Індустрія дозвілля в умовах пандемії COVID-19: антикризові рішення та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індустрія дозвілля в умовах пандемії COVID-19: антикризові рішення та перспективи

Є.О. Короленко

Анотація

дозвіллєвий карантинний обмеження депресивний

Дозвілля соціуму часто трактується в контексті наявності вільного часу для його реалізації. Процес реалізації культурних потреб сучасної молоді зумовлює контекст індивідуалізації вибору форм дозвіллєвої діяльності. Проте з початком пандемії COVID-19, представники різних соціальних групувань та саме івент-агенції зіткнулись не лише з потребою сублімації депресивних станів та вигорання, але і з пошуками нових форм дозвіллєвої діяльності в умовах карантинних обмежень. Встановлено, що переважна більшість молоді в умовах карантинних обмежень обрала для себе пасивне дозвілля. За умов карантинних обмежень в найменш вигідній позиції опинились такі сегменти індустрії дозвілля: це міжнародні конференції, форуми, виставки.

Визначено головні шляхи вирішення проблем карантинних обмежень для івентіндустрії. Карантин прискорив колаборацію онлайн- та офлайн-форматів, і в майбутньому це зробить галузь дозвілля більш прогресивною з точки зору використання діджитал-рішень.

Ключові слова: івент-індустрія, дозвілля, он-лайн простір, коронавірус, пандемія.

Ye. Korolenko

Leisure industry in the convention of the COVID-19 pandemic: anti-crisis solutions and prospects

Abstract

The leisure of society is often interpreted in the context of the availability of free time for its implementation. The process of realization of cultural needs of modern youth determines the context of individualization of the choice of forms of leisure activities. However, with the onset of the covid-19 pandemic, representatives of various social groups and event agencies were faced not only with the need to sublimate depression and burnout, but also to seek new forms of leisure activities in quarantine restrictions.

It was found that the vast majority of young people in quarantine restrictions have chosen passive leisure. Under the conditions of quarantine restrictions, the following segments of the leisure industry were in the least favorable position: international conferences, forums, and exhibitions.

The main ways to solve the problems of quarantine restrictions for the event industry are identified. Quarantine has accelerated the collaboration of online and offline formats, and in the future this will make the leisure industry more progressive in terms of the use of digital solutions.

The ban on holding mass events catalyzed the general search for alternative solutions for the implementation of event projects. The most advantageous in this context is the integrated or online format. Thus, real-time communication technologies have received their place of honor in people's lives and universal recognition. The opportunities provided by online activities are recognized as useful not only in self-isolation, but also in the traditional mode. During the quarantine period, a number of online projects were successfully implemented, thanks to remote work and communications.

Key words: event industry, leisure, online space, coronavirus, pandemic.

Постановка проблеми

Одними із перших сутність та наслідки карантинних обмежень відчули на собі заклади культури та галузі освітньої діяльності, що пов'язано з орієнтацією процесу на наявність аудиторії та можливість живого спілкування. Тож в умовах пандемії, у галузі культури суттєво посилилось питання деактуалізації. Проте навіть в умовах суворих обмежень, низка культурних проєктів не припинила свого функціонування, інтегрувавши свою діяльність в он-лайн простір з поступовою подальшою адаптацією до нових викликів, котрі наразі не піддаються аналітиці. Відтак виникає потреба аналізу трансформації культурної індустрії в умовах нової реальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В умовах сьогодення, івент-індустрія стає частиною звичного життя усіх соціальних груп, адже орієнтується на різні запити та можливості. Дослідженням особливостей івент-індустрії України присвячені роботи В.М. Мисика (Мисик, 2020), Н.М. Пономарьової, Я.В. Попової, О.В. Поправко (Поправко, 2018), Г.Л. Тульчинського, О.А. Хитрової (Хитрова та Харитонова, 2018), П.А. Шагайда та ін. Окремі питання становлення та розвитку креативного сектору економіки, з яким тісно пов'язана та будується на його основі івент-індустрія в Україні, розкрито у працях С.А. Давимуки та Л.І. Федулової (Давимука та Федулова, 2017), Т.В. Поснови, А.В. Холодницької, С.Д. Щеглюк та ін. О.А. Карпюк, А.О. Сигнаєвська (Карпюк та Сингаєвська, 2016), В.О. Клочковська (Клочковська та Клочковський, 2019). Оскільки Пандемія СОVID-19 торкнулась усіх сфер життя та діяльності людини. Не є виключенням і індустрія дозвілля. Відтак, виникає потреба аналізу культурно-дозвіллєвої індустрії через призму ковід-кризи та ковід-стресу соціуму. Мета нашого дослідження полягає у спробі визначення сучасного стану івент-індустрії в умовах кризового існування під час пандемії covid-19.

Виклад основного матеріалу дослідження

Превентивні заходи щодо поширення нового вірусу COVID-19 є жорсткими і непередбачуваними для всього людства. До них відносяться: обов'язковий масковий режим; ізоляція вдома у разі будь-яких симптомів хвороби; закриття кордонів для авіа та транспортного сполучення; заборона масових заходів та ін. (залежно від країни). Це лише основні обмеження, які використовує влада для запобігання поширенню страшного вірусу. Так, частково уповільнити поширення хвороби вдалося, але це єдиний позитивний наслідок для людства, адже почала занепадати економіка, збільшилася кількість безробітних, також з'явився новий діагноз -так званий «COVID-стрес», яким почали страждати люди під час самоізоляції, адже були приречені «сидіти в чотирьох стінах» та відмовитися від живого спілкування з навколишнім світом.

Карантинні обмеження та вимушене соціальне дистанціювання стало каталізатором темпів цифровізації усіх галузей людської діяльності. Не є виключенням і сфера дозвілля, котра за час пандемії також набула характеру дистанційності, орієнтованості на життя в умовах карантину довше, ніж це можливо було спрогнозувати на початку пандемії.

На тлі загальної рецесії, протягом 2020 року не лише в Україні, але і у всьому світовому культурному просторі спостерігається різке падіння прибутковості індустрії розваг. Порівняно з 2019 роком, фінансові витрати на дозвілля знизилися на 5,6 % (більше 120 млрд. дол. США в абсолютному виявленні). Масштабність цих збитків підтверджується порівнянням з попередньою фінансовою кризою 2008 року, де фінансові збитки індустрії становили падіння витрат на дозвілля лише на 3%.

Економічні збитки нанесені карантинними обмеженнями резонуватимуть у світовому фінансовому просторі протягом декількох років, адже наразі неможливо говорити про повне відновлення сфер послуг, зокрема і івент-індустрії. Як і в усій економічній галузі, кризові сегменти індустрії розваг розподілені не рівномірно, адже найбільші збитки понесли компанії, змушені повністю припинити свою діяльність через пандемію коронавірусу. Перш за все, до таких належать івент-агенції, котрі спеціалізуються на організації живих концертів, кінопоказів, галузевих виставок. Такі тенденції сприяли, серед іншого, трансформації низки сегментів індустрії дозвілля в діджитал простір. Яскравим прикладом є касові збори та підписка на канали відеоконтенту, об'єми споживання трафіку мобільного інтернету, адже з 2019 року смартфони поступово займають лідерську позицію, як індивідуальний пристрій не лише для доступу в інтернет, але для побудови власного дозвіллєвого простору. Так, наявність карантинних обмежень за останні роки суттєво каталізувала цінність медійних онлайн розваг.

До сегментів дозвілля, котрим, можливо, карантин дався найскладніше, можна віднести фестивальний рух, адже такі масштабні події потребують достатньо тривалого часу на підготовку, а відтак, їх скасування є великим фінансовим ризиком. Тому, більшість організаторів масштабних івер-заходів на початку карантинних обмежень зайняли позицію очікування, сподіваючись на швидке повернення звичного режиму. Проте низка компаній пішли більш вигідним шляхом, здійснивши спробу он-лайн інтеграції івент-заходів. Розглянемо наочний приклад: за три тижні до запуску, фестиваль соціальних інновацій та сучасної музики Plan B у місті Харкові, було перенесено на жовтень, з одночасною підготовкою проведення заходу в он-лайн режимі «На карантині з Plan B». З метою антикризового плану та потреби збереження актуальності в індустрії, було започатковано серію он-лайн подій розважального характеру. Оскільки соціальні обмеження пандемії спричинили активізацію соціальних інновацій, котрі знайшли соціальну реакцію, каталізувавши хвилю громадської активності, з'явились нові проєкти та ініціативи. Так, в рамках діяльності он-лайн заходів «На карантині з Plan B», відбувалось знайомство широких мас глядацької аудиторії з творчістю молодих та перспективних українських музикантів, діджеїв, мистецьких реформаторів та спікерів дотичних актуальним проблемам соціокультурних та політичних умов сьогодення. Попри загальні тенденції пріоритетності офлайн івентів, онлайн формат знайшов свою сталу аудиторію, а відтак, можливою є гіпотеза, що навіть із завершенням карантину хвиля онлайну не спадатиме, а навпаки сприятиме створенню нових більш зручних інтегрованих івентів. Прикладом пошуку таких форм є команда Plan B, де фахівцями тестуються та впроваджуються різні можливості онлайн-івентів: стрімінг, рейви для галузевих дискурсів, воркшопи та такі масштабні заходи , як фестиваль «Make Music Day Україна». Такі альтернативні рішення є безумовним фактором розширення глядацької аудиторії, а відтак відбувається і збільшення попиту на продукт, адже кожна трансляція спільноти Plan B збирає понад 15 тисяч осіб зацікавленої аудиторії. Попри збільшення попиту, впровадження он-лайн івентів містить і економічно позитивний аспект, адже дистанційні заходи потребують значно меншого фінансування, а тому виникає можливість більших інвестицій в рекламу івентів. Таким чином, кризовий аспект фінансування івент індустрії спонукає організаторів до пошуку креативних рішень та оптимізації ціноутворення.

Зниження фінансових можливостей споживача культурної індустрії, в свою чергу сприяє і загостренню конкуренції на івент-ринку, адже в умовах ковід-стресу, переважна кількість пересічних громадян позбавлена можливості фінансування власного дозвілля.

Так, переважна більшість дозвіллєвої діяльності молоді в умовах карантинних обмежень - пасивне дозвілля:

Рис. 1. Дозвілля в рамках карантинних обмежень

Зростання конкуренції та зменшення платоспроможності споживачів, спричиняє організаторські складнощі щодо залучення учасників івент-заходів, котрі належать до топ-сегменту, адже їхній графік стає більш щільним, а фінансові ризики набувають характеру непередбачуваних. Проте така ситуація впливає на розвиток локальних спільнот та пошуку нових формат он-лайн івентів.

Якщо для переважної більшості установ завершення карантинних обмежень - зелене світло для роботи, то з івент-індустрією ситуація набагато складніша. Важко сказати, як довго у людей буде спрацьовувати захисний механізм. Перший час страшно збиратися великими групами, наразі гострим є питання вакцинації. Переважна більшість масштабних фестивалів було перенесено на 2021-2022 рік, деякі з них, були успішно проведені в період ковідного міжвенного падіння, наприклад Atlas Weekend.

Втім питання є гострим і для заходів дрібнішого і локального рівня: корпоративів, виставок, форумів, семінарів. VoxUkraine назвав креативні і культурні індустрії дуже вразливими перед обличчям нової кризи 2020 року. У своєму дослідженні вони показали, що 27% підприємців ніяк не можуть перенести свій бізнес в онлайн. А тільки за перші два тижні продажі і замовлення скоротилися вдвічі. Виявилось, що креативний івент ринок в Україні виявився просто замороженим. Складності додає факт невідомості, скільки часу ситуація залишиться нестабільною. Сервіс Google Trends допомагає побачити динаміку запитів, які люди шукають в мережі. Ми вибрали для аналізу запит “оренда залу”, тому що це безпосередньо пов'язано з організацією івенту і відображає реальні наміри його провести. З середини березня попит почав різко падати, а вже з 22 по 28 березня він уже дорівнював нулю. Всі боялися ризикувати і замовляти залу для заходів під час карантину. Найбільша кількість запитів за весь період ізоляції по Україні - 16 запитів, що дуже мало. За минулий рік подібні «застої» траплялися тільки в кінці червня 2019 і на період новорічних свят. Але через кілька днів динаміка завжди йшла вгору. Відсутність попиту на оренду залів протягом двох місяців - це аномальна ситуація, яка відображає негативні зміни в галузі проведення івентів.

За умов карантинних обмежень в найменш вигідній позиції опинились такі сегменти індустрії дозвілля: це міжнародні конференції, форуми, виставки. В період обмеження авіа-перельотів та закриття кордонів, учасники цих заходів не мали фізичної можливості дістатись до локації івенту. Перенесення ж подібних подій суто в он-лайн формат ризикує перетворенням заходу в звичайну лекцію спікера.

Відтак для івент-індустрії існує три шляхи вирішення проблем карантинних обмежень: повне скасування запланованих заходів, як наслідок вихід з ринку івент- послуг, перенесення заходів на невизначений термін, інтеграція діяльноті в он-лайн простір.

Заборона проведення масових заходів каталізувала загальні пошуки альтернативних рішень реалізації івент-проєктів. Найбільш вигідним в цьому контексті є інтегрований , або он-лайн формат. Таким чином, своє почесне місце в житті людей та всезагальне визнання одержали технології спілкування в реальному часі. Можливості, які надає діяльність он-лайн, є визнано корисними не лише в умовах самоізоляції, але і в традиційному режимі. За період карантину було успішно реалізовано низку он-лайн проєктів, завдячуючи саме дистанційній роботі та комунікаціям.

Яскравим прикладом цього можна визначити співпрацю між UCL і командою Mercedes Formula 1. Разом вони розробили нові апарати для штучного дихання, щоб допомогти пацієнтам з Covid-19, в неймовірно швидкий час. Проєкт зайняв всього 100 годин, здебільшого складався з онлайн-зустрічей - від задумки і до виробництва першого пристрою. Ці ж механізми можна успішно впроваджувати і в роботу івент агентства. Настав час переглянути бізнес-процеси. Всі нововведення на час карантину повинні зберігатися і після повернення до звичайного режиму.

Висновки та подальші перспективи

Економічна наука інтегрує в усі галузі послуг термін «ефект пружини», котрий свідчить про те, що зменшення попиту на ті, чи інші послуги зумовлює «стискання пружини», і навпаки при зміні умов в бік зростання побуту, пружина розтягується. В контексті нашого дослідження цей феномен можливо пояснити таким чином: втома соціуму від буденностей самоізоляції та стресів пов'язаних з пандемією, зумовлює тяжіння до створення психологічно комфортного святкового середовища. Важливим фактором є і те, що закладання бюджетів компаній та їхнє планове інвестування у сферу дозвілля та розваг відбувалось на рубежі 20192020 років, активна ж фаза карантинних обмежень припадає на березень 2020. Відтак фінансові активи заплановані на організацію івент-заходів перебували у стані заморозки, що спричинило обобічно вигідну потребу альтернативних рішень для проведення заходів. Не залишається поза увагою і внесок в індустрію державних структур, адже в умовах кризового існування, понад половина підприємств потребують додаткових економічних дотацій. Незважаючи на поступове зняття обмежень, котре пов'язане з масовою вакцинацією людей у вьому світі, ми розуміємо, що час для проведення масових заходів з великою кількістю учасників поки не настав. Карантин прискорив колаборацію онлайн- та офлайн-форматів, і в майбутньому це зробить галузь дозвілля більш прогресивною з точки зору використання діджитал-рішень. Проте стійкою залишається думка про те, що немає нічого кращого особистої зустрічі. Тепер організатори, експоненти, спонсори і, що найбільш важливо, відвідувачі переоцінюють кожен майбутній захід не тільки як ризик для здоров'я, але і як величезний фінансовий ризик. Онлайн-сектор стрімко розвивався в останні роки, тепер він міцно утвердився і в галузі дозвілля міської молоді. Для організаторів та споживачів виникає завдання- розвивати новий напрям за допомогою передових технологій, а також інших підходів в залученні аудиторії та змін у свідомості як організаторів, так і учасників.

Бібліографічний список

1. Давимука, С.А. та Федулова, Л.І., 2017. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови. Львів: Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України.

2. Карпюк, О.А. та Сингаєвська, А.О., 2016. Event-менеджмент в туристичній галузі: світовий досвід та перспективи для України. В: І.В. Саух, ред. Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії туризму в Україні та Польщі: матеріали XIX Міжнар. наук.-практич. конф., м. Житомир, 22-23 жовтня 2015 р. Житомир: ЖФ КІБІТ. С. 39-42.

3. Клочковська, В.О. та Клочковський, О.В. 2019. Стан та перспективи розвитку подієвого туризму у Вінницькій області. Економіка і організація управління, 1, c. 110-115. DOI: https://doi.Org/10.31558/2307-2318.2019.1.12.

4. Мисик, В.М., 2020. Концептуальна модель побудови і використання івент-менеджменту в управлінні підприємством. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку, 2(1), c. 29-36. DOI: https://doi.org/10.23939/smeu2020.01.029.

5. Поправко, О.В., 2018. Івент-менеджмент: сутність і перспективи розвитку в Україні. В: Р.В. Морозов, ред. Сучасний менеджмент: проблеми та перспективи розвитку: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет-конференції, м. Херсон, 21 травня 2018 р. Херсон: Херсонський державний аграрний університет, с. 95-97.

6. Хитрова, О.А. та Харитонова, Ю.Ю., 2018. Стан і тенденції розвитку івент-менеджменту в Україні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент, 30, c. 27-31.

References

1. Davymuka, S.A. and Fedulova, L.I., 2017. Kreatyvnyi sektor ekonomiky: dosvid ta napriamy rozbudovy [Creative sector of the economy: experience and directions of development], Lviv: Dolishny Institute of Regional Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. (in Ukrainian).

2. Karpiuk, O.A. and Synhaievska, A.O., 2016. Event-menedzhment v turystychnii haluzi: svitovyi dosvid ta perspektyvy dlia Ukrainy [Event management in the tourism industry: world experience and prospects for Ukraine]. In: ed. I.V. Saukh. Actual problems, current state and prospects of development of the tourism industry in Ukraine and Poland: materials of the XIX International scientific and practical conference, Zhytomyr, October 22-23, 2015. Zhytomyr: ZhF KIBIT, pp.39-42. (in Ukrainian).

3. Khytrova, O.A. and Kharytonova, Yu.Iu., 2018. Stan i tendentsii rozvytku ivent-menedzhmentu v Ukraini [The state and trends in the development of event management in Ukraine]. International Humanitarian University Herald. Economics andManagement, 30, pp. 27-31. (in Ukrainian).

4. Klochkovska, V.O. and Klochkovskyi, O.V. 2019. Stan ta perspektyvy rozvytku podiievoho turyzmu u Vinnytskii oblasti [Status and prospects of development of event tourism in Vinnitsa region]. Economics and organization of management, 1, pp.110-115. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2019.E12 (in Ukrainian).

5. Mysyk, V.M., 2020. Conceptual model of construction and use of event management in enterprise management. Management and Entrepreneurship in Ukraine: stages of formation and problems of development, 2(1), pp.29-36. DOI: https://doi.org/10.23939/smeu2020.01.029 (in Ukrainian).

6. Popravko, O.V., 2018. Ivent-menedzhment: sutnist i perspektyvy rozvytku v Ukraini [Event management: essence and prospects of development in Ukraine]. In: R.V. Morozov, ed. Modern management: problems and prospects of development: materials of the III All-Ukrainian scientific and practical Internet conference, Kherson, May 21, 2018.

7. Kherson: Kherson state agricultural university, pp. 95-97. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru