний і згодом не тільки не проходить, а й несподівано проявляється на тлі загального самопочуття з наростаючою інтенсивністю. Комплекс симптомів, викликаний впливом бойового стресу на психіку, називається синдромом посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Такий психофізіологічний стан є своєрідною реакцією на травмуючий вплив навколишнього середовища. Деякі автори визначають ПТСР як нормальну реакцію людини на незвичайні життєві обставини. О. Войтенко вказує, що гострий стан травматичного стресу зазвичай відчувається деякий час (від кількох днів до місяця), після чого у більшості постраждалих психологічний стан нормалізується. Однак, наслідки переживання продовжують обтяжувати психосоматичну сферу людини, перетворюючись у посттравматичний стрес, дезорганізуючи психосоматичну сферу особистості та змінюючи духовні цінності [1].

Для учасників бойових дій службові завдання завжди супроводжуються підвищеним психологічним навантаженням, що може призвести до бойового стресу, сукупності субреактивних станів, які переживає військовослужбовець у процесі адаптації до несприятливих чи загрозливих для життя умов бойової обстановки [1].

Крім того, спостереження за поведінкою учасників бойових дій та бесіди з ними свідчать, що комплекс особистісних змін, що формуються у них в умовах бойової обстановки, іноді трансформується у своєрідний синдром «мілітаризованої психіки», що характеризується специфічними змінами у сфері цінностей та особливостей соціальної взаємодії [5].

Як зазначає Т. Ковалькова, психіка військовослужбовців піддається безлічі різноманітних впливів у бойовій обстановці. Позитивні впливи сприяють мобілізації фізичних і психологічних здібностей людини, підвищують боєздатність, мужність і відданість. Негативні впливи порушують боротьбу, блокують доступ до резервів організму, пригнічують нервову систему і психіку особистості [7].

О. Войтенко у своєму дослідженні розглядає тривалу інтенсивну дію негативних факторів воєнного характеру на психологічний стан військовослужбовців, відзначає високу важливість такого впливу на здоров'я, здатність створювати непродуктивний стрес. Дистрес, як зазначає науковець, часто супроводжується збоями в психічних процесах, появою негативних емоцій, порушенням координації рухів, тимчасовими або стійкими особистісними трансформаціями, може викликати різні патологічні реакції та психічні розлади. Воєнні стресори науковець поділяє на специфічні та неспецифічні для бойової ситуації. Специфічні стресори мають високий рівень стресу і включають: ситуації, що загрожують життю та фізичній недоторканності військовослужбовця: поранення, забої, дози радіації, смерть рідних, жахливі картини смерті та людських страждань, загибель товаришів і мирних жителів, за які військовослужбовець приписує собі відповідальність, інші події, що зачіпають честь і гідність особи [1].

Проблеми, пов'язані з небезпекою травмуючого впливу психологічного характеру, стосуються також внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців, що задіяні в охоронних і спеціальних операціях, прикордонників та добровольців, волонтерів, які зіткнулися із загрозою життю. Вони також відчувають усі або деякі симптоми психологічної травми (хворобливі спогади про травматичні події, тривожні сни, повторення болю та тривоги, підвищену агресивність, підвищене почуття провини, значну збудливість та порушення мисленнєвих процесів), а отже, піддаються ризику посттравматичного стресового синдрому через нездатність управляти своїми емоціями чи діями.

В роботах дослідників, що вивчають соціально-психологічні наслідки воєнних конфліктів у різних країнах, виокремлюється спільна тенденція, що стосується сильного негативного впливу наслідків психологічних травм на життя та психічне здоров'я членів суспільства у багатьох частинах світу. Науковцями доведено, що війна, навіть після її закінчення, продовжує мати катастрофічні наслідки для психосоціального здоров'я та добробуту націй у довгостроковій перспективі.

Останні дослідження в різних країнах, що постраждали від воєнних конфліктів, показують, що переважна кількість учасників бойових дій є уразливими до посттравматичного стресового розладу та інших видів психологічних травм. Водночас науковцями виявлено, що травма може виникати не тільки на індивідуальному рівні - великі групи та спільноти також сприйнятливі до травматичного впливу, у результаті чого в умовах війни жертвами насильства, руйнування та переміщення стають не лише окремі особи, а й цілі соціальні групи та спільноти. Після травматичних подій військовослужбовці можуть відчувати безвихідь, низький рівень соціалізації, гнів, почуття провини, порожнечу, відчуженість і низку негативних емоцій, які призводять до ряду серйозних психічних розладів.

Оцінюючи необхідність надання, види та напрямки психологічної підтримки, варто враховувати, що військова служба - це специфічний вид діяльності, який неминуче передбачає значне психологічне та фізичне напруження - зміна ритму життя, відрив від сім'ї, рідних та друзів, звичайного режиму, звичної поведінки, обов'язкове підпорядкування, неможливість побути на самоті, підвищену відповідальність, певні додаткові побутові обов'язки, незручності тощо. Під час виконання службових обов'язків військовослужбовці зазнають не тільки фізичної шкоди, а й психічної.

Ще більш сильні передумови для виникнення у військовослужбовців психологічної травми або патології виникають в умовах бойових дій, оскільки будь-які бойові дії завжди супроводжуються рядом факторів, що негативно впливають на психологічний стан. Слід пам'ятати, що сучасні бойові дії - це суворе випробування фізичних і психічних сил як військовослужбовців, так і цивільних осіб, їх здатності активно протистояти впливу екстремальних, вкрай несприятливих для життя факторів [3].

Щоб оговтатися від стресу і повернутися до продуктивного життя, людина повинна впоратися з емоційними переживаннями. Сьогодні необхідна своєчасна та кваліфікована психологічна реабілітація постраждалих на загальнодержавному рівні. Ефективні реабілітаційні втручання повинні бути спрямовані не тільки на виведення людини з внутрішньої кризи, а й на розвиток нових життєво важливих навичок [2].

За таких умов усі без винятку суб'єкти суспільних відносин втрачають свої звичні умови життя, такі як спосіб життя, місце проживання, звичні суспільні відносини, соціальний статус тощо. Наслідком впливу цієї сукупності факторів на рівні суспільства в цілому є феномен «колективної травми», що визначається як явище, що призводить до розриву соціальної сукупності осіб, до відсутності соціальної згуртованості в суспільстві, колективної недовіри, безнадійності, залежності, колективної безпорадності і смутку.

Наслідки колективної травми активно вивчаються в країнах, які постраждали від різного роду воєнних конфліктів. Однією з уставлених моделей колективної травми сьогодні є її трансгенераційна природа (здатність передаватися з покоління в покоління). З цієї причини більшість довгострокових програм психосоціальної реабілітації, підготовлених міжнародними організаціями для країн, які постраждали від стихійних лих і воєнних конфліктів у всьому світі, почали включати окремий блок психосоціальної складової реабілітації на основі концепції відновлення всебічного психосоціального здоров'я. Наразі відповідні програми інтегровані в МОЗС і передбачають комплекс масштабних зусиль, спрямованих на соціально-економічну допомогу та психологічну реабілітацію всіх соціальних груп, громад та суспільства в цілому [1].

Надзвичайно важливим є вчасно надавати допомогу постраждалим, щоб вони могли відновити нормальне життя та діяльність. За таких умов психологічний захист населення в кризових ситуаціях є так само цінним, як і медичний, правовий і соціальний види захисту. Психологічної допомоги потребують перш за все літні люди, а також жінки та діти. Не менш важливою є профілактика психічних розладів і профілактична підготовка людей до кризових ситуацій, тобто уникнення можливої негативної психологічної травми [5].

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає психічне здоров'я як стан благополуччя, за якого людина може розвивати свої здібності, долати звичайні стресові ситуації, продуктивно працювати та сприяти розвитку суспільства [8].

Найпоширенішими методами психологічної допомоги для збереження та відновлення психічного здоров'я в разі його порушення є психотерапія, консультування, поведінкова та когнітивна терапія, яку можна використовувати в процесі індивідуальної реабілітації, психологічна підтримка.

Важливим видом психологічної допомоги є комплексна психосоціальна реабілітація, що передбачає вихід на груповий рівень роботи. До такого виду допомоги належить сімейна та спецгрупова терапевтична та реабілітаційна робота, перекваліфікація як засіб відновлення працездатності постраждалих.

Комплексна психосоціальна реабілітація передбачає роботу на кількох рівнях, першим з яких є мікрогруповий, що передбачає роботу, в першу чергу, з родиною та членами найближчого оточення учасника чи свідка бойових дій. У процесі індивідуальної реабілітації учасників або свідків бойових дій участь у роботі групи є важливою частиною їх соціальної адаптації, реінтеграції в суспільство і загалом відновлення їхньої соціальної активності в усіх сферах суспільного життя [8].

Надання адекватної психологічної підтримки особам, що постраждали під час воєнних дій, можливе лише за участі високопрофесійних, підготовлених психологів. Професійна діяльність психолога за видами та змістом єрізноманітною та багатофункціональною. При виконанні своїх функціональних завдань психолог використовує різноманітні методи, прийоми та технології, які за своєю природою об'єднані в окремі види діяльності [1].

Основною метою психологічної роботи з надання допомоги людині, що потрапила в складні життєві обставини внаслідок воєнних дій, є збереження її статусу продуктивного суб'єкта діяльності, особистості та індивідуальності, що веде до позитивної взаємодії зі світом, людьми та собою. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання: сприяти стабілізації емоційного стану та раціональному сприйняттю своєї життєвої ситуації; формувати конструктивні шляхи вирішення складних життєвих ситуацій; активізувати процеси самопізнання, самоприйняття, саморегуляції та самоконтролю; формувати позитивний імідж майбутнього; пропагувати відповідальність за власне майбутнє; розвивати соціальну компетентність та соціальну активність, оволодівати стратегіями успішної поведінки; формувати орієнтацію на розвиток особистості та соціальну самореалізацію (рис. 1) [9].

Основними напрямками роботи щодо психологічної підтримки осіб, які постраждали під час воєнних дій, є: виявлення та діагностика причин та проблем соціально-психологічної безпеки та дезадаптації постраждалих осіб у новому для них соціальному середовищі; моніторинг та аналіз статистичної інформації для визначення реального стану справ у середовищі, де проходять чи проходили воєнні дії; розробка методичних рекомендацій для керівників державних органів, установ та підприємств щодо організації психологічної допомоги постраждалим; розробка рекомендацій для працівників психологічних служб щодо діагностичної, корекційно - розвивальної роботи; психологічний супровід та дотримання прав сімей та окремих осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах у зв'язку з воєнними діями; проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо підвищення професійного рівня персоналу та керівників організацій з метою запобігання негативним явищам

психологічний воєнний травма

Мета та завдання психологічної роботи з надання допомоги людині, що потрапила в складні життєві обставини внаслідок воєнних дій

Джерело: складено авторами за матеріалами [6].

Найефективнішим засобом відновлення психосоціального здоров'я суспільства в умовах військового конфлікту сьогодні визнана комплексна психосоціальна реабілітація [7].

Аналіз досвіду організації підтримки постраждалих та проблем, що виникали при цьому, дозволяють сформулювати низку пропозицій у сфері захисту осіб, постраждалих у воєнних конфліктах: налагодити співпрацю між керівництвом військових підрозділів Збройних сил України та органами поліції щодо надання психологічної підтримки; залучати представників громадських організацій до розробки посібників, підручників та програм з психологічної безпеки; суттєво оновити практику виховної роботи з питань психологічної безпеки в навчальних закладах; сприяти діяльності національних гарячих ліній з метою оперативного реагування на потреби у психологічній підтримці; сприяти забезпеченню всіх типів організацій та навчальних закладів посадами практичних психологів як ресурсу з питань дотримання прав людини.

Висновки. Отже, проведене дослідження довело, що події воєнного характеру більшою чи меншою мірою впливають на кожного їх учасника, але діапазон можливих реакцій та емоцій людей з різними особливостями психіки є дуже широким. Багато людей відчувають шок, не знають, що відбувається, відчувають страх або неспокій, вони можуть заціпеніти або стати апатичними. У одних проявляються слабкі реакції, у інших - більш важкі. Проте можливості адаптації (психологічної, фізіологічної, соціальної) до таких умов рано чи пізно вичерпуються, що сприяє наростанню посттравматичного стресового розладу (ПТСР). На те, як реагує людина на травмуючи подію, впливає багато факторів, серед яких: характер і тяжкість події, вплив минулих травматичних подій, наявність сторонньої підтримки, стан фізичного здоров'я, те, чи мають особа або її сім'я психічні розлади (у тому числі в минулому), культурне коріння та традиції. У кожної особи є свої сильні сторони та навички, які допомагають подолати життєві проблеми. Є й соціальні травми, які можуть тривати десятиліттями, адже йдеться про відновлення не лише здоров'я, а й соціального благополуччя, яке також було втрачено внаслідок бойових дій.

Водночас досвід показує, що люди, які відчувають соціальну підтримку, краще справляються з труднощами після кризи, ніж люди, які вважають, що їм не допомогли достатньо. Ось чому так важливо надати правильну психологічну допомогу в надзвичайних ситуаціях.

У зв'язку з надзвичайними подіями, які відбулися в Україні за останні роки, що пов'язані із загрозою життю, насильницькою смертю, непередбаченими переміщеннями, фізичними та психологічними травмами, виникає нагальна потреба у соціально-психологічній підтримці всього суспільства та у психолого-правовому супроводі окремих осіб - дітей, дорослих, сімей, для поновлення їх психічного здоров'я та соціального благополуччя.

Література