Особливості емоційного інтелекту в осіб з андрогінним типом ґендерної ідентичності (за С. Бем)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості емоційного інтелекту в осіб з андрогінним типом ґендерної ідентичності (за С. Бем)

Emotional intelligence features of people with androgynous type of gender identity (according to S. Bem)

Ситник Сергій Іванович, Полшкова Світлана Геннадіївна, Трофімова Дар'я Олександрівна

У статті представлено результати дослідження особливостей емоційного інтелекту осіб з андрогінною Тендерною ідентичністю. Було вивчено феномен андрогінності у зв'язку з емоційним інтелектом у науковій літературі.

У статті висувається твердження, що андрогінний тип гендерної ідентичності дозволяє особистості за рахунок поєднання високої фемінності і маскулінності проявляти велику адаптивність, гнучкість і креативність у поведінці.

Ключові слова: емоційний інтелект, Тендерна ідентичність, андрогінність, маскулінність, фемінність.

Key words: emotional intelligence, gender identity, androgyny, masculinity, femininity.

Актуальність дослідження

емоційний інтелект андрогінна гендерна ідентичність

Сучасна проблема тендеру досить актуальна в умовах розвитку суспільства, яке диктує свободу соціального волевиявлення, вибору власної лінії поведінки в подружньому житті, сімейному вихованні дітей та творенні особистого щастя. В умовах сучасного суспільства активно проявляється тенденція, в рамках якої відбувається уніфікація маскулін- них і фемінних цінностей і ослаблення впливу традиційних тендерних стереотипів, що засновані на патріархальній картині світу, а отже, змінюються і стандарти поведінки представників статі в напрямі андрогінності. У зв'язку з цим зрушенням постає питання встановлення особливостей емоційного інтелекту в особистостей з андрогін- ним типом тендерної ідентичності.

Мета дослідження - дослідити особливості емоційного інтелекту у осіб з андрогінною гендерною ідентичністю.

Для досягнення поставленої мети дослідження були визначені такі завдання:

— визначити рівень розвитку емоційного інтелекту в осіб з андрогінною тендерною ідентичністю;

— визначити відмінність у прояві емоційного інтелекту у чоловіків та жінок з андрогінною тендерною ідентичністю;

— виявити значущі взаємозв'язки між компонентами емоційного інтелекту та андрогінною тендерною ідентичністю осіб.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: теорії емоційного інтелекту і їх концептуальні моделі (Д. Люсін, Дж. Майер, Joseph Newman, І. Андрєєва, П. Саловей, Д. Карузо, D. Goleman, R. Bar-On, Г. Гарднер, К. Петридіса та Е. Фернхема, Манфред Ка Де Врі); дослідження вітчизняних учених: вивчення функцій емоційного інтелекту - Е. Носенко, Н. Коврига; розвиток емоційного інтелекту - М. Журавльова, Я. Куценко, О. Льошенко, В. Моргун, Е. Носенко,

І. Синельникова; континуально-ієрархічна модель емоційності О. Саннікова.

Теоретичні підходи до вивчення тендерної ідентичності таких науковців, як: Люіс Терман та Кетрін Кокс-Майлз, Сандра Бем, Дж. Гілфорд та Р Гілфорд, Ш. Берн, Д. Спенс, А. Іглі, Г Омре,

І. Степанова, вивчення особливості андрогін- ності: С. Бем, К. Джеклін, Р. Джонсона, К. Мартін, Е. Маккобі, К. Макнемара, Д. Спенс, Дж. Столлера, Р Хельмріха, К.Г. Юнг, дослідження таких вітчизняних учених, як: Н. Буркало, А. Алєксє- єва, В. Васютинський, О. Кочарян, Т. Говорун, О. Кикіш.

Аналіз наявних досліджень. Термін «андро- гінність» походить від двох грецьких слів - “nndros” (чоловік) и “gynai” (жінка) - та означає поєднання чоловічого та жіночого, або ж поєднання маскулінних та фемінних рис в індивіді.

Роль чоловіка і жінки у суспільному середовищі нині неминуче зазнає значних змін. Чітка тендерна диференціація необов'язково є запорукою успішного життя в умовах сучасного суспільства. Дедалі більшої актуальності набувають питання, що стосуються тендерної рівності та впливу андрогінності на рівень якості та задоволеності життям. Крім понять маскулінності (мужності) і фемінності (жіночності), дедалі частіше звертається увага на доцільність інтеграції в поведінкових та емоційних проявах андрогінних якостей, що дозволяє представникам обох статей виявляти риси традиційно суто чоловічі чи жіночі.

К.Г. Юнг формував основи вивчення андро- гінності як особливості людської психіки, яку продовжують численні дослідження соціологів і культурологів. Дослідження, які були проведені Дж. Бініномом і К. Дагером, вивчають рівень залежності андрогінності від етнічних і соціо- культурних факторів та зв'язку андрогінії з успішністю в професійній сфері та сім'ї [1].

Американський психолог С. Бем, досліджуючи особливості тендерних проявів, створила методику дослідження маскулінності-фемінності- андрогінності, що дає змогу вимірювати ступінь, у якому індивіди ідентифікують себе з типово чоловічими чи жіночими формами поведінки або з комбінацією їх. На основі його результатів С. Бем виокремила вісім статево-рольових типів. Вона запровадила поняття «андрогінний тип». Сама С. Бем визнає, що концепція андрогінності далека від реального стану справ, адже перехід особистості до андрогінності вимагає змін не осо- бистісних особливостей, а структури суспільних інститутів. Окрім того, існує небезпека втрати того позитивного, що несе у собі згладжування дихотомії чоловічого-жіночого [2].

Такі вчені, як Д. Аубе та Р Костнер [3], І. Кле- ціна [4], І. Кон [5], стверджують, що в мультипо- лярній моделі тендерної ідентичності особистості, окрім маскулінних та фемінних властивостей, присутні й інші ґендерні характеристики. Відомо, що науковці досить довго вважали, що маску- лінність і фемінність - це протилежні полюси однієї шкали, але у сучасних тендерних концепціях ці властивості розглядаються як відносно незалежні один від одного конструкти. Обидва конструкти визначаються соціально і вимірюються окремими шкалами. Гармонійне поєднання високо розвинутої фемінності та маскулінності в одній людині називають андрогінністю. Розвинута андрогінність передбачає багатий арсенал і гнучкість тендерно-рольової поведінки, високу креативність, низьку конфліктність, здатність до оптимальної соціальної адаптації тощо. Висока андрогінність властива обдарованим і геніальним людям. Андрогінна модель статевих і тендерних ролей має великі переваги і починає формуватися не раніше юнацького віку.

Андрогінність значною мірою залежить від етнічних і соціальних факторів. Так, афроамериканці і пуерторіканці, як чоловіки, так і жінки, більш андрогінні, ніж євроамериканці (D. Binion, 1990; K. Dugger, 1988). Пояснюють це високим рівнем безробіття серед чорношкірих чоловіків і низькою оплатою їхньої праці, в результаті чого чорношкірі жінки зайняли на ринку праці більш міцні позиції порівняно з білими жінками. Їхнє уявлення про жіночність стало включати впевненість у собі, винахідливість і самостійність, фізичну силу [6].

Теорія андрогінії викликала на Заході не тільки великий інтерес, але і критику її основ. Можливо, це було викликано тим, що в американському суспільстві маскулінність дає людині більше переваг, ніж фемінність і андрогінність, і тому деякі жінки воліють демонструвати маскулінну поведінку, позаяк винагород від цього може бути більше, ніж втрат. Низка жінок наслідують маскулінний лідерський стиль, особливо якщо вони обіймають посади в традиційно чоловічих сферах діяльності. М. Тейлор і Дж. Хол вважають навіть, що поняття «андрогінія» зайве.

Загалом дані про тендерні відмінності емоційного інтелекту досить суперечливі. Встановлено, що у жінок порівняно з чоловіками емоційний інтелект загалом вищий або переважає розуміння емоцій. Тому відмінності носять скоріше якісний, ніж кількісний характер, і зумовлені впливом тендерних норм, які формуються шляхом виховання. Кожен індивід розвивається як представник конкретної статі. Народившись на світ дівчинкою або хлопчиком, дитина в процесі соціалізації засвоює комплекс норм, правил, моделей поведінки, які наближають її до прийнятих у такому суспільстві зразків фемін- ності або маскулінності, сприяють формуванню відповідних особистісних якостей [7; 8].

Виявлено відносно незначні відмінності будови мозку (не більше 10%) в чоловічій та жіночій вибірках. Так, наприклад, було встановлено, що у чоловіків зона мозку, яка відповідає за емоції, зазвичай локалізується в правій півкулі головного мозку, створюючи можливість її функціонування в незалежності від інших функцій мозку. У жінок емоції пов'язані зі значною зоною обох півкуль, їх функціонування може відбуватися одночасно з функціонуванням інших структур. Чоловіки зосереджуються на одній дії і, лише виконавши цю дію, перемикаються на іншу. Чоловічий мозок відрізняється більш суворим розподілом на ділянки, оперуючи емоціями на низькому інстинктивному рівні. Жінки, своєю чергою, можуть перебувати в певному емоційному стані й при цьому успішно займатися актуальною діяльністю [9].

Сучасні дослідження свідчать, що однозначне акцентування на маскулінності або фемінності (нормативні уявлення про соматичні, психічні і поведінкові якості, що характерні для чоловіків і жінок) у моделях поведінки обмежує емоційний та інтелектуальний розвиток чоловіків і жінок. Обидві статі рівною мірою здатні бути і честолюбними, і відданими, і самостійними, і ніжними, і рішучими, і чуйними, що є ознакою андрогін- ності і детермінується як поєднання в індивіді маскулінних і фемінних рис.

Методологія дослідження.

У дослідженні було використано дві психодіаг- ностичні методики:

1. Методика «Емоційний інтелект» Н. Хола, що представлена Е. Ільїним [10].

2. Статеворольовий опитувальник Сандри Бем [4].

Опис вибірки досліджуваних. На початку дослідження загальна кількість досліджуваних становила 42 особи віком від 21 до 57 років (жінки - 22, чоловіки - 20 осіб), після проходження тестування сформувалася остаточна вибірка респондентів, яка становила 37 осіб (18 жінок та 19чоловіків). Початковакількістьдосліджуваних становила42особи,протезарезультатамиметодики Сандри Бем більшість вибірки (37:45*100%) виявилась приналежною до андрогінного типу, тому ми звузили дослідження емоційного інтелекту до 37 осіб, що належать до андрогінного типу.

Такий результат може говорити про те, що у сучасному світі з'являється більше гармонійних особистостей, які поєднують у собі маскулінні і фемінні риси. Сімейні обов'язки, виховання дітей, професії тощо натепер не мають чіткого розподілу ролей на чоловічі та жіночі. Біологічна стать не є першопричиною психологічних характеристик поведінки та соціальних ролей жінок і чоловіків.

Порівнюючи між собою чоловічу та жіночу частини вибірки, варто відзначити, що чоловіки та жінки мають однакові мінімальні значення за шкалою «Маскулінність» (0,450), проте за шкалою «Фемінність» мінімальне значення в жіночій підгрупі (0,55) вище, ніж у чоловічій (0,5). Максимальні значення за шкалою «Маскулінність» також збігаються (0,95), при тому як максимальне значення за шкалою «Фемінність» у жінок таки вище (1), ніж у чоловіків (0,85).

Перевірка гіпотез про відмінність середніх дала такі результати за методикою «Емоційного інтелекту» Н. Хола:

- рівень самомотивації нашої вибірки нижче, ніж очікується у генеральній сукупності, яку представляє нормативна таблиця, з рівнем значущості p = 0.024 (t-критерій = -2,04; 36 ступенів свободи);

- рівень управління своїми емоціями в нашій вибірці суттєво нижчий, ніж це очікується у генеральній сукупності. Рівень значущості p < 0.001 (t-критерій = -5.59; 36 ступенів свободи).

Зважатимемо надалі на такі особливості нашої вибірки, проте ми не виключаємо того факту, що нормативні значення могли стати застарілими і натепер рівень самомотивації став дійсно нижчим у нашого покоління, тому в цьому разі зазначена особливість пояснюється скоріше відмінністю поколінь, а вибірка досить вдало представляє генеральну сукупність нині.

Далі було проведено кореляційне дослідження між шкалами емоційного інтелекту Хола та маскулінністю, фемінністю й андрогінністю / спрямованістю психологічної статі (для андрогін- ної групи).

Серед кореляційних зв'язків між шкалами методики «Маскулінність-Фемінність» С. Бем та тесту емоційного інтелекту Хола були встановлені такі (табл. 1):

- маскулінність позитивно корелює із самомотивацією (коеф. Спірмена = 0.349*, p-рівень = 0.034);

- маскулінність позитивно корелює з управлінням емоціями інших (коеф. Спірмена = 0.414*, p-рівень = 0.011);

- маскулінність позитивно корелює з емпатією (коеф. Спірмена = 0.324, p-рівень = 0.05).

Інтерпретація результатів дослідження.

Нами було проведено емпіричне дослідження емоційного інтелекту у осіб з андрогінною тендерною ідентичністю. Виявлено, що респонденти менше керують своїми емоціями та мають меншу самомотивацію, ніж очікувалось. Оскільки дослідження проводилось у період пандемії COVID-19, це значною мірою могло вплинути на психічне здоров'я респондентів.

Також встановлені відмінності у чоловіків та жінок в управлінні своїми емоціями - у жінок цей показник нижчий, ніж у чоловіків. Це підтверджується проведеним раніше дослідженням взаємозв'язку емоційного інтелекту особистості та тендерної ідентичності [11], яке показало, що інтегральний показник розвитку емоційного інтелекту, як і лідерство, пов'язаний з маскулінністю, а фемінність, своєю чергою, має негативний кореляційний зв'язок з таким показником емоційного інтелекту, як управління своїми емоціями. Чоловіки і жінки з різною інтенсивністю і різними шляхами висловлюють свої емоції, що зумовлюється більшою активністю.

Таблиця 1 Кореляційні зв'язки між шкалами методики «Маскулінність-Фемінність» С. Бем та тесту емоційного інтелекту Хола

У нашому дослідженні було встановлено, що емпатія у жінок вище, ніж у чоловіків. Це співпадає з результатами дослідження Є. Іванової. Так, на її думку, у чоловіків розвинене розуміння і керування своїми емоціями за рахунок високого самоконтролю і не менш розвиненого контролю експресії. Своєю чергою жінки краще розпізнають як свої, так і чужі емоції, мають більш спрямовану здатність до емпатії, ніж чоловіки [12].

Було встановлено, що у осіб з андрогінною ґен- дерною ідентичністю показник маскулінності має зв'язок із самомотивацією, з управлінням емоціями інших та з емпатією. Зв'язок маскулінності з емпатією свідчить про те, що в нашій вибірці жінки більш маскулінні. Та, на відміну від маскулінності, фемінність не виявила жодного зв'язку з емоційним інтелектом.

Також було встановлено, що жінки з андрогін- ною ґендерною ідентичністю більш варіативні у виборі психологічної статі порівняно з чоловіками андрогінної ґендерної ідентичності, можливо, тому що у сучасному суспільстві мати мас- кулінні риси для жінки є нормою (наприклад, жінка-керівник), а для чоловіків не так прийнято мати більш фемінні риси.

Цікавим виявився зв'язок між фемінністю та сімейним станом. Респонденти, які перебувають у шлюбі, менш фемінні, ніж ті, хто не перебуває в шлюбі. Можливо, це свідчить про більшу відповідальність перед іншою людиною, цілеспрямованість, або респонденти, які не перебувають у шлюбі, особливо жінки, більше перебувають у жіночій ролі, та коли в шлюбі, то наближаються до більш андрогінного типу.

Було встановлено взаємозв'язок між само- мотивацією та респондентами, які перебувають у шлюбі, що дозволяє припустити, що в шлюбі людина більш самомотивована, ніж ті, хто не в шлюбі. Це ж саме виявилось і з показником управління своїми емоціями: ті, хто в шлюбі, мав вищий показник, ніж ті, хто не в шлюбі. Це може свідчити про підтримку в шлюбі, про те, що для суб'єктивного відчуття благополуччя у сімейному житті важливим є вміння управління своїми емоціями, а також уміння регулювати власну поведінку.

Було встановлено зв'язок між управлінням емоціями інших та респондентами, які мають дітей, та виявлено, що він є нижчим, ніж у респондентів, які не мають дітей. Можна припустити, що коли з'являється дитина, людина стикається з новим досвідом батьківства або це дестабілізує людину.

Висновки

У сучасному суспільстві відбувається трансформація ґендерних стереотипів і уніфікація ґендерної ідентичності сучасних чоловіків і жінок. Протиставлення ролей у ґендерному плані вже не є таким актуальним і вимагає від людини більш гнучкої поведінки, що призводить до формування у суспільстві андрогінного типу ідентичності. Андрогінний тип ґендерної ідентичності дозволяє особистості за рахунок поєднання високої фемінності і маскулінності проявляти велику адаптивність, гнучкість і креативність у поведінці.

Порівнюючи між собою чоловічу та жіночу частини вибірки, було встановлено, що у сучасному суспільстві жінки більш варіативні у виборі психологічної статі, ніж чоловіки. Для жінки бути маскулінною вважається більш прийнятним, ніж бути фемінним для чоловіка.

У осіб з андрогінною ґендерною ідентичністю відзначено переважання таких шкал емоційного інтелекту, як: самомотивація, управління емоціями інших та емпатія.

Практичне застосування отриманих нами у дослідженні даних можливе у сімейному консультуванні, у спортивній психології (уявлення про «чоловічі» та «жіночі» види спорту), в науковій та інших практичних сферах психології. У подальших дослідженнях важливо дослідити ґендерні особливості емоційного інтелекту у представників різних професій, вивчення емоційного інтелекту як чинника комунікативної взаємодії представників різних культур, вивчення емоційного інтелекту підлітків з різною ґендерною спрямованістю.

Список літератури

1. Калька Н.М., Гриців Н.С. Історичний аспект дослідження андрогінності як моделі ґендерного континууму. Серія психологічна. УДК 159.922. Науковий вісник. 2'2013. URL: http://www.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/visnyky/ nvsp/02_2013/13knmmgk.pdf.

2. Бэм С. Линзы гендера: трансформация взглядов на проблему неравенства полов / пер. с англ. Москва : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. 336 с.

3. Aube J., & Kostner R. Gender characteristic and relationship adjustment:Another look at similarity-complementarily hypotheses. Journal of Personality, 1995. No. 63, pp. 879-904.

4. Клецина И.Ф., Иоффе Е.В. Гендерные нормы как социально-психологический феномен : монография. Изд-во : Проспект. 19.07.2017. ISBN: 9785392250394. URL: https://litgid.com/read/gendernye_normy_kak_sotsialno_ psikhologicheskiy_fenomen_monografiya/page-5.php.

5. Кон И.С. Трансформация сексуальности на рубеже веков. Люди лунного света. 2002. № 3 (Июль). С. 38-47.

6. Binion V.J. Psychological androgyny: A black female perspective. Sex Roles, 1990, V. 22, p. 487-506.

7. Попова Т.С. Теоретичні засади дослідження емоційного інтелекту / Т.С. Попова, І.І. Горват-Янушевська. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилян- ська академія». Серія: Соціологія. 2014. Т 244, Вип. 232. С. 63-66. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdusoc_ 2014_244_232_15.

8. Guastello D.D., Guastello S.J. Androgyny, gender role behavior, and emotional intelligence among college students and their parents. Sex Roles: A J. of Research. 2003, Dec. URL: http://www.findarticles.eom/p/articles/.

9. Носенко Е.Л. Посібник до вивчення курсу «Теорія емоційного інтелекту» / Е.Л. Носенко, А.Г Четверик- Бурчак. 2014. С. 23.

10. Ильин Е.И. Эмоции и чувства. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 633-634.

11. Степанов И.С. Взаимосвязь эмоционального интеллекта личности и гендерной идентичности личности. Известия Российского государственного педагогического университета имени А.И. Герцена. № 12 (88). С. 110-115.

12. Иванова Е.С. Половозрастные особенности эмоционального интеллекта и его структурных компонентов. Образование и наука. 2011. № 7. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/polovozrastnye-osobennosti-emotsionalnogo- intellekta-i-ego-strukturnyh-komponentov.

Размещено на Allbest.ru