Психологія праці та нженерно-психологічне забезпечення трудової діяльності робітників ДСНС Одеської області

Размещено на http://allbest.ru

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Психологія праці та нженерно-психологічне забезпечення трудової діяльності робітників ДСНС Одеської області

Пундєв В.В. кандидат психологічних наук,

доцент кафедри соціальної і прикладної психології

Анотація

У роботі розглядається психологічне ставлення до трудової діяльності робітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) з позицій соціальної, трудової та інженерної психології. Актуальний сучасний стан епідеміологічної, економічної та політичної сфер української держави зумовлює нові соціальні проблеми у психології праці та інженерно-психологічного вивчення представників допоміжних і екстремальних професій, зокрема ДСНС. Створення умов для професійного становлення працівників ДСНС має поліпшити наявну ситуацію, коли все частіше виникає потреба у профілактиці та корекції негативних психічних станів, що виникають у фахівців-рятувальників під впливом ризиконебезпечних ситуацій службової діяльності.

Для досягнення завдань були проведені дослідження індивідуальних психологічних особливостей працівників ДСНС Одеської області за допомогою індивідуально-типологічного опитувальника Л. М. Собчик, методики для визначення ймовірності розвитку стресу Т. А. Нємчина; опитувальника вольових якостей людини М. В. Чумакова та інших. Продемонстровано, що професійна діяльність фахівців технічно орієнтовна, це визначає інженерно-психологічний аспект супроводу діяльності. Крім того, працівник повинен мати необхідні базові якості, розвивати комплекс особистісних та професійно важливих якостей, на вивчення чого направлена психологія праці. Якісний паралельний психологічний супровід може бути основою покращення рівня професійної придатності працівників ДСНС.

Ключові слова: Державна служба з надзвичайних ситуацій, психологія праці, інженерна психологія, професійно важливі якості фахівця.

Вступ

Постановка проблеми. ДСНС за законом «реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності» [1]. Зараз в психології праці та інженерній психології важливим є питання пошуку рішень проблем, що виникають в галузі підготовки фахівців, чия діяльність націлена на захист держави, населення України і тому часто маже бути небезпечною.

Тут предметом наукового дослідження постають психологічні особливості професійної діяльності працівників ДСНС, де основними є: взаємодія зі спецзасобами, технікою; високий рівень стресогенності роботи та особистісні проблеми.

Перші елементи вивчаються інженерною психологією через характеристики виконавчої системи людини. Стресогенність роботи оперативних працівників та керівного складу полягає у великій кількості інформації, яку потрібно опрацювати в умовах дефіциту часу та правильно на неї відреагувати, прийняти рішення. Закритість системи ДСНС передбачає певну кар'єрну ланку, особливість якої полягає у періодичних посадових переміщеннях по службі.

Сам процес посадових переміщень висуває певні вимоги до особистості, зокрема до адаптаційних можливостей людини. Це зумовлює необхідність розвитку у фахівців ДСНС низки специфічних особистісних та професійно важливих якостей -- це вивчає психологія праці. У зв'язку з цим ми бачимо основними проблемами вивчення та аналізу особливостей професійної діяльності фахівця ДСНС такі: питання розробки і впровадження заходів з оптимізації операцій і дій у системі з технікою та у процесі соціальних структурних змін -- груп співробітників, зокрема процесу службових змін, їхнього зв'язку з адаптаційними процесами та з низкою особистісних чинників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення особливостей діяльності та психофізіологічних особливостей працівників ДСНС зустрічається в роботах Г. О. Донецько, М. В. Леві, І. Г. Чурсіна, В. І. Медведева, І. М. Єфанова, М. І. Мар'їна, С. І. Ловчана з долученням теорій фізіології праці, що близька «Психології праці в вузькому сенсі», як це визначає В. О. Толочек [2]. Особливості професійного становлення працівників силових структур, а також працівників ДСНС ґрунтовно досліджувалися в роботах В. О. Лефтерова, О. А. Матеюка, С. М. Миронця, Д. О. Олександрова, О. Р. Охременко, Є. М. Потапчука, О. Д. Сафіна, О. В. Числицької та ін. В інженерній психології такі проблеми аналізуються через вивчення характеристик прийому і переробки інформації людиною, особливості виникнення регулюючих процесів на різних рівнях функціонування психіки, і перш за все через розгляд характеристик виконавчої системи людини [3-6].

Мета статті. Теоретично обґрунтувати проблематику професійного діяльності у ДСНС як предмета дослідження інженерної психології і предмета психології праці; практично дослідити окремі професійно важливі якості як запоруку професійного становлення працівників на прикладі ДСНС Одеської області.

э

Виклад основного матеріалу

В інженерній психології вивчення проблем такого роду професій відбувається через розгляд характеристик виконавчої системи людини. Це антропометричні характеристики (статичні і динамічні антропометричні характеристики): перші використовуються для встановлення розмірів і параметрів робочого місця оператора, а другі -- для визначення обсягу робочих рухів, зон досяжності і видимості, створення моделей операцій людини. Та інженерно-психологічний розгляд схожих біомеханічних систем, де використовуються фізико-математичні моделі, вони включають кінематичні ланцюги, динамічні особливості взаємодії м'язів і скелета, особливо пози людини-оператора, розподілу навантажень під час виконання робочих і керуючих рухів. Біомеханічний аналіз дозволяє визначити такі оптимальні співвідношення, які дають можливість виконувати робочі рухи з мінімальними витратами енергії та часу. Окремо вивчаються робочі рухи оператора, сенсомоторна регуляція та інше [3]. Практична психологія вивчає таку специфіку для ДСНС (наприклад, огляд видимості у шоломі, обмеження та скутість рухів у захисній формі, робота зі спецзасобами, зміна стану при інтоксикації чи гіпоксії, з психологічним аспектом (процеси сприйняття, формування навичок та інше).

Аналіз літератури з психологи праці показав, що професія працівника ДСНС має притаманні їй специфічні особливості, основними з яких є: високий рівень небезпеки, високий рівень травмування, високий рівень стресогенності, ризикованість, високий рівень відповідальності, невизначеність ситуації, дії в умовах обмеженого простору і дефіциту часу [4-6]. Все це зумовлює розвиток високих вимог до професійно важливих якостей працівників ДСНС і головний напрямок нашого емпіричного дослідження, що проводилося на базі пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України в Одеській області у 2018-2019 рр. У ньому брали участь працівники пожежно-рятувальної служби в кількості 50 осіб, з яких 38 -- чоловіки (76,00 %) і 12 жінок (24,00 % тендерної ознаки вибірки). Були застосовані такі психологічні методики: індивідуально-типологічний опитувальник Л. М. Собчик (ІТО); шкала тривожності Ч. Д. Спілбергера, Ю. Л. Ханіна; методика діагностики ступеня готовності до ризику X. Шуберта; методика для визначення ймовірності розвитку стресу Т. А. Нємчина; опитувальник вольових якостей людини М. В. Чумакова; методика визначення емоційної стабільності (опитувальник Г. Айзенка).

За дослідженням ймовірності розвитку стресу працівників ДСНС (методика Т. А. Нємчина) були знайдені загальні рівні стресостійкості: низький -- 16 %, середній -- 52 %, високий -- 32 % вибірки. Згідно з результатами, жінки та чоловіки вибірки володіють переважно середньою стресостійкістю. При цьому спостерігається загальна мобілізація психічної діяльності, часто не притаманна людині у звичайних обставинах: зібраність, організованість, підвищена розумова працездатність, кмітливість, впевненість у собі, блискавична реакція, стійкість до перешкод, активізація мовленнєвої активності, загальна позитивна оцінка даного стану в цілому. Були також знайдені рівнів стресостійкості за гендерною ознакою (рис. 1).

У жінок у порівнянні з чоловіками переважає низький рівень стресостійкості, що характеризується порушенням та розладом основних фізичних, фізіологічних і психічних функцій, зростає кількість скарг на різного роду неприємні відчуття, дискомфорт. Може погіршитися свідомий контроль за виконанням діяльності, трапляються труднощі у зосередженні, зростає кількість помилок, незвичних реакцій, неточності, посилюється роль автоматичних, стереотипних дій, які витісняють творчі, свідомі та довільні дії. Аналіз та обробка результатів методики Спілбергера-Ханіна надали нам змогу розділити досліджувані критерії на дві шкали: «реактивна тривожність»; «особистісна тривожність». Середні значення показників тривожності з проаналізованих результатів опитувальника Спілбергера-Ханіна викладені у таблиці 1.

Таблиця 1

Середні значення тривожності працівників ДСНС

Показник особистісної тривожності досяг 28 балів, що вказує на низький рівень тривожності особистості. Показник реактивної тривожності дорівнює 43, що відповідає помірному рівню тривожності. Цей показник вказує на тривожність у відповідь на конкретну ситуацію, даний момент. Помірний рівень свідчить про те, що особистість приблизно знає, що з нею має статися найближчим часом.

Для визначення особливостей емоційної стабільності у працівників ДСНС була проведена методика визначення емоційної стабільності Г. Айзенка (табл. 2). надзвичайний ризиконебезпечний психічний

З отриманих результатів виділено 76 % емоційно стабільних працівників ДСНС та 24 % емоційно не стабільних. Тобто 76 % працівників ДСНС не схильні до занепокоєння, стійкі по відношенню до зовнішніх впливів, викликають довіру, мають схильність до лідерства.

Таблиця 2

Показники емоційної стабільності

До цього рівня належать: емоційно зрілі, спокійні, стабільні в поведінці та емоціях, розсудливі, уважні, відповідальні, енергійні, емоційно врівноважені особи, в яких спостерігається панування інтелекту над почуттями та емоціями, отже властивий контроль над емоціями. Такі особи легко пристосовуються до оточуючих, не бояться складних ситуацій, впевнені в собі, постійні у своїх планах та прихильностях, не піддаються випадковим коливанням настрою, їх важко роздратувати. Вони мають серйозні та реалістичні погляди на речі, добре усвідомлюють вимоги дійсності, не приховують від себе особистих недоліків; здатні адекватно аналізувати умови діяльності, завчасно планувати її, застосовувати адекватні способи дії.

Рис. 2. Стан емоційної стабільності працівників ДСНС

Тільки 24 % респондентів емоційні, чутливі, тривожні, схильні болісно переживати невдачі і засмучуватися через дрібниці. Такий рівень мають емоційно незрілі, тривожні, імпульсивні, емоційно неврівноважені особи, в яких спостерігається панування емоцій над інтелектом, а отже у поведінці та емоціях -- нестабільність. Для цих осіб характерними є низька толерантність до емоціогенних факторів, постійні хвилювання, підвищена роздратованість, поверховість та нереалістичність в поглядах на речі, вони не усвідомлюють вимоги дійсності. Такі люди уникають складних ситуацій, бо не впевнені в собі; непостійні у своїх планах, мають мінливий настрій, не можуть контролювати емоції та імпульсивні потяги, постійно капризують та приховують від себе та оточуючих свої недоліки. Вони не мають почуття відповідальності, їм не вистачає енергії, коли це необхідно. Внутрішньо ці особи відчувають себе безпорадними, стомленими та нездатними справлятися з життєвими труднощами.

У процесі навчання та роботи рятувальники проходять практичні заняття, тренувальні збори в умовах, наближених до надзвичайних ситуацій, з метою перевірки їх професійних якостей та навичок. У таких умовах задля успішного виконання завдань їм доводиться показувати свою майстерність. Постійний повтор дій під час таких занять сприяє, на нашу думку, розвитку емоційної стабільності в надзвичайних ситуаціях. Для діагностики ступеня готовності до ризику серед працівників ДСНС була використана методика X. Шуберта (табл. 3).

Таблиця З

Загальні показники готовності до ризику працівників ДСНС

Згідно з результатами, що викладені в таблиці 3,8% мають середній рівень готовності до ризику, 70 % -- середній та 22 % володіють низьким рівнем. Таким чином, для більшості респондентів характерний середній ступінь схильності (готовності) до ризику (70 %). Можна сказати, що значний вплив на схильність до ризику працівників ДСНС справляє їх професійна соціалізація, набуття досвіду і характер виконуваної діяльності. Зробимо висновок, що така ситуація склалася через те, що у ході навчань їх вчать не боятися небезпеки та виконувати роботу в надзвичайних ситуаціях та екстремальних умовах. Отже у них формується схильність до ризику. Виходячи з цього, вони стають більш обачними, їх дії -- продуманими, а ризики -- виправданими і залежать від конкретної ситуації. Важливим зауваженням є те, що саме середній рівень є оптимальним для ефективного виконання обов'язків працівниками ДСНС. Високий рівень схильності до ризику може сприяти неадекватній самооцінці та оцінці ситуації, що в свою чергу може призвести до негативних наслідків під час виконання завдань.

Для вивчення вольових якостей працівників пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС був використаний опитувальник вольових якостей людини М. В. Чумакова (табл. 4).

Таблиця 4

Середні показники вольових якостей працівників пожежно- рятувальних підрозділів ДСНС

Як видно з отриманих даних, більшість вольових якостей, таких як відповідальність, рішучість, самостійність, витримка, наполегливість, енергійність, уважність добре розвинена у рятувальників.За такою вольовою якістю як відповідальність респонденти в середньому набрали 5,7 бала, на тлі максимально можливого показника -- 8 балів. Дослідження індивідуальних психологічних особливостей працівників ДСНС проводилося з використаням індивідуально-типологічного опитувальника Л. М. Собчик (табл. 5).

Таблиця 5

Середні показники загальних типологічних особливостей за опитувальником Л. М. Собчик

Аналіз даних показав, що спостерігаються високі показники за шкалою екстраверсії. Це говорить про соціальну активність -- схильність до широких контактів з людьми, балакучість і рухову розкутість, але при цьому ослаблена схильність до самовдосконалення і тенденція до самоспостереження. Досліджуваний показник «екстраверсія -- інтроверсія» характеризує індивідуально-психологічну орієнтацію людини на світ зовнішніх об'єктів (екстраверсія), або на внутрішній суб'єктивний світ (інтроверсія). «Екстраверсія -- інтроверсія» -- властивості темпераменту, що визначають, від чого переважно залежать реакції і діяльність людини. Більшість працівників ДСНС є потенційними екстравертами, їм властиві товариськість, імпульсивність, гнучкість поведінки, велика ініціативність (але мала наполегливість) і висока соціальна адаптованість.

Висновки і пропозиції

Аналіз досліджень з проблеми психологічних особливостей професійної діяльності працівників ДСНС дозволив переконатися в тому, що дослідження, проведені в цьому напрямку психології праці, є актуальними. Питання праці як діяльності, особистісні особливості, питання росту професійно важливих якостей фахівця постають у сучасних реаліях частіше, ніж перцептивні чи рухові проблеми, що вивчає інженерна психологія.

Особистість фахівця служби ДСНС формується та розвиваються як у процесі професійної підготовки у навчальному закладі, так і у діяльності; випускник НЗ не може одразу оволодіти всім комплексом професійних якостей, а повинен мати ще необхідні базові якості; але вже розвинений комплекс професійно важливих якостей є основою визначення рівня його професійної придатності.

Праця рятувальників належить до тих видів діяльності, відмінною особливістю яких є постійне зіткнення з небезпекою. Надзвичайні обставини, що є невід'ємною частиною професійного досвіду працівників ДСНС, створюють екстремальні умови їх діяльності у зв'язку із загрозою для життя, фізичного і психічного здоров'я співробітників, а також із загрозою життю, здоров'ю, благополуччю оточуючих, з масовими людськими жертвами і значними матеріальних втратами.

Професія характеризується такими особливостями: травмуючими ситуаціями, стресовими впливами і постійною готовністю до ризику. аналіз літератури показав, що професія працівника ДСНС має специфічні особливості, основними з яких є: високий рівень небезпеки, високий рівень травмування, високий рівень стресогенності, ризикованість, високий рівень відповідальності, невизначеність ситуації, дії в умовах обмеженого простору і дефіциту часу. Все це зумовлює розвиток високих вимог до працівників ДСНС, де для якісної роботи необхідний цілий комплекс якостей, як індивідуально-динамічних (швидкість реакції, емоційна стабільність і т.д.), так і особистісних: сміливість, готовність до ризику, рішучість і т.д. Водночас професійна діяльність працівників ДСНС призводить до розвитку їх професійно важливих особистісних якостей (стресостійкість; мужність; соціальна інтроверсія). У зв'язку з особливостями трудової діяльності рятувальник повинен володіти певними професійно важливими якостями: сміливість, здатність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях, упевненість у собі, здатність приймати правильне рішення при нестачі необхідної інформації, при відсутності часу на її осмислення, здатність до тривалого збереження високої активності; вміння розподіляти і перемикати увагу при виконанні кількох дій, функцій, завдань, хороша пам'ять, врівноваженість, самовладання при конфліктах, схильність до ризику тощо. А відсутність або недостатній розвиток цих якостей знижує ефективність професійної діяльності.

Список використаних джерел і літератури

1. Постанова про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій: веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1052-2015- %D0 %BF#Text (дата звернення: 1.03.2021).

2. Толочек В. А. Современная психология труда. 2-е изд. СПб.: Питер, 2010. 432 с.

3. Психологічні особливості ефективності професійної діяльності фахівців спеціального підрозділу служби інкасації Державної служби охорони: монографія І Радько О. В., Ушакова I. M., Перелигіна Л. А. X.: НУЦЗУ, 2014. 184 с

4. Баклицький І. О. Вивчення проявів психічної дезадаптації курсантів навчальних закладів ДСНС України. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Сер.: Психологія, 2015. Вин. 36. С. 19-24.

5. Бінецька О. В. Особливості розвитку стресостійкості курсантів ДСНС України в процесі навчання / Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. Черкаси, 2017. С. 26--30.

6. Броцило О. Ю. Психологічні особливості професійної адаптації працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій в умовах посадових змін: дис. ... канд. псих, наук : 19.00.09. Харків: Національний університет цивільного захисту України, 2014. 205 с.

References

1. Ukrainian law (2015). Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Derzhavnu sluzh- bu Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii [Regulation on the State Service of Ukraine for Emergencies]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1052- 2015- %D0 %BF#Text [in Ukrainian],

2. Tolochek V. A. (2010). Sovremennaia psykholohyia truda. [Modern Labor Psychology].2-ed., SPb [in Russian]

3. Radko О. V., Ushakova I. M., Perelyhina L. A. (2014). Psykholohichni osoblyvosti efektyvnosti profesiinoi diialnosti fakhivtsiv spetsialnoho pidrozdilu sluzhby inkasatsii Derzhavnoi sluzhby okhorony [Psychological features of the professional performance effectiveness in fiscal special department of the State Security Service], Kharkiv [in Ukrainian]

4. Baklytskyi I. O. (2015). Vyvchennia proiaviv psykhichnoi dezadaptatsii kursan- tiv navchalnykh zakladiv DSNS Ukrainy. [Study of mental disadaptation of the DSNS of Ukraine schools cadets]. Sievierodonetsk [in Ukrainian]

5. Binetska О. V. (2017). Osoblyvosti rozvytku stresostiikosti kursantiv DSNS Ukrainy v protsesi navchannia. [Features of the stress development in cadets of the ES of Ukraine in education process], Cherkasy [in Ukrainian]

6. Brotsylo O. lu. (2014). Psykholohichni osoblyvosti profesiinoi adaptatsii prat- sivnykiv Derzhavnoi sluzhby Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii v umovakh posadovykh zmin. [Psychological features of professional adaptation of the Ukraine ES workers from hierarchy organizational changes], Kharkiv [in Ukrainian]

Аннотация

Abstract