Результати дослідження мультикультурних складових сімейних цінностей українського та кримськотатарського юнацтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Результати дослідження мультикультурних складових сімейних цінностей українського та кримськотатарського юнацтва

Мамбетова Арзи Алімівна аспірантка кафедри психології розвитку факультету психології

м. Київ

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження мультикультурних компонентів сімейних цінностей української та кримськотатарської молоді. Проаналізовано специфіку співвідношення сформованих сімейних цінностей та конституційних орієнтацій у цієї категорії представників окремих етносів. У статті описано етапи дослідження мультикультурних компонентів сімейних цінностей української та кримськотатарської молоді; визначаються емпіричні показники; обґрунтовано програму дослідження полікультурної ідентифікації, представлено результати застосування авторської анкети «Шкали мультикультурної ідентифікації». Було з'ясовано, що набори сімейних цінностей для представників одного культурного укладу, які є представниками різних етносів, є фактично однаковими. Вони виступають мультикультурними детермінантами сімейних цінностей юнаків. Етнічна приналежність виявляється у способах втілення даних цінностей та налагодження сімейного життя згідно з уявленнями кожного окремого етноса. Також були виявлені особливості взаємодії в в сімейній сфері юнаків- кримських татар та українців - представників різних культурних укладів, що розцінюються ними як негативні. Наукова новизна дослідження сформована завдяки відносно невеликому відсотку розробленості даної проблематики в сучасній вітчизняній науковій психології та науковій психології країн СНД та з урахуванням відносно високого ступеня інтересу до мультикультурних цінностей етнічних спільнот та сучасних спільнот різного походження. країн, серед представників західних психологічних шкіл у Європі та США. У наш час тема психологічних особливостей представників етнічних спільнот України є особливо актуальною. Тому можна вважати, що рівень новизни та наукової значущості даного дослідження є достатнім для визначення доцільності його подальшого розвитку. Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечена методичним обґрунтуванням його вихідних положень, використанням дійсних і надійних діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження; поєднання кількісного та якісного аналізу емпіричних даних; застосування методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних; репрезентативності вибірки. Перспективи подальших наукових досліджень у даній сфері чітко вимальовуються завдяки необхідності глибшого вивчення мультикультурних складових сімейних цінностей юнацтва різних етнічних груп.

Ключові слова: мультикультурна ідентифікація, культурні уклади, етнокультурні психологічні особливості, мультикультурні компоненти сімейних цінностей, українська молодь, кримськотатарська молодь.

Abstract

Mambetova Arzy Alimivna PhD student of the Department of Developmental Psychology, Faculty of Psychology, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

THE RESULTS OF THE STUDY OF MULTICULTURAL COMPONENTS OF FAMILY VALUES OF UKRAINIAN AND CRIMEAN TATAR YOUTH

The article presents the results of an empirical study of multicultural components of family values of Ukrainian and Crimean Tatar youth. The specifics of the relationship between the formed family values and constituent orientations in this category of representatives of selected ethnic groups are analyzed. The article describes the stages of research of multicultural components of family values of Ukrainian and Crimean Tatar youth; empirical indicators are determined; the program of research of multicultural identification is substantiated, the author's technique is developed and the author's questionnaire "Scales of multicultural identification" is presented. It was found that the sets of family values for members of the same cultural system, which are representatives of different ethnic groups, are virtually identical. They are multicultural determinants of young people's family values. Ethnicity is manifested in the ways of embodying these values and establishing family life in accordance with the ideas of each ethnic group. Also, the peculiarities of interaction in the family sphere of young Crimean Tatars and Ukrainians - representatives of different cultural backgrounds, which they consider negative. The scientific novelty of the study is formed due to the relatively small percentage of development of this issue in modern domestic scientific psychology and scientific psychology of the CIS countries and given the relatively high degree of interest in multicultural values of ethnic communities and modern communities. countries, among the representatives of Western psychological schools in Europe and the United States. Nowadays, the topic of psychological characteristics of representatives of ethnic communities of Ukraine is especially relevant. Therefore, we can assume that the level of novelty and scientific significance of this study is sufficient to determine the feasibility of its further development. The reliability and reliability of the research results is ensured by the methodological substantiation of its initial provisions, the use of real and reliable diagnostic methods, adequate to the goals and objectives of the study; combination of quantitative and qualitative analysis of empirical data; application of methods of mathematical statistics with the involvement of modern data processing programs; representativeness of the sample. Prospects for further research in this area are clearly emerging due to the need for a deeper study of multicultural components of family values of youth of different ethnic groups.

Keywords: multicultural identification, cultural modes, ethnocultural psychological features, multicultural components of family values, Ukrainian youth, Crimean Tatar youth.

Постановка проблеми

Ціннісні орієнтації є ядром національної культури та менталітету, тому їх вивчення дає суттєву інформацію про основні особливості та динаміку розвитку культури. Розгляд ролі ціннісних орієнтацій у соціально-психологічному просторі молоді має особливе значення для гуманітарних наук, оскільки саме в підлітковому віці людина найбільш чутлива до новітніх соціальних тенденцій, тому ціннісні орієнтації молоді є індикаторами соціально-психологічні зміни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасній науковій спільноті проблема міжетнічних відносин та особливостей сприйняття своєї нації є однією з найактуальніших. Про це свідчать нещодавні вітчизняні [1; 2; 7] та зарубіжні [8; 11; 12] дослідження. При цьому людина перебуває в полікультурному середовищі і стикається з ситуаціями протиріч або навіть дихотомії вибору між системами цінностей і вірувань, притаманними різним культурам. Розуміння цих явищ і вивчення специфіки їх психологічного оформлення має відображати одне з головних завдань сучасних психологічних досліджень [3; 9; 10]. Для вітчизняної психологічної науки дослідження мультикультурних складових сімейних цінностей українського та кримськотатарського юнацтва є досить новаторським кроком.

Метою статті є дослідження мультикультурних компонентів сімейних цінностей української та кримськотатарської молоді.

Виклад основного матеріалу

Емпіричне дослідження виконано відповідно до стандартів алгоритму науково-психологічного дослідження. Вивчення мультикультурних компонентів сімейних цінностей української та кримськотатарської молоді можна поділити на кілька етапів, кожен з яких відповідав конкретним завданням дослідження в рамках даної теми.

Теоретичний аналіз. Логіка емпіричного дослідження компонентів сімейних цінностей української та кримськотатарської молоді базується на попередньому теоретичному аналізі цієї проблеми, що є першим етапом дослідження. Відповідно здійснюється аналіз, систематизація, узагальнення основних понять і категорій вивчення, їх ознак і загальної характеристики тощо.

Вибір методологічних підходів до організації емпіричного дослідження мультикультурних компонентів сімейних цінностей української та кримськотатарської молоді. При аналізі концепції мультикультурних компонентів сімейних цінностей визначено основні методологічні підходи до організації емпіричного дослідження. Визначення цієї методологічної спрямованості послужило основним орієнтиром для створення авторської методології дослідження полікультурної ідентифікації.

Проектування засобів діагностики. Вибрано ефективні сучасні психологічні методи дослідження мультикультурних компонентів сімейних цінностей молоді різних етнічних груп: анкета «Рольові очікування та домагання в шлюбі» Волкова А.Н. [10]; Методика Шварца (опитувальник цінностей Шварца) [12], Parental Attitude Research Instrument - PARI, анкета «Розвиток цілісної особистості в умовах сучасних змін» Власова О.І., Чербіна В.С. [1; 7], методика «Поведінка батьків та ставлення до них молоді», методика «Сімейний атом» [2]. Розроблено авторську методологію та підхід до дослідження полікультурної ідентифікації (авторська анкета «Мультикультурні шкали ідентифікації») [13].

Формування вибірки - визначено вікові межі юнацького віку; проаналізовано психологічні особливості цього вікового періоду; були виділені групи молоді за національністю. Усі респонденти, які брали участь в основній частині емпіричного дослідження, були розподілені за соціально -віковими ознаками. Загалом було залучено 220 осіб (110 українців, з них 55 чоловіків та жінок, та 110 кримських татар, у тому числі 55 чоловіків та жінок).

Проведення емпіричного дослідження. Емпіричне дослідження проводилося протягом 2019-2020 років у два етапи. На першому етапі було проведено пілотне дослідження, спрямоване на аналіз понять і тверджень, що лежать в основі створеного авторського діагностичного інструментарію для дослідження полікультурної ідентифікації. Другий етап передбачав основне дослідження - діагностику мультикультурних компонентів сімейних цінностей української та кримськотатарської молоді.

Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження. На цьому етапі були використані процедури описової статистики.

Для емпіричного вивчення мультикультурних складових сімейних цінностей українського та кримськотатарського етносів, ми досліджували і проаналізували отримані в ході дослідження дані за наступними аспектами: Розподіл досліджуваних за належністю до культурних укладів; Якісні характеристики ціннісних орієнтацій досліджуваних (сімейні цінності та цінності культурних укладів, до яких вони належать); Якісні характеристики особливостей виховання та сприйняття сім'ї досліджуваними; Якісні характеристики мультикультурних складових сімейних цінностей досліджуваних.

Розподіл досліджуваних українців - осіб юнацького віку чоловічої статі за культурними укладами показує, що серед них переважають модерний (45%) та постмодерний (35%) культурні уклади, що обумовлено історичними та соціально-політичними особливостями життєвого шляху представників етносу (індустріалізація та колективізація за радянського періоду значно похитнула устої традиційного культурного укладу та дала підстави для розвитку модерного культурного укладу, а демократичні процеси та зміни в пострадянський період сприяли зародженню та активному розвитку постмодерного культурного укладу.

Відповідно юнакам-українцям, які належать до модерного культурного укладу, притаманні наступні ціннісні орієнтації: доброта (%2 пірсона = 134,86; р<0,001), універсалізм (х* Пірсона = 153,24; р<0,001), самостійність (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), самореалізація (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (х* Пірсона = 149,39; р<0,001).

Юнакам-українцям, які належать до постмодерного культурного укладу, притаманні наступні ціннісні орієнтації: гедонізма (х* Пірсона = 134,86; р<0,001), універсалізм (х* Пірсона = 153,24; р<0,001), стимуляція (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), безпека (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), орієнтація на майбутнє (х* Пірсона = 149,39; р<0,001).

Таким чином, представники постмодерного укладу більше налаштовані на побудову перспектив майбутнього, головним у якому є комфорт, гедоністичні орієнтації та позитивне ставлення.

Розподіл досліджуваних українців - осіб юнацького віку жіночої статі за культурними укладами показує, що серед них переважають модерний (42%) та постмодерний (33%) культурні уклади, що обумовлено історичними та соціально-політичними особливостями життєвого шляху представників етносу (індустріалізація та колективізація за радянського періоду значно похитнула устої традиційного культурного укладу та дала підстави для розвитку модерного культурного укладу, а демократичні процеси та зміни в пострадянський період сприяли зародженню та активному розвитку постмодерного культурного укладу.

Відповідно українкам - особам юнацького віку жіночої статі, які належать до модерного культурного укладу, притаманні наступні ціннісні орієнтації: доброта (х* Пірсона = 134,86; р<0,001), універсалізм (х* Пірсона = 153,24; р<0,001), самостійність (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), самореалізація (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (х* Пірсона = 149,39; р<0,001).

Українкам - особам юнацького віку жіночої статі, які належать до постмодерного культурного укладу, притаманні наступні ціннісні орієнтації: гедонізма (х* Пірсона = 134,86; р<0,001), універсалізм (х* Пірсона = 153,24; р<0,001), стимуляція (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), безпека (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), орієнтація на майбутнє (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001).

Таким чином, представники постмодерного укладу більше налаштовані на побудову перспектив майбутнього, головним у якому є комфорт, гедоністичні орієнтації та позитивне ставлення.

Відповідно українкам - особам юнацького віку жіночої статі, які належать до традиційного культурного укладу, притаманні наступні ціннісні орієнтації: традиції (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), підкорення владі (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), самостійність (у сімейних ролях) (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), самореалізація (у традиційному розумінні) (^ Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (X2 Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (X2 Пірсона = 149,39; р<0,001).

Таким чином, українки - представниці традиційного культурного укладу більше налаштовані на побудову моделі сім'ї та простору міжособистісної взаємодії за традиційними уявленнями, головним у яких є дотримання історичних орієнтирів та традицій, а також субординація.

Загалом можна зробити висновок про те, що результати українців - осіб юнацького віку чоловічої та жіночої статі є майже ідентичними, лише слід зазначити, що серед українців - осіб юнацького віку жіночої статі традиційний уклад та притаманні йому ціннісні орієнтації виражені більшою мірою, ніж серед українців - осіб юнацького віку чоловічої статі.

Розподіл досліджуваних кримських татар - осіб юнацького віку чоловічої статі за культурними укладами показує, що серед них переважають постмодерний (45%) та традиційний (35%) культурні уклади, що обумовлено історичними та соціально-політичними особливостями життєвого шляху представників етносу (спроба геноциду та дискримінація кримськотатарського народу за радянського періоду значно похитнула віру його представників у нове індустріальне суспільство та не дала вкорінитися модерному культурному укладу, навпаки посиливши позиції традиційного культурного укладу, який асоціюється зі збереженням цінностей та традиційних устоїв як джерела існування та життя всього народу та його представників; демократичні процеси та зміни в пострадянський період сприяли зародженню та активному розвитку постмодерного культурного укладу, який асоціюється з розвитком та розширенням можливостей для народу та його представників).

Відповідно юнакам-кримським татарам, які належать до традиційного культурного укладу, притаманні наступні ціннісні орієнтації: традиції (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), влада (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), самостійність (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), самореалізація (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (X2 Пірсона = 149,39; р<0,001).

Юнакам- кримських татарам, які належать до постмодерного культурного укладу, притаманні наступні ціннісні орієнтації: гедонізм (х2 Пірсона = 134,86; сімейний цінність полікультурний ідентифікація

р<0,001), універсалізм (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), стимуляція (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), безпека (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), орієнтація на майбутнє (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001).

Таким чином, представники постмодерного укладу більше налаштовані нп побудову перспектив майбутнього, головним у якому є комфорт, гедоністичні орієнтації та позитивне ставлення, у той час як представники традиційного культурного укладу більше зосереджені на контролі ситуації, наявності влади, ресурсів та збереженні традицій і традиційних цінностей.

Розподіл досліджуваних кримських татар - осіб юнацького віку жіночої статі за культурними укладами показує, що серед них переважають постмодерний (42%) та традиційний (40%) культурні уклади, що обумовлено історичними та соціально-політичними особливостями життєвого шляху представників етносу (спроба геноциду та дискримінація кримськотатарського народу за радянського періоду значно похитнула віру його представників у нове індустріальне суспільство та не дала вкорінитися модерному культурному укладу, навпаки посиливши позиції традиційного культурного укладу, який асоціюється зі збереженням цінностей та традиційних устоїв як джерела існування та життя всього народу та його представників; демократичні процеси та зміни в пострадянський період сприяли зародженню та активному розвитку постмодерного культурного укладу, який асоціюється з розвитком та розширенням можливостей для народу та його представників).

Відповідно кримським татаркам - особам юнацького віку жіночої статі, які належать до традиційного культурного укладу, притаманні наступні ціннісні орієнтації: традиції (^ Пірсона = 134,86; р<0,001), влада (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), самостійність (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), самореалізація (Х* Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (X2 Пірсона = 149,39; р<0,001).

Кримським татаркам - особам юнацького віку жіночої статі, які належать до постмодерного культурного укладу, притаманні наступні ціннісні орієнтації: гедонізм (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), універсалізм (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), стимуляція (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), безпека (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), орієнтація на майбутнє (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001).

Таким чином, представниці постмодерного укладу більше налаштовані нп побудову перспектив майбутнього, головним у якому є комфорт, гедоністичні орієнтації та позитивне ставлення, у той час як представники традиційного культурного укладу більше зосереджені на контролі ситуації, наявності влади, ресурсів та збереженні традицій і традиційних цінностей.

Загалом можна зробити висновок про те, що результати кримських татар - осіб юнацького віку чоловічої та жіночої статі є майже ідентичними, лише слід зазначити, що серед кримських татар - осіб юнацького віку жіночої статі традиційний уклад та притаманні йому ціннісні орієнтації виражені більшою мірою, ніж серед кримських татар - осіб юнацького віку чоловічої статі.

Характеристики ціннісних орієнтацій досліджуваних у сімейній сфері: аналіз результатів українців - осіб юнацького віку чоловічої статі (представників модерного культурного укладу) за допомогою критерію %2 Пірсона дозволив виявити наступні ключові для них цінності в сімейній сфері: доброта (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), універсалізм (х* Пірсона = 153,24; р<0,001), самостійність (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), самореалізація (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), позитивний інтерес (х* Пірсона = 153,24; р<0,001), автономність (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), близькість (х* Пірсона = 153,24; р<0,001). Отримані дані є ідентичними і для українців - осіб юнацького віку жіночої статі - представників модерного культурного укладу.

Разом з тим аналіз результатів українців - осіб юнацького віку чоловічої статі (представників модерного культурного укладу) за допомогою критерію х2 Пірсона дозволив виявити наступні особливості взаємодії в в сімейній сфері, що розцінюються ними як негативні та спричиняють для них труднощі: невдоволені потреби (х* Пірсона = 134,86; р<0,001), наявність несвідомих негативних відчуттів до членів сім'ї (х* Пірсона = 153,24; р<0,001), ворожість батьків (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), непослідовність батьків (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), критика (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), сімейні конфлікти (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), надмірна строгість (х* Пірсона = 153,24; р<0,001), відчуття жертовності (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), дратівливість (х* Пірсона = 153,24; р<0,001). Отримані дані є ідентичними і для українців - осіб юнацького віку жіночої статі - представників модерного культурного укладу.

Аналіз результатів українців - осіб юнацького віку чоловічої статі (представників постмодерного культурного укладу) за допомогою критерію х* Пірсона дозволив виявити наступні ключові для них цінності в сімейній сфері: гедонізма (х* Пірсона = 134,86; р<0,001), доброта (х* Пірсона = 153,24; р<0,001), стимуляція (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), безпека (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (х* Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), орієнтація на майбутнє (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), близькість (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), позитивний інтерес (х* Пірсона = 149,39; р<0,001), адекватна самооцінка (х* Пірсона = 131,13; р<0,001). Отримані дані є ідентичними і для українців - осіб юнацького віку жіночої статі - представників постмодерного культурного укладу.

Разом з тим аналіз результатів українців - осіб юнацького віку чоловічої статі (представників постмодерного культурного укладу) за допомогою критерію х* Пірсона дозволив виявити наступні особливості взаємодії в в сімейній сфері, що розцінюються ними як негативні та спричиняють для них труднощі: невдоволені потреби (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), труднощі самовираження у відносинах з близькими (^ Пірсона = 153,24; р<0,001), невдоволеність емоційними взаємовідносинами (^ Пірсона = 131,13; р<0,001), директивність батьків (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), критика (^ Пірсона = 131,13; р<0,001), надмірна турбота (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), придушення агресивності (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), відчуття жертовності (X2 Пірсона = 131,13; р<0,001), надмірне втручання у світ дитини (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001). Отримані дані є ідентичними і для українців - осіб юнацького віку жіночої статі - представників постмодерного культурного укладу.

Аналіз результатів українців - осіб юнацького віку жіночої статі (представників традиційного культурного укладу) за допомогою критерію %2 Пірсона дозволив виявити наступні ключові для них цінності в сімейній сфері: традиції (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), підкорення владі (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), самостійність (у сімейних ролях) (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), самореалізація (у традиційному розумінні) (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001).

Разом з тим аналіз результатів українців - осіб юнацького віку жіночої статі (представників традиційного культурного укладу) за допомогою критерію %2 Пірсона дозволив виявити наступні особливості взаємодії в в сімейній сфері, що розцінюються ними як негативні та спричиняють для них труднощі: невдоволені потреби (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), наявність несвідомих негативних відчуттів до членів сім'ї (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), критика (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), відчуття жертовності (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), дратівливість (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001).

Аналіз результатів кримських татар - осіб юнацького віку чоловічої статі (представників традиційного культурного укладу) за допомогою критерію %2 Пірсона дозволив виявити наступні ключові для них цінності в сімейній сфері: традиції (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), влада (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), самостійність (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), самореалізація (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001). Отримані дані є ідентичними і для кримських татар - осіб юнацького віку жіночої статі - представників традиційного культурного укладу.

Разом з тим аналіз результатів кримських татар - осіб юнацького віку чоловічої статі (представників традиційного культурного укладу) за допомогою критерію %2 Пірсона дозволив виявити наступні особливості взаємодії в в сімейній сфері, що розцінюються ними як негативні та спричиняють для них труднощі: невдоволені потреби (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), наявність несвідомих негативних відчуттів до членів сім'ї (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), критика (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), відчуття жертовності (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), дратівливість (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001). Отримані дані є ідентичними і для кримських татар - осіб юнацького віку жіночої статі - представників традиційного культурного укладу.

Аналіз результатів кримських татар - осіб юнацького віку чоловічої статі (представників постмодерного культурного укладу) за допомогою критерію %2 Пірсона дозволив виявити наступні ключові для них цінності в сімейній сфері: гедонізма (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), доброта (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), стимуляція (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), безпека (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), досягнення результатів (X2 Пірсона = 131,13; р<0,001), позитивне ставлення (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), орієнтація на майбутнє (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), близькість (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), позитивний інтерес (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), адекватна самооцінка (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001). Отримані дані є ідентичними і для кримських татар - осіб юнацького віку жіночої статі - представників постмодерного культурного укладу.

Разом з тим аналіз результатів кримських татар - осіб юнацького віку чоловічої статі (представників постмодерного культурного укладу) за допомогою критерію %2 Пірсона дозволив виявити наступні особливості взаємодії в в сімейній сфері, що розцінюються ними як негативні та спричиняють для них труднощі: невдоволені потреби (%2 Пірсона = 134,86; р<0,001), труднощі самовираження у відносинах з близькими (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), невдоволеність емоційними взаємовідносинами (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), директивність батьків (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), критика (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), надмірна турбота (%2 Пірсона = 149,39; р<0,001), придушення агресивності (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001), відчуття жертовності (%2 Пірсона = 131,13; р<0,001), надмірне втручання у світ дитини (%2 Пірсона = 153,24; р<0,001). Отримані дані є ідентичними і для кримських татар - осіб юнацького віку жіночої статі - представників постмодерного культурного укладу.

Дисперсійний аналіз дозволив з'ясувати, що набори сімейних цінностей для представників одного культурного укладу, які є представниками різних етносів та статей, є фактично однаковими. Вони виступають мультикультурними детермінантами сімейних цінностей осіб юнацького віку. Етнічна та статева приналежність виявляється у способах втілення даних цінностей та налагодження сімейного життя згідно з уявленнями кожного окремого етносу та статі.

Таким чином, для представників традиційного культурного укладу будуть притаманними наступні цінності-детермінанти: традиції (р<0,001), влада (р<0,001), самостійність (р<0,001), самореалізація (р<0,001), досягнення результатів (р<0,001), позитивне ставлення (р<0,001).

Для представників модерного культурного укладу будуть притаманними наступні цінності-детермінанти: доброта (р<0,001), універсалізм (р<0,001), самостійність (р<0,001), самореалізація (р<0,001), досягнення результатів (р<0,001), позитивне ставлення (р<0,001), позитивний інтерес (р<0,001), автономність (р<0,001), близькість (р<0,001).

Для представників постмодерного культурного укладу будуть притаманними наступні цінності-детермінанти: гедонізм (р<0,001), доброта (р<0,001), стимуляція (р<0,001), безпека (р<0,001), досягнення результатів (р<0,001), позитивне ставлення (р<0,001), орієнтація на майбутнє (р<0,001), близькість (р<0,001), позитивний інтерес (р<0,001), адекватна самооцінка (р<0,001).

Висновки з проведеного дослідження. Було з'ясовано, що набори сімейних цінностей для представників одного культурного укладу, які є представниками різних етносів, є фактично однаковими. Вони виступають мультикультурними детермінантами сімейних цінностей юнаків. Етнічна приналежність виявляється у способах втілення даних цінностей та налагодження сімейного життя згідно з уявленнями кожного окремого етноса. Також були виявлені особливості взаємодії в в сімейній сфері юнаків- кримських татар та українців - представників різних культурних укладів, що розцінюються ними як негативні.

Наукова новизна дослідження сформована завдяки відносно невеликому відсотку розробленості даної проблематики в сучасній вітчизняній науковій психології та науковій психології країн СНД та з урахуванням відносно високого ступеня інтересу до полікультурних цінностей російських етнічних спільнот та сучасних спільнот різного походження. країн, серед представників західних психологічних шкіл у Європі та США. У наш час тема психологічних особливостей представників етнічних спільнот України є особливо актуальною. Тому можна вважати, що рівень новизни та наукової значущості даного дослідження є достатнім для визначення доцільності його подальшого розвитку.

Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечена методичним обґрунтуванням його вихідних положень, використанням дійсних і надійних діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження; поєднання кількісного та якісного аналізу емпіричних даних; застосування методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних; репрезентативності вибірки. Перспективи подальших наукових досліджень у даній сфері чітко вимальовуються завдяки необхідності глибшого вивчення мультикультурних складових сімейних цінностей юнацтва різних етнічних груп.

Література

1. Ananova I. V., Vlasova O. I., Hulenko A. S., Danyliuk I. V., Fadieieva K. - M., Shcherbyna V. L. 2015. The types of personal integrity of the modern Ukrainian multicultural society. Socio-economic sciences and challenges of modern technology and planetary communication: International Conference on ICT Management for Global Competitiveness and Economic Growth in Emerging Economies ICTM 2015

2. Bulatevich N., Mambetova A. 2018. Psychological peculiarities of parenthood apprehensions of Ukrainians and Crimean Tartars. International Journal of Education & Development. № l.P. 13 - 24.

3. Ryan R., & Deci E. 2018. Self-detenrrination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychology. Vol. 55 (1). P. 68-78.

4. Ryff C.D., & Keyes C.L.M. 2016. The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology. 69. P. 719-727

5. Ryff C.D., & Singer B. 2018. Human health: new directions for the next millennium. Psychological Inquiry. 9. P. 69-85.

6. Shykovets S.O., Mambetova A.A. 2018. Psychological features of the representatives' identity in the regional communitiesof Ukraine and Poland. Scientific Bulletin of Kherson State University. Psychology. № 3. 1. P. 142 - 148.

7. Vlasova O.I. 2019. Influence of internet dependency on young people self-actualization. Socialization & Human Development: International Scientific Journal. №1. 1. P. 5-12.

8. Boatswain S., & Lalonde R. 2017. Social identity and preferred ethnic/racial labels for blacks in Canada. Journal of Black Psycholog. 26. P. 216-234.

9. Cameron J. A. 2017. three factor model of social identity. Self and Identity.

10. Cameron J., & Lalonde, R. 2018. Social identification and gender related ideology in women and men. British Journal of Social Psychology. 40. P. 59-77.

11. Bichler S., Albert I., Barros S. et al. 2020. Exploring Cultural Identity in a Multicultural

12. Context--the Special Case of Luxembourg. Hu Arenas. № 3. P. 310-330.

13. Berry J. W. 2017. Theories and models of acculturation. In S. J. Schwartz & J. B. Unger (Eds.). Oxford library ofpsychology. The Oxford handbook of acculturation and health. New York: Oxford University Press. P. 15-28.

14. Mambetova, A., & Vlasova, I. 2021. Multicultural components of family values of Ukrainian and Crimean Tatar youth: author's questionnaire "Scales of multicultural identification". Conference proceedings. VII International research & training conference. Public health - social, educational and psychological dimensions. 17 July 2021. Lublin, Poland.

References

1. Ananova I. V., Vlasova O. I., Hulenko A. S., Danyliuk I. V., Fadieieva K. - M., Shcherbyna V. L. 2015. The types of personal integrity of the modern Ukrainian multicultural society. Socio-economic sciences and challenges of modern technology and planetary communication: International Conference on ICT Management for Global Competitiveness and Economic Growth in Emerging Economies ICTM 2015

2. Bulatevich N., Mambetova A. (2018). Psychological peculiarities of parenthood apprehensions of Ukrainians and Crimean Tartars. International Journal of Education & Development. № 1.P. 13 - 24.

3. Ryan R., & Deci E. 2018. Self-detenrrination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychology. Vol. 55 (1). P. 68-78.

4. Ryff C.D., & Keyes C.L.M. 2016. The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology. 69. P. 719-727

5. Ryff C.D., & Singer B. 2018. Human health: new directions for the next millennium. Psychological Inquiry. 9. P. 69-85.

6. Shykovets S.O., Mambetova A.A. 2018. Psychological features of the representatives' identity in the regional communitiesof Ukraine and Poland. Scientific Bulletin of Kherson State University. Psychology. № 3. 1. P. 142 - 148.

7. Vlasova O.I. 2019. Influence of internet dependency on young people self-actualization. Socialization & Human Development: International Scientific Journal. №1. 1. P. 5-12.

8. Boatswain S., & Lalonde R. 2017. Social identity and preferred ethnic/racial labels for blacks in Canada. Journal of Black Psycholog. 26. P. 216-234.

9. Cameron J. A. 2017. three factor model of social identity. Self and Identity.

10. Cameron J., & Lalonde, R. 2018. Social identification and gender related ideology in women and men. British Journal of Social Psychology. 40. P. 59-77.

11. Bichler S., Albert I., Barros S. et al. 2020. Exploring Cultural Identity in a Multicultural

12. Context--the Special Case of Luxembourg. Hu Arenas. № 3. P. 310-330.

13. Berry J. W. 2017. Theories and models of acculturation. In S. J. Schwartz & J. B. Unger (Eds.). Oxford library ofpsychology. The Oxford handbook of acculturation and health. New York: Oxford University Press. P. 15-28.

14. Mambetova, A., & Vlasova, I. 2021. Multicultural components of family values of Ukrainian and Crimean Tatar youth: author's questionnaire "Scales of multicultural identification". Conference proceedings. VII International research & training conference. Public health - social, educational and psychological dimensions. 17 July 2021. Lublin, Poland.

Размещено на Allbest.ru