Особливості взаємозв’язку копінг-захисних механізмів та адаптивних властивостей особистості
Складні умови сьогодення - фактор, що вимагає від особистості адаптивної готовності до змін, які відбуваються в суспільстві. Показники особистісного самоконтролю, сензитивності - структурно-утворювальна ознака адаптивності в екстремальних умовах.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.10.2022 |
| Размер файла | 19,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Особливості взаємозв'язку копінг-захисних механізмів та адаптивних властивостей особистості
Степаненко Л.В.
Донбаський державний педагогічний університет
У статті представлено теоретичний аналіз проблеми адаптаційних властивостей особистості та їх значення у професійному розвитку особистості. Проаналізовано структурні складники емоційної саморегуляції особистості: емоційні властивості особистості, адаптивні властивості особистості, копінг-стратегії та механізми психологічного захисту. Виявлено кількісні та якісні характеристики зв'язків адаптаційних властивостей з особистісними емоційними властивостями та копінг-захисними механізмами у студентів-переселенців. Визначено взаємозв'язок адаптивних властивостей із характеристиками емоційного реагування та стійкими емоційними властивостями студентів-переселенців. Встановлено відсутність зв'язків показників емоційних властивостей «емоційна чуйність», «оптимізм-песимізм» із показниками адаптаційного потенціалу. З'ясовано, що адаптаційні можливості особистості значною мірою визначаються її емоційними властивостями, які своєю чергою мають тісний зв'язок із копінг-захисними механізми. Визначено взаємозв'язки адаптивних властивостей із копінг-захисними механізмами особистості (визнання відповідальності, втеча-уникнення; регресія, заміщення, заперечення). З'ясовано, що такі копінг-стратегії, як визнання відповідальності, втеча-уникнення, мають прямі зв'язки з показниками адаптивності особистості, такі копінг-стратегії, як конфронтація, дистанціювання, самоконтроль, пошук соціальної підтримки, планомірне вирішення проблеми, позитивна переоцінка, та захисні механізми особистості витіснення, проекція, компенсація, гіперкомпенсація, раціоналізація не показали взаємозв'язку з адаптивними властивостями студентів-переселенців. Доведено, що успішність адаптаційного процесу в стресових ситуаціях визначається своєрідним репертуаром копінг-стратегій, захисних механізмів та компонентів адаптаційного потенціалу.
Отримані результати експериментального дослідження дали змогу отримати нові дані в розумінні роботи адаптивного рівня емоційно-функціонального потенціалу особистості, який базується на емоційних властивостях особистості у зв'язку з копінг-захисними механізмами.
Ключові слова: копінг-стратегії, механізми психологічного захисту, адаптація, характеристики емоційного реагування, емоційні властивості, стресові ситуації.
Stepanenko L.V. PECULIARITIES OF INTERRELATION BETWEEN COPY-PROTECTIVE MECHANISMS AND ADAPTIVE PROPERTIES OF PERSONALITY
The article presents the theoretical analysis of the problem of the personality's adaptive properties and their importance in the professional development of the personality. The structural components of the personality's emotional self-regulation are analyzed: the personality's emotional properties, the personality's adaptive properties, the coping strategies, and mechanisms of psychological protection. The quantitative and qualitative characteristics of the connections of adaptive properties with personal emotional properties and coping-protective mechanisms in students-in-migrantsare revealed. The interrelation between the adaptive properties and the characteristics of emotional response and stable emotional properties of students-in-migrants is determined. It is determined that there is no link between the indicators of the emotional properties “emotional sensitivity”, “optimism-pessimism” with the indicators of adaptive potential. It is found that the adaptive capacities of the personality are largely determined by his/her emotional properties, which in turn are closely related to the coping protective mechanisms. The interrelations of the adaptive properties with the coping-protective mechanisms of the personality (recognition of responsibility, escape-avoidance; regression, substitution, negation) are determined. It is also found that the coping strategies of recognition of responsibility, escape-avoidance have direct links with the indicators of the personality's adaptability; the coping strategies of confrontation, distancing, self-control, search for social support, planned solution of the problem, positive reassessment, and protective mechanisms of the personality displacement, projection, compensation, hyper compensation, rationalization have not shown an interrelation with the adaptive properties of students-in-migrants. It is proved that the success of the adaptation process in stressful situations is determined by a kind of repertoire of coping strategies, protective mechanisms, and components of adaptation potential.
The results of the experimental study have provided an opportunity to obtain new data in understanding work of the adaptive level of the emotional-functional potential of the personality, based on the emotional properties of the personality in connection with the coping-protective mechanisms.
Key words: coping strategies, mechanisms ofpsychological protection, adaptation, characteristics of emotional reaction, emotional properties, stressful situations.
Постановка проблеми
Складні умови сьогодення вимагають від особистості адаптивної готовності до змін, які відбуваються в нашому суспільстві. Водночас виникають стресові ситуації, які пов'язані зі здатністю постійно долати стрес, диференціювати емоційні вияви, вирішувати нестандартні життєві проблеми. В однакових стресових ситуаціях люди по-різному адаптуються, мають різний рівень адаптованості, використовують різні механізми емоційної саморегуляції на основі комплексів власних індивідуальних особистісних властивостей. Такі явища свідчать про факт існування індивідуальних відмінностей щодо здатності до адаптації, або адаптивності.
Проблема адаптованості, адаптивних властивостей особистості як самостійних феноменів представлена неоднозначно в психологічній науці. Це пов'язано з відмінностями в поглядах на загальну проблематику психології адаптації. Поняття адаптованості трактується досить широко: як відповідність результату діяльності індивіда прийнятої ним мети; як зміна поведінки відповідно до рольових очікувань інших; як здатність особистості до внутрішнього самоналагодження, тобто досягнення внутрішнього гомеостазу; як властивість, що виражає можливості особистості щодо психічної адаптації [1].
В.І. Моросанова для вивчення індивідуально-типових особливостей системи саморегуляції, які стійко виявляються в людини в різноманітних видах довільної активності, запропонувала поняття індивідуального стилю саморегуляції [2]. Індивідуальний стиль саморегуляції характеризується індивідуально-типовим комплексом її стильових особливостей. Автор довела, що успішність різних видів практичної діяльності забезпечується сформованістю цілісної системи саморегуляції, а будь-який структурно-функціональний дефект (недостатня реалізація будья-кого функціонального компонента саморегуляції, нерозвиненість міжфункціональних зв'язків) процесу регуляції істотно обмежує ефективність виконання самих різних видів діяльності [3].
Досліджуючи особливості структурної організації адаптивності в екстремальних умовах В.І. Розов виявив, що адаптивною психодинамічною властивістю особистості є активність, а неадаптівною емоційність. Центральне місце в групі адаптивних займає показник соціальної активності. У групі неадаптивних цей показник не пов'язаний із жодною із психодинамічних ознак. Структурно-утворювальними ознаками адаптивності в екстремальних умовах є показники особистісного самоконтролю, індивідуальної саморегуляції, сензитивності, самореалізації, інтелектуальної активності, психодинамічної витривалості і гнучкості, здатності до досягнення [4].
У процесі діяльності людина стикається з різними ситуаціями, які можуть привести до виникнення стресу. Автор теорії стресу Г. Сельє визначає стрес як комплекс неспецифічних адаптаційних реакцій організму на будь-які пред'явлені йому вимоги внаслідок впливу чинників-стресорів, що призвели до порушення його гомеостазу [5]. Неспецифічні реакції дії пристосування, спрямовані на відновлення вихідного стану організму, які виробляють специфічні ефекти на конкретні подразники.
Професійний стрес можна визначити як напружений стан працівника, яке виникає в нього в процесі впливу емоційно-негативних і екстремальних факторів, які пов'язані з виконанням професійної діяльності [6].
Н.В. Самоукіна виділяє «три різновиди професійного стресу: інформаційний, комунікативний, емоційний» [7]. У разі інформаційного стресу в людини виникають тимчасові перевантаження, в процесі яких вона не може впоратися із завданнями і прийняти рішення, особливо якщо воно супроводжується високим ступенем відповідальності. Комунікативний стрес пов'язаний із проблемами у спілкуванні, невмінням захиститися від агресії, сформулювати відмову, нездатністю захиститися від маніпулювання. Емоційний стрес призводить до руйнування особистості людини, її цінностей, установок і мотивів у результаті невиправданих очікувань, зради близьким або колег, образи та ін. [8].
У психологічній літературі доволі широко репрезентовані особистісні характеристики становлення фахівців (роботи Л.Ф. Бурлачука, Ж.П. Вірна, Л.В. Долинська, Л.М. Карамушка, З.С. Карпенко, С.Д. Максименка, А.К. Маркова, О.П. Саннікова, Т.М. Титаренко, Н.В. Чепелєвої та ін.). Саме їхні роботи розкривають важливі аспекти питання взаємозв'язку професійних та особистісних якостей у професійній діяльності та особистісного розвитку. Водночас вивчення становлення професійних якостей фахівця свідчить про неоднозначність уявлень щодо їх змісту та суперечливість вимог, що висуваються сучасними умовами функціонування професії психолога. Спостерігається не досить глибокий аналіз проблеми дослідження шляхів створення психолого-педагогічних умов, методів діагностики та розвитку особистості.
Під професійно значущими якостями, як правило, розуміють окремі динамічні риси особистості, її психічні та психомоторні властивості (виражаються рівнем розвитку відповідних психологічних та психомоторних процесів), а також фізичні якості, які відповідають певній професії і сприяють успішному оволодінню означеною професією [9]. Заняття людей діяльністю, яка володіє істотними ознаками, призводить до формування в них схожих рис особистості, детермінованих схожістю професійних вимог до психологічних і психофізіологічних особливостей людини. Наявність спільних цілей, однакових шляхів соціального зростання не тільки визначає схожість суб'єктів діяльності в поведінці і спілкуванні, але і сприяє формуванню загальних за змістом інтересів, установок, традицій [10].
Вивчення проблеми становлення фахівців тісно пов'язане з психологією особистості і розглядається в рамках особистісно-діяльнісного та професійно орієнтованого підходів.
В.М. Компанієць вказує, що професійні якості це індивідуальні ознаки особистості, які виступають факторами формування певної професійної компетенції. Вони належать до психологічної структури особистості наряду зі спрямованістю (потреби, мотиви, інтереси, нахили, переконання тощо), можливостями, здібностями та характером. До особистісних якостей дослідник зараховує емоційну стійкість, організованість, наполегливість, рішучість, витривалість, цілеспрямованість, самоконтроль, дисциплінованість, моральність [11].
Відомий засновник психології професіоналізму Є.А. Клімов пропонує розглядати професійно важливі якості особистості за «правилами» психології праці: праця ефективна, якщо індивідуально-особистісні риси суб'єкта відповідають вимогам, які висуваються до них самою професією як системою функцій. На його думку, успішність психолога залежить від сформованості особистісних компонент діяльності (емоційно-вольова сфера, комунікативні й організаційні можливості, моральна свідомість, здатність до співчуття тощо) [12].
О.П. Саннікова розглядає особистість професіонала як складну систему, якій притаманні певні ієрархічні рівні: індивідуально-типові особливості (формально-динамічні та якісні особливості індивідуальності); професійно важливі якості; професійна компетентність (знання, навички, уміння, їх якість та рівень) [13].
Е.А. Корсунському вдалось емпіричним шляхом виявити десять інтеграційних блоків особистісних і професійно важливих якостей, необхідних для успішної професійної діяльності: блоки когнітивних, рефлексивно-перцептивних, вольових, ціннісно-смислових, поведінкових, емоційних, комунікативних якостей, блоки професійної компетентності, психологічної культури і професійної ідентичності. Блок емоційних якостей психолога своєю чергою містить двадцять вісім якостей: емпатія, толерантність, бажання допомагати людям, емоційна стабільність, доброзичливість, здатність розуміти емоційні стани і почуття людей, стійкість до стресу тощо. Виділені автором емоційні якості психолога в системі інтеграційних блоків особистісних і професійно важливих якостей психолога, на наш погляд, не є рівнозначними, їх роль в емоційній регуляції особистості визначається системними показниками [8].
Тривалий вплив на людину стресових станів у процесі професійної діяльності, як і в навчально-професійній діяльності, може привести до емоційних і соматичних змін різних видів професійних і особистісних деформацій, у результаті яких може виникнути «професійне вигорання». Успішність формування професійно-психологічної адаптації виступає умовою становлення фахівця, починаючи від його навчання і закінчуючи подальшим становленням його як професіонала. Розвиток адаптивних здібностей особистості, здатність до емоційної саморегуляції підвищує професійну надійність фахівця, яка поряд з ефективністю є однією з найважливіших ознак якості трудової діяльності.
Таким чином, специфіка адаптивності особистості зумовлена активною природою особистості, її адаптивною сутністю і можливостями саморегулювання психічного життя.
Постановка завдання
Мета статті проаналізувати особливості взаємозв'язків адаптаційних та емоційних властивостей, копінг-стратегій, механізмів психологічного захисту студентівпереселенців у стресових ситуаціях.
Виклад основного матеріалу дослідження
адаптивність особистісний сензитивність
З метою аналізу проблеми адаптивних властивостей у складі емоційної саморегуляції було здійснено дослідження емоційних властивостей та копінг-захисних механізмів особистості.
Результати дослідження адаптивних властивостей студентів-переселенців показали, що показники комунікативних здібностей, моральної нормативності виражені на середньому рівні. Водночас показник нервово-психічної стійкості, загальний показник особистісного адаптивного потенціалу знаходиться в межах низького рівня.
Встановлені прямі кореляційні зв'язки між адаптивною властивістю особистості «нервовопсихічна стійкість» та емоційними властивостями особистості («емоційна збудливість», «глибина переживання емоцій», «емоційна лабільністьригідність», «експресивність», крім «емоційна чуйність», «емоційна стійкість», «оптимізм-песимізм»), зі стійкими емоційними властивостями «тривожність» (г<0,435), «напруження» (г<0,364) та зворотний зв'язок із показниками «сміливість у соціальних контактах» (г<-0,324), «емоційна стійкість» (г<-0,303). Поведінкова регуляція студентів емоційно насичена, вони мають схильність до емоційної збудливості, інтенсивності емоцій, емоційної нестійкості, тривожності. Для них характерні перепад настрою, емоційна експресія, імпульсивність.
Існують прямі кореляційні зв'язки між адаптивною властивістю особистості «комунікативний потенціал» та емоційними властивостями особистості: «емоційна збудливість», «емоційна лабільність-ригідність», «експресивність», «емоційна стійкість», крім «глибина переживання емоцій», «емоційна чуйність», «оптимізм-песимізм»; зі стійкими емоційними властивостями зворотний зв'язок із показниками «безпечність» (г<-0,331), «сміливість у соціальних контактах» (г<-0,549), «емоційна стійкість» (г<-0,389). Під час встановлення контактів студенти емоційно чутливі, переживають емоційне збудження, перепади настрою, користуються емоційною експресією. Емоційна тривалість спілкування ускладнює, драматизує ситуацію, емоції регулюють стосунки студентів.
Показник «моральна нормативність» кореляційних зв'язків із показниками емоційними властивостями не отримав, тільки зв'язок із стійкими емоційними властивостями «тривожність» (г<0,359), «напруження» (г<0,338). Оцінка своєї ролі та ставлення до моралі викликає у студентів тривожність, незадоволеність, сприймають їх з великою недовірою.
Встановлені прямі кореляційні зв'язки між адаптивною властивістю особистості «особистісний адаптаційний потенціал» та емоційними властивостями особистості: «емоційна збудливість», «глибина переживання емоцій», «емоційна лабільність-ригідність», «експресивність», «емоційна стійкість», крім «емоційна чуйність», «оптимізм-песимізм»; зі стійкими емоційними властивостями «тривожність» (г<0,418), «напруження» (г<0,406) та зворотний зв'язок із показниками «сміливість у соціальних контактах» (г<-0,395), «емоційна стійкість» (г<-0,387). Процес адаптації студентів важкий, емоційні властивості, як і емоції, включені у процес. Життєва перспектива сприймається негативно, тому студенти відчувають високий рівень тривожності, емоційну нестійкість, із можливими емоційними зривами, емоційно чутливі в стресових ситуаціях.
Щодо таких характеристик емоційного реагування, як «емоційна чуйність», «оптимізм-песимізм», та стійких емоційних властивостей («емоційна чуйність») взаємозв'язку з показниками адаптаційного потенціалу не встановлено.
Встановлені прямі кореляційні зв'язки між адаптивною властивістю особистості «нервово-психічна стійкість» та копінг-захисними механізмами особистості (складник емоційної саморегуляції): із показником копінг-стратегії «втеча-уникнення» (г<0,500) та захисними механізмами «регресія» (г<0,576), «заміщення» (г<0,481), зворотний зв'язок із показником «заперечення» (г<-0,333). Отже, несвідомі бажання студентів прямо виражаються в поведінковій регуляції. Вони прагнуть уникнути тривожності шляхом перенесення емоційного напруження на інших, заперечення проблеми, спрощення та ігнорування її. Але студенти відчувають, що не можуть заперечувати реальну стресову ситуацію.
Існують кореляційні зв'язки між адаптивною властивістю особистості «комунікативний потенціал» та копінг-захисними механізмами особистості: «визнання відповідальності» (г<0,354), «втеча-уникнення» (г<0,401) та захисним механізмом «регресія» (г<0,302). З метою встановлення соціальних контактів студенти визнають свою відповідальність. Якщо спілкування порушується, вони виявляють пасивність, інколи вдаються до самокритики, спрощують процес або використовують прості емоційні форми спілкування.
Показник «моральна нормативність» кореляційних зв'язків із показниками копінг-стратегій не отримав, тільки прямий зв'язок із захисним механізмом «заміщення» (г<0,324). У ставленні до загальноприйнятих норм студенти спрямовують своє емоційне напруження в бік меншої безпеці, доступної форми для зниження напруження.
Досліджені прямі кореляційні зв'язки між показником «особистісний адаптаційний потенціал» та копінг-механізмами: «визнання відповідальності» (г<0,360), «втеча-уникнення» (г<0,580); «регресія» (г<0,599), «заміщення» (г<0,452). При низькому рівні адаптації студенти незадоволені собою, відчувають накопичення труднощів та неспроможність їх вирішити. З метою вирішення проблеми вони спрощують для себе її значущість або переміщують на інші об'єкти, менш доступні, безпечні.
Копінг-стратегії «конфронтація», «дистанціювання», «самоконтроль», «пошук соціальної підтримки», «планомірне вирішення проблеми», «позитивна переоцінка» та захисні механізми особистості «витіснення», «проекція», «компенсація», «гіперкомпенсація», «раціоналізація» взаємозв'язку з показниками адаптаційного потенціалу не встановили.
Висновки
На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що встановлені взаємозв'язки показників адаптивних властивостей із показниками емоційних властивостей, а також показниками копінг-захисних механізмів дають змогу визначити змістовні характеристики адаптаційного рівня емоційної саморегуляції особистості. Цей рівень становлять характеристики емоційного реагування (емоційна збудливість, інтенсивність емоцій, емоційна лабільність-ригідність, експресивність, емоційна стійкість-нестійкість) та стійкі емоційні властивості (тривожність, напруження, безпечність, сміливість у соціальних контактах, емоційна стійкість). Також адаптаційний рівень емоційної саморегуляції студентів містить компоненти особистісного адаптаційного потенціалу, копінг-стратегії «визнання відповідальності» та «втеча-уникнення», показники механізмів захисту «регресія», «заміщення», «заперечення». Отже, ефективність емоційної саморегуляції студентів у разі порушень балансу в системі особистість соціальне середовище визначається гнучкістю системи адаптивних механізмів, можливостями формування ресурсів, індивідуального стилю їх витрачання і компенсації.
Перспективним надалі видається дослідження змістовних характеристик рівня самоактуалізації емоційної саморегуляції особистості.
Список літератури
1. Чихачев М.В., Поликанов А.В. Адаптивность личности как интегративная особенность адаптации курсантов к обучению в военных институтах внутренних войск МВД России. Профессиональное образование в современном мире. 2016. Т 6. № 3. С. 497-503.
2. Моросанова В.И. Личностные аспекты саморегуляции произвольной активности человека. Психологический журнал. 2002. Т 23. № 6. С. 5-17.
3. Моросанова В.И. Индивидуальные особенности осознанной саморегуляци произвольной активности человека. Вестник Московского ун-та. Сер. 14. Психология. 2010. № 1. С. 36-45.
4. Розов В.И. Психологический анализ адаптивности в экстремальных ситуациях: дис. ... канд. психол. наук. Киев, 1993. 146 с.
5. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме. Москва: Прогресс, 1998. 254 с.
6. Профілактика порушень адаптації молоді до повсякденних стресів і кризових життєвих ситуацій: навч. посіб. / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології за наук. ред. Т.М. Титаренко. Київ: Міленіум, 2011. 272 с.
7. Самоукина Н.В. Экстремальная психология. Москва: ТАНДЕМ. Издательство ЭКМОС, 2000. 288 с.
8. Фонталова Н. С. Стресс в профессиональной деятельности и его психологические последствия. Известия ИГЭА. 2013. № 3 (77). С. 179-182.
9. Диференційна психологія / За загальною редакцією академіка С.Д. Максименка. Підручник. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2013. 600 с.
10. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов. Москва: ПЕР СЭ, 2001. 511 с.
11. Компанієць В.М. Сутність і особливості сучасного полікультурного виховання. Теоретико-методичмні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. 2004. Вип. 6. Кн. 1. С. 62-67.
12. Климов Е.А. Психология профессионала. Москва: Ин-т практич. психол., Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 400 с.
13. Санникова О. П. Методологические и теоретические проблемы психологического изучения проблемы личности профессионала. Феноменология личности: Избр. труды. Одесса: СМИЛ, 2003. С. 209-245.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Суть видів, чинників, особливостей та фаз психічних реакції особистості при екстремальних ситуаціях. Динаміка психогенних розладів особистості, що розвиваються у небезпечних умовах. Зовнішні та внутрішні чинники, за яких може статися стресове становище.
статья [26,6 K], добавлен 18.12.2017Особистість та уявлення про її розвиток в психоаналізі. Вплив захисних механізмів на структуру особистості. Основні ознаки та функції механізмів психологічного захисту (механізмів интрапсихической захисту). Самосвідомість і захисні механізми особистості.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 01.03.2017Теоретичний аналіз та зміст поняття "статева ідентифікація" особистості. Види і особливості підбору іграшок для дівчаток. Практичне дослідження взаємозв’язку між статевою ідентифікацією, акцентуаціями характеру, нейротизмом і видами іграшок у дівчат.
курсовая работа [173,2 K], добавлен 14.06.2010Психологічний захист як предмет дослідження психології особистості. Структурна теорія механізмів захисту Р. Плутчика. Особливості розвитку молодших школярів. Механізми психологічного захисту батьків як фактор формування психологічного захисту дитини.
курсовая работа [64,7 K], добавлен 23.01.2012Феноменологія автобіографічної пам’яті. Визначення емоцій та типів емоційної спрямованості особистості. Встановлення зв’язку між змістом, домінуючими функціями автобіографічної пам’яті та емоційною спрямованістю особистості різної вікової категорії.
дипломная работа [254,5 K], добавлен 27.09.2012Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019Становлення особистості в концепції американського психолога Еріка Еріксона. Сутність епігенетичного принципу особистісного розвитку. Стадії психосоціального розвитку особистості та їх характеристика. Причини важливих психологічних криз особистості.
реферат [25,0 K], добавлен 21.09.2010Психологічна структура особистості. Головні однопорядкові підструктури особистості. Поняття про діяльність та її основні різновиди. Особливості спільної діяльності. Вплив соціального середовища на розвиток особистості. Загальний психічний розвиток людини.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 24.08.2011Поняття емоцій людини. Поняття і види психологічних механізмів захисту. Емоційні патерни як особові риси. Теоретичні підходи до визначення копінг-стратегій особистості. Копінг-стратегії та психозахисні механізми осіб з різним ступенем емоційного бар'єру.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 20.07.2012Аналіз особливостей локусу контролю як специфічного когнітивного утворення в структурі Я-концепції особистості. Результати емпіричного дослідження домінуючих копінг-стратегій у студентів з інтернальним та екстернальним типами суб’єктивного контролю.
статья [245,1 K], добавлен 11.10.2017Негативні зміни в станах та активності людей в екстремальних ситуаціях. Діяльність оператора в особливих умовах. Оцінка психологічної готовності льотчика до аварійної ситуації. Формування спеціальних навичок та вмінь в екстремальних ситуаціях польоту.
курсовая работа [64,1 K], добавлен 02.12.2010Теоретичні основи уяви. Особливості творчої уяви, її роль у формуванні творчої особистості. Дослідження рівня складності уяви особистості. Диференціювання ступеню стереотипності за рівнями. Визначення гнучкості уяви,і ступеня фіксованості образів уявлень.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 25.11.2012Дослідження проблем розвитку особистості дитини в умовах психічної депривації. Особливості депривованого розвитку особистості: сповільненість і дезорганізація розвиту психічних процесів, реформованість самосвідомості, зниженість комунікативної активності.
статья [22,1 K], добавлен 07.11.2017У сучасній етиці та психології моральна мудрість розглядається як складна комплексна якість свідомості та поведінки особистості, що характеризує вищий ступінь її моральної культури. Специфічні труднощі та особливості морального самопізнання особистості.
реферат [29,3 K], добавлен 15.10.2010Поняття екстремальних психічних станів; їх класифікація за родом занять особистості, за глибиною переживань, тривалістю та ступенем усвідомленості. Характеристика стресу, фрустрації, кризи та конфлікту як основних феноменів критичних життєвих ситуацій.
лекция [26,8 K], добавлен 11.02.2011Поняття спрямованості особистості, її вивчення у вітчизняній та зарубіжній психології. Сучасні теорії, що лежать в її основі. Дослідження педагогичної спрямованості, взаємозв’язок спрямованості особистості студента з його професійною ідентичністю.
курсовая работа [302,3 K], добавлен 13.11.2011Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.
презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013Емоційний стан людини як причина захворювань, динаміка наростання психологічних і поведінкових розладів в суспільстві. Особливості емоційного стану особистості, яка постраждала внаслідок дорожньо-транспортної події, механізми адаптації до хвороби.
контрольная работа [29,0 K], добавлен 17.04.2019Визначення психолого-педагогічних умов формування психологічної готовності в процесі професійної підготовки рятувальників до діяльності в екстремальних умовах. Впровадження регресивних умов службової діяльності майбутніх фахівців пожежного профілю.
статья [348,2 K], добавлен 05.10.2017Актуальність проблеми виховання майбутнього фахівця з вищою освітою. Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді. Особливості розвитку моральної свідомості студентів. Специфіка психологічних механізмів, критерії та етапи формування особистості.
контрольная работа [25,2 K], добавлен 16.05.2011
