Особистісні детермінанти відповідальності в підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра психології Національного університету «Одеська юридична академія»

Особистісні детермінанти відповідальності в підлітковому віці

Крюкова М.А.

кандидат психологічних наук, доцент

Курова А.В.

кандидат психологічних наук, доцент

Стаття присвячена актуальній проблемі розвитку особистості у підлітковому віці -- виявленню особистісних детермінант відповідальності у цьому періоді. Показано, що особливого значення ця властивість особистості набуває у сучасному соціальному просторі серед молоді, яка часто потрапляє у ситуації морального вибору та вчинку. Емпірично доведено, що основними особистісними детермінантами, що визначають готовність підлітків до прийняття на себе відповідальності, є ціннісні орієнтації та самооцінка власних моральних якостей (відповідальність, чесність, чуйність, дбайливість).

Ключові слова: відповідальність, особистість, підліток, самооцінка, ситуація, вибір.

Kriukova M.A. candidate of psychological sciences, associate professor of department of differential and special psychology of the National University “Odessa Law Academy”

Kurova A.B. candidate of psychological sciences, associate professor of department of differential and special psychology of the National University “Odessa Law Academy”

Personal determinants of responsibility in adolescence

Responsibility as a social phenomenon has powerful levers of influence on the regulation of the subject's behavior. This influence is especially important in the modern social space, because any transformations and challenges of Ukrainian society are always most pronounced in the personal characteristics of young people, who often find themselves in a situation of moral choice and action, and the result of its activity acquires a certain significance for others, on personal responsibility.

For a modern young person to be responsible means to understand the needs of others as their own, to be tolerant and respectful of the personal manifestations of others, to be able to manage their own actions and desires, aligning them with moral norms. This problem becomes especially important in adolescence, when the child is most sensitive to the processes taking place in society.

Purpose of the article: theoretical substantiation and empirical research of personal determinants of responsibility in adolescence. Object of research: responsibility of the individual. Subject of research: personal determinants of responsibility in adolescence. The results of the empirical study confirmed that the value orientations of the individual are important for the formation of his psychological readiness to take moral responsibility.

An essential factor that determines the psychological readiness of the adolescent to take responsibility are self-esteem and the desire to maintain its positive value.

Key words: responsibility, personality, teenager, self-esteem, situation, choice

Вступ

Постановка проблеми. Відповідальність як соціальний феномен має потужні важелі впливу на регуляцію поведінки суб'єкта. Особливого значення цей вплив набуває у сучасному соціальному просторі, оскільки будь-які трансформації та виклики українського суспільства завжди найбільш акцентовано проявляються в особистісних особливостях молоді, яка часто потрапляє у ситуації морального вибору та вчинку, а результат її активності набуває для оточуючих людей певного значення та накладає на особистість молодої людини відповідальність. Для сучасної молодої людини бути відповідальним означає розуміти потреби інших як власні, бути толерантним та поважаючим до особистісних проявів оточуючих, вміти керувати власними вчинками та бажаннями, узгоджуючи їх з нормами моралі. Відповідальність є конкретно-історичною характеристикою особистості, тому відповідно до процесів, які відбуваються у суспільстві, в життєдіяльності конкретної людини сутність відповідальності кардинально змінюється й уточнюється. Особливого значення ця проблема набуває у підлітковому та юнацькому віці, коли дитина найбільш сензитивна до процесів, які відбуваються у соціумі.

Мета статті: теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження особистісних детермінант відповідальності в підлітковому віці.

Об'єкт дослідження: відповідальність особистості.

Предмет дослідження: особистісні детермінанти відповідальності в підлітковому віці

Виклад основного матеріалу дослідження

Складність у вивченні відповідальності полягає в тому, що вона одночасно є і теоретичним і емпіричним конструктом, а для її реалізації має бути створена певна атмосфера, коли, на думку Г. Йонаса, в умовах свободи вибору та власної психологічної автономії суб'єкт має бути здатним враховувати наслідки власних дій [2]. Тобто відповідальність можна розглядати як особливу форму саморегуляції і самодетермінації зрілої особистості, яка містить елементи рефлексії власних вчинків та усвідомлення необхідності самоконтролю. Такий підхід співпадає із класичними поглядами Ф. Перлза, який розглядав відповідальність як розвинену здатність індивіда відповідати за власні дії, очікування, бажання та навіть фантазії [5]. При цьому, підкреслює засновник гештальттерапії, відповідальність має й інший бік -- здатність відповідати очікуванням, бажанням і фантазіям оточуючих, нести відповідальність за їхні дії. Ці сторони щільно переплетені між собою та створюють цілісний конструкт відповідальності як особливості особистості.

Будучи інтегральною характеристикою, відповідальність не існує сама по собі, а проявляється в контексті конкретних подій, вчинків та ситуацій. Тому в науці виділяють декілька видів відповідальності: професійну, екзистенційну, соціальну та моральну.

Професійна відповідальність є одним з важливих психологічних чинників становлення кар'єри особистості, оскільки в умовах сучасних соціально-політичних викликів суттєво зросла потреба в ухваленні відповідальних рішень в ситуаціях невизначеності (К. Муздибаєв [4], О. П. Патинок [6]). Професійний аспект розвитку відповідальності розглядає її і як загальнопрофесійну властивість особистості, і як одну з найважливіших інструментальних властивостей, яка впливає на особливості становлення особистості в цілому, сприяє плідному протіканню процесів саморозвитку і самовдосконалення та формується в процесі професійного навчання. Так, О. П. Патинок, досліджуючи особливості відповідальності соціальних працівників, підкреслює, що процес становлення їх відповідальності упродовж навчання у виші відзначається особливостями розвитку її структурних компонентів, а саме: когнітивного, мотиваційно-афективного та діяльнісно-поведінкового [6].

Екзистенційний напрям у дослідженні відповідальності (Д. О. Леонтьев, І. О. Цілинко та ін.) розглядає глобальні питання свободи і детермінізму, морального вибору, самотності тощо. Людину можна вважати вільною, якщо вона бере на себе відповідальність та делегує її оточуючим. І. О. Цілинко, досліджуючи морально-етичні та екзистенціальні аспекти відповідальності студентів соціономічних професій (майбутніх психологів, соціальних працівників та соціальних педагогів), встановила, що у гуманно-відповідальному значенні відношень досліджуваних переважає емоційна складова [7].

Соціальна відповідальність розглядається як інтегральна характеристика, яка визначає поведінку і суспільну активність особистості (К. Муздибаєв [4], Л. І. Дементій [1] та ін.), містить її здатність відповідати за себе, свій саморозвиток або саморуйнування, а також за прояви активності іншої людини. Вчені відмічають, що соціальна відповідальність за себе та за іншого містить такі емоційні компоненти, як занепокоєння, тривога, які спонукають до активних дій та аналізу їх наслідків.

Моральна відповідальність поєднує усі зазначені види відповідальності, оскільки завжди передбачає проблему вибору, особистісних чинників делегування та прийняття відповідальності та соціальні наслідки цього (N. Eisenberg, L. Kohlberg, Е. Т. Higgins).

Е. Т. Higgins вважає, що на вирішення моральних дилем впливають умови, які функціонують на трьох рівнях [10]. На першому рівні -- можливість прийняти позицію іншої людини, ступінь справедливості та гармонії у суспільстві. Умови другого рівня визначають специфіку ролей, ставлень та соціальних обов'язків, які визначають конкретні ситуації та дії учасників. Найбільш важливим та таким, що визначає сутність моральної відповідальності, є третій рівень, оскільки він містить індивідуально-особистісні характеристики суб'єкта. Деякі вчені особливе значення надають вивченню періодів, сензитивних для розвитку відповідальності (К. Муздибаєв, N. Eisenberg, V. Damon, Е. Т. Higgins та ін.). Так, важливе для формування відповідальності особистісне підгрунтя як автономія, самостійність, упевненість, локус контролю, рівень домагань активно формуються у підлітковому та юнацькому віці. За L. Kohlberg ці етапи не тільки визначають подальшу ідентичність особистості, але й забезпечують перехід з конвенційного на постконвенційний рівень моральної свідомості [11], а Е. Т. Higgins розглядає їх основу переходу від дитинства до дорослого життя [Ю].

Виходячи із особливого значення онтогенетично-особистісних детермінант розвитку відповідальності, ми зосередили власну дослідницьку увагу саме на підлітковому віці.

особистісна детермінанта відповідальність підлітковий

Результати дослідження

Спираючись на теоретичну розробленість і значущість проблеми, основною метою емпіричного дослідження ми виявили особливості особистості підлітка, які детермінують його готовність до прийняття відповідальності. Ми припустили, що категорія готовності підлітків до прийняття відповідальності щільно пов'язана із орієнтаціями на цінність турботи у взаємовідносинах та адекватною самооцінкою власних особистісних якостей.

Емпіричне дослідження проводилося на вибірці дітей у віці 13-15 років, які навчаються в НВК м. Одеси. Методичний комплекс емпіричного дослідження склали такі психодіагностичні методики: для виявлення ступеня готовності підлітків до прийняття відповідальності в умовах вибору нами була використана методика «Моральні ситуації з реального життя» (МОРЖ); для вивчення ціннісних орієнтацій особистості був застосований модифікований варіант методики М. Рокіча; для виявлення рівня самооцінки, включаючи «Я-реальне», «Я-дзеркальне» (очима батьків, друзів та вчителів) та «Я-ідеальне» застосовувався опитувальник структурованої моральної самооцінки (П. Хеймане).

Методом кластерного аналізу нами було виділено дві групи досліджуваних: з високим рівнем психологічної готовності прийняття на себе моральної відповідальності та групу з низьким рівнем (табл. 1).

Для обох груп підлітків виявлено різний ступінь психологічної готовності до прийняття моральної відповідальності в залежності від того, хто є учасником проблеми, щодо якої була порушена якась норма, і від того, хто отримував вигоду від порушення цих норм. Високий ступінь психологічної готовності до прийняття на себе моральної відповідальності був виявлений в умовах близької психологічної дистанції, коли дії призводять до нанесення шкоди близькому однолітку або однолітку і близькому дорослому (таблиця 1, ситуації 3, 8). І, навпаки, низький ступінь психологічної готовності до прийняття на себе відповідальності проявлявся у випадках, коли при порушенні норм дії респондента забезпечували вигоду або інші привілеї та переваги близького однолітка (таблиця 1, ситуація 5). Крім того, низький ступінь психологічної готовності до прийняття на себе відповідальності був виявлений при порушенні моральних норм щодо незнайомого дорослого.

Таблиця 1