Щастя та оптимізм як умова психологічного здоров’я студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щастя та оптимізм як умова психологічного здоров'я студентської молоді

Анотація

Всесвітня пандемія Covid-19 та породжена нею ситуація невизначеності, що охоплює різні сфери життя людей, спричинила необхідність переосмислення ролі щастя та оптимізму як психологічних ресурсів збереження здоров'я особистості. У статті розглянуто актуальну тему прояву щастя та оптимізму та їх зв'язку зі стресом, копінг-стратегіями у студентської молоді. Проаналізовано основні теоретичні, методологічні та емпіричні підходи до поняття щастя, психологічного благополуччя. Проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні наукові напрацювання щодо дослідження щастя, оптимізму у студентів. Виявлено, що не дивлячись на актуальність і важливість вивчення теми щастя, сучасних емпіричних досліджень на вибірці українських студентів не достатньо. Представлені результати емпіричного дослідження зв'язку щастя та оптимізму зі стресом, проявами невротичних порушень а також з копінг стратегіями. Описано процедуру дослідження з використанням чотирьох методик: Оксфордський опитувальник щастя, Тест на оптимізм Ч. Шейера та М. Карвера LOT (Life orientation test), Опитувальник копінг-стратегій Р. Лазаруса та С. Фолкмана, Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів К.К. Яхіна, Д.М. Менделевича. Для встановлення зв'язків між показниками був використаний кореляційний аналіз з використанням критерію Пірсона.

Виявлено кореляції переживання щастя з оптимізмом та обернені - з песимізмом. Встановлені обернені кореляційні зв'язки між переживанням щастя, оптимізмом та всіма невротичними розладами (тривога, невротична депресія, астенія, істеричний тип реагування, обсесивно -фобічні порушення, вегетативні порушення). Встановлені прямі зв'язки оптимізму, щастя та продуктивних копінг-стратегій (пошук соціальної підтримки, позитивна переоцінка та планування рішення проблем)

Ключові слова: щастя, оптимізм, психологічне здоров'я, невротичні порушення, стрес, тривога, продуктивні, непродуктивні копінг стратегії, студентський вік.

Vasheka Tetiana Volodymyrivna PhD (Psychology), Associate Professor, Aviation Psychology Department, Faculty of Linguistics and Social Communications, National Aviation University, L. Guzara St., 1, Kyiv

Dolgova Olena Mykolaivna Phd (Biology), Associate Professor, Aviation Psychology Department, Faculty of Linguistics and Social Communications, National Aviation University, L. Guzara St., 1, Kyiv

Vlasova-Chmeruk Oksana Mykolaivna MA, Lecturer, Aviation Psychology Department, Faculty of Linguistics and Social Communications, National Aviation University, L. Guzara St.,1, Kyiv

HAPPINESS AND OPTIMISM AS A FACTOR OF PSYCHOLOGICAL HEALTH OF STUDENTS

Постановка проблеми

Від 2020 року всесвітня пандемія COVID-19 переформатувала соціальне життя та поставила нові виклики в усіх сферах наукових досліджень. Злам звичних традицій соціальних інтеракцій, перехід в онлайн режим навчання та роботи, перегляд споживацьких звичок, обмеження пересування та практики самоізоляції - усі зміни породжують необхідність дослідити, як люди переживають щастя в наш час і чи стають оптимізм і щастя ресурсами, які допомагають зберегти психічне здоров'я. Останнім часом, хоча соціальне напруження зменшилося, ризики та невизначеність майбутнього є факторами значного психологічного стресу.

Сучасні студенти переживають час значних освітніх трансформацій. Діджиталізація освіти, змішані форми навчання (онлайн та оффлайн) з одного боку вимагають від студентів гнучкості у пристосуванні до всіх інновацій, а з іншого породжують стрес. Пошуку відповідей на питання, як щастя та оптимізм пов'язані з показниками психологічного здоров'я у студентів присвячена дана робота

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Наукові розвідки в темі щастя завжди супроводжували психологію як науку. Проте найповніше тему щастя та оптимізму почали розглядати протягом останніх десятиліть з появою та розвитком нового прикладного напрямку - позитивної психології. Поняття щастя є багатозначним, має безліч трактувань, часто автори поряд зі щастям розглядають спорідненні поняття - суб'єктивне благополуччя, психологічне благополуччя, оптимальне переживання (М. Чіксентміхаї), процвітання (М. Селігман).

Суб'єктивне благополуччя за К. Ріфф трактується як позитивне функціонування особистості, що виражається в таких показниках: висока автономія особистості, особистісне зростання, управління оточуючим середовищем, позитивні стосунки з оточуючими, наявності цілей в житті та самоприйняття.

Д. Леонтьев розглядає суб'єктивне благополуччя як переживання певного стійкого рівня щастя. Варто також відмітити існування двох підходів до трактування щастя. Згідно з гедоністичним підходом щастя полягає у задоволенні бажань, тобто максимізації позитивних емоцій і мінімізації негативних. В евдемонічному підході щастя розглядається як реалізація людського духу, осмисленості та екзистенційної наповненості життя [ 1].

Проблема щастя студентської молоді розглянута в роботах сучасних українських авторів з різних боків. Значна частина публікацій має міждисциплінарний характер та присвячена вивченню уявлення про щастя та пошуку щастя молодими людьми. Паніотто В. з колегами наводять соціологічний аналіз щастя українців у 2001 -2017 рр. [2], в роботі О. Світличної розкрита тема ролі духовних цінностей в пошуках сенсу життя та щастя учнівською молоддю [3]. Потоцька І. та ін., Власова-Чмерук О. та Юдко А. представили аналіз суб'єктивного переживання щастя та ставлення до грошей у сучасної молоді [4; 5].

Автори Flynn D. та MacLeod S. на вибірці американських студентів встановили, що з поміж шести факторів, таких як: академічний успіх, фінансова безпека, підтримка сім'ї, середовище життя, самооцінка та соціальні відносини найбільш значимими для щастя постають фінансова безпека, самооцінка та академічний успіх [6]. Схожі результати про те, що позитивна фінансова поведінка та фінансова задоволеність впливає на задоволеність життя в цілому отримані в дослідженні Xiao J. та колег [7].

Ряд досліджень спрямований на пошук факторів, що впливають на рівень щастя зі сфери духовності особистості. Тут можна прослідкувати певні крос - культурні відмінності у серії відтворюваних досліджень. Позитивний вплив релігійності особистості на щастя встановлений на вибірці американських студентів[8], а згодом подібні дані були підтверджені і на вибірці турецьких студентів [9]. В той же час не зафіксовані кореляційні зв'язки між релігійністю та щастям серед німецьких студентів [10]. Цікавими є результати дослідження Singh, A. K., в яких засвідчено, що практики майндфулнес (безоціночна сфокусованість та зосередженості уваги на теперішньому моменті життя, «тут і зараз») позитивно впливають на переживання щастя та знижують рівень стресу старшокласників [11].

Окремої уваги заслуговують дослідження, присвячені вивченню зв'язку щастя та психологічного здоров'я особистості. Так, групою латиноамериканських дослідників встановлено, що ймовірність відчувати себе щасливим залежить від статі та віку - молодші жінки звітували про себе як «дуже щасливі» а також від здоров'язберігаючих звичок - щоденної фізичної активності та збалансованого харчування. Негативними факторами виявились:вживання наркотичних препаратів та транквілізаторів за рецептом, в той час як паління прямо корелює з рівнем щастя [12].

Дослідження оптимізму студентської молоді представлене в сучасних наукових публікаціях в аспектах зв'язку з навчальною успішністю, мотивацією. У дослідженнях Кузнецової М. встановлено, що оптимізм студентів зменшує інтенсивність депресивних переживань та пригніченого настрою, зменшує тривогу та страх [13]. Оптимісти, в порівнянні з песимістами мають кращі показники емоційного інтелекту (розуміння емоцій інших людей, керування емоціями). За результатами дослідження А. Терещенко, можна говорити, що оптимісти надають перевагу продуктивним копінг-стратегіям (самоконтроль, пошук соціальної підтримки, позитивна переоцінка, конфронтація), в той час як песимісти застосовують непродуктивні стратегії уникання проблеми [14].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Аналіз наукових праць, присвячених висвітленню окремих аспектів щастя молоді, свідчить про обмеженість досліджень в темі в таких напрямках: чи можна відчуття щастя та оптимізм розглядати як особистісний ресурс, що дозволяє зберігати психічне здоров'я в умовах соціальної невизначеності. Значна частина статей має теоретичний чи теоретико - філософський характер, що підтверджує актуальність емпіричного дослідження на вибірці українських студентів, представленого в цій роботі.

Метою статті є встановлення психологічних корелятів щастя та оптимізму у студентської молоді

Методи та методики дослідження

Психодіагностичним забезпеченням емпіричного дослідження стали методики: Оксфордський опитувальник щастя, Тест на оптимізм Ч. Шейера та М. Карвера LOT (Life orientation test), Опитувальник копінг-стратегій Р. Лазаруса та С. Фолкмана, Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів К.К. Яхіна, Д.М. Менделевича. Для встановлення кореляційних зв'язків був використаний кореляційний аналіз (критерій Пірсона).

Дослідження проводилося на базі Національного авіаційного університету та Київського Національного університету Тараса Шевченка. Вибірка дослідження - здобувачі освітнього ступеня «Бакалавр», спеціальностей «Психологія», «Журналістика», «Авіаційний транспорт». Вибірка - 202 особи, врівноважена за статтю, середній вік респондентів - 18 років

Виклад основного матеріалу

Діагностика показників переживання щастя та оптимізму серед студентської молоді показала такі результати. За Оксфордським опитувальником щастя низький та знижений рівні переживання щастя виявлено у 27,3% респондентів, середній рівень - у 47,5%, підвищений та високий - у 27,3% опитуваних. Можна помітити однаковий розподіл щасливих та нещасних студентів у нашій вибірці.

Рис. 1. Розподіл респондентів за показником переживання щастя (Оксфордський опитувальник щастя).

За результатами Тесту на оптимізм інтегральний показник рівня оптимізму розподілився таким чином: у 8,9% студентів - високий рівень, у 16,3% - вище середнього, 16,3% - нижче середнього та у 58,4% респондентів діагностовано низький рівень оптимізму. Порівнюючи результати обох методик, можемо помітити, що показник щастя приблизно у половини студентів знаходиться на середньому рівні, а рівень оптимізму більше ніж 50% низький. Отже, з одного боку, студентська молодь відчуває себе щасливою, а з іншого - з недовірою та острахом дивиться в майбутнє.

Рис. 2. Розподіл респондентів за інтегральним показником оптимізму (Тест на оптимізм).

Кореляційний аналіз показників щастя та оптимізму показав їх прямий зв'язок: чим вищий рівень щастя, тим оптимістичнішою є людина (0,466**) й тим нижчий показник за шкалою песимізму (-0,369**). Можемо стверджувати, що ці поняття є схожими, але не ідентичними.

Встановлено значимі кореляційні зв'язки переживання щастя та оптимізму з нервово-психічними розладами (Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів К.К. Яхіна, Д.М. Менделевича).

Таблиця 1

Значимі кореляційні зв'язки показників щастя та оптимізму з невротичними порушеннями, n=202

Примітка: показники за методикою К.К. Яхіна, Д.М. Менделевича мають обернене значення: чим більший набраний бал, тим менше виражений невротичний розлад.

Як можна побачити з табл.1, найбільш значимі зв'язки встановлено між показником переживання щастя та невротичної депресії (r=0,552, p<0,01). Менш тісні, але також значимі зв'язки встановлено між всіма видами невротичних розладів та показником щастя (p<0,01). Можемо зробити висновок про значний вплив невротичних порушень на емоційний стан людини та її відчуття щастя та задоволеність життям.

Інтегральний показник оптимізму також обернено прокорелював з усіма невротичними розладами. Найбільш тісним виявився зв'язок між оптимізмом та невротичною депресією (r=0,348, p<0,01). Якщо проаналізувати кореляційні зв'язки шкали песимізму з невротичними розладами, видно, що він тісно пов'язаний з депресією, тривогою та обсесивно-фобічними порушеннями (p<0,01), менш значимі зв'язки встановлено з істеричним типом реагування та вегетативними порушеннями (p<0,01), та не виявлено кореляції з астенією.

Кореляційні зв'язки показників щастя та оптимізму з копінг-стратегіями представлено в табл. 2.

Таблиця 2 Значимі кореляційні зв'язки показників щастя та оптимізму з копінгстратегіями, n=202

Можемо побачити, що щасливі респонденти не намагаються взяти на себе відповідальність за всі проблеми світу, проте й не уникають їх рішення через заперечення та фантазування. Вони схильні планувати рішення проблем, застосовувати позитивну переоцінку. Схожі стратегії застосовують оптимістичні студенти: їм властиві як планування рішення проблем, так і позитивна переоцінка. Інтегральний показник оптимізму також обернено пов'язаний зі стратегією уникання. Проте на відміну від щасливих респондентів, оптимістичні студенти можуть шукати соціальної підтримки, сподіваючись на позитивний відгук оточуючих.

Цікаво, що песимізм прямо прокорелював з копінг-стратегіями прийняття відповідальності та уникання. Отже, з одного боку песимістичні студенти відчувають відповідальність за виникнення проблем та їх вирішення, що може призводити до почуття вини та надмірної самокритики, а з іншого - намагаються уникати їх усвідомлення, заперечують життєві труднощі та тікають у фантазії, не сподіваючись на краще.

Також встановлено кореляційні зв'язки показників щастя та оптимізму з рівнем стресу за методикою «Шкала психологічного стресу PSM-25». Показник психологічного стресу обернено прокорелював з показником переживання щастя (r=-0,527,p<0,01), шкалою оптимізму (г=-0,232,p<0,01), інтегральним показником оптимізму (г=0,286, p<0,01), та прямо - з песимізмом (г=0,246, p<0,01).

Дискусія

Дослідження встановило досить високий рівень переживання щастя у студентської молоді, що не суперечить даним інших дослідників (Петров В.Г., Злыгостева К.В.) та відповідає віковим особливостям вибірки: молодість, енергійність, здоров'я, багато перспектив та можливостей, відсутність досвіду життєвих труднощів, відносне благополуччя [15]. На думку І.А. Джидарьян, пошук та здобуття щастя є актуальним для кожного нового покоління, яке заново ставить перед собою проблему щастя та вирішує її своїми способами, заперечуючи досвід попередників [16]. Отримані результати показують, що незважаючи на дистанційне навчання та необхідність дотримуватися обмежувальних карантинних заходів, студенти вважають себе щасливими.

Стосовно рівня оптимізму спостерігається дещо інша картина: навіть щасливі студенти не завжди відчувають себе позитивно налаштованими на майбутнє та схильні до песимізму. Можемо зробити припущення, що високі показники переживання щастя обумовлені певною стабільністю студентської молоді в період навчання у вузі, адже переживання щастя властиво теперішньому моменту життя. Натомість оптимізм часто пов'язаний з проекцією у майбутнє і низька оптимістичність студентів може бути пов'язана з невпевненістю в майбутньому, необхідністю проявляти активність у пошуку роботи, побоюваннями щодо власної невідповідності, вразливості та безпомічності в життєвих ситуаціях. Знайдені в нашому дослідженні прямі зв'язки переживання щастя з оптимізмом та обернені - з песимізмом, підтверджують припущення, що оптимізм є однією з найважливіших складових щастя. Як справедливо зазначає С.Л. Соловйова, «відсутність песимізму та наявність оптимістичного погляду на життя - ключові складові щастя» [17, с. 74].

Встановлені обернені кореляційні зв'язки між переживанням щастя, оптимізмом та всіма невротичними розладами за методикою К.К. Яхіна, Д.М. Менделевича показують, що ці поняття взаємно виключають одне одного. Як зазначає М. Аргайл, задоволеність життям - це один з компонентів щастя; радість - це емоційна складова щастя, а задоволеність - когнітивна. Задоволеність життям він визначає як рефлективну оцінку, судження про те, наскільки все було і залишається благополучним [18, с.52]. На думку автора, задоволеність життям здійснює безпосередній вплив на настрій, психічний стан, психологічну стійкість людини та на її психологічне благополуччя. З іншого боку, на задоволеність життям впливають емоційні стани людини. Кузнєцова М. вказує на обернений зв'язок оптимізму, депресивних переживань, тривоги та страху.

Отримані нами результати можна розглядати двояко: по-перше, наявність невротичних розладів значимо погіршує якість життя індивіда та сприяє переживанню негативних емоційних станів, що призводить до зниження почуття щастя та може зменшувати загальну оптимістичну спрямованість людини. По - друге, песимістично налаштовані люди, ті, які відчувають себе нещасними більше схильні до формування невротичних розладів, що дозволяє стверджувати взаємозв'язок зазначених понять.

Встановлені прямі зв'язки оптимізму, щастя та продуктивних копінг- стратегій (пошук соціальної підтримки, позитивна переоцінка та планування рішення проблем) знаходять підтвердження в роботах інших дослідників (А. Терещенко). Песимістам більш властиве уникання проблем, що може сприяти їх зниженій адаптації. Дані, отримані в дослідженні Карапетян Л.В., проведеному на вибірці з 2400 осіб, показали прямі кореляційні зв'язки між показниками щастя та оптимізму та рівнем соціально-психологічної адаптації за методикою Роджерса-Даймонд, а також обернені зв'язки адаптації з песимізмом та переживанням нещастя [19]. Єрьоміна О.М. характеризує здатність до соціальної адаптації та ефективного вирішення проблем не як детермінанту, а суттєву складову психологічного благополуччя індивіда [20].

З огляду на результати нашого дослідження, можемо стверджувати, що вибір конструктивних копінг-стратегій (пошук соціальної підтримки, планування рішення проблем, позитивна переоцінка) оптимістичними та щасливими респондентами сприятиме їх адаптації, а переважання неконструктивних копінгів (уникнення) у песимістично налаштованих та нещасливих студентів, навпаки, знижує їх адаптацію в соціумі.

Висновки

Отже, результати проведеного дослідження показують тісний зв'язок таких понять як щастя та оптимізм, що підтверджує припущення щодо важливої ролі оптимізму в формуванні переживання щастя. З іншого боку, неоднакова вираженість показників щастя та оптимізму у студентів підкреслює різну природу цих психологічних явищ. Встановлені обернені зв'язки щастя та оптимізму з невротичними розладами у студентської молоді показують, що відсутність таких негативних емоційних станів як депресія та тривога, нав'язливих станів, астенії та вегетативних порушень - одна з головних складових переживання щастя. Застосування продуктивних копінг-стратегій сприяє ефективній адаптації студентів та підвищує задоволеність життям та оптимізм. Отримані результати допомагають краще зрозуміти природу щастя та оптимізму та їх можливі чинники у студентської молоді.

Література:

1. Леонтьев Д. А. Счастье и субъективное благополучие:к конструированию

понятийного поля //Мониторинг общественного мнения: Экономические и социальные перемены. 2020. № 1. С. 14--37. https://doi.Org/10.14515/monitoring.2020.1.02

2. Паніотто В. І. Динаміка рівня щастя та його детермінанти. Україна 2001-2017 /

B. Паніотто, Ю. Сахно, А. Пясковська // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. -- 2018. -- № 1. -- С. 84-102.-- Режим доступу: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/13604

3. Світлічна О. О. Сенс життя і щастя в контексті духовних цінностей учнівської молоді /

О.О. Світлічна // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - 2017. - Вип. 4. -

C. 265-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/domtp_2017_4_29.

4. Потоцька І. С. Залежність суб'єктивного переживання щастя від ціннісно- мотиваційних орієнтацій у сучасної студентської молоді / І. С. Потоцька, О. О. Белов, В. А. Герасимук, А. В. Новицький // Медична психологія. - 2019. - Т. 14, № 1. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mpsl_2019_14_1_6.

5. Власова-Чмерук О., Юдко А. Зв'язок задоволеності життям зі ставленням до грошей у осіб юнацького віку. Психологія особистості. 2019. № 1 (10). С. 123-128

6. Flynn, D. M., & MacLeod, S. (2015). Determinants of happiness in undergraduate university students. College Student Journal, 49(3), 452--460.

7. Xiao, J.J., Tang, C. & Shim, S. Acting for Happiness: Financial Behavior and Life Satisfaction of College Students. Soc Indic Res 92, 53--68 (2009). https://doi.org/10.1007/s11205-008-9288-6

8. Leslie J. Francis & David Lester (1997) Religion, personality and happiness, Journal of Contemporary Religion, 12:1, 81-86, DOI: 10.1080/13537909708580791

9. Francis, L.J., Ok, Ь. & Robbins, M. Religion and Happiness: A Study Among University Students in Turkey. J Relig Health 56, 1335--1347 (2017). https://doi.org/10.1007/s10943-016-0189-8

10. Francis, L.J., Ziebertz, HG. & Lewis, C.A. The Relationship Between Religion and Happiness

Among German Students. Pastoral Psychology 51,273-281(2003).https://doi.org/10.1023/

A:1022529231234

11. Singh, A. K. (2018). Mindfulness and happiness among students: Mediating role of perceived stress. Journal of the Indian Academy of Applied Psychology, 44(2), 198-207.

12. Piqueras, J.A., Kuhne, W., Vera-Villarroel, P. et al. Happiness and health behaviours in

Chilean college students:A cross-sectional survey. BMC Public Health 11, 443(2011).

https://doi.org/10.1186/1471-2458-11-443

13. Кузнєцова М.М. Емоційно-вольова саморегуляція навчальної діяльності у студентів із різними рівнями диспозиційного оптимізму. Сучасні проблеми та перспективи розвитку психології і педагогіки: матеріали Міжнар. наук. конф., м. Київ, 1-2 груд. 2017 р. Київ, 2017. С. 183-186.

14. Терещенко А. М. Дослідження зв'язку між диспозиційним оптимізмом і копінг- стратегіями поведінки у студентів / А. М. Терещенко // Проблеми сучасної психології. - 2014. - Вип. 25. - С. 494-506. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2014_25_41.

15. Петров В. Г., Злыгостева К. В. Представления о счастье у студентов. // Вестник Кемеровского государственного университета, 2015. - № 3 (63). - Т. 3. С. 197-202.

16. Джидарьян И. А. Психология счастья и оптимизма. М.: Изд-во Института психологии РАН, 2013. 268 с.

17. Соловьева С.Л. Психологическая концепция счастья и оптимизма. // Вестник Санкт- Петербургского университета. - Сер. 12. - 2009. - Вып. 1. Ч. I. С.67-74.

18. Аграйл М. Психология счастья. СПБ: Питер, 2003. - 271 с.

19. Карапетян Л.В. Психологические коррелятыэмоционально-личностного

благополучия. // Вестник Кемеровского государственного университета, 2017. №4. С. 132-140.

20. Еремина Е. Н. Личностные характеристики как предикторы субъективного благополучия личности с разной ситуацией трудовой занятости // Изв. Сарат. ун-та. Сер. Акмеология образования. Психология развития. 2017. Т. 6, вып. 1 (21). С. 59-68. DOI: 10.18500/2304-9790-2017-6-1-59-68

References:

1. Leontiev D. A. (2020) Schaste y subъektyvnoe blahopoluchye: k konstruyrovanyiu poniatyinoho polia [Happiness and Well-Being: Toward the Construction of the Conceptual Field]. Monytorynh obshchestvennoho mnenyia Ekonomycheskye y sotsyalnye peremeni. - Monitoring of Public Opinion: Economic and Social Changes,1, https://doi.org/10.14515/monitoring.2020.1.02 [in Russian].

2. Paniotto V. I. (2018) Dynamika rivnia shchastia ta yoho determinanty. Ukraina 2001-2017 [The Dynamics of the Level of Happiness and its Determinants: Ukraine 2001-2017]. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh. - Sociology: theory, methods, marketing, 1, 84-102. Retrieved from: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/13604 [in Ukrainian].

3. Svitlichna O. O. (2017) Sens zhyttia i shchastia v konteksti dukhovnykh tsinnostei uchnivskoi molodi [Meaning of life and happiness in the context of spiritualvalues of student youth]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka - Spirituality ofpersonality: methodology, theory and practice, 4, 265-271. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/domtp_2017_4_29 [in Ukrainian].

4. Pototska I. S. (2019) Zalezhnist subiektyvnoho perezhyvannia shchastia vid tsinnisno- motyvatsiinykh oriientatsii u suchasnoi studentskoi molodi [Dependency of subjective experience of happiness on value-motivational orientations in modern student youth]. Medychna psykholohiia - Medical psychology, V. 14, (1), 19-22. - Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mpsl_2019_14_1_6 [in Ukrainian].

5. Vlasova-Chmeruk O., & Yudko A. (2019) Zviazok zadovolenosti zhyttiam zi stavlenniam do hroshei u osib yunatskoho viku [Life satisfaction and attitude towards money of young people] Psykholohiia osobystosti - Personality psychology, 1(10), 123-128 [in Ukrainian].

6. Flynn, D. M., & MacLeod, S. (2015). Determinants of happiness in undergraduate university students. College Student Journal, 49(3), 452-460.

7. Xiao, J.J., Tang, C. & Shim, S. Acting for Happiness: Financial Behavior and Life Satisfaction of College Students. Soc Indic Res 92, 53-68 (2009). https://doi.org/10.1007/s11205-008-9288-6

8. Leslie J. Francis & David Lester (1997) Religion, personality and happiness, Journal of Contemporary Religion, 12:1, 81-86, DOI: 10.1080/13537909708580791

9. Francis, L.J., Ok, Ь. & Robbins, M. Religion and Happiness: A Study Among University Students in Turkey. J Relig Health 56, 1335-1347 (2017). https://doi.org/10.1007/s10943-016-0189-8

10. Francis, L.J., Ziebertz, HG. & Lewis, C.A. The Relationship Between Religion and

Happiness Among German Students. Pastoral Psychology 51,273-281(2003).

https://doi.org/10.1023/A:1022529231234

11. Singh, A. K. (2018). Mindfulness and happiness among students: Mediating role of perceived stress. Journal of the Indian Academy of Applied Psychology, 44(2), 198-207.

12. Piqueras, J.A., Kuhne, W., Vera-Villarroel, P. et al. Happiness and health behaviours in Chilean college students: A cross-sectional survey. BMC Public Health 11, 443 (2011). https://doi.org/10.1186/1471-2458-11-443

13. Kuznietsova M.M. (2017) Emotsiino-volova samorehuliatsiia navchalnoi diialnosti u studentiv iz riznymy rivniamy dyspozytsiinoho optymizmu [Emotional and volitional self-regulation of educational activity of students with different levels of dispositional optimism]. Suchasni problemy ta perspektyvy rozvytku psykholohii i pedahohiky: materialy Mizhnar. nauk. konf., m. Kyiv - Modern problems and prospects for the development of psychology and pedagogy: Proceedings of the International Conference,183-186 [in Ukrainian].

14. Tereshchenko A. M. (2014) Doslidzhennia zviazku mizh dyspozytsiinym optymizmom i

kopinh-stratehiiamy povedinky u studentiv [The research of the interdependence between dispositional optimism and coping strategies of students' behaviour] Problemy suchasnoi psykholohii -Problemsof modernpsychology,25,494-506. Retrieved from:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2014_25_41[in Ukrainian].

15. Petrov V. G., Zlygosteva K. V.(2015) Predstavleniya o schast'e u studentov [Students' Perceptions of happiness]. Vestnik Kemerovskogo gosudarstvennogo universiteta - Bulletin of Kemerovo State University, 3 (63). - Vol. 3, 197-202 [in Russian].

16. Dzhidar'yan I. A. (2013) Psihologiya schast'ya i optimizma [Psychology of happiness and optimism], Moscow: Izd-vo Instituta psihologii RAN [in Russian].

17. Soloveva S.L. (2009) Psykholohycheskaia kontseptsyia schastia y optymyzma [Psychological concept of happiness and optimism]. Vestnyk Sankt-Peterburhskoho unyversyteta - Bulletin of St. Petersburg University Ser. 12, issue 1, 67 [in Russian].

18. Ahrail M. (2003) Psykholohyia schastia [Psychology of happiness]. St. Petersburg: Pyter [in Russian].

19. Karapetyan L.V. (2017) Psihologicheskie korrelyaty emocional'no-lichnostnogo blagopoluchiya. [Psychological Correlates of Emotional-Personal Well-Being]. Vestnik Kemerovskogo gosudarstvennogo universiteta - Bulletin of Kemerovo State University, 4, 132-140 [in Russian].

20. Eremina E. N. (2017) Lichnostnye harakteristiki kak prediktory sub"ektivnogo blagopoluchiya lichnosti s raznoj situaciej trudovoj zanyatosti [Personal Characteristics as Predictors of Subjective Well-Being of a Person with Diverse Employment Status] Izv. Sarat. un-ta. Ser. Akmeologiya obrazovaniya. Psihologiya razvitiya - Proceedings of Saratov University. Ser. Acmeology of education. Developmental psychology Vol. 6, issue1 (21), 59-68 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru