Значення психологічної підготовки до змагань в кіокушинкай карате

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення психологічної підготовки до змагань в кіокушинкай карате

Ярослав Лелека

(студент IV курсу I бакалаврського рівня вищої освіти факультету фізичного виховання) Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент Сундукова І. В.

У статті обґрунтовано важливість психологічної підготовки в кіокушинкай карате. Зазначено, що змагальна діяльність у Кіокушинкай карате, за даними науковців, передбачає прояв максимальних м'язових зусиль; виконання складних технічних дій упродовж тривалого часу; переміщення в ускладнених умовах, пов'язаних з обмеженим простором та лімітом часу; статичне напруження; високий ступінь психічного напруження. Охарактеризовано передстартові стани спортсменів, які проявляються в: стані бойової готовності; стані стартової лихоманки; стані стартової апатії. Визначено засоби психологічної підготовки спортсменів: формування світогляду, навіювання та самонавіювання, контроль та самоконтроль.

Ключові слова: кіокушинкай карате, психологічна готовність, змагання; психофізичний стан.

Актуальність

Сучасний спорт характеризується світовими тенденціями розвитку: зростання спортивних досягнень, процеси професіоналізації та комерціалізації, виникнення нових видів спорту, а також прагнення більшості управлінських спортивних структур популяризувати свою діяльність шляхом проведення міжнародних комплексних змагань.

Спортивна діяльність характеризується високим рівнем володіння спортсменами спеціальною технічною, тактикою підготовкою, високим рівнем розвитку фізичних і вольових якостей, що з кожним роком висуває все більш високі вимоги до підготовки спортсменів. Визнаною реальністю є проблема психологічної підготовки спортсменів до змагань. що викликає всезагальний інтерес, як фахівців так і спортсменів.

Кіокушинкай карате, як вид повно контактних одноборств - це методична програма фізичної й духовної підготовки людини, кінцевим продуктом якої виступає каратист, одноборець, боєць, спортсмен, який отримав у своє розпорядження унікальний засіб самозахисту життя й здоров'я. Кіокушинкай карате - це багатофункціональна система психофізичного виховання людини, залучення її до спортивної діяльності й процесу змагального протистояння. Водночас - це спосіб залучення до активного суспільного життя соціально адаптованої особистості, яка вміло застосовує здобуті навики поборення труднощів в процесі тренувань у повсякденному житті і впевнено рухається до поставленої мети. Підвалини закладені в основу вивчення Кіокушинкай карате, висунуті фахівцями Сходу й Заходу, формують особистість здатну витримувати значні психофізичні навантаження.

Мета роботи - обгрунтувати значення психологічної підготовки в тренувальному процесі спортсменів, які займаються кіокушинкай карате.

Виклад основного матеріалу

Розвиток кіокушинкай карате, як виду спорту, набуває великого значення. Навчально-тренувальний процес в кіокушинкай карате характеризується різноманітністю використовуваних засобів і методів, що впливають на результати виступів на змаганнях.

Змагальна діяльність у Кіокушинкай карате, за даними науковців, передбачає прояв максимальних м'язових зусиль; виконання складних технічних дій упродовж тривалого часу; переміщення в ускладнених умовах, пов'язаних з обмеженим простором та лімітом часу; статичне напруження; високий ступінь психічного напруження.

Спортивні змагання з кіокушинкай карате проводяться в таких розділах: куміте - два учасники двобою проводять між собою вільний бій; ката - всі учасники змагаються між собою, виконуючи формальні комплекси кіокушинкай карате; тамешиварі - тест з розбивання дощок, що проводиться в розділах куміте та ката. кіокушинкай карате спортсмен психологічний

Успішний виступ на змаганнях з куміте у Кіокушинкай карате можливий при говтості спортсмена переносити значні фізичні навантаження притаманні високоемоційному та фізично виснажливому поєдинку та вмінню швидко відновлюватися у короткий час.

У працях І. А. Воронова представлено багатий теоретичний матеріал, методи, прийоми та засоби психологічної підготовки в сучасних і традиційних Східно-Азійських єдиноборствах [2].

А.Ю. Тарас надав достатньо повну характеристику про основні види, стилі й школи бойових і спортивних мистецтв всього світу. Розробив методи психологічної підготовки каратиста до бою та виділив психологічні особливості особистості бійця [1].

У Кіокушинкай карате розроблено спеціалізовану систему ката - формалізовану послідовність рухів, які поєднані за принципами ведення поєдинку з уявним супротивником або групою супротивників. По суті, вона є квінтесенцією техніки конкретного стилю бойових мистецтв і потужним засобом мобілізації фізичних, функціональних та психоемоційних резервів спортсмена, що досягається за рахунок таких показників:

- пасивна і активна медитація;

- формування раціональної, досконалої і варіативної техніки, закріплення чітких рухових рефлексів;

- актисно-динамічний психотренінг;

- акумулювання, контроль, стимулювання і спрямування за власним бажанням біоенергії для активізації фізіологічних і енергетичних процесів, здійснення необхідних динамічних структур на рівні максимальних можливостей особистості.

Видатний майстер, засновник кіокушинкай карате, Масутацу Ояма в своїй праці «Філософія карате» окреслює систему основоположних філософсько-психологічних та морально-етичних засад, які дають можливість спортсмену подолати важкий шлях тренувального процесу, досягти значних успіхів, стати справжнім майстром карате. Прагнення, працелюбність, сміливість, ввічливість, гармонійне володіння тілом, диханням та духом, визволення від власних недоліків, глибинна, істина вільної людини справжнього каратиста.

Головною особливістю змагальної діяльності спортсмена, є велике значення змагань у вихованні та становленні особистості. Саме спортивне змагання є неодмінною умовою формування особистості в спорті [4]. Змагання - це завжди перевірка правильності підготовки, доцільності витрачених зусиль і часу, результати змагань фіксуються офіційно і дають право на присвоєння спортивних розрядів та звань, і в цьому полягає особиста значущість спортивних змагань [5].

Кисельов Ю. А. розглядав змагання як специфічний фактор, який створює екстраординарні емоційно- вольові стани. Отже, емоційна ситуація змагальних умов викликає у спортсменів стан нервово-психічної напруги. Як зазначав Вяткін Б.А., емоційні переживання під час змагань відрізняються значною насиченістю, швидкістю зміни психічних станів та інтенсивністю протікання психічних процесів [3]. Саме тому, спортивне змагання сприяє виявленню потенційних можливостей психіки особистості, а вірно підібрані методи психорегуляції спортсмена сприятимуть активізації вольових напружень, максимальних проявів рухових якостей спортсмена, усвідомлене управління руховими діями та довільного управління своїм емоційним станом.

Психологічна підготовка спортсменів до змагань характеризується станом психічної готовності до змагань. Цей стан, як всякий психічний стан, являє собою складний, цілісний прояв особистості. Він характеризується твердою впевненістю спортсмена в своїх силах, бажанням активно та з повною самовіддачею сил, боротися до кінця за досягнення поставленої мети, оптимальним рівнем емоційного збудження, стійкістю до перепон по відношенню до різних, в першу чергу особливо значимих для спортсмена, несприятливо діючих зовнішніх і внутрішніх впливів, здатністю вільно управляти своїми діями, почуттями, всією поведінкою в постійно змінюваних умовах спортивної боротьби і напруженою, збудженою атмосферою змагання [2].

М. А. Місакян розробив методи самозахисту від озброєного супротивника, техніки відхилу від ударів, звільнення від захватів, кидків. Запропонував методику проведення тренувань, тактико-технічні прийоми з кіокушинкай карате та психологічні принципи [3].

Санг Х.Кім розробив теорію та практику викладання бойових мистецтв. Визначив функціональні зміни особистості в результаті занять бойовими мистецтвами: психомоторні, психологічні (впевненість, стійкість, підвищення самооцінки, віра, переконання). Виділив якості майстра бойових мистецтв. Представив розробки, плани та методику навчання бойовим мистецтвам спортсменів різних вікових груп та рівнів кваліфікації [1].

В психології спорту розрізняють наступні передстартові стани:

«Стан бойової готовності». Психологічні ознаки - емоційний підйом, легке збудження, впевнене очікування старту, деяке нетерпіння, думки про тактику і техніку виконання вправ у змаганні, розподіл сил і т. п. Цей стан також характеризується оптимальним рівнем всіх фізіологічних процесів, що є індивідуальним для кожного спортсмена.

«Стан стартової лихоманки». Психологічні ознаки - хвилювання, яке характеризується подавленістю, нервозністю, нестійкістю настрою, розсіяністю, безпричинною метушнею і т.п. Фізіологічно стартова лихоманка характеризується високою мірою інтенсивності процесу збудження в корі головного мозку, різко вираженими вегетативними зсувами (прискорення пульсу, частота дихання, пітливість, інколи озноб).

«Стан стартової апатії» відрізняється перевагою в корі головного мозку тормозного процесу. Типові зовнішні реакції: в'ялість, інертність, небажання брати участь у змаганні, подавлений настрій, сонливість, апатія до всього [3].

Згідно даних літературних джерел, кількість чинників, які впливають на передстартовий стан спортсмена є доволі значною. Від ступеня готовності спортсмена до головних змагань залежать його подальші успіхи в спортивній діяльності, самодостатність і самопочуття, які значною мірою впливають на його психічне та соматичне здоров'я. У тих спортсменів, які не досягли належного рівня фізичної готовності, процес адаптації до участі у підготовці до змагань супроводжується високим напруженням діяльності фізіологічних систем організму, посилюється тривожність, немає впевненості усвоїх силах та можливостях.

Аналізуючи результати анкетування провідних фахівців та спортсменів - каратистів у дослідженні передстартових станів і вольової підготовки, психофізичної підготовки спортсменів до змагань, відеоматеріали півфінальних та фінальних поєдинків прові дних спортсменів у головних змаганнях, можна охарактеризувати цей стан наступним чином. Характерною є тверда впевненість спортсмена в своїх силах, бажання активно та з повною самовіддачею сил боротися за для досягнення поставленої мети. Однак, при достаиньо високому тактико-технічному рівні підготовки питання швидкого відновлення психофізичного стану спортсмена після значних фізичних та психоемоційних навантажень є ще доволі мало дослідженою. У біль шості випадків фахівці пропонують йти медикаментозним шляхом, що у подальшому може згубно вплинути на здоров'я спортсмена [3].

Важливою складовою частиною психологічної підготовки є підготовка до конкретного суперника. Стратегія і тактика змагальної підготовки спортсмена багато в чому залежить від поєдинку або суперників. Відомі феномени традиційно важкого або незручного суперника, суперника з коронним прийомом або стилем гри, хитрого суперника, суперника грамотного, який не пробачає помилок.

В якості засобів психологічної підготовки спортсмена найчастіше використовуються: формування світогляду, навіювання та самонавіювання, контроль та самоконтроль:

Формування світогляду

Найбільш важливою та одночасно складною проблемою є формування мотивів спортивної діяльності, у тому числі світогляду, як найбільш стійкого мотиву. Це здійснюється завдяки становленню та розвитку сучасних поглядів на культурно-історичні коріння спорту, виробленню визначальних принципів спортивного тренування та їх взаємозв'язку з умовами та принципами діяльності поза спортом, а також формуванням власних принципів та поглядів спортсмена;

Навіювання та самонавіювання. У кваліфікованих спортсменів, як правило, є місткий арсенал засобів, які пов'язані з використанням гіпнотичних можливостей психіки.

Гіпноз - це подібний до сну стан свідомості (частковий сон), який характеризується фокусуванням, зосередженням на змісті навіювання (мотивація, увага, очікування, міжособистісні стосунки тощо). Використовується в лікувальних, профілактичних, педагогічних цілях для забезпечення оптимальних психічних станів, ефективного навчання, відновлення психічної працездатності, подолання шкідливих звичок. Найбільше навіювання та самонавіювання використовуються для досягнення необхідних станів: сну перед відповідальним стартом, відпочинку в проміжках між спробами, акцентування власних достоїнств та недоліків суперників, доведення себе до оптимального передстартового, передтренувального або постзмагального стану.

Контроль та самоконтроль. У спортивній практиці значно приділяється увага одержанню інформації про параметри та результати дій, у тому числі і під час їх виконання. Це спеціально організоване спостереження або самоспостереження є власним випадком дослідницької діяльності тренера та спортсмена, предметом їх педагогічного спілкування [2]. Психічний розвиток, який досягається внаслідок контролю та самоконтролю, виражається в більш високому усвідомленні дій, у руховій культурі спортсмена, у його поведінці.

Висновки

Психологічна готовність спортсмена в процесі змагань характеризується бажанням активно та з повною самовіддачею сил, боротися до кінця за досягнення поставленої мети, здатністю вільно управляти своїми діями, почуттями, всією поведінкою в постійно змінюваних умовах спортивної боротьби, напруженою та збудженою атмосферою змагання. Навчитися бути впевненим у собі та легко входити у стан розслабленого спокою є основною ознакою психічної стабільності спортсмена. Психологічна підготовка спортсменів до змагань - це шлях до перемоги спортсмена.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Боевые и спортивные единоборства. Справочник / Под общей ред. А.Е.Тараса. Минск : Харвест, 2003. 640 с

2. Воронова В.І. Психологія спорту: навч. посіб. 3-те вид. без змін. Київ: Національний університет фізичного виховання і спорту України, вид-во «Олімп. л-ра», 2017. 272 с.

3. Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях. Москва: ФиС, 1981. 113 с.

4. Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта. Москва: узд. Центр «Академия», 2000. 288с.

5. Горбунов Г.Д. Психопедагогика спорта: науч. пособие. Москва: ФиС, 1986. 208 с.

Размещено на Allbest.ru