Соціальні установки як предиктори суб’єктивного благополуччя працівників IT-компаній

Кряж Ірина Володимирівна,

доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри прикладної психології

Холманова Вікторія Володимирівна,

магістрантка факультету психології

м. Харків

Анотація

Описані результати емпіричного дослідження соціальних установок як предикторів суб'єктивного благополуччя працівників ІТ - компаній. До вибірки увійшли 80 працівників ІТ-компаній та фрилансерів, працюючих в ІТ-галузі, віком від 20 до 55 років (57,5% - чоловіки). Психодіагностичні методи: шкала суб'єктивного благополуччя Г. Перує-Баду, шкала задоволеності життям Дінера, шкала «Індивідуалізм і колективізм» Triandis H.C. & Gelfand M.J., шкала віри в справедливий світ C. Dalbert, шкала віри в силу грошей І. Кряж.

Встановлено, що працівники ІТ-компаній з різним типом організаційної структури - ієрархічною (вертикальною) та плоскою (горизонтальною) структурою - не розрізняються за показниками когнітивного та емоційного параметрів суб'єктивного благополуччя. Розбіжності в досліджуваних установках простежені лише щодо установки на вертикальний колективізм, а саме - така установка більш виражена у працівників «плоских» організацій, ніж ієрархічних.

Найбільш важливою з досліджуваних соціальних установок для суб'єктивного благополуччя працівника ІТ-компанії, незалежно від її організаційної структури, є віра в справедливість світу для самої людини. Це стосується емоційного та когнітивного параметрів благополуччя. Разом з тим, на відміну від задоволеності життям, на емоційному комфорті більшою мірою позначається негативний ефект віри в силу грошей. Загальний внесок віри в справедливість світу для себе, віри в силу грошей, вертикального індивідуалізму в суб'єктивне благополуччя складає біля% загальної дисперсії.

З використанням моделювання структурними рівняннями підтверджені шляхові моделі, розроблені для емоційного дискомфорту та задоволеності життям, за якими віра в гроші є медіатором між вертикальним індивідуалізмом та показником суб'єктивного благополуччя, а віра в справедливість світу до себе - медіатор між вірою в силу грошей та показником суб'єктивного благополуччя.

Ключові слова: соціальні установки, вертикальний індивідуалізм, віра в справедливість світу для себе, віра в силу грошей, суб'єктивне благополуччя, задоволеність життям, емоційний комфорт, організаційна структура

Abstract

предиктор благополуччя емоційний соціальний

Social attitudes as predictors of subjective wellbeing of it company employees

Kryazh Iryna Volodymirivna Doctor of Sciences (Psychology), Professor of the Department of Applied Psychology, School of Psychology, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

Kholmanova Vіktorіya Volodymyrivna Graduate student of the School of Psychology, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv,

The results of the empirical study of social attitudes as predictors of the subjective well-being of employees of IT companies are described.

The sample included 80 employees of IT companies and freelancers working in the IT industry, aged 20 to 55 years (57.5% - men). Psychodiagnostic methods: the scale of subjective well-being of G. Peruet-Badu, Diner's scale of satisfaction with life, the scale «Individualism and collectivism» Triandis H.C. & Gelfand M.J., scale of faith in a just world C. Dalbert, scale of faith in the power of money I. Kryazh.

It is discovered that employees of IT companies with different types of organizational structure - hierarchical (vertical) and «flat» (horizontal) structure - do not differ in terms of cognitive and emotional parameters of subjective well-being. Differences in the studied attitudes were traced only in relation to the attitude to vertical collectivism, namely - such an attitude is more pronounced in employees of «flat» organizations than hierarchical ones.

The most important of the studied social attitudes for the subjective well-being of the employee of the IT company, regardless of its organizational structure, is the belief in the justice of the world for the person himself. This applies to the emotional and cognitive parameters of well-being. However, in contrast to life satisfaction, emotional comfort is more affected by the negative effect of faith in the power of money. The general contribution of faith in the justice of the world for oneself, faith in the power of money, attitude to vertical individualism in subjective well-being is about% general variance.

Using structural equations modeling path models, designed for emotional discomfort and life satisfaction, were confirmed, in which faith in money is a mediator between vertical individualism and the indicator of subjective well-being, and belief in the justice of the world is a mediator between faith in the power of money and the indicator. subjective well-being.

Keywords: social attitudes, vertical individualism, belief in a just world for the self (BJW-self), belief in the power of money, subjective well-being, life satisfaction, emotional comfort, organizational structure.

Постановка проблеми. Інформаційні технології - одна із галузей сучасності, які найбільш стрімко розвиваються як в Україні, так і в світі в цілому. В ІТ працюють найбільш освічені та професійні кадри, змагання за залучення найбільш талановитих працівників ведеться між компаніями по всьому світу. Зараз нікого не здивує ситуація, коли юнак, який отримав вищу освіту в Україні та пропрацював кілька років в український ІТ-компанії, отримує запрошення працювати в США в Гугл, Амазон чи Фейсбук. В таких обставинах, щоб бути конкурентноздатними, вітчизняним компаніям важливо створювати умови для комфортної праці своїх працівників, використовуючи нематеріальні - соціально-психологічні, морально-психологічні методи заохочення.

З іншого боку, ІТ-працівники часто стикаються із когнітивними та нервовими перевантаженнями, що призводить до стресу, втрати інтересу до роботи, до особистого розвитку, інших проявів суб'єктивного неблагополуччя. Показовим є обговорення відчуття суб'єктивного неблагополуччя на веб ресурсі DOU (Developers of Ukraine) - основному інтернет-ресурсі для працівників ІТ-галузі в Україні. Стаття з назвою «Підчепив вигорання» («вигорання» тут використовується як збиральний ненауковий повсякденний термін, яким серед ІТ-працівників прийнято називати прояви суб'єктивного відчуття неблагополуччя) отримував коментарі протягом 5 місяців, набрав більш ніж 600 коментарів та 19 тисяч переглядів [1]. Це є наочним підтвердженням актуальності проблеми суб'єктивного благополуччя серед ІТ-працівників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В якості рішення проблеми втрати відчуття благополуччя в ІТ-менеджменті набрала популярності теорія так званих «плоских» організаційних структур. Її основна ідея полягає в тому, що якщо виключити зайві прошарки менеджменту, та дати працівникам можливість самотужки приймати рішення відносно своєї та сумісної роботи, то це призведе до зниження рівня стресу, підвищення відчуття контролю над власним життям та, як наслідок, підвищить відчуття задоволеності роботою та життям в цілому. Серед компаній з плоскою організаційною структурою є такі відомі в Україні компанії, як AirBnB, Medium and Valve.

Основні засади плоскої організаційної структури або холакратії були сформульовані Брайаном Робертсом [2]. Розвиваючи його ідеї, Ф. Лалу в книзі «Відкриваючи організації майбутнього» пише: «Чи можемо ми створювати організації, не вражені дуже добре знайомими нам хворобами? Організації, вільні від політиканства, бюрократії та внутрішньо-корпоративної боротьби. Організації, де співробітники не перебувають у вічному стресі, не вигоряють на роботі, не підкоряються обставинам з байдужістю, або обуренням чи гіркою апатією» [3, с. 5]. Таким чином, плоска організаційна структура компанії пропонується як така, що позитивно впливає на емоційний стан та відчуття задоволеності життям її працівників. За Е.Дінером, це й є показники суб'єктивного благополуччя [4]. Теоретичним підґрунтям припущення щодо позитивної ролі плоского типу організаційної структури для суб'єктивного благополуччя працівників може слугувати теорія самодетермінації, згідно якої автономія є однією з базових психологічних потреб, реалізація яких є умовою для переживання людиною благополуччя [5].

Разом з тим, коли йдеться про задоволеність працівника організацією та умовами його діяльності, стосунками в організації, взаєминами з керівництвом та колегами тощо, слід враховувати його очікування та уявлення по «належне», зафіксовані у соціальних установках. Ми вважаємо за потрібне звернутися в площині означеної проблеми до колективізму та індивідуалізму, віри в справедливий світ та установок щодо грошей.

Колективізм - індивідуалізм. Г. Тріандіс та М. Гелфанд розглядають різні види колективізму та індивідуалізму, що можуть бути описані за акцентами на горизонтальних і вертикальних соціальних відносинах [6]. Взагалі кажучи, горизонтальні моделі припускають, що одне «я» більш-менш схоже на будь-яке інше «я». Навпаки, вертикальні моделі базуються на принципі ієрархії, і одне «я» відрізняється від інших «я». Спосіб, яким ці відносні акценти поєднуються з індивідуалізмом і колективізмом, виробляють чотири чіткі моделі: горизонтальний індивідуалізм (ГІ), вертикальний індивідуалізм (ВІ), горизонтальний колективізм (ГК) і вертикальний колективізм (ВК).

При орієнтації на ГІ люди хочуть бути унікальними та відрізнятися від груп, імовірно, вони скажуть «я хочу робити свою справу» і будуть дуже впевнені в собі, але вони не особливо зацікавлені в тому, щоб здобути відзнаку чи мати високий статус. Люди типу ВІ часто хочуть виділитися і здобути статус, вони роблять це в індивідуальних змаганнях з іншими. Вони, ймовірно, скажуть: «Я хочу бути найкращим». У ГК люди бачать себе схожими на інших (наприклад, одна особа, один голос) і підкреслюють спільні цілі з іншими, взаємозалежність і товариськість, але вони нелегко підкоряються владі. У ВК люди підкреслюють цілісність внутрішньої групи, готові пожертвувати своїми особистими цілями заради цілей внутрішньої групи і підтримують змагання своїх внутрішніх груп з зовнішніми групами. Якщо органи влади в групі хочуть, щоб усі діяли таким чином, який є вигідним для групи, але є невигідним або неприємним для деяких окремих членів групи, вони

підкоряються волі цих органів влади.

Важливо зазначити, що жодна з чотирьох моделей не є обов'язково кращою чи гіршою для функціонування людини. Натомість кожна із цих культурних моделей по різному функціонує в різних ситуаціях. Зокрема, патерн ГІ дозволяє індивідам займатися своїми справами без обмежень, наданих внутрішніми групами; патерн ВІ, з його акцентом на конкуренції, ймовірно, призведе до творчості та великих індивідуальних зусиль. Навпаки, модель ГК, ймовірно, призведе до значної соціальної підтримки. Шаблон ВК може дозволити групі стати більше, ніж сума її частин. Ця культурна модель забезпечує захист та безпеку і зменшує потребу в особистих рішеннях, які в деяких людей викликають занепокоєння.

З іншого боку, з кожним шаблоном, ймовірно, пов'язані також витрати. Патерн ГІ може призвести до соціальної ізоляції, коли люди займаються своїми справами, але ніхто не схвалює те, що вони роблять. Схема ВІ може призвести до надзвичайного стресу, особливо після невдач у змаганнях. Модель ГК може поглинати значну частину енергії індивіда в соціальних відносинах, таким чином знижуючи продуктивність. Модель ВК може призвести до авторитарних режимів та етнічних чисток.

Поняття «віра в справедливий світ» (дали - ВСС) було введено М. Лернером [7]. ВСС являє собою загальну світоглядну установку (часто звану оманою або ілюзією), відповідно до якої люди переконані в тому, що світ влаштований впорядковано і коректно, являє собою таке місце, де кожна людина, зрештою, отримує те, що заслуговує: нагороди та покарання. Ця віра базується на потребі людини розуміти, чому одні благополучні, а інші - нещасні, і проявляється тоді, коли при зіткненні зі стражданнями невинної людини без можливості їх припинення чи компенсації люди починають переконувати себе та інших, що жертва заслуговує на свої страждання. ВСС сприяє досягненню віддалених цілей і пом'якшує дію стресу, також вона пов'язана з альтруїзмом, довірою; довірою к державним структурам. Люди, які бачать світ як зрозумілий і передбачуваний, довіряють світу та іншим людям, надають допомогу та розраховують на взаємність.

Дослідження послідовників М. Лернера показали, що віра у справедливість світу неоднорідна: можна вірити у справедливість світу взагалі (ВСС загальна) та у справедливість світу по відношенню до самого себе (ВСС особиста) [8; 9]. Ці дві установки бувають різного ступеня виразності, і своєрідність їх поєднань породжує різні життєві позиції. Більше того, є люди, які взагалі не вірять у те, що світ справедливий. Така установка може бути ресурсною для деяких категорій людей, зокрема для людей з обмеженими можливостями здоров'я.

Віра в справедливість світу для себе особисто і віра в справедливість світу для всіх, хоча і корелюють одна з одною, виконують різні функції. Психосоціальної адаптації людей сприяє ВСС особиста, пов'язана з позитивним самосприйняттям і продуктивними стратегіями подолання стресу, зі здатністю прощати себе та інших. А ВСС загальна позитивно пов'язана з суворішим ставленням до порушників, з негативним ставленням до літніх і бідних, оскільки справедливий загалом світ не передбачає незаслужених страждань, отже, у всіх бідах винні самі постраждалі.

За результатами досліджень, віра в справедливий світ для себе та віра в справедливість світу для всіх можуть виконувати різні функції та обумовлювати різну оцінку подій залежно від контексту - індивідуалізму або колективізму (згідно: [10]).

Віра в силу грошей. Згідно теорії самодетермінації, психологічне благополуччя пов'язане з домінуючим типом цінностей: ті, хто прагне до цілей, пов'язаних з внутрішніми цінностями, будуть більш задоволені життям ніж ті, хто орієнтований на зовнішні цілі, на гроші [11]. З іншого боку, можна очікувати, що орієнтація на гроші, віра в їх «силу» буде більш притаманною людям, орієнтованим на індивідуалізм, особливо індивідуалізм вертикальний, який підштовхує до конкуренції.

Метою нашої роботи є дослідження індивідуалізму-колективізму, віри в справедливий світ та віри в силу грошей як предикторів суб'єктивного благополуччя працівників в ІТ-компаніях з різним типом організаційної структури.

Виклад основного матеріалу

Методи дослідження: