Методики комплексної оцінки розвитку дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИКИ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Олена Казачінер

доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри здоров'я людини, реабілітології і спеціальної психології, ХНПУ імені Г.С.Сковороди

Юрій Бойчук

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри здоров'я людини, реабілітології і спеціальної психології, член-кореспондент НАПН України, ректор, ХНПУ імені Г.С.Сковороди

Анотація

У статті здійснено систематизацію наявних діагностичних матеріалів відповідно до напрямів здійснення комплексної оцінки розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Аналізуючи напрями діагностики психофізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, можна назвати такі з них: 1) оцінка рівня готовності до шкільного навчання; 2) дослідження пізнавальної сфери; 3) дослідження креативності, здібностей, обдарованості; 4) дослідження особистісної сфери; 5) дослідження міжособистісних стосунків дітей 6-10 років та соціально-психологічного клімату.

Оцінка рівня готовності до шкільного навчання передбачає використання певних діагностичних комплексів, а також дослідження адаптації учнів 1 -4 класів до навчально-виховного процесу. Дослідження пізнавальної сфери передбачає дослідження: відчуттів; сприймання; уваги; пам'яті; мислення; уяви; рівня інтелектуального розвитку. Дослідження креативності, здібностей, обдарованості має на меті вивчення творчої обдарованості; дослідження креативності (дивергентної продуктивності при операціях із символічним; образним; семантичним матеріалом), а також вивчення творчого мислення. Напрямами дослідження особистісної сфери молодших школярів є: комплексне дослідження особистості; дослідження темпераменту; емоційно-вольової сфери; мотивації та саморегуляції. Окремим напрямом діагностики є дослідження міжособистісних стосунків дітей 6-10 років та соціально-психологічного клімату в сім'ї та навчальному колективі.

Нами було представлено мету діагностики по кожному з цих напрямів та відповідний діагностичний інструментарій, який застосовується у теорії та практиці.

Існують певні вимоги до здійснення діагностики психофізичного розвитку дитини 6-10 років: 1) впевненість у доступності діагностичної методики; 2) пропонування завдання в цікавій, ігровій формі; 3) для психодіагностування дітей 3-4 класів можна використати тести, призначені для дорослих, якщо завдання будуть для них зрозумілими та відповідатимуть їхнім здібностям; 4) тести для дорослих стосовно дітей молодшого шкільного віку (тести для вивчення мислення, особистості і міжособистісних взаємин) застосовують обмежено; 5) інтелектуальні тести для дорослих необхідно адаптувати, змінивши їх структуру і зміст, або створити для дітей нові їх варіанти. Результати тестування за допомогою різних тестів потребують зіставлення.

Ключові слова: комплексна оцінка, діагностика, оцінка розвитку дитини, дитина молодшого шкільного віку, методики комплексної оцінки

Abstract

Olena Kazachiner

Doctor of Pedagogy, Docent,

Associate Professor of Human Health, Rehabilitation and Special Psychology, H.S. Skovoroda KhNPU

Yuriy Boychuk

Doctor of Pedagogy, Professor, Professor of Human Health, Rehabilitation and Special Psychology, Corresponding Member of the NAPS of Ukraine,

Rector, H.S. Skovoroda KhNPU

TOOLS OF COMPLEX EVALUATION OF PRIMARY SCHOOLCHILDREN'S DEVELOPMENT

The article systematizes the available diagnostic materials in accordance with the areas of comprehensive assessment of the primary school children's development.

Analyzing the directions of diagnosis of psychophysical development of children of primary school age, we can name the following of them: 1) assessment of the level of readiness for schooling; 2) research of the cognitive sphere; 3) research of creativity, abilities, talents; 4) research of the personal sphere; 5) study of interpersonal relationships of children 6-10 years and the socio-psychological climate.

Assessment of the level of readiness for schooling involves the use of cert ain diagnostic systems, as well as the study of adaptation of students in grades 1 -4 to the educational process. The study of the cognitive sphere involves the study of: sensations; perception; attention; memory; thinking; imagination; level of intellectual development. The study of creativity, abilities, talents aims to study creative talents; research of creativity (divergent productivity at operations with symbolic; figurative; semantic material), and also studying of creative thinking. Areas of research of the personal sphere of primary schoolchildren are: comprehensive study of personality; temperament research; emotional and volitional sphere; motivation and self-regulation. A separate area of diagnosis is the study of interpersonal relationships of 6-10 year old children and the socio-psychological climate in the family and school.

We presented the purpose of diagnostics in each of these areas and the relevant diagnostic tools used in theory and practice.

There are certain requirements for the diagnosis of psychophysical development of a child 6-10 years: 1) confidence in the availability of diagnostic techniques; 2) offering the task in an interesting, playful way; 3) for psychodiagnosis of children of 3 -4 grades it is possible to use the tests intended for adults if tasks will be clear to them and will correspond to their abilities; 4) tests for adults in relation to children of primary school age (tests to study thinking, personality and interpersonal relationships) are used to a limited extent; 5) intellectual tests for adults need to be adapted by changing their structure and content, or to create new versions for children. The results of testing with different tests need to be compared.

Keywords: complex evaluation, diagnostics, child development evaluation, primary school age child, tools of complex evaluation

Постановка проблеми

Зі вступом дітей до школи стають їхні індивідуальні відмінності за рівнем психічного, особистісного розвитку, характером інтелектуальної діяльності, вони по-різному реагують на однакові інструкції і психодіагностичні ситуації.

Емпіричні дані психологічної готовності 6-7-річних дітей до навчання в школі свідчать, що 50-80% їх ще не готові повноцінно засвоювати навчальні програми початкових класів. Часто дисгармонують їх фізичний і психологічний вік.

Для комплексного оцінювання рівня психологічного розвитку дітей, що вступають до школи та навчаються в початкових класах, використовують психодіагностичні методики, які характеризують пізнавальні процеси, особистість і міжособистісні стосунки, оцінюють практичні уміння і навички, психічну готовність до навчання, психічний розвиток.

Комплексну психодіагностичну оцінку складають за орієнтацією дітей у навколишньому світі; ставленням до навчання в школі: рівнем уваги, пам'яті, мислення, мовлення, художньо-образотворчих здібностей; трудовими уміннями і навичками; мотивацією на досягнення успіхів; особистісними якостями; міжособистісними стосунками. Комплексне систематичне психодіагностування допомагає оцінити ефективність навчально-виховної роботи в школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що різноманітні питання оцінки психофізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку були предметом наукових пошуків таких дослідників, як І.Барбашова [1], Т.Дегтяренко, Я.Шевцова [23], В.Демченко [4], Х.Лепех [5], В.Майструк [6], Р.Моісеєнко [7], С.Савлюк [8] та інших. Так, авторами розглядалися окремі проблеми оцінювання перцептивно-когнітивного, перцептивно-моторного, сенсорного, психологічного, фізичного розвитку дітей 6 -10 років, у тому числі і з особливими освітніми потребами, а також особливості динаміки здоров'я учнів початкової та основної школи.

Проте незважаючи на достатню кількість наукових праць, питання здійснення систематизації щодо напрямів здійснення комплексної оцінки розвитку дітей молодшого шкільного віку та визначення належного та валідного діагностичного інструментарію потребує обов'язкового розв'язання.

Мета статті полягає у здійсненні систематизації наявних діагностичних матеріалів відповідно до напрямів здійснення комплексної оцінки розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Деяким молодшим школярам доступні тести, призначені для психодіагностування дорослих, іншим - методики, розраховані на 4-6-річних (дошкільників). Особливо це стосується психодіагностичних методик, у яких використовують вербальні самооцінки, рефлексію і різні складні оцінювання навколишнього середовища. Тому перед застосуванням психодіагностичної методики до дітей молодшого шкільного віку необхідно впевнитися в її доступності.

Якщо дитині 6-10 років запропонувати доступний, але малоцікавий для неї психологічний тест, що потребуватиме вольових зусиль, довільної уваги, пам'яті та уяви, вона може не впоратися із завданням не через відсутність інтелектуальних здібностей і задатків, а через недостатній рівень індивідуально-психологічного розвитку.

Якщо ці завдання запропонувати в ігровій формі, ймовірно, результати тестування виявляться кращими. Це необхідно враховувати у психодіагностуванні дітей, що вступають до школи, першокласників, другокласників.

Для психодіагностування дітей 3-4 класів можна використати тести, призначені для дорослих, якщо завдання будуть для них зрозумілими та відповідатимуть їхнім здібностям. Однак, якщо дорослі з допомогою вольових зусиль керують своєю поведінкою під час тестування, то діти впродовж усього молодшого шкільного і до підліткового віку здебільшого не можуть цього робити. Тому за сильної мотивації, зацікавленості, активного настрою на тестування його підсумки завжди будуть вищі.

Тести для дорослих стосовно дітей молодшого шкільного віку (тести для вивчення мислення, особистості і міжособистісних взаємин) застосовують обмежено. Більшість інтелектуальних тестів для дорослих оцінюють рівень розвитку словесно-логічного мислення, яке у молодшому шкільному віці тільки починає розвиватися (завершується у підлітковому віці).

Отже, інтелектуальні тести для дорослих необхідно адаптувати, змінивши їх структуру і зміст, або створити для дітей нові їх варіанти (що було зроблено для інтелектуального тесту Векслера, тесту Кеттела). Однак порівняти результати тестування певної психологічної якості за допомогою різних за структурою і змістом тестів складно. Результати тестування за допомогою різних тестів потребують зіставлення. Після цього визначають перекладний коефіцієнт - середнє співвідношення кількісних показників за однією методикою з показниками за іншою методикою, призначеною для діагностування певної психологічної властивості. Вибірка досліджуваних, за якою встановлюють перекладний коефіцієнт, має бути великою, а дисперсія індивідуальних показників - незначною. Коефіцієнт дає змогу з допустимою похибкою переходити від одного тесту до іншого, приблизно передбачати результати тестування за однією методикою на основі результатів, отриманих за іншою. Наприклад, якщо підлітки за дитячим варіантом тесту Векслера одержують від дитячого до дорослого варіанта дорівнюватиме 25. Його вираховують, поділивши середній коефіцієнт рівня інтелектуального розвитку великої вибірки людей за дитячим варіантом тесту (у цьому разі - 100%) на середній показник цієї вибірки людей за дорослим варіантом тесту (80%). Отриманий показник дорівнює 1,25. Це означає: якщо дітей протестувати за дитячим варіантом тесту, а підлітків - за дорослим, то отримані за дитячим варіантом показники можна порівнювати з показниками за дорослим, поділивши або помноживши їх на величину 1,25 показник 100%, а за дорослим його варіантом - 80%, то перекладний коефіцієнт

Слід враховувати, що певні якості дорослих не притаманні дитині, і навпаки, дітям властиві такі з них, яких немає у дорослих людей. Тому створений за зразком тесту для дорослих тест для дітей може виявитися недостатньо валідним. Отже, конструюючи і використовуючи особистісні тести, слід послуговуватися віковою психологією і психологічною теорією вікового особистісного розвитку людини для забезпечення валідності.

Психодіагностичний комплекс містить методики, які можна застосовувати і до 6-7-річних, 10-11-річних дітей. Оцінки, отримані за всіма методиками, переводять в єдину стандартизовану систему оцінок і записують в карту індивідуального психологічного розвитку дитини молодшого шкільного віку. Комплекс містить: методики, які використовують при вступі дітей до школи (наприклад, методика з'ясування загального орієнтування 6 -7-річних дітей і запасу побутових знань); методики діагностування готовності до навчання в школі й оцінювання рівня психічного розвитку; методики оцінювання рівня психічного розвитку дітей.

Аналізуючи напрями діагностики психофізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, можна назвати такі з них: 1) оцінка рівня готовності до шкільного навчання; 2) дослідження пізнавальної сфери; 3) дослідження креативності, здібностей, обдарованості; 4) дослідження особистісної сфери; 5) дослідження міжособистісних стосунків дітей 6-10 років та соціально-психологічного клімату.

Оцінка рівня готовності до шкільного навчання передбачає використання певних діагностичних комплексів, а також дослідження адаптації учнів 1 -4 класів до навчально-виховного процесу (таблиця 1):

Таблиця 1 Оцінка рівня готовності дітей 6-10 років до шкільного навчання