Специфіка когнітивної сфери підлітків у контексті їх особистісного становлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПЕЦИФІКА КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ ПІДЛІТКІВ У КОНТЕКСТІ ЇХ ОСОБИСТІСНОГО СТАНОВЛЕННЯ

Литвиненко Олена Олександрівна, кандидат психологічних наук,

доцент кафедри практичної психології Інституту людини,

Київський університет імені Бориса Грінченка

Анотація

У статті представлено результати дослідження особливостей та специфіки когнітивної сфери особистості підлітків, в межах якого було проаналізовано окремі когнітивні прояви підлітків, визначено характер та інтенсивність взаємозв'язків між представленими змінними, систематизовано виявлені статистичні закономірності та на їх основі здійснено теоретичні узагальнення, щодо специфіки когнітивних проявів підлітків в контексті їх особистісного становлення. Наведено отримані емпіричні дані, що доводять наявність безпосередніх двосторонніх взаємозв'язків між окремими проявами когнітивної сфери в контексті особистісного становлення підлітків. При цьому характер зв'язку (прямий, або обернений) також залишається сталим. Це дозволяє говорити про інтрадетермінованість когнітивних компонентів , а, відповідно і про їх компенсаторність. Доведено взаємну обумовленість окремих складових когнітивної сфери особистості підлітків. Визначено та описано систему взаємозалежностей між когнітивними спрямованостями та дисфункційними когнітивними схемами підлітків. Доведено, що розуміння типових схем дозволяє передбачити прояв кожної зі спрямованостей. Натомість, аналіз когнітивних спрямованостей дозволяє передбачити прояв 11 з 18 дисфункційних схем. При цьому 7 схем залишаються не включеними у зазначену систему взаємозалежностей, тобто їх прояв не залежить від домінування в особи певної спрямованості. Виявлені взаємозв'язки мають значення як для психологічної діагностики, так і для психопрактичної діяльності, оскільки, з одного боку, дозволяють передбачити певні особливості когнітивної сфери на основі наявності інших їх проявів, а з іншого - забезпечують можливості використання компенсаторних механізмів у межах психологічної профілактики та корекції. Стаття може представляти інтерес для фахівців у сфері психології розвитку, практичних психологів та психотерапевтів, педагогів та усіх фахівців, сфера практичної діяльності яких передбачає активну взаємодію з підлітками.

Ключові слова: особистість, підлітковий вік, когніції, когнітивні спрямованості, дисфункційніі схеми.

Abstract

Lytvynenko Olena Oleksandrivna Ph.D. in Psychology, Associate Professor of the Chair of Practical Psychology Borys Grinchenko University of Kyiv.

SPECIFICS OF ADOLESCENTS' BEHAVIORAL MANIFESTATIONS IN THE CONTEXT OF THEIR PERSONAL FORMATION.

The article presents the results of a study of peculiarities and specifics of the cognitive sphere of adolescents' personality. With this aim there were analysed individual cognitive manifestation of adolescents, determined the nature and intensity of relationships between the presented variables, systematized statistical regularities and on their basis there were made theoretical generalizations about the specificity of cognitive manifestations of adolescents in the context of their personal formation. The obtained empirical data are presented, proving the existence of direct bilateral relationships between individual manifestations of the cognitive sphere in the context of adolescents' personal formation. At the same time, the nature of the connections (direct or reverse) also remains constant. This allows to talk about the intradetermination of cognitive components, and, accordingly, about their compensatory nature. There was proved the mutual conditionality of separate components of cognitive sphere of personality of teenagers. There was defined and described the system of interdependencies between cognitive orientations and maladaptive cognitive schemas of adolescents. It was also proved that the understanding of typical schemas allows to predict the manifestation of each of the orientations. Instead, the analysis of cognitive orientations allows us to predict the manifestation of 11 of the 18 maladaptive schemas. Thus 7 schemas remain not included in the specified system of interdependencies, so their display does not depend on dominance of a certain orientation. The identified relationships are important for both psychological diagnosis and psycho-practical activities, because, on the one hand, they allow to predict certain features of cognitive sphere based on the presence of other manifestations, and on the other - to provide opportunities to use compensatory mechanisms in psychological prevention and correction. The article may be interesting for specialists working in the field of age psychology, practical psychologists and psychotherapists, teachers and all practitioners whose profession provides active interaction with adolescents.

Keywords: personality, adolescence, cognitions, cognitive orientations, dysfunctional schemes.

Постановка проблеми

Згідно класичної когнітивної моделі у психології, емоції і поведінка індивіда залежать від сприйняття ним різних життєвих обставин. При цьому вважається, що почуття людини визначаються не об'єктивними подіями, а способом, у який вона їх тлумачать [1]. Тобто емоції є похідними від когніцій та виникають як результат когнітивної інтерпретації та реструктуризації отриманого досвіду. Набуття цього досвіду починається з дитинства, коли в індивіда формуються певні переконання про самого себе, оточуючих і світ в цілому, але найбільш інтенсивним стає на етапі підлітковості. Таким чином, особливої актуальності набуває наукове вивчення проблеми становлення когнітивної сфери особистості підлітків.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Основні, або глибинні когнітивні переконання особистості - це настанови, які є фундаментальними, всеосяжними, та, переважно, неусвідомлюваними і непридатними для вербалізації. Носій таких ідей розцінює їх як об'єктивну інформацію про навколишній світ. Глибинні переконання розглядаються переважно в межах когнітивної психології та психотерапії, де вони визначаються як настанови фундаментального рівня, котрі є всеосяжними, укоріненими і такими, що погано піддаються змінам, а також сягають високої міри узагальнення. На основі глибинних формуються проміжні переконання (які також часто не піддаються чіткому вираженню словами), що включають ставлення, правила і припущення. Своєю чергою, проміжні переконання породжують автоматичні думки, тобто вербальні формулювання найбільш поверхневого рівня пізнавальної діяльності [2]. Таким чином, когнітивна організація особистості являє собою ієрархію більш або менш стійких уявлень про світ та способів тлумачення подій, що відбуваються. Формування глибинних переконань безпосередньо пов'язане з особистою ґенезою, оскільки характер та специфіка переконань індивіда залежить від умов, в яких відбувається його становлення, водночас, сформовані переконання визначають спрямованість цього становлення.

Важливою характеристикою переконань, при цьому, є їх ієрархічність. Психологи-когнітивісти зазначають, що переконання індивіда мають рівневу структуру. Так, розвиваючи ідеї Д. Вестбрука та співавторів, Р. Мак Маллен у своїй теорії виокремлює поверхневі переконання, більш глибинні переконання і центральні (базові) переконання. Поверхневі переконання - це ті думки, які індивід легко усвідомлює і відкриває іншим. Базові (центральні) переконання індивід не може виявити без спеціальних зусиль. Це не означає, однак, що вони в принципі не усвідомлюються. На думку автора, за допомогою терапевтичної роботи або спеціальних розпитувань базові переконання можна розкрити [3]. Відповідно, досліджуючи специфіку формування когнітивних утворень індивіда на різних етапах його становлення, необхідно аналізувати особливості прояву переконань різного рівня.

З іншого боку, відповідно до теорії А. Бека та співавторів, обробка людиною інформації з навколишнього світу заснована на базових переконаннях, впроваджених в схеми. При цьому, порушення нормального функціонування індивіда зазвичай бувають пов'язані з його «когнітивною вразливістю». Кожна людина характеризується унікальною вразливістю і чутливістю відповідно до наявних у неї схем [4].

Поняття «схеми» у когнітивних теоріях особистості використовується для позначення відносно стійких когнітивних моделей, за допомогою яких людина сортує і синтезує інформацію, що надходить до неї з зовнішнього світу. Але, при цьому, схеми розглядаються не тільки як когнітивні структури, але і як когнітивно-афективні комплекси, що формуються в процесі набуття досвіду [5]. Відповідно, саме схеми спрямовують індивіда, визначають ефективність закріплення у нього тих чи інших поведінкових патернів та типових способів емоційного реагування на події. Когнітивні схеми певною мірою «пояснюють» суть подій, що відбувається з індивідом. На основі цих пояснень формується реакція на події, а сукупність таких реакції утворює характерні для особи поведінкові патерни.

Дж. Йонг і співавтори визначили 18 схем, які об'єднуються у п'ять більш узагальнених груп. Зазначені групи схем є наступними: 1) схеми втрати зв'язку та відкинення (покинення, недовіри, емоційної депривації, дефективності, соціальної ізоляції); 2) схеми обмеженої автономії і здатності досягати успіху (залежності, очікування на катастрофу, злиття, некомпетентності); 3) схеми порушення меж (особливого статусу, недостатнього самоконтролю); 4) схеми спрямованості на інших (підкорення, самопожертви, пошуку визнання) і 5) схеми надмірної пильності та інгібіції (негативізму, емоційної інгібіції, надвисоких стандартів, покарання) [6]. Ці визначення дисфункційних схем були сформовані переважно в результаті клінічних спостережень в межах когнітивної психотерапії, а не внаслідок емпіричних досліджень. З іншого боку, емпіричні дослідження підтверджують факт їх існування [7].

Таким чином, метою нашої статті стало наукове дослідження окремих особливостей когнітивної сфери підлітків та аналіз системи взаємозв'язків між ними.

Виклад основного матеріалу

Основними елементами когнітивної сфери підлітків ми вважаємо їх глибинні переконання та когнітивну спрямованість. Глибинні переконання, або схеми, не відображаючись на рівні свідомості, формують ставлення особи до інших людей та ситуацій, а також інтерпретацію подій навколишнього світу. Своєю чергою, когнітивна спрямованість відображає змістову наповненість когніцій індивіда, а також задає умовний вектор його темпоральної орієнтації на минуле або майбутнє. З нашої точки зору, така орієнтація не лише визначає розвиток прогностичної функції психіки особи, але і є безпосередньо пов'язаною з її психоемоційним станом, сприйманням себе та інших, а також рівнем розвитку навичок коупінг-поведінки. Основними методами вивчення когнітивної сфери підлітків в межах даного дослідження стали Дюссельдорфський опитувальник схем для дітей [8] та контент-аналіз персональних наративів. Для визначення взаємозв'язку між змінними використовувався двосторонній множинний регресійний аналіз, результати якого наведено у таблицях 1-2.

Як видно з таблиці 1, когнітивна спрямованість на позитивні емоції є характерною для підлітків, яким властиві когнітивні схеми емоційної депривації та очікування на катастрофу. В першому випадку така закономірність пояснюється активацією механізмів гіперкомпенсації, коли особа, стикаючись з недостатністю теплих емоційних взаємин, фіксує увагу на питаннях емоційної взаємодії та обмірковуванні можливості вираження позитивних емоцій. Зазначимо, що традиційно схема емоційної депривації вважається такою, що призводить до ігнорування питань емоційності як таких, що не мають зв'язку з особистим досвідом (Арнц, 2020). Отримані ж нами результати доводять, що ці питання можуть не лише витіснятись, але й викликати підвищену увагу суб'єкта.

Таблиця 1. Взаємозв'язок когнітивної спрямованості з дисфункійними схемами

Література

1. Ellis A. Rational Emotive Behaviour Therapy: It Works for Me - It Can Work for You / A. Ellis. - New York: Prometheus Books, 2009. - 425 p.

2. Westbrook D. An Introduction to Cognitive Behavioural Therapy / D. Westbrook, H. Kennerley, J. Kirk. - London: Sage Publications, 2007. - 345 p.

3. McMullin R. The New Handbook of Cognitive Therapy Techniques / R. McMullin. - New York: Norton Professional Books, 2009. - 375 p.

4. Beck, A. Cognitive Therapy of Personality Disorders (3rd ed.) / A. Beck, D. Davis, A. Freeman. - New York: The Guilford Press, 2014. - 392 p.

5. Beck A. Depression: Causes and Treatment / A. Beck. - 2nd ed. - Pennsylvania: University of Pennsylvania Press, 2009. - 432 p.

6. Young J. Schema Therapy / J. Young, J. Klosko, M. Weishaar. - New York: Guilford Press, 2003. - 436 p.

7. Арнц А. Схема-терапія: модель роботи з частками / А. Арнц. - Львів: Галицька видавнича спілка, 2020. - 264 с.

8. Литвиненко О. О. Адаптація україномовної версії Дюссельдорфського опитувальника схем для дітей / О.О. Литвиненко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». - №3. - 2020. - С. 108-114.

References

1. Ellis, A. (2009). Rational Emotive Behaviour Therapy: It Works for Me - It Can Work for You. Prometheus Books.

2. Westbrook, D., Kennerley, H., & Kirk, J. (2007). An Introduction to Cognitive Behavioural Therapy. Sage Publications.

3. McMullin, R. (2009). The New Handbook of Cognitive Therapy Techniques. Norton Professional Books.

4. Beck, A., Davis, D., & Freeman, A. (2014). Cognitive Therapy of Personality Disorders (3rded.). New York: The Guilford Press.

5. Beck, A. (2009). Depression: Causes and Treatment (2-ге вид.). University of Pennsylvania Press.

6. Young, J., Klosko, J., & Weishaar, M. (2003). Schema Therapy. Guilford Press.

7. Arnts, A. (2020). Skhema-terapiya: model' roboty z chastkamy [Scheme-therapy: model of work with particles]. L'viv: Halyts'ka vydavnycha spilka [in Ukrainian].

8. Lytvynenko, O. (2020). Adaptatsiya ukrayinomovnoyi versiyi Dyussel'dorfs'koho opytuval'nyka skhem dlya ditey [Adaptation of the Ukrainian version of the Dusseldorf Schema Questionnaire for Children]. Naukovyy visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu. Seriya «Psykholohichni nauky» - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Psychological Sciences, №3, 108-114 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru